SLG-(07/05)-2017-004双流区东升街道永福社区1、6组

百度 （五）思客禁止的行为用户在思客发布信息时，必须遵守国家有关法律规定，并承担一切因自己发布信息不当导致的民事、行政或刑事法律责任。

Зм??? (Serpentes) — п?дряд плазун?в ряду лускатих.

Зм?? Пер?од ?снування: 94–0 млн р. т. Pre? ? O S D C P T J K ? N п?зня крейда — наш час
Б?олог?чна класиф?кац?я
Домен:	Еукар?оти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордов? (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускат? (Squamata)
Клада:	Toxicofera
Клада:	Ophidia
П?дряд:	Зм?? (Serpentes) Linnaeus, 1758
?нфраряди
Alethinophidia Nopcsa, 1923 Scolecophidia Cope, 1864
Розповсюдження зм?й Ареал морських зм?й позначений блакитним
В?к?сховище: Serpentes

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Зм?я (значення).

Жив? зм?? трапляються на вс?х континентах, окр?м Антарктиди, ? на б?льшост? невеликих д?лянок суш?; виняток становлять деяк? велик? острови, так? як ?рланд?я, ?сланд?я, Гренланд?я та острови Ново? Зеланд??, а також багато невеликих остров?в Атлантичного та центрального Тихого океан?в. Кр?м того, морськ? зм?? широко поширен? в ?нд?йському та Тихому океанах. Нараз? в?домо близько тридцяти родин, що включають близько 520 род?в ? понад 4170 вид?в. Вони вар?юються в розм?рах в?д крих?тно? барбадосько? нитчасто? зм?? завдовжки 10,4 см до с?тчастого п?тона завдовжки 6,95 метра. Викопний вид Titanoboa cerrejonensis сягав 12,8 метра (42 фут). Вважа?ться, що зм?? еволюц?онували в?д риючих або водяних ящ?рок, можливо в Юрському пер?од?, а найдавн?ш? в?дом? скам'ян?лост? датуються пер?одом в?д 143 до 167 млн рок?в тому. Р?зноман?тн?сть сучасних зм?й з'явилася в епоху палеоцену (приблизно в?д 66 до 56 млн рок?в тому, п?сля Крейдяно-палеогенового вимирання). Найдавн?ш? збережен? описи зм?й можна знайти в Брукл?нському пап?рус?.

Б?льш?сть вид?в зм?й неотруйн?, ? т?, що мають отруту, використовують ?? переважно для вбивства та п?дкорення здобич?, а не для самозахисту. Деяк? з них мають отруту, достатньо сильну, щоб спричинити болюч? травми або смерть людини. Неотруйн? зм?? або ковтають здобич живцем, або вбивають, стискаючи ??.

Наука, що займа?ться вивченням зм?й назива?ться герпетолог?я.

Класиф?кац?я

У наш час (2020-?) на Земл? нал?чу?ться понад 3000 вид?в зм?й, як? об'?днують у 2 ?нфраряди, 3 надродини ? 18 родин. Отруйн? види становлять близько чверт? в?домих вид?в.

• ?нфраряд Alethinophidia

• Надродина Henophidia, Нижч? зм??

• Родина Валиков? зм?? (Aniliidae)
• Родина Карликов? цил?ндричн? зм?? (Anomochilidae)
• Родина Удавов? (Boidae)
• Родина Боли?р?ди (Bolyeriidae)
• Родина Цил?ндричн? зм?? (Cylindrophiidae)
• Родина Двокол?рн? зм?? (Loxocemidae)
• Родина П?тони (Pythonidae)
• Родина Землян? удави (Tropidophiidae)
• Родина Щитохвост? зм?? (Uropeltidae)
• Родина Променист? зм?? (Xenopeltidae)

• Надродина Colubroidea (Вужепод?бн?), Caenophidia (Вищ? зм??)

