抗甲状腺球蛋白抗体高是什么意思
Махпейкéр Кесе?м-султа?н (османська: ???? ?????; тур. Mah-Peyker K?sem; ? — 3 вересня 1651) — друга або третя наложниця османського султана Ахмеда I, носила титул хасек?-султан, мати султана Мурада IV ? ?браг?ма I. П?д час правл?ння син?в носила титул вал?де-султан ? була одн??ю з найвпливов?ших ж?нок в Османськ?й ?мпер??. Бабуся султана Мехмеда IV, на початку правл?ння якого правила та носила титул ?бюйюк вал?де? (бабуся султана). Була при влад? 30 рок?в. З ?? впливом на Ахмеда пов'язують збереження життя Мустафи ? ? зм?ну порядку успадкування престолу в Османськ?й ?мпер?? цим. Одна з представниць пер?оду Ж?ночий султанат[1][2][3][4].
Махпейкер Кесем-султан осман. ???? ????? тур. Mahpeyker K?sem Sultan ![]() | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
10 вересня 1623 — 12 серпня 1648 18 серпня 1648 — 3 вересня 1651 | ||
Сп?вправитель: | Турхан-султан (18 серпня 1648 — 3 вересня 1651) | |
Попередник: | Хал?ме-султан | |
Наступник: | Турхан-султан | |
| ||
10 вересня 1623 — 20 травня 1632 18 серпня 1648 — 3 вересня 1651 | ||
Народження: |
нев?домо нев?домо | |
Смерть: |
3 вересня 1651 Стамбул, Османська ?мпер?я ![]() | |
Поховання: |
Q55698720? ![]() | |
Кра?на: |
Османська ?мпер?я ![]() | |
Рел?г?я: |
?слам ![]() | |
Р?д: |
Османи ![]() | |
Д?ти: | ?браг?м ?; Мурад IV[?] | |
Житт?пис
ред.Походження та перш? роки в гарем?
ред.Нема? достов?рних св?дчень про ?? життя до потрапляння до гарему, нев?домий нав?ть р?к народження[5], проте вважа?ться, що вона була грекинею[6] або босн?йкою[7]. Очевидно, що перше пов?домлення про ?? грецьке походження було в лист? ?тал?йського мандр?вника П'?тро делла Валле. 25 жовтня 1615 року з? Стамбула в?н писав про Кесем-султан: ?Це була дочка, якщо я зрозум?в правильно, грецького священика, з далеко? кра?ни чи м?ста приблизно за дв?ст? миль в?д Константинополя?[8]. Християнське ?м'я ?? нев?домо[9], але поширена верс?я (викладена в неавторитетних джерелах[10]) св?дчить, що ?? звали Анастас?я[11]. Н?бито вона була куплена як рабиня санджакбе?м Босн??[12] ? до п'ятнадцяти рок?в вже була в гарем?[13]. ?й дали ?м'я Махпейкер, що означа? ?м?сяцелика?. ?нше ?? ?м'я - Кесем, що ма? значення "найулюблен?ша", - дав ?й Ахмед, наложницею якого вона була[13]. ? й ?нш? його тлумачення. П'?тро делла Валле, що сам вивчав османську мову, писав, що воно означа? ?безволоса? (тур. k?se - без волосся, без бороди), ? вона отримала його за свою шк?ру, позбавлену рослинност?. Кр?м того, зг?дно з Енциклопед??ю ?сламу, на османськ?й k?sem/k?semen може означати ?л?дер, ватажок згра?, в?льний, незалежний?[14].
