У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем П?кассо.

百度 这种情况下，非法集资和理财诈骗团伙必定会嗅着资金而去，乘虚而入，坑老坑农。

Па?бло Ру??с П?ка?ссо (повне ?м'я — Па?бло Д???го Хосе? Франс??ско де Па?ула Хуа?н Непомусе?но Мар??я де лос Реме?д?ос С?пр?а?но де ла Сант??с?ма Трин?да?д Кл??то Ру??с-?-П?ка?ссо, ?сп. Pablo Diego José Francisco de Paula Juan Nepomuceno María de los Remedios Cipriano de la Santísima Trinidad Clito Ruiz y Picasso; 25 жовтня 1881, Малага, ?спан?я — 8 кв?тня 1973, Мужен, Франц?я) — ?спанський ? французький художник, працював переважно у Франц??, один ?з найвидатн?ших митц?в XX стол?ття.

Пабло П?кассо
Pablo Picasso
Пабло П?кассо, с?чень 1962
При народженн?	Pablo Diego José Francisco de Paula Juan Nepomuceno María de los Remedios Cipriano de la Santísima Trinidad Clito Ruiz y Picasso
Народження	25 жовтня 1881(2025-08-07) Малага,  ?спан?я
Смерть	8 кв?тня 1973(2025-08-07) (91 р?к)
	Мужен,  Франц?я (набряк легень ? серцева недостатн?сть )
Поховання	Chateau of Vauvenarguesd
Нац?ональн?сть	?спанець
Кра?на	?спан?я
Рел?г?я	ате?зм ? католик, що не спов?ду? в?ру
Жанр	художник, скульптор, граф?к, керам?ст ? дизайнер
Навчання	Мадридська Академ?я мистецтв
Вчитель	José Ruiz Blascod, Isidoro Brocosd ? Антон?о Муньйос Дегран
Д?яльн?сть	художник, скульптор, художник-гравер, хореограф, керам?ст, художник-плакатист, ?люстратор, фотограф, художник з костюм?в, дизайнер, дизайнер ювел?рних прикрас, граф?к, арх?тектурний кресляр, художник-монументал?ст, асамбляжер, колажист, сценограф, рисувальник, сценарист, в?зуальний митець
Напрямок	куб?зм, сюрреал?зм
В?дом? учн?	Kulo Greend
Член	Академ?я мистецтва НДРd ? Академ?я витончених мистецтвd
Твори	Герн?ка, Ав?ньйонськ? д?виц?, Chicago Picassod, Three Musiciansd, Science and Charityd, Хлопчик з люлькою ? Massacre in Koread
Парт?я	Французька комун?стична парт?я
Батько	José Ruiz Blascod
Мати	María Picassod
У шлюб? з	Хохлова Ольга Степан?вна ? Жакл?н Рок
Д?ти	Paulo Picassod, Maya Ruiz-Picassod, Клод П?кассо ? Палома П?кассо
Брати, сестри	Lola Ruiz Picassod
Родич?	José Vilató Ruizd, Javier Vilató y Ruizd, Xavier Vilatód, Marina Picassod, Pablito Picassod, Bernard Ruiz-Picassod, Florian Picassod ? Д?ана В?дма?р П?кассо
Роботи в колекц??	Музей Бойманса - ван Бен?нгена, Штедель, Нац?ональний музей ?Центр мистецтв ?мен? королеви Соф???, М?ннеапол?ський ?нститут мистецтва, Художн?й ?нститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Атк?нсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Т?ссен-Борнем?сса, Ф?нська нац?ональна галерея, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Нац?ональна галерея В?ктор??, Тейт, Нац?ональна галерея мистецтв, Нац?ональний музей Швец??, Нац?ональна галерея Канади, Нац?ональний музей образотворчого мистецтва Квебекуd, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско, Роттердамський мун?ципальний арх?вd, Музей мистецтва Метропол?тен, Музей мистецтв Ф?ладельф??, Musée des Arts Décoratifsd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Nelly Van den Abbeele collectiond, Daphne Farago collectiond, Daniela Gilardid, Fleur Cowlesd, Clo Fleiss collectiond, Diane Venet collectiond, Музей витончених мистецтв, Нац?ональний музей мистецтва Каталон??, Музей Земл? ?зра?лю, Palais du Roured, Музей Креллер-Мюллер, Musée d'Art moderne et d'Art contemporaind, Художн?й музей Базеля, Нац?ональн? галере? Шотланд??d, Державний музей образотворчих мистецтв ?мен? О. С. Пушк?на, Художн?й музей Джордж??d, Нац?ональна галерея ?рланд??, Нац?ональна галерея В?рмен??, Музей мистецтв Толедо, Художн?й музей Сент-Лу?са, Музей д'Орсе, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Музей ?ренобляd, Музей Унтерл?нден, Vanderbilt Museum of Artd, Crystal Bridges Museum of American Artd, Mildred Lane Kemper Art Museumd, Паризький м?ський музей сучасного мистецтва, Museum Ludwigd, Музей П?кассо, Музей мистецтв, Музей Соломона ?у??енгайма, Баварськ? державн? колекц?? картин, Детройтський ?нститут мистецтв, Кл?влендський музей мистецтв, Ерм?таж, Музей ван Аббе, Musée d'Art moderne de Céretd, Нац?ональна галерея, Нац?ональний музей сучасного мистецтва, Kunsthaus Zürichd, М?ський музей (Амстердам)[…], Гетеборзький художн?й музей, Колекц?я Пе??? ?у??енгайм, Музей П?кассо, Музей мистецтв ?нд?анапол?са, Wexner Center for the Artsd, Museum of Montserratd, Музей мистецтва Сан-Паулу, Музей ?зра?лю, Menil Collectiond, Museu da Chácara do Céud, Музей образотворчих мистецтв, Mougins Museum of Classical Artd, Музей Соумаяd, Далласький музей мистецтв, Biblioteca Museu Víctor Balaguerd, Музей сучасного мистецтва, Витончено-мистецьк? музе? Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового П?вденного Уельсу, Goya Museumd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Phillips Collectiond, Нац?ональний музей зах?дно?вропейського мистецтва, Ток?о, Гаазький мун?ципальний музей, Cau Ferrat Museumd, Нац?ональний музей образотворчого мистецтва, Фонд Барнса, Нац?ональна галерея, Художн?й музей В?рджин??, Музей Фолькванг, Музей мистецтв Карнег?d, Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтв Цинциннат?, Amgueddfa Cymrud, Художня галерея ?льського ун?верситету, Нац?ональна галерея Австрал??, Музей Ф?цв?льяма, Museum Arnhemd, CODA Museumd, Корол?вськ? музе? витончених мистецтв, Princeton University Art Museumd, Currier Museum of Artd, Нац?ональний музей мистецтва, арх?тектури ? дизайну, Гамбурзька картинна галерея, Музей Берггрюна, Музей мистецтв К?мбеллаd, Beyeler Foundationd, Нова нац?ональна галерея, Rhode Island School of Design Museumd, Лувр Абу-Даб?, Michael C. Carlos Museumd, Jill & Byron Crawford collectiond, Гарвардський художн?й музей, Нью-Йоркське ?сторичне товариствоd, Ашмолеан музей, Museum van Bommel van Damd, Musée Hyacinthe-Rigaudd, The Hyde Collectiond, Palau Foundationd, Художн?й музей Фогга, Музей Барбер?н? (Потсдам), Тейт Модерн, Музей Вальрафа-Р?харца, Kreeger Museumd, Монреальський музей красних мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Стокгольм), Брера, Strasbourg Museum of Modern and Contemporary Artd, Нац?ональний музей Кард?ффа, Художня галерея ? музей Келв?нгроув, Pola Museum of Artd, Центр Жоржа Помп?ду, Альберт?на, Columbus Museum of Artd, Von der Heydt Museumd, Diana Küppers collectied, Design Museum Den Boschd, TextielMuseumd, New York Public Library Print Collectiond, Корол?вський музей витончених мистецтв, Нац?ональний музей ?стор?? та мистецтва, Музей Гетт?, Bryn Mawr College Special Collectionsd, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), La Boveried, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Musée des beaux-arts de Lièged, Нац?ональна галерея Берл?на ? Foundation E.G. Bührle Collectiond
Нагороди	honorary doctor of the University of Paris 1 Pantheon-Sorbonned (17 грудня 1971)
Автограф
Сайт	www.picasso.fr
Пабло П?кассо у В?к?сховищ?
Висловлювання у В?к?цитатах

Це ?бер?йськ? ?м'я та пр?звище. Перше (батькове) пр?звище ц??? особи Ру?с, а друге (материне) пр?звище П?кассо.

У ?блакитний? (1901–1904) ? ?рожевий? (1905–1906) пер?оди творчост? створив загострено виразн? твори (?Д?вчинка на кул??, 1905).

1907 року став засновником куб?зму, ?з середини 1910-х створював роботи в стил? неокласицизму, з початку 1920-х рр. став л?дером сюрреал?зму.

У 1930-х роках створював скульптури з металу, ?люстрував книги, займався монументальним живописом (?Герн?ка?, 1937, написана п?сля бомбардування цив?льних район?в однойменного м?ста).

Працював до к?нця життя.

Експерти називають П?кассо ?найдорожчим? художником у св?т? — 4 травня 2010 року картину митця ?Оголена, зелене листя та бюст? було продано на аукц?он? Christie's за 106.482 млн. долар?в США, що стало рекордом, тобто найдорожчим шедевром мистецтва, будь-коли проданим у св?т?.

Житт?пис под?й ? творчост?

Дитинство

Будинок на площ? Мерсед в ?спанському м?ст? Малага, у якому народився Пабло П?кассо

Пабло П?кассо народився 25 жовтня 1881 року в м?ст? Малага в ?спанському рег?он? Андалус?я у родинн?й садиб? неб?дного дона Ру?са Бласко. Його охрестили як Пабло Д??го Хосе Франс?ско де Паула Хуан Непомусено Мар?я де лос Ремедьйос Кр?сп?ньяно де ла Сант?с?ма Трин?дад (Pablo Diego José Francisco de Paula Juan Nepomuceno María de los Remedios Crispiniano de la Santísima Trinidad) — вервечкою ?мен р?зних святих ? родич?в. До цього за ?спанською традиц??ю додали батькове перше пр?звище Ру?с (Ruiz) та материне — П?кассо (Picasso). Пабло був першим сином дона Хосе Ру?са Бласко (?сп. José Ruiz Blasco) та донь? Мар?? П?кассо Лопес (?сп. María Picasso López). Пабло мав дв? сестри — Долорес (Dolores, 1884—1958) та Консепсьйон (Concepción, 1887—1895).

Хосе Ру?с Бласко був художником ? вчителем малювання у школ? Сан Тельмо (San Telmo) в Малаз?. Про маму художника в?домо небагато — Пабло П?кассо завжди виявляв до не? повагу ? н?жн?сть, що видно нав?ть з ?? портретного зображення, створеного митцем 1923 року.

Пабло малював змалку. 1889 року 8-р?чний хлопчик п?д враженням побачено? кориди ? за наставництва батька ол?йними фарбами намалював першу картину — ?Маленький п?кадор? (El peque?o picador), в?д написання яко? п?зн?ше в?дхрещувався.

1891 року родина покинула Малагу, оск?льки батько отримав посаду викладача ?нституту в м?ст? Ла-Корунь? (Гал?с?я, ?спан?я). Там Пабло теж малював. Уже 10-р?чним в?н демонстрував сильну в?ру в св?й талант ? сво? методи малювання. Його перш? роботи були виразно реал?стичними й ледь не суворими за правдив?стю.

1895 р?к став важливим у дитинств? Пабло П?кассо. У с?чн? померла його сестра Консепсьйон, а у вересн? сеньйор Ру?с, батько Пабло, пос?в кафедру у Школ? мистецтв ? ремесел (т. зв. Лонжа, Lonja) в Барселон?. До ц??? школи прийняли молодого Пабло. Тут в?н навчався два роки ? тут же, у Барселон?, можливо, на догоду батьков?, створив низку картин, переважно портретних, у академ?чному стил?. Чутт?вий академ?зм цих барселонських полотен П?кассо р?знився в?д напряму, в якому митець працював у Ла Корунь?