• Родина Бородавчаст? зм?? (Acrochordidae)
• Родина Землян? гадюки (Atractaspididae)
• Родина Полозов? (Colubridae) (включа? як п?дродину Вужев?)
• Родина Асп?дов? (Elapidae)
• Родина Гадюков? (Viperidae)
• Родина Pareatidae

• ?нфраряд Сл?пунопод?бн? (Scolecophidia)

• Надродина Сл?пунов? (Typhlopoidea)

• Родина Американськ? сл?пуни (Anomalepididae)
• Родина Струнк? сл?пуни (Leptotyphlopidae)
• Родина Сл?пуни (Typhlopidae)
• Родина Gerrhopilidae
• Родина Xenotyphlopidae

Загальна будова

Сл?д зм?? яка проповзла по п?ску

Викопн? зм?? в?дом? з початку крейдового пер?оду. Походять, судячи за все, в?д варанопод?бних плазун?в. Втрата к?нц?вок, можливо, пов'язана з пристосуванням до життя серед густих кущ?в та кам?ння. Пересуваються за рахунок бокових вигин?в та зм?ни нахилу дуже рухомих ребер. Давн? зм?? були великих розм?р?в (завдовжки до 15 м), нин? найб?льша зм?я – с?тчастий п?тон або анаконда, рекордн? зразки яких досягають близько 12 м, одночасно багато вид?в мають довжину лише 8 – 10 см та дек?лька м?л?метр?в товщини. К?льк?сть хребц?в, як правило, б?льш як 200, у деяких викопних зм?й досягала 435. У отруйних зм?й у верхн?й щелеп? розташован? отруйн? зуби, як? мають канал для стоку отрути, що виробля?ться видозм?неними слинними залозами. Отрута вид?ля?ться п?д час укусу внасл?док скорочення скроневих м'яз?в, що стискають залозу. Права та л?ва частина щелеп з'?днана гнучкою зв'язкою. Тулубн? та хвостов? в?дд?ли хребта не в?др?зняються, залишки тазу та задн?х к?нц?вок залишились т?льки в удав?в. Внутр?шн? органи асиметричн?, одна з легень менш розвинута або в?дсутня. Задн?й край розвинено? леген? перетворився на резервуар для запасу пов?тря. Печ?нка, нирки, статев? залози дуже видовжен?. Сечовий м?хур в?дсутн?й.

Органи чутт?в

?нфрачервона фотограф?я зм?? та ?? здобич?

Найрозвинен?шим органом чутт?в ? нюх. Розп?знавання запаху у зм?й в?др?зня?ться в?д цього процесу в ?нших тварин. За допомогою довгого язика захоплюються молекули пахучих речовин з пов?тря, та передаються до органу Якобсона. Цей орган притаманний лише зм?ям, в?н явля? собою парну порожнину, вкриту чутливим до запаху еп?тел??м. Роздво?ний язик зм?? п?сля досл?дження пов?тря та р?зних предмет?в через два отвори у верхньому п?днеб?нн? переда? пахуч? молекули до чутливого еп?тел?ю органу Якобсона, де вони розп?знаються. Так тварини в?дшукують соб? ?жу, воду, статевого партнера тощо.

У деяких зм?й (Viperidae, Boidae, Colubridae) розвинулись специф?чн? органи терм?чного чуття – дистанц?йн? термолокатори, як? можуть сприймати ?нфрачервон? промен?, як? йдуть в?д теплокровних тварин. Ц? структури розташован? на деяких або на вс?х верхньогубних, нижньогубних та ростральних щитках у удав?в (Boidae) та на боках голови м?ж н?здр?в та оком у ямкоголових (Crotalidae) та плетепод?бних (Ahaetula) зм?й. Вони являють собою ямки або щ?линопод?бн? заглиблення, з тонким еп?тел??м, що ?нерву?ться в?дгалуженнями тр?йничного нерва. Деяк? зм?? здатн? сприймати зм?ну температури пов?тря на 0,7°С.

З?р у б?льшост? зм?й досить слабкий. Оч? зм?й вкрит? прозорою пл?вкою, яка утворена верхньою ? нижньою пов?ками ? в?дходить з? шк?рою п?д час линяння. У б?льшост? представник?в з?р кольоровий. Т?льки зм??, що живуть на деревах та полюють птах?в та комах, хапаючи ?х на льоту, мають добрий б?нокулярний з?р. Оч? зм?й, як? ведуть п?дземний спос?б життя затягнут? шк?рою, вони не бачать.

Слух у зм?й майже не розвинений. У них в?дсутн? зовн?шн? вухо та барабанна перетинка. Тварини можуть сприймати лише деяк? низькочастотн? звуков? коливання пов?тря та в?брац?? ?рунту, як? за допомогою щелепних к?сток можуть передаватись на квадратну к?стку, а з не? – на слухову к?сточку середнього вуха.

