湖南1-3月一般公共预算收入1219亿余元，同比增12.54%
Абсолютна монарх?я (в?д лат. absolutus — самодержавство, абсолютизм) — р?зновид монарх?чно? форми правл?ння, близько? до диктатури, при як?й вся повнота державно? (законодавчо?, виконавчо?, судово?, в?йськово?), а ?нод? й духовно? (рел?г?йно?) влади знаходиться в руках монарха. Пол?тичний режим абсолютно? монарх?? пов'язаний з встановленням контролю над ус?ма сферами життя сусп?льства; при цьому поняття ?абсолютно?? (?необмежено??) монарх?? умовно, оск?льки можливост? монарха обмежен? розм?ром ? як?стю бюрократичного апарату, амб?ц?ями церкви й талантом.
У вузькому, суворо науковому сенс? поняття ?абсолютна монарх?я? зб?га?ться з поняттям абсолютизму та означа? державний лад в кра?нах Зах?дно? ?вропи на п?зньому етап?.
Теоретично, абсолютний монарх зд?йсню? всю владу, але практично, монарх?я вр?вноважу?ться пол?тичними групами з числа соц?альних клас?в ? каст, як-от аристократ?я, духовенство, середн?х ? нижчих клас?в населення.
Деяк? монарх?? мають слабк? (символ?чн?) законодавч? та ?нш? урядов? органи, як? монарх може зм?нювати або розпускати за власним бажанням. Кра?нами, де монарх дос? збер?га? абсолютну владу ?: Бруней[1], Катар[2], Оман[3], Сауд?вська Арав?я[4], Есват?н?[5], ОАЕ[6] ? Ватикан[7].
Характеристики
ред.
Абсолютизм характеризу?ться тим, що держава досяга? такого р?вня розвитку, за якого створю?ться великий бюрократичний апарат влади, посилюються карн? органи, форму?ться профес?йна арм?я. Д?яльн?сть станово-представницьких орган?в влади майже припиня?ться або ?х розпускають.
Абсолютизм допуска?, на в?дм?ну в?д деспотичних, тотал?тарних режим?в, наявн?сть латентних (прихованих) обмежень влади: економ?чних (?сну? в?дносний плюрал?зм власност?), соц?альних (наявн?сть багатоман?тно? соц?ально? структури та спадко?мно? аристократ??), пол?тичних (абсолютизм здатний до пол?тично? динам?ки, розширеного пол?тичного в?дтворювання), ?деолог?чних (абсолютизм не вбача? в ?снуванн? ?деолог?чно? багатоман?тност? загрози для себе).
?стор?я
ред.Абсолютизм спочатку сприяв розвитков? ремесла та торг?вл?, але згодом став гальмом розвитку продуктивних сил. Абсолютизм характеризу?ться утворенням бюрократичного централ?зованого апарату, введенням пост?йних податк?в ? пост?йно? наймано? арм??. Буржуаз?я, яка виросла у значну силу, революц?йним шляхом знищила абсолютизм (в Англ?? в XVII стол?тт?, у Франц?? у XVIII стол?тт?). У Рос?йськ?й ?мпер?? абсолютизм був знищений Лютневою революц??ю 1917 року.
Протягом ?стор?? ?вропи, божественне право корол?в як основа абсолютно? монарх?? об?рунтовувалося теолог?чно. Багато ?вропейських монарх?в, як-от рос?йськ?, заявили про верховну самодержавну владу по божественному праву, та про неможлив?сть ?х п?дданих мати будь-як? права для обмеження влади монарха.
Джеймс VI Шотландський (п?зн?ше Джеймс I Англ?йський) ? його син Карл I з Шотланд?? та Англ?? намагалися ?мпортувати цей принцип. Спроба Карла I запровадити ?пископський спос?б правл?ння з церквою Шотланд?? призвела до Ковенантського повстання ? ?пископських в?йн. Спроби Карла I встановити абсолютистський уряд за ?вропейським зразком, були головною причиною громадянсько? в?йни в Англ??, попри те, що в?н прийняв це правило на 11 рок?в: починаючи з 1629 року, п?сля розпуску парламенту на деякий час.