Ахмед став султаном в 13 рок?в, у нього ще не було наложниць ? д?тей, що було небезпечно для династ??. Тому в порушення традиц?й його брат Мустафа був залишений в живих, а першочерговим завданням юного султана стало народження спадко?мц?в. Йому були подарован? наложниц?. До того моменту, коли Кесем потрапила до гарему Ахмеда, у нього вже була одна фаворитка (хасек?). Старшого сина Ахмеда, Османа, в 1604 роц? народила Махф?руз за 8 м?сяц?в до того, як у Кесем народився старший син, Мехмед. Лесл? П?рс пише, що вона була другою або третьою з наложниць[15]. Ймов?рно, на початку Кесем не займала високого становища в гарем?, оск?льки п?сля Османа Махф?руз. П'?тро делла Валле писав, що у султана четверо син?в в?д двох дружин[16]. Завдяки сво?му розуму ? крас? Кесем стала улюбленою хасек? Ахмеда[10]. З середини 1610-х рок?в, перебуваючи п?д ?? впливом, Ахмед I заслав до Старого палацу мат?р свого перв?стка, Махф?руз-султан . Можливо, це про не? писав венец?йський посол Контар?н?, коли пов?домив в 1612 роц?, що султан побив ж?нку, яка дратувала Кесем[17]. Вона мала безл?ч д?тей в?д султана, що дозволило ?й досягти велико? влади шляхом орган?зац?? шлюб?в сво?х дочок ? онучок з чиновниками високого рангу[18].
В правл?ння Мустафи I ? Османа II
ред.П?д час правл?ння Ахмеда I Кесем не мала особливого впливу в пол?тичн?й сфер?. П?сля смерт? султана 22 листопада 1617 року на трон посадили його брата Мустафу I, який всупереч традиц?ям османського двору не був убитий в той момент, коли його старший брат з?йшов на престол. Под?бний факт поясню?ться насамперед тим, що у Ахмеда п?д час сходження на престол у в?ц? 13 рок?в ще не було д?тей, а отже, його смерть загрожувала перервати династ?ю. П?зн?ше з?грали роль два фактори: по-перше, Мустафа був розумово в?дсталим або, принаймн?, страждав на розлад псих?ки, ? був безпечним у план? заколоту; по-друге, Мустафу в?д смерт? намагалася врятувати Кесем. У 1612 роц? венец?йський посол Симон Контар?н? пов?домляв, що Кесем вмовила Ахмеда не страчувати Мустафу. Вона казала, що Ахмед сам не був старшим сином султана, але доля привела його на престол. Тому в?н не повинен шкодити сво?му братов?, нав?ть якщо це суперечить звичаям Осман?в. ?? мотив, за словами Контар?н?, полягав у тому, ?щоб мил?сть, виявлена брату Ахмеда, також була застосована п?зн?ше до ?? син?в, брат?в [першонародженого] принца?[19].
П?сля сходження Мустафи Кесем-султан було в?дправлено до Старого палацу[15], куди традиц?йно в?дправляли вс?х наложниць ? дочок померлих султан?в. Мустафа пробув султаном лише три м?сяц?, 26 лютого 1618 року його було зм?щено, хоча в?н не був убитий. Султаном став 14-р?чний син Ахмеда Осман. Мати Османа померла рано, вже у 1615 роц? П'?тро делла Валле писав, що ?мати першонародженого сина султана мертва?[16]. Ще з його дитинства Кесем-султан постаралася налагодити з ним дружн? стосунки. Осман у товариств? Кесем-султан та ?? син?в катався в карет? м?стом, поки Ахмед I не заборонив ц? прогулянки у 1616 роц?. Прийомний син шанобливо ставився до мачухи ? в 1619 вшанував ??, будучи султаном, триденним в?зитом у Старому палац?. Проте перед в?д'?здом на Хотинську в?йну Осман наказав стратити шехзаде Мехмеда[15], старшого сина мачухи, боячись конкурента. Пох?д був невдалий, арм?я султана зазнала поразки в Хотинськ?й битв?, що загострило його конфл?кт з яничарами. 19 травня 1622 року в результат? заколоту, п?дтриманого мат?р'ю Мустафи, Хал?ме-султан, та ?? зятем Кара Давут-пашею, Осман був повалений, схоплений ? посаджений у Едикуле, а 20 травня вбитий. Д?тей, як? пережили дитинство у нього не було, хоча мав к?лькох хасек?. Султаном знову став Мустафа, а Хал?ме знову одержала звання вал?де. Сул?шовський писав у донесенн? про ц? под??: ?Бунт, що вирував чотири дн? в?дразу припинився, н?би й не було н?яких хвилювань?[20]. Для Кесем це був складний пер?од, оск?льки ?у Давуда-паш? було дво? син?в в?д дочки султана [Мехмеда III], ? в?н вважав, що, якщо ?прибрати з дороги? син?в султана Ахмеда, що залишилися в живих, ?його сини коли-небудь при певних умовах зможуть отримати найвищу владу?, тому в?н орган?зував замах на старшого сина Кесем, Мурада. Збаразький так описав ц? под??: ?Вез?р послав передус?м ?внуха капи-агу, який мав чималу владу в серал?, щоб задушити Мурада — старшого брата. Але мати хлопчика, яка жила в ?ншому, старому серал?, отримавши попередження або здогадавшись сама, за допомогою серальських хадж?, писар?в чи вчител?в домоглася посилено? охорони сина, щоб не допустити його вбивства. Коли капи-ага прийшов душити — а везир був поблизу — ? шнур уже був накинутий на шию жертви, один езоглан ?з тамтешньо? варти ударом ножа вбив ?внуха?[21].
