[浙江]温州：抢抓“一带一路”机遇 前两月出口增长近四成
Ри?мський ?мпера?тор — правитель Римсько? держави впродовж ?мперсько? доби (починаючи з 27 до н. е.). Римляни не вживали ?диного терм?на для найменування ц??? найвищо? посадово? особи держави. У р?зн? часи вживались так? латинськ? титули: imperator, augustus, caesar ? princeps. Протягом ?стор?? ?мператори використовували р?зноман?тн? титули. Часто, коли даний римський правитель опису?ться як ??мператор?, це означа? те, що в?н отримав титул augustus (а п?зн?ше basileus). ?ншим титулом, який часто використовувався, був цезар, який використовувався для позначення спадко?мц?в, ? ?мператор, спочатку в?йськовий почесний титул. Ранн? ?мператори також використовували титул princeps civitatis (?перший громадянин?). ?мператори часто збиралися республ?канськ? титули, зокрема принцепс сенат, консул ? великий. Римляни вважали посаду ?мператора в?дм?нною в?д посади короля. Перший ?мператор Август р?шуче в?дмовився в?д визнання монарха. Протягом перших трьохсот рок?в римських ?мператор?в, в?д Августа до Д?оклет?ана, намагалися зобразити ?мператор?в як л?дер?в республ?ки, побоюючись будь-якого зв'язку з королями Риму до республ?ки.
В?д Д?оклет?ана, чи? тетрарх?чн? реформи також розд?лили положення на одного ?мператора на Заход? та одного на Сход?, до к?нця ?мпер??, ?мператори правили у в?дкрито монарх?чному стил? ? не збер?гали ном?нального принципу республ?ки, але контраст ?з ?королями? збер?гався: хоча ?мперська спадко?мн?сть загалом була спадковою, вона була спадковою лише за наявност? в?дпов?дного кандидата, прийнятного для арм?? та бюрократ??, тому принцип автоматичного успадкування не був прийнятий. Елементи республ?кансько? ?нституц?йно? бази (сенат, консули, маг?страти) збереглися й п?сля розпаду Зах?дно?. Деяк? ?мператори п?сля смерт? отримували божественний статус. З остаточним встановленням гегемон?? християнства, ?мператор став розглядатися як обраний Богом правитель, а також особливий захисник ? л?дер християнсько? Церкви на Земл?, хоча на практиц? повноваження ?мператора в церковних справах п?ддавалися оскарженню.
Перед?стор?я та початок
ред.Сучасн? ?сторики традиц?йно вважають Августа першим ?мператором, тод? як Юл?й Цезар вважа?ться останн?м диктатором Римсько? республ?ки, ? ця точка зору бере св?й початок в?д римських письменник?в Плутарха, Тацита та Касс?я Д?она. Проте б?льш?сть римських письменник?в, включаючи Йосипа Флав?я, Пл?н?я Молодшого, Светон?я та Апп?ана, а також б?льш?сть звичайних людей ?мпер??, вважали Юл?я Цезаря першим ?мператором.
Наприк?нц? Римсько? республ?ки жоден новий, ?, звичайно, жоден титул не вказував на особу, яка мала верховну владу. Оск?льки emperor можна розглядати як англ?йський переклад imperator, то Юл?й Цезар був ?мператором, як ? к?лька римських полководц?в до нього. Натом?сть до к?нця громадянських во?н, у яких Юл?й Цезар очолював сво? арм??, стало зрозум?ло, що не ?сну? консенсусу щодо повернення до монарх?? старого зразка, але пер?од, коли к?лька чиновник?в, над?лених однаковою владою в?д сенату, боротьба один з одним прийшла до к?нця.
Юл?й Цезар, а пот?м ? Август п?сля нього, накопичили посади та титули найвищого значення в республ?ц?, зробивши владу, яка нада?ться за цими посадами, пост?йною ? не дозволяючи будь-кому з под?бними прагненнями накопичувати чи збер?гати владу для себе. Однак Юл?й Цезар, на в?дм?ну в?д тих, хто був п?сля нього, зробив це без голосування та схвалення Сенату.
Юл?й Цезар об?ймав республ?канськ? посади консула чотири рази ? диктатора п'ять раз?в, був призначений диктатором назавжди (dictator perpetuo) у 45 роц? до нашо? ери ? був ?pontifex maximus? протягом тривалого пер?оду. В?н отримав ц? посади за згодою сенатора ? незадовго до свого вбивства був наймогутн?шою людиною в римському св?т?.
У запов?т? Цезар призначив сво?м спадко?мцем прийомного сина Октав?ана. П?сля смерт? Цезаря Октав?ан успадкував майно ? родов?д свого прийомного батька, лояльн?сть б?льшост? сво?х союзник?в ? — знову ж таки через оф?ц?йну процедуру згоди сенатора — все б?льшу к?льк?сть титул?в ? посад, як? д?сталися Цезарю. Через десять рок?в п?сля смерт? Цезаря перемога Октав?ана над його колишн?м союзником Марком Антон??м при Акц?ум? поклала край будь-як?й ефективн?й опозиц?? та п?дтвердила верховенство Октав?ана.
У 27 р. до н. е. Октав?ан виступив перед Сенатом ? запропонував п?ти з активно? пол?тики та уряду; Сенат не т?льки попросив його залишитися, але й зб?льшив його повноваження ? зробив ?х дов?чними, присво?вши йому титул Августа (п?днесений або божественний, дещо менший, н?ж бог, але наближений до божества). Август залишався на посад? до само? смерт?; велика широта його вищих повноважень як принцепса та пост?йного ?мператора римських арм?й гарантувала мирне продовження того, що ном?нально залишалося республ?кою. Його ?в?дновлення? повноважень Сенату та народу Риму було демонстрац??ю його auctoritas ? благочестиво? поваги до традиц??.
