重庆建工建材物流有限公司运输业务外包服务招标公告

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Римська ?мпер?я (значення).

百度 　　这是滥用传统文化之丑。

В?зант??йська ?мпе?р?я або Сх?дна Римська ?мпер?я (також Роман?я, Римське царство, Римська ?мпер?я, Християнське царство, ?мпер?я грек?в, Грецьке царство) — ?стор?ограф?чна назва для п?зньоантично? та середньов?чно? держави з самоназвою Царство Роме?в (грец. Βασιλε?α τ?ν ?ωμα?ων), що виникла внасл?док розд?лу Римсько? ?мпер?? на сх?дну та зах?дну частини.

В?зант?йська ?мпер?я лат. Imperium Romanum грец. Βασιλε?α ?ωμα?ων
395 — 1204 1261 — 1453 ↓
Прапор Палеолог?в (бл. 1350) Герб в?зант?йських ?мператор?в династ?? Палеолог?в
В?зант?йська ?мпер?я: ?сторичн? кордони на карт? Найб?льша територ?альна експанс?я ?мпер?? в часи правл?ння Юстин?ана I
Столиця	Константинополь (330—1204 ? 1261—1453)
Мови	грецька (в перш? стол?ття ?снування оф?ц?йною мовою була латина)
Рел?г??	Християнство
Форма правл?ння	монарх?я
?мператор
? 306—337	Костянтин Великий
? 527—565	Юстин?ан I
? 1449—1453	Костянтин XI Драгаш
Megas Doux
? до 1453	Лука Нотарас
?сторичний пер?од	Середньов?ччя
? Засновано	395
? Заснування Константинополя	11 травня 330
? Церковна схизма	1054
? Четвертий хрестовий пох?д	1204
? В?двоювання Константинополя	1261
? Взяття османами Константинополя	29 травня, 1453
? Л?кв?довано	1453
Площа
? п?к	4 500 000 км2
Населення
? IV стол?ття	34 000 000 3 ос?б
Валюта	сол?д, г?перп?рон
Попередник Наступник Римська ?мпер?я Османська ?мпер?я Латинська Роман?я Н?кейська ?мпер?я Трапезундська ?мпер?я Еп?рський деспотат К?прське корол?вство Княз?вство Феодоро Венец?йська республ?ка Морейський деспотат К?л?к?йське царство Друге Болгарське царство Рашка (держава) Велика Валах?я
1 До XIII стол?ття 2 Датою заснування традиц?йно вважа?ться в?дбудова Константинополя як ново? столиц? Римсько? ?мпер?? 3 Див.цю таблицю надану в?дд?лом ?стор?? Ун?верситету Тулане. Дан? основан? на п?драхунках Дж. С. Рассела ?П?зне стародавн? ? середньов?чне населення? (1958), ASIN B000IU7OZQ.
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: В?зант?йська ?мпер?я

П?д час розкв?ту Римсько? ?мпер??, в?домого як Pax Romana, ?? зах?дна частина пройшла через процес латин?зац??, тод? як сх?дна частина зберегла значною м?рою свою елл?н?стичну культуру. К?лька под?й з IV по VI ст. визначають перех?дний пер?од, коли грецький Сх?д ? латинський Зах?д ?мпер?? роз?йшлися. Костянтин I (правл?ння?324—337) реорган?зував ?мпер?ю, зробив столицею Константинополь ? легал?зував християнство. За Феодос?я I (правл?ння?379—395) християнство стало державною рел?г??ю, а ?нш? рел?г?йн? практики були заборонен?. П?д час правл?ння ?ракл?я (610—641) модерн?зован? арм?я й адм?н?страц?я, грецька мова поступово прийнята для оф?ц?йного використання зам?сть латини.

Кордони В?зант?? пост?йно зм?нювалися, пройшовши через к?лька цикл?в занепаду та в?дновлення. П?д час правл?ння Юстин?ана I (527—565) ?мпер?я досягла найб?льшого територ?ального розмаху п?сля пад?ння Заходу, в?двоювавши б?льшу частину ?сторично римського зах?дного узбережжя Середземного моря, включаючи Африку, ?тал?ю та Рим, який вона утримувала б?льше двох стол?ть. В?зант?йсько-сасан?дська в?йна 602—628 рок?в виснажила ресурси В?зант??, ? п?д час ранн?х мусульманських завоювань у VII стол?тт? вона втратила сво? найбагатш? пров?нц?? — ?гипет ? Сир?ю — на користь Праведного хал?фату. П?зн?ше ?мпер?я втратила Африку на користь Омеяд?в у 698 роц?, перш н?ж настала доба стаб?л?зац?? завдяки династ?? ?савр?в.

П?д час правл?ння Македонсько? династ?? (IX-XI стол?ття) ?мпер?я знову розширилася ? пережила двостол?тн? в?дродження, яке завершилося поразкою в?д турк?в-сельджук?в у битв? б?ля Манцикерта в 1071 роц?. Громадянськ? в?йни та наступне вторгнення сельджук?в призвели до втрати б?льшо? частини Мало? Аз??. ?мпер?я в?дновилася п?д час реставрац?? Комн?н?в, ? до Четвертого хрестового походу Константинополь був найб?льшим ? найбагатшим м?стом ?вропи.

Вперше В?зант?я л?кв?дована п?д час Четвертого хрестового походу в 1204 роц?, коли Константинополь розграбований латинянами, а територ??, якими ран?ше керувала ?мпер?я, розд?лен? на конкуруюч? в?зант?йськ? грецьк? та латинськ? област?. Незважаючи на остаточне в?дновлення Константинополя в 1261 роц?, В?зант?йська ?мпер?я вже залишалася т?льки рег?ональною державою протягом останн?х двох стол?ть свого ?снування. Решта ?? територ?й поступово анексован? османами п?д час в?зант?йсько-османських в?йн протягом XIV та XV стол?ть.

Друге пад?ння Константинополя п?д владу осман?в у 1453 роц? означало к?нець В?зант??. Б?женц?, як? т?кали з м?ста п?сля його захоплення, оселилися в ?тал?? та ?нших частинах ?вропи, допомагаючи розпочати епоху В?дродження. Трапезундська ?мпер?я була завойована через в?с?м рок?в, коли ?? однойменна столиця здалася османським в?йськам п?сля того, як ?? було взято в облогу в 1461 роц?. Останн?м осередком, що вважав себе лег?тимним продовжувачем в?зант?йсько? державност?, було княз?вство Гот?я (Феодоро) на Кримському п?востров?, також подолане османами у грудн? 1475 року.

?нод? под?я захоплення Константинополя османами ?сториками використову?ться для позначення к?нця Середньов?ччя та початку раннього нового пер?оду.

Назва

Оф?ц?йна назва держави, що вживалася протягом ус??? ?? ?стор??, — ??мпер?я роме?в? — п?дкреслювала спадко?мн?сть м?ж В?зант?йською та Римською ?мпер?ями. Мешканц? В?зант??, серед яких були предки сучасних грек?в, п?вденних слов'ян, румун?в, молдаван?в, ?тал?йц?в, француз?в, ?спанц?в, турк?в, араб?в, в?рмен?в та багатьох ?нших сучасних народ?в, називали себе ромеями або римлянами. Саме в?д ц??? назви походить сучасна самоназва дек?лькох народ?в — румун?в, аромун, ром?в.

Визначення ?в?зант?йська? ? пох?дним в?д назви столиц? ?мпер??. Попри те, що оф?ц?йно столиця ?менувалася Новим Римом, а п?зн?ше — Константинополем, за вкор?неною звичкою мешканц? м?ста використовували ? його старогрецьке ?м'я — В?зант?й.

П?сля под?лу Римсько? ?мпер?? навп?л 395 року зах?дну частину для зручност? (але неоф?ц?йно) почали ?менувати Геспер?йською ?мпер??ю (в?д давнього поетичного визначення ?зах?дних кра?в?), а для сх?дно? з? столицею в Константинопол? використовували прикметник ?в?зант?йська? (тобто ?константинопольська?) — саме так це слово вживали, зокрема, тогочасн? ?сторики Пр?ск та Малх. При цьому Сх?дна Римська ?мпер?я не вважалася окремою державою ? оф?ц?йно найчаст?ше ?менувалася Senatus Populusque Romanus.