Функц?ю органу дотику викону? язик.

Спос?б життя

Зм?я ковта? здобич

Зм?? осво?ли р?зноман?тн? середовища ?снування. Б?льш?сть вид?в живе на земл?, здеб?льшого у теплих вологих м?сцевостях (зокрема у троп?чних джунглях). Також зм?? зустр?чаються у пустелях, степах та горах (до альп?йського поясу). Окрем? види живуть б?ля р?чок та озер, гарно плавають та п?рнають. Кр?м того, одна з родин зм?й (морськ? зм??) повн?стю перейшла до життя у вод?, нав?ть розмножуються вони не виходячи на берег, шляхом живород?ння. Вони мають веслопод?бний сплюснутий з бок?в хв?ст, який дозволя? ?м досить швидко плавати. Деяк? родини зм?й перейшли до п?дземного, рийного способу життя (сл?позм?йки, вузькорот? та щитохвост?). Такий же спос?б життя ведуть ? окрем? представники ?нших родин (асп?д?в, вужових, гадюк). У таких зм?й, як правило, скорочу?ться хв?ст, а оч? зменшуються та закрит? щитками. Деяк? види удав?в, вужових, асп?д?в та ямкоголових пристосувались до життя на деревах та дуже р?дко спускаються на землю. Вони мають маскувальне забарвлення та дуже гарно пересуваються тонкими г?лками.

При настанн? несприятливих умов (наприклад, при похолоданн?) зм?? впадають у сплячку.

Зм?? живляться лише тваринною ?жею. Б?льш?сть спожива? др?бних хребетних тварин, деяк? – яйця птах?в (зм??–яйце?ди), комах (р?д Contia) та молюск?в (р?д Dipsadinae). ?снують види зм?й, як? спец?ал?зуються на по?данн? певного виду здобич?, тобто стенофаги. Наприклад, глянцевий рачий вуж (Liodytes rigida) харчу?ться майже виключно р?чковими раками, а африканськ? я?чн? зм?? (Dasypeltis) — т?льки яйцями птах?в. Здобич вбивають отрутою чи душать, р?дко по?дають живцем. Зм?? завжди ковтають здобич ц?лою, бо не можуть жувати ?жу або в?дкушувати шматки. При цьому будова скелету дозволя? ?м ковтати здобич, яка набагато б?льша за шириною, н?ж сама зм?я.

Розповсюдження

В?домо близько 2500 вид?в зм?й, що в?дносяться до 13 родин: Typhlopidae, Anilidae, удави (Boidae), товстоголов? (Amblycephalidae), бородавчаст? (Acrochordidae), вужов? (Colubridae) — чисельна родина, що нал?чу? б?ля половини ус?х вид?в ряду, морськ? (Hydrophidae), асп?ди (Elapidae), гадюки (Viperidae), гримуч? (Crotalidae) та ?нш?. Поширен? скр?зь, за винятком Ново? Зеланд??, багатьох океан?чних остров?в та полярних областей. Найб?льше число вид?в зустр?ча?ться в ?ндо-Малайськ?й област?, пот?м в Неотроп?чн?й та Еф?опськ?й; менш за все в Голарктичн?й област?.

Розмноження зм?й

Шлюбн? ?гри зм?й

Розмноження в?дбува?ться шляхом в?дкладання я?ць, яйцеживород?нням або живород?нням.

У пер?од розмноження зм?? активно шукають статевого партнера. При цьому самц? шукають самиць нюхаючи пов?тря язиком, який переносить м?зерн? к?лькост? х?м?чних речовин, що залишила самиця, до вомероназального органу. П?сля того, як партнери зустр?лися, в?дбува?ться залицяння, яке може бути досить складним у деяких вид?в. П?д час копуляц?? зм?? перепл?таються, самець вводить копулятивний орган (гем?пен?с) у клоаку самиц? та вид?ля? сперму. Самиц? деяких вид?в зм?й мають здатн?сть запасати живу сперму та збер?гати ?? протягом багатьох м?сяц?в. Таким чином п?сля одн??? копуляц?? самиця може к?лька раз?в запл?днювати яйцекл?тини.

