非洲岛国“护照换钱”项目疑存猫腻 17%GDP没了

百度 2014年6月1日，俱乐部正式向社会公开征集新队徽，在一批海选后，球队新队徽终于诞生，先前得票率最高的第八套方案经过细小的修改后最终当选。

Рос??йсько-туре?цька в?йна? 1735—1739 рок?в (також Рос?йсько-османська в?йна 1735—1739 рок?в) — во?нний конфл?кт, який був насл?дком рос?йсько-османських протир?ч, як? загострилися через рос?йсько-польську в?йну 1733—1735 рр. та походи кримських татар. Вона стала продовженням боротьби Рос?йсько? ?мпер?? за вих?д до Чорного моря.

Рос?йсько-турецька в?йна 1735—1739
Рос?йсько-турецьк? в?йни
Карта бойових д?й 1737 року Карта бойових д?й 1737 року
Дата: 31 травня 1735 — 29 вересня 1739 М?сце: Кавказ, Балканський п?востр?в Результат: Белградський мирний догов?р 1739, Азов повернено Рос??
Сторони
Рос?йська ?мпер?я,  В?йсько Запорозьке Австр?йська монарх?я	Османська ?мпер?я, Кримське ханство
Командувач?
Б. X. М?н?х П. П. Ласс? Як?в Лизогуб	Каплан-Г?рей

Передумови

Рос?йськ?й ?мпер?? вдалося забезпечити сприятливу м?жнародну обстановку шляхом укладення у 1732—1735 рр. договор?в ?з Перс??ю (яка у 1730—1736 вела в?йну з Османською ?мпер??ю) та затвердження на трон? Реч? Посполито? у 1735 р. Августа III зам?сть французького ставленика Стан?слава Лещинського, якого п?дтримувала пов'язана з Корол?вством Франц?я Османська ?мпер?я. Сп?льницею Рос?йсько? ?мпер?? з 1726 р. була Австр?йська монарх?я.

Приводом до початку в?йни послужили походи кримських татар наприк?нц? 1735 р. на Укра?ну ? пох?д кримського хана на Кавказ.

Под??

1736 р?к

Мапа 1736 року, на як?й показано положення в?йськ Рос?йсько? та Османсько? ?мпер?? п?д час рос?йсько-турецько? в?йни

План рос?йського командування на 1736 р. передбачав захоплення Азову та Криму. 20 (31 травня) 1736 р. Дн?провська арм?я фельдмаршала Б.X.М?н?ха (62 тис. вояк?в) штурмом захопила Перекопськ? укр?плення, а 17 (28 червня) зайняла Бахчисарай, проте нестача продовольства, води та еп?дем?? змусили М?н?ха в?дступити в Укра?ну. 19 (30 червня) 1736 р. рос?йська Донська арм?я генерала П. П. Ласс? (28 тис. вояк?в) за сприяння Донсько? флотил?? в?це-адм?рала П. П. Бредаля захопила Азов.

П?сля захоплення корпусом генерал-лейтенанта М. Леонть?ва форту К?нбурн, частина Запорозько? флотил?? зосередилась в к?нбурнськ?й гаван? й розпочала спостереження за Очаковим.

Активну участь у в?йн? взяли й запорозьк? козаки. У ставц? М?н?ха кошовому Малашевичу поставили завдання блокувати османський флот та д?? кримськотатарських загон?в. Л?том 1736 р. запорозький флот перервав морське сполучення Османсько? ?мпер?? з Кримом та дезор??нтував османське командування. Пост?йними локальними нападами на османськ? галери вони зруйнували комун?кац?? осман?в. Так, 30 червня 1736 р. 100 запорожц?в на 5 дубах зд?йснили напад на кримських татар у гирл? Буга, а вже наступного дня, 1 липня 1736 р., 80 запорожц?в на 3 дубах з'явилися п?д Очаковом, захопивши у полон галеру з яничарами. 6 вересня 1736 року парт?я запорожц?в на десяти дубках захопила поблизу Очакова османську галеру, на як?й знаходилось п'ятнадцять гармат ? одна мортира. Трофейн? гармати козаки доправили на С?ч.