Навчаючись блискуче ? старанно, 14-р?чний Пабло зум?в скласти вс? вступн? ?спити до Школи красних мистецтв Барселони (Лотжа/Llotja) за один день, що дозволило йому пропустити 2 перш? класи. Зг?дно з популярною легендою про художника, його батько п?д враженням в?д екстраординарного таланту свого сина, побачивши вже його перш? дитяч? малюнки, передав йому вс? сво? пензл? та пал?тру й зар?кся знову коли-небудь в житт? малювати. Ось як сам Пабло П?кассо згадував дитяч? роки ? перш? кроки в образотворчому мистецтв?:

?На в?дм?ну в?д музики, нема? д?тей в?д природи ген?альних у малюванн?. Те, що люди сприймають за природне обдарування, зазвичай, здобуте в дитинств?. Це н?як не зника? ?з доросл?шанням. Можливо, що одного дня така дитина перетвориться на справжнього художника, а може, й великого митця. Але починати, все одно, варто в?д початку. М?ж тим, щодо мене, я аж н?як не був ген??м. Мо? перш? малюнки н?коли не виставлялися на експозиц?ях дитячих малюнк?в. Мен? бракувало незнання дитини, дитячо? безпосередност?. Я робив академ?чн? малюнки у в?ц? семи рок?в ?з точн?стю, яка мене лякала.? Ориг?нальний текст (?сп.) A diferencia de la música, no hay ni?os prodigios en la pintura. Lo que la gente percibe como genio prematuro es el genio de la infancia. No desaparece gradualmente a medida que envejece. Es posible que ese ni?o se convierta en un verdadero pintor un día, quizás incluso un gran pintor. Pero tendría que empezar desde el principio. Por lo tanto, por lo que a mí respecta, yo no era un genio. Mis primeros dibujos nunca se han mostrado en una exposición de dibujos infantiles. Me faltaba la torpeza de un ni?o, su ingenuidad. He hecho dibujos académicos a la edad de siete a?os, con una precisión de la que me asusto.

Перш? роботи

Картина ?Перше причастя?, 1895

Взимку 1895 року Пабло П?кассо написав перше велике академ?чне полотно — ?Перше причастя? (?сп. La Primera Comunión). Це сталося в Барселон? — м?ст?, в якому хлопець пров?в 9 рок?в, за винятком вакац?й ? в?дв?дин, б?льш-менш тривалих, Мадрида та Парижа.

1897 року П?кассо представив полотно ?Наука ? милосердя? (?сп. Ciencia y Caridad) на Виставц? мистецтва у Мадрид?. Вл?тку художник був на вакац?ях у Малаз?, де малював пейзаж? та кориду.

У вересн? П?кассо по?хав до Мадрида, щоб розпочати студ?? в Академ?? Сан Фернандо. У цей час в?н намагався насл?дувати ? популяризувати каталанський модерн?зм, заради чого 1901 року нав?ть заснував невеликий часопис ?Молоде мистецтво? (?сп. Arte Joven), що, однак, про?снував зовс?м недовго. Але довол? консервативна ?нтелектуальна атмосфера столиц?, не готова до прояв?в цього руху, не надихала його, ? П?кассо скоро залишив академ?ю. Все ж Пабло не раз радо в?дв?дував музей Прадо, щоб якнайкраще вивчити майстерн?сть Ель Греко, якого наприк?нц? XIX стол?ття обожнювали як профес?йн? митц?, так ? аматори.

Кафе ?Чотири коти? / Els 4Gats у Барселон?

В?д 1898 року Пабло П?кассо п?дписував сво? роботи як Pablo Ruiz Picasso, пот?м як Pablo R. Picasso ? лише в?д 1901 року — як Picasso. Ця зм?на аж н?як не означала в?дмову в?д батька, а радше наголошувала на зв'язку митця з? сво?м ?художн?м кор?нням?, з каталонськими друзями, як? взяли соб? за звичку називати Пабло його материнським пр?звищем, менш поширеним, н?ж батьк?вське Ру?с.

У червн? 1898 року Пабло П?кассо повернувся до Барселони. Пот?м, захвор?вши на скарлатину, в?н пере?хав до садиби свого приятеля Мануела Паляреса (Manuel Pallarés) у Таррагон?. Там, одужуючи, молодий художник продовжував писати, звернувшись у сво?й творчост? до першооснов ? природи — цей пер?од вважа?ться одним з перших прим?тив?стських пер?од?в у його кар'?р?.

В?дмовившись в?д ?де? жити в Мадрид? та коп?ювати великих майстр?в, в лютому 1899 року П?кассо знову пере?хав до Барселони, де в?дв?дував популярну в певних артистичних колах корчму ?Чотири коти? (кат. Els Quatre Gats), зав?в знайомство з представниками барселонсько? богеми (Jaime Sabartés, Carlos Casagemas та ?ншими). Саме в кнайп? ?Чотири коти? в?дбулася перша персональна виставка роб?т П?кассо. Також саме в Барселон? П?кассо познайомився з популярним тод? у м?ст? анарх?стським рухом. Пан?вна б?дн?сть у нижн?х районах м?ста та хвор?, скал?чен? солдати, що поверталися п?сля розгромно? для ?спан?? Кубинсько? кампан??, створили соц?альне напруження ? в?дпов?дну культурну, пол?тичну ? сусп?льну атмосферу в м?ст?. Це не могло не позначитися на чутт?вост? полотен Пабло П?кассо, що, зокрема, видно в картинах 1897–1901 рок?в: ?Ув'язнений? (?сп. El prisionero), ?М?тинг анарх?ст?в? (?сп. Un miting anarquista).

У жовтн? 1900 року Пабло П?кассо в?дв?дав Всесв?тню виставку в Париж?, де виставлялась ? його картина ?Останн? мит?? (?сп. últimos momentos), доля яко? нин? нев?дома. На твори П?кассо цього пер?оду також впливала творч?сть каталонського художника ?с?дре Нонеля (Isidre Nonell), в?домого йому ще за ?4 котами?, ? француза Тулуз-Лотрека, що в?дчутно з роб?т ?Оч?кування (Мар?о)? (?сп. La espera (Margot)), ?Балерина-карлиця? (?сп. Bailarina enana) ? ?Ф?нал [циркового] номера? (?сп. El final del número), обидв? останн? 1901 року. Також в?домо, що саме тод? вперше було куплено твори П?кассо — якийсь Пере Маньяч (Pere Ma?ach) заплатив 150 франк?в за увесь р?чний доробок митця, а також започатковано вза?мини з галеристом Берте Вайлем (Berthe Weill). До Барселони Пабло П?кассо повернувся 20 грудня, а святкувати Новий р?к вирушив до р?дно? Малаги.

?Блакитний? пер?од: м?ж Барселоною ? Парижем

Пер?од у творчост? Пабло П?кассо м?ж 1901 ? 1904 роками знаний як ?блакитний? (?сп. período azul): його назва походить в?д кольору, який дом?ну? у полотнах митця. На такий виб?р кольорово? гами художника спонукало самогубство через нерозд?лене кохання його близького друга Карлоса Касахемаса 17 лютого 1901 року. Ц?й под?? художник, зокрема, присвятив полотно ?Смерть Касахемаса? / ?сп. La muerte de Casagemas, яке стало ?в?дправним пунктом? пер?оду. Мистецтвознавц? вважають, що чутт?в? картини митця ?блакитного? пер?оду також створено п?д впливом творчост? Гогена, Ван Гога та ?з застосуванням окремих прийом?в Ель Греко (наприклад, видовження постатей).

Наприк?нц? кв?тня 1901 року П?кассо повернувся до Барселони, де на мистецьк?й виставц? експонувалася його ?Ж?нка в блакитному? (?сп. Mujer en azul), але вже в травн? знову при?хав до Парижа ? винайняв апартаменти № 130 на бульвар? Кл?ш? (Clichy), як? правили померлому Касахемасу за майстерню. У червн?—липн? того ж року П?кассо та Франс?ско ?турр?но (Francisco Iturrino) виставляли сво? роботи у галере? Воллара (Vollard).

Картина ?Життя? (на смерть Касахемаса)

У червн? того ж (1901) року Пабло П?кассо знайомиться з французьким поетом ? художником Максом Жакобом, з яким п?дтримуватиме тепл? ? щир? стосунки до смерт? останнього в 1944 роц?. Здобуваючи визнання оточення, однак, П?кассо в цей час в?дчува? брак кошт?в — створюючи по одн?й-дв? картини щоноч?, на ранок в?н продавав ?х на вулиц? Лафф?т (Rue Laffite) за 150 франк?в, а також сп?впрацював з? сво?м першим покупцем п. Маньячем. Впродовж осен? малю? Los dos saltimbanquis (або Арлек?н та його подруга), Arlequín apoyado ? зак?нчу? картину ?Смерть Касахемаса?. Взимку створю? низку портрет?в переважно в блакитному кольор? — Жайме Сабартеса, Матеу Фернандеша ? ?блакитний автопортрет?.

Наприк?нц? с?чня 1902 року П?кассо роз?рвав угоду з Маньячем ? повернувся до Барселони, де працював у майстерн? Анхеля Фернандеса де Сото (ángel Fernández de Soto) на одн?й з б?чних вулиць в?д Рамбли. Ц??? весни блакитна фарба безрозд?льно царю? на його полотнах. З господарем майстерн? де Сото П?кассо нав?ду?ться до нетр?в ? бордел?в Барселони, що знайшло в?дбиття в сер?? еротичних малюнк?в митця: автопортрет з оголеним, акварельний малюнок Анхеля де Сото в компан?? ж?нки ? La macarra (алегорична композиц?я).

Тод? ж, а саме 1–15 кв?тня 1902 року, Маньяч влаштував експозиц?ю твор?в П?кассо та Лемейра (Lemaire) у галере? Берте Вайля в Париж?, а в червн? — ще одну — з картинами П?кассо та Мат?сса.

21-р?чному Пабло час було йти до арм??, ? в жовтн? 1902 року дядько Пабло П?кассо за 2 тисяч песет викупив митця в?д виконання ним в?йськового обов'язку. В?дразу по тому Пабло терм?ново ви?хав ?з Себасть?ном Жунь?ром (Sébastien Junyer) до Парижа, де знову в галере? Вайля на орган?зован?й Маньячем колективн?й виставц? в пер?од в?д 15 листопада до 15 грудня продемонстрував сво? роботи.

У с?чн? 1903 року П?кассо повернувся до Барселони. Навесн? в?н почав малювати одну з найвиразн?ших картин ?блакитного? пер?оду — ?Життя? (La vida / La vie), яка н?би резюму? цей пер?од у житт? та творчост? митця, в?дображаючи його атмосферу: песим?зм ? н?г?л?зм на тл? тягот життя ? матер?альних нестач. В?дчуття П?кассо цього часу його друг Жайме Сабартес описав як ?[П?кассо] в?рив, що мистецтво — це дитя журби ? болю? (?сп. Cree que el Arte es hijo de la Tristeza y del Dolor). Дитяча самотн?сть, жебрацтво й б?дн?сть прохач?в, кал?цтво ? вбог?сть знайшли в?дбиття в картинах цього часу: ?Дв? сестри? (?сп. Las Dos hermanas, 1902), ?Жебраки на берез? моря? (?сп. Pobres a orillas del mar, 1903), ?Старий сл?пий г?тарист? (?сп. El viejo guitarrista ciego, 1903), ?Аскет? (?сп. El asceta, 1903) та ?нших.

Наприк?нц? 1903 року митець остаточно переконався, що порвати з атмосферою, якою в?н оповитий, можна лише пере?хавши до Парижа, що також дозволило б йому переступити кордони ?спан??, здобути ?вропейське визнання.

?Рожевий? пер?од: Паризький Bateau Lavoir, Гертруда Стайн

?Рожевим? пер?одом у творчост? Пабло П?кассо, коли саме рожева фарба дом?нувала у пал?тр? митця, заведено вважати короткий пер?од в?д осен? 1904 до к?нця 1905 року. До того ж в?н мав перех?дн? етапи (в?дпов?дно на початку — весна ? л?то 1904 року ? на к?нц? — 1906 р?к). Цей час був надзвичайно пл?дним у доробку П?кассо, кр?м того, позначений першими серйозними особистими стосунками художника. Проживаючи переважно в Париж? протягом ?рожевого? пер?оду, П?кассо водночас багато подорожував, заводив нов? ? п?дтримував стар? знайомства, багато д?знався про св?т мистецтва ? цирку, усп?шно експонував ? продавав сво? твори.

