女性顶了移动支付市场半边天，并存在继续扩张的可能

百度 所以，用户只能在经济网和广告商授权下才能使用这些内容，而不能擅自复制、篡改这些内容、或创造与内容有关的派生产品。

То?мас Гоббс (англ. Thomas Hobbes; 5 кв?тня 1588, Малмсбер?, В?лтшир, Англ?я — 4 грудня 1679, Дерб?шир) — англ?йський ф?лософ.

Томас Гоббс
англ. Thomas Hobbes
Народився	5 кв?тня 1588(2025-08-07)[…]  Westport, Англ?йське корол?вство
Помер	4 грудня 1679(2025-08-07)[…] (91 р?к)  Гардв?к-Голл, Ault Hucknalld, Bolsoverd, Дерб?шир, Дерб?шир, Англ?я
Поховання	Church of St John the Baptist, Ault Hucknalld
Кра?на	Англ?йське корол?вство
Нац?ональн?сть	англ??ць
Д?яльн?сть	пол?толог, математик, ф?лософ, економ?ст, пол?тик, ?сторик, перекладач, письменник, in-home tutor, philosopher of law
Галузь	ф?лософ?я, теор?я держави ? права, ?стор?я, етика ? геометр?я
Alma mater	коледж Магдалени (1608) ? Ун?верситет Оксфорда (1608)
В?дом? учн?	William Cavendish, 2nd Earl of Devonshired
Знання мов	латина ? англ?йська
Заклад	William Cavendish, 1st Duke of Newcastled, Sir Gervase Clifton, 1st Baronetd, William Cavendish, 3rd Earl of Devonshired ? William Cavendish, 3rd Earl of Devonshired
Напрямок	eмп?ризм, детерм?н?зм ? Юридичний позитив?зм
Magnum opus	Лев?афан, Про громадянина, De Corpored ? De Homined
Автограф
Висловлювання у В?к?цитатах  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Належав до школи соц?ального договору в традиц?? реал?зму. Основними ?нтересами Гоббса були пол?тична ф?лософ?я, ?стор?я, етика та геометр?я. На формування його ?дей значно вплинули Платон та Ар?стотель. Посл?довниками його стала вся подальша зах?дна пол?тична ф?лософ?я.

Б?ограф?я

Народився Томас Гоббс у графств? Глостершир у с?м'?, що не вир?знялась особливо глибокою осв?чен?стю. Його батько був запальним параф?яльним священиком, що через сварку з сус?дн?м в?кар??м б?ля дверей храму втратив роботу. Виховувався Томас Гоббс заможним дядьком. В?н добре знав античну л?тературу та класичн? мови. У 15-р?чному в?ц? вступив до Оксфордського ун?верситету, який зак?нчив 1608 року.

В 1610 роц? Томас став наставником лорда Гардв?ка з аристократично? родини В?льяма Кавенд?ша (п?зн?ше графа Девонширского). До к?нця життя залишався пов'язаним з? сво?м учнем, який став його покровителем. Завдяки йому познайомився з Беном Джонсоном, Френс?сом Беконом, Гербертом Чарберс? та ?ншими видатними людьми. П?сля смерт? графа Девонширського був наставником його сина, мандрував з ним по ?тал?? (де в 1636 роц? в?дв?дав Гал?лео Гал?лея) ? в 1637 роц? повернувся до Англ??.

Вчення Гоббса

Томас Гоббс — класичний представник англ?йсько? ф?лософ?? пер?оду Англ?йсько? революц??, в?н посл?довно розробля? систему рац?онал?стично? ф?лософ??, яка охоплю? не т?льки вчення про буття, п?знання, а й вчення про сусп?льство, державу. На формування погляд?в Гоббса значно вплинули Френс?с Бекон, а також Гал?лео Гал?лей, П'?р Гассенд?, Рене Декарт, Йоганн Кеплер.

