哪里有红海就去哪里：美团离做共享单车还有多远？

Щодо ?нших людей з таким самим ?менем та пр?звищем див. Тимур (значення).

百度 尼日利亚克里斯河州矿产、农业、旅游等资源丰富。

Тимур (чагатайською — Зал?зний) або Тамерлан (9 кв?тня 1336 — 19 лютого 1405) — середньоаз?йський державний д?яч ? пол?тик, полководець, засновник династ?? Тимурид?в, ем?р м?ж 1370 та 1405 роками. Не бувши нащадком Чинг?схана, Тимур усе життя правив через п?дставних хан?в-нащадк?в, що насправд? були сл?пим знаряддям у його руках. Столицею власно? ?мпер?? Тимур обрав м?сто Самарканд. В?н сприяв розвитку науки й культури, особливо багато уваги прид?ляючи буд?вництву палац?в, мечетей, мавзоле?в. Волод?ючи визначними орган?заторськими та в?йськовими зд?бностями, йому вдалося створити численну, дисципл?новану й добре озбро?ну арм?ю.

Тимур, Ем?р ?мпер?? Тимурид?в
Timür, Timōr
Реконструкц?я зовн?шност? за останками, 1941 р.
Народився	9 кв?тня 1336 або 8 кв?тня 1336  9 кв?тня 1336 р. село Ходжа-?льгар, Кеш (нин? Шахр?сабз, Узбекистан )
Помер	18 лютого 1405 (68 рок?в) Отрар, поблизу Чимкента (нин? Шимкент, Казахстан)
Поховання	Гур Ем?р, Самарканд, Узбекистан
Д?яльн?сть	во?н
Знання мов	чагатайська, перська ? середньомонгольська
Титул	"Великий Ем?р", Бек, М?рза , Абу Мансур, Абу Фат?х, Абу Газ?, Сах?б-? К?ран?, Хаган, Гете Стан?, Султан, ?скандар Ул Ахад, Гурган, ?мператор Тартар??
Посада	ем?р
В?йськове звання	"Великий Ем?р", Бек, М?рза, Абу Мансур, Абу Фат?х, Абу Газ?, Сах?б-? К?ран?, Хаган, Гете Стан?, Султан, ?скандар Ул Ахад, Гурган
Терм?н	1370 — 1405
Попередник	Хусейн
Наступник	Шахрух
Конфес?я	?слам
Р?д	Тимуриди
Батько	Taraghaid
Мати	Tekina Khatund
Родич?	Батько — Тарагай, мати - Тек?на-хатун
У шлюб? з	Турмуш ага, Ульджай-туркан ага, Сарай-мульк ханим, Улус ага, ?слам ага, Туман ага, Тугд?-б?, Д?льшад ага, Чолпан-мульк ага, Тукал ханим, Кутлуг ага, Туглук-тек?н.
Д?ти	сини: Джаханг?р, Омар-шейх, М?ран-шах, Шахрух. дочки: Тагайшах, Султан Бахт ага, Б?г? джан, Саадат султан, Мусалла.
Зр?ст	1,72 м
Висловлювання у В?к?цитатах  Мед?афайли у В?к?сховищ?

?м'я Тамерлана

Повне ?м'я Тимура було Тимур ?бн Тарагай Барлас (Tīmūr ibn Tara?ay Barlas — Тимур син Тарагая з барлас?в) в?дпов?дно до арабських звича?в (алам-насаб-н?сба). У стар?й узбецьк?й ? монгольськ?й мовах (обидв? алтайськ?) Temür або Тем?р означа? ?зал?зо?. У середньов?чних руських л?тописах ?менувався як Тем?р Аксак.

Не бувши чинг?зидом, Тимур загалом не м?г носити титул великого хана, завжди називаючи себе лише ем?ром (вождем, правителем). Однак, породичавшись у 1370 роц? з родом Чинг?зид?в, в?н прийняв ?м'я Тимур Гурган (Timūr Gūrkānī, (????? ??????), Gurkān — ?ран?зовану видозм?ну монгольського к?р?ген або х?рген, ?зять?. Це означало, що Тамерлан, породичавшись ?з ханами-чинг?зидами, м?г в?льно жити ? д?яти в ?хн?х дворах.

