Recap "Vision 2018"

百度 　　春节的脚步临近，在外的游子归家，团圆这一永恒不变的主题，日益浓烈。

Алба?н?я (алб. Shqip?ria, Republika e Shqip?ris? [??pu?blika ? ?cip???i?s]), оф?ц?йна назва — Респу?бл?ка Алба?н?я (алб. Republika e Shqip?ris?) — держава у П?вденно-Сх?дн?й ?вроп?, на заход? Балканського п?вострова, на узбережж? ?он?чного та Адр?атичного мор?в. Межу? з Чорногор??ю на п?вн?чному заход?, з Косово на п?вн?чному сход?, П?вн?чною Македон??ю та Грец??ю на сход?, а також розд?ля? морський кордон з Грец??ю та ?тал??ю на заход?. Населення — 2,8 млн ос?б. Столиця та найб?льше м?сто — Тирана. Оф?ц?йна мова — албанська. Грошова одиниця — лек.

Республ?ка Албан?я алб. Republika e Shqip?ris?
Прапор Герб
Г?мн: "Rreth Flamurit t? P?rbashkuar" (З'?днан? б?ля прапора)
Розташування Албан??
Столиця (та найб?льше м?сто)	Тирана
Оф?ц?йн? мови	албанська
Форма правл?ння	Парламентська республ?ка
- Президент	Байрам Бе?ай
- Прем'?р-м?н?стр	Ед? Рама
Незалежн?сть	В?д Османсько? ?мпер??
- Проголошено	28 листопада 1912
Площа
- Загалом	28 748 км2 (140)
- Внутр. води	4,7 %
Населення
- оц?нка 2019	▼ 2 862 427 ос?б (139)
- перепис 2011	2 821 977 ос?б
- Густота	105 ос?б/км2 (103)
ВВП (ПКС)	2018 р., оц?нка
- Повний	▲ $38 млрд. ( —)
- На душу населення	$13 274 ( —)
ВВП (ном.)	2018 р?к, оц?нка
- Повний	▲ $15 млрд (-)
- На душу населення	$5 319 (-)
Валюта	Албанський лек (ALL)
Часовий пояс	(UTC+1)
- Л?тн?й час	(UTC+2)
Коди ISO 3166	AL / ALB / 008
Домен	.al
Телефонний код	+355
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Албан?я

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Албан?я (значення).

Географ?чно, кра?на в?добража? р?зноман?тн? кл?матичн?, геолог?чн?, г?дролог?чн? та морфолог?чн? умови, визначен? на площ? 28 748 км2. Албан?я волод?? надзвичайно р?зноман?тним ландшафтом, починаючи в?д засн?жених г?р у П?вн?чно-Албанських Альпах, а також у горах Кораб, Скандербег, П?нд ? Кераван до гарячих ? сонячних берег?в Албанського Адр?атичного та ?он?чного мор?в уздовж Середземного моря.

?сторично кра?ну населяли численн? цив?л?зац??, так? як ?лл?р?йц?, фрак?йц?, давн? греки, римляни, в?зант?йц?, венец?йц? та османи. У XII стол?тт? албанц? створили автономне княз?вство Арбанон. Корол?вство Албан?я та Княз?вство Албан?я утворилися м?ж XIII—XIV стол?ттями. До османського завоювання Албан?? в XV стол?тт? албанський оп?р османськ?й експанс?? в ?вропу на чол? з Георгом Кастр?от? Скандербегом в?тався у б?льш?й частин? ?вропи.

М?ж XVIII—XIX стол?ттями культурний розвиток, широко приписаний албанцям, згуртував як духовну, так ? ?нтелектуальну силу нац??, призв?вши до албанського В?дродження. П?сля поразки осман?в у Балканських в?йнах сучасна нац?ональна держава Албан?я проголосила незалежн?сть у 1912 роц?. У XX стол?тт? до Албанського корол?вства вторглася ?тал?я, яка утворила Велику Албан?ю до того, як стати протекторатом нацистсько? Н?меччини. Енвер Ходжа сформував комун?стичну Албан?ю п?сля Друго? св?тово? в?йни та вив?в албанц?в на шлях гн?ту та десятил?ть ?золяц??. Революц?я 1991 року завершила пад?ння комун?зму в Албан?? та призвела встановлення нин?шньо? Республ?ки Албан?я.

Албан?я — ун?тарна парламентська конституц?йна республ?ка та кра?на, що розвива?ться, з економ?кою верхнього та середнього доходу, де дом?ну? сфера послуг, за якою сл?ду? виробництво. Албан?я пройшла процес переходу п?сля пад?ння комун?зму в 1990 роц? в?д централ?зованого планування до ринково? економ?ки. Албан?я нада? сво?м громадянам загальну медичну допомогу та безкоштовну початкову та середню осв?ту.

Кра?на ? членом Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й, Св?тового банку, ЮНЕСКО, НАТО, СОТ, Ради ?вропи, ОБС? та О?К. Оф?ц?йний кандидат на членство в ?вропейському Союз?. Албан?я ? одним ?з член?в Енергетичного сп?втовариства, зокрема Орган?зац?? Чорноморського економ?чного сп?вроб?тництва та Середземноморського союзу.

Назва

Верс?й походження терм?на ?Албан?я? ?сну? дек?лька, жодна з них остаточно не доведена.

1. В?д ?лл?р?йського ?олба? — ?поселення?.
2. В?д ?лл?р?йського ?алб? — ?горб?, ?невелика гора?.
3. В?д латинського ?алб? — ?б?лий? (найб?льш поширена, однак найменш об?рунтована верс?я).
4. В?д назви ?лл?р?йського племен? арбер?в/арбен?в/албан?в.

Сам? себе албанц? в Середн? в?ки називали ?арбери?, а власну кра?ну ?Арбер?. З к?нця XVIII стол?ття терм?н албанц? був вит?снений новим ?шк?птаре? або ?шч?птаре? (shqiptare), а кра?ну стали називати — ?Шк?пер?я? або ?Шчипер?я? (Shqip?ria). Оф?ц?йна албанська верс?я походження цього етнон?му, яку п?дтримують сам? албанц? — в?д слова ?шк?п? (shqip), що означа? ?орел?, таким чином, ?Шк?пер?я? означа? ?Кра?на орл?в?, а албанц?, ?шк?птар? — ?народ орл?в?. ?сну? албанська легенда про орла, що нагородив албанц?в силою, орел зображений на державному прапор? Албан??. Однак б?льш об?рунтована верс?я про походження цього терм?на в?д албанського слова ?шк?п? — ?говорити зрозум?ло?, тобто ?т?, що говорять зрозум?лим чином, зрозум?лою мовою?. Аналог?чну етимолог?ю, скор?ш за все, ма? терм?н ?слов'яни? — т?, що волод?ють словом. Слав?ст А. М. Сел?щев вважав, що витоки цього кореня лежать в албанськ?й назв? слов'ян — ?shqe? (Shqerí в?д албанського shqa<*skla, множина Shqe) ? ? насл?дком слов'янсько? колон?зац?? Балкан в VI—VII стол?ттях.

Географ?я

Загальна площа кра?ни 28 тис. 748 км2 (145-те м?сце у св?т?), з яких на суход?л припада? 27,4 тис. км2, а на поверхню внутр?шн?х вод — 1,35 тис. км2. Площа кра?ни трохи менша в?д площ? Дн?пропетровсько? област? Укра?ни.

Географ?чне положення

Албан?я розташована в П?вденно-Сх?дн?й ?вроп? на заход? Балканського п?вострова, ?? територ?я простяга?ться з п?вноч? на п?вдень на 345 км, ?з заходу на сх?д — зм?ню?ться в?д 145 км на п?вдн? до 80 км на п?вноч?. Кра?на лежить м?ж паралелями 42° 18' ? 39° 36' пн. ш. ? мерид?анами 19° 20' ? 21° 05' сх?дно? довготи. На п?вноч? межу? з Чорногор??ю (сп?льний кордон — 186 км) ? Серб??ю (невизнана держава Косово) (112 км); на сход? — з П?вн?чною Македон??ю (181 км); на п?вденному сход? та п?вдн? — з Грец??ю (212 км). Загальна довжина державного кордону — 691 км. Албан?я омива?ться Адр?атичним (на заход?) та ?он?чним морями (на п?вденному заход?), як? сполуча? протока Отранто завширшки 75 км, в?дд?ляючи Албан?ю в?д ?тал??. Загальна довжина берегово? л?н?? — 362 км. Зг?дно з Конвенц??ю Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжн?сть територ?альних вод кра?ни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Континентальний шельф — до глибин 200 м.

Час в Албан??: UTC+1 (-1 година р?зниц? часу з Ки?вом). Л?тн?й час вводиться останньо? нед?л? березня переводом годинниково? стр?лки на 1 годину вперед, скасову?ться в останню нед?лю жовтня переводом годинниково? стр?лки на 1 годину назад.

Крайн? пункти

Крайн? пункти:

• крайня п?вн?чна точка — (42° 48' пн. ш.);
• крайня п?вденна точка — (39° 36' пн. ш.);
• крайня зах?дна точка — (19° 20' сх. д.);
• крайня сх?дна точка — (21° 05' сх. д.).