Вчення про рац?ональн?сть п?знання

Сво? вчення про рац?ональн?сть п?знання в?н виклав у прац? ?Про т?ло? (1655), де об?рунтував тезу про чуття як початкову стад?ю п?знання. В?н вбача? мету п?знання в рац?ональному осягненн? сутност?, причин явищ. Визнання рац?онального методу в?н об?рунтову? посиланнями на досягнення механ?стичного природознавства в ?вроп?. Широко застосовуючи факти з ?стор?? ново? науки, Гоббс доводить, що т?льки опираючись на розум, систематичне мислення, можна досягти ?стини. Саме Гоббс висува? тезу про надуман?сть теор?? двох ?стин (в?ри та розуму) ? проголошу? ?снування лише одн??? — ?стини розуму, науки. Поняття ?стини в?н визнача? як властив?сть наших знань бути в?дпов?дними властивостям речей. В?н стверджу?, що ?стина — це властив?сть наших суджень ? заперечу? визначення ?стини як властивост? об'?кт?в. Тому н? чуття, н? вроджена ?нту?ц?я, дан? одкровення не можуть бути ?стинними, якщо вони дан? не у формах судження про св?т.

Гоббс на в?дм?ну в?д Декарта, який ототожнював матер?ю з протяжн?стю, робить висновок, що протяжн?сть, прост?р ? властив?стю матер?альност? взагал?, а не т?ла зокрема. Такими властивостями, чи акциденц?ями, ? рух, спок?й, кол?р та ряд ?нших. Доказом факту, що прост?р ? властив?стю матер??, а не т?ла, в?н вважа? здатн?сть т?ла зм?нювати свою форму. Ця м?нлив?сть ф?ксу?ться стосовно незалежного простору, а в?дпов?дно до цього прост?р не може бути властив?стю т?ла, це незалежна в?д т?ла акциденц?я.

Гоббс створив першу завершену систему механ?чного матер?ал?зму, що в?дпов?дав характеру та вимогам природознавства того часу. У полем?ц? з Декартом в?дкинув ?снування особливо? субстанц??, що мислить, доводячи, що р?ч, яка мислить ? чимось матер?альним. Геометр?я ? механ?ка для Гоббса — ?деальн? зразки наукового мислення взагал?. Природу Гоббс сприйма? як сукупн?сть подовжених т?л, що в?др?зняються м?ж собою величиною, ф?гурою, м?сцезнаходженням та рухом. Рух в?н розум?? як механ?чний — як перем?щення. Чутт?в? якост? Гоббс розгляда? не як властивост? самих речей, а як форми ?х сприйняття. Гоббс розмежовував протяжн?сть, реально властиву т?лам, ? прост?р як образ, створений розумом (?фантазма?); об'?ктивно-реальний рух т?л ? час як суб'?ктивний образ руху.

Гоббс розр?зняв два методи п?знання:

• ?лог?чну дедукц?ю рац?онал?стично? механ?ки? ?
• ?ндукц?ю емп?рично? ?ф?зики?.

Природний стан людей

В?дправною позиц??ю м?ркувань Гоббса про сусп?льство та державу ? поняття ?природний стан людей?. Введення цього поняття дало змогу ф?лософ?? створити першу абстрактно-?деальну модель сусп?льства, яку можна було використовувати у вигляд? пор?вняльного еталону для ф?ксац?? под?бностей та в?дм?нностей м?ж р?зними станами сусп?льства, державами тощо. Природний стан людей охарактеризовано в Гоббса як можлив?сть одних людей перешкоджати в досягненн? сво?х ц?лей ?ншим людям. Саме таке становище ос?б, як? здатн? ставити перед собою ц?л? та д?яти, ?х досягаючи, призводить до природно? приховано? в?йни м?ж ус?ма людьми. Вих?д з не? було знайдено в орган?зац?? сусп?льства. Однак сусп?льство може ?снувати лише на зб?ганн? ?нтерес?в людей. А досягти цього можна т?льки шляхом домовленост?, яка ? штучною та формальною. Таким чином, людям був потр?бен механ?зм забезпечення виконання таких домовленостей. Ним стала сусп?льна влада, володар?. Влада здатна ?снувати лише в раз? в?дмови людей в?д права повного волод?ння собою. Саме таким чином на м?сце природних закон?в через утворення держави вводяться закони штучн?, сусп?льн?.