Друге правл?ння Мустафи тривало до 10 вересня 1623 року. Це був неспок?йний час: Абаза-паша п?дняв заколот ? вимагав покарання для вбивць Османа II. Незадоволених правл?нням Хал?ме та Кара Давута-паш?, що став великим в?зиром, було багато. Вже 13 червня, спробувавши заспоко?ти бунт?вник?в, вал?де усунула Кара Давута-пашу з посади, проте це не погасило конфл?кт, ? в грудн? до заколоту при?дналися сипахи. До с?чня 1623 року покарання для вбивць Османа вимагали вже вс? в?зир?. Коли на учасник?в вбивства колишнього султана почалося полювання, Давут-паша сховався у покоях дружини у гарем? Топкапи, проте його знайшли там, схопили та в?дправили до Едикуле. 7 с?чня рада дивану ухвалила р?шення про страту Кара Давута, ? 18 с?чня 1623 року в?н був обезголовлений. Проте вс? спроби Хал?ме-султан врятувати становище ? зберегти на трон? Мустафу шляхом жертв не привели до усп?ху. Абаза-паша у травн? 1623 року на чол? сорокатисячно? арм?? обложив Анкару[22]. 30 серпня 1623 великим в?зиром було призначено Кеманкеш Кара Ал?-пашу, якому вдалося з допомогою улема умовити Хал?ме-султан на повалення ?? сина за умови, що Мустаф? збережуть життя[23]. Хал?ме-султан отру?ли, Д?льрубу-султан зар?зали. У результат? 10 вересня 1623 року на трон? виявився одинадцятир?чний Мурад IV, син Ахмеда I ? Кесем[24]. Мустафа знову був в?дправлений до Кафесу, де пров?в все життя[23]. Загалом Кесем-султан прожила у Старому палац? ш?сть рок?в[24].
Вал?де-регент
ред.П?сля сходження Мурада на престол Кесем-султан зап?дозрили в орган?зац?? перевороту, ? ?й довелося виправдовуватися перед шейх уль-?сламом. Будучи мат?р'ю нового падишаха, Кесем стала вал?де ? пере?хала з? Старого палацу до Топкапи. Мурад IV став султаном у в?ц? всього одинадцяти рок?в, у зв'язку з чим до 1632 року фактично вся влада була в руках у вал?де ? ?? парт??. Сама Кесем оф?ц?йно носила титул регента ? правила протягом п'яти рок?в[25], доки Мурад не взяв правл?ння до сво?х рук, в?дсторонивши мати в?д державних справ[10]. Але в?н прислухався до ?? думки, ц?нуючи ?? досв?д ? розум, кр?м того, вал?де мала владу п?д час частих в?йськових експедиц?й Мурада. Вона зум?ла врятувати ?браг?ма, коли Мурад наказав стратити вс?х сво?х брат?в[10].