Багато вид?в зм?й в?дкладають яйця, вкрит? м'якою оболонкою. Зм?я закопу? ?х у листя, пухкий ?рунт або гн?й. У б?льшост? вид?в нема? турботи про потомство, але деяк? види охороняють сво? гн?зда. Зм??, як? живуть в умовах, несприятливих для розвитку я?ць, розмножуються яйцеживород?нням. При цьому ?нкубац?йний пер?од нетривалий, ? малеча вилуплю?ться у т?л? матер?. Такий спос?б характерний для морських зм?й, а також для вид?в, як? живуть у г?рськ?й м?сцевост?, де ?рунт не прогр?ва?ться до температури, потр?бно? для розвитку я?ць. У деяких вид?в спостер?га?ться справжн? живород?ння. При цьому зародок, який знаходиться у яйц?, пов'язаний з орган?змом матер? с?ткою кап?ляр?в ? отриму? в?д нього додаткове харчування. Таке утворення схоже на прим?тивну плаценту. У такий спос?б розмножуються деяк? види морських зм?й, справжня гадюка тощо. К?льк?сть дитинчат, що народжуються або я?ць, як? в?дкладаються м?ниться в?д к?лькох штук до к?лькох десятк?в (до 100) у р?зних вид?в, середня к?льк?сть — 10 — 12.

Значення для людини

У троп?чних кра?нах отруйн? зм?? спричиняють велику шкоду, в?д ?хн?х укус?в гинуть люди та худоба. В Укра?н? к?льк?сть укус?в дуже мала, кр?м того в Укра?н? нема? зм?й з? смертельно-небезпечною отрутою. Деяк? види приносять користь, знищуючи гризун?в. В деяких кра?нах зм?й вирощують у спец?альних серпентар?ях заради отрути, яку використовують у медицин? як знеболювальний, кровоспинний зас?б, для л?кування астми, еп?лепс?? та ?нше. Шк?ру плазун?в використовують для виготовлення взуття та шк?ргалантере?. Вилов зм?й у деяких рег?онах призв?в до значного скорочення ?х чисельност?, внасл?док чого довелось запроваджувати природоохоронн? заходи, спрямован? на в?дновлення ?х к?лькост?.

Заклинател? зм?й

?нд?йська кобра — найпоширен?ший об'?кт зм??них чар.

У деяких частинах св?ту, особливо в ?нд??, заклинання зм?й — це придорожн? шоу, яке викону? заклинатель. У такому шоу заклинатель зм?й несе кошик з? зм??ю, яку в?н н?бито зачарову?, граючи на сво?му музичному ?нструмент?, схожому на флейту, на який зм?я в?дпов?да?. Зм?я насправд? реагу? на рух флейти, а не на звук, який вона вида?, оск?льки у зм?й в?дсутн? зовн?шн? вуха (хоча у них ? внутр?шн? вуха).

Закон про захист дико? природи 1972 року в ?нд?? техн?чно забороня? заклинання зм?й на п?дстав? зменшення жорстокого поводження з тваринами. ?нш? типи заклинател?в зм?й використовують шоу зм?й ? мангуст?в, де ц? дв? тварини влаштовують ?м?тац?ю бою; однак це не дуже поширене явище, оск?льки тварини можуть бути серйозно травмован? або вбит?. Заклинання зм?й як профес?я вимира? в ?нд?? через конкуренц?ю з сучасними формами розваг ? закони про охорону навколишнього середовища, що забороняють цю практику. Багато ?нд?йц?в н?коли не бачили заклинання зм?й, ? це ста? фольклорною казкою минулого.

Вживання в ?жу

Страви з? зм?й у пек?нському ресторан?

Споживання м'яса зм?? та супутн?х товар?в ? в?дображенням багатьох культур у всьому св?т?, особливо в аз?йських кра?нах, таких як Китай, Тайвань, Та?ланд, ?ндонез?я, В'?тнам та Камбоджа. Через сво? передбачуван? переваги для здоров'я та якост? афродиз?аку, зм??не м'ясо часто розгляда?ться як дел?катес ? вжива?ться в ?жу. Страви з? зме? входять у меню деяких ресторан?в. При цьому ?х смажать, тушкують, варять супи. У Кита? ?снують ресторани, в яких меню склада?ться винятково з? страв, в яких в тому чи ?ншому вигляд? присутн? зм??. ?сну? звичай пити вино з додаванням зм??но? кров? в спроб? п?двищити мужн?сть ? енерг?йн?сть. Традиц?йна китайська медицина вважа?, що зм??не вино, традиц?йний нап?й, настояний на ц?лих зм?ях, ма? л?кувальн? властивост?. Зм??не вино бере св?й початок у китайськ?й культур?. Однак використання зм??них продукт?в створю? моральн? питання щодо збереження та добробуту тварин. Важливо прид?ляти увагу та регулювати сталий видобуток зм?й для вживання в ?жу, особливо в районах, де популяц?? зм?й скорочуються в результат? деградац?? м?сця ?снування ? надм?рного вилову.