1737 р?к

Навесн? 1737 року, ще до початку кампан??, Запорозька флотил?я взяла п?д контроль гирло Дн?пра. Так, 30 березня при урочищ? Стан?слав? (яке б?ля гирла ?нгульця) козаки на дубках атакували переправу кримськотатарського в?йська, ?до яко? в?д Очакова для перевозу Дн?пра к?лька суден поставлено було?^{[джерело?]}, в?д?гнавши османськ? судна в Лиман. Березневий виступ арм?? Б. Х. М?н?ха до Очакова затримувався через проблеми ?з наведенням переправи на правий берег Дн?пра.

У липн? 1737 р. арм?я М?н?ха (60-70 тис. вояк?в) штурмом захопила османську фортецю Очак?в. На той час в Очаков? перебувало 22 000 османського в?йська при 122 гарматах, 9 мортирах ? 34 басах. В?йська гарн?зону очолював очак?вський сераскер Яхья-паша, а комендантом фортец? був двобунчужний паша Мустафа-ага. На допомогу фортец? мали прибути в?йська бендерського сераскера Абдулли-паш?, а ?з Синопу — чорноморська ескадра. На момент п?дходу до фортец? арм?? Б. Х. М?н?ха, флотил?? В. Дм?тр??ва-Мамонова разом ?з облоговою артилер??ю в понизз? Дн?пра не виявилось. Не чекаючи на п?дх?д до Очакова османсько? арм?? ? флоту, М?н?х зважився на штурм ?з тими гарматами, як? були в його розпорядженн?. Очак?вський пороховий льох вибухнув через пожежу, спричинену обстр?лом фортец? польовою артилер??ю М?н?ха. Вибух спричинив величезн? руйнування ? жертви. Пожежа, яка охопила м?сто, д?сталася ще двох порохових льох?в. Поблизу центру одного ?з цих вибух?в м?ський мур частково обвалився. Неспроможний одночасно гасити пожежу ? обороняти м?сто, гарн?зон кинувся на пристань до сво?х галер. У цей самий час рос?йська легка к?ннота (гусари ? донц?) прорвалася в гавань через в?дчинен? Морськ? ворота.

В?дразу п?сля пад?ння Очакова османи залишили ? К?нбурн. Проте без флотил?? перекинути в?йська до К?нбурна М?н?х не м?г. Достеменно? ?нформац?? про те, що ко?ться у т?й фортец?, також не було. 5 липня фельдмаршал виступив ?з арм??ю на Бендери, залишивши в Очаков? восьмитисячний гарн?зон п?д командуванням генерал-майора ?. Бахм?ть?ва та ?нженер-полковника М. Брадке.

Арм?я Ласс? (близько 40 тис. вояк?в) у червн? переправилася через Ген?чеську протоку на Арабатську стр?лку, форсувала Сиваш ? у липн? вступила в Крим. Рос?йськ? в?йська завдали ряд поразок в?йськам кримського хана ? зайняли Карасубазар, проте через нестачу води та продовольства були змушен? знову залишити Крим.

7 липня 1737 року ?з Синопу до Очакова прийшло п'ять османських корабл?в, на яких перебувало до 5000 яничар?в. Те, що Очак?в у руках рос?ян, а К?нбурн покинуто, для капудан-паш? стало повною неспод?ванкою. Пролав?рувавши певний час м?ж фортецями, корабл? вийшли в море.

У липн? 1737 року у в?йну проти Османсько? ?мпер?? вступила Австр?йська монарх?я. У цих умовах Османська ?мпер?я виказала зац?кавлен?сть в проведенн? мирних переговор?в, за для чого в Немиров? 16 серпня було скликано мирний конгрес. За час його проведення Османська ?мпер?я змогла виграти час та, перегрупувавши сво? сили, завдала Австр?? к?лька в?дчутних удар?в. Переговори безрезультатно завершились в листопад?.

