荔枝都有什么品种

百度 新建商品住宅方面，住建部门数据显示，2017年北京新建商品住宅成交量低位徘徊，全年新建商品住宅销售万套，同比下降%，月均销售3574套，仅为上年的一半。

Полта?вська би?тва?— битва м?ж союзними в?йськами Карла XII, гетьмана ?вана Мазепи та Костя Горд??нка з одного боку, ? московською арм??ю Петра I з ?ншого. В?дбулася 27 червня (8 липня) 1709 року поблизу Полтави. Еп?зод Велико? П?вн?чно? в?йни. Для Укра?ни насл?дком Полтавсько? катастрофи була московська в?йськова окупац?я.

Полтавська битва
Велика П?вн?чна в?йна
Полтавська битва (Мартенс, 1726) Полтавська битва (Мартенс, 1726)
Дата: 27?червня (8 липня) 1709 М?сце: Поблизу Полтави Результат: Перемога Московського царства
Сторони
Швец?я В?йсько Запорозьке В?йсько Запорозьке Низове	Московське царство Калмицьке ханство В?йсько Запорозьке?(приб?чники Скоропадського)
Командувач?
Карл XII Карл ?устав Реншильд Адам Левенгаупт Карл Густав Крейц ?ван Мазепа Кость Горд??нко	Петро ? Олександр Меншиков Борис Шеремет?в Джей-коб Ден?ел Брюс Християн Фел?кс Бауер ?ван Скоропадський
В?йськов? сили
Усього 37 тис., 30 тис. швед?в, 6 тис. козак?в, 1 тис. валах?в Брали участь у бою: 8 170 п?хоти, 7 800 кавалер??, 1 000 валах?в, 4 000 [джерело?] козак?в Мазепи ? Горд??нка	Усього приблизно 81 тис., 33 000 п?хоти, 21 000 кавалер??, 23 000 нерегулярних формувань (калмики, чугу?вц?, донськ?, уральськ? козаки), 4 000 козак?в ?вана Скоропадського, 323 гармати
Втрати
6 800 загиблих, 4 200. поранених, 1 000 [джерело?] загиблих козак?в Мазепи ? Горд??нка. 2800 швед?в потрапили до полону	1650 загиблих, 3 290 поранених

Передумови

Полтавська битва була одн??ю з битв Велико? П?вн?чно? в?йни м?ж Москов??ю та Швец??ю, що почалася у 1700 роц?.

У ход? в?йни король Швец?? Карл XII воював не т?льки проти Москов??, а й проти ?? союзник?в?— Реч? Посполито?, Саксон?? та Дан??. В перш? роки в?йни йому вдалося завдати союзникам Москов?? багато поразок. Одн??ю з перших з в?йни вийшла Дан?я у 1701 роц?. До 1708 року Карлу Х?? вдалося завдати поразок Реч? Посполит?й, п?сля чого в?н вир?шив п?ти в наступ на саму Москов?ю. До того ж, московський цар Петро I уже зазнавав поразок в?д Карла Х?? у ход? П?вн?чно? в?йни. Пох?д короля Швец?? на Москву був сприйнятий як велика загроза для Москов??.

Восени 1708 року корпус Левенгаупта в битв? п?д Л?сною з московським в?йськом зазнав поразки ? втратив практично весь обоз з припасами, харчами та амун?ц??ю, яку так оч?кував Карл. Ця поразка змусила короля не йти на Москву. Карл XII вир?шив п?ти на п?вдень, де знаходилася держава козак?в?— Гетьманщина. Укра?нський гетьман ?ван Мазепа, д?знавшись про те, що на його державу йде в?йсько швед?в, вир?шив перейти на ?хн?й б?к. До цього гетьман, дотримуючись умов Коломацьких статей, укладених у 1687 роц? з Петром ?, п?дтримував Московське царство, в?дсилаючи козак?в на допомогу московськ?й арм??. У приход? швед?в гетьманський уряд вбачав можлив?сть вийти з-п?д п?дпорядкування Москов??. Наприк?нц? жовтня 1708 року м?ж Гетьманщиною та Швец??ю було укладено укра?нсько-шведський догов?р про союз у в?йн? проти Москов??. Цар Петро ?, д?знавшись про перех?д гетьмана на б?к свого ворога, назвав цю под?ю ?зрадою? та наказав полководцю з? свого оточення Александру Меншикову зруйнувати гетьманську столицю Батурин. 2 листопада 1708 року в?дбулася Батуринська трагед?я, коли вс? в?йськов? та мирн? жител? Батурина (включно з ж?нками та д?тьми) були вир?зан?. На час знищення Меншиковим Батурина гетьман Мазепа перебував у табор? шведського короля.