?з пад?нням Геспер?? 476 року титул ?мператора взагал? збер?гся лише за константинопольськими володарями. В?дтак необх?дн?сть нав?ть у неоф?ц?йному вживанн? окремого терм?ну для позначення ?хньо? держави зникла. ?мпер?я надал? ?менувалася просто Римською або Ромейською. Прикметник ?в?зант?йський? використовували й надал? — в?н, зокрема, зустр?ча?ться у працях патр?арха Фот?я та у Суд? — але найчаст?ше як синон?м слову ?константинопольський?.

У староруських ? старослов'янських л?тописах також вживаються назви Християнське ? Грецьке царство.

П?сля пад?ння В?зант?? вчен? раннього модерну користувалися багатьма назвами по в?дношенню до ?мпер??, серед яких можна вид?лити так?, як ?Константинопольська ?мпер?я?, ??мпер?я грек?в?, ?Сх?дна ?мпер?я?, ?П?зня ?мпер?я?, ?Нижня ?мпер?я?, ? ?Римська ?мпер?я?. Все б?льш широке використання терм?н?в ?В?зант?я? та ?В?зант?йська ?мпер?я?, ймов?рно, пов'язу?ться з д?яльн?стю ?сторика XV стол?ття Лаон?ка Халкоконд?ла, чи? прац? були широко поширювалися, зокрема ??рон?мом Вольфом, якому традиц?йно приписують запровадження терм?ну ?В?зант?я? до ?сторично? науки. До XIX стол?ття разом з терм?ном ?В?зант?йська ?мпер?я? найчаст?ше використовувалося ??мпер?я грек?в?.

Хронолог?я

Як спадко?миця Римсько? ?мпер?? В?зант?йська держава не лише успадкувала ?? найбагатш? пров?нц??, але й збер?гала культурн? надбання, тож довгий час являла собою духовний, культурний, економ?чний ? пол?тичний центр Середземномор'я. ?? столиця — Константинополь (стародавн?й В?зант?й) в документах тих час?в називалася Рим або Новий Рим. ?? правител? в часи найб?льшо? могутност? правили землями в?д африканських пустель до дунайських берег?в, в?д Г?бралтарсько? протоки до хребт?в Кавказу.

Нема? ?дино? думки щодо того, коли утворилася В?зант?йська ?мпер?я. Багато хто розгляда? Костянтина ? (306–337 рр.), засновника Константинополя, за першого В?зант?йського ?мператора. Деяк? ?сторики вважають, що ця под?я в?дбулася ран?ше, протягом царювання Д?оклет?ана (284–305 рр.), який для полегшення управл?ння величезною ?мпер??ю оф?ц?йно под?лив ?? на сх?дну й зах?дну половини. ?нш? вважають за переломне царювання Феодос?я ? (379–395 рр.) та оф?ц?йне витискання християнством поганства, або час його смерт? 395 року, коли встановилося пол?тичне розд?лення м?ж Сх?дною (В?зант?йською) ? Зах?дною (Геспер?йською) частинами колись ?дино? ?мпер??. Також в?хою ? 476 р?к, коли Ромул Август, останн?й зах?дний ?мператор, в?дмовився в?д влади, тож в?дпов?дно ?мператор залишився лише в Константинопол?. Важливим моментом став 620 р?к, коли за ?мператора ?ракл?я державною мовою оф?ц?йно стала грецька.

Занепад В?зант?йсько? ?мпер?? пов'язаний з багатьма причинами, як зовн?шн?ми, так ? внутр?шн?ми. Це розвиток ?нших рег?он?в св?ту, зокрема Зах?дно? ?вропи (в першу чергу ?тал??, Венец?йсько? та Генуезько? республ?к), а також кра?н ?сламу. Також це загострення суперечностей м?ж р?зними рег?онами ?мпер?? та розкол ?? на Грецьке, Болгарське та ?нш? царства.

Вважають, що ?мпер?я припинила ?снування з пад?нням Константинополя п?д ударами Османсько? ?мпер?? 1453 року, хоча ?? залишки про?снували ще к?лька рок?в, до пад?ння М?стри 1460 року ? Трапезундсько? ?мпер?? 1461 року. Але сл?д звернути увагу на те, що середньов?чн? п?вденнослов'янськ? джерела описують пад?ння В?зант?йсько? ?мпер?? не як пад?ння Римсько? чи Ромейсько? ?мпер?? (адже вони себе теж вважали ромеями), а як пад?ння Грецького царства — одного з царств, яке входило до складу ?мпер??. Також сл?д пам'ятати, що як ?мператори Священно? Римсько? ?мпер??, так ? султани Османсько? ?мпер?? називали себе римськими ?мператорами ? спадко?мцями Римсько? ?мпер??.

Найб?льш? територ?? ?мпер?я контролювала за ?мператора Юстин?ана ?, що в?в широку завойовницьку пол?тику в зах?дному Середземномор'?, прагнучи в?дновити колишню Римську ?мпер?ю. З цього часу вона поступово втрачала земл? п?д натиском варварських корол?вств ? сх?дно?вропейських племен. П?сля арабських завоювань займала лише територ?ю Грец?? та Мало? Аз??. Експанс?я в IX—XI стол?ттях зм?нилася серйозними втратами, розпадом кра?ни п?д ударами хрестоносц?в ? загибеллю п?д тиском турк?в-сельджук?в ? турк?в-осман?в.

Етн?чний склад населення В?зант?йсько? ?мпер??, особливо на першому етап? ?? ?стор??, був вкрай строкатим — болгари, копти, в?рмени, грузини, ?вре?, елл?н?зован? малоаз?йськ? племена, фрак?йц?, ?лл?р?йц?, даки. З? зменшенням територ?? В?зант?? (починаючи з VII стол?ття) частина народ?в залишилася поза ?? межами, у той же час сюди приходили ? розселялися нов? народи (готи в IV—V ст., печен?ги, половц? в XI—XIII ст. ? ?н.). У VI—XI ст. до складу населення В?зант?? входили етн?чн? групи, з яких надал? сформувалася ?тал?йська народн?сть. Переважну роль в економ?ц?, пол?тичному житт? та культур? В?зант?? грало грецьке населення. Державна мова В?зант?? в IV—VI стол?ттях — латинська, з VII стол?ття ? до к?нця ?снування ?мпер?? — грецька.

?стор?я

Под?л на Сх?дну ? Зах?дну Римськ? ?мпер??

Мапа Зах?дно? ? Сх?дно? Римських ?мпер?й на 395, по смерт? Феодос?я ?

11 травня 330 року римський ?мператор Костянтин Великий оголосив сво?ю столицею м?сто В?зант?ум, перейменувавши його в Константинополь. Необх?дн?сть перенесення столиц? була викликана насамперед в?ддален?стю колишньо? столиц? — Рима — в?д напружених сх?дних ? п?вн?чно-сх?дних меж ?мпер??. Особливост? пол?тично? традиц?? робили обов'язковим особистий контроль ?мператора над потужними в?йськовими угрупуваннями, а орган?зувати оборону з Константинополя можна було набагато швидше ? при цьому контролювати в?йська можна було ефективн?ше, н?ж з далекого Рима.

Остаточний под?л Римсько? ?мпер?? на Сх?дну й Зах?дну в?дбувся п?сля смерт? 395 року Феодос?я Великого. Головною в?дм?нн?стю В?зант?? в?д Зах?дно? Римсько? ?мпер?? (Геспер??) було переважання на ?? територ?? грецько? культури на противагу майже всуц?ль латин?зованому заходу. З часом римський спадок усе б?льше зм?нювався п?д м?сцевим впливом та внасл?док розвитку, вт?м неможливо провести р?зку межу м?ж Римом та В?зант??ю, яка завжди самоусв?домлювала себе саме як Сх?дна Римська ?мпер?я.