Bateau-Lavoir, Париж

У кв?тн? 1904 року П?кассо облаштову?ться у Париж? в апартаментах (залишен?й майстерн? його друга скульптора Пако Дуррйо/Paco Durrio) у будинку Bateau-Lavoir, названим так поетом Жакобом через зовн?шню под?бн?сть (з франц. досл?вно ?човен-приступ для полоскання/прання б?лизни?), розташованому в престижному ? богемному м?ському квартал? Монмартр. Навколо П?кассо в?дразу ж групу?ться ц?ле коло митц?в, зокрема тих, що при?хали з ?спан?? та Каталон??, серед них ? мешканц? ?Човника-приступу для полоскання? митець Р?кардо Каналс (Ricardo Canals) з дружиною, який знайомить у вересн? цього року П?кассо з техн?кою травлення; Мануель У?е (Manuel Hugué) з дружиною, Рамон П?чот (Ramon Pichot) тощо.

Впродовж л?та П?кассо п?дтриму? особист? стосунки з Мадлен — ж?нкою, яка в цей пер?од з'явля?ться на деяких малюнках митця ? надиха? на написання ?нших: ?Ж?нка акробата? (?сп. La mujer del acróbata), ?Родина Арлек?на? (?сп. Familia de Arlequín). У серпн? 1904 року П?кассо знайомиться з? сво?м першим серйозним коханням життя: ?прекрасною Фернандою?, як ?? називали, — 21-р?чною Фернандою Ол?вь? (Fernande Olivier; 1881—1966), моделлю-натурницею ? подругою Бенедетти, дружини Каналса, що залишалась джерелом натхнення П?кассо до 1910 року (остаточно стосунки були роз?рван? лише через 2 роки, в 1912 роц?)..

Картина ?Родина вуличних циркач?в?

В цей час П?кассо знайомиться з багатьма представниками богеми Парижа, зокрема у жовтн? (1904) потоваришував з поетом Андре Салмоном (André Salmon) та письменником-предтечею сюрреал?зму Г?йомом Аполл?нером, та й сам ста? частиною цього нестримного мистецького св?ту, будучи завс?дником кабаре ?Верткий кролик? (Lapin Agile) та Цирку Медрано (Cirque Medrano). Отаборившись на Монмартр?, П?кассо зм?ню? тематику й пал?тру сво?х роб?т — блиск ? вбог?сть артист?в театру ? митц?в, ?хн? творч? злети ? житт?в? поразки привносять у його творч?сть незнаний дос? л?ризм, а рожеве бере гору над блакитним. ?Рожевий? пер?од — це м'як? та тепл? барви, легк? та дел?катн? обриси, з наголосом на л?н?ях та малюнку, а не на кольоровому р?знобарв'?, ф?гури лишаються видовженими, нагадуючи Ель Греко: ?Актор? (?сп. El actor), акварель ?Божев?льний? (?сп. El loco). Теми твор?в митця — меланхол?йн? за настро?м сценки з життя, переважно актор?в цирку ? вуличного театру (акробат?в, арлек?н?в, клоун?в, жонглер?в), в тому числ? ?з зображенням тварин — ?Акробат з м'ячем? або ?Д?вчина з м'ячем? (?сп. Acróbata con balón), ?Родина вуличних циркач?в? (?сп. La familia de saltimbanquis), ?Акробатка ? молодий арлек?н? (?сп. Acróbata y joven arlequín), ?Родина акробат?в з мавпою? (?сп. Familia de acróbatas con mono) тощо.

У пер?од в?д 25 лютого до 6 березня 1905 року П?кассо вперше демонстру? на виставц? в галере? Серюрь? (Sérurier) сво? ?рожев?? полотна, що спричиня? численн? дискус?? критик?в з приводу яскраво? трансформац?? таланту митця. Аполл?нер пише в цей час у Revue immoraliste:

?М?ж показним ? фальшивим блиском його фокусник?в в?дчува?ться справжн? сп?вчуття до людей з народу — непост?йних, заляканих, манерних, вбогих ? фальшивих.?

Навесн? ц.р. (1905) П?кассо малю? програмний тв?р цього пер?оду ?С?мейство вуличних циркач?в?.

Вл?тку за запрошенням голландського художника Тома Сх?лперурта (Tom Schilperoort) П?кассо довол? довго (6 тижн?в) перебува? в Н?дерландах, що не могло не позначитись на творчост? митця — п?д враженням в?д побаченого написан? картина ?Прекрасна голландка? (?сп. La bella holandesa) та ?Три голландки? (?сп. Las tres holandesas), остання ? сво?р?дною авторською ?нтерпретац??ю класичного сюжету ?Трьох грац?й?. Повернувшись до Парижа, трохи згодом, у серпн?, проводить вакац?? з коханою Фернандою неподал?к в?д Барселони. У вересн? вони вдвох як подружня пара повертаються до паризького Bateau-Lavoir — П?кассо змальову? красу сво?? подруги, ? вони разом в?дв?дують виставки, надаючи перевагу камерним верн?сажам перед оф?ц?йними салонами.

Гертруда Стайн, 1935

Важливе значення для П?кассо в цей пер?од мало знайомство з Гертрудою Стайн (Gertrude Stein) та ?? братом Лео, як? ос?ли в Париж?, орган?зувавши салонний б?знес ? присвятивши сво? життя збиранню твор?в мистецтва. ?Вийшовши? на П?кассо через посередника-торг?вця на ?м'я Клов?с Са?о (Clovis Sagot), брат ? сестра Стайни вже при перш?й зустр?ч? з П?кассо накупили картин на 900 франк?в. В?дтод? Гертруда Стайн ста? надовго в?рним меценатом П?кассо, а в?н — пост?йним в?дв?дувачем ?? салону, а з часом ? особистого паризького помешкання. П?кассо малю? портрети Лео Стайна та його сина Майкла й почина? тривал? сес?? написання в?домого портрета сво?? благод?йниц? Гертруди Стайн. Гертруда, придбавши нещодавно ?Ж?нку з капелюхом? Мат?сса, вир?шу?, що обидва митц? конче мають зустр?тися.

1906 року, п?сля трьох м?сяц?в роботи над портретом Гертруди Стайн, П?кассо робить перш? начерки картини ?Ав?ньйонськ? панянки? (Las se?oritas de Avi?ón), як?й судилося стати неперес?чним витвором ?перех?дного? пер?оду, насправд? ж передв?сником куб?зму. Разом з цим митець у ц? дн? продовжу? св?й ?рожевий? творчий пер?од — однак тематика полотен зм?ню?ться кардинально — на зм?ну арлек?нам ? акробатам приходять вершники та юнаки на тл? букол?чних пейзаж?в. П?кассо перебува? в творчому пошуку — в?дв?ду? експозиц?? класичного ? давнього мистецтва. Досл?дники життя художника переконан?, що в?н в?дв?дав ? перебував п?д враженням виставки до?спанського (?бер?йсього) прим?тивного мистецтва, орган?зовано? в Лувр? в цей час.

Навесн? 1906 року галерея Амбруаза Воллара придбала б?льш?сть ?рожевих? твор?в П?кассо. В?дтак, у травн? в?н з Фернандою Ол?вь? ви?здить до Барселони, щоб в?дпочити ? представити свою пас?ю родичам ? знайомим. Вл?тку Пабло ? Фернанда в Лер?д?, споглядаючи на просте життя каталонц?в — художник пише сцени купальник?в ? оголених все в т?й же червонуват?й кольоров?й гам?, на думку мистецтвознавц?в, ?з застосуванням вражень в?д арха?чного прим?тивного народного мистецтва ? вже в передоч?куванн? ново? стил?стики протокуб?зму, до яко? остаточно звернеться наступного, 1907 року.

Перех?дний або ?африканський? пер?од: протокуб?зм

Пер?од в?д к?нця 1906-го (1907) ? до 1909 року в творчост? Пабло П?кассо ? перех?дним — у мистецтвознавств? в?н також отримав р?зн? ?менування, на кшталт ?чорний?, ?темний?, ?африканський?, адже вважа?ться, що митець творив у цей час не в останню чергу п?д упливом африканського мистецтва, зразки якого, в тому числ?, м?г бачити в Музе? етнограф?? у паризькому палац? Трокадеро, хоча сам художник силу цього впливу завжди в?дкидав. Безсумн?вними фактами лиша?ться те, що в цей час митець дов?в до к?нця дещо ?з задуманого ран?ше, зокрема шедевральний тв?р ?Ав?ньйонськ? панянки? (Las se?oritas de Avi?ón, 1907), портрет Г.Стайн тощо, а також те, що в ход? ?нтенсивних творчих пошук?в митець зрештою прийшов до куб?зму.

Портрет Гертруди Стайн

Повернувшись ?з Каталон?? в серпн? 1906 року, П?кассо знову береться за написання портрету Гертруди Стайн, працюючи притому по пам'ят?, адже вона в цей час перебувала в ?тал??. Збереглися св?дчення, що про цей портрет митець казав так:

?Хай весь св?т гада?, що вона [Гертруда Стайн] не такий абсолют, як ?? портрет, та все одно, зрештою вона буде подобати на нього.?

На практиц? ж написання портрету стало таким виснажливим — П?кассо переписував його близько 80 раз?в, що насамк?нець в?н з розпукою сказав так:

?Я вже перестаю бачити ?? (Гертруду Стайн), коли дивлюсь на не??

Така тривала праця П?кассо пояснювалась ще й безперервним творчим пошуком, вивченням сп?вв?дношення й вза?мовплив?в у мистецькому витвор? зм?сту й форми, для чого митець не переста? досл?джувати давн? мистецтво й сучасне йому, зокрема, Сезанн?вське, що добре видно з автопортрету цього часу (т. зв. ?Автопортрет з пал?трою? / ?сп. Autorretrato con paleta), картини, що виража? нап?вдикий арха?зм, ув?бравши в себе досв?д П?кассо, набутий ще ? перед 1905 роком.

На початку зими 1906–1907 рок?в П?кассо п?сля перегляду ос?ннього паризького салону, що став переважно ретроспективою твор?в Гогена, написав ?Дв? оголен? ж?нки? (?сп. Dos mujeres desnudas), а вже до к?нця року малював лише еск?зи ? замальовки оголених ж?ночих т?л, щоб зрештою згодом ?вибухнути? з? сво?ми ?Ав?ньйонськими панянками?.

Картина ?Ав?ньйонськ? панянки?

Нарешт? навесн? 1907 року з'являються ?Ав?ньйонськ? панянки? — картина, що писалась понад р?к, — так довго ? ретельно П?кассо дос? не працював. Перша реакц?я критики ? громадськост? була справжн?м шоком. Нав?ть колеги ? друз? виявили неоднозначне ставлення. Мат?сс знав?сн?в, а б?льш?сть друз?в не прийняли тв?р. Прим?ром, новий товариш П?кассо митець Жорж Брак, з яким в?н познайомився через Аполл?нера тод? ж, навесн? 1907 року (? приятелюватиме тривалий час), висловився так:

?В?дчуття таке, що нас хочуть нагодувати жолудями, а запи?ти пропонують нафтою?.

А той же Аполл?нер був менш р?зким ? б?льш згодницьким:

?чудова мова, яка непридатна для створення л?тератури, адже нею ще не створено сл?в для вираження понять?

?Скандальна картина?, як ?? нар?к близький друг П?кассо поет Андре Салмон, насправд? стала першим зразком куб?зму, ?, на думку багатьох мистецтвознавц?в, виявилась поворотним пунктом у розвитку сучасного мистецтва. Для самого П?кассо це було роз?рвання традиц?? й остаточний в?дх?д в?д реал?зму з його канонами перспективи й просторово? глибини, так само як з ?снуючим ?деалом краси ж?ночого т?ла, ? все це на користь сукупност? кутових план?в без просторового обмеження; постат? ?ав?ньйонських панянок? лишились видовженими, як це було звично для П?кассо, у кольоровому ж план? — в картин? хоча й переважа? вохра ? рожев? тони, однак загальне забарвлення, на яке вплива? ? структура малюнку, ? радше агресивним.

Наприк?нц? л?та 1907 року стосунки Пабло П?кассо з Фернандою зайшли в ?глухий кут?, ? подружжя вир?шило роз?йтися, хоча оф?ц?йно не розлучалися до к?нця листопада. За в?дсутност? Фернанди Макс Жакоб ? Аполл?нер переконали П?кассо спробувати курити оп?й — в?дтак, митець перебува? м?ж наркотичними мареннями ? страхом поринути в апат?ю до творчост?. Пал?тра П?кассо набува? яскравих фарб: ?Оголена ж?нка? (?сп. Mujer desnuda), ?Танець в?трил? (?сп. La danza de los velos), ?Кв?ти на стол?? (?сп. Flores sobre una mesa). В цей час майстерня П?кассо оберта?ться на справжн?й осередок дискус?й ? дебат?в ? не лише з приводу його творчост?. Брак приносить туди сво? роботи, а Мат?сс ? П?кассо обм?нюються картинами: Мат?ссова ?Глечик, куля ? лимон? на П?кассову ?Портрет Мар?ер?т? (портрет дочки Мат?сса Мар?ер?т). В?дносини двох великих митц?в, що являли вза?мн? кпини та негласне змагання, насправд? ?рунтувалися на глибокому обоп?льному захват? один одним. Мат?сс казав, що н?хто ?нший не бачить його твори як П?кассо, а П?кассов? н?хто не здатний побачити, як в?н, Мат?сс.