У Батурин??— столиц? Мазепи?— було дуже багато бо?припас?в?— збро?, пороху для артилер?? та ?ншого. Захопивши Батурин, московське в?йсько здобуло вс? ц? припаси.

Зиму 1708—1709 рок?в Мазепа з Карлом Х?? провели на Л?вобережн?й Укра?н?. Навесн? на б?к швед?в став ? кошовий отаман В?йська Запорозького Кость Горд??нко, а з ним ? вс? запорозьк? козаки. Через це у травн? 1709 року московськ? в?йська л?кв?дували Чортомлицьку С?ч. Попри обставини, що склалися, шведи на чол? з Карлом Х?? та козаки на чол? з Мазепою та Горд??нком п?д?йшли до м?ста Полтава?— одного з? стратег?чно важливих м?ст?— та розпочали його облогу.

Облога м?ста

Зрештою, Карл XII вир?шив розпочати наступ на Москву через Харк?в та Курськ. Сутт?вою перешкодою на цьому шляху була Полтава, розташована на перехрест? важливих шлях?в. Наприк?нц? кв?тня головн? сили шведсько? арм?? з?бралися п?д м?стом та почали його облогу. Гарн?зон Полтави складався з московит?в?— 4,3 тисяч? ос?б, на чол? з полковником О. Кел?ним, та 2,6 тисяч козак?в та ополчення з навколишн?х л?вобережних територ?й. На початку травня 1709 була зд?йснена спроба штурмом здобути м?сто, але невдача змусила приступити до тривало? облоги Полтави. Ставку гетьмана, разом ?з корол?вською, було розташовано в сел? Жуки. Таб?р Петра I, сили якого прибули п?д Полтаву 25—26 червня, звели навколо села Як?вц?: царськ? в?йська збудували укр?плений таб?р, п?дступи до якого охороняли 6 поперечних та 4 поздовжн? редути.

План Карла Х??

Розм?щення в?йськ на початку Полтавсько? битви

На в?йськов?й рад? Карл XII разом з? сво?ми радниками затвердив план битви, у як?й шведи мали перемогти. Цей план складався з двох етап?в. В?н був розрахований на те, що московська арм?я буде в битв? довол? пасивною та здеб?льшого оборонятиметься, як це було у битв? при Головчин?.

• Перший етап. Шведське в?йсько рано вранц? п?д прикриттям ранково? темряви неоч?кувано для ворога почина? атаку та прорива?ться в тил московського в?йська у пром?жках м?ж установленими московитами редутами. П?сля цього шведи атакують московську к?нноту, що розташована за редутами.
• Другий етап. Шведи атакують московський оборонний пункт (ретраншемент). Одночасно шведсько-козацька кавалер?я оточу? московське в?йсько з п?вноч?, перекриваючи шляхи в?дступу. Згодом шведсько-козацьке в?йсько повн?стю оточу? московську арм?ю. П?сля цього московська арм?я повн?стю розгромлена.

Поранення Карла Х??

17 червня 1709 року п?д час розв?дки московських позиц?й у сутичц? з московитами почалася перестр?лка, у як?й взяв участь ? Карл XII. У ход? цього в?н отримав вогнепальне поранення у ногу. Королю зробили операц?ю з видалення кул?, проте надал? в?н не м?г п?днятися на ноги. Перед битвою для Карла Х?? змайстрували нош? ? в?н з охороною з 24-х в?дб?рних гвард?йц?в, як? були не в?длучн? в?д нього н? на мить (з завданням закривати короля сво?м т?лом у випадку небезпеки, що й було зроблено в к?нц? битви, коли майже вс? гвард?йц? загинули, захищаючи свого короля в?д куль московит?в) та з? сво?м почтом ? генералами був ?з першо? до останньо? хвилини на пол? бою. Мазепа, Горд??нко та 3 000 козак?в захищали таб?р.