Становлення самост?йно? В?зант??

Становлення В?зант?? як самост?йно? держави можна в?днести до пер?оду 330–518. У цей пер?од через границ? на Дуна? та Рейн? на римську територ?ю проникали численн? варварськ?, переважно германськ? племена. Якщо одн? були невеликими групами переселенц?в, яких притягували безпека й багатства ?мпер??, ?нш? чинили наб?ги та самов?льно селилися на ?? територ??. Скориставшись слабк?стю Рима, германц? перейшли в?д наб?г?в до захоплення земель, ? 476 року було скинуто останнього ?мператора Зах?дно? Римсько? ?мпер??. Становище на сход? також було важким, особливо п?сля того, як 378 року вестготи здобули перемогу в знаменит?й битв? б?ля Адр?анополя, в як?й ?мператор Валент загинув, ? готи п?д проводом Алар?ха спустошили всю Грец?ю. Але незабаром Алар?х п?шов на зах?д — в ?спан?ю та Галл?ю, де готи заснували свою державу, ? небезпека з ?хнього боку для В?зант?? минула. 441 року на зм?ну готам прийшли гуни. Аттила к?лька раз?в починав в?йну, ? лише сплатою велико? данини вдавалося запоб?гти його подальшим нападам. В друг?й половин? V стол?ття небезпека прийшла з боку остгот?в — Теодор?х розорив Македон?ю, загрожував Константинополю, але ? в?н п?шов на зах?д, завоювавши ?тал?ю ? заснувавши на ру?нах Риму свою державу.

Сильно дестаб?л?зували ситуац?ю в кра?н? й численн? християнськ? ?рес? — ар?анство, нестор?анство, моноф?зитство. У той час як на Заход? папи, починаючи з Лева Великого (440–462), затверджували папську монарх?ю, на Сход? патр?архи Александр??, особливо Кирило (422—444) ? Д?оскор (444—451), намагалися установити папський престол в Александр??. Кр?м того, у результат? цих смут виринали на поверхню стар? нац?ональн? конфл?кти та сепаратистськ? тенденц??; у такий спос?б з рел?г?йним конфл?ктом т?сно спл?талися пол?тичн? ?нтереси й ц?л?.

З 502 року перси в?дновили св?й натиск на сход?, слов'яни й авари почали наб?ги на п?вдень в?д Дунаю. Внутр?шн? смути досягли крайн?х меж, у столиц? велася напружена боротьба парт?й ?зелених? ? ?син?х? (за кольорами команд кол?сниць). Нарешт?, м?цна пам'ять про римську традиц?ю, що п?дтримувала думку про необх?дн?сть ?дност? римського св?ту, безупинно звертала погляди на Зах?д. Щоб вийти з цього нест?йкого становища потр?бна була могутня рука, ясна пол?тика з точними ? визначеними планами. Таку пол?тику проводив Юстин?ан ?.

VI стол?ття. ?мператор Юстин?ан

Βασιλε?α 'Ρωμα?ων Imperium Romanorum Римська ?мпер?я
(?мператорський стяг час?в правл?ння Палеолог?в) Дев?з : Βασιλε?? Βασιλ?ων Βασιλε?ων Βασιλευ?ντων (грец. цар цар?в, ? володар над володарями)
Хронолог?я
667 до Р.Х.	Заснований античний В?зант?й, майбутн?й Константинополь.
330	?мператор Костянтин Великий зробив Константинополь сво?ю столицею.
395	П?сля смерт? Феодос?я I Римська ?мпер?я розд?ля?ться на Зах?дну Римську та Сх?дну Римську ?мпер??.
527	Юстин?ан I став ?мператором.
532–537	За наказом Юстин?ана Великого буду?ться Свята Соф?я (Ιερ?? Να?? Αγ?α? Σοφ?α?) в Константинопол?.
533–554	Полководц? Юстин?ана в?двойовують П?вн?чну Африку та ?тал?ю в?д вандал?в ? ост?от?в.
568	Завоювання частини п?вноч? ?тал?? лангобардами.
634–641	Арм?? хал?фату захоплюють Левант та ?гипет. П?зн?ше п?д ?х владу в?дходять П?вн?чна Африка та Сицил?я.
730–787 ; 813–843	Рух ?коноборц?в.
843–1025	Правл?ння Македонсько? династ??. Цей пер?од позначений так званим Македонським в?дродженням.
1002–1018	Сер?я болгарських во?н п?д проводом ?мператора Васил?я ?? Болгароб?йця. ?хн?м насл?дком стало знищення Першого Болгарського царства.
1025	Смерть Васил?я ??. ?мпер?я досяга? свого останнього зен?ту.
1054	Велика Схизма — символ?чний момент розриву м?ж Римською церквою та Константинопольською церквою.
1071	?мператор Роман IV Д?оген зазнав поразки в?д сельджук?в в Битв? п?д Манцикертом. ?мпер?я втрача? б?льшу частину сво?х земель в Мал?й Аз??.
1081	Початок правл?ння династ?? Комн?н?в. Першим ?мператором ?з ц??? династ?? став видатний полководець Олекс?й I Комн?н.
1091	В?зант?йц? та половц? розбили печен?г?в, як? з цього часу з?йшли з ?сторично? сцени.
1097	В?двоювання Н?ке? в?д сельджук?в за допомоги хрестоносц?в.
1097-1176	В?зант?йськ? арм?? визволяють в?д володарювання турк?в-сельджук?в узбережжя Мало? Аз??, ? поступово в?двойовують сво? колишн? малоаз?йськ? волод?ння; Княз?вство Ант?ох?? перейшло п?д в?зант?йський протекторат.
1176	Битва при М?р?окефалон?. ?мператор Ману?л I Комн?н зазнав поразки в?д сельджук?в, що припинило наступ на Малу Аз?ю.
1180	Смерть Ману?ла ?. К?нець пол?тики завоювань.
1185	В?дроджу?ться Болгарська держава. В?зант?я втрача? сво? територ?? на Балканах.
1204	Хрестоносц? п?д час Четвертого хрестового походу захопили Константинополь; була заснована Латинська ?мпер?я.
1261	?мператор Н?ке? Миха?л VIII Палеолог в?двоював Константинополь, тим самим в?дновивши В?зант?йську ?мпер?ю в ?? столиц?.
1453	Турки-османи захоплюють Константинополь-Новий Рим, який п?сля цього ?мену?ться ?стамбулом. Останн?й ?мператор Костянтин XI Драгаш загинув п?д час захисту м?ських ст?н. К?нець ?мпер??.

В?зант?йська ?мпер?я у пер?од розкв?ту близько 550 р.

518 року п?сля смерт? ?мператора Настас?я на трон з?йшов начальник гвард?? Юстин — виходець з македонських селян. Тягар влади був би заважкий для цього неписьменного старого, якби б?ля нього не виявилося плем?нника Юстин?ана. ?з самого початку правл?ння Юстина фактично при влад? стояв Юстин?ан — також уродженець Македон??, що отримав прекрасну осв?ту й мав неабияк? зд?бност?.

527 року, одержавши всю повноту влади, Юстин?ан приступив до виконання сво?х задум?в по в?дновленню ?мпер?? та зм?цненню влади ?диного ?мператора. В?н дом?гся союзу з православною церквою. При Юстин?ан? ?ретик?в змушували переходити в православ'я п?д загрозою позбавлення цив?льних прав ? нав?ть страти.

До 532 року в?н був зайнятий придушенням виступ?в у столиц? й протистоянням натиску перс?в, але незабаром основний напрямок пол?тики перем?стився на зах?д. Варварськ? корол?вства ослабнули за минул? п?встол?ття, ?хн? роман?зован? жител? закликали до в?дновлення ?мпер??, нарешт? нав?ть сам? корол? германц?в визнавали законн?сть претенз?й В?зант??. 533 року арм?я п?д кер?вництвом Вел?зар?я завдала удару держав? вандал?в у П?вн?чн?й Африц?. Наступною метою стала ?тал?я — важка в?йна з Остготським корол?вством продовжувалася 20 рок?в ? зак?нчилася перемогою.