?сну? велика к?льк?сть р?зних думок ?сторик?в щодо обсягу абсолютно? влади серед ?вропейських монарх?й. Деяк? з них, так?, як Перр? Андерсон, стверджують, що досить багато монарх?й досягли р?вня абсолютистського контролю над сво?ми державами, у той час, як ?сторики, як-от Роджер Меттам, заперечували саму ?дею абсолютизму[8]. У ц?лому, ?сторики, як? не згодн? з терм?ном абсолютизм, стверджують що б?льш?сть монарх?в, позначен? як прихильники абсолютизму, виявили не б?льше влади над сво?ми п?дданими, н?ж будь-як? ?нш? неабсолютистськ? правител?, ? ц? ?сторики, як правило, п?дкреслюють в?дм?нност? м?ж абсолютистською пишномовн?стю монарх?в ? реал?ями ефективного використання влади цими абсолютними монархами.
Поширення
ред.Абсолютизм був вельми поширений в XVII—XVIII стол?ттях, найяскрав?ше в?н проявився у Франц??, особливо п?д час правл?ння короля Людовика XIV, якому належить характерне висловлювання:
|
Держава — це я! | 
|
У Московськ?й держав??, а п?зн?ше ? в сам?й Рос?йськ?й ?мпер??, абсолютизм ?снував у форм? самодержавства аж до початку XX стол?ття.
На початок XXI стол?ття абсолютна монарх?я збереглась в Бутан?, Катар?, Об'?днаних Арабських Ем?ратах, Бруне?, Сауд?вськ?й Арав??, Оман?, Ватикан?, Есват?н?.
Сучасн? монарх??
ред.Популярн?сть поняття абсолютно? монарх?? ?стотно знизилася п?сля Французько? революц??, яка сприяла поширенню ?дей про уряд, заснований на народному суверен?тет?.
Багато народ?в з абсолютних монарх?й, як-от Марокко, перейшли до конституц?йно? монарх??. Хоча, в деяких випадках, монарх збер?га? величезну владу, а впливом парламенту на пол?тичне життя знехту?.
У Бутан? уряд перейшов в?д абсолютно? монарх?? до конституц?йно? монарх??, сл?дуючи запланованим парламентським виборам в Tshogdu у 2003 роц? та виборам Нац?ональних Збор?в у 2008 роц?.
Непал хитався м?ж конституц?йним правл?нням ? прямим правл?нням, пов'язаний з Непальською громадянською в?йною, Мао?стським заколотом, ? у 2001 роц? вбивством корол?всько? с?м'? в Непал?, ? з? скасуванням непальсько? монарх?? 28 травня 2008 року. В Тонга, король мав мажоритарний контроль у парламент? до 2010 року.
З ?ншого боку, Л?хтенштейн перейшов до розширення влади монарха: принцу Л?хтенштейна були надан? розширен? повноваження п?сля референдуму про внесення зм?н до Конституц?? Л?хтенштейну у 2003 роц?.
Пан?вна с?м'я К?м в П?вн?чн?й Коре? (К?м ?р Сен, К?м Чен ?р ? К?м Чен Ин) була описана як де-факто абсолютно? монарх??[9][10][11] або ?спадкова диктатура?[12].
Аз?я
ред.| Держава | Св?тлина | Монарх | Дата народження | Дата початку правл?ння | титул |
|---|---|---|---|---|---|
 Абу-Даб?
|
|
Хал?фа б?н За?д аль Нахайян | 25 с?чня 1948 | 3 листопада 2004 | Ем?р Абу-Даб? |
 Бруней
|
|
Хассанал Болк?ах | 15 липня 1946 | 5 жовтня 1967 | Його Величн?сть Султан ? Янг д?-Пертуан Брунею-Даруссаламу |
 Катар
|
|
Там?м б?н Хамад Аль Тан? | 3 червня 1980 | 25 червня 2013 | Його Висок?сть Ем?р Держави Катар |
 Оман
|
_(cropped).jpg)
|
Хайтем бен Тар?к Аль Са?д | 11 жовтня 1954 | 11 с?чня 2020 | Його Величн?сть Султан Омана |
 Сауд?вська Арав?я
|
|
Салман ?бн Абдул-Аз?з Аль Сауд | 31 грудня 1935 | 23 с?чня 2015 | Хранитель Двох Святинь, Король Сауд?всько? Арав?? |
Африка
ред.| Держава | Св?тлина | Монарх | Дата народження | Дата початку правл?ння | титул |
|---|---|---|---|---|---|
 Есват?н?