Геолог?я

Держава багата на р?зноман?тн? паливн?, рудн? й нерудн? корисн? копалини: нафта й природний газ, натуральний б?тум, буре вуг?лля; м?дн?, н?келев?, зал?зн? й хром?тов? руди; азбест. Гори Албан?? складен? сильноеродованими вапняками, серпентинами (плато М?рт?да).

Корисн? копалини

Надра кра?ни багат? на р?зноман?тн? паливн?, рудн? й нерудн? корисн? копалини: нафта й природний газ у п?вденно-зах?дн?й частин?, натуральний б?тум (Селен?ца, що поблизу Вльори), буре вуг?лля (Тирана); м?дн? (В?ткук? на п?вдн?, Руб?ку ? Кабаш? на п?вноч?), н?келев?, зал?зн? й хром?тов? руди (Бульк?за, Руб?ку, Поградець) на п?вн?чному сход?; азбест.

Сейсм?чн?сть

Територ?я Албан?? — характеризу?ться п?двищеною сейсм?чн?стю, в?дпов?дно в межах територ?? кра?ни ф?ксуються досить част? землетруси.

Рель?ф

Проклет?? або П?вн?чно-Албанськ? Альпи

Албан?я переважно г?рська кра?на, узбережжя Адр?атичного моря здеб?льшого низовинне, на п?вдн? гористе. Близько 70 % територ?? Албан?? займають гори та височини. Середн? висоти — 708 м; найнижча точка — р?вень вод Адр?атичного моря (0 м); найвища точка — гора Кораб (Майя-Кораб?т) (2764 м), височ?? на кордон? з Македон??ю на хребт? Кораб?. На п?вноч? П?вн?чн? Албанськ? Альпи (Проклет??) з абсолютними висотами до 2692 м (гора Езерца) ? П?вденн? Албанськ? Альпи з хребтами Чика (2045 м), Лунгара (1864 м), Гр?ба (гора Кендревиця, 2111 м), Курвелеш? (1584 м), Люнджер?я (2155 м), Дембел? (2051 м), Кемерчика (гора Пап?нгу, 2486 м). М?ж ними лежить п?двищений Центральний масив (2000—2400 м), розчленований долинами р?чок на окрем? локальн? масиви: Мунеда (1991 м), Круя-Дайт? (гора Л?кен?, 1724 м), Крраба (757 м), Шпат? (1831 м), Томор? (п?к Партизан?в, 2417 м), Островиця (2352 м), Кярришта (1248 м). На сход? ряд г?рських хребт?в утворю? природн? кордони кра?ни: Кораб?, Дешат? (2374 м), Ябланиця (гора Зеза, 2259 м), Мокра (1522 м), Кам?я (гора Гур?-?-Топ?т, 2373 м), Мал?-?-Тате (2288 м), Морава (1808 м). У горах, складених вапняками, дуже поширений карст, багато печер.

Уздовж узбережжя, в?д озера Шкодер до затоки Вльора, на 200 км простягнулась горбиста приморська низовина завширшки 10—30 км. ?дина природна гавань на ?? узбережж? — порт Дурреса.

Земельн? ресурси Албан?? (оц?нка 2011 року):

• придатн? для с?льськогосподарського оброб?тку земл? — 43,8 %,
  • орн? земл? — 22,7 %,
  • багатор?чн? насадження — 2,7 %,
  • земл?, що пост?йно використовуються п?д пасовища, — 18,4 %;
• земл?, зайнят? л?сами ? чагарниками, — 28,3 %;
• ?нше — 27,9 %.

Зрошуван? земл? (оц?нка 2012 року) — 3,3 тис. км2.

Албанська рив'?ра

Узбережжя

В узбережжя Албан?? вр?за?ться к?лька заток (з п?вноч? на п?вдень): Дринська, Лальза (м?ж мисами Мужл?т-Скандерберг ? Б?шт?-?-Палес), Дуррес, Семан?, Вльора, яку в?д вод ?он?чного моря в?дд?ля? п?востр?в Карабурун?.

Острови

Найб?льший остр?в, що належить Албан??, — Сазан?.

Кл?мат

Албан?я лежить у середземноморськ?й област? субтроп?чного кл?матичного поясу. Л?то спекотне ? сухе, зима прохолодна з максимумом атмосферних опад?в. Середня температура липня — +24...+25 °C, с?чня — +3...+9 °C. Атмосферних опад?в випада? понад 1000 мм на р?к, вт?м вл?тку через значне випаровування в?дзнача?ться посуха (середньом?сячна норма 30 мм). Кл?мат у г?рських районах б?льш континентальний, з вертикальною зональн?стю, взимку морози ?нод? до ?20°, атмосферних опад?в до 2500 мм на р?к. На п?вноч? в горах взимку част? сн?гопади, а вл?тку част? зливи.

Албан?я ? членом Всесв?тньо? метеоролог?чно? орган?зац?? (WMO), у кра?н? ведуться систематичн? спостереження за погодою.

Внутр?шн? води

Загальн? запаси в?дновлюваних водних ресурс?в (?рунтов? ? поверхнев? пр?сн? води) становлять 41,7 км3.

Р?чки

Найб?льш? р?чки: Дрин (282 км), Семан?, Шкумб?н?, Ман?, Вьоса. Беруть св?й початок у горах ? течуть переважно з? сходу на зах?д. У нижн?й теч?? велик? р?чки утворюють широк? долини. Г?рськ? р?чки виносять багато п?ску й мулу, що акумулю?ться в прибережн?й частин?. Р?чки г?рськ?, несудноплавн?, використовуються для зрошення ? вироблення г?дроенерг?? (Дрин, Семан?, Шкумб?н?). На р?чках Мат? та Семан? побудован? ГЕС, створен? водосховища. Максимальний ст?к припада? на весняно-зимовий пер?од, що пов'язано з середземноморським типом циркуляц?? пов?тряних мас.

Озера

Охридське озеро

У межах Албан?? лежить частина акватор?? великих озер:

• Шкодер — лежить на кордон? з Чорногор??ю, площа водного дзеркала — 360 км2, глибини в?д 7 до 13 м;
• Охрид — лежить на кордон? з Македон??ю, ур?з води розташований на висот? 695 м над р?внем моря, найб?льша глибина 294 м;
• Преспа — лежить на стику державних кордон?в Грец??, П?вн?чно? Македон?? ? Албан??, ур?з води розташований на висот? 853 м над р?внем моря, найб?льша глибина 54 м;
• Белш — площа водного дзеркала 45 км2;
• Алламан — площа водного дзеркала 22 км2.

?рунти

Г?рський рель?ф кра?ни не сприя? утворенню значного родючого ?рунтового шару. На серпентинах утворюються малопотужн? малопродуктивн? ?рунти, а вапняки часто залишаються зовс?м позбавлен? будь-якого ?рунтового покриву. На р?внин? переважають коричнев? ?рунти, у горах — бур? г?рсько-л?сов?. На схилах сильно розвинена ероз?я та площинний змив, що зносить значн? маси змитого ?рунту в долини р?чок та на прибережн? р?внини.

Рослинн?сть

Прибережн? пагорби вкрит? в?чнозеленим середземноморським макв?сом. Ще в середин? XX стол?ття понад 40 % площ? кра?ни вкривали л?си, у яких переважали дуб, бук (на виходах вапняк?в), каштан; поширен? також береза, сосна (на виходах серпентин?в). До 2000 року л?совкрита площа зменшилась до 36 %, як?сть деревостану значно пог?ршала; значна частина л?с?в була знищена в 1990-х — 2000-х роках безконтрольними рубками та пожежами. Надм?рне випасання к?з на г?рських схилах значно упов?льню? в?дновлення вирубаних л?с?в. На висотах 1400—1700 м поширен? альп?йськ? луки.

Тваринний св?т

Беркут

Афал?на звичайна

В Албан?? збереглося багато диких тварин у г?рських районах, де наявн? достатн? запаси питно? води. ?з великих ссавц?в у горах водяться бурий ведм?дь (близько 800 особин на початок стол?ття), дика свиня, сарна, олень, вовк, шакал, рись, л?совий к?т. На низовинах у заболочених м?сцевостях мешка? багато пел?кан?в ? чапель. Рептил?? представлен? вужами, гадюками, ящ?рками, верет?льницями, геконами, черепахами.

Стих?йн? лиха та еколог?чн? проблеми

На територ?? кра?ни спостер?гаються небезпечн? природн? явища ? стих?йн? лиха: руйн?вн? землетруси; можлив?сть цунам? на п?вденно-зах?дному узбережж?; пов?д?; посухи.

Серед еколог?чних проблем варто в?дзначити: знел?снення, ероз?я ?рунт?в, забруднення поверхневих вод промисловими ? побутовими в?дходами.

Охорона природи

Д?в'яке-Караваста

За час?в соц?ал?стично? влади в кра?н? створено 4 нац?ональн? природн? парки. Станом на 1997 р?к у кра?н? функц?онувало 6 нац?ональних природних парк?в ? 24 запов?дники з пам'ятками природи загальною площею 76 тис. га (1 % територ?? кра?ни).

Албан?я ? учасником низки м?жнародних угод з охорони навколишнього середовища: Конвенц?? про транскордонне забруднення пов?тря, Конвенц?? про б?олог?чне р?зноман?ття, Рамково? конвенц?? ООН про зм?ну кл?мату, К?отського протоколу до Рамково? конвенц??, Конвенц?? ООН про боротьбу з опустелюванням, Конвенц?? про м?жнародну торг?влю видами дико? фауни ? флори, що перебувають п?д загрозою зникнення (CITES), Базельсько? конвенц?? протид?? транскордонному перем?щенню небезпечних в?дход?в, Морського права, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Рамсарсько? конвенц?? ?з захисту водно-болотних уг?дь.