Сили та командування

Безпосередньо на пол? битви розгорнута арм?я Петра ? нал?чувала близько 55 тисяч ос?б (з них 40 п?хотних ? 27 кавалер?йських полк?в (Азовський драгунський) та ще три драгунськ? шквадрони) й 283 гармати. Карол?нери у ф?нальн?й батал?? змогли виставити загалом близько 17 тисяч бо?здатних вояк?в?— 10 п?хотних (главком Левенгаупт), 14 кавалер?йських (главком Крейц) полк?в та корпус Лейб-драбант?в, шведська артилер?я участ? в битв? не брала. Будучи пораненим напередодн?, Карл XII брав участь у битв? на ношах п?д захистом 24-х в?дб?рних гвард?йц?в.

Переб?г битви

Оп?вноч?, 26 червня, не запалюючи вогн?в у густ?й темряв?, шведи розпочали марш?— авангард склала п?хота, вишикувана в 4 колони, за нею рухалась кавалер?я, под?лена на 6 колон.

Для того щоб розр?зняти в пилу боя, свого в?д чужого, в швед?в був пароль?— ?З Божою допомогою!?.

О 4 годин? ранку 27 червня (8 липня) 1709 року арм?я д?сталась ворожих редут?в. Коли п?хота (8200 солдат?в) була вже на м?сц? ?й було наказано залягти. Але на жаль л?ве крило колон кавалер?? п?д кер?вництвом Гам?лтона та праве Крейца заблукали в темряв?. Терм?ново в?дправлен? зв'язков? знайшли колони ? перенаправили ?х на м?сце збору. Дорогоц?нний час був втрачений ? в цей момент швед?в пом?тили. Московити забили на сполох. В сторону шведсько? арм?? посипався град гарматних ядер та куль. Фактор раптовост? був втрачений.

Командування завагалося?— що робити? Деяк? генерали запропонували в?дм?нити атаку.

Зрештою п?сля коротко? наради Карла Х?, П?пера ? Реншильда було вир?шено рухатися дал? ? виконувати заплановане.

Шведи планували п?д покровом ноч?, непом?тно проб?гти повз редути ? не втрачаючи час атакувати московський таб?р (тому вся артилер?я залишилася в сел? Пушкар?вц?, де для охорони знаходилися дек?лька батальйон?в п?хоти ? кавалер?йських ескадрон?в, козаки Мазепи). Кавалер?я (7800) мусила об?йти таб?р з тилу ? фланг?в та в?др?зати шляхи в?дступу ворогу. Вся московська арм?я мала бути знищеною.

Наказ був доведений посп?хом, перед самим виходом з табору, тому командири зрозум?ли його по-р?зному. Одн? батальйони проб?гали повз редути, ?нш? штурмували. Карол?нери понесли в?дчутн? втрати, тому що не взяли з собою засоб?в для штурму?— матер?алу для засипання ров?в, драбин тощо.

Редути, як? московити не достатньо укр?пити, були одразу здобут?. При цьому вир?зан? вс? захисники?— спрацьовувало зал?зне правило швед?в?— полонених в розпал бою не брати! ?нш? укр?плення штурмували дек?лька раз?в з перем?нним усп?хом. Одн? були здобут??— решта продовжувала обстр?лювати шведськ? в?йська з гармат ? рушниць. Т? були змушен? проб?гати повз них на в?дстан? к?лькох десятк?в крок?в.

В цей час кавалер?я швед?в (7800) усп?шно ?збила? з позиц?й кавалер?ю Меншикова (9000) ? гнала ?? до бол?т на берез? Ворскли. Лише наказ Реншильда припинити пересл?дування врятував рос?ян в?д повного знищення.