Вдершись у корол?вство Вестгот?в 554, Юстин?ан завоював ? п?вденну частину ?спан??. У результат? територ?я ?мпер?? зб?льшилася майже вдв?ч?. Але ц? усп?хи потребували занадто велико? витрати сил, чим скористалися перси, болгари й авари, що, хоча ? не завоювали значних територ?й, але п?ддали руйнуванню багато земель на сход? ?мпер??.

В?зант?йська ?мпер?я на 550 р?к

В?зант?йська дипломат?я також прагнула забезпечити у всьому зовн?шньому св?т? престиж ? вплив ?мпер??. Завдяки спритному розпод?лов? милостей ? грошей ? майстерному ум?нню с?яти розбрат серед ворог?в ?мпер??, вона приводила п?д в?зант?йське панування варварськ? народи, що оточували кордони держави. Одним з головних способ?в включення у сферу впливу В?зант?? була пропов?дь християнства. Д?яльн?сть м?с?онер?в, що поширювали християнство в?д берег?в Чорного моря до плоског?р'?в Аб?син?? й оаз Сахари, була одн??? з характерних в?дзнак в?зант?йсько? пол?тики в Середньов?чч?.

?мп. Юстин?ан ? ? Вел?зар?й (зл?ва). Моза?ка. Равенна, церква Св. В?тал?я

Кр?м в?йськово? експанс??, ?ншою найважлив?шою метою Юстин?ана була адм?н?стративна й ф?нансова реформи. Економ?ка ?мпер?? перебувала у важк?й криз?, кер?вництво було вражене корупц??ю. З метою реорган?зац?? управл?ння Юстин?аном була проведена кодиф?кац?я законодавства ? ряд реформ, що, хоча ? не вир?шили проблему кардинально, але, безсумн?вно, мали позитивн? насл?дки. По вс?й ?мпер?? розпочалося буд?вництво — найб?льше за масштабами з час?в ?золотого стол?ття? Антонин?в. Новий розкв?т переживала культура.

VI-VII стол?ття

Однак велич була куплена дорогою ц?ною — економ?ка була п?д?рвана в?йнами, населення зубож?ло, ? спадко?мц? Юстин?ана, власне Юстин II (565—578), Тибер?й ?? (578—582), Маврик?й (582—602), були змушен? основну увагу прид?ляти вже оборон? й перенести напрямок пол?тики на сх?д. Завоювання Юстин?ана виявилися нем?цними — наприк?нц? VI, у VII ст. В?зант?я втратила вс? завойован? област? на Заход? (за винятком П?вденно? ?тал??).

У той час як вторгнення лангобард?в в?дняло у В?зант?? половину ?тал??, 591 року в ход? в?йни з Перс??ю була завойована В?рмен?я, на п?вноч? продовжувалося протистояння з? слов'янами. Але вже на початку наступного, VII стол?ття перси в?дновили бойов? д?? ? домоглися значних усп?х?в унасл?док численних смут в ?мпер??. 610 року син карфагенського екзарха ?ракл?й скинув ?мператора Фоку й заснував нову династ?ю, що виявилася здатною протистояти небезпекам, що загрожували держав?. Це був один з найважчих пер?од?в в ?стор?? В?зант?? — перси завоювали ?гипет ? загрожували Константинополю, авари, слов'яни й лангобарди атакували кордони з ус?х бок?в. ?ракл?й одержав низку перемог над персами, перен?с в?йну на ?хню територ?ю, п?сля чого смерть шаха Хосрова ?? й ряд повстань змусили тих в?дмовитися в?д ус?х завоювань ? укласти мир. Але повне виснаження обох стор?н у ц?й в?йн? п?дготувало сприятливий ?рунт для арабських завоювань.

634 року хал?ф Омар удерся в Сир?ю, протягом наступних 40 рок?в були втрачен? ?гипет, П?вн?чна Африка, Сир?я, Палестина, Верхня Месопотам?я, причому найчаст?ше населення цих областей, змучене в?йнами та поборами вважало араб?в, що на початку ?стотно знижували податки, сво?ми визволителями. Араби створили флот ? нав?ть обложили Константинополь. Але новий ?мператор, Костянтин IV Погонат (668—685), в?дбив ?хн?й натиск. Незважаючи на п'ятир?чну облогу Константинополя (673—678) з суш? ? з моря, араби не змогли його захопити. Грецький флот, якому недавн?й винах?д ?грецького вогню? забезпечив перевагу, змусив мусульманськ? ескадри до в?дступу ? завдав ?м у водах Силеума поразки. На суш? в?йська хал?фату були розбит? в Аз??.

З ц??? кризи ?мпер?я вийшла б?льш об'?днаною й монол?тною, нац?ональний склад ?? став однор?дн?шим, рел?г?йн? розходження головним чином п?шли в минуле, тому що моноф?зитство й ар?анство мали основне поширення у втрачених нин? ?гипт? ? П?вн?чн?й Африц?. До к?нця VII стол?ття територ?я В?зант?? становила вже не б?льше третини держави Юстин?ана. Ядро ?? складали земл?, населен? греками або елл?н?зованими племенами, що говорили грецькою. У той же час почалося масове заселення Балканського п?вострова болгарськими племенами. У VII стол?тт? вони розселилися на значн?й територ?? в Мез??, Фрак??, Македон??, Далмац??, ?стр??, частин? Грец?? ? нав?ть були переселен? в Малу Аз?ю), збер?гши при цьому свою мову, побут, культуру. В?дбулися зм?ни ? в етн?чному склад? населення у сх?дн?й частин? Мало? Аз??: з'явилися поселення перс?в, сир?йц?в, араб?в.

У VII стол?тт? були проведен? ?стотн? реформи в керуванн? — зам?сть ?парх?й ? екзархат?в ?мпер?я була розд?лена на феми, п?длегл? стратигам. Новий нац?ональний склад держави прив?в до того, що грецька мова стала оф?ц?йною, нав?ть титул ?мператора став звучати по-грецькому — василевс. В адм?н?страц?? стародавн? латинськ? титули або зникають, або елл?н?зуються, а ?хн? м?сце займають нов? назви — логофети, стратеги, епархи, друнгар??. В арм??, де переважають аз?йськ? й в?рменськ? елементи, грецька ста? мовою наказ?в.

VIII стол?ття

На початку VIII стол?ття тимчасова стаб?л?зац?я знову перем?нилася низкою криз — в?йни з болгарами, арабами, безперервн? повстання. Лев ?савр, що з?йшов на престол п?д ?м'ям ?мператора Лева ??? й заснував ?савр?йську династ?ю (717—867), зум?в зупинити розпад держави й завдав вир?шально? поразки арабам.

За п?в стол?ття правл?ння два перших ?саври зробили ?мпер?ю багатою ? кв?тучою, попри чуму, що спустошила ?? 747 року та заворушення, викликан? ?коноборством. Рел?г?йна пол?тика ?савр?йських ?мператор?в була одночасно ? пол?тичною. Багато людей на початку VIII стол?ття було незадоволено надлишком марнов?рства й особливо тим м?сцем, яке займало поклон?ння ?конам, в?ра в ?хн? чудотворн? властивост?, та по?днан? з ними людськ? вчинки та ?нтереси; багатьох людей турбувало те зло, що як ?м здавалося, у такий спос?б запод?ювалося рел?г??. Одночасно ?мператори прагнули обмежити зростаючу могутн?сть церкви. Пол?тика ?коноборства привела до розбрат?в ? смут, одночасно п?дсиливши розкол у в?дносинах з Римською церквою. В?дновлення ?конопоклон?ння в?дбулося т?льки наприк?нц? VIII стол?ття завдяки ?мператриц? ?рин? — перш?й ж?нц?-?мператриц?, але вже на початку IX стол?ття пол?тика ?коноборства була продовжена.