У 1640 роц? п?сля смерт? Мурада ?браг?м успадкував трон як ?диний представник династ??, оск?льки син?в, що вижили, у Мурада не було. У перш? роки правл?ння ?браг?ма влада знову перебувала у руках Кесем. Надал? стосунки м?ж мат?р'ю та сином з?псувалися. Псих?чний стан ?браг?ма, як ? критичне становище османсько? держави, що стало результатом його правл?ння, стр?мко пог?ршувалося. ?браг?м потрапив п?д вплив наложниць ? вислав мат?р спочатку до л?тнього будиночку за межами Топкапи. Пот?м в?н д?знався, що Кесем ? великий в?зир планують його зм?стити, в?зира в?н стратив, мати переселив у сади ?скендера-челеб?[26]. Почата Канд?йська в?йна викликала невдоволення у населения[10], а до 1648 вс? придворн? угруповання, включаючи саму Кесем, д?йшли до висновку про необх?дн?сть якнайшвидшого повалення султана[27]. У результат?, 8 серпня 1648 року султан був повалений ? за к?лька дн?в зг?дно з фетвою вбитий[28]. На чол? величезно? кра?ни опинився його шестир?чний син та онук Кесем, Мехмед. З? сходженням на престол Мехмеда його мати Турхан отримала титул вал?де, але вс? прив?ле? д?сталися матер? ?браг?ма, яка взяла титул ?бюйюк вал?де (старша вал?де)?, н?коли б?льше не використаний н? до, н? п?сля. Через недосв?дчен?сть ? в?к - Турхан на той момент була трохи старше двадцяти рок?в - вона була в?дсторонена в?д влади б?льш досв?дченою Кесем[29]. Нав?ть на щоденне утримання Турхан отримувала 2000 аспер?в, на в?дм?ну в?д 3000 аспер?в, як? отримувала Кесем, як вал?де, так ? бюйюк вал?де[30].
Амб?тна Турхан в?дмовилася здаватися без бою. За три роки, що Кесем провела при влад?, Турхан встигла придбати чимало прихильник?в, серед яких виявилися глава чорних ?внух?в ? великий в?зир; проте на сторон? Кесем все ж таки залишалися яничари. Попри те, що Кесем ефективно справлялася з обов'язками вал?де-регента, в народ? починалися хвилювання через великий вплив яничар на пол?тику кра?ни[31]. Заходи, вжит? великим в?зиром Мелек Ахмедом-пашею ? кер?вництвом яничарського корпусу для закриття бюджетного деф?циту, викликали в серпн? 1651 року бунт в столиц?[24].
Вбивство Кесем-султан.
Гравюри ?з н?мецького (1694) ? французького (1670) видань ??стор??? Поля Р?ко[32]. |
Приблизно в цей же час Турхан стало в?домо про те, що яничари за згодою Кесем планують отру?ти Мехмеда IV ? посадити на трон ?ншого ?? онука, шехзаде Сулеймана, мати якого Сал?ха Д?лашуб-султан, здавалася ?м б?льш поступливою. Турхан д?зналася про ц? плани в?д Мелек-хатун, одн??? з? служниць Кесем, яка виявилася подв?йним агентом. У н?ч на 2 вересня 1651 року Кесем-султан була вбита в сво?х покоях прихильниками Турхан, хоча достов?рно нев?домо, чи було вбивство сплановано ? зд?йснено за прямим наказом матер? Мехмеда IV[33]. За словами Карачелеб?заде[tr], ?сторика, який був на той час шейх уль-?сламом, виконавцем був Узун Сулейман-ага з? сво?ми людьми. Вони знайшли Кесем, що сховалася в одн?й ?з шаф гарему, ? задушили ?? мотузкою в?д ф?ранки. П?сля смерт? ?? т?ло було спочатку перевезено в Старий палац ? т?льки пот?м поховано поруч з Ахмедом I в мечет? Султанахмет[24].
Особист?сть
ред.У ??сторичному словнику Османсько? ?мпер??? Кесем названа одн??ю ?з найб?льш в?домих ж?нок палацу[7]. Поки Кесем-султан була фавориткою, ?? описують переважно як красиву ? розумну ж?нку. Велико? влади ? можливостей у не? не було. П'?тро делла Валле писав про не?, що вона ?б?льше мила, н?ж красива?[16]. 1612 року венец?йський посол Симон Контар?н? описав Кесем як ж?нку "красиву ? проникливу ?, кр?м того … що волод?? багатьма талантами … Вона прекрасно сп?ва?, внасл?док чого продовжу? користуватися любов'ю султана … Не те, щоб ?? поважають вс?, але в деяких справах до не? прислухаються, ? вона — фаворитка правителя, який хоче, щоб вона пост?йно була поруч з ним … <…> вона стриму? себе з великою мудр?стю в?д занадто частих розмов [з султаном] про серйозн? справи ? справи держави ". Под?бна обачн?сть була спрямована на те, щоб не втратити благовол?ння султана, який не збирався залежати в?д ж?нок. Наступник Контар?н? на посад? посла, Христофор Вальер, в 1616 роц? писав про Кесем: ?Вона може творити з султаном все, що забажа?, вона повн?стю заволод?ла його серцем, ? ?й н? в чому нема? в?дмови?[15]. До останн?х рок?в вона збер?гала красу. Як в?дгукувався про не? в 1645 роц? Симон Контар?н?: ?головна королева, знаменита Кесем-султан, стара, але ще красива?[34].