У р?зних перських джерелах часто трапля?ться ?ран?зоване пр?звисько Тимур-е Лянг (Tīmūr-e Lang, ????? ???) ?Тимур Кульгавий?. Це ?м'я, ймов?рно, розглядалося в той час, як презирливо - зневажливе. Воно перейшло до зах?дних мов (Tamerlan, Tamerlane, Tamburlaine, Timur Lenk) ? до укра?нсько? мови, де не ма? жодного недоброго в?дт?нку ? використову?ться поряд з початковим ?Тимур?.

Особист?сть

Початок пол?тично? д?яльност? Тамерлана схожий з б?ограф??ю Чинг?схана: вони були ватажками набраних ними особисто загон?в прихильник?в, як? й згодом залишалися головною опорою ?хньо? могутност?. Под?бно до Чинг?схана, Тимур особисто в?дав ус?ма тонкощами створення в?йськових сил, мав докладн? в?домост? про сили ворог?в ? стан ?хн?х земель, мав серед власного в?йська безумовну повагу ? м?г ц?лком покладатися на сво?х сподвижник?в. Менш вдалим був виб?р ос?б, поставлених на чол? цив?льного керування (в?дом? численн? випадки покарання за хабарництво вищих сановник?в у Самарканд?, Герат?, Шираз?, Тебриз?). Тимур полюбляв розмовляти з науковцями, особливо слухати читання ?сторичних твор?в; власними знаннями з ?стор?? в?н здивував середньов?чного ?сторика, ф?лософа ? мислителя ?бн Хальдуна; розпов?дями про доблест? ?сторичних ? л?тописних геро?в, Тимур користувався для наснаги сво?х во?н?в.

Секстант обсерватор?? Улугбека в Самарканд?.

Тимур залишив по соб? десятки монументальних арх?тектурних споруд, а деяк? з них ув?йшли до скарбниц? св?тово? культури. Буд?вл? Тимура, у створенн? яких в?н брав д?яльну участь, св?дчать про його високий художн?й смак.

Тимур п?клувався переважно про процв?тання свого р?дного Мавераннахра ? про п?днесення блиску власно? столиц? — Самарканда. Тимур приганяв з ус?х завойованих земель майстр?в, арх?тектор?в, ювел?р?в, буд?вельник?в, зодчих для того, щоб облаштувати м?ста його ?мпер??: столицю Самарканд, батьк?вщину батька — Кеш (Шахрисябз), Бухару, прикордонне м?сто Ясси (Туркмен?стан). Всю свою турботу, яку в?н вкладав у столицю Самарканд, йому вдалося виразити через слова про не?:

Над Самаркандом завжди буде блакитне небо ? золот? з?рки

Т?льки в останн? роки в?н вживав заход?в для п?дняття добробуту ?нших земель держави, переважно прикордонних (1398 року був прокладений новий зрошувальний канал в Афган?стан?, 1401 року — в Закавказз? тощо).

Житт?пис

Тимур народився в сел? Ходжа-?льгар поблизу м?ста Кеш (сучасний Шахрисабз) за 60 км на п?вдень в?д м?ста Самарканд, Узбекистан. Батько Тимура, бек Тарагай, був ватажком монголо-тюркського племен? барлас?в та нащадком Карачара Нойона, могутнього соратника Ча?атая, сина Чинг?схана. Дитинство й юн?сть Тимура пройшли в горах Кеша. У юност? в?н полюбляв полювання, к?нн? змагання, кидання списа та стр?льбу з лука, мав схильн?сть до в?йськових ?гор. З десятир?чного в?ку наставники-атабеки, що служили в Тарагая, навчали Тимура в?йськового мистецтва й спортивних ?гор.