Куб?зм

Пер?од куб?зму в творчост? П?кассо, одним ?з винах?дник?в якого в?н власне ? був, ? який ? одним з визначальних у доробку митця, охоплю?, зг?дно з досл?дженнями мистецтвознавц?в, довол? значний пром?жок в?д 1908 або 1909 до 1917 року. Традиц?йно виокремлюють дек?лька етап?в (?нод? з п?детапами) куб?зму П?кассо, як? вт?м не мають ч?тких розпод?л?в у датах:

• перший етап, т. зв. ?сезан?вський куб?зм? — застосування в структур? малюнку простих геометричних форм (переважно трикутник?в), з яких формуються предмети, як? виразно знаходять под?бн?сть ?з реально ?снуючими; у кольоров?й гам? переважають також ?сезан?вськ?? тони, щоправда б?льш ?розмит?? — зелений та його в?дт?нки (в?д салатового до брунатного), коричневий (болотяний), л?ловий;
• другий етап, т. зв. ?анал?тичний куб?зм? — предмети або особи под?ляються на геометричн? форми (зазвичай велике число маленьких, переважно тих же трикутник?в); меж? ? обриси предмет?в/ос?б розмит? ? неч?тк?.
• трет?й етап, т. зв. ?синтетичний куб?зм? — ма? декоративний ? контрастний характер, близький до символ?зму; переважно зображуван? предмети (музичн? ?нструменти, посуд, р?зн? прилади та пристосування, напр. люльки для пал?ння тощо) мають дещо сп?льне з реальними предметами, але водночас фактично ? алегор??ю до якихось понять, настро?в, ситуац?й тощо.

Еволюц?ю куб?зму П?кассо видно з трьох його роб?т, поданих нижче:

?Ж?нка з в?ялом?, 1909 зразок ?сезан?вського? куб?зму		Портрет Канвайлера, 1910 зразок ?анал?тичного? куб?зму		?Скрипка та г?тара?, 1913 зразок ?синтетичного? куб?зму

Маючи ?Ав?ньйонських д?вчат? як в?дправний пункт, П?кассо ? Брак взялися розробляти куб?зм як напрямок образотворчого мистецтва, зак?нчивши переважно цей процес у 1908 роц?. Куб?зм мислився як в?дх?д в?д ??люзорност? зображуваного?, в?дкидання природного опису на користь абстрагування як композиц??, так ? струкутури, простору, зрештою зм?сту твору. Ця техн?ка, започаткована П?кассо ? Браком, мала чимало посл?довник?в, як з ?хнього кола, так надал? в ?нших кра?нах.

У с?чн? 1908 року Мат?сс в?дкрив свою школу, названу Академ??ю його ?мен? (фр. ácademie Matisse), з ?ншого ж боку його непоко?ли посл?довники П?кассо (Брак, Дерен) та приязнь того до Гертруди Стайн, що зростала. На травневому ?Салон? незалежних (митц?в)? (фр. Salon des Indépendants) демонструвались перш? композиц?? в стил? куб?зму пензля Андре Дерена та Жоржа Брака, що однак не викликало захоплення в критики, ан? коментар?в з боку П?кассо, твор?в якого, як ?дейного натхненника нового стилю, не виставляли. По закриттю салона Брак ви?здить у селище Л'?стак (L'Estaque) на Французьк?й Р?в'?р? неподал?к Марселя аж до вересня ц.р., де вл?тку створю? пейзаж?, куб?стичн? мотиви яких, зокрема, в?дсутн?сть перспективи ? геометричн? форми ? радше не винайденням митця, а механ?чним застосуванням прийом?в, створених Сезанном.

Сам же П?кассо в цей час пережива? нелегкий психолог?чно пер?од. Навесн? в?д передозування сум?ш? наркотик?в у Bateau-Lavoir помер його друг, н?мецький художник В??гельс (Wieghels), що спонукало П?кассо та Фернанду кинути вживати оп?й — вважа?ться, що ?Композиц?я з головою померлого? (?сп. Composición con cabeza de muerto), завершена наприк?нц? весни, могла бути саме сво?р?дним спомином-мемор?алом на загибель В??гельса. На л?то П?кассо оренду? садибу за 60 км п?вн?чн?ше Парижа, де не ст?льки творить, як в?дновлю?ться п?сля перенесеного нервового напруження. Таким чином, саме наприк?нц? весни — вл?тку П?кассо ? Брак паралельно творять у новому стил?, спрощуючи, майже н?велююч? первинн? форми предмет?в, граючись ?з перспективою, св?тлот?нню, кольорами тощо. У пал?тр? П?кассо починають переважати гама коричнуватих, с?рих ? зелених кольор?в.

Картина ?Три ж?нки?

На вересневому Паризькому салон? л?тн? пейзаж? Брака жур? на чол? з самим Мат?ссом в?дм?та?. Вважа?ться, що са?ме критикуючи ц? роботи, Мат?сс уперше вжив терм?ни куб?ст та куб?зм — принаймн? з? сл?в Аполл?нера ця верс?я ста? оф?ц?йною починаючи з 1912 року. Каталонський письменник Жозеп Палау-?-Фабр (Josep Palau i Fabre) стверджу?, що в?д осен? 1908 у творчост? П?кассо почина?ться т. зв. ?зелений? пер?од: натюрморти, переважно з ?ст?вним, що в?н малю? в цей час, демонструють формальну стил?зац?ю, схожу на сезанн?вську, де форми редукуються до конус?в, цил?ндр?в та сфер. Ця геометрична стил?зац?я призводила до втрати повноти форми предмет?в. До к?нця жовтня 1908 року П?кассо завершив картину ?Три ж?нки? (Tres mujeres), в як?й впливи ?африканського? пер?оду по?днуються з новою стил?стикою куб?зму.

На експозиц?? в галере? Дан?еля-Генр? Канвайлера (Daniel-Henry Kahnweiler) наприк?нц? року куб?стичн? роботи Брака критики сприйняли вже тепл?ше. Т??? зими Брак ? П?кассо майже щодня обм?нювалися творчими ?деями, ?хня дружба поновилася й зм?цн?ла. Натюрморти з фруктами, майже за Сезанном, — ось тематика твор?в обох митц?в — П?кассов? ?Компотниця? (фр. Le compotier), ?Натюрморт з рибинами ? пляшками? (?сп. Naturaleza muerta con pescados y botellas). На початку 1909 року П?кассо зак?нчив полотно ?Хл?бини ? фруктовниця з фруктами на стол?? (фр. Pains et compotier aux fruits sur une table). В цей час П?кассо пост?йно сп?лкувався та обм?нювався ?деями з митцями Андре Дереном ? Анр? Руссо.

Попри нерозум?ння б?льш?стю людей картин П?кассо, купували ?х добре, — митця заповажали колекц?онери мистецтва, в?н — друг Стайн?в (як? ? придбали його ?Трьох ж?нок?), його кл??нтами ? також швейцарський колекц?онер Герман Рупф (Hermann Rupf) ? збирач мистецтва Дют?льоль (Dutilleul, кл??нт Ж.Брака) — таким чином, вида?ться, пер?од матер?ально? скрути для Пабло П?кассо минувся безповоротно.

У березн? 1909 року в Mercure de France у статт? критика Шарля Мор?са (Charles Morice) уперше з'явився новий терм?н куб?зм.

Типовий каталонський пейзаж б?ля Орта де Ебро (суч. фото, 2008) сам по соб? нав?ю? куб?стичн? асоц?ац??

У травн? П?кассо та Фернанда вирушили до Барселони нав?дати родину й старих знайомих; тут же в майстерн? барселонського друга П?кассо намалював портрет Мануела Паллареса. Пот?м вони пере?хали до його садиби в Таррагон? (у селищ? Орта де Ебро/Horta de Ebro) — П?кассо опинився у м?сц?, яке свого часу, 11 рок?в тому, дарувало йому творче натхнення. Тут в?н намалював чимало натюрморт?в, численн? портрети Фернанди, серед них Femme nue dans un fauteuil та Buste de femme (Fernande), багато пейзаж?в — Le réservoir (Horta d'Ebre), Briqueterie à Tortosa, Pressoir d'olive à Horta de Sant Joan (L'usine) ? Maisons sur la colline (Horta de Ebro). Мистецтвознавц?, зазвичай, вважають роботи цього пер?оду початком анал?тичного куб?зму. Сам П?кассо п?зн?ше казав:

?Я малював те, про що думав, а не те, що бачив?.

У пейзажах Орта де Ебро пензля П?кассо — в?дх?д в?д природних форм, прост?р ? аморфним через в?дмову в?д традиц?йно? перспективи, плани ламан? за рахунок геометризац??, гра св?тла ? дов?льною.

У вересн? 1909 року ф?нансово незалежний П?кассо поселя?ться в апартаментах № 11 на бульвар? Кл?ш? (Clichy) у престижному центр? Парижа. Привезен? сюди роботи л?тнього доробку в новому стил? на виставц?, орган?зован?й Волларом, критика та публ?ка сприйняли прохолодно, вт?м група обраних культуртрегер?в на чол? з Г.Стайн ? Щук?ним ? дал? ?х купують. Замкнувшись у сво?й нов?й студ??, П?кассо розробля? концепц?ю куб?зму, який у цей час под?ля? не лише з Браком, а й з групою митц?в з Монмартру — насамперед Дереном, також Фернаном Леже та ?спанцем Хуаном Гр?сом (Juan Gris), а куб?зм з конструктив?змом ширяться вже ?вропою (Казим?р Малевич, П?т Мондр?ан тощо).

Вже 1909 року П?кассо створив низку портрет?в, в яких, з ?хн?м особливим розум?нням простору, редукц??ю кольорово? гами до с?рих, зелених ? вохритсих, прогляда? концепц?я анал?тичного куб?зму, в якому П?кассо створив сер?ю портрет?в у 1910 роц? — Амбро?за Воллара, В?льгельма Уде (Wilhelm Uhde), Дан?еля-Генр? Канвайлера. Роботи ц?, попри (а може завдяки) ?х в?д?рваност? в?д натури, творилися довго, в численних сес?ях з моделями.

?Оголена, яку кохаю. ?ва.?, 1912

Л?то 1910 року П?кассо та Фернанда провели в Кадакес? (Жирона, Каталон?я, ?спан?я) в будинку б?ля самого моря, де ?м компан?ю склали Дерен та його дружина. П?сля в?дпочинку П?кассо при?хав з купою незак?нчених куб?стичних роб?т, як? доводив уже до пуття в Париж?.

Взимку 1910–1911 рр. тривали сп?впраця ? вза?мообм?н ?деями м?ж П?кассо та Браком, причому подеколи важко визначити, в?д кого виходили ?де? ? нав?ть в?др?знити роботи двох митц?в, як? зрештою прийшли до синтетичного куб?зму, який у сво?му анал?з? об'?кт?в так в?дривався в?д д?йсност?, що в принцип? межував ?з власне мистецтвом, — митц? стояли на пороз? винайдення колажу.

У липн? 1911 року П?кассо по?хав до Серета (Céret) в П?вн?чн?й (Французьк?й) Каталон??, а Фернанда Ол?вь? та Жорж Брак при?дналися до нього в серпн? — обидва митц? продовжили сп?впрацю над розробкою куб?зму. До Парижа П?кассо повернувся 5 вересня. На паризькому ос?нньому салон? була представлена зала куб?ст?в, однак роб?т винах?дник?в стилю — П?кассо та Брака там не було, що викликало хвилю обурення в критик?в ? св?тов?й прес?.

Т??? осен? 1911 року стались зм?ни в особистому житт? Пабло П?кассо — його стосунки з Фернандою дали тр?щину, натом?сть його подругою ? ?музою? стала ?ва ?юель (Eva Gouel, справжн? ?м'я — Marsel Umber), жив митець у Серет? з на?здами до Парижа.