Все зм?нилося, коли Кесем стала вал?де. Двадцять п'ять рок?в вона була вал?де при Мурадов? та ?браг?мов?, ? ще три роки носила титул ?старшо? вал?де-султан? (buyuk valide) при внуков? Мехмед?[35]. ?вропейц? пам'ятають про Хюррем, але турки вважають наймогутн?шою з ж?нок саме Кесем. П?рс назива? ?? ?останньою з яскравих ? впливових хасек? з султанату ж?нок?[36]. Вона була ?вм?лою в змовах ? ?нтригах?[37], саме ?й приписують заслугу зведення на трон обох син?в ? зм?ни порядку успадкування[36].
Зг?дно з ?Енциклопед??ю ?сламу?, Кесем залишила про себе пам'ять, як про ж?нку ?великодушну, щедру ? високого розуму?[38].
Зображення
ред.?вропейц?в завжди ц?кавило, як виглядала ця ж?нка. Тому через брак ?? зображень за портрети Кесем стали видавати зображення ?нших персон. 1688 року в Гамбурз? була випущена книга ?Thesaurus exoticorum?. Автори пом?стили як зображення Кесем-султан гравюру з п?дписом ?Zelome Sultane?[39]. Але це робота Мельх?ора Лорка[40], який помер в 1583 роц?[41].
Зображення годувальниц? Мехмеда IV, рабин? кизляра-аги, яка проживала в гарем? султана з сином ? потрапила в полон[en] до мальт?йських лицар?в[42] в 1644 роц?, використову?ться як зображення Кесем в популярн?й та художн?й л?тератур?[43].
Картина без назви ? п?дпису, на як?й ж?нка году? дитину грудьми, була продана на аукц?он? Сотб?с 4 жовтня 2012 року. За висновком експерт?в Сотб?с, вона належить до друго? чверт? XVII стол?ття, автор картини — нев?домий художник кола Франца Херманна ? Ганса Гемм?нгера[44]. Це австр?йськ? художники, як? перебували в делегац?? посольства, посланого Фердинандом II до Мурада IV в 1628 роц?[45]. Зг?дно з висновком, що дода?ться до картини, на н?й зображена "улюблена дружина султана Ахмеда ? (1603—1617), знана як Кесем або Махпейкер-султан, що году? грудьми свого сина майбутнього султана Мурада IV (1623—1640) або майбутнього султана ?браг?ма (1640- 1 648)"[44]. Нев?домо, як? були п?дстави для такого висновку. Кесем не могла бути мат?р'ю, яка году? в 1628 роц?: ?браг?м народився в 1615 роц?, Мурад — в 1612, до моменту при?зду художник?в в Стамбул синам Кесем було 16 ? 13 рок?в[24].
Стаття ?льбера Ортайли в Milliyet як зображення Кесем м?стила портрет Жозеф?ни Грасс?н?[en][46].
Благод?йн?сть
ред.Кесем-султан була ?н?ц?атором буд?вництва мечет? в Ускюдар?. Це ?дина мечеть, побудована за час правл?ння Мурада IV[24].
Д?ти
ред.Абсолютно точно ?? синами були султани Мурад IV та ?браг?м I та шехзаде Касим, а дочками – Айше ? Фатма. Щодо шехзаде Мехмеда, шехзаде Сулеймана, Ханзаде, Ат?ке та Гевхерхан думки досл?дник?в розходяться. Кесем видала сво?х дочок зам?ж за впливових державних д?яч?в, як? користувалися ?? п?дтримкою та фактично становили ?? парт?ю[15].
Сини:
- Шехзаде Мехмед
- шехзаде Сулейман[47] (Лесл? П?рс вважа? його ймов?рним сином Кесем-султан)[15]
- Мурад IV[48]
- шехзаде Касим[48]
- ?браг?м I[48]
Доньки :
В культур?