IX—XI стол?ття

800 року Карл Великий оголосив про в?дновлення Зах?дно? Римсько? ?мпер??, що для В?зант?? стало в?дчутним приниженням. Одночасно Багдадський хал?фат п?дсилив св?й натиск на сход?.

?мператором Левом V В?рменином (роки правл?ння 813—820) ? двома ?мператорами Фриг?йсько? династ?? — Михайлом ?? (820—829) ? Феоф?лом (829—842) було в?дновлено пол?тику ?коноборства. Знову на ц?лих тридцять рок?в ?мпер?я опинилася у влад? заколот?в. Догов?р 812 року, що визнавав за Карлом Великим титул ?мператора, означав серйозн? територ?альн? втрати в ?тал??, де В?зант?я зберегла т?льки Венец?ю ? земл? на п?вдн? п?вострова.

В?йна з арабами, розпочата 804 року, призвела до двох серйозних поразок: до захоплення острова Крит мусульманськими п?ратами (826), що почали зв?дси майже безкарно спустошувати сх?дне Середземномор'я, ? до завоювання Сицил?? п?вн?чноафриканськими арабами (827), що 831 року опанували м?стом Палермо. Особливо загрозливою була небезпека з боку болгар, з тих п?р як хан Крум розширив меж? сво?? ?мпер?? в?д Гема до Карпат. Никифор спробував розбити його, вдершись у Болгар?ю, але на зворотному шляху зазнав поразки й загинув (811), а болгари, знову захопивши Адр?анополь, з'явилися поблизу ст?н Константинополя (813). Лише перемога Лева V при Месемвр?? (813) врятувала ?мпер?ю.

Пер?од смут зак?нчився 867 року приходом до влади македонсько? династ??. Васил?й I Македонянин (867—886), Роман I Лакап?н (919—944), Никифор II Фока (963—969), ?оанн Цим?сх?й (969—976), Василь ?? (976—1025) — ?мператори й узурпатори — забезпечили В?зант?? 150 рок?в процв?тання ? могутност?. Була завойована Болгар?я, Крит, П?вденна ?тал?я, в?дбувалися усп?шн? в?йськов? походи проти араб?в вглиб Сир??. Кордони ?мпер?? розширилися до ?вфрату й Тигру, В?рмен?я й ?бер?я вв?йшли до сфери в?зант?йського впливу, ?оанн Цим?сх?й доходив нав?ть до ?русалима.

У IX–XI стол?ттях велике значення для В?зант?? мали вза?мини з Ки?вською Руссю. П?сля облоги Константинополя ки?вським князем Олегом (907) В?зант?я була змушена укласти з Руссю торговельний догов?р, що сприяв розвитку торг?вл? вздовж великого шляху з ?варяг у греки?. Наприк?нц? X стол?ття В?зант?я воювала з ки?вським князем Святославом за Болгар?ю ? здобула перемогу. При ки?вському княз? Володимир? Святославовичу м?ж В?зант??ю ? Ки?вською Руссю було укладено союз. Василь ?? в?ддав свою сестру Ганну зам?ж за Володимира. Наприк?нц? X стол?ття Русь прийняла з В?зант?? християнство.

1019 року, завоювавши Болгар?ю, В?рмен?ю й ?бер?ю, Василь ?? в?дсвяткував великим тр?умфом найб?льше посилення ?мпер?? з початку арабських завоювань. Доповнювали картину блискучий стан ф?нанс?в ? розкв?т культури.

Однак одночасно почали з'являтися перш? ознаки слабкост?, що виражалося в посиленн? феодально? роздр?бненост?. Знать, що контролювала величезн? територ?? ? ресурси, часто усп?шно протиставляла себе центральн?й влад?. Занепад почався п?сля смерт? Василя ??, при його брат? Костянтин? VIII (1025—1028) ? при дочках останнього — спочатку при Зо? та ?? трьох чолов?ках, що посл?довно зм?нювали один одного — Роман? ??? (1028—1034), Михайл? IV (1034—1041), Костянтин? Мономаху (1042—1054), з яким вона розд?ляла трон (Зоя вмерла 1050), ? пот?м при Феодор? (1054—1056). Ослаблення проявилося ще р?зк?ше по завершенню правл?ння Македонсько? династ??.

У результат? в?йськового перевороту на престол з?йшов ?саак I Комн?н (1057—1059); п?сля його зречення ?мператором став Костянтин X Дука (1059—1067). Пот?м до влади прийшов Роман IV Д?оген (1067—1071), якого скинув Михайло VII Дука (1071—1078); у результат? нового повстання корона д?сталася Никифору Вотан?ату (1078—1081). Протягом цих коротких правл?нь анарх?я чимраз зростала, внутр?шня ? зовн?шня криза, в?д яко? страждала ?мпер?я, ставала все б?льш важкою. ?тал?я була втрачена до середини XI стол?ття п?д натиском норман?в, але основна небезпека насувалася з? сходу — 1071 року Роман IV Д?оген зазнав поразки в?д турк?в-сельджук?в п?д Маназкертом (В?рмен?я), ? в?д ц??? поразки В?зант?я так ? не змогла оговтатись. 1054 року в?дбувся оф?ц?йний розрив м?ж зах?дною та сх?дною християнськими церквами, що пог?ршило вкрай натягнут? стосунки з Заходом ? визначило под?? 1204 року (захоплення хрестоносцями Константинополя ? розпад кра?ни), а повстання феодал?в п?дривали останн? сили кра?ни.

1081 року на престол вступила династ?я Комнин?в (1081—1204) — представники феодально? аристократ??. Турки залишалися в ?кон?? (Кон?йський султанат); на Балканах за допомогою Угорщини слов'янськ? народи створили майже незалежн? держави; нарешт?, Зах?д також являв собою серйозну небезпеку В?зант?? як з боку загарбницьких устремл?нь, честолюбних пол?тичних план?в, породжених першим хрестовим походом, так ? внасл?док економ?чних претенз?й Венец??.

XII—XIII стол?ття

В?зант?йська ?мпер?я до хрестових поход?в

При Комн?нах головну роль у в?зант?йськ?й арм?? стали грати важкоозбро?на к?ннота (катафрактар??) ? найман? в?йська з ?ноземц?в. Зм?цнення держави й арм?? дозволило Комн?нам в?дбити наступ норман?в на Балкани, в?двоювати в сельджук?в значну частину Мало? Аз??, установити суверен?тет над Ант?ох??ю. Ману?л ? примусив Угорщину визнати суверен?тет В?зант?? (1164) ? затвердив свою владу в Серб??. Але в ц?лому становище продовжувало залишатися важким. Особливо небезпечним була пол?тика Венец?? — колишн? суто грецьке м?сто стало суперником ? ворогом ?мпер??, створювало сильну конкуренц?ю ?? торг?вл?. 1176 в?зант?йська арм?я була розгромлена турками при М?р?окефалон?. На вс?х напрямках В?зант?я була змушена перейти до оборони.

Пол?тика В?зант?? щодо хрестоносц?в полягала у зв'язуванн? ?хн?х проводир?в васальними зобов'язаннями ? поверненн? з ?хньою допомогою територ?й на сход?, але особливого усп?ху це не принесло. Стосунки з хрестоносцями пост?йно пог?ршувалися. Як багато хто з ?хн?х попередник?в, Комн?ни мр?яли в?дновити свою владу над Римом, чи за допомогою сили, або шляхом союзу з папством.