Впродовж л?та на правому берез? Дн?пра було споруджено опорн? пункти: ретраншементи Кам'янський (супроти Усть-Самарсько? фортец?), Кайдацький, Ненаситенський, Хортицький (напроти острова Мала Хортиця), а також Новий шанець (на м?сц? знесеного у 1700 роц? Кизи-Кермена). У цих ретраншементах було влаштовано пристан?, на л?вому берез? Дн?пра стоянками для суден флотил?? могли служити тор?шн? редути ? ретраншементи, зведен? арм??ю Б. Х. М?н?ха п?д час походу на Крим.

Восени 1737 року у поган?й готовност? суден ? провал? морсько? кампан?? Х. М?н?х звинуватив В. Дм?тр??ва-Мамонова (контр-адм?рал уникнув в?йськового суду лише завдяки тому, що перебував у родинному зв'язку з родиною ?мператриц?). Зам?сть ?. Бахм?ть?ва, який отримав в?дпустку на л?кування, на посаду обер-коменданта Х. М?н?х призначив генерал-майора барона Ф. фон Штофельна (Штофеля). ?з Очакова Х. М?н?х подався ?до Дн?провських гирл?. На найб?льшому остров? Дн?провського гирла за розпорядженням фельдмаршала було закладено редут Св. Анни, поблизу урочища Кошова Голова (що б?ля гирла ?нгульця) — подв?йний ретраншемент Олександр-шанець, який мав стати головною базою флотил?? ? перебувати у в?данн? обер- коменданта Очакова.

Складною проблемою для рос?йського командування стало утримання Очакова. М?н?х призначив командиром залоги генерала Штофельна, п?дпорядкувавши йому дв? тисяч? вояк?в регулярних в?йськ та 250 л?вобережних козак?в п?д командуванням миргородського полковника В. Капн?ста. Але оборона м?ста була б неможливою без д?й запорожц?в на мор?. Ще п?д час п?дготовки кампан?? М?н?х ц?кавився у с?човик?в, чи можуть ?хн? судна ?з вантажем ? без вантажу через пороги весною перейти?^{[джерело?]}, оск?льки планував передати козакам частину корабл?в, збудованих на Брянськ?й верф?. Головнокомандувач отримав в?дпов?дь, що ?так? судна, а особливо дубки весняною водою через згадан? пороги проходити можуть?^{[джерело?]}, що й було зд?йснено.

Про п?дготовку козак?в до морських поход?в записав 8 червня 1737 р. кошовий ?. Малашевич в?йськовому судд? Решетилу на С?ч. При цьому в?н наполягав, щоб вже зараз, використовуючи наявн? чайки та дуби, проводилася морська розв?дка, про результати яко? сл?д допов?дати рос?йському командуванню. 16 липня 1737 р. до Очакова прибуло 1500 запорожц?в на 38 суднах. Запор?зьк? корабл? всю кампан?ю усп?шно забезпечували Очак?в продовольством, боронячи його в?д османських галер.

У жовтн? 1737 року, бачачи в?дх?д арм?? М?н?ха на л?вий берег Дн?пра, османське командування спробувало повернути Очак?в ? К?нбурн. У перших числах жовтня п?д Очаковом з'явились к?нн? розв?дувальн? парт?? осман?в. До К?нбурна з боку Криму п?д?йшло численне кримськотатарське в?йсько.

5 жовтня в Дн?провський лиман зайшла османська ескадра, але заприм?тивши в гаванях фортець рос?йськ? судна, в?д?йшла до Березанського острова. Тод? ж ?з п?всотнею навантажених суден до Очакова прибув В. Дм?тр??в-Мамонов.

14 жовтня до Очакова п?дступило об'?днане 40 тисячне османсько-кримськотатарське в?йсько с?л?стр?йського сераскера ??нт?р-Ал?-паш? та калги-султана Б??л?-?ерая.