ред.Кесем-султан ? персонажом або головною д?ючою особою в книгах:
- Кесем-султан присвячен? два розд?ли в псевдо?сторичному твор? ?Anecdotes, ou Histoire secrette de la maison ottomane?, написаному Мадлен де Гомес[en] в 1722 роц?[51].
- Про Кесем-султан книги написало багато письменник?в, серед них Решат Екрем Кочу[tr][52], Ахмет Реф?к Алтинай[tr][53], Ебубек?р Субаш?[tr][54], Ерхан Аф?онджу[tr][55].
Кесем-султан ? персонажом або головною д?ючою особою в ф?льмах ? сер?алах:
- Генч Осман (1962 р.), в рол? Кесем Мухтерем Нур[56].
- Мурад IV (1981 г.), в рол? Кесем Айтен Гьокчер[57].
- Стамбул п?д мо?ми крилами (1996 р.), в рол? Кесем Зухал Олджай[tr][58].
- ф?льм Махпейкер (2010 р.), в рол? Кесем Дамла Сьонмез ? Сельда Алькор[59].
- Величне стол?ття. Нова володарка, в рол? Кесем в р?зному в?ц? Анастас?я Ц?л?мп?у, Берен Саат ? Нур?юль ?ш?льчай[60].
Прим?тки
ред.- ↑ Douglas Arthur Howard, The official History of Turkey, Greenwood Press, isbn= 0-313-30708-3, p. 195
- ↑ Bator, Robert, – Rothero, Chris. Daily Life in Ancient and Modern Istanbul. — Twenty-First Century Books, 2000. — P. 42. — ISBN 0-8225-3217-4.
- ↑ Akbar, M. J. The Shade of Swords: Jihad and the Conflict Between Islam and Christianity. — Routledge, 2002. — P. 89. — ISBN 0-415-28470-8.
- ↑ Westheimer, Ruth; Kaplan, Steven (2001). Power: The Ultimate Aphrodisiac [Влада: неперевершений афродиз?ак] (англ.). Madison Books. ISBN 1-56833-230-0.
- ↑ ?lgürel 2002; Tezcan 2008; Somel 2003.
- ↑ ?lgürel 2002; Tezcan 2008; Britannica.
- ↑ а б Somel, 2003, с. 158.
- ↑ Viaggi, vol.1, 1843, с. 53—54.
- ↑ ?lgürel 2002; Tezcan 2008; Somel 2003; Britannica.
- ↑ а б в г д Bosworth, 1986, с. 272.
- ↑ Sonyel 1993; Gibb 1954; Davis 1970.
- ↑ Sonyel 1993; Augustinos 2007.
- ↑ а б Davis 1970; Augustinos 2007.
- ↑ Viaggi, vol.1 1843; Bosworth 1986.
- ↑ а б в г д е Peirce, 1993, с. 105.
- ↑ а б в Viaggi, vol.1, 1843, с. 54.
- ↑ а б Peirce, 1993.
- ↑ Peirce, 1993, с. 111.
- ↑ Peirce, 1993, с. 106, 232.
- ↑ Сул?шовський, 1984.
- ↑ Збаразький, 1984.
- ↑ Ф?нкель, 2012, с. 281.
- ↑ а б B?rek?i, 2009, с. 409.
- ↑ а б в г д е ?lgürel, 2002.
- ↑ Peirce, 1993, с. 249.
- ↑ Bosworth 1986; Peirce 1993.
- ↑ Ф?нкель, 2012, с. 322.
- ↑ Thys-?enocak, 2006, с. 26.
- ↑ Ф?нкель 2012; Peirce 1993.
- ↑ Peirce, 1993, с. 127.
- ↑ Peirce, 1993, с. 252.
- ↑ Rycaut 1670; Rycaut 1694.
- ↑ Peirce 1993; Ф?нкель 2012; Carsten 1961.
- ↑ Sakao?lu, 2008, с. 225.
- ↑ Peirce 1993; Bosworth 1986.
- ↑ а б Peirce, 1993, с. 106.
- ↑ Augustinos, 2007, с. 24.
- ↑ Bosworth, 1986, с. 273.
- ↑ Happel, Lange, 1688, с. 133—134.