П?сля вдало? кавалер?йсько? атаки та взяття б?льшост? редут?в, в арм?? Москов?? почала ширитися пан?ка. Саме в цей час до командира Сконського драгунського полку принца М.?Е.?Вюртенберзького над?йшла записка в?д полку козак?в Скоропадського (2000 чолов?к) з проханням, що якщо король збереже ?м життя то весь п?дрозд?л перейде на б?к швед?в. На жаль принц не скористався з цього моменту ? пов?домив козакам, що не може надати в?дпов?дь без короля, якого в розпал бою не можна було швидко знайти. Шанс на перех?д укра?нських п?дрозд?л?в до арм?? Карла Х?? був втрачений.

Б?й продовжувався.

6 батальйон?в п?д командуванням генерал-майора Роса ? полковника С?грота в результат? жорстокого бою (взяття двох редут?в та не можливост? взяти трет?й) в?дхилилася на сх?д ? втратила в?зуальний контакт з ?ншими в?йськами.

Командування швед?в запан?кувало?— адже ледь не третина шведсько? п?хоти безсл?дно зникла. Король наказав не розпочинати штурм московського табору ? в?д?йти на безпечну в?дстань (артилер?я противника активно обстр?лювала швед?в). Кавалер?я теж повернулася п?сля атаки ? розташовувалася б?ля п?хоти.

Було вир?шено направити оф?цер?в для пошуку батальйон?в Роса.

Зрозум?вши що частина швед?в в?дд?лилася, московити в?дправили 10 полк?в п?хоти та кавалер?ю, як? сходу атакували позиц?? батальйон?в Роса, завдали ?м в?дчутних втрат ? змусили в?дступати. Пересл?дування тривало аж до ст?н Полтави, де залишки батальйон?в (400) укр?пилися на шанцях, з яких шведи вели облогу м?ста. Там вони у повному оточенн? приготувалися до в?дс?ч?, в над??, що над?йде допомога.

Шведське командування (король та весь генерал?тет був при в?йську ? не могли швидко отримувати оперативн? дан?, що в?дбувалось на р?зних частинах поля бою) так ? не д?знавшись, що трапилося з батальйонами Роса, постало перед дилемою?— атакувати таб?р противника без частини п?хоти чи припинити наступ.

Вс? були впевнен?, що московити (як ? протягом вс??? П?вн?чно? в?йни) не наважаться атакувати у в?дкритому бою. Командування швед?в звол?кало, перешиковувало п?хоту та намагалися упорядкувати кавалер?ю (для яко? на пол?, де вони опинилися, було мало м?сця). До останнього жевр?ла над?я, що дочекаються повернення батальйон?в Роса. В?йська продовжували стояти на м?сц? дек?лька годин. Але в?дбулося не передбачуване?— оф?цери, що спостер?гали за московським табором, допов?ли?— противник вс?ма силами виходить з табору ? шику?ться до битви. Отже шведи теж були змушен? рухатись назустр?ч московитам ? приймати б?й. Часу на в?дступ чи ?нш? маневри вже не було.

Шведи, п?д?йшовши до табору противника, побачили ряди московських батальйон?в та кавалер??. К?льк?сна перевага вражала?— п?хоти 4000 (10 батальйон?в) проти 22000 (42 батальйони), артилер?я 0 проти 150. Лише шведська кавалер?я к?льк?сно ? як?сно переважала противника, але вона рухалась позаду п?хоти ? ?й не вистачило часу щоб розвернутися для атаки.

Московська артилер?я в?дкрила вогонь. Шведам, за в?дсутност? сво?х гармат, не було чим в?дпов?сти.

Тому, обезкровлен? шведськ? батальйони, вишикувалися одн??ю л?н??ю ? кинулися в атаку на противника. За словами шведських ?сторик?в?— це була одна з найв?дчайдушн?ших ? найшален?ших атак арм?? Карла Х?? час?в П?вн?чно? в?йни. Доб?гши до московит?в п?хота зробила один залп з мушкет?в (який фактично був безрезультатним, оск?льки як?сть пороху швед?в п?д час перезим?вл? була втрачена?— п?д впливом вологи в?н майже не п?дпалювався?— п?сля постр?лу куля прол?тала на в?дстань 10-15 крок?в ? втрачала свою швидк?сть, до реч?, в останн? дн? перед бо?м, коли харч?в катастроф?чно не вистачало, порох використовували в зам?н сол?) ? кинулася в рукопашний б?й. Шведи були одн??ю з найкращих арм?й у ?вроп? з фехтування та в навичках ведення штиковому бою, тому п?д ?хн?м натиском л?вий фланг ? центр московит?в почав в?дступати.