Перш? колаж? та перш? комп?ляц?? П?кассо почав створювати у 1912 роц?: Nature morte à la chaise cannée, Guitare (s) en carton. 18 травня П?кассо залишив Серет ? пере?хав до Ав?ньйона, влаштувавшись у будинку в його передм?ст? в червн?. 18 грудня 1912 року П?кассо та Канвайлер п?дписали лист-угоду. Знову до Серета П?кассо разом з ?вою ?юель при?хали 10 березня 1913 року.

Цей довол? значний, як на зм?нюван?сть у настроях ? творчий пошук митця, пер?од у творчост? П?кассо став часом творення роб?т-колаж?в у стил? синтетичного куб?зму — художник навмисно не прид?ля? увагу кольору, натом?сть в?льний у тематиц?, особливо це унаочню?ться на т. зв. ?герметичному? етап? — в?дбува?ться прощання з натурою, незм?нною в ранн?ших творах митця. Все це завершу?ться ?кришталевим? пер?одом, коли картини обертаються на гру кольорових форм у простор? ? глузду ген?ального художника. Не варто забувати, що на митця не могла не вплинути загальна пол?тична ситуац?я в ?вроп?, а саме — Перша св?това в?йна, що стала пер?одом розлучення з багатьма друзями ? знайомими (в тому числ? ? близьким другом ? колегою Жоржем Браком), а також особиста драма — тяжка хвороба ? передчасна смерть коханки-музи ?ви 14 грудня 1915 року.

Мандр?вка до ?тал??, що зб?глася в час? ?з зак?нченням в?йни, упродовж яко? П?кассо знайомиться з ?тал?йським мистецтвом, в?д давнини, римсько? доби, Рен?ченцо ? до сучасного йому, а також контракт з Рос?йським балетом зумовили в творчост? П?кассо пер?од, який назива?ться ?класичним? — ген?альний майстер довершеного малюнку прид?ля? найб?льшу увагу людському обличчю з вираженими на ньому емоц?ями, лишивши все решта в зат?нку.

?Класичний? пер?од: Рос?йський балет

Мод?льян? (л?воруч), П?кассо (в центр?) ? Салмон б?ля кафе ?Ротонда?, Париж, 1916

П?д час Першо? св?тово? в?йни Пабло П?кассо мешкав у Рим? (разом ?з Жаном Кокто) на вулиц? Мар?утта (?тал. Via Margutta), аж до 17 лютого 1916 року; пот?м — у Париж?. Серед створених картин цього часу — El italiano, El arlequín ? La mujer del collar.

Портрет Ольги Хохлово? ?Портрет Ольги в кр?сл??, 1917

На початку весни 1917 року Кокто, що сп?впрацював тод? з Рос?йським балетом, представив П?кассо Серг??в? Дяг?л?ву. Са?ме останн?й запропонував П?кассо створити еск?зи декорац?й до майбутнього балету. Розпочавши працю над декорац?ями, Пабло П?кассо знайомиться з багатьма музикантами ? театралами, зокрема з композитором ? диригентом ?горем Страв?нським, учасниками трупи Дяг?л?ва тощо. П?кассо закохався в балерину трупи Ольгу Хохлову й п?дтримував ?з нею романтичний зв'язок.

Наприк?нц? березня 1917 року П?кассо вирушив у творчу подорож до Неаполя ? Помпе?в. Повернувся лише наприк?нц? кв?тня. 18 травня в?дбулася прем'?ра постановки Леон?да Мяс?на балету ?Парад? з декорац?ями авторства П?кассо. Також П?кассо створив еск?зи декорац?й Рос?йського балету Дяг?л?ва (на музику Ер?ка Сат?). П?зн?ше, в червн? 1917 року, П?кассо вирушив з трупою Дяг?л?ва ? Ольгою до Мадрида, а 12 липня на його честь влаштували бенкет у Барселон?.

В?д 23 с?чня до 15 лютого 1918 року П?кассо та Мат?сс виставляли сво? роботи в паризьк?й галере? Поля Г?йома (Paul Guillaume).

12 липня 1918 року Пабло П?кассо ? Ольга Хохлова взяли шлюб з в?нчанням у рос?йськ?й православн?й церкв? в Париж?. Жан Кокто, Макс Жакоб ? Г?йом Аполл?нер виступили на вес?лл? митця як св?дки.

?Купальниц?? (1918)

Ул?тку 1918 року П?кассо в?дв?дав Б?арриц — так з'явилась картина ?Купальниц?? (Las ba?istas).

У травн? 1919 року П?кассо ви?хав до Лондона, щоб працювати над декорац?ями до балету El Tricornio на музику Мануеля де Фаль? (Manuel de Falla).

Ул?тку 1919 року П?кассо знову в Б?арриц?, згодом разом з Ольгою у Сен-Рафаел? на Лазурному узбережж?.

Створюван? П?кассо в цей час картини ? далекими в?д куб?зму — вони мають прозор? обриси, легк? тони, правильн? риси облич ? ф?гур, через що зазначений пер?од у творчост? П?кассо називають ?реал?стичним? або ?класичним/неокласичним?. Митця страшенно критикують за зм?ну творчого стилю, як це було ? з куб?змом. На вс? закиди художник в?дпов?в у одному з тогочасних ?нтерв'ю:

?Щоразу, коли я хочу щось сказати, я кажу це в той спос?б, який в?дпов?да? мо?м в?дчуттям, як це сл?д сказати?

4 лютого 1921 року народився перв?сток Пабло й Ольги — також Пабло.

Л?то 1921 року П?кассо разом з Ольгою та немовлям пров?в у Фонтенбло. Тод? художник написав картини ?Ж?нки б?ля джерела? (?сп. Las mujeres en la fuente) ? ?Тро? музик? (?сп. Los tres músicos). У червн? 1922 року п?д час в?дв?дин Бретан? митець створив одну з найв?дом?ших сво?х тогочасних роб?т ?Дв? ж?нки, що б?жать пляжем? (?сп. Dos mujeres corriendo por la playa). У грудн? того ж року намалював декорац?? до ?Ант??они? Кокто. 1923 року л?тн? вакац?? П?кассо пров?в на Лазурному берез?, написавши картину ?Флейта Пана? (La flauta de Pan); наступного, 1924-го вл?тку митець знову на п?вдн? Франц?? — працював над сво?ю книгою Carnet de dessins abstraits, намалював картину Paul de arlequin.

У атмосфер? всенародного визнання ? популярност?, а також ф?нансово? стаб?льност? 1920-х рок?в Пабло П?кассо створю? картини, позначен? поверненням до ф?гуризац?? та класицизму, власне неокласицизму (Tres mujeres en la fuente, 1921), та нав?ян? м?фолог?чними сюжетами (La flauta de Pan, 1923).

Сюрреал?зм

1925 р?к став роком радикально? зм?ни напрямку у творчост? П?кассо. Митець почина? малювати агресивн? картини, майже брутальн?, зображуючи деформован? т?ла, постат? в конвульсивних позах, що згинаються п?д тиском сл?по? лют? та скажено? ?стерики (Mujer en un sillón, 1926; Ba?ista sentada, 1930). В дечому творч? пошуки П?кассо цього пер?оду (1925—36 рр.) в?дображають важкий пер?од його с?мейного життя й сигнал?зують про подальший розвиток особистост? самого митця. Безперечно, художник у цей час близький до сюрреал?зму, але ма? св?й власний неповторимий шлях, що ? прагматичн?шим ? глибшим за ?сновид?ння на полотн??, як? намагалися вт?лити ?чист? сюрреал?сти?.

?Танець?, 1925

У червн?-липн? 1925 року П?кассо завершив роботу над картиною ?Танець? (?сп. La danza) ? намалював ?Купальницю? (фр. Le Baiser). 14 листопада ц.р. в?н узяв участь у перш?й виставц? сюрреал?ст?в у Галере? П'?р (Galerie Pierre).

Наприк?нц? 1926 року митцем створена картина ?Митець та його модель? (?сп. El pintor y su modelo), позначена, на думку мистецтвознавц?в, враженням в?д зустр?ч? з новою ?музою? П?кассо Мар?-Терезою Вальтер. П?д час першо? зустр?ч? д?вчин? було лише 17 рок?в, але саме ?й судилося стати новим великим коханням художника. Для не? П?кассо згодом придба? замок Божело (Boaugeloo), де вона тривалий час ?снуватиме лише для нього, будучи його в?рною подругою ? моделлю, геро?нею картин ?Дзеркало?, ?Д?вчина перед дзеркалом? (обидв? — 1932), скульптури ?Ж?нка з вазою? (нин? розм?щена на усипальниц? художника). 1935 року Мар?-Тереза дасть життя дочц? П?кассо Май?, але вже напередодн? 1936 року П?кассо покине пан? Вальтер ?з немовлям, ? це при тому, що оф?ц?йно митець лишатиметься нерозлученим з Ольгою Хохловою аж до ?? смерт? 1955 року.

У с?чн? 1928 року П?кассо виконав великий колаж ?М?нотавр?. Потребуючи техн?чно? допомоги для створення скульптур ?з зал?за, художник започаткував творчу сп?впрацю з каталонським скульптором Хул?о Гонсалесом (Julio González), знайомим йому ще за пер?одом барселонсько? кав'ярн? ?Чотири кота?, що жив у Париж?, починаючи в?д 1900 року. Цей творчий союз, що тривав напротяз? 1928 — липня 1932 рок?в виявився довол? пл?дним: наприклад, скульптура ?Ж?нка в саду? (?сп. La mujer en el jardín, весна 1929 року).

Л?то 1929 року митець востанн? пров?в у Бретан?. П?кассо намалював ?Оголену в червоному фотел?? (фр. Grand nu au fauteuil rouge), а у лютому 1930 року картину ?Розп'яття?. У с?чн? 1931 року створив полотно ?Дв? постат? на краю моря? (фр. Deux figures au bord de la mer), у березн? — ?Натюрморт на круглому столику? (фр. Nature morte sur un guéridon). У цьому роц? також було опубл?ковано дв? важлив? книжки, про?люстрован? П?кассо: ?Метаморфози? Ов?д?я (Лозанна: Skira) та Le Chef d'?uvre inconnu Оноре де Бальзака (Париж: Ambroise Vollard).

?Ж?нка з кв?ткою?, 1932

Вл?тку 1931 року Пабло П?кассо придбав замок Божело (80 км на п?вн?чний сх?д в?д Парижа), ? ос?в там з Мар?-Терезою. На цей час припадають численн? роботи митця, натхненн? Вальтер, — зокрема, портретн? картини (?Д?вчина перед дзеркалом?, ?Ж?нка з кв?ткою? — обидв? 1932 року) та скульптури гол?в Мар?-Терези.

У цей же час, а саме наприк?нц? червня 1932 року демонструвалась ретроспектива картин П?кассо в паризьк?й Галере? Жорж Пет? (Georges Petit), пот?м у виставков?й зал? в Цюриху (Швейцар?я).

У 1932–1934 роках П?кассо, захопившись скульптурою, створив сер?ю сюрреал?стичних твор?в: ?Ж?нка, що лежить? (1932), ?Чолов?к з букетом? (1934), а також продовжував створювати метал?чн? конструкц?? за участю Х.Гонсалеса.

Л?тн? вакац?? 1933 року митець пров?в у Каннах з Ольгою та сином Пабло.

В?д вересня 1933 року П?кассо знову звернувся до теми кориди (картина ?Смерть тореро? / ?сп. La muerte de un torero). Особливо був в?дданий ?й у пер?од в?д червня до вересня 1934 року — сер?я малюнк?в, картин ? гравюр, що забражують бик?в. Натхненням до роботи була ? по?здка в серпн? 1934 року (разом з Ольгою та Пабло) до ?спан??, де в?дв?дував бо? бик?в у Бургос? та Мадрид?, оглянув Музей каталанського мистецтва у Барселон? тощо. До того часу належать також скульптури Femme au feuillage та Femme à l'orange.

У червн? 1935 року П?кассо знову покинув Ольгу, а в жовтн? народилась його дочка з Мар?-Терезою Вальтер Майя.

Митець продовжу? працювати над темою М?нотавр-тавромах?я (як у живопис?, так ? гравюр?).

У 1936 роц?, роц? початку Громадянсько? в?йни в ?спан??, П?кассо отримав посаду директора найб?льшого в ?спан?? мадридського художнього музею Прадо, але вже на початку серпня покинув Мадрид, ви?хавши до Мужена. Тод? ж в?н зустр?вся з? сво?ю новою ?музою? — югославкою Дорою Маар.