Здобуття влади

?мпер?я Тимура

Ймов?рн? ?Мемуари? Тимура св?дчать про те, що в?н очолював к?лька поход?в у часи повстань, що спалахнули 1357 року по смерт? ем?ра Казгана, правителя Межир?ччя. П?сля вторгнення Тоглак-Тимура, хана Кашгара (1361) та призначення нам?сником Межир?ччя його сина ?льяс-Ходж? Тимур став його пом?чником та правителем Кеша. Проте дуже скоро в?н вт?к та при?днався до ем?ра Балха та Самарканда Хусейна, онука Казгана, й одружився з його дочкою. У союз? з Хусейном Тимур розпочав тривалу боротьбу проти ?льяс-Ходж? та його батька. 1362 року п?д час одн??? ?з сутичок Тимур був поранений у ногу ? в?дтод? був кульгавим. Зв?дси походить пр?звисько Тимура — Зал?зний кульга, або на ?вропейську манеру — Тамерлан (в?д Тимур-?-ленг).

П?сля багатьох наб?г?в союзникам вдалось розбити сили ?льяс-Ходж? 1364 року. В?дтод? вони поставили соб? за мету завоювати все Межир?ччя. 1370 року Тимур повстав проти свого соратника Хусейна, полонив його у Балс?, захопив владу над Мавераннахром та проголосив, що в?н ? нащадком Чагатая й збира?ться в?дродити монгольську ?мпер?ю. Згодом в?н одружився з вдовою Хусейна й прийняв титул ?гурган?, який чагатайською мовою означа? ?зять? у цьому випадку р?внозначно ?Зять дому Чинг?схана?.

Початок правл?ння

Перш? десять рок?в в?д здобуття влади Тимур присвятив боротьб? з ханами Дженту (нин? Сх?дний Туркестан) та Хорезму, 1380 року захопив Кашгар. Пот?м в?н втрутився в суперечку м?ж ханами Золото? Орди на Рус? та допом?г Тохтамишу пос?сти престол. Останн?й за допомогою Тимура розбив правителя Орди Мамая, пос?в його м?сце ?, аби помститись московському князев? за поразку, яко? той завдав Мамаю 1380 року, 1382 року захопив Москву. Проте, п?сля отримання влади в Золот?й Орд?, хан Тохтамиш почав проводити ворожу пол?тику щодо земель Мавераннахра. Тамерлан зд?йснив три походи проти хана Тохтамиша, остаточно розбивши його 28 лютого 1395 року.

Завоювання Перс??

Перська кампан?я 1381—1384 рок?в

Завоювання Тимуром Перс?? розпочалось 1381 року ?з захоплення Герату. Нестале пол?тичне та економ?чне становище, що склалося на той час у Перс??, сприяло завойовнику.

В?дродження держави, що розпочалось у добу правл?ння ?льхан?в, знову упов?льнилось з? смертю останнього представника роду Абу Са?да (1335). За в?дсутност? прямого спадко?мця, трон почергово об?ймали р?зн? династ??, що ворогували м?ж собою. Положення ускладнювалося ще й з?ткненням м?ж династ?ями монгольських Джала?р?в, як? правили у Багдад? та Тебриз?; родом Музафарид?в, що правили у Фарс? та ?сфаган?; династ??ю Харид-Курт?в, як? правили у Герат?; м?сцевих рел?г?йних та плем?нних союз?в, як наприклад, сербедари у Хорасан? та афгани у Керман?, а також др?бних княз?в у прикордонних землях. Ус? ц? розр?знен? княз?вства не могли сп?льно та д??во протистояти навал? Тимура. Хорасан та вся Сх?дна Перс?я впали п?д його натиском у 1382—1385 роках Фарс, ?рак, Азербайджан та В?рмен?я були завойован? Тимуром у пром?жок 1386—1387 та 1393—1394 рок?в. Межир?ччя та Груз?я перейшли п?д його владу 1394 року.