Петру ? довелося зупиняти сво? батальйони, як? поб?гли з поля бою. Здавалося ще тр?шки ? шведи остаточно зламають оп?р супротивника. Але к?льк?сна перевага та контратаки кавалер?? зупинила наступ. Зазнавши величезних втрат арм?я Карла Х?? розпочала загальний в?дступ з поля бою. Шведська кавалер?я геро?чно намагалася прикрити в?дступаючу п?хоту самовбивчими атаками на переважаючого противника.

Залишки батальйон?в Роса за браком бо?припас?в (перед бо?м на одного солдата було лише 5-7 куль) змушен? кап?тулювати так ? не дочекавшись допомоги.

В?йська Петра ? були ошелешен? ? до к?нця не в?рили у св?й усп?х, ?хня п?хота залишилась стояти на пол? битви, лише дек?лька ескадрон?в московсько? кавалер?? спробували наблизитись до шведського табору в сел? Пушкар?вка, але одразу були в?д?гнан? шведськими ескадронами, що захищали таб?р.

Ця заминка та нер?шуч?сть московит?в дала час арм?? Карла Х?? перевести подих, п?дтягнути вс? в?дступаюч? п?дрозд?ли ? орган?зовано, у пох?дних колонах, вирушити в напрямку Криму. В?дступ проходив через населен? пункти Нов? Санжари, Б?лики, Кобеляки, де до арм?? при?дналися ран?ше в?дрядженн? п?дрозд?ли?— полк Ме?рфельта(1000), полк п?дполковника Функа (300), полк С?львер?льма (500).

Пересл?дувати шведську арм?ю вирушив Меншиков (9000).

Опис битви детально висв?тлений в книз? шведського ?сторика Петера Енглунда ?Полтава. Розпов?дь про загибель одн??? арм??? 2018?р.

• 
  Рос?йський п?хотинець-фузилер
• 
  Шведський артилерист

Ф?нал

Переволочна (1709)

У Полтавськ?й битв? шведи втратили близько 10 тисяч ос?б вбитими та пораненими. У полон потрапили фельдмаршал Карл ?устав Ренш?льд, перший м?н?стр Шведсько? ?мпер?? граф Карл П?пер, багато генерал?в та оф?цер?в (зокрема, Карл Густав Рос). Втрати московит?в становили 4 900 ос?б убитими ? пораненими. Рештки в?йська в?дступили вздовж р?чки Ворскли, у н?ч з 29 на 30 червня б?ля Переволочно? король та Мазепа з невеликим загоном форсували Дн?про. На л?вому берез? залишилися запорозька п?хота, к?лькасот компан?йц?в та залишки шведсько? арм?? п?д кер?вництвом Крейца та Левенгаупта. Останн?, при наближенн? московських в?йськ, склали зброю. Левенгаупт мав прямий наказ в?д короля не здаватися ? рухатися в напрямку Криму, де арм?я мала б перепочити у союзник?в (Османська ?мпер?я ? Кримське ханство) ? продовжити в?йну.

Левенгаупт (12 000), побачивши в?дд?лки Меншикова (9 000), як? наступали, втратив над?ю на усп?х ? сказав вищим оф?церам, що король не залишив ч?тких наказ?в ? що потр?бно опитати в?йсько, як д?яти дал?. Солдати й оф?цери були шокован? переб?гом под?й, оск?льки н?коли такого не було, щоб командування запитувало у них що робити. Так як чимало батальйон?в п?хоти ? кавалер?? не брали участ? в битв?, то вони разом ?з переважною б?льш?стю залишк?в в?йська вимагали прийняти б?й. Перше опитування засв?дчило, що лише деяк? частини не хочуть ще одн??? битви. Левенгаупт наказав провести друге, а пот?м ? трет? опитування. Оф?цери гвард?? вимагали атакувати московит?в. Але зрештою Левенгаупт наказав кап?тулювати, мотивуючи це невпевнен?стю в результат? бою. Зг?дно з кап?туляц?йною угодою, п?дписаною Левенгауптом та Меншиковим, запорозьких козак?в видали московитам. Невдовз? ?х було нещадно закатовано.