З 15 по 30 жовтня п?д Очаковом розгорнулося жорстоке бойовище: ц?лодобов? бомбардування ? штурми, м?нн? п?дкопи з обох бок?в, вилазки гарн?зону. Особливо запекл? бо? точилися б?ля Преображенських, Семен?вських та ?змайл?вських вор?т. Атаки ? приступи припинялись лише п?д час проливних дощ?в. З моря Лиман блокували 12 галер, ?з цих галер османи обстр?лювали рос?йськ? позиц?? в район? Морських (старих) ? Христофор?вських (нових) прибережних вор?т. Число захисник?в Очакова становило близько 5000 солдат?в ? козак?в, а також нечисельна морська команда при сотн? суден, б?льша частина з яких була в авар?йному стан?; при цьому половину ус?х плавзасоб?в складали вантажн? байдаки (запорозька флотил?я на цей момент вже стала на зим?влю в Новому шанц?). Контр-адм?ралу Дм?тр??ву-Мамонову н?чого ?ншого не залишалось як обороняти фортецю з боку моря, прикриваючи ?? гавань ? прибережн? фланги.

30 жовтня 1737 року, неспод?вано для рос?йського гарн?зону, супротивник припинив атаки. Османи, покинувши ус? припаси ? спорядження, завантажились на корабл? ? вийшли в море; Буджацька та ?дисанська орди в?д?йшли степом до Аккермена, а кримчаки подались з-п?д К?нбурна до Перекопу. За оф?ц?йною верс??ю штабу М?н?ха, причиною такого посп?шного в?дступу супротивника була отримана зв?стка про рух рос?йських в?йськ на допомогу гарн?зону Очакова. Насправд? ж на той момент у придн?провських ретраншементах, як? зв?дус?ль були оточенн? кримськими татарами, нараховувалось всього к?лька тисяч п?ших солдат?в ? козак?в, а найближч? арм?йськ? полки знаходились у Полтав?. Як стало в?домо п?зн?ше, в османському табор? спалахнула чума, занесена з Молдови.

1738 р?к

Навесн? 1738 року кошовий ?ван Б?лецький разом ?з в?це-адм?ралом Наумом Сеняв?ним обирали м?сце для судноверф? ?на остров?, названому В?шн?х Хортиць, який лежить нижче порог?в у 10 верстах?. Цей же кошовий водив авангард в?йськ М?н?ха до Дн?стра у нов?й в?йн? з османами.

24 травня 1738 року в Усть-Самар? в?д чуми помер Наум Сеняв?н. Головним командиром на верф? у Брянськ було призначено радника Адм?ралтейств-колег?? контр-адм?ральського рангу З. М?шукова; командування флотил??ю на Лиман? та Дн?пр? залишилось за Дм?тр??вим-Мамоновим.

На першу половину серпня 1738 року звол?кання з евакуац??ю гарн?зон?в Очакова ? К?нбурна загрожувало залишенням на валах ус??? артилер?? через еп?дем?ю чуми. Також наполовину спорожн?ли Олександр-шанець, форт Св. Анни ? Новий шанець (Кизи-Кермен).

Запорозьк? човнов? команди, рятуючись в?д чуми, мали окрем? стоянки на островах Дн?провського гирла.

У 1738 р. активн? бойов? д?? не велися.

У зв'язку з еп?дем??ю чуми рос?йськ? в?йська залишили фортец? Очак?в ? К?нбурн. 14 серпня 1738 року Ф. Штофельн з?брав оф?цер?в очак?вського гарн?зону на нараду. Оф?цери постановили п?д?рвати Очак?в ? К?нбурн ?до основи?, а людей ? гармати п?дняти Дн?пром до порог?в.

Обидв? фортец? було зруйновано 31 серпня. На цей момент еп?дем?я вже встигла перекинутись на Укра?нську укр?плену л?н?ю ? прикордонн? райони Малорос?? ? Слобожанщини.

1739 р?к

18 с?чня 1739 року в?д чуми помер В. Дм?тр??в-Мамонов. Зам?сть нього флотил?ю очолив кап?тан полковницького рангу Я. Барш (згодом контр-адм?рал).