Ф?зико-географ?чне районування

Територ?ю Албан?? можна розд?лити на 4 ф?зико-географ?чн? райони, що р?зняться рель?фом, кл?матом, рослинним покривом:

1. Приморська низовина простяглася в?д кордону з Чорногор??ю до затоки Вльора. Поверхня низовини на сход? вкрита останцевими пагорбами ? грядами. Поблизу моря подекуди м?сцев?сть болотиста, частково осушена. Тут зосереджен? головн? орн? земл? Албан??.
2. П?вн?чн? Албанськ? Альпи з? складним перес?ченим рель?фом займають п?вн?ч кра?ни. Це важкодоступний малозаселений рег?он, де поширене в?дг?нне скотарство.
3. Центральне плато ма? згладжений рель?ф, прор?заний вузькими долинами р?чок, що часто розширюються д?лянками широких котловин, у яких розвинене с?льське господарство, споруджен? м?ста.
4. П?вденн? Албанськ? Альпи мають розчленований рель?ф. Територ?ю використовують для ведення в?дг?нного скотарства.

?стор?я

Давн? часи

Аполлон?я ?лл?р?йська

Найдавн?шим населенням Албан?? вважають пеласг?в, що населяли терени кра?ни ще за час?в неол?ту. Починаючи з II тисячол?ття до н. е. у кра?н? просл?жуються сл?ди ?лл?р?йц?в, що мешкали самоврядними громадами до VI стол?ття. П?вденна частина кра?ни зазнала значного культурного впливу грек?в. У VIII—VII стол?ттях до н. е. з'являються грецьк? поселення Аполлон?я, Диррах?й, Еп?дамн ? Бутрот, як? до III стол?ття до н. е. занепали. У IV—III стол?ттях до н. е. ?лл?р?йськ? племена ард?ан?в (наймогутн?ше), енкле?в ? таулант?в утворюють перш? держави. П?ку могутност? ?лл?р?я, що простягнулась в?д берег?в Далмац?? до Еп?ру, сягнула за володарювання царя Агрона (250—231 роки до н. е.).

229 року до н. е. Давн?й Рим розпочав в?йну проти ?лл?р?йських п?рат?в, як? були розбит? 167 року до н. е., а остаточно п?дкорен? ?мператором Тибер??м 9 року н. е. Тибер?й утворив область ?ллирик з ?мперським легатом на чол?. У II стол?тт? до н. е. територ?ю елл?н?стичного Еп?ру завоював Рим. За час?в Давнього Риму ?ллир??ю проходив шлях з Риму до В?зант?я — Via Egnatia, у портах велась жвава торг?вля, будувались акведуки, у г?рських районах збер?галась родоплем?нна автоном?я. У I стол?тт? н. е. до ?лл?р?? проника? християнство, за легендами, разом ?з пропов?дями апостола Павла, проте широка християн?зац?я почалася за час?в утворення Сх?дно? Римсько? ?мпер?? (В?зант??), п?сля 395 ? до 1347 року. У цей же час почалося виокремлення албансько? мови з ?лл?р?йсько?. З ?лл?р?? походили так? римськ? ?мператори як Клавд?й II Готський (268—270), Аврел?ан (270—275), Проб (276—282), Д?оклет?ан (284—305), Костянтин I Великий (306—337), Юстин?ан I (527—565).

Ранн? середньов?ччя

П?сля пад?ння Римсько? ?мпер?? територ?я ?лл?р?? зазнала навали варвар?в (гун?в, авар?в, слов'ян), що переселялись з? сходу п?д час Великого переселення народ?в. У середньов?чч? м?сцеве населення зазнало значно? слов'ян?зац??, а т?, що сховались у горах, дали початок сучасним албанцям. У IX—X стол?ттях в?зант?йську фему Диррах?й, що об'?днувала Дардан?ю, Еп?р, Превал?тан?ю, захопило Болгарське царство, що у 998—1019 роках саме потрапило п?д владу В?зант?? на чол? з ?мператором Васил??м II. 1050 року п?вн?ч Албан?? ув?йшла до складу Сербського княз?вства, на узбережж? володарювали нормани Сиц?л?йського корол?вства, як? впродовж 1081—1083, 1107 ? 1185 рок?в сид?ли в Диррах??. Воювати В?зант?? з норманнами допомагала Венец?йська республ?ка в обм?н на торгов? прив?ле?. 1180 року серби захопили Шкодер. 1190 року утворю?ться перша албанська держава Арбер?йський принципат на чол? з князем Прогоном, що сид?в у м?ст? Круя, а основний масив земель держави лежав на п?вдень в?д Косова до Охридського озера. 1200 року болгари п?дкорили сх?дну Албан?ю.

П?сля Четвертого хрестового походу ? пад?ння Константинополя 1204 року в Албан?? пост?йно точились в?йни. Венец?я володарювала в Диррах??, внутр?шн? райони п?дпорядковувались грецькому васалу Миха?лу Комн?ну, який 1215 року захопив Диррах?й ? утворив Еп?рський деспотат. Наступник Миха?ла, Феодор Ангел, 1216 року п?дкорив Арбер?йський принципат. 1230 р?к болгарський цар ?ван Асена II захопив деспотат ? вийшов до Адр?атики. 1246 року В?зант?йська ?мпер?я в?докремила Албан?ю в?д Еп?рського деспотату, а 1256 року захопила Диррах?й. Упродовж 1257—1259 ? 1268—1272 рок?в Диррах??м волод?в король Обох Сицил?й Манфред. Наступник Манфреда, Карл I Анжуйський, проголосив утворення корол?вства Албан?я.

Протягом 1346—1355 рок?в Сербське корол?вство на чол? з королем Стефаном Душаном (1331—1355) завоювало усю територ?ю Албанського корол?вства; заснували слов'янськ? колон?? у Фессал??, в Еп?р?, на Пелопоннес?. П?сля смерт? Стефана сербський р?д Бальш?в володарював на п?вноч?, а Музака ? Топ?я на п?вдн?, останн?х 1367 року зм?нив Томас Прелюбович.

Османська ?мпер?я

Скандербег

Ал?-паша Тепел?нський

З 1381 року почалося завоювання територ?? Албан?? Османською ?мпер??ю, коли остання п?дтримала п?вденний сербський р?д Топ?я у його боротьб? проти п?вн?чних Бальш?в. Арнаути (тур. албанц?) п?дпали у васальну залежн?сть в?д турк?в, але часто переходили на б?к венец?йц?в, як? оволод?ли портами на Адр?атиц?: Диррах??м — 1392, Лежою — 1393, Шкодером — 1394. П?сля перемоги на Косовому пол? у 1389, того ж року османи направили в?йська в Албан?ю, п?вденн? й центральн? райони яко? завоювали до 1423 року.

Протягом 500 рок?в османського панування албанський народ неодноразово повставав проти поневолювач?в. Упродовж 1433—1434 рок?в спалахнуло перше феодальне повстання проти нових порядк?в. Внасл?док всенародного повстання на чол? з Георг??м Кастр?отом Скандербегом (?скандер-бек) у середин? XV стол?ття майже всю Албан?ю визволено, але 1479 року ?? знову загарбали турки. Скандербег був сином м?сцевого феодала у якого в?дняли родовий ма?ток у Кру?. Внасл?док таких утиск?в Скандербег зр?кся ?сламу ? був 1443 року проголошений князем Кастр?от?. У союз? з Венец??ю ? вождями Л?ги Леж? в?н розгорнув партизанську в?йну. П?сля ряду перемог 1449 ? 1451 рок?в Скандербег дом?гся в?д султана Мехмеда II 1461 року визнання себе володарем Албан??. П?сля смерт? батька 1468 року, син Скандербега за п?дтримки Неаполя, Венец?? ? Рима продовжив боротьбу. 1466 року турки захопили Вльору, 1478 — Крую, 1479 — Шкодер, 1501 — Диррах?й, 1571 — Бар ? Ульцинь. Поразка нац?онального спротиву спричинила ем?грац?ю албанц?в до ?тал??, Сицил??, Грец??, Волощини та ?гипту; тотальну ?слам?зац?ю кра?ни. У XVII—XVIII стол?ттях до п?вдня Укра?ни великими групами починають переселятись албанц?-арнаути.

На п?вноч? плем'я гег?в самост?йно збирало податки, збер?гало внутр?шньокланов? традиц??, в?дбувало в?йськову повинн?сть як ?ррегулярн? частини п?д проводом власних вожд?в ? заради в?йськово? здобич? (худоби). Часто п?д час в?йн вони сп?впрацювали з венец?йськими ? австр?йськими в?йськами. У 1690 роках серби покинули Косово. На п?вдн? життя було заможн?шим, тут турки збирали пом?рн? податки, а м?сцев? феодали в?дбували повинн?сть у в?йськов?й кавалер??. У 1645 ? 1649 роках турки зум?ли приборкати м?сцев? бунти п?д проводом католицьких феодал?в.

Дора д'?стр?я стала головним захисником албансько? справи в Зах?дн?й ?вроп?