Перс?я 1386—1388 рок?в

У перервах м?ж завоюваннями, Тимур воював ?з Тохтамишем, який вже об'?днав Б?лу та Синю Орду, вже став ханом Золото? Орди, чи? в?йсько вдерлося в Азербайджан 1385 року та Межир?ччя 1388 року, розбивши арм?ю Тимура. 1391-го року Тимур, пересл?дуючи Тохтамиша, д?йшов до п?вденних степ?в Нижнього Поволжя, розбив ворога у битв? на р?чц? Кондурч? та скинув його з престолу. Проте 1395 року ординський хан знову п?шов на Кавказ, але був остаточно розбитий на р?чц? Кура. Кр?м цього Тимур спустошив м?ста Астрахань, Сарай-Бату, Азак (Азов), проте не д?йшов до Москви. Повстання, що зненацька спалахнуло й охопило всю Перс?ю п?д час ц??? кампан??, вимагало його негайного повернення. Тимур придушив його з надзвичайною жорсток?стю. Ц?л? м?ста були вщент зруйновано, мешканц?в безжально знищували, а ?хн? голови замуровували у ст?ни м?ських веж.

П?д час цього походу в?йсько Тимура дв?ч? вторгалося на терени сучасно? Укра?ни: один раз, пересл?дуючи ем?р?в Тохтамиша, д?йшло до Дн?пра, а зв?дти — до Дону, пот?м повернуло на п?вн?ч ? спустошило Рязанську землю (здобули м?сто ?лець). Згодом в?йська Тимура повернули на Кримський п?востр?в, де спустошили м?ста Крим (очевидно, Солхат) та Кафу (Феодос?ю).

Пох?д до ?нд??

Мапа ?нд?йсько? кампан?? 1398—1399 рок?в

1398 року, коли Тимуру вже було далеко за ш?стдесят, в?н розпочав другий з? сво?х великих поход?в — на ?нд?ю, обурений тим, що султани Дел? виявляли надто багато терпимост? стосовно сво?х п?дданих. 24 вересня в?йсько Тимура перейшло ?нд ? ув?йшло в Дел?. Арм?я Махмуда Туглака була розбита при Пан?пат? ще 17 грудня. В?д столиц? Дел? залишились т?льки ру?ни, з яких м?сто в?дроджувалося по тому б?льше стол?ття. 1399 року Тимур повернувся до Самарканда ?з величезною здобиччю. Сучасник Ру? Гонсалес да Клав?хо писав, що пом?ж ?ншого 90 захоплених слон?в несли на соб? буд?вельне кам?ння ?з ?нд?йських кар'?р?в для зведення мечет? в Самарканд?.

Пох?д до ?гипту

Пох?д до ?гипту

Заклавши фундамент мечет?, того ж року Тимур розпочина? свою останню третю велику експедиц?ю, метою яко? було покарати ?гипетського мамлюцького султана за те, що в?н надавав п?дтримку Ахмаду Джала?ру та османському султану Баяз?ду I, який захопив Сх?дну Анатол?ю. П?сля в?дновлення сво?? влади в Азербайджан? Тимур рушив у Сир?ю. Алеппо було взято штурмом та пограбовано, арм?ю мамлюк?в розбито, а Дамаск захоплено 1400 року. Нищ?вним ударом по добробуту ?гипту було те, що Тимур вислав у Самарканд ус?х майстр?в на буд?вництво мечетей ? палац?в. 1401 року штурмом узято Багдад, двадцять тисяч його мешканц?в убито, а вс? вц?л?л? пам'ятки зруйновано. Тимур перезимував у Груз??, а навесн? перетнув кордон Анатол??, розбив Баяз?да 20 червня 1402 року поблизу Анкари та захопив См?рну (?зм?р), якою волод?ли лицар? з Родосу (Орден ?он?т?в). Султан Баяз?д помер у полон?.

Обм?н з ?вропою

Основна стаття: Вза?мини Тимурид?в з ?вропою

Лист Тимура до Карла VI, 1402 р. Нац?ональний арх?в, Париж.