Насл?дки битви

Карл XII ? Мазепа на Дн?пр? п?сля Полтави

В ?стор?? в?йн деяк? битви вир?шували долю поодиноких народ?в та держав на довг? десятил?ття?— а то ? стол?ття. До таких битв належить без сумн?ву ? битва п?д Полтавою, яка вир?шила долю не т?льки Шведсько? ?мпер?? ? Московського царства, але також ? Укра?ни.

Для Укра?ни насл?дком Полтавсько? катастрофи була московська в?йськова окупац?я й щораз б?льше обмеження автономних прав Козацько-Гетьмансько? держави. Л?вобережна Укра?на 1709 року зазна? в?дчутного удару по сво?му самоврядному статусу, оск?льки прискорився процес впровадження московських ?мперських структур. Частина прихильник?в Мазепи (як-от генеральний обозний ?ван Ломиковський, генеральний писар Пилип Орлик, плем?нник ?вана Мазепи Андр?й Войнаровський та ?нш?) покинула Укра?ну, започаткувавши першу хвилю укра?нсько? пол?тично? ем?грац??. Таким чином укра?нське сусп?льство на Л?вобережж? було позбавлене д??вого елементу, здатного впливати на пол?тичну ситуац?ю. Проти автоном?ст?в, що залишилася в Укра?н?, а також проти цив?льного населення в?вся терор, лояльна ж частина старшини була п?дкуплена й спрямувала сво? зусилля на ?нтеграц?ю до московського дворянства. За п?дтримку запорожцями ?вана Мазепи була також знищена Чортомлицька С?ч.

Полтавська битва мала далекосяжн? насл?дки ? для вс??? ?вропи. Шведський ?сторик Петер Ен?лунд зазнача?:

В?д дня Полтавсько? битви зак?нчився пер?од шведського панування, Московське царство почало зв?льнятися в?д свого старого ворога, могутнього сус?да, який закривав вих?д до Балт?йського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не т?льки для Шведсько? ?мпер??, але й для ?вропи; вона зламала колишн?й баланс влади,?— могутн?сть п?сля Полтави переходить в?д Шведсько? ?мпер?? до Московського царства, яке м?цн?? ? перетворю?ться у велику державу.

?стор?я пол?в п?д Полтавою

На територ??: район Хрестовоздвиженського монастиря, Як?вц??— Петр?вка?— Семен?вка?— Жуки?— Осьмачки?— Тахтаулове?— ?вонченц??— Рибц??— Пушкар?вка?— значн? под?? в?дбувалися до ? п?сля Полтавсько? трагед??. В охоронн?й зон? запов?дника ?Поле Полтавсько? битви? розташовано чотири старих поселення та понад 30 курган?в, як? археологи датують 1 тисячол?ттям до нашо? ери та 1 тисячол?ттям нашо? ери.

1399 року на Пол? в?дбулася великомасштабна битва м?ж литовським князем В?товтом та татарськими в?йськами хана ?дигея, яка поставила п?д сумн?в ?снування Великого княз?вства Литовського ? знаменувала початок просування Польщ? на укра?нськ? земл?.

Район Жуки?— Рибц??— ?вонченц??— Полтава став 1658 року полем битви м?ж гетьманом ?ваном Виговським ? полтавським полковником Мартином Пушкарем.

Ц? под??, нац?онально-визвольну в?йну проти Реч? Посполито?, пер?од Ру?ни, добу ?вана Мазепи опише найзнаменит?ший козацький л?тописець Сам?йло Величко, який з 1718 по 1728 роки жив ? працював над л?тописом на пол? Полтавсько? битви в сел? Жуки. Потрапивши в орб?ту Москви, полтавське поле ста? м?сцем паломництва московських самодержц?в та сановник?в: Катерина I, Олександр Суворов, Олександр I, Микола I. Але поле Полтавсько? битви притягало до себе не т?льки в?йськових, а й вчених, громадських д?яч?в.