У XVIII стол?тт? на п?вноч? й у центр? правили паш? Бушат?. На п?вдн? Албан?? й у Зах?дн?й Македон?? Ал?-паша Тепелен (1744—1822) заснував нап?внезалежний Ян?нський пашалик. Султан Махмуд II розгромив у 1820—1822 роках пашу Тепелена, а 1831 року ? паш?в Бушат?, централ?зувавши м?сцеву владу. У 1830-х роках османська артилер?я придушила м?сцеве повстання феодал?в. 1835 року була проведена реформа, земл? Албан?? були розд?лен? м?ж еялетами Ян?на ? Румел?я. 1846 року утворен? пашалики в Монастир? (Б?тола) ? Уск?б?, л?кв?дован? 1877 ? 1863 року, в?дпов?дно. П?д час наступно? адм?н?стративно? реформи 1865 року албанськ? земл? були розд?лен? м?ж в?ла?тами ?шкодра, Ян?на, Б?тола ? Косово. Уведення обов'язкових податк?в, призначення неалбанських держслужбовц?в, призов до в?йська, ?сламськ? школи викликали значний спротив серед м?сцевого населення.

Нац?ональне в?дродження

Призренська л?га (1878)

На Берл?нському конгрес?, що п?дбив п?дсумки рос?йсько-турецько? в?йни 1877—1878 рок?в, було вир?шено передати п?вн?ч Албан?? Чорногор?? та Серб??, що викликало спротив м?сцевих мусульманських вожд?в. 10 червня 1878 року в Призрен? була утворена албанська нац?онал?стична Призренська л?га. До не? швидко при?днались католицьк? племена Шкодера ? православн? з п?вдня, як? сп?льно чинили оп?р турецьк?й арм?? 1880 року в район? Ульцинь, що намагалась виконувати р?шення Берл?нського конгресу щодо передач? району Чорногор??. Призренська л?га поставила соб? за мету об'?днати ус? албанськ? земл? в ?дин?й самоврядн?й адм?н?стративн?й одиниц?. Це розкололо Л?гу, бо албанц?-мусульмани центральних рег?он?в проявили в?рн?сть Стамбулу. 1880 року було утворено Тимчасовий уряд, у в?дпов?дь на що турецьк? в?йська наступного року зайняли Призрен ? Ульцинь ? провели арешти.

Нац?ональний албанський рух перейшов у п?дп?лля. У м?стах утворювались та?мн? ком?тети, у горах во?н?зован? чети (перша 1906 року), за межами Албан?? були утворен? просв?тницьк? товариства:

• 1879 — Стамбульське товариство друку албанською мовою;
• 1884 — Дрита (Св?тло) в Бухарест?;
• 1891 — Дешира (Прагнення) в Соф??;
• 1891 — Башк?м? (?дн?сть) в ?гипт?.

У листопад? 1908 року, п?сля повалення султана Абдул-Хам?да II, у Б?тол? був проведений перший нац?ональний конгрес. Розпочались розмови про створення ?дино? абетки, утворювались пол?тичн? клуби, друкувались газети на п?вдн? кра?ни. У в?дпов?дь на це турецька влада почала репрес??, заборонила нос?ння збро?, увела т?лесн? покарання. 1910 року на п?вноч? спалахнуло повстання. Наступного року нове повстання поставило соб? за мету отримати автоном?ю для Албан??. П?д впливом революц?й у Рос?йськ?й (1905—1907) ? Османськ?й (1908) ?мпер?ях в Албан?? навесн? 1912 року вибухнуло загальнонародне повстання. Повстанц? захопили Скоп'?, Д?бру, Ельбасан, Пермет?. 23 серпня було оголошено перемир'я, албанському народов? надавалась певна автоном?я, але адм?н?стративна реформа не була проведена.

Незалежн?сть

?сма?л Кемал?

У жовтн? 1912 року розпочалась перша Балканська в?йна. Того ж року чорногорц? узяли в облогу Шкодер, серби захопили Ельбасан, Дуррес, Тирану, греки — Ян?ну. 28 листопада у м?ст? Вльора з'?зд представник?в р?зних верств населення, щоб запоб?гти розд?лу кра?ни, проголосив Албан?ю незалежною державою й сформував перший тимчасовий уряд на чол? з ?сма?л Кемаль-бе?м (1844—1919). Незалежн?сть Албан?? була визнана Лондонською конференц??ю посл?в 20 грудня 1912 року ? Лондонським мирним договором 30 травня 1913 року, укладеним п?сля Першо? Балкансько? в?йни. Проте над Албан??ю був встановлений протекторат 6 великих держав (Франц??, Рос??, Велико? Британ??, Н?меччини, ?тал?? ? Австро-Угорщини) у вигляд? М?жнародного контрольного ком?тету (МКК). Приб?чниками незалежност? Албан?? виступили дв? останн? велик? держави. П?сля Друго? Балкансько? в?йни, зг?дно з Бухарестським договором Косово в?дходило до Серб??, Печ ? Д'яковиця Чорногор??, але Шкодер повертався Албан??. Зг?дно з Флорент?йським протоколом 17 грудня 1913 року Грец?я отримувала п?вденний Еп?р ? Чамер?ю. Велик? держави сформували пол?цейськ? сили, цив?льну адм?н?страц?ю, п?дконтрольну МКК.

21 лютого 1914 року на албанський престол був посаджений н?мецький принц В?льгельм В?д (в?домий як В?льгельм ?). 10 кв?тня 1914 року була прийнята перша конституц?я Албан?? — Орган?чний статут Албан??. 28 лютого 1914 року за п?дтримки Грец?? на п?вдн? Албан?? спалахнуло повстання. Вже 2 березня в Г?рокастр? була проголошена Автономна Республ?ка П?вн?чного Еп?ру, створено уряд на чол? з колишн?м м?н?стром закордонних справ Грец?? Георг?осом Христак? Зграфосом.

Перша св?това в?йна

З початком Першо? св?тово? в?йни у кра?н? спалахнула селянська в?йна, 3 вересня 1914 року повстанц? примусили втекти В?льгельма з обложеного Дурресу. Владу захопила Генеральна рада Албанського сенату. Есад-паша Топтан?, що повернувся з ?тал??, очолив сербськ? в?йська ? зайняв Тирану ? Дуррес, 5 жовтня оголосив себе головою Сенату ? Тимчасового уряду. Вожд? Велико? Мальс?? та М?рдити не п?дкорилися його самопроголошен?й влад?. У тому ж м?сяц? Грец?я окупувала п?вденну Автономну Республ?ку. У листопад? 1914 року владу в кра?н? захопили повстанц? на чол? з Хадж? Камял?, який проголосив 16 грудня утворення Ново? ради ? об'?днання з Туреччиною. У в?дпов?дь Есад-паша запросив допомоги в ?тал??, яка вже через 10 д?б висадила десант у Вльор?. Антанта за та?мним Лондонським договором 1915 року фактично продала ?тал?? албанськ? Вльору ? остр?в Сасено, за вступ у в?йну на боц? першо?. У центральн?й Албан?? було запропоновано утворити ?тал?йський протекторат. Вл?тку 1915 року Серб?я разом ?з Чорногор??ю захопила Центральну Албан?ю, але вони були вибит? вже восени в?йськами Австро-Угорщини ? Болгар?? до нейтрально? на той час Грец??.

У лютому 1916 року до Грец?? ут?к Есад-паша Топтан?. Вл?тку 1916 року на п?вдн? в Корч? висадились в?йська Франц??, а 10 грудня там була утворена Корчинська Албанська Республ?ка, яка про?снувала до 16 лютого 1918 року ? була л?кв?дована п?д тиском Грец??.

М?жво?нний пер?од ? влада Зогу

Ахмет Зогу

По завершенн? Першо? св?тово? в?йни, при укладенн? Паризького мирного договору Албан?я стала об'?ктом заз?хань ?мпер?ал?стичних держав. Австро-угорськ? в?йська зам?нили ?тал?йц?, частину Албан?? зайняли серби, французи ? греки. 28 грудня 1918 року албанц? сформували Тимчасовий уряд на чол? з Турхан-паш? Пермет?, визнаний урядом ?тал??, який працював у русл? ?тал?йсько? окупац?йно? влади. Албанськ? нац?онал?сти отримали п?дтримку американського президента Вудро В?льсона, що виступив проти розд?лу Албан??.

21—31 с?чня 1920 року в Люшн? з?брався Нац?ональний албанський конгрес, що зм?стив Пермет? й створив Вищу державну раду з 4 представник?в ус?х рел?г?йних конфес?й кра?ни, затвердив нову конституц?ю — Статут Люшн?, за яким створювалась Нац?ональна рада з 37 ос?б, яких обирають Нац?ональн? збори. Навесн? 1920 року уряд Сулеймана Дельв?на перебрався до Тирани. 26 травня французи полишили кра?ну, на п?вноч? були вибит? сербськ? в?йська. 22 серпня 1920 року ?тал?я визнала незалежн?сть Албан?? ? вивела в?йська, окр?м острова Сасено в бухт? Вльора. 17 грудня 1920 року кра?ну прийняли до Л?ги нац?й.