Тимур мав численн? еп?столярн? та дипломатичн? зносини з р?зними ?вропейськими державами, особливо з ?спан??ю та Франц??ю. Вза?мини м?ж двором Енр?ке IIII Кастильського та Тимуром в?д?грали важливу роль у середньов?чн?й кастильськ?й дипломат??. 1402 року, п?д час битви за Анкару, разом з Тимуром були вже два ?спанськ? посли: Пелайо де Сотомайор ? Фернандо де Палазуелос. Згодом Тамерлан над?слав до двору корол?вства Леону та Кастил?? посла Чагатая на ?м'я Хадж? Мухаммад аль-Каз? з листами та подарунками.

Натом?сть Генр?х III Кастильський у 1403-1406 роках в?дправив в?доме посольство до двору Тимура в Самарканд на чол? з Ру?м Гонсалесом де Клав?хо з двома ?ншими послами — Альфонсо Паесом ? Гомесом де Салазаром. П?сля повернення було пов?домлено, н?би Тимур п?дтвердив, що вважа? короля Кастил?? ?сво?м власним сином?.

За словами Клав?хо, хороше ставлення Тимура до ?спансько? делегац?? розб?галося з презирством, яке виявляв його господар до посланц?в ?володаря Катаю? (тобто ?мператора Йонгле) — китайського правителя. В?зит Клав?хо до Самарканда дозволив йому пов?домити ?вропейськ?й сп?льнот? про новини з Катаю (Китаю), який мало хто з ?вропейц?в зм?г в?дв?дати безпосередньо впродовж стол?ття, що минуло з час?в подорожей Марко Поло.

Окр?м того, в?зант?йський ?оанн VII Палеолог, який був регентом п?д час в?дсутност? свого дядька на Заход?, послав у серпн? 1401 року дом?н?канського монаха до Тимура, щоби в?ддати йому шану й запропонувати сплатити йому данину зам?сть турк?в, щойно в?н зум?в ?х перемогти.

Смерть Тимура

Щойно припинили чинити оп?р ?гипетський султан та ?оанн VII (надал? сп?вправитель Михайла ?? Палеолога), Тимур повернувся до Самарканда ? тут вже почав готуватись до наступно? експедиц?? в Китай. В?н виступив наприк?нц? грудня, проте в Отрар? на р?чц? Сирдар'я захвор?в та помер 19 лютого 1405 року. Т?ло його було бальзамовано та в ебон?тов?й трун? переправлено до Самарканда. Там його поховали в мавзоле?, названому Гур-Ем?р. Перед сво?ю смертю Тимур под?лив власну ?мпер?ю м?ж сином та онуком, вони ?дин? серед прямих нащадк?в залишились живими. П?сля багатол?тньо? в?йни та ворожнеч? з приводу залишеного запов?ту нащадки Тимура зрештою були об'?днан? молодшим сином хана Шахрухом.

Хронолог?я життя

Мавзолей Гур-Ем?р

• 1336 — 9 кв?тня народження Тамерлана.
• 1357–1361 — участь у внутр?шн?х в?йнах у Мавераннахр?.
• 1361 — ста? правителем Кашкадар'?нського тумена в улус? хана Токлуг-Тимура та його сина ?льяс-Ходжи.
• 1362 — союз з ем?ром Хусейном, правителем Бадха.
• 1364 — розгром ?льяс-Ходжи.
• 1370 — розрив ?з Хусейном, його вбивство та проголошення Тимуром себе як нащадка Чагатая та володаря його улусу.
• 1370–1380 — безперервн? в?йни з правителями Хорезму та Джента за об'?днання ново? велико? держави п?д владою Тимура.
• 1381–1385 — завоювання Перс??.
• 1385–1387 — завоювання ?раку, В?рмен??, Азербайджану. В?йни з Тохтамишем — ханом Золото? Орди.
• 1391 — вторгнення Тимура в п?вденн? земл? Рус?, розгром Тохтамиша.
• 1393–1394 — завоювання Месопотам?? та Груз??.
• 1395 — остаточний розгром Тохтамиша.
• 1398–1399 — вторгнення в ?нд?ю, зруйнування м?ста Дел?.
• 1399–1402 — в?йна з османським султаном Баяз?дом ? та ?гипетським султаном-мамлюком. Взяття Багдаду та Дамаска. 20 липня 1402 розгром Баязета п?д Анкарою.
• 1404 — повернення до Самарканда, п?дготовка походу в Китай.
• 1405 — 19 лютого смерть Тимура в м?ст? Отрар.