|
|
Мсват? III | 19 кв?тня 1968 | 25 кв?тня 1986 | Його Величн?сть Байезе Нгвеньяма Сваз?ленду |
?вропа
ред.| Держава | Св?тлина | Монарх | Дата народження | Дата початку правл?ння | Титул |
|---|---|---|---|---|---|
.svg){kind=small} Ватикан
|
_(cropped).jpg)
|
Франциск | 17 грудня 1936 | 13 березня 2013 | Його Свят?сть Папа, ?пископ Риму, В?кар?й Христа, Наступник Князя Апостол?в, Верховний Первосвященик Вселенсько? церкви, Великий понтиф?к, Примас ?тал??, Арх??пископ ? Митрополит Римсько? пров?нц??, Суверен Держави-м?ста Ватикан, раб Раб?в Божих |
Див. також
ред.
Прим?тки
ред.- ↑ ?Lavish birthday for Brunei ruler?. BBC NEWS.
- ↑ ?Qatar: regional backwater to global player?. BBC News.
- ↑ ?Q&A: Elections to Oman's Consultative Council?. BBC News.
- ↑ Cavendish, Marshall (2007). World and Its Peoples: the Arabian Peninsula. p. 78. ISBN 978-0-7614-7571-2.
- ↑ ?Swaziland profile?. BBC News.
- ↑ Vatican to Emirates, monarchs keep the reins in modern world". Times Of India.
- ↑ ?State Departments?. Vaticanstate.va. Retrieved 2025-08-07.
- ↑ Mettam, Roger. Power and Faction in Louis XIV's France, 1991.
- ↑ Young W. Kihl, Hong Nack Kim. North Korea: The Politics of Regime Survival. Armonk, New York, USA: M. E. Sharpe, Inc., 2006. Pp 56.
- ↑ Robert A. Scalapino, Chong-Sik Lee. The Society. University of California Press, 1972. Pp. 689.
- ↑ Bong Youn Choy. A history of the Korean reunification movement: its issues and prospects. Research Committee on Korean Reunification, Institute of International Studies, Bradley University, 1984. Pp. 117.
- ↑ Sheridan, Michael (16 September 2007). ?A tale of two dictatorships: The links between North Korea and Syria?. The Times (London). Retrieved 9 April 2010.
Джерела
ред.- Вирський Д. С. Абсолютизм [Арх?вовано 17 кв?тня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 11. — ISBN 966-00-0734-5.
- Тимошенко В. Абсолютизм [Арх?вовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
- Маркс К. ? Енгельс Ф. Ман?фест Комун?стично? парт??. К., 1956.
- Лен?н В. ?. Держава ? революц?я. Твори. Вид. 4, т. 25.
- (рос.) Сказкин С. Д. Маркс и Энгельс о западноевропейском абсолютизме. ?Ученые записки Московского городского педагогического института?, 1941, т. 3. Кафедры исторического факультета, в. 1.
- (англ.) О. Субтельний. Дом?нування в Сх?дн?й ?вроп?. М?сцев? ел?ти та ?ноземний абсолютизм (1500—1715 рр.). К?нгстон, Монреаль, 1986.
Посилання
ред.- Абсолютизм [Арх?вовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- АБСОЛЮТИЗМ [Арх?вовано 25 кв?тня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни (Е?У) на сайт? ?нституту ?стор?? НАНУ
- АБСОЛЮТИЗМ [Арх?вовано 16 с?чня 2017 у Wayback Machine.] // Укра?нська радянська енциклопед?я
- АБСОЛЮТИЗМ [Арх?вовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я