На п?вноч? в район? М?ртида вл?тку 1921 року просербськ? сепаратисти, рос?йськ? б?лоем?гранти ? греки п?д проводом Гьйона Марка Гьйон? зд?йняли повстання ? утворили М?ртидську Республ?ку з? столицею в Призрен?. Повстання в?йськами п?дтримав Белград. Але завдяки дипломатам Л?ги нац?й в?йськова ?нтервенц?я була зупинена, а кордони Албан?? п?дтверджен? на конференц?? 9 листопада в Лондон?. 1922 року югославськ? в?йська були виведен? з кра?ни, а 1924 року ? грецьк?.

5 кв?тня 1921 в?дбулися вибори до Нац?онально? ради. Перемогу отримали консервативна Прогресивна парт?я землевласник?в ? коал?ц?я Народно? парт?? на чол? з православним ?пископом Дурреса Фаном Нол? (1882—1965) ? сином вождя одн??? з мусульманських громад Ахметом Зогу (1895—1961). Наладити конструктивний д?алог не вдалося, уряди зм?нювались майже не щотижня. 1922 року утворився коал?ц?йний уряд Джафера Юп? (1880—1940), де посаду м?н?стра зовн?шн?х справ об?йняв Нол?, а внутр?шн?х — Зогу. Останньому впродовж року вдалося роззбро?ти племена на п?вноч?, придушити заколоти на п?вдн?, очистити адм?н?стративний апарат, п?дготувати нову конституц?ю ? 2 грудня очолити уряд. Проте Зогу викликав невдоволення л?берал?в на п?вдн?, що оч?кували земельно? реформи, нац?онал?ст?в на п?вноч?, що не бажали зм?н плем?нного самоврядування. Проблем додав голод навесн? 1923 року. 27 грудня 1923 року в?дбулися вибори до Установчих збор?в, опозиц?я програла вибори, що т?льки накалило ситуац?ю в кра?н?. Ахмет Зогу подав у в?дставку й покинув кра?ну, уряд очолив Шевкет Верляц? (1877—1946). У кв?тн? 1924 року був убитий один з л?дер?в опозиц?? Авн? Рустем?. Повстання спалахнуло у травн? 1924 року. Новостворений уряд Фана Нол? не п?шов дал? об?цянок ? швидко втратив п?дтримку народу.

У грудн? того ж року Зогу за допомогою югославських ? рос?йських б?лоем?грантських експедиц?йних в?йськ повернувся ? знов захопив владу 6 с?чня 1925 року Ахмет Зогу став прем'?р-м?н?стром, 22 с?чня була проголошена Республ?ка, а 31 с?чня Нац?ональн? збори обрали Зогу ?? президентом на 7 рок?в, 7 березня прийнята нова конституц?я, що надала президенту диктаторськ? повноваження. За новою конституц??ю утворювався двопалатний парламент у склад? Сенату з 18 сенатор?в, що обирались на 6 рок?в ? Палати депутат?в, що обирались на 3 роки. 1 вересня 1928 року новообран? Установч? збори оголосили Зогу королем держави п?д ?м'ям Зогу I Скандербег III, Албан?я перетворилась на монарх?ю. За його володарювання Албан?я досягла певних усп?х?в у модерн?зац?? та ?вропе?зац??, але фактично перетворилася на ?тал?йську колон?ю. У Рим? було створено Товариство з економ?чного розвитку Албан??, що ф?нансувало буд?вництво в кра?н?. 1926 року на п?вноч? спалахнуло повстання. 27 листопада 1926 року в Тиран? було п?дписано ?тало-албанський Перший Тиранський пакт про дружбу на 5 рок?в, а 22 листопада 1927 року — Другий Тиранський пакт про оборону ? модерн?зац?ю албансько? арм?? на 20 рок?в. З 1931 року Ахмет Зогу в?дмовився продовжувати Перший Тиранський пакт ? обрав курс на в?дх?д в?д сп?впрац? з ?тал??ю, вислав в?йськових радник?в, закрив ?тал?йськ? школи, перестав надавати концес?? ?тал?йським компан?ям. Проти тако? пол?тики виступило молоде покол?ння, що здобуло осв?ту в ?тал??, утворивши Тайну орган?зац?ю ? орган?зувавши повстання в Ф??р? 1935 року. Ахмет Зогу п?шов на деяк? поступки, утворивши л?беральний уряд Мехд? Фрашер? (1872—1963), п?дписавши 1936 року нову угоду з ?тал??ю. 1937 року на п?вдн? спалахнуло нове повстання, приводом до якого слугувала заборона на нос?ння ж?нками мусульманського одягу.

Окупац?я ? Друга св?това в?йна

У кв?тн? 1939 року фашистська ?тал?я висунула ультиматум Албан?? щодо протекторату над нею ? оф?ц?йно окупувала кра?ну 50 тис. контингентом (албанське в?йсько нал?чувало 8 тис. в?йськовик?в) за 3 дн?, включивши ?? до складу ??тал?йсько? ?мпер???. 12 кв?тня Установч? збори проголосили особисту ун?ю Албан?? та ?тал??, а 16 кв?тня ?тал?йський король В?ктор Емману?л III прийняв албанську корону в?д тимчасового регента ? прем'?р-м?н?стра Шевкета Верляц?. Стара конституц?я була скасована, дарована нова, в?цекоролем призначено колишнього ?тал?йського посланця Якомон? д? Сан-Сав?но. Албан?я вийшла з Л?ги нац?й. Утворено Албанську фашистську парт?ю.

Албанська арм?я у склад? 12 тис. корпусу ув?йшла до складу ?тал?йсько? ? брала участь у кампан?? 1940 року з окупац?? Грец??. Проте останн?й вдалося на деякий час, з грудня 1940 по кв?тень 1941 року в?дбити атаку й перенести бойов? д?? на територ?ю Албан??. П?сля окупац?? Грец?? до Албан?? при?днали округу Чамер?я, а п?сля окупац?? Югослав?? — Косово, частину Чорногор?? ? Дебар з? Стругою Зах?дно? Македон??.

На початку 1930-х рок?в у кра?н? оформлюються комун?стичн? гуртки, як? п?д час в?йни 1941 року об'?дналися в Комун?стичну парт?ю Албан?? на чол? з колишн?м вчителем Енвером Ходжою (з 1948 — Албанська парт?я прац?). Комун?сти, за п?дтримки Велико? Британ?? та СРСР, очолили партизанську боротьбу проти окупант?в, реорган?зувавши партизанськ? загони 1942 року нац?онал?ст?в ? комун?ст?в на п?вдн? в Народно-визвольний фронт, який того ж року почав бойов? д?? проти ?тал?йц?в. У листопад? 1942 року Ал? Кл?ссура та М?дхат Фрашер? утворили некомун?стичний нац?ональний фронт Бал? комбтар. На початку 1943 року в кра?н? д?яло б?льш як 20 р?зних чет ? загон?в. До осен? 1943 року значну частину територ?? кра?ни було очищено в?д ?тал?йських окупант?в силами Нац?онально-визвольно? арм?? Албан?? (НОА) — 8—12 тис., окр?м Вльори, яка перебувала п?д владою Бали комбтар. Комун?сти у вересн? 1943 року розпочали громадянську в?йну проти чет Бали комбтар, що прагнули при?днати косовськ? земл? до п?сляво?нно? Албан??. В?дразу п?сля кап?туляц?? ?тал?? до Албан?? зайшли н?мецьк? нацисти, що зум?ли знайти порозум?ння з Бали комбтар з кос?вського питання. Восени 1943 року Установч? збори скасували особисту ун?ю з ?тал?йським корол?вством, утворили Вищу регентську раду, уряд очолив кос?вський землевласник Реджеп М?тровиця. Н?мц? набрали з албанц?в див?з?ю СС ?Скандербег?, яка брала участь в етн?чних чистках проти серб?в-партизан?в. У листопад? 1943 року Абазом Куп? був утворений рух Легал?тет, який спирався на п?вн?чн? клани ? проявляв лояльн?сть до Ахмета Зогу.

На Першому Антифашистському конгрес? нац?онального визволення 24 травня 1944 року в Пермет? функц?? найвищого законодавчого органу були передан? Антифашистськ?й рад? (АНОР), а виконавчого — Ком?тетов? нац?онального визволення (АНОК), який на Другому Антифашистському конгрес? 20 жовтня 1944 року був перетворений на Тимчасовий демократичний уряд на чол? з Енвером Ходжою. Народно-визвольна арм?я Албан??, що нал?чувала тод? 20 тис. б?йц?в, розгромила б?лист?в на п?вдн?, Л?гу Шкодри байрактар?в у район? М?рд?ти, 17 листопада 1944 року визволила столицю, м?сто Тирану, 29 листопада 1944 року була зв?льнена вся Албан?я. Загони НОА допомагали зв?льняти Чорногор?ю ? придушувати албанський нац?онал?стичний спротив у Косов?, окр?м того, п?сля в?йни воювали на п?вноч? проти монарх?ст?в ? м?сцево? шляхти.