У п?вн?чно-сх?дн?й частин? ок?лля Полтавсько? битви, у Як?вцях, з 1871 року щол?та, а з 1900 року пост?йно жив ? працював, творив добро людям Микола Васильович Скл?фосовський, вчений-х?рург, один ?з засновник?в черевно? х?рург?? у Рос?йськ?й ?мпер??. Садибу видатного л?каря називали ?Полтавською Швейцар??ю?.

1884 року на територ?? поля Полтавсько? битви створено Полтавське досл?дне поле, з 1910 року?— полтавська с?льськогосподарська досл?дна станц?я, в ?? науков?й д?яльност? брали активну участь укра?нськ? та московськ? вчен?: А.??.?Зайкевич, Олександр ?зма?льський, Микола Вавилов, Володимир Вернадський, Василь Докуча?в.

1962 року в п?вн?чно-сх?дн?й частин? поля Полтавсько? битви, поблизу Як?вц?в, закладено дендропарк, нин? пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення з площею 140 гектар?в.

Пам'ять про битву

Пам'ятки

Перший пам'ятник на згадку про битву 1709 року був зведений 1778 року коштом бургом?стра полтавського маг?страту Павла Яковича Руденка в пам'ять зв?льнення його батька ?з шведського полону п?д час П?вн?чно? в?йни.

На честь перемоги московит?в у битв? 1709-го року в м?ст? Полтава за час?в московського самодержавства було збудовано к?лька пам'ятник?в?— Монумент Слави (1811), Пам'ятник на м?сц? в?дпочинку Петра I (1849), Захисникам Полтави ? коменданту фортец? Олекс?ю Кел?ну (1909). З нагоди 200-х роковин Полтавсько? битви було також збудовано каплицю святого великомученика Юр?я Переможця.

• 
  Монумент Слави
• 
  На м?сц? в?дпочинку Петра ?
• 
  Захисникам Полтави

Державний запов?дник ?Поле Полтавсько? битви?

1909 року з ?н?ц?ативи викладача ?стор?? Полтавського кадетського корпусу ?вана Францовича Павловського було в?дкрито музей на пол? Полтавсько? битви. 1981 року музей ?стор?? Полтавсько? битви ? комплекс пам'ятник?в, пов'язаних з Полтавською битвою,?— оголошено державним ?сторико-культурним запов?дником ?Поле Полтавсько? битви? з охоронною зоною ?сторичного поля загальною площею 771,5 га.

На сьогодн?шн?й день державний ?сторико-культурний запов?дник ?Поле Полтавсько? битви? став значним культурним науково-методичним центром з вивчення ?стор?? Укра?ни пер?оду XVII–XVIII стол?ть в контекст? ?вропейсько? ?стор??; 1994 року в музе? створено пост?йно д?ючу виставку ?Козацька держава?. Ц?кав?сть до д?яльност? запов?дника проявляють засоби масово? ?нформац?? Укра?ни, Рос??, Швец?? та ?нших держав, науковц?, громадськ?сть. Запов?дник ?Поле Полтавсько? битви? ?диний в Укра?н? входить до ?АМАМ?— М?жнародно? орган?зац?? в?йськово-?сторичних музе?в п?д ег?дою ЮНЕСКО, включений до всесв?тнього туристичного маршруту.

З ?стор??ю Полтавсько? битви пов'язано ряд пам'ятник?в: десять гран?тних обел?ск?в на м?сц? колишн?х редут?в (1939?р?к), шведам в?д московит?в (1909?р?к), шведам в?д швед?в (1909?р?к), на м?сц? переправи московсько? арм?? через Ворсклу (1959 р?к), пам'ятний знак на м?сц? командного пункту Петра I (1973?р?к), Братська могила загиблих московських во?н?в (1894?р?к), Сампсон??вська церква (1852—1856?роки, реконструйована 1895?року), Петру I перед будинком музею ?стор?? Полтавсько? битви (1915?р?к), захисникам фортец? Полтава ? коменданту Олекс?ю Кел?ну (1909?р?к), пам'ятник Слави (1811?р?к), на м?сц? в?дпочинку Петра I (1849?р?к), Спаська церква (1705—1706?роки, реконструйована 1845?року). Хрестовоздвиженський монастир (1650?р?к, де була штаб-квартира Карла XII), укра?нським загиблим козакам (1994?р?к).