Погляди Томаса Гоббса на право

Томас Гоббс

Основою погляд?в Гоббса на право, його ставлення до регулювання в?дносин м?ж людьми за будь-якими правилами ? правило екв?валента, екв?валента р?вност? ? справедливост?.

Ц? параметри досягаються тим, що розум ? ?нстинкт самозбереження спонукають людей закр?пити в сусп?льств? обов'язков? до виконання закони ? правила, як? саме ж сусп?льство винайшло. Закон миру ? першим ? вс? ?нш? закони повинн? в?дпов?дати йому, вести до миру. Екв?валент р?вност? ? справедливост? засновано на тому, що вс? люди вза?мно в?дмовляються в?д сво?? природно? свободи, в?д неконтрольовано? свободи. По сут? сусп?льство почина? жити за правилом, яке було сформульовано ще в Стародавн? часи — ? не роби ?ншим того, чого не хочеш соб?? ? це не просто моральна приказка чи рекомендац?я або повчання, це основа права, на як?й трима?ться уся система.

?деальна правова система, за Гоббсом, повинна в?дпов?дати основним моральним законам, людським ц?нностям, ?природним законам?. ? цими законами повинно керуватися не т?льки сусп?льство, а й пол?тична влада, яка ?ма? право на все, але з тим обмеженням, що як п?длеглий Бога вона зобов'язана дотримуватися природних закон?в?. У сво?х працях Гоббс розгляда? не лише правову систему а й державний механ?зм, який повинен бути сформований рац?онально. На думку Гоббса, м?н?мально в?н повинен м?стити р?вний для вс?х суд присяжних, гарант?? права на захист, в?дпов?дн?сть покарання вчиненому злочину та ?нш? основн? державн? ?нститути.

Взагал?, систематизоване вчення про державу ? право було вперше розроблене саме Гоббсом, в?н вперше розробив теор?ю, основою яко? була не рел?г?я ? забобони, а наука, розум ? досв?д. Його роботи значно вплинули на становлення ? розвиток юридично? ? пол?тично? науки Нового часу.

Етика Гоббса

Етика Гоббса походить в?д незм?нно? чутт?во? ?природи людини?. Основою моральност? Гоббс вважав ?природний закон? — прагнення до самозбереження та задоволення потреб. Доброчесн?сть зумовлена розумним розум?нням того, що сприя? ? що заважа? досягненню добра. Моральний обов'язок за сво?м зм?стом зб?га?ться з громадянським обов'язком, що виплива? з сусп?льного договору.

Погляди на державу

Перша абстрактно-?деальна модель сусп?льства у ф?лософ?? була створена саме завдяки Гоббсу. Введення поняття ?природний стан людей? створило еталон, завдяки якому можна пор?внювати р?зн? стани сусп?льства ? держави. ?Природний стан людей?, за Гоббсом, ? основою будь-яких роздум?в ? м?ркувань про сусп?льство ? державу. Можлив?сть людей заважати ?ншим людям у досягненн? сво?х ц?лей ? ? цим самим ?природним станом?. Такий устр?й сусп?льства створю? ?в?йну вс?х проти вс?х?. Зупинити цю ?в?йну?, за вченням Гоббса можна лише орган?зувавши сусп?льство, створивши домовлен?сть м?ж людьми. Домовлен?сть ? штучною ? формальною, тож, забезпечити ?? виконання може лише головний володар, верховна влада, яка зможе ?снувати лише п?сля того, як сусп?льство в?дмовиться в?д певних сво?х прав. На думку Гоббса лише в такий спос?б закони штучн? ? соц?альн? можуть утвердити сво? позиц?? в сусп?льств?, виштовхнути його природний устр?й.