Особливо намагався зд?йснити ц? мр?? Ману?л ?. Здавалося, що Ману?л здобував ?мпер?? незр?внянну славу в ус?м св?т? ? зробив Константинополь центром ?вропейсько? пол?тики; але коли в?н вмер 1180 року, В?зант?я виявилася розореною ? ненависною латинянам, готовими в будь-який момент напасти на не?. Водночас у кра?н? назр?вала серйозна внутр?шня криза. П?сля смерт? Ману?ла ? спалахнуло народне повстання в Константинопол? (1181), викликане невдоволенням пол?тикою уряду, що сприяла ?тал?йським купцям, а також зах?дно?вропейським лицарям, що поступали на службу до ?мператор?в. Кра?на переживала глибоку економ?чну кризу: п?дсилилася феодальна роздр?бнен?сть, правител? пров?нц?й були фактично незалежн? в?д центрально? влади, прийшли в занепад м?ста, ослабнули арм?я ? флот. Почався розпад ?мпер??. 1187 в?дпала Болгар?я; 1190 В?зант?я була змушена визнати незалежн?сть Серб??. Коли ж 1192 дожем Венец?? став Енр?ко Дандоло, виникла думка, що найкращим засобом як для задоволення ненавист?, що нагромадилася у латинян, так ? для забезпечення ?нтерес?в Венец?? на Сход? було б завоювання В?зант?йсько? ?мпер??. Ворож?сть папи, домагання Венец??, в?дмова платити хрестоносцям винагороду — усе це разом узяте визначило той факт, що Четвертий хрестовий пох?д (1202—1204) повернув зам?сть ?гипту вже проти Константинополя. Виснажена, ослаблена натиском слов'янських держав, В?зант?я виявилася нездатною протистояти хрестоносцям.

1204 року арм?я хрестоносц?в захопила Константинополь. В?зант?я розпалася на низку держав — Латинську ?мпер?ю й Ахейське княз?вство, створен? на територ?ях, захоплених хрестоносцями, ? Н?кейську, Трапезундську ? Еп?рську ?мпер??, що залишилися п?д контролем грек?в. Латиняни придушували у В?зант?? грецьку культуру, засилля ?тал?йських торговц?в заважало в?дродженню в?зант?йських м?ст.

В?зант?йська ?мпер?я в перш?й половин? XIII стол?ття

Положення Латинсько? ?мпер?? було дуже хитким — ненависть грек?в ? напади болгар сильно послабили ??, так що 1261 року ?мператор Н?кейсько? ?мпер?? Михайло Палеолог, за п?дтримки грецького населення Латинсько? ?мпер?? в?двоювавши Константинополь ? розгромивши Латинську ?мпер?ю, оголосив про в?дновлення В?зант?йсько? ?мпер??. 1337 до не? при?днався Еп?р. Але Ахейське княз?вство — ?дине житт?здатне утворення хрестоносц?в у Грец?? — про?снувало до завоювань османських турк?в, так само як ? Трапезундська ?мпер?я. В?дновити В?зант?йську ?мпер?ю в ?? ц?лост? було вже неможливо. Михайло VIII (1261—1282) спробував це зд?йснити, ? хоча йому не вдалося ц?лком вт?лити в життя сво? устремл?ння, проте його зусилля, практичне обдарування ? гнучкий розум роблять його останн?м значним ?мператором В?зант??.

Перед обличчям зовн?шньо? небезпеки, що загрожувала ?мпер??, було необх?дно, щоб вона збер?гала ?дн?сть, спок?й ? силу. Епоха Палеолог?в навпаки була сповнена повстань ? цив?льних смут. У ?вроп? найнебезпечн?шими супротивниками В?зант?? виявилися серби. При спадко?мцях Стефана Ненадя — Урош? ? (1243—1276), Драгутин? (1276—1282), Милутин? (1282—1321) — Серб?я так розширила свою територ?ю за рахунок болгар ? в?зант?йц?в, що стала найзначн?шою державою на Балканському п?востров?.

XIV—XV стол?ття

Пост?йно п?дсилювався тиск осман?в на чол? з трьома великими во?начальниками — Ертогрулом, Османом (1289—1326) ? Орханом (1326—1359). Незважаючи на деяк? вдал? спроби Андрон?ка ?? зупинити ?х, 1326 Бурса упала перед османами, що перетворили ?? у свою столицю. Пот?м була взята Н?кея (1329), за нею — Н?комед?я (1337); 1338 турки досягли Босфору ? незабаром перейшли його за запрошенням самих же в?зант?йц?в, що наполегливо домагалися ?хнього союзу для допомоги у внутр?шн?х смутах. Ця обставина привела до того, що ?мператорам довелося шукати допомоги на заход?. ?оанну V (1369), а пот?м ? Ману?лу ?? (1417) довелося в?дновити переговори з Римом, а ?оанн VIII, щоб запоб?гти турецьк?й небезпец?, ризикнув — ?мператор особисто з'явився в ?тал?? (1437) ? на Флорент?йському церковному собор? п?дписав з Григор??м IV ун?ю, що означала к?нець под?лов? церков (1439). Але просте населення не прийняло католицизм, ? ц? спроби примирення лише зб?льшили внутр?шн? розбрати.

Нарешт? завоювання осман?в почали загрожувати самому ?снуванню кра?ни. Мурад ? (1359—1389) завоював Фрак?ю (1361), що ?оанн V Палеолог змушений був визнати у 1363; пот?м в?н захопив Ф?л?ппополь, а незабаром ? Адр?анополь, куди перен?с свою столицю (1365). Константинополь, ?зольований, оточений, в?др?заний в?д ?нших областей, оч?кував за сво?ми ст?нами смертельного удару, що здавався неминучим. Тим часом османи завершили завоювання Балканського п?вострова. У Мариц? вони розбили п?вденних серб?в ? болгар (1371); вони заснували сво? колон?? в Македон?? ? стали загрожувати Фессалон?кам (1374); вони вдерлися в Албан?ю (1386), розбили Сербську державу ? п?сля битви на Косовому пол? перетворили Болгар?ю в турецький пашалик (1393). ?оанн V Палеолог був змушений визнати себе васалом султана, платити йому данину ? поставляти йому контингенти в?йськ для захоплення Ф?ладельф?? (1391) — останнього оплоту, яким ще волод?ла В?зант?я в Мал?й Аз??.

Територ?я В?зант?йсько? ?мпер?? б?ля 1400 р.

Баязид (1389—1402) д?яв стосовно В?зант?йсько? ?мпер?? ще б?льш енерг?йно. В?н блокував з ус?х бок?в столицю (1391—1395), а коли спроба Заходу врятувати В?зант?ю в битв? п?д Н?кополем (1396) зазнала невдач?, в?н спробував штурмом узяти Константинополь (1397) ? одночасно вдертися в Морею. Навала монгол?в ? нищ?вна поразка, нанесена Тимуром туркам при Ангор? (1402), дали ?мпер?? ще двадцять рок?в в?дстрочки. Але 1421 р. Мурад II (1421—1451) в?дновив натиск. В?н атакував, хоча ? безусп?шно, Константинополь, що енерг?йно захищався (1422); захопив Фессалон?ки (1430), куплен? в 1423 венец?йцями у в?зант?йц?в; один з його полководц?в проникнув у Морею (1423); сам в?н усп?шно д?яв у Босн?? й Албан?? ? змусив господаря Валах?? платити данину.

В?зант?йська ?мпер?я, доведена до в?дчаю, волод?ла тепер, кр?м Константинополя ? сус?дньо? област? до Деркона ? Сел?мвр??, лише дек?лькома окремими областями, розс?яними по узбережжю: Анх?алом, Месемвр??ю, Афоном ? Пелопоннесом, який майже ц?лком в?двойований у латинян, став н?би центром грецького народу. Незважаючи на геро?чн? зусилля Яноша Гуняд?, що 1443 розбив турк?в при Яловац?, попри оп?р Скандербега в Албан??, турки завзято домагались сво?? мети. 1444 у битв? при Варн? обернулася поразкою остання серйозна спроба сх?дних християн протистояти туркам. Аф?нське герцогство п?дкорилося ?м, княз?вство Морея, завойоване турками 1446, змушено було визнати себе данником; у друг?й битв? на Косовому пол? (1448) Янош Гуньяд? зазнав поразки. Залишався лише Константинополь — неприступна цитадель, що вт?лювала в соб? всю ?мпер?ю. Але ? для нього наближався к?нець. Мехмед ??, вступаючи на трон (1451), твердо поставив нам?р опанувати ним. 5 кв?тня 1453 р. турки почали облогу Константинополя.