Соц?ал?стичний курс

Енвер Ходжа

У грудн? 1945 року в?дбулись вибори до Установчих збор?в, на яких Демократичний фронт отримав 93 % голос?в. 11 с?чня 1946 року Корол?вство Албан?я було проголошено народною республ?кою, 14 березня прийнято нову конституц?ю, уряд очолив Енвер Ходжа. Протягом 1944—1946 рок?в уряд зд?йснив ряд докор?нних соц?ально-економ?чних перетворень: було нац?онал?зовано ?ноземну власн?сть, промислов? п?дпри?мства, проведено аграрну реформу, встановлено державну монопол?ю на зовн?шню торг?влю ? контроль над внутр?шньою. СРСР надав безкорисливу допомогу Албан?? в напрямках ?ндустр?ал?зац?? кра?ни, механ?зац?? с?льського господарства. 29 кв?тня 1946 року уряд Югослав?? першим визнав комун?стичну владу Албан??, 10 листопада це зробив СРСР. Проте Велика Британ?я ? США в?дмовились це робити, поки в уряд? не буде присутня опозиц?я, в?д?звали власн? м?с?? з Тирани, протид?яли вступу кра?ни до ООН. Того ж року Албан?я почала допомагати грецьким комун?стам, проти чого 27 листопада 1948 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюц?ю. 22 жовтня 1946 року у територ?альних водах Албан?? м?жнародно? протоки Керк?ра на морських м?нах п?д?рвались два британських есм?нц?. Албан?я в?дмовилась виплачувати $2,4 млн компенсац?? зг?дно з р?шенням М?жнародного суду в Гааз?.

У березн? 1948 року на Пленум? Центрального ком?тету КПА ухвалено р?шення про ?нтеграц?ю в?йськово? та економ?чно? ?нфраструктури з Югослав??ю, розглядалось питання входження на правах союзно? республ?ки, або утворення тристоронньо? балкансько? федерац?? разом ?з Болгар??ю. Проте планам не судилося збутися через гостру критику Ком?нформбюро пол?тики Йосипа Броз Т?то у червн? 1948 року. Югославськ? радники були вислан? з кра?ни, економ?чн? договори роз?рван?, 1949 року догов?р про дружбу денонсований, у листопад? 1950 року дипломатичн? в?дносини припинен? (в?дновлен? лише наприк?нц? 1953 року, вже п?сля смерт? Стал?на). Того ж року головний суперник Ходж?, м?н?стр внутр?шн?х справ Коч? Дзодзе був заарештований як посл?довник Т?то й страчений наступного року. Загалом репрес?й зазнало 14 з 32 член?в ЦК АПТ, 32 з 109 депутат?в Народних збор?в, 28 тис. парт?йц?в, багато албанц?в ем?грувало. З липня 1950 року Енвер Ходжа одноос?бно керував парт??ю, урядом, м?н?стерствами оборони й закордонних справ.

У лютому 1949 року Албан?я ув?йшла до Ради Економ?чно? Вза?модопомоги (РЕВ). Смерть Йосипа Стал?на, розкриття в СРСР культу особи, в?длига, зростаюча внутр?шня критика змусили АПТ 1954 року запровадити принцип колективного кер?вництва, внасл?док чого уряд очолив в?йськовик Мехмет Шеху. М?ж Москвою ? Заходом вдалося досягти домовленостей щодо Албан??, 1955 року держава п?дписала Варшавський догов?р, того ж року стала повноправним членом ООН. Проте вже 1956 року на тл? под?й у Будапешт? Енвер Ходжа в?дновив гостру полем?ку з югославським кер?вництвом, в?дновив культ особи Стал?на, узяв на озбро?ння тезис кап?тал?стично-рев?з?он?стсько? облоги кра?ни. З жовтня 1959 року албанськ? газети на тл? економ?чно? допомоги ? засудження радянського комун?стичного рев?з?он?зму зайняли прокитайську позиц?ю. 1960 року албанська делегац?я р?зко засудила позиц?ю СРСР на м?жнародних нарадах комун?стичних парт?й 24 червня в Бухарест? й у листопад? в Москв?. П?сля 1960 року кер?вництво Албансько? парт?? прац? (АПП) повн?стю припинило сп?впрацю з м?жнародним комун?стичним рухом. 1961 року роз?рвано дипломатичн? в?дносини з СРСР, дипломатичн? в?дносини з? сх?дно?вропейськими кра?нами п?дтримувались на м?н?мальному р?вн?. П?сля скасування ус??? економ?чно? допомоги радянською владою, 1962 року Албан?я припинила участь у робот? РЕВ. Цим скористався Китай, надавши кредит у $125 млн (загалом розм?р допомоги за 17 рок?в сягнув $1,4 млрд). 1961 року Албан?я фактично припинила, а 1968 року оф?ц?йно на знак протесту проти вторгнення в Чехословаччину заявила про св?й вих?д з Орган?зац?? Варшавського Договору, була л?кв?дована в?йськово-морська база ВМФ СРСР у Вльор?. Албан?я обрала курс розрахунку лише на власн? сили, культивування образу ?фортец? в облоз??.

1966 року Енвер Ходжа за китайським зразком розпочав культурну та ?деолог?чну революц?ю з викор?нення буржуазних ? рел?г?йних пережитк?в, яка вдарила по бюрократичному апарату. Була запроваджена верхня межа оклад?в для кер?вник?в, скорочено штат держслужбовц?в, с?льськогосподарськ? роботи для м?стян у колективних господарствах. 1973 року були розгромлен? Ком?тет рад?о ? телебачення, творч? сп?лки, Союз албансько? молод?. П?сля покращення в?дносин Китаю з США, Албан?я обрала курс на розрив албансько-китайських в?дносин. Так 1975 року був розкритий так званий прокитайський заколот — розстр?лян? м?н?стр оборони Бек?р Балуку, начальники генштабу Петр?т Думе ? пол?туправл?ння Х?то Чако, багато функц?онер?в зазнали репрес?й. 1978 року були остаточно роз?рван? в?дносини з Кита?м, який припинив допомогу кра?н?. Дипломатичн? в?дносини ?з кра?нами заходу Албан?я до 1971 року, коли були встановлен? дипломатичн? в?дносини з Грец??ю, мала лише ?з Франц??ю. 1976 року було прийнято нову й останню соц?ал?стичну конституц?ю кра?ни, кра?ну перейменовано на Народну Соц?ал?стичну Республ?ку Албан?я (НСРА). У 1980—1981 роках короткочасно покращились в?дносини з Югослав??ю, як? були швидко охолоджен? антисербськими виступами студент?в на захист албанц?в у Косов? й самогубством прем'?ра Мехмета Шеху, який ?виявився? югославським шпигуном, стратами його ?попл?чник?в?.

1982 року президентом Албан?? було обрано наступника Енвера Ходжи, Рам?за Ал?ю, який обрав курс на поступову л?берал?зац?ю внутр?шнього життя, п?сля чого в?дновилась допомога Китаю. У березн? 1985 року Енвер оф?ц?йно визнав л?кв?дац?ю Мехмета Шеху, а 11 кв?тня 1985 року помер. 1987 року було п?дписано мирну угоду з Грец??ю, в?дновлено зал?зничне сполучення з Югослав??ю, розпочалось в?дновлення дипломатичних в?дносин ?з Заходом. 1988 року Албан?я при?дналася до Сп?вдружност? балканських держав. 1990 року в кра?н?, у зв'язку ?з тяжким економ?чним станом, були дозволен? ринков? в?дносини, проте це не допомогло уникнути заворушень у великих м?стах. Того ж року парламент пров?в докор?нну реформу законодавства, були в?дкрит? кордони (до прийняття цього закону б?льше 5 тис. албанц?в переховувались у посольствах з метою отримати пол?тичний притулок). 1990 року в?дновлен? дипломатичн? в?дносини з СРСР.

Демократична сучасн?сть

29 кв?тня 1991 року Народн? збори ухвалили закон про основн? положення конституц??, така соб? перех?дна конституц?я на 1 наступний р?к, за який правляч? кола спод?валися прийняти нову конституц?ю. Однак ситуац?я загострилася, утворилась пол?тична криза м?ж главою держави ? парламентом. 1992 року були заборонен? тотал?тарний режим ? комун?стична парт?я, а комун?стичн? л?дери постали перед судом за корупц?ю. Про?кт ново? конституц??, винесений главою держави на референдум 6 листопада 1994 року, кра?на не п?дтримала. Перех?дний пер?од виявився непростим для низки уряд?в, оск?льки не вдавалось подолати високий р?вень безроб?ття, широко розповсюджену корупц?ю, бракувало кошт?в на перебудову старо? ?нфраструктури, боротьбу з потужними орган?зованими злочинними угрупованнями, значних ресурс?в потребувала внутр?шня пол?тична боротьба.

Пол?тика

Албан?я за формою правл?ння ? парламентською республ?кою. Главою держави виступа? президент. Державний устр?й — ун?тарна держава.

Республ?ка Албан?я — демократична правова держава, основоположним принципом орган?зац?? яко? ? розпод?л законодавчо?, виконавчо? ? судово? влади. Народ зд?йсню? свою владу через представницьк? органи, а також на референдумах. Представницьк? органи обираються на в?льних, загальних, р?вних, прямих виборах та?мним голосуванням (запроваджено 1944 року). Вибори до парламенту ? орган?в м?сцевого самоврядування орган?зову? Центральна виборча ком?с?я (алб. Komisioni Qendror i Zgjedhjeve). Державну владу зд?йснюють лише державн? органи, визнан? законом.

Будинок уряду

Право на громадянство за м?сцем народження (jus soli) не визна?ться; лише за походженням (jus sanguinis) — принаймн? один з батьк?в повинен бути громадянином Албан??; подв?йне громадянство визна?ться. Квал?ф?кац?йний пер?од, пост?йне проживання на територ?? держави, для натурал?зац?? становить 5 рок?в.