Ус? думки та погляди науковця на подальший розвиток держави м?стяться у його творах ?Про громадянина? ? ?Лев?афан, чи матер?я, форма ? влада держави? (1651 р.) До написання цих твор?в його п?дштовхнула впевнен?сть у тому, що пол?тична наука зможе з часом викор?нити ?з сусп?льства в?йни ? суперництво, зам?сть кровопролиття встановить благоденство, ? працюючи, намагався створити ?деальний вар?ант держави в якому буде правити розум, не буде свав?лля, основою пол?тики буде наука.

За думкою Гоббса (спираючись на тв?р ?Лев?афан ? …?), держава ? величезною потворою — Лев?афаном, душею держави ? верховна влада, судд? ? чиновники — суглоби, радники — пам'ять, закони — розум ? воля, нагороди ? покарання — нерви, смута у держав? — хвороба Лев?афана, а громадянська в?йна — його смерть, добробут — сила чудовиська, безпека народу — заняття. Гоббс вважа?, що п?сля утворення держави на основ? сусп?льного договору виника? ще й пол?тична влада, що лог?чно в?дображено в його визначенн? поняття держава — ?Держава ? сукупною особою, за д?? яко? зробила себе в?дпов?дальною шляхом обоп?льного договору величезна к?льк?сть людей з тим, щоб ця особа могла використовувати силу ? засоби цих людей для ?х миру ? захисту так, як вважатиме необх?дним?.

Для нормального виконання сво?х функц?й, тобто контролю за дотриманням сусп?льного договору пол?тична влада повинна бути абсолютною — суверенною, ?й належить виключне право законотворчост?, зд?йснення контролю за ?х виконанням, призначення чиновник?в на виборн? посади та збирання податк?в. Однак занадто необмежена влада правителя теж була непотр?бна, Гоббс вважав що, як Бог — лог?чна першопричина Всесв?ту — залиша?ться поза компетенц??ю управл?ння св?том та його природними законами, ? державний суверен так само: в?н ? засновником державно? влади не втруча?ться в структуру пол?тичного механ?зму, що працю? на засадах природних ? позитивних закон?в д?яльност?.

Також, за Гоббсом, влада держави не зак?нчу?ться на пол?цейсько-охоронних функц?ях, на його думку держава повинна ?заохочувати всякого роду промисли, як судноплавство, землеробство, рибальство, ? вс? галуз? промисловост?, що пред'являють попит на робоч? руки?, силом?ць примушувати до прац? ф?зично здорових людей, що ухиляються в?д роботи. ?й сл?д займатися виховною ? просв?тницькою д?яльн?стю (особливо тлумаченням п?дданим, чи безмежна влада суверена ? як? безумовн? ?хн? обов'язки перед ним)". Держава ? гарантом свободи для сво?х п?дданих, гарантом можливост? робити усе, що не забороня? закон договору. П?сля утворення догов?рного сусп?льства Гоббс вир?зня? так? типи держави:

? Монарх?я — такий державний устр?й, за якого уся влада знаходиться в одних руках, в руках монарха.

? Аристократ?я — держава, в як?й право вибору ? лише у обраних.

? Демократ?я — там, де право голосу ? вибору ма? кожен громадянин.

Найкращою формою державно? влади з ус?х ?снуючих в?н вважав необмежену монарх?ю, що ? стаб?льною та дуже над?йною. Однак в?н не заперечував можлив?сть досягнення основно? ц?л? — безпеки ?ндив?д?в ? в ?нших типах держави, таких як аристократ?я ? демократ?я. У сво?му твор? в?н пише так: ?Там, де в?дома форма правл?ння вже установилася — не доводиться м?ркувати про те, яка з трьох форм правл?ння ? найкращою, а завжди варто вибирати, п?дтримувати ? вважати найкращою чинну?.