Зовн?шн?й вигляд Тимура

Як показало в?дкриття гробниц? Гур Ем?р (Самарканд), який зд?йснив М. Герасимов, ? подальше вивчення скелета з поховання, яке, як вважають, належить Тамерлану, зр?ст його становив 172 см. Тимур був дужий, ф?зично розвинений, його сучасники писали про нього:

Тимур — м?н?атюра XV ст.

Якщо б?льш?сть во?н?в могли натягнути тятиву лука до р?вня ключиц?, то Тимур натягував ?? до вуха

В?н мав волосся св?тл?ше, н?ж у б?льшост? його одноплем?нник?в. Детальне вивчення останк?в Тимура показало, що в антрополог?чному в?дношенн? в?н в?дзначався монголо?дним п?вденносиб?рським типом.

Попри старечий в?к Тимура (69 рок?в) череп його, а також ? скелет, не мали яскраво виражених, власне старечих рис. Наявн?сть б?льшо? частини зуб?в, ч?ткий рель?ф к?сток, майже в?дсутн?сть остеоф?т?в, — все це св?дчить най?мов?рн?ше про те, що череп скелета належав людин? повн?й сил ? здоров'я, б?олог?чний в?к яко? не перевищував 50 рок?в. Масивн?сть здорових к?сток, дуже розвинений рель?ф ? ?х щ?льн?сть, ширина плечей, об'?м грудно? кл?тки ? в?дносно високий зр?ст — все це да? право думати, що Тимур волод?в надзвичайно м?цною статурою. Розвинена атлетична його мускулатура, най?мов?рн?ше, в?др?знялася деякою сух?стю форм, та це й природно: життя у в?йськових походах з ?х труднощами ? нестатками, майже пост?йне перебування в с?дл?, навряд чи могли сприяти огрядност?.

Особливою зовн?шньою рисою Тамерлана ? його во?н?в, яка в?др?зняла ?х в?д ?нших мусульман, — коси, були збережен? ними за монгольським звича?м, що п?дтверджу?ться деякими середньоаз?йськими ?люстрованими рукописами того часу. Тим часом, досл?джуючи давньотюркськ? стату?, зображення тюрк?в на живопис? Афрас?аба, досл?дники д?йшли висновку про те, що тюрки носили коси ще в V—VIII ст. В?дкриття могили Тимура ? досл?дження антрополог?в показали, що Тимур не мав к?с. ?Волосся Тимура товсте, пряме, сиво-рудого кольору, з перевагою темно-каштанового або рудого?. ?Всупереч прийнятому звичаю голити голову, до часу сво?? смерт? Тимур мав в?дносно довге волосся?. Деяк? ?сторики вважають, що св?тлий кол?р волосся обумовлений тим, що Тамерлан фарбував волосся хною. Але, М. М. Герасимов у власн?й робот? зазначив: ?Нав?ть попередн? досл?дження волосся бороди п?д б?нокуляром перекону? в тому, що цей рудо-червонуватий кол?р ?? — натуральний, а не фарбований хною, як вважали ?сторики?. Тимур носив довг? вуса, а не п?дстрижен? над губою. Як вдалося з'ясувати, ?снувало правило, що дозволя? вищому в?йськовому стану носити вуса, не п?др?заючи ?х над губою, ? Тимур, зг?дно з цим правилом, не стриг власних вус?в, тож вони в?льно звисали над губою. "Невелика густа борода Тимура мала клинопод?бну форму. Волосся ?? жорстке, майже пряме, товсте, яскраво-коричневого (рудого) кольору, з? значною сивиною ". На к?стках л?во? ноги було видно величезн? шрами у м?сц? кол?нно? чашки, що повн?стю узгоджу?ться з пр?звиськом ?кульга?.