Конституц?я

Д?юча конституц?я держави прийнята 21 жовтня 1998 року Нац?ональними зборами, схвалена народом на референдум? 22 листопада того ж року й оприлюднена 28 листопада. Поправки до конституц?? держави можуть бути прийнят? квал?ф?кованою б?льш?стю (двома третинами) складу парламенту, або на референдум? з попередн?м схваленням т??? ж квал?ф?ковано? б?льшост? в парламент? ? подальшим затвердженням президентом.

Попередня конституц?я була прийнята в грудн? 1976 року, вона проголосила Народну Соц?ал?стичну Республ?ку Албан?ю.

Глава держави

Головою держави ? президент Республ?ки (алб. Kryetar?t), який, зг?дно з Конституц??ю, обира?ться 60 % парламенту в трьох раундах (або простою б?льш?стю в додаткових) на строк 5 рок?в з правом переобратись на другий терм?н серед громадян Албан??, що досягли в?ку 35 рок?в ? впродовж останн?х 10 рок?в мешкали в кра?н?. Парламент кра?ни за поданням 25 % його складу може усунути голову держави р?шенням квал?ф?ковано? б?льшост? свого складу. Президент Албан?? за поданням прем'?р-м?н?стра може розпускати органи м?сцевого самоврядування. Останн? президентськ? вибори в?дбулися в три раунди 19, 20, 27 кв?тня 2017 року, у яких чинний президент набрав 87 голос?в. Чинним президентом з 24 липня 2022 року ? Байрам Бе?ай.

• 
• 
• 
• 
• 

Виконавча влада

Президент кра?ни Буяр Н?шан? (зл?ва) та ексв?цеканцлер, ексм?н?стр ф?нанс?в Австр?? М?хаель Шп?нделеггер

Вищим органом виконавчо? влади Албан?? ? Рада м?н?стр?в (алб. K?shilli i Ministrave), яку очолю? прем'?р-м?н?стр (алб. Kryeminist?r). Уряд Албан?? склада?ться з 15 м?н?стр?в. Кандидатуру прем'?р-м?н?стра на розгляд парламенту пода? президент кра?ни, признача? та зв?льня? за пропозиц??ю прем'?р-м?н?стра член?в уряду. Кер?вником уряду Албансько? Республ?ки з 15 вересня 2013 року ? представник Соц?ал?стично? парт?? Ед? Рама, його заступник Н?ко Пелеш?. Рада м?н?стр?в склада?ться з наступних м?н?стерств:

• Внутр?шн?х справ (алб. Ministria e Pun?ve t? Brendshme).
• Закордонних справ (алб. Ministria e Pun?ve t? Jashtme).
• Ф?нанс?в (алб. Ministria e Financave).
• ?вропейсько? ?нтеграц?? (алб. Ministria e Integrimit).
• Охорони здоров'я (алб. Ministria e Sh?ndet?sis?).
• Оборони (алб. Ministria e Mbrojtjes).
• ?новац?й та ?нформац?йно-комун?кац?йних технолог?й (алб. Ministri p?r Inovacionin dhe Teknologjin? e Informacionit e t? Komunikimit).
• Юстиц?? (алб. Ministria e Drejt?sis?).
• Економ?ки, торг?вл? й енергетики (алб. Ministria e Ekonomis?, Tregtis? dhe Energjetik?s).
• Туризму, культури, молод? й спорту (алб. Ministria e Turizmit, Kultur?s, Rinis? dhe Sporteve).
• Соц?ально-трудових в?дносин ? р?вних можливостей (алб. Ministria e Bujq?sis?, Ushqimit dhe Mbrojtjes s? Konsumatorit).
• С?льського господарства, харчування й захисту споживач?в (алб. Ministria e Bujq?sis?, Ushqimit dhe Mbrojtjes s? Konsumatorit).
• Осв?ти й науки (алб. Ministria e Arsimit dhe e Shkenc?s).
• Навколишнього середовища, л?сового й водного господарств (алб. Ministria e Mjedisit, Pyjeve dhe Administrimit t? Uj?rave).
• Громадських роб?т, транспорта й телекомун?кац?й (алб. Ministria e Pun?ve Publike, Transportit dhe Telekomunikacionit).

Законодавча влада

Народн? збори Албан??, Тирана

Законодавча влада належить парламенту, Народним зборам Республ?ки Албан?я (алб. Kuvendi), що складаються з 140 депутат?в, як? обираються на загальних виборах за м?шаною системою (100 депутат?в по мажоритарних округах) один раз на 4 роки. Для виконання належних конституц?йних функц?й парламент Республ?ки Албан?я склада?ться з голови, який обира?ться парламентом, його заступник?в, Бюро парламенту, парламентських груп ? ком?с?й. Законодавчою ?нициативою над?лен? депутати, уряд ? президент, останн?й ма? право накладати вето на ухвален? закони. Парламент може бути розпущений президентом кра?ни на пропозиц?ю голови уряду, або ж у раз? висловлення парламентом недов?ри урядов?; президент зобов'язаний розпустити парламент, якщо його кандидатура на пост глави уряду в?дхилена Народними зборами дв?ч?.

Зг?дно старо? конституц??, вищим органом НСРА були однопалатн? Народн? збори, що складались з 250 депутат?в, як? обирались на прямих загальних виборах на 4 роки. У пер?од м?ж сес?ями Народних збор?в ?хн? функц?? виконувала обирана ними Презид?я Народних збор?в.

Р?вн? виборч? права мають громадяни обох статей, що досягли в?ку 18 рок?в.

Пол?тичн? парт??

Станом на 2016 р?к в Албан?? м?н?стерством юстиц?? заре?стровано близько сотн? пол?тичних парт?й.

На парламентських виборах 23 червня 2013 року до парламенту пройшли наступн? пол?тичн? парт??:

• Соц?ал?стична парт?я Албан?? (PS) — 65 м?сць (41,4 %), представля? здеб?льшого п?вдень кра?ни, голова — Ед? Рама;
• Демократична парт?я Албан?? (PD) — 50 м?сць (30,6 %), представля? здеб?льшого п?вн?ч кра?ни, голова — Сал? Бер?ша;
• Соц?ал?стичний рух за ?нтеграц?ю (LSI) — 16 м?сць (10,5 %);
• Парт?я за правопорядок, ?нтеграц?ю та ?дн?сть (PDIU) — 4 м?сця (2,6 %);
• Республ?канська парт?я Албан?? (PR) — 3 м?сця (3,0 %);
• ?нш? — 2 м?сця (11,9 %).

Парламентськ? парт?? утворюють дв? головн? коал?ц?? в кра?н?:

• Союз за розвиток, добробут та ?днання (APMI) — коал?ц?я з 24 центристських парт?й (PD, PDK, LZHK, PR) яку очолю? Сал? Бер?ша;
• Союз за ?вропейську Албан?ю (ASHE) — коал?ц?я з 38 л?вих, центристських ? правих парт?й (PDIU, PKD, LSI, PS, PBDNJ) яку очолю? Ед? Рама.

Окр?м представлених у чинному парламент? пол?тичних парт?й на пол?тичне життя держави також мають вплив:

• Християнсько-демократична парт?я Албан?? (PDK);
• Парт?я християн-демократ?в (PKD);
• Рух за нац?ональний розвиток (LZHK);
• Союз за права людини (PBDNJ).

На парламентських виборах 13 липня 1997 року до парламенту Албан?? пройшли наступн? пол?тичн? парт??:

• Албанська соц?ал?стична парт?я — 101 м?сце (65 %);
• Демократична парт?я Албан?? — 29 м?сць (19 %);
• Соц?ал-демократична парт?я Албан?? — 8 м?сць (5 %);
• Союз за права людини — 4 м?сця (2,5 %);
• Нац?ональний фронт Албан?? — 3 м?сця (2 %).

Найб?льшими орган?зац?ями, що охоплюють профсп?лковий рух трудящих ? Союз незалежних профсп?лок Албан?? (BSPSH), пов'язаний з Демократичною парт??ю ? Конфедерац?я профсп?лок Албан?? (KSSH), колишня Профсп?лка трудящих Албан??, заснована 1945 року, переформатована 1991 року. Сп?лка трудящо? молод? Албан??, виникла 1949 року внасл?док об'?днання Сп?лки комун?стично? молод? (заснована 1941 року) ? Сп?лки народно? молод? (заснована 1943 року). Сп?лка ж?нок Албан?? заснована 1943 року.

Судова влада

Правова система в держав? базу?ться на цив?льному прав?, за винятком п?вн?чних с?льських район?в, де превалю? звича?ве право, ?Кодекс Леке?.

Найвищим судом загально? юрисдикц?? виступа? Верховний суд (алб. Gjykata e Lart?), представлений 17 суддями, як? призначаються президентом за згодою Народних збор?в на терм?н 9-рок?в. Суди нижчих ?нстанц?й: Вищий апеляц?йний суд, суди першо? ?нстанц??.

Вища рада юстиц?? (алб. K?shilli i Lart? i Drejt?sis?) обира? кандидатури на посади судд?в. Генеральна прокуратура (алб. Prokuroria e P?rgjithshme) викону? функц?? загального нагляду.

