西咸新区涉外单位外籍人员停居留服务便利政策宣讲
Албанське нац?ональне в?дродження (алб. Rilindja Komb?tare) — назва руху, який призв?в до формування нац?онально? самосв?домост? албанц?в, ? зрештою, до створення сучасного албанського народу.
Албан?я у склад? Османсько? ?мпер??
ред.
До к?нця 1571 турки беруть п?д повний контроль всю територ?ю сучасно? Албан??. Г?рська п?вн?ч Албан?? зберегла певну автоном?ю. Влада там належала радам стар?йшин на чол? з байрактарами — Охоронцями Прапора. В Албан?? поступово поширю?ться ?слам.
У склад? ?мпер?? Албан?я волод?ла достатньою автоном??ю. Земл?, населен? албанцями, у 1835 були розд?лен? на ?йялет Ян?на ? Румел?я, на чол? яких ставилися чиновники з? Стамбула. П?зн?ше, у 1846 роц?, були створен? пашалики в Монас?ир? (до 1877) ? Уск?бе (до 1863 року). П?сля 1865 Стамбул повторно розд?лив албанськ? земл? м?ж в?лай?тами Шкодер, Ян?на (з 1867), Б?тола (Монаст?р) ? Косово (з 1877).
Через те, що б?льш?сть албанц?в були мусульманами, як ? турки-османи, впродовж XIX стол?ття в Албан?? не було нац?онального руху под?бного грецькому, румунському, болгарському чи сербському. Зародження пол?тичного албанського руху можна в?днести до 1870-их рок?в.
П?сля рос?йсько-турецько? в?йни 1877–1878 рок?в, за планом Сан-Стефанського мирного договору земл? населен? албанцями повинн? були бути розд?лен? м?ж Серб??ю, Чорногор??ю та Болгар??ю. Це вселило значну тривогу у багатьох албанц?в ? сприяло албанському нац?ональному в?дродженню.
Навесн? 1878, у Стамбул?, албанц?, у тому числ? Абдюль Фрашер? ? Абед?н Д?но створили Албанський Ян?нський ком?тет, який виступав за право албанц?в створити свою автоном?ю у склад? Оттомансько? ?мпер??. Абдюль написав проект Декларац?? про автоном?ю Албан??, яка була прийнята п?д час роботи Пр?зренсько? л?ги вл?тку того ж року.
Початок в?дродження
ред.У к?нц? XIX стол?ття албанськ? ?нтелектуали почали створювати ?дину албанську л?тературну мову ? вимагати ?? використання у школах. У 1879 роц? у Стамбул? Сам? Фрашер? заснував Товариство албансько? книги та листа, членами якого були як мусульмани, так ? католики з православними. На?м Фрашер?, в?домий албанський поет, також при?днався до товариства ? писав та редагував книги й п?дручники албанською мовою.
П?сля повалення султана Абдул-Гам?да II у липн? 1908, з'явилися албанськ? школи, виникли газети та пол?тичн? клуби, особливо на п?вдн? кра?ни. У листопад? 1908, у Монаст?р? (Б?тол?) в?дбувся нац?ональний конгрес, що обговорив питання про нац?ональну автоном?ю та ?дину албанську абетку на основ? латиниц?. Прагнучи розширити контроль над горянами, младотурками був прийнятий т.з. закон про банди (1909): заборонялося нос?ння збро?, вводилося покарання палицями та ?нше. Такий п?дх?д обурив нав?ть албанських мусульман.
У пор?внянн? з ?ншими балканськими нац?ональними рухами, де рел?г?йна ?дентичн?сть в?д?гравала велику роль, в албанському нац?ональному в?дродженн? не було рел?г?йно? складово?. Албанц? були розд?лен? м?ж чотирма рел?г?йними конгрегац?ями (сун?ти, бекташ?, православн? й католики). Непом?тна рел?г?йн?сть албанц?в породила в?дому фразу Пашко Васа Шкодран?, що ?справжня рел?г?я албанц?в — бути албанцями?.
У 1909 роц? в Албан?? спалахнуло повстання.
Повстання
ред.У травн? 1909 в?дбулася каральна експедиц?я турецьких в?йськ проти албанц?в у Косов?.
У кв?тн? — серпн? 1910 турецькими в?йськами по-зв?рячому придушене Албанське повстання у Косов?. Турецька влада оголосила вс? албанськ? нац?ональн? орган?зац?? поза законом, закрила албанськ? школи та друкован? видання.
Навесн? 1911 албанськ? нац?онал?сти п?дготували нове повстання, яке мало охопити всю кра?ну. Програмою повстання стала вимога автоном?? (т.з. Червона книга). Але албанськ? нац?ональн? орган?зац?? на п?вноч? Албан?? були спровокован? на передчасний виступ урядом Чорногор??, який розраховував використовувати повстання у сво?х ?нтересах. Тим часом у п?вденн?й та центральн?й Албан?? повстання почалося надто п?зно. Використавши це, младотурецький уряд п?дкупом ? погрозами схилив частину його кер?вник?в до угоди, пооб?цявши незначн? п?льги для албанц?в (у шк?льн?й осв?т?, у в?йськов?й служб?, в оподаткуванн?).
У березн? 1912 року у п?вн?чних г?рських районах Албан?? спалахнуло нове повстання селян, яке згодом поширилось й на п?вденну та центральну Албан?ю.
8 жовтня 1912 почалася Перша Балканська в?йна. В?йська Чорногор?? перетнули чорногорсько-османський кордон в Албан??. У листопад? 1912 року у Бухарест? в?дбулася нарада албанських ем?грант?в, як? ухвалили р?шення про скликання Всеалбанського конгресу й обрання Тимчасового уряду Албан??. У цей же час сербськ? в?йська, розбивши турк?в у Македон??, вступили на територ?ю Албан?? та зайняли м. Ельбасан. Грецьк? в?йська висадили десант у м?ст? Вльора.
28 листопада 1912 частини сербського ?барського загону зайняли Дуррес ? за сприяння 1А — Тирану в Албан??. Цього ж дня п?д Вльорою Всеалбанським конгресом була проголошена декларац?я незалежност? Албан??. Ключовою ф?гурою у прийнятт? декларац?? був ?сма?л Кемал?. В?н сформував уряд незалежно? Албан?? 28 листопада 1912. ?сма?л Кемаль очолював уряд Албан?? з 1912 по 1914.
Посилання
ред.- Mazower, Mark (2000). The Balkans: A Short History. Modern Library Chronicles. New York: Random House. ISBN 0-679-64087-8.
- Schwandner-Sievers and Fischer (eds.), Albanian Identities: Myth and History, Indiana University Press (2002), ISBN 0-253-21570-6.
- Skendi, Stavro (1967). The Albanian national awakening, 1878-1912. Princeton University Press.