Матер?али, з?бран? у фондах музею ?стор?? Полтавсько? битви, давно вийшли за меж? не т?льки ?стор?? Полтавсько? битви, а й 21-р?чно? П?вн?чно? в?йни, у вир яко? були втягнут? Московське царство, Р?ч Посполита, Дан?я-Норвег?я, Шведська ?мпер?я, Укра?на, Османська ?мпер?я. В дев'ятьох експозиц?йних залах представлен? безц?нн? ?сторичн? рел?кв??: холодна ? вогнепальна зброя, медал?, монети, живописн? полотна, портрети, ?кони, гравюри, бойов? прапори, обмундирування, старовинн? книги, карти, грамоти та ?нш? ?сторичн? документи першо? половини XVIII стол?ття.

Нагороди

1710 року на честь перемоги в битв? для нагородження солдат?в Петро I запровадив медаль ?За Полтавську батал?ю?.

З нагоди 200-р?ччя битви п?д Полтавою 27 червня 1909 року ?мператор Микола II запровадив медаль ?У пам'ять 200-р?ччя Полтавсько? битви?.

Ц?кав? факти

• На честь перемоги здобуто? над шведами у Полтавськ?й битв? ?м'ям ?Полтава? Петро?I назвав перший л?н?йний корабель московського флоту, 54-гарматний в?трильний л?н?йний корабель ?Полтава?. П?зн?ше ?м'я ?Полтава? носив ц?лий ряд в?йськових корабл?в ? цив?льних суден московського ? радянського флоту.
• На сьомому студ?йному альбом? Carolus Rex шведського хев?-павер-метал гурту Sabaton ? п?сня, присвячена битв? п?д Полтавою. П?сня ?сну? у двох вар?антах: англ?йському та шведському.

Галерея

• 
  Гран?тний обел?ск на м?сц? першого поздовжнього редуту московсько? арм??
• 
  Гран?тний обел?ск на м?сц? друго? поздовжньо? л?н??
• 
  Фрагмент ротонди вшанування пам'ят? полеглих учасник?в Полтавсько? битви
• 
  Мемор?альна Сампсон??вська церква на пол? Полтавсько? битви (1856)
• 
  Пам'ятний хрест укра?нським козакам загиблим на цьому пол? за долю Батьк?вщини у 1709 роц?
• 
  Пам'ятник полеглим шведським во?нам в?д швед?в

Див. також

• П?вн?чна в?йна в Укра?н?
• Пам'ятник полеглим шведським во?нам в?д швед?в

Джерела та л?тература

• Сокирко О. Г. Укра?нський руб?кон. Полтавська битва 27 червня 1709?р.?— К.?: ?Темпора?, 2008.
• Петер Енглунд. Полтава. Розпов?дь про загибель одн??? арм??. Переклад з? шведсько? О. Сенюк, О. Буценко. Харк?в: Видавництво ?Фол?о?. 2018?р.?— 348 с.
• Стан?славський В. В. Полтавська битва // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни?: у?10?т.?/ редкол.: В.?А.?Смол?й (голова) та ?н.?; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни.?— К.?: Наукова думка, 2011.?— Т.?8?: Па?—?Прик.?— С.?363.?— ISBN 978-966-00-1142-7.

Посилання

• Другий пер?од Велико? П?вн?чно? в?йни (1709—1721?рр.)
• О. Оглоблин ?Гетьман Мазепа та його доба/Розд?л IX. Укра?нсько-московська в?йна 1708—1709 року. Полтавська катастрофа?
• Полтавська битва
• В?дзначення 300-р?ччя Полтавсько? битви (фото)
• Реконструкц?я Полтавсько? битви (фото)
• Полтавська битва як укра?нська нац?ональна катастрофа
• Битва п?д Полтавою (1709 р?к)?— трагед?я, яко? не уникли