Ще ран?ше султан побудував на Босфор? фортецю Рум?л?-Г?ссар, що перер?зала комун?кац?? м?ж Константинополем ? Чорним морем, ? одночасно послав експедиц?ю в Морею, щоб перешкодити грецьким деспотам М?стри допомагати столиц?. Проти величезно? турецько? арм??, що складалася з приблизно 80 тисяч людей, ?мператор Костянтин Драгаш зм?г виставити лише 9 тис. солдат, з яких б?ля половини складали ?ноземц?; населення колись величезного м?ста на той час становило лише близько 30 тисяч людей. Проте, попри м?ць турецько? артилер??, перший приступ був в?дбитий (18 кв?тня).

Мехмеду ?? вдалося провести св?й флот у бухту Золотий Р?г ? в такий спос?б поставити п?д погрозу ?ншу д?лянку укр?плень. Однак штурм 7 травня знову не вдався. Але в м?ському валу на п?дступах до вор?т св. Романа був пробитий пролом. У н?ч з 28 на 29 травня 1453 почалася остання атака. Дв?ч? турки були в?дбит?; тод? Мехмед кинув на штурм яничар?в. У той же час генуезець Джустин?ан? Лонго, що був разом з ?мператором душею оборони, отримав серйозне поранення ? покинув стр?й, при цьому його дух зламався ? в?н почав говорити про неминуч?сть поразки. Под?бн? заяви з уст ран?ше одного з найзатят?ших вояк?в та зникнення вождя значно ослабили генуезц?в та й ?нших во?н?в. ?мператор продовжував доблесно боротися, але частина ворожого в?йська, опанувавши п?дземний х?д з фортец? — так званий Ксилопорт, напала на захисник?в з тилу. Це був к?нець. Костянтин Х? загинув у бою. Турки опанували м?сто. У захопленому Константинопол? почалися грабеж? й убивства; б?льше половини жител?в було взято в полон.

30 травня 1453 року, о восьм?й годин? ранку, Мехмед ?? урочисто вступив у столицю ? наказав переробити центральний собор м?ста — собор Свято? Соф?? на мечеть. Останн? залишки колись велико? ?мпер?? — Трапезунд ? Морея — потрапили п?д турецьке панування протягом дек?лькох наступних десятил?ть. Лег?тимними спадко?мцями ?мпер?? вважали себе правител? княз?вства Феодоро на Кримському п?востров?, т?сно пов'язан? династичними шлюбами з в?зант?йськими ?мператорськими родинами. На знак сво?х претенз?й вони узяли в?зант?йський титул ?автократор?в?. Однак також були подолан? османами у грудн? 1475 року.

?сторичний спадок

В?зант?я була, можливо, ?диним ст?йким утворенням в ?вроп? протягом Середньов?ччя. ?? збройна ? дипломатична сила гарантували ?вроп? захист в?д перс?в, араб?в, турк?в-сельджук?в ?, на якийсь час, осман?в. Лише в наш час було визнано значення В?зант?? в розвитку сучасно? цив?л?зац??.

Економ?ка

Протягом стор?ч в?зант?йська економ?ка була передовою в ?вроп?. В?зант?йська монета — Сол?д була стаб?льною протягом 700 рок?в, т?льки п?сля 1204 була поступово зам?нена венец?йським дукатом. Багатство ?мпер?? було незр?внянне з будь-якою державою в ?вроп?, ? Константинополь протягом стор?ч був одним з найб?льших ? найбагатших м?ст у св?т?. Цьому економ?чному багатству допомогло те, що до складу ?мпер?? входили найрозвинут?ш? земл? того часу — Грец?я, Мала Аз?я, ?гипет, а також проходження через ?? територ?ю багатьох торговельних шлях?в — м?ж Китайським ? Перським Сходом та Зах?дною ?вропою (Великий шовковий шлях), м?ж п?вн?чними Скандинав??ю ? Руссю та Африкою на п?вдн? (Шлях ??з варяг в греки?). В?зант?я тримала торговельну перевагу до XIII-XIV стол?ть, поки ?? не перехопила Венец?я. Траг?чний вплив на економ?ку ?мпер?? спричиняли пост?йн? в?йни, а особливо захоплення Константинополя хрестоносцями 1204, п?сля чого В?зант?я б?льше не оговталася.

Наука ? закон

В?зант?я в?д?грала важливу роль в накопиченн? ? передач? класичних знань до арабського св?ту та ?вропи епохи В?дродження. ?? багата ?сторична традиц?я зберегла античн? знання, стала м?стком м?ж Античним часом ? Середньов?ччям.

Значною под??ю було складення Кодексу Юстин?ана, що став п?дсумком розвитку римського права. Закони пост?йно удосконалювалися. Заклалися засади апеляц?йних суд?в, системи морського права. У цьому В?зант?йське право сприяло еволюц?? юридичних систем нав?ть б?льше за свого прямого попередника — Римське право.

Рел?г?я

Рел?г?йн? ?нституц?? у В?зант?йськ?й держав? мали значний вплив на сусп?льство, культуру ? пол?тику. ?мператоров? часто вдавалося спрямувати вище духовенство в напрямку власних ?нтерес?в, тому можна говорити про служ?ння рел?г?? держав?.

867 року стався розрив м?ж Константинопольським патр?архом Фот??м ? Папою Римським Миколою. Розкол християнства на православ'я та католицизм остаточно оформився 1054 року, коли найвищ? константинопольський ? римський ??рархи вза?мно виключили з Церкви один одного.

З В?зант?? Християнство поширилося на Закавказзя та на сх?дну ?вропу. Русь також була охрещена за православним в?зант?йським обрядом, що посилило культурний зв'язок наших пращур?в з В?зант??ю зокрема ? з ус?м християнським св?том загалом.

Культура, арх?тектура ? л?тература

В?зант?йська культура ? л?тература були зосереджен? навколо рел?г??. ?кона пос?ла центральне м?сце в художн?й творчост?. Арх?тектура робила наголос на купол, арки, перехресно-квадратний план забудови рел?г?йних споруд. Церковн? ?нтер'?ри були прикрашен? моза?ками ? живописом, що зображали святих та б?бл?йн? сюжети. Формальн? елементи в?зант?йсько? арх?тектури спричинили ?стотний вплив на оттоманську арх?тектуру. В?зант?йська арх?тектура й арх?тектурна прикраса, кр?м того, розвивалися в середньов?чн?й ? ранн?й сучасн?й Укра?нськ?й арх?тектур?. Б?льш загалом, В?зант?йськ? артистичн? традиц??, зокрема ?конопис, вплинули на мистецтво православних сусп?льств в п?вденно-сх?дн?й ?вроп?, Рус? ? Близькому Сход?.

?мп. Никифор ??? (1078—1081)

Л?тература була характерна в?дсутн?стю суворо? диференц?ац?? м?ж окремими галузями: для В?зант?? типовою ? ф?гура вченого, що пише на найр?зноман?тн?ш? теми знань — в?д математики до богослов'я ? художньо? л?тератури (?оанн Дамаск?н, VIII стол?ття; Михайло Псел, XI стол?ття; Никифор Влемм?д, XIII стол?ття; Феодор Метох?т, XIV стол?ття). Широко були розповсюджен? рел?г?йн? г?мни ? трактати. Народна усна творч?сть через в?дсутн?сть запис?в у б?льшост? випадк?в до нас не д?йшла.

Музика В?зант?? представлена передус?м християнськими л?тург?йними п?снесп?вами, щодо яких зазвичай використовують зб?рний терм?н — г?мни. У творчост? вих?дц?в ?з Сир?? св. Романа Сладкосп?вця, св. Андр?я Критського, а також св. ?оана Дамаск?на форму?ться система осьмоглас?я, на як?й ?рунтувався музичний супров?д християнського богослуж?ння. Записувалися л?тург?йн? п?снесп?ви за допомогою невменно? нотац??.