Основн? твори

• 1629. Переклад твору ??стор?я Пелепоннесько? в?йни? Фук?д?да
• 1650. англ. The Elements of Law, Natural and Political, Елементи Закону, Природного ? Пол?тичного
  • Human Nature, or the Fundamental Elements of Policie
  • De Corpore Politico
• 1651-8. Elementa philosophica
  • 1642. De Cive (латиною) ("Про громадянина")
  • 1651. Philosophicall Rudiments concerning Government and Society (переклад на англ?йську De Cive)
  • 1655. De Corpore (латиною)
  • 1656. De Corpore (англ?йський переклад)
  • 1658. De Homine (латиною)
• 1651. Лев?афан, або Суть, будова ? повноваження держави церковно? та цив?льно? (англ. Leviathan, or the Matter, Forme, and Power of a Commonwealth, Ecclesiasticall and Civil)
• 1656. The Questions concerning Liberty, Necessity and Chance
• 1668. Латинський переклад ?Лев?афана?
• 1675. Англ?йський переклад Гомерових ?л?ади ? Од?ссе?
• 1681. Бегемот, або довгий парламент (англ. Behemoth, or The Long Parliament) (написаний 1668, але не виданий через заборону короля; виданий посмертно)

Переклади укра?нською

• Томас Гоббс. Бегемот. Переклад з англ?йсько?, упорядкування, передмова, прим?тки: Лев Б?лас. К.: Абрис, 1996. — 336 с. (сер?я ?Класики сусп?льно-пол?тично? думки?). — ISBN 5-86828-043-1
• Томас Гоббс. Лев?афан, або Суть, будова ? повноваження держави церковно? та цив?льно?. Переклад з англ?йсько?: Ростислав Димерець, Володимир ?рмоленко, Натал?я ?ванова, ?вген М?рошниченко, Тетяна Ол?йник; передмова та прим?тки: Тамара Польська та В?ктор Малахов. К.: Дух ? Л?тера, 2000. — 600 с. — ISBN 966-7888-04-5

Л?тература

• Олександр Дзьобань. Проблеми безпеки у догов?рн?й концепц?? Томаса Гоббса: акс?олог?чний аспект — Стратег?чн? пр?оритети, № 1(6), 2008 р.
• С. Кисельов. Гоббс Томас // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.149 ISBN 978-966-611-818-2.
• Камбуров В. Г. Идея государства y Гоббса. — Киев 1906.
• История политических и правовых учений — ред. В. С. Нерсесянц
• ?Большая советская энциклопедия? (1979 год)
• Немченко И. В. Томас Гоббс о причинах и характере английской революции середины 17 в. // Записки ?сторичного факультету Одеського державного ун?верситету ?м. ?. ?. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 9. — С. 233—246.
• Горяинов О. В. Политико-правовые идеи Т. Гоббса и их влияние на философию французского просвещения: Теоретико-методологический историко-правовой аспекты: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.01 — Теория и история права и государства; История учений о праве и государстве /О. В. Горяинов ; Науч. рук. И. А. Исаев. — М.,2008. — 24 с.
• Дымерец Р.Й. К вопросу о концепции власти в политической философии Т. Гоббса // Sententiae. - № 1 (III). – В?нниця: УН?ВЕРСУМ-В?нниця, 2001. – С. 68-87.

Див. також

• 7012 Гоббс — астеро?д, названий на честь ф?лософа.

Посилання

• Гоббс // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 600. — ISBN 966-7492-00-X.
• Гоббс Тома // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Л?тери В — ?. — С. 252-253. — 1000 екз.
• Книга Томас Гоббс, ?Лев?афан?. К.: Дух ? л?тера. 2000 р.
• Лев?афан. Репринт з видання 1651 року (англ.)