Пациф?зм: ?Герн?ка?, ?? Св?това в?йна ? зв'язки з комун?стами

В?д 1930-х рок?в у творчост? П?кассо з'явля?ться його ключовий аспект ? зображення — ?бик, М?нотавр?. Митець створив сер?ю роб?т ?з цим персонажем (цикл ?М?нотавромах?я?, 1935), виклавши власну верс?ю цього в?домого м?фу. Зг?дно з П?кассо, бик/М?нотавр уособлю? вбивчу руйн?вну силу, взагал? в?йну ? смерть. Цей образ в?дтод? присутн?й у багатьох наступних творах митця.

Дошка на буд?вл? готелю на Rue des Grands-Augustins у Париж?: "Пабло П?кассо жив у цьому прим?щення в пер?од 1936—1955 рр. У ц?й студ?? в?н намалював ?Герн?ку? у 1937 роц?

У с?чн? 1937 року каталонський арх?тектор Жозеп Лю?с Серт (Josep Lluis Sert) звернувся до П?кассо з пропозиц??ю оформити великий мур для пав?льйону Друго? ?спансько? Республ?ки на м?жнародн?й виставц? у Париж? 1937 року. Законно обраний уряд протистояв нац?онал?стам на чол? з Франс?ско Франко, яких п?дтримували н?мецьк? нац?онал-соц?ал?сти й ?тал?йськ? фашисти, й прагнув, в тому числ? ? використовуючи майданчик м?жнародно? виставки ? засоби мистецтва, показати св?тов?, що саме вони, республ?канц?, ? виразниками ?спанського народу, його ?дей та спод?вань.

П?кассо, який ще в 1936 роц? прийняв запрошення тод?шнього президента Республ?ки Мануеля Асань? об?йняти посаду почесного голови Музею Прадо, спочатку поставився до пропозиц?? Серта стримано, як через значний обсяг роб?т, так ? через в?дверту невтягнут?сть у ранн?ш? часи в про?ктах, як? мали пропагандистський характер. Однак згодом охоче прийняв ??.

Саме Дора Маар знайшла у лютому 1937 року велику студ?ю у будинку № 7 по вулиц? Гранз-О?юстен (фр. rue des Grands-Augustins) для того, щоб П?кассо м?г виконати про?кт.

?Герн?ка?, 1937

Картина ?Герн?ка? стала апоге?м творчост? митця цього пер?оду й одн??ю з найв?дом?ших у доробку художника. Тв?р ? протестом проти фактично повно? руйнац?? м?ста Герн?ка в Баскон?? (на п?вноч? ?спан??) 26 кв?тня 1937 року п?д час його ав?абомбардування союзниками генерала Франко — н?мецькими та ?тал?йськими фашистами в ход? Громадянсько? в?йни в ?спан??. Це — велике (бл. 8 завдовжки ? 3,5 метр?в заввишки) монохромне (чорна, б?ла ? с?ра фарби) полотно виконано в характерн?й для П?кассо сюрреал?стичн?й манер?. Писати картину художник почав 1 травня 1937 року. Процес написання полотна, який розтягнувся до зак?нчення червня, довол? докладно заф?ксувала на фотопл?вц? тогочасна пас?я митця Дора Маар, яка, власне, ? в?дома цим, насамперед. Полотно символ?зу? жах?ття в?йни, трагед?ю смертей тисяч н? в чому неповинних жертв в?йськового протистояння. Саме його ? виставили на ?спанському Республ?канському пав?льйон? на Всесв?тн?й виставц? у Париж? того ж року.

Збереглась така байка-св?дчення, пов'язана з картиною. Н?мецьк? оф?цери зробили обшук у помешканн? П?кассо ?, побачивши на стол? св?тлину ?Герн?ки?, запитали: ?Чи Ви зробили це?? На що П?кассо парирував: ?Н?, не я. Це зробили ви?.

Див. також: Герн?ка (картина)

Портрет Дори Маар, 1942

Цього ж, 1937 року, П?кассо створив низку естамп?в, проникнутих п?дтримкою республ?канц?в ? несприйняттям режиму Франко, серед яких ос?бне м?сце належить картин? ?Мр?? ? побрехеньки Франко? (?сп. Sue?os y mentiras de Franco) — генерал-диктатор змальову?ться митцем як бездушна, п?дла ? гротескно зб?льшена ?машина вбивств ? нещасть?. У червн? ц.р. П?кассо ?люстрував поему п?д т??ю ж назвою карикатурами на Франко.

У червн? 1938 року П?кассо по?хав з Дорою Маар до Мужена. У липн? наступного, 1939 року, митець разом з коханою вирушив до Ант?бу, де деякий час жив з експресивним художником Ман Ре?м — так з'явилась картина ?Н?чна рибалка у Ант?б?? (фр. Pêche de nuit à Antibes). В?д вересня 1939 до початку 1940 року П?кассо, перебуваючи в Руайян? на Атлантичному узбережж?, намалював картину Séquence de femmes au chapeau.

П?д час Друго? св?тово? в?йни Пабло П?кассо жив у р?зних м?сцях Франц??. У цей час в?н п?дтримував Французький рух Опору, зокрема, под?ляв погляди комун?ст?в, нав?ть 1944 року долучився до лав Комун?стично? парт?? Франц??. Твори митця цього пер?оду (м?ж 1942 ? серединою 1944 рок?в) — все т? ж голови бик?в, жах?ття в?йни, б?ль ? трагед??, як? вона несе.

У травн? 1943 року П?кассо познайомився з Франсузою Ж?льо, яка стала черговим захопленням митця. Паризьке повстання у серпн? 1944 року П?кассо пережив з Мар?-Терезою Вальтер. У жовтн? цього ж року на ос?нньому салон? демонструвалась ретроспектива картин П?кассо. Вл?тку 1945 року художник розстався з Дорою Маар, ? вже у листопад? до нього жити пере?хала Франсуаза.

По зак?нченн? в?йни картини П?кассо стають б?льш оптим?стичними, житт?рад?сними, як це видно нав?ть ?з назви циклу його роб?т 1946 року ?рад?сть жити?, власне яку ? в?дчував митець. Зв'язки з комун?стами позначились, меншою чи б?льшою м?рою, на пово?нн?й творчост? ? доробку П?кассо (м?ж 1946 ? 1953 роками).

П?сляво?нний час: Валлор?с

Палац ?римальд? в Ант?б?, де нин? працю? м?ський музей П?кассо

1946 року Пабло П?кассо створив монументальний ансамбль з 27 панелей ? картин для замку ?римальд? в Ант?б? (згодом тут розм?ститься м?ський музей художника). Панель-триптих у перш?й зал? ма? назву ?Рад?сть життя? (назву запозичено в ?колеги по цеху? Мат?сса). Вс? роботи циклу репрезентують гармон?ю природи та екзистенц??: змальован? П?кассо фавни, русалки, кентаври, ?нш? казков? та м?фолог?чн? створ?ння в?дбивають почуття задоволення життям художника та його особисте щастя в?д союзу ?з Франсуазою.

В?д 1947 року П?кассо майже пост?йно жив у Валлор?с? на п?вдн? Франц??. Художник ? дал? створював картини ? гравюри на тему м?фолог?чних персонаж?в, а також натюрморти, кр?м того, прид?ляв активну увагу ?люструванню.

15 березня 1947 року Франсуаза народила сина, якого назвали Клодом. Пабло ? Франсуаза щоразу менше часу проводять у паризьк?й студ??, ? все надовше лишаються у Валлор?с?, зокрема ? в курортному ?ольф-Жуан? (Golfe-Juan), де серед ?ншого П?кассо в?дда?ться творчост? в гончарн? м?сцевого керам?ста Жоржа Рам? (Georges Ramié). Пабло П?кассо фактично вда?ться в?дновити гончарне виробництво м?стечка й повернути йому славу осередка гончарства, яку воно втратило ще напередодн? Першо? Св?тово? в?йни — у пер?од м?ж жовтнем 1947-го ? 1948-м роками в гончарн? вироблено близько 2 тисяч предмет?в, причому П?кассо запроваджу? новац?? в гончарному виробництв?, як формальн?, так ? техн?чн?. На цей час припада? незначне число роб?т П?кассо в живопис? та гравюр?, переважно ?люстрування.

Портрет Франсуази Ж?льо роботи Пабло П?кассо, 20 травня 1946 року

Навесн? 1948 року П?кассо та Франсуаза полишили апартаменти, як? займали в Гольф-Жуан?, ? П?кассо розпочав тривалу, в?д травня до листопада, роботу над ?люструванням (38 гравюр ? 4 акватинти) новели ?Кармен? Проспера Мер?ме. Вл?тку митець з коханою ж?нкою в'?хали до затишно? садиби ?алуаз (фр. La Galloise) б?ля п?дн?жжя в?дрог?в, що оточують Валор?с. Франсуаза розпочина? пл?дний в?дкритий творчий д?алог з Мат?ссом шляхом листування ? безпосередн?х в?дв?дувань художника. П?кассо в цей час дописав поему на 6 акт?в ?Четверо малих син?в? (фр. Les Quatre Petites Filles), роботу над якою розпочав у листопад? 1947 року.

25 серпня 1948 року П?кассо вирушив на Конгрес ?нтелектуал?в за мир у Вроцлав? (соц?ал?стична Польща). Повернувся у Валор?с усередин? вересня. А вже в жовтн? поверта?ться до паризько? студ??, а Франсуаза знову ваг?тна.

П?кассо почина? працювати над темою ?ж?нка-кв?тка? (ран?ше осво?но? митцем) ? сер??ю натюрморт?в. Малю? верс?? картини ?Кухня? (фр. La Cuisine) — л?н?йн? композиц??, побудован? ритм?чними ? сильними л?н?ями, з кольоровою ?скуп?стю?. У грудн? цього ж року пише дек?лька портрет?в свого сина Клода й почина? створювати (до с?чня 1949 року) цикл з 27 штамповок ?Ж??нки, що сидить у фотел?? (фр. Femme assise dans un fauteuil) — у роботах сер?? Франсуаза сидить у фотел? в пальт?, придбаному для не? П?кассо в Польщ? п?д час роботи Конгресу. Також продовжу? написання натюрморт?в з ракопод?бними — Nature morte au poron, Le grand homard rouge.

?Голуб миру?, 1949

Дон К?хот, малюнок П?кассо для журналу Лу? Арагона Les Lettres Fran?aises (1955 р.): випуск тижневика був присвячений 350-р?ччю великого роману.

У лютому 1949 року французький письменник-комун?ст Лу? Арагон унадився до паризько? студ?? П?кассо, щоб в?д?брати малюнок, який би м?г стати плакатом-символом Св?тового Конгресу партизан?в за мир, що мав урочисто в?дбутися в кв?тн? того ж року. Малюнок син?м ол?вцем ?Голуб? (фр. La colombe) упав у око Арагону — саме йому судилося стати одн??ю з найв?дом?ших роб?т митця, яку вс? знають п?д назвою ?Голуб миру? (?сп. La paloma de la paz). 1950 року за цей яскравий тв?р антиво?нно? тематики митець удосто?вся м?жнародно? прем?? миру.

У березн? 1949 року П?кассо започаткував цикл портрет?в Франсуази п?д загальною назвою ?Ж?нка, що сидить? (фр. Femme assise). Навесн? на якийсь час повернувся до Валлор?са ? придбав прим?щення колишньо? фабрики парфум?в, щоб використовувати його як майстерню ? п?д склад для керам?чних вироб?в, виробництвом яких дуже захопився, та ус?ляких штуковин ? непотр?бу, до збирання яких завжди був не байдужий. Митець у цей пер?од, кр?м гончарства, зосереджу? сво? творч? зусилля в скульптур?, а також створю? низку роб?т п?д впливом творчост? Лукаса Кранаха Старшого: л?тограф?? Vénus et l'Amour (Cranach), Jeune fille inspirée par Cranach ? David et Bethsabée (Cranach) VII.

19 кв?тня 1949 року, в день в?дкриття Конгресу за мир, народилась друга дочка Пабло П?кассо — са?ме тому батьки вир?шили наректи ?? Паломою (?сп. Paloma ?голубка?) — на честь символу, який створив ?? батько ? що прикрашав тод? чи не вс? вулиц? Парижа. П?сля полог?в Франсуаза в?дновлю? свою д?яльн?сть як художниця, ? Канвайлер пропону? ?й ексклюзивний контракт на придбання ?? твор?в. А в П?кассо м?ж тим захоплення скульптурою ?де на другий план, натом?сть знову прокида?ться ?нтерес до живопису — за джерело натхнення правлять його та Франсуазин? д?ти Клод ? Палома. Восени родина знову при?здить до Валлор?са, ? П?кассо, втративши на якийсь час зац?кавлення до гончарн?, працю? з бронзою. ? наступного, 1950 року, в?н в?дданий здеб?льшого скульптур?, в як?й у цей час в?дчутними ? африканськ? мотиви.