До к?нця травня 1739 року переправу кримсько? експедиц?? було завершено, арм?я П. Ласс?, яка зосередилась на Слобожанщин?, готувалась виступати на Крим. Впродовж кв?тня-травня з Брянська до порог?в вийшло 827 байдак?в. Вирушаючи на Дунай, М?н?х включив Дн?провську флотил?ю разом ?з корпусом Ф. Штофельна ? Запорозьким в?йськом до складу арм?? П. Ласс?. Контр-адм?рал Я. Барш залишався ?з штабом на Хортицькому остров? впорядковувати флотил?ю. Кер?вництво розв?дувальними ? десантними операц?ями флотил?? в понизз? Дн?пра ? на Лиман? було покладено на Ф. Штофельна. Флотил?я мала прикрити д?? П. Ласс? в?д можливих диверс?й з боку ?буджацких и белгородских татар?, а у раз? вступу арм?? в Крим — д?яти на мор? до самого Дунаю.

10 липня чотири човни зайшли в Лиман ? спробували розв?дати ситуац?ю в район? Очакова. ?з зас?дки ?х атакували дв? шлюпки. П?д час бою одне османське судно вдалось потопити, а ?нше взяти на абордаж; два ?нш? ворож? судна залишили м?сце бою. По тому п?дходити до Очакова ? К?нбурна османи не наважувалися.

Прив?вши в липн? арм?ю до Ген?чесько? протоки ? висилаючи парт?? до Сиваша, П. Ласс? впевнився, що ус? переправи на кримський берег ретельно охороняються кримськотатарською к?ннотою ? османським флотом. Арм?я в?д?йшла до Андр??вського ретраншементу, де отримала пров?ант, п?сля чого стала табором у верх?в'? Молочних Вод.

1739 року 58-тисячна арм?я М?н?ха переправилася через Дн?стер ? 17 (28 серпня) завдала поразки османськ?й арм?? поблизу Ставучан, зайняла фортецю Хотин (30 серпня) та Ясси.

Морське забезпечення в?йськ М?н?ха, як? д?яли на молдавському напрямку, повн?стю покладалося на запорозьку флотил?ю. Запор?зьк? судна на той час були основною силою, яка протистояла османським галерам на Чорному мор? п?д час рос?йсько-османсько? в?йни. Козаки, окр?м ?ншого, мали завдання вести розв?дку та спостер?гати за ворожими сухопутними та морськими силами, як? концентрувалися в район? Очак?в-К?нбурн, затримувати османськ? корабл?, як? намагалися вв?йти в Дн?про чи Буг, не допускати висадки десанту тощо.

7 (18 вересня) Австр?йська ?мпер?я зазнала поразки в?д османських в?йськ та уклала сепаратний мир. Це поряд ?з загрозою нападу Швец?? змусило Рос?йську ?мпер?ю укласти з Османською ?мпер??ю Белградський мирний догов?р 1739, за яким Рос?я повернула соб? Азов.

Джерела та л?тература

• Н?колайчук О. ?МОСКАЛИКИ-СОКОЛИКИ, ПО?ЛИ НАШ? ВОЛИКИ?: МАТЕР?АЛЬНИЙ ВИЗИСК УКРА?НСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ П?Д ЧАС РОС?ЙСЬКО-ТУРЕЦЬКО? В?ЙНИ 1735—1739 РР. // Historians.in.ua — 2017. — 29 травня.
• Панашенко В.В. Рос?йсько-турецька в?йна 1735—1739 [Арх?вовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
• Кримськ? походи 1736—1738 [Арх?вовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 378. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Велика радянська енциклопед?я [Арх?вовано 25 кв?тня 2014 у Wayback Machine.]
• Козацький флот п?д час Рос?йсько-турецько? в?йни 1735—1739 р.р. [Арх?вовано 19 грудня 2007 у Wayback Machine.]
• Мирослав Мамчак ?Флотоводц? Укра?ни?
• Геннад?й Шпитальов Дн?провська в?йськова флотил?я (1737—1739)

Посилання

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Рос?йсько-турецька в?йна (1735—1739)