У в?зант?йськ?й ?стор?ограф?? багато видатних постатей — Прокоп?й Кесар?йський, Агаф?й М?р?нейський, ?оанн Малала, Феофан Спов?дник, Георг?й Амартол, Михайло Псел, Михайло Аттал?ат, Ганна Комн?на, ?оанн К?ннам, Микита Хон?ат. Значний вплив науки спостер?га?ться на л?тописц?в Рус?.

В?д зах?дно?вропейсько? середньов?чно? культури в?зант?йська культура в?др?знялася:

1. вищим (до 12 стол?ття) р?внем матер?ального виробництва;
2. ст?йким збереженням античних традиц?й в осв?т?, науц?, л?тературн?й творчост?, образотворчому мистецтв?, побут?;
3. ?ндив?дуал?змом (нерозвинен?сть сусп?льних принцип?в; в?ра в можлив?сть ?ндив?дуального порятунку, тод? як зах?дна церква ставила порятунок в залежн?сть в?д та?нств, тобто в?д акц?й церкви; ?ндив?дуал?стичне, а не ??рарх?чне трактування власност?), котрий не по?днувався з? свободою (в?зант??ць в?дчував себе безпосередньо залежним в?д вищих сил — Бога й ?мператора);
4. культом ?мператора як сакрально? ф?гури (земного божества), що вимагала поклон?ння у форм? особливих церемон?й одягу, звернень тощо;
5. ун?ф?кац??ю науково? ? художньо? творчост?, чому сприяла бюрократична централ?зац?я влади.

Державний лад

В?д Римсько? ?мпер?? В?зант?я успадкувала монарх?чну систему правл?ння з ?мператором на чол?. Разом ?з тим, у В?зант?? не ?снувало ч?ткого принципу династичного успадкування ? обрання ?мператора та усунення в?д влади ?мператора залежало в?д настро?в та сусп?льно? думки населення Константинополя. Тривалий час збер?галася колишня система державного ? ф?нансового керування. Але з к?нця VI стол?ття починаються ?стотн? зм?ни. Реформи пов'язан? в основному з обороною (адм?н?стративний под?л на феми зам?сть екзархат?в) ? переважно грецькою культурою кра?ни (введення посад логофета, стратега, друнгар?я тощо). З X стол?ття широко поширюються феодальн? принципи керування, цей процес прив?в до утвердження на трон? представник?в феодально? аристократ??. До самого к?нця ?мпер?? не припинялися численн? повстання ? боротьба за ?мператорський трон.

Арм?я

Арм?я В?зант?? була успадкована в?д Римсько? ?мпер??. До к?нця ?снування В?зант?? вона була головним чином найманою ? в?др?знялася досить низькою бо?здатн?стю. Проте в деталях було розроблено систему керування ? постачання арм??, опубл?ковано прац? з? стратег?? ? тактики, широко застосовуються р?зноман?тн? ?техн?чн?? засоби. На в?дм?ну в?д старо? римсько? арм??, сильно зроста? значення флоту (якому винах?д ?грецького вогню? забезпечу? панування на мор?), кавалер?? (в?д Сасан?д?в перейма?ться важка к?ннота — катафрактар??) ? стр?лецького озбро?ння.

Перех?д до фемно? системи набору в?йська забезпечив кра?н? 150 рок?в усп?шних во?н, але ф?нансове виснаження селянства ? його перех?д у залежн?сть в?д феодал?в призвели до поступового зниження якост? в?йськ. Систему комплектування було зм?нено на зах?дну — тобто типово феодальну, коли знать була зобов'язана поставляти в?йськов? контингенти за право волод?ння землею.

Надал? арм?я ? флот приходять в усе б?льший занепад, а в самому к?нц? являють собою головним чином найман? формування. 1453 Константинополь зм?г виставити лише 5-тисячну арм?ю (? 4 тис. найманц?в).

Дипломат?я

В?зант?я ум?ло використовувала дипломат?ю в конфл?ктах з сус?дн?ми державами та народами. На в?дм?ну в?д свого попередника, Римсько? ?мпер??, яка сво?х супротивник?в просто знищувала, В?зант?я завжди намагалася завдяки дипломат?? перетворити сво?х ворог?в на союзник?в. Коли ?снувала загроза з боку Аварського каганату, було знайдено союзник?в — тюркомовних булгар?в, як? дали назву балканськ?й слов'яномовн?й Болгар??. П?зн?ше при загроз? з боку Болгар?? було укладено договори з Руссю, а з посиленням впливу Рус? в Дунайському рег?он? ?м на противагу висунуто печен?г?в. В XI стол?тт? укладено союз з половцями проти печен?г?в, як? б?льше не приносили корист? ?мпер??. В?зант?йськ? дипломати також широко втручалися у внутр?шн? справи ?нших держав. 1282 Михайло VIII п?дтримав повстання в Сицил?? проти Анжуйсько? династ??. ?мператори п?дтримували претендент?в на трон в ?нших державах, якщо т? гарантували мир ? сп?впрацю з Константинополем.

Див. також

• В?зант?йськ? ?мператори
• Хронолог?я В?зант?йсько? ?мпер??
• Рум (назва)

Джерела

Л?тература

1. Георг Острогорський, ?стор?я В?зант?? (= Остро?орський ?. ?стор?я В?зант?? / Пер. з н?м. Анатол?я Онишка. - Льв?в: Л?топис, 2002. - 608 с.)
2. ?сторико-арх?тектурний огляд В?зант??
3. В.О.Балух (2006). В?зантин?стика. Черн?вц?: Книги-XXI. ISBN 966-8653-50-5.
4. Войтович Л. Домановський А. Козак Н. Лильо ?. Мельник М. Сорочан С. Файда О. (2011). Л. Войтович, С. Сорочан (ред.). ?стор?я В?зант??. Вступ до в?зантин?стики. Льв?в: Апр?ор?. с. 880. (link)
5. В?зант?я: Кр?зь одинадцять стол?ть ?? ?стор?? / Д. В. Степовик. — Ки?в: Дн?про, 2017. — 280 с. — ISBN 966-578-290-2.
6. (рос.) Васильев А. А. История Византийской империи, Том I. Время до крестовых походов до 1081 г [Арх?вовано 6 травня 2007 у Wayback Machine.].
7. (рос.) Васильев А. А. История Византийской империи, Том II. От начала Крестовых походов до падения Константинополя [Арх?вовано 6 травня 2007 у Wayback Machine.].
8. (рос.) Диль Ш. История Византийской империи [Арх?вовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.], 1919.
9. Малий словник ?стор?? Укра?ни / в?дпов. ред. В. А. Смол?й. — К. : Либ?дь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
10. (рос.) Гийу А. Византийская цивилизация / Первод с французского Д. Лоевского; Предисл. Р. Блока. — Екатеринбург: У-Фактория, 2005. — 552 с.
11. (рос.) Каждан А. П. Византийская культура (X—XII вв.). — М.: Наука, 1968. — 232 с.
12. (рос.) Сорочан С. Б. Византия. Парадигмы быта, сознания и культуры: Учебное пособие. — Харьков: Майдан, 2011. — 952 с.
13. (рос.) Хвостова К. В. Византийская цивилизация как историческая парадигма. — СПб.: Алетейя, 2009. — 207 с.
14. (рос.) Хвостова К. В. Особенности византийской цивилизации. — М.: Наука, 2005. — 197 с.

Посилання

• М. Ф. Котляр. В?зант?я [Арх?вовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 534. — ISBN 966-00-0734-5.
• В?ктор Трегубов. В?зант?я: зерна й плевели // Дзеркало тижня, 24 травня 2013
• ?гор Шевченко. В?зант?я ? слов'яни
• ?гор Шевченко. В?зант?я та сх?дн? слов'яни п?сля 1453 р.

?нтернет-ресурси

• П?днесення ? занепад В?зант?йсько? ?мпер??: повна ?стор?я