Взагал? у цей, ?Валлор?ський? час, П?кассо створив велике число керам?чних вироб?в п?д сво?ю власною маркою, переважно антропоморф?чних горщик?в, ? бронзових скульптур, чимало з яких дотепер збер?гаються в м?стечку. Ц? роботи експонувалися на м?сцев?й виставц? 6 серпня 1950 року.

?Вбивства у Коре??, 1951

15 с?чня 1951 року митець створив сво? в?доме пациф?стське полотно ?Вбивства у Коре?? (?сп. Masacre en Corea), що стало сво?р?дним митецьким в?дгуком на под?? Корейсько? в?йни.

1952 року у Валлор?с? митець розпису? ст?ни старовинно? каплиц? символ?чно-алегоричними образами, що уособлюють мир ? в?йну, назвавши свою роботу ?Храм миру?.

1953 року Пабло П?кассо пережив нову особисту драму — в?д нього п?шла Франсуаза з обома д?тьми, втомившись в?д непросто? вдач? Пабло ? його пост?йно? нев?рност?. П?кассо важко переживав розрив ?з Франсуазою, що в?добразилось у його доробку того пер?оду — на деяких його малюнках контрастують постат? потворного старого коротуна ? прекрасно? юнки.

У кв?тн? 1954 року П?кассо виконав портрети Sylvette David. У грудн? того ж року розпочав сер?ю вар?ац?й на тему картин Делакруа.

У травн? 1955 року Пабло П?кассо облаштувався разом з новим коханням Жакл?н Рок (Jacqueline Roque) на в?лл? ?Кал?форн?я? в Каннах. У червн? цього року в Музе? декоративних мистецтв в?дбулася ретроспектива його твор?в. Протягом л?та сп?впрацював з французьким режисером Анр?-Жоржем Клузо (Henri-Georges Clouzot) над автоб?ограф?чною стр?чкою ?Та?мниця П?кассо? (фр. Picasso Mystère).

?Д?вчата?, 1957

У 1956 роц? П?кассо створив ?Купальник?в? (?сп. Los Ba?istas) — скульптури з дерева, як? згодом вилив у бронз?. Також намалював "Майстерню ?Кал?форн?ю? (?сп. El taller de la California).

17 серпня 1957 року Пабло П?кассо почав роботу над картиною ?Д?вчата? (?сп. Meninas).

У ранз? сталого митця з? св?товою славою Пабло П?кассо 1958 року отримав замовлення оформити ст?ну буд?вл? ЮНЕСКО в Париж?. ? 29 березня ц.р. митець представив публ?ц? декоративну монументальну композиц?ю ?Пад?ння ?кара?.

замок Вовенар?

У вересн? того ж року П?кассо придбав замок Вовенар? (Vauvenargues), де намалював полотно ?Каннська затока?.

2 березня 1961 року у Валлор?с? 80-р?чний Пабло П?кассо взяв шлюб з 34-р?чною красунею Жакл?н Рок. Вона стала його останн?м ?натхненням? до життя ? творчост?. Для себе ? кохано? митець придбав в?ллу Notre-Dame-de-Vie в Мужен? б?ля Канн, де усам?тнився й в?ддався творчост?.

Останн? роки життя: Мужен

Автопортрет, 1965

У Мужен? Пабло П?кассо продовжу? створювати вар?ац?? на теми полотен в?домих митц?в (Моне, Гоя, Веласкес) у властив?й йому в?льн?й куб?стичн?й манер?, а також створю? роботи: La Femme aux bras écartés, La silla, La mujer y los ni?os, Los Futbolistas тощо.

У листопад? 1962 року П?кассо написав полотно ?Викрадення саб?нянок? (?сп. El rapto de las sabinas).

Велика виставка-ретроспектива роб?т П?кассо мала м?сце у паризьких Великому ? Малому палацах 19 листопада 1966 року.

Для останнього пер?оду творчост? художника (1960–1965 рр.) характерн? ж?ноч? портрети (портрети Жакл?н Рок) та автопортрети. Жакл?н залишалась останньою, до к?нця в?рною П?кассо ж?нкою. Вона турбувалась про художника, стежила за його самопочуттям, коли в?н хвор?в (наприк?нц? життя Пабло майже ц?лком осл?п ? перестав чути).

На схил? життя П?кассо так казав про смерть:

?Я весь час розм?рковую про смерть, це ?дина ж?нка, яка була в?рною мен? протягом усього життя?.

Пабло П?кассо, ген?альний митець XX стол?ття ? мультим?льйонер, помер 8 кв?тня 1973 року в Мужен? на 91-му роц? життя в?д ?нфаркту м?окарда, який ускладнився набряком легень. Його поховали б?ля власного замку Вовенар?.

Запов?ту Пабло П?кассо по соб? не залишив, саме тому претенденти на спадщину митця — два сини ? дв? дочки П?кассо в?д р?зних ж?нок, його остання оф?ц?йна дружина Жакл?н Рок та дво? онук?в художника — д?ти найстаршого сина Поля почали довготривалу судову тяганину ?з залученням 14 адвокатських контор та значно? к?лькост? експерт?в ? фах?вц?в. Врешт?-решт суперечка за спадщину ген?ального митця, за пропозиц??ю наймолодшого сина Клода, вир?шилась у довол? ориг?нальний спос?б — ?? роз?грали в лотерею. Звичайно, перш н?ж ?? проводити, було визначено, як? частки мають отримати спадко?мц?, й проведено повний опис спадщини П?кассо, який затягнувся на 4 роки.

Найв?дом?шим спадко?мцем Пабло П?кассо стала його дочка Палома П?кассо — дизайнер ? парфумер. Онука митця Марина П?кассо видала книгу спогад?в про свого знаменитого д?да п?д невибагливою назвою ?Д?дусь?, що вийшла 2001 року в ориг?нал? французькою ? в переклад? англ?йською мовою, ?сну? також рос?йський переклад, що побачив св?т 2006 року, вт?м, авторка закцентувала увагу на самодурств?, екстравагантност? та скупердяйств? ген?ального родича.

Творчий доробок

Пабло П?кассо лишив по соб? понад 80 000 роб?т (за ?ншими п?драхунками, що не включають малюнк?в, еск?з?в, керам?чних твор?в та незавершених роб?т — близько 20 000; дос? на р?зних аукц?онах ?спливають? нев?дом?, переважно невелик? роботи П?кассо). Нижче наведено перел?к головних картин митця (подаються ориг?нальн? назви; причому якщо назва ф?гуру? ? ?спанська, ? французька, пода?ться ?спанська назва):

La primera comunión (1895—1896) Mujer con mantilla (1894) Autoretrato mal peinado (1896) Autoretrato con el pelo corto (1896) Autoretrato (1899—1901) Autoretrato Yo, Picasso (весна 1901) Maternidad, Picasso (1901) La muerte de Casagemas (1901) Autoretrato: Yo (1901) En un café (1902) Autoretrato 1901 (к?нець 1901) la Sra. Soler (1903) Dama en Eden Concert (1903) Repasseuse (1903) La Tragedia (1903) La vida (1903) Retrato de Jaime Sabarté (1904) Retrato de Suzanne Bloch (1904) Chico con pipa (1905) Arlequin, sentado (1905) Los Saltimbanquis (1905) La Femme à l'éventail (1905) Gar?on á la Collerette (1905) Retrato de Benedetta Canals (1905) Retrato de Gertrude Stein (1906) Cabeza de hombre joven (1906) Cabeza de mujer (1906) Dos desnudos (1906) Autoretrato (весна 1906) Autoretrato (л?то 1906) Autoretrato con la paleta (л?то/ос?нь 1906) Marin, roulant une cigarette (1907) Autoretrato (л?то 1907) Las se?oritas de Avignon (1907) Desnudo amarillo (1907) Coupe des fruits avec des poires et des pommes (1908) Casas sobre una colina (Horta de Ebro) (1909) Mujer en verde (1909) Cabeza de mujer (Fernanda) (1909) Retrato de Georges Braque (1910) L'Accordéoniste (1911) Violon (1912) Nature morte à la chaise cannée (весна 1912) Guitare et journal (1916) Arlequin (1917) Olga Kokhlova à la mantille (1917) Las Ba?istas (1918) Nature morte devant une fenêtre à St. Raphael (1919) Retrato de la familia Sisley (1919) Baignants (1920)

Los Tres Músicos (1921) Maternidad (1921—1922) Retrato de Paulo con gorro blanco (1923) Olga au col de fourrure (1923) Paul en Arlequin (1924) Nature morte à la charlotte (1924) Buste de jeune fille (1926) Marie-Thérèse à 21 ans Grand nu au fauteuil rouge (1929) Le Sculpteur (1931) La Lecture (1932) Corrida: la mort de la femme torero (1933) Minotauromachie (1935) Femmes lisant (1935) La Dépouille de Minotaure en costume d'Arlequin Guernica (1937) Maya à la poupée (1937) Femme assise sur la plage (1937) Maya à la poupée et au cheval de bois (22 с?чня 1938) La femme qui pleure (1937) Portrait de femme au col vert (1938) Dora Maar au chat (1941) La paloma de la paz (1949) Buste de femme, les bras croisés derrière la tête (1939) Le Pull-over jaune (1939) Femme dans un fauteuil (1946) La Joie de vivre (1946) La Colombe de la paix (1949) Massacre en Corée (1951) Madame Z ou Jacqueline aux fleurs (1954) Jacqueline au rocking-chair (1954) Jacqueline assise (1954) Jacqueline en costume turc (кв?тень 1955) Jacqueline assise (1955) Las Palomas (1957) Las meninas (1957) Portait de Jacqueline (11 лютого 1961) Homme assis (autoretrato) (1965) Le Matador (1970) Baigneuse (1971) Autoportrait (30 червня 1972) Tête d'Arlequin Mousquetaire et nu assis

Значн? досягнення Пабло П?кассо в граф?ц?, скульптур?, ?люструванн? книжок, сцен?чному оформленн?, керам?ц? тощо. Митець в?домий ? як поет та ф?лософ, громадський д?яч.

див. також: Граф?ка Пабло П?кассо.

Значення ? вшанування

Пабло П?кассо ? одним з найвидатн?ших митц?в ХХ стол?ття — його творч?сть, багато в чому новаторська, вплинула на чимало напрямк?в розвитку мистецтва й на культуру в ц?лому всього сучасного людства.

Вже за життя художник зажив всесв?тньо? слави ? значного багатства. Пабло П?кассо удосто?ний М?жнародно? прем?? миру в 1950 роц?. За п?дтримку комун?стичних ?дей у ?вроп? (оф?ц?йно — ?За зм?цнення миру м?ж народами?) в 1962 роц? митцю було присуджено радянську М?жнародну Лен?нську прем?ю.

На честь художника названо астеро?д 4221 П?кассо.

Доробок П?кассо в музеях св?ту ? поза ними

Музей П?кассо Отель-Сале, Париж

Твори Пабло П?кассо збер?гаються у багатьох музеях ? численних приватних з?браннях в усьому св?т?. У СРСР твори П?кассо були лише в ?центральних? музеях — в Ерм?таж? (Санкт-Петербург) та Державному музе? образотворчих мистецтв ?м. Пушк?на (Москва).

Перш? ?менн? галере? ? музе? П?кассо в?дкрито ще за життя митця. Нин? у св?т? д?? близько 10 музейних з?брань житт?вого ? творчого доробку Пабло П?кассо:

• Музей П?кассо у Барселон? (Каталон?я, ?спан?я) — в?дкрито 1970 року (за життя митця); картини для нього передав сам художник.
• Музей П?кассо Отель-Сале у Париж? (Франц?я) — в?дкрито 1985 року завдяки старанням родини П?кассо. Тут збер?га?ться понад 200 картин, 150 скульптур, близько тисяч? малюнк?в, колаж?в, в?дбитк?в, документ?в.
• Музей П?кассо в Малаз? (?спан?я).
• Музей П?кассо в замку Гримальд? в Антиб? (Франц?я).
• Музей П?кассо у Валлор?с? (Франц?я).
• Музей у Орта-да-Сан-Жуан (Терра-Алта, Каталон?я, ?спан?я).
• Музей П?кассо в будинку ратуш? Буйтраго-дель-Лосой? (?спан?я).
• Мюнстерський музей граф?ки Пабло П?кассо (н?м. Graphikmuseum Pablo Picasso Münster), Н?меччина.
• Музей П?кассо в Люцерн? (Швейцар?я).