Арм?я Тимура

Арм?я Тимура в ?гипт?

Спираючись на багатий досв?д сво?х попередник?в, Тамерлан зум?в створити потужну та бо?здатну арм?ю, яка здобула низку блискучих перемог над противниками. Ця арм?я була багатонац?ональним ? багатоконфес?йним об'?днанням, ядром якого були тюрко-монгольськ? во?ни-коч?вники. Арм?я Тамерлана д?лилася на вершник?в та п?хоту, роль яко? значно зросла на злам? 14-15 ст. Проте основну частину арм?? становили к?нн? загони коч?вник?в, к?стяк яких складався з ел?тних п?дрозд?л?в важкоозбро?них кавалерист?в, а також загон?в охоронц?в Тамерлана. П?хота найчаст?ше в?д?гравала допом?жну роль, однак була необх?дна при облоз? фортець. П?хота була здеб?льшого легкоозбро?ною ? переважно складалася з лучник?в, однак в арм?? були також важкоозбро?н? ударн? загони п?хотинц?в.

Кр?м основних род?в в?йськ (важко? ? легко? к?нноти, а також п?хоти), в арм?? Тамерлана були загони понтонер?в, роб?тник?в, ?нженер?в та ?нших фах?вц?в, а також особлив? п?хотн? частини, що спец?ал?зувалися на бойових операц?ях у г?рських умовах (?х набирали з мешканц?в г?рських селищ). Орган?зац?я арм?? Тамерлана в загальному ? ц?лому в?дпов?дала десятков?й орган?зац?? Чинг?схана, однак з'явилася низка зм?н (так, постали п?дрозд?ли чисельн?стю в?д 50 до 300 чолов?к, як? називалися ?кошунами?, чисельн?сть б?льших п?дрозд?л?в — ?кул?в? — також була непост?йною).

Основною збро?ю легко? к?нноти, як ? п?хоти, був лук. Легк? кавалеристи користувалися також шаблями або мечами та сокирами. Важкоозбро?н? вершники носили панцир (найпоширен?шою була кольчуга, здеб?льшого зм?цнена металевими пластинами), були захищен? шоломами й билися шаблями чи мечами (кр?м луку та стр?л, як? були присутн? скр?зь). Звичайн? п?хотинц? були озбро?н? луком, во?ни важко? п?хоти билися шаблями, сокирами та булавами й були захищен? панциром, шоломами та щитами.

Ж?нки Тимура

У Тимура було 18 дружин, з яких його улюбленою дружиною була сестра Ем?ра Хусейна — Ульджай-Туркан ага. За ?ншою точкою зору, його улюбленою дружиною була дочка Казан-хана Сарай-мульк ханим. У не? не було власних д?тей, але ?й було дов?рено виховання деяких син?в ? онук?в Тимура. Вона була в?домою покровителькою науки й мистецтв. За ?? наказом в Самарканд? було побудовано величезне медресе ? мавзолей для ?? матер?.

1352 року Тимур одружився з дочкою ем?ра Джаку-барлас Турмуш-ага. Хан Мавераннахра Казаган, переконавшись у перевагах Тимура, у 1355 роц? в?ддав йому в дружини свою онучку Ульджай-Туркан ага. Завдяки цьому шлюбу виник союз Тимура з ем?ром Хусейном — онуком Казагана.

Окр?м цього, у Тимура були ?нш? дружини: Тугд? б?, дочка Ак Суф? кунграти, Улус ага з племен? сулдуз, Науруз ага, Бахт султан ага, Бурхан ага, Таваккул-ханим, Турм?ш ага, Джан?-бик ага, Чулпан ага та ?нш?.

Житт?писи

За життя Тимура сучасники вели докладний л?топис под?й його життя. В?н мав послугувати в майбутньому для написання оф?ц?йно? б?ограф?? хана. 1937 року в Праз? Н?зам? ад-Д?н Шам? оприлюднив ц? прац?. Оброблена верс?я л?топису була п?дготована Шарафом ?д-Д?ном Ядзи ще ран?ше ? 1723 року надрукована в переклад? Пете де ла Круа.