Деяк? п?зн?ш? ?сторики, так? як Тацит, сказали б, що нав?ть п?сля смерт? Августа справжн? в?дновлення Республ?ки могло бути можливим. Натом?сть Август активно готував свого прийомного сина Тибер?я, щоб в?н став сво?м наступником, ? подав свою справу в Сенат про успадкування за заслугами. Сенат оскаржив це питання, але зрештою п?дтвердив Тибер?я принцепсом. Прийшовши до влади, Т?бер?й доклав значних зусиль, щоб спостер?гати за формами та повсякденним зм?стом республ?канського правл?ння.
Класичний пер?од
ред.У Рим? не було жодно? конституц?йно? посади, титулу чи рангу, точно екв?валентних англ?йському титулу ?римський ?мператор?. Римляни ?мперсько? епохи використовували к?лька титул?в для позначення сво?х ?мператор?в, ? вс? вони були пов'язан? з до?мперською, республ?канською епохою.
Оч?кувалося, що римськ? маг?страти в оф?ц?йних справах носять форму тоги, пов'язану з ?х посадою; р?зн? тоги носили р?зн? чини; старш? маг?страти мали право на тоги, облямован? пурпуром. Тр?умфальний ?мператор республ?ки мав право носити тогу п?кта (суц?льного ф?олетового кольору, багато вишиту) на час тр?умфального обряду. П?д час П?зньо? республ?ки це право було розширено на наймогутн?ших. Вважа?ться, що Помпей ? Цезар носили тр?умфальну тогу та ?нш? тр?умфальн? вбрання на громадських заходах. П?зн?ш? ?мператори в?др?знялися нос?нням тог пурпурних, пурпурових тог; зв?дси фраза ?одягнути пурпур? для припущення ?мператорсько? г?дност?.
Титулами, як? зазвичай асоц?юються з ?мператорською г?дн?стю, ? imperator (?командир?), що п?дкреслю? в?йськову зверхн?сть ?мператора ? ? джерелом англ?йського слова emperor; Цезар, яке спочатку було ?м'ям, але стало використовуватися для призначеного спадко?мця (як Nobilissimus Caesar, ?Найблагородн?ший Цезар?) ? було збережено п?сля вступу. Титул правлячого ?мператора був описовий Август (?величний? або ?поважний?, який мав в?дт?нки божественного), який був прийнятий п?сля вступу. У грецьк?й мов? ус? ц? три титули передавалися як autokratōr (?Α?τοκρ?τωρ?), кайсар, augoustos (?Α?γουστο??) або sebastos (?Σεβαστ???) в?дпов?дно. У тетрарх?? Д?оклет?ана збереглися традиц?йн? старшини: ?Август? був зарезервований для двох старших ?мператор?в, а ?Цезар? для двох молодших ?мператор?в — кожен делегував частку влади та в?дпов?дальност?, але кожен повинен був бути ?мператором у оч?куванн? на смерть його старшого.
Повноваження
ред.Коли Август заснував Принцепса, в?н в?дмовився в?д верховно? влади в обм?н на сукупн?сть р?зних повноважень ? посад, що саме по соб? було демонстрац??ю його auctoritas (?авторитету?). Маючи сенат принцепса, ?мператор оголошував в?дкриття та закриття кожно? сес?? Сенату, оголошував порядок денний Сенату, нав’язував правила та правила, яким Сенат сл?дувати, ? зустр?чався з ?ноземними послами в?д ?мен? Сенату. Будучи pontifex maximus, ?мператор став головним розпорядником рел?г?йних справ, надавши йому повноваження проводити вс? рел?г?йн? церемон??, освячувати храми, контролювати римський календар (додаючи або вилучаючи дн? за потребою) а також узагальню? догмат Римсько? рел?г??.
Зах?дна ?вропа
ред.П?сля пад?ння Римсько? ?мпер?? титул Римський ?мператор перейшов до правител?в Сх?дно? Римсько? ?мпер?? (т.з. В?зант??).
У Зах?дн?й ?вроп? титул римських ?мператор?в носили германськ? монархи, правител? Священно? Римсько? ?мпер??. Вперше цей титул прийняв Карл I Великий у 800 роц?. Його нащадки використовували цю титулатуру до 1806 року.
Османська ?мпер?я
ред.П?сля завоювання турками Константинополя, столиц? В?зант?йсько? (Римсько?) ?мпер?? в 1453 роц?, султани Османсько? ?мпер?? стали носити титул ??мператор?в Риму? (тур. Kayser-i Rum)[1]. В?н використовувався у титулатур? правител?в ц??? держави до 1922 року.
До 1461 року, до пад?ння Трапезундсько? ?мпер?? п?д ударами Осман?в, титул римських ?мператор?в носили ?? правител?.
Прим?тки
ред.- ↑ ?lber Ortayl?, ?Büyük Constantin ve ?stanbul?, Milliyet, 28 May 2011.
Л?тература
ред.- Д?он Касс?й Коккейян. ?стор?я кесар?в. Книги LVII-LXIII ??стор?? римлян? [Арх?вовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] / Предмова, переклад з англ?йсько?, коментар? В. М. Талаха; п?д ред. В. М. Талаха ? С. А. Купр??нко. — Ки?в, 2013. — 239 с. — ISBN 978-617-7085-02-6.