Картини П?кассо традиц?йно ? одними з найдорожчих на художн?х аукц?онах. 2008 року обсяг лише оф?ц?йних продаж?в його картин склав 262 млн долар?в. Вже саме? виставлення на продаж виключно на найзнаменит?ших аукц?онах бодай одного твору П?кассо перетворю?ться на под?ю св?тового масштабу. Так, картина Пабло П?кассо ?Оголена на тл? бюста ? зеленого листя?, яку митець написав 8 березня 1932 року, що ?? продали 4 травня 2010 року на аукц?он? ?Кр?ст?з? у Нью-Йорку за 106 м?льйон?в 482 тисяч? 500 долар?в США, стала таким чином найдорожчим ?з будь-коли проданих витвор?в мистецтва. Картину, на як?й зображено коханку художника Мар?-Терез Вальтер, не виставляли вже близько п?встол?ття, ? лише перед аукц?оном ?? експонували в музе? Метропол?тен на найповн?ш?й виставц? роб?т П?кассо. ?м'я нового власника найдорожчо? у св?т? картини нараз? лишилось нев?домим.

Комерц?йна популярн?сть твор?в П?кассо ма? зворотний б?к — художник належить до митц?в, чи? твори достатньо часто коп?юють ? намагаються видати за ориг?нали, так на початку 2009 року зчинився скандал ?з п?дробками п?д П?кассо, придбаними в приватн?й артгалере? Тетяни Хан у Голл?вуд?, а один з найв?дом?ших п?дробник?в творчост? комерц?йно усп?шних митц?в, у тому числ? ? П?кассо, британський художник Джон Майат нав?ть д?став у тюрм?, ув'язнений за звинуваченнями у фальсиф?кац?ях твор?в в?домих митц?в, пр?звисько ?П?кассо?. Ще один великий скандал, пов'язаний ?з творч?стю П?кассо, збурився у Франц?? наприк?нц? 2010 року — тод? колишн?й електрик П'?р Ле ?еннек, який працював на митця (встановлював у будинках художника системи сигнал?зац?? в останн? 3 роки життя П?кассо), заявив, що той подарував йому понад 270 сво?х роб?т, й представив ?х публ?ц?. У вересн? 2010 року електрик-пенс?онер звернувся до адм?н?стратор?в спадку П?кассо, щоб син художника Клод П?кассо засв?дчив, що колекц?я ? автентичною. Проте той заперечив, що його батько м?г добров?льно подарувати таку к?льк?сть твор?в одн?й людин?, до того ж малов?дом?й. Родина П?кассо звернулася до в?дд?лу французько? пол?ц??, яка займа?ться творами мистецтва, ? за пов?домленнями преси, твори були конф?скован?. В?дтак, Ле ?еннек був допитаний, ? на нього, ?мов?рно, чека? тривалий судовий процес з? встановлення права власност? на колекц?ю.

?м'я П?кассо як бренд

З плином часу ?м'я П?кассо перетворилося на м?жнародний бренд. ?м'я художника ма? велику популярн?сть, а його так званий ?ндекс вп?знаваност? в усьому св?т? сяга? 90 %, тобто 9/10 населення планети хоча б раз у житт? чули про П?кассо. Цей чинник стимулю? п?дпри?мц?в заробляти на такому популярному ?мен?, використовуючи його, наприклад, у назвах торговельних марок. Однак ситуац?я з використанням, як комерц?йним, так ? некомерц?йним, ?мен? Пабло П?кассо нараз? ? довол? складною.

Зовн?шн?й вигляд Citro?n Xsara Picasso в?д 2004 р.

Д?ти й онуки Пабло Ру?с-П?кассо — Майя, Клод, Палома та Марина ? Бернар (д?ти сина Поля) стали не лише спадко?мцями майна, а й немайнових прав, зокрема ? на використання ?мен? свого знаменитого батька та д?да. За захистом таких ?нтерес?в стежить спец?ально створена 1995 року в Париж? орган?зац?я п?д назвою ?Адм?н?страц?я П?кассо? (фр. Picasso Administration). Це акц?онерне товариство представля? немайнов? права спадко?мц?в на використання ?мен? ?П?кассо? як бренду, а також використання у назвах, логотипах, продукц?? тощо п?дпримств, установ, орган?зац?й в усьому св?т?, не т?льки ?мен? художника, а й його марки, п?дпису, окремих картин ? нав?ть мотив?в творчост?. Зазначене стосу?ться абсолютно вс?х виробник?в — в?д тих, що випускають, прим?ром, зубн? щ?тки, ? до автовиробник?в. Вс? вони у встановленому порядку мають пройти ц?лком оф?ц?йну ре?страц?ю з ?? немалою оплатою, а надал? — в?дпов?дних в?драхувань, подеколи з кожно? одиниц? продукц??.

Одними з найв?дом?ших продукт?в, виробник яких 2004 року отримав право на використання ?мен? П?кассо в назв?, ? марки автомоб?л?в Citro?n Xsara Picasso ? Citro?n Picasso.

?нший в?домий бренд ?з використанням ?мен? митця — л?н?я ?менних парфум?в його дочки Паломи Paloma Picasso (випускаються з 1984 року).

П?кассо та Укра?на

У державних музеях Укра?ни роб?т П?кассо нема?. Ун?кальний випадком-винятком ? один з найкращих с?льських музе?в Укра?ни — Пархом?вський ?сторико-художн?й музей у Пархом?вц? (Краснокутський район, Харк?вська область), де збер?гаються з радянських час?в 4 роботи П?кассо. Зокрема, 2 картини — уславлений ?Голуб миру? та ?Портрет нев?домого?, що ?х подарував музе?в? радянський л?тератор ?лля Еренбург, та 2 зразки ?п?кассовсько?? керам?ки — розписан? майстром тар?ль ?П?рнальниця? та ваза ?Людина ? сова?, що ?х закладов? передав московський Музей ?мен? Пушк?на. Вочевидь, що у приватних колекц?ях укра?нських любител?в ? колекц?онер?в мистецтва збер?гаються ряд твор?в Пабло П?кассо. Так, наприклад, у сво?му з?бранн? ма? ?х в?домий меценат, народний депутат Укра?ни, ?врейський д?яч Олександр Борисович Фельдман, представивши частину з них на в?дкрит?й на початку липня 2010 року в належн?й йому мистецьк?й галере? ?АВЕК? у м?ст? Харков? виставц? ?Шедеври св?тового мистецтва?, що презентувала близько 100 твор?в так звано? ?паризько? школи?, зокрема ? П?кассо.

Проспект виставки ?Сю?та Воллара? в Ки?в? в 2007 роц?

Ще ран?ше кияни та гост? столиц? змогли ознайомитися з р?дк?сною колекц??ю роб?т митця ?Сю?та Воллара? (фр. Suite Vollard) на виставц? в пер?од 26 жовтня — 16 грудня 2007 року, орган?зован?й сп?льними зусиллями Нац?онального художнього музею Укра?ни, Посольства Корол?вства ?спан?я в Укра?н? та низки спонсор?в, а також, передус?м, завдяки сприянню ?спанського фонду ICO, якому належить зазначена колекц?я ? представники якого тривалий час збирали ?? по розр?знених з?браннях окремих власник?в. Колекц?я ?Сю?та Воллара? — це 97 сюжетних офорт?в ? три портрети артдилера Амбро?за Воллара, створен? у 1-й половин? 1930-х рок?в. Можна лише в?дчути подив ? повагу до зусиль сп?вроб?тник?в Фонду ICO, яким вдалося повн?стю з?брати колекц?ю са?ме цих роб?т.

Насправд?, як це повторювалося не раз у житт? та творч?й кар'?р? Пабло П?кассо, цей пер?од ? роботи, створен? п?д час нього, стали поворотними у творчост? митця. Саме тод? П?кассо звернувся до невластивих йому в ран?ших творчих пошуках традиц?й класицизму. Кр?м того, тематика роб?т цього пер?оду — тавромах?я ? класичн? грецьк? м?фи виявиться улюбленою для митця упродовж усього його життя, до не? в?н пост?йно звертатиметься. Конкретно колекц?я ?Сю?та Воллара? стала в?дновленням перервано? ще в 1910-х роках сп?впрац? Пабло П?кассо ? Амбро?за Воллара — одного з? знавц?в мистецтва ? артдилер?в, що, власне, в?дкрили ген?ального художника св?тов?. П?сля 20-р?чного мовчання, так ? не прийнявши куб?зму П?кассо, уже л?тн?й (70-р?чний з лишком) Воллар неоч?кувано зм?нив сво? ставлення до П?кассо ? запросив художника погостювати на сво?й розк?шн?й зам?ськ?й в?лл? — саме там ? було створено б?льш?сть з офорт?в, в?домих надал? п?д загальною назвою ?Сю?та Воллара?.

Пабло П?кассо присутн?й ? в сучасн?й мас-культур? Укра?ни. 14 червня 1997 року у Львов? було в?дкрито артклуб ?Picasso?, який за понад 10-л?ття ?снування став одним з найпопулярн?ших у м?ст?, також в?домий сво?ми мистецькими акц?ями. А до свого 12-л?ття клуб виготовив та встановив 13 червня 2009 року коло входу на вулиц? Зелен?й перший в Укра?н? пам'ятник П?кассо (скульптор Володимир Ц?сарик).. Художника зображено з голим торсом, у шортах та босон?ж. В?н сто?ть й курить цигарку, к?нчик яко? св?титься червоним полум'ям. У клуб? ?Picasso? пояснили такий виб?р вигляду пам'ятника тим, що таким художник зазн?мкований на багатьох св?тлинах.

Пам'ятник П?кассо у Львов?

Джерела, посилання ? л?тература

• Christian Zervos. Catalogue raisonné des ?uvres de Pablo Picasso. Paris, éditions Cahiers d'art, 1932—1978 — найповн?ший каталог твор?в П?кассо.
• Балабко О. В. ?Ки?в, ?рин?нська, Лифарям…?. Пов?сть за листами митця — Черн?вц?: Букрек, 2011. — 236 с.: ?л.
• Балабко О. З Н?цци до Мужена. В?д Башкирцево? до Винниченка: Есе?, п'?са. — К.: Факт, 2007. — 192 с. — ?л.
• Брасса?. Розмови з П?кассо // Всесв?т. — 1981. — № 10.
• Говдя О. М. П?кассо Пабло // Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олеф?ни — Попл?н. — 527, [1] с., [22] арк. ?л. : ?л., портр., карти с., стор. 369
• Графика Пикассо. Альбом., М., 1968
• Франсуаза Жило, Карлтон Лейк. Портрет роботи П?кассо / Пер. з фр. В?тал?я Довгича. — Молодь Укра?ни. — 1981. — 13, 14, 17, 19, 20 червня
• Кост?н В. Св?т Пабло П?кассо // ?Всесв?т? № 10 за 1981 р?к
• Юнгер, Майлз Дж. П?кассо: живопис, що шокував св?т / Пер. з англ. О. Титаренко. — Харк?в: Ранок ; Фабула, 2019. — 448 с. + 16 с. ?л. — ISBN 978-617-09-5037-6
• Оф?ц?йна вебстор?нка (англ.) (?сп.) (фр.)
• Вибран? твори Пабло П?кассо [Арх?вовано 18 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Б?ограф?я та роботи Пабло П?кассо [Арх?вовано 30 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
• On-Line Picasso Project, ресурс, присвячений життю ? творчост? Пабло П?кассо
• AZH-галерея: Пабло П?кассо
• Стаття про Пабло П?кассо на www.educar.org (осв?тн?й вебресурс) (?сп.)
• Fermigier André Picasso. Le Livre de Poche, Série Art. Paris, Librairie Génerale Fran?aise, 1969 ISBN 2-253-02455-4 (фр.)
• Real Francisco Picasso. Tradición y vanguardia. [Арх?вовано 23 листопада 2008 у Wayback Machine.] на www.artemarcialonline.com (артвебпро?кт) [Арх?вовано 17 лютого 2009 у Wayback Machine.] (?сп.)
• Sichel Berta The Muses are Women: Picasso at the Museum of Modern Art [Арх?вовано 16 липня 2010 у Wayback Machine.] на www.artnet.com (артвебпро?кт) [Арх?вовано 21 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)