Протилежну точку зору було викладено ?ншим сучасником Тимура ?бн-Арабшахом, налаштованим вкрай вороже стосовно хана. Його книжка була надрукована 1936 року в переклад? Сандерса п?д назвою ?Тамерлан, або Тимур, Великий Ем?р?. Так зван? ?Мемуари? Тимура, як? вперше побачили св?т 1830 року в переклад? Стюарта, вважаються деякими ?сториками п?дробкою. Обставини, за яких вони були знайден? шахом Джаханом 1637 року, ставляться п?д сумн?в.

Марка Узбекистану ?з зображенням Тимура

Тамерлан у мистецтв?

У малярств?

До наших дн?в д?йшли портрети Тимура роботи перських майстр?в. Проте в них знайшло в?дбиття лише ?деал?зоване уявлення про Тамерлана. Вони здеб?льшого майже не в?дпов?дають опису сучасник?в хана як людини довол? високого зросту з великою головою та св?тлим в?д народження волоссям.

У л?тератур?

• Видатний укра?нський поет Тарас Шевченко використав посилання на Тамерлана в поем?  ?? мертвим, ? живим, ? ненародженим землякам мо?м в Укра?н? ? не в Укра?н? мо? дружн? послання?:

Н?мець скаже: ?Ви моголи?.

?Моголи! моголи!?

Золотого Тамерлана

Онучата гол?.

Н?мець скаже: ?Ви слов'яни?.

?Слов'яни! слов'яни!?

Славних прад?д?в великих

Правнуки поган?!

• З праць ?вропейських мандр?вник?в особливо ц?нним ? щоденник ?спанця Клав?хо (?Щоденник подорож? до двору Тимура в Самарканд в 1403—1406 роки?).
• Тамерлану присвячен? однойменна поема англ?йською — Едгара По й поема Гусейна Джав?да ?Кульгавий Тимур? (1925).

У музиц?

• Опера Георга Фр?др?ха Генделя ?Тамерлан? (прем'?ра в?дбулася в Лондон?, 1724 року). Л?брето опери ? в?льним тлумаченням под?й, що сталися п?сля полону султана Баяз?да в битв? при Ангор?. Нараз? (ХХ? ст.) ? одн??ю з найб?льш часто виконуваних опер композитора.
• Опера ?Сказання про давн?й град ?лець, святу д?ву Мар?ю ? Тамерлана? — автор О.Чайковський, опера на 1 д?ю.
• П?сня рос?йською мовою укра?нсько? хев?-метал-групи ?Крила? — ?Тамерлан?[1].

Джерела

• Тверський л?топис [Арх?вовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Б?ограф?я Тимура [Арх?вовано 2 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Towers of Terror (англ.)
• Битва при Анкар? (англ.)
• Життя Зал?зного Хромця (англ.)
• Династ?я Тимурид?в (англ.)
• ?мена та титули Тимура [Арх?вовано 8 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
• ?стор?я ?нд?? [Арх?вовано 6 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
• Тамерлан Великий. Частина ? [Арх?вовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
• Бунин И. А. Темир Аксак-хан [Арх?вовано 21 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Руи Гонзалес де Клавихо Дневник путешествия испанского посла ко двору Тимура в Самарканд [Арх?вовано 11 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Валер?й Кравченко Тамерлан проти Тохтамиша. В?йни за Шовковий шлях у приазовських степах. [Арх?вовано 13 кв?тня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Л?тература

• Немировський О. О. Т?мур [Арх?вовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 96. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Мартов В. М., Смирнов С. А. Сер?я ?Велик? властител? св?ту?. Тамерлан. — М.: Армада, — 1996 р. (рос.)
• Marozzi, Justin (2006). Tamerlane: Sword of Islam, Conqueror of the World. Da Capo Press. ISBN 030681465X.(англ.)
• Stier, Roy (1998). Tamerlane: The Ultimate Warrior. BookPartners. ISBN 1885221770. (англ.)