- ↑ Zelome Sultane.
- ↑ Fischer, 2009, с. 5.
- ↑ Lotichius 1707; Mignot 1787.
- ↑ Ерёмин 2013; Фрили 2017; Ko?u 2015; Alt?nay 2015; Suba?? 2017; Afyoncu 2015; Taylan 2015; Sakao?lu 2015.
- ↑ а б K?SEM SULTAN.
- ↑ ?dahl, 2006, с. 105—106.
- ↑ Ortayl?.
- ↑ а б Alderson, 1956, table XXXIV.
- ↑ а б в г д Peirce 1993; Alderson 1956.
- ↑ Peirce, 1993, с. 105, 365.
- ↑ Alderson, 1956.
- ↑ Gomez, 1722, с. 49—95.
- ↑ Ko?u, 2015.
- ↑ Alt?nay, 2015.
- ↑ Suba??, 2017.
- ↑ Afyoncu, 2015.
- ↑ Gen? Osman.
- ↑ IV.Murad.
- ↑ Istanbul Kanatlarimin Altinda.
- ↑ Mahpeyker - K?sem Sultan.
- ↑ Muhte?em Yüzy?l: K?sem.
Б?бл?ограф?я
ред.- Збаразький К. Донесення про посольство князя К. Збаразького в Туреччину // Османська ?мпер?я в перш?й чверт? XVII стол?ття / Хадж? М. ?браг?мбейл?, пер. Н. С. Рашби. — М. : Наука, 1984. — 211 с.
- Сул?шовський С. Лист посла Сул?шовського ?з Константинополя п?дчашему коронному ?гетьману польному Стан?славу Любомирському // Османська ?мпер?я в перш?й чверт? XVII стол?ття / Хадж? М. ?браг?мбейл?, пер. Н. С. Рашби. — М. : Наука, 1984. — 211 с.
- Ф?нкель К. ?стор?я Османсько? ?мпер??: Вид?ння Османа. — М. : АСТ; Астрель, 2012. — 829 с. — ISBN 978-5-17-043651-4.
- Encyclopaedia of Islam / Bosworth C.E. — Brill Archive, 1986. — Vol. V (Khe-Mahi). — С. 1333. — ISBN 9004078193, 9789004078192.(англ.)
- ?dahl K. The Sultan's Procession: The Swedish Embassy to Sultan Mehmed IV in 1657-1658 and the R?lamb Paintings. — Oxford : Swedish Research Institute in Istanbul, 2006. — С. 343. — ISBN 9186884182, 9789186884185.(англ.)
- Alderson Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxford : Clarendon Press, 1956. — С. 186.(англ.)
- Augustinos O. Eastern Concubines, Western Mistresses:Prévost’s Histoire d’une Grecque moderne / Buturovi? A., Schick I.C. — I. B. Tauris, 2007. — ISBN 1-84511-505-8.(англ.)
- B?rek?i G. Mustafa I // Encyclopedia of the Ottoman Empire / Agoston G., Masters B.A. — New York : Infobase Publishing, 2009. — С. 689. — ISBN 1438110251, 9781438110257.(тур.)
- Carsten, F. L. The New Cambridge Modern History. — CUP Archive, 1961. — Т. V. The Ascendancy of France, 1648-88. — С. 658. — P. 505—506. — ISBN 0521045444, 9780521045445.(англ.)
- Mansel, Philip[en] (1995), Constantinople: City of the World's Desire, 1453–1924; New York: St. Martin's Press[en].
- Imber, Colin (2009), ?The Ottoman Empire?; New York: Palgrave MacMillan[en].
- Peirce, Leslie P. (1993), The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire, Oxford University Press, ISBN 0195086775, арх?в ориг?налу за 1 Грудня 2020, процитовано 6 Жовтня 2020
- Tezcan, Baki (2007). The Debut of K?sem Sultan's Political Career. Turcica. éditions Klincksieck. 39—40. Арх?в ориг?налу за 4 Липня 2020. Процитовано 6 Жовтня 2020.
- Lucienne Thys-Senocak, Ottoman Women Builders (Aldershot: Ashgate 2006).
- Piterberg, Gabriel (2003). An Ottoman Tragedy: History and Historiography at Play. California: University of California Press. с. 271. ISBN 0-520-23836-2.