Домашн? тварини

У зах?дному св?т? деяких зм?й утримуються як домашн? улюбленц?, особливо так? слухнян? види, як кулястий п?тон ? кукурудзяна зм?я. Щоб задовольнити попит, розвинулася галузь розведення тварин у невол?. Зм??, вирощен? в невол?, вважаються кращими за особин, сп?йманих у дик?й природ?, ? зазвичай стають кращими домашн?ми тваринами. Пор?вняно з б?льш традиц?йними видами тварин-компаньйон?в, зм?? не потребують особливого догляду: ?м потр?бно м?н?мум м?сця, оск?льки довжина б?льшост? вид?в не перевищу? 5 фут?в (1,5 м), ? ?х можна годувати в?дносно р?дко — зазвичай раз на п'ять-чотирнадцять дн?в. Деяк? зм?? мають тривал?сть життя понад 40 рок?в за умови належного догляду.

Медицина

К?лька сполук зм??но? отрути досл?джуються як потенц?йн? засоби л?кування або проф?лактики болю, раку, артриту, ?нсульту, серцевих захворювань, гемоф?л?? та г?пертон??, а також для зупинки кровотеч? (наприклад, п?д час операц??).

У культур?

Зм?я — символ л?кар?в

Зм?я — дуже давн?й та складний символ, який зустр?ча?ться майже у вс?х культурах св?ту. У р?зних народ?в та у р?зних рел?г?ях зм?я сприйма?ться по-р?зному. У багатьох народ?в зм?я ? символом первинних сил природи, зокрема грому та блискавки, також часто пов'язу?ться з водою та плодюч?стю (плодюч?стю земл? та ваг?тн?стю ж?нки). Зм?я, згорнута в к?льце (або та, що пожира? власний хв?ст) ? символом в?чност? та цикл?чност? розвитку св?ту. Водночас у деяких давн?х народ?в зм?я вт?лювала зло та хаос, була антагон?стом добрим богам.

У ?вропейськ?й традиц?? зм?я ? символом гр?хопад?ння, диявола, уособлю? зло, п?дступн?сть та руйнування. Це насамперед пов'язано з християнством, зм??м-спокусником з Б?бл??. Але в той же час зм?я ? символом мудрост? та знань. Також вона з давн?х час?в уособлювала зц?лення, зм?я що обвива? чашу ? емблемою л?кар?в ? в наш час.

Суперечлив?сть р?зних уособлень зм?? може бути пояснена прямо протилежними якостями цих тварин. Отрута зм?? може вбити, але з ?ншого боку ? л?карським засобом; зм?я тривалий час може лежати нерухомо, а може зд?йснити блискавичний стрибок. Кр?м того, форма т?ла зм?? може бути дуже м?нлива: (зм?я може згортатись у форм? кола, сп?рал?, прибирати хвилепод?бну форму).

В Япон?? зм?я назива?ться хеб? (яп. 蛇). В японськ?й м?фолог?? вона поста? як величезна отруйна зм?я, або антропоморфна ?стота, що ма? риси як зм??, так ? людини. Хеб? використовують ?нколи як персонажа в ан?ме або манз?, де його зображують зазвичай або як хижака, або як ?стоту ?гостру на язик?.

У популярн?й культур?

• У романах про Гарр? Поттера зм?я — символ гуртожитку Слизерин. Також зм?я у ц?й саз? символ?зу? мудр?сть ? обережн?сть, чесноти студент?в гуртожитку Слизерин.

Див. також

• Отруйн? зм??
• Список плазун?в Укра?ни
• Природа
• Запов?дник

Л?тература

• Зм?? [Арх?вовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] у Велик?й радянськ?й енциклопед?? (рос.)
• Вопросы герпетологии. — К.: Наукова думка, 1989.

Посилання

• Знайден? рештки зм?? з чотирма к?нц?вками Tetrapodophis amplectus^{[недоступне посилання з липня 2019]} - Science Ukraine в?д 29.07.2015 р.