Конституц?йний суд (алб. Gjykata Kushtetuese) у склад? 9 судд?в викону? функц?? нагляду конституц?йност? р?шень ? д?й ?нших г?лок влади. 5 судд?в Конституц?йного суду обираються парламентом кра?ни на 9 рок?в, 4 призначаються президентом.

Албан?я не визна? юрисдикц?ю М?жнародного суду, але визна? юрисдикц?ю М?жнародного крим?нального суду.

Зовн?шня пол?тика

З часу набуття незалежност? на початку XX стол?ття зовн?шня пол?тика Албан?? пересл?дувала ряд як довгострокових так короткотерм?нових ц?лей. До перших можна в?днести ?редентизм албансько? нац?? в межах ?дино? Велико? Албан??, вестерн?зац?я як сусп?льства так ? зовн?шн?х стосунк?в, пошук економ?чно? допомоги в розбудов? власного господарства.

Членство в м?жнародних орган?зац?ях

Албан?я входить до складу ряду рег?ональних ? глобальних м?жнародних орган?зац?й та ?нституц?й: Сп?льноти демократ?й (CD), Ради ?вропи (CE) — з липня 1995 року, Центрально?вропейсько? ?н?ц?ативи (CEI), EAPC, EBRD, М?жнародно? асоц?ац?? розвитку (IDA), М?жнародно? морсько? орган?зац?? (IMO), ?нтерполу (ICPO), М?жпарламентського союзу (IPU), НАТО (NATO) — з 1 кв?тня 2009 року, Орган?зац?? американських держав (OAS) (спостер?гач), Франкофон?я (OIF), Орган?зац?? ?з заборони х?м?чно? збро? (OPCW), Орган?зац?? з безпеки ? сп?вроб?тництва в ?вроп? (OSCE) — з червня 1991 року, Пост?йно? палати третейського суду (PCA), Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й (UN), Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й з питань осв?ти, науки ? культури (UNESCO).

Албан?я через нац?ональн? ком?тети бере участь у робот? ряду недержавних м?жнародних орган?зац?й: М?жнародно? торгово? палати (ICC), М?жнародно? конфедерац?? профсп?лок (ITUC) ? Всесв?тньо? федерац?? профсп?лок (WFTU) (неурядова орган?зац?я).

В?дносини з ?С

29 кв?тня 2009 року Албан?я звернулася до ?вропейського Союзу з проханням прийняти ?? в члени ц??? орган?зац??, у червн? 2014 року кра?на визнана кандидатом на при?днання до Союзу, у листопад? 2016 року розпочат? переговори щодо ун?ф?кац?? законодавств, в?дпов?дних реформ.

У вересн? 2019 кра?на заявила про готовн?сть до початку переговор?в щодо вступу до ?С, отримавши попередн? п?дтвердження в?д ?вроком?с??. За планом, сама ?нтеграц?я мала початись у жовтн? 2019-го.

Укра?нсько-албанськ? в?дносини

4 с?чня 1992 року Уряд Албан?? оф?ц?йно визнав незалежн?сть Укра?ни, дипломатичн? в?дносини з Укра?ною встановлено 13 с?чня 1993 року. Дипломатичних ? консульських представництв в Укра?н? не створено, найближче посольство Албан??, що в?да? справами щодо Укра?ни, знаходиться у Варшав? (Польща). Справами Укра?ни в Албан?? в?да? укра?нське посольство в Грец??. Почесним консулом Албан?? в Укра?н? (м?сто Харк?в) ? Шах?н Анвер огли Омаров.

2016 року м?н?стр закордонних справ Павло Кл?мк?н перебував в Албан?? з оф?ц?йним в?зитом, п?д час якого було п?дписано угоду про безв?зовий режим м?ж Укра?ною ? Албан??ю.

28 лютого 2024 року пом?ж Укра?ною та Албан??ю укладено Догов?р про дружбу та сп?вроб?тництво м?ж двома кра?нами.

12 грудня 2024 року, Президент Укра?ни Володимир Зеленський прийняв в?рч? грамоти в?д новопризначеного посла Албан??, що означа? початок його дипломатично? м?с?? в Укра?н?.

17 грудня 2024 року Президент Укра?ни Володимир Зеленський п?дписав закон про ратиф?кац?ю Договору про дружбу та сп?вроб?тництво з Албан??ю.

17 с?чня 2025 року у Ки?в? в?дкрили посольство Республ?ки Албан?я.

Державн? символи

Прапор

Державний прапор затверджено 7 кв?тня 1992 року. На червоному полотнищ? з пропорц?ями 5:7 у центр? зображення двоголового чорного орла з розправленими крилами. Нац?ональними кольорами Албан?? слугують: червоний — означа? кров пролиту патр?отами за незалежн?сть кра?ни, чорний — означа? кол?р герба.

Герб

Державний герб уперше з'явля?ться за час?в нац?онального повстання Георга Скандербега у XV стол?тт?, оф?ц?йний вар?ант затверджено конституц??ю 1998 року. На герб? Албан?? зображено чорного двоголового орла в?зант?йсько? династ?? Палеолог?в ?з золотим шоломом нац?онального героя Скандербега на червоному тл? щита варязького типу. Щит обрамлений прямими чорними л?н?ями, що звужуються донизу. На ньому ? напис чорними л?терами: ?Республ?ка Албан?я?. Орел на герб? — символ бойового духу албанського народу, спос?б життя якого, за народним пов?р'ям, схожий з духом ? способом життя албанця. Самоназва албанц?в — шкиптари, д?ти орла. За час?в соц?ал?зму двоголового орла зображували посеред пшеничного колосся з п'ятикутною червоною з?ркою вгор?.

Г?мн

Державний г?мн ??днаймося навколо прапора? (алб. Hymni i Flamurit). Автор тексту: македонсько-румунський поет, албанець Александр Ставре Дренова (алб. Aleksander Stavre Drenova). Вперше був опубл?кований як в?рш ?Свободу Албан??? (алб. Liri e Shqip?ris?) 1912 року в Соф??. Автор музики: румунський композитор Ч?пр?ан Порумбеску. Початково нин?шня музика г?мну призначалася для румунсько? п?сн? ?На нашому прапор? написано ?дн?сть? (алб. Pe-al nostru steag e scris Unire).

Адм?н?стративно-територ?альн?й под?л

У територ?ально-адм?н?стративному в?дношенн? Албан?я под?ля?ться на 12 областей ?карк?в?" (алб. qark, множина qarqe), що, сво?ю чергою, под?ляються на 36 округ?в ?рет?? (алб. rreth, множина rrethe), як? складаються з 373 мун?ципал?тет?в ?локал?тет?в?. Населення локал?тет?в обира? власних представник?в до рад м?сцевого самоврядування на 3 роки. 72 мун?ципал?тети мають статус м?ст. За час?в народно-демократично? влади в адм?н?стративному в?дношенн? под?лялась на 26 округ, столицю було вид?лено в окрему адм?н?стративну одиницю.

	Область	Столиця	Округ
1.	Берат	Берат	Берат, Кучова, Скрапар
2.	Д?бер	Пешкоп?я	Бульк?за, Д?бра, Мат
3.	Дуррес	Дуррес	Дуррес, Круя
4.	Ельбасан	Ельбасан	Ельбасан, Грамш, Л?бражд, Пек?н?
5.	Ф??р	Ф??р	Ф??р, Люшня, Малакастра
6.	?'?рокастер	Г?рокастра	Г?рокастра, Пермет, Тепел?на
7.	Корча	Корча	Девол, Колонья, Корча, Поградец
8.	Кукес	Кукес	Хас, Кукес, Тропоя
9.	Лежа	Лежа	Курб?н, Лежа, М?рд?та
10.	Шкодер	Шкодер	Малес?я-е-Мад?, Пука, Шкодер
11.	Тирана	Тирана	Кавая, Тирана
12.	Вльора	Вльора	Дельв?на, Саранда, Вльора

Збройн? сили

З 1 кв?тня 2009 Албан?я — член НАТО

Збройн? сили Албан?? складаються з сухопутних в?йськ, в?йськово-пов?тряних сил, в?йськово-морських сил.

М?н?мальний в?к для добров?льно? в?йськово? служби — 19 рок?в. Призов на строкову службу, станом на 2015 р?к, зд?йсню?ться частково з 18 рок?в.

Чисельн?сть збройних сил 2000 року складала 40 тис. в?йськовослужбовц?в.

Щор?чн? витрати на оборону, станом на 2016 р?к, складають 1,14 % в?д ВВП держави (112-те м?сце у св?т?), 2012 року державн? витрати становили 1,5 % в?д ВВП. У грошовому екв?валент? витрати на арм?ю 2000 року складали $43 млн.

Економ?ка

Албан?я — аграрно-?ндустр?альна кра?на, що трансформу? власну економ?ку в?д планово? державно? до в?льно? ринково?. Валовий внутр?шн?й продукт (ВВП) Албан??, станом на 2016 р?к, за паритетом куп?вельно? спроможност? становив $34,2 млрд (125-те м?сце у св?т?); за оф?ц?йним обм?нним курсом — $12,14 млрд; у розрахунку на душу населення — $11,9 тис. (127-ме м?сце у св?т?). За цима показниками кра?на д?лить разом з Босн??ю ? Герцеговиною та Молдовою останн? м?сця в ?вроп?. Фактичний ВВП кра?ни може бути вдв?ч? б?льшим, через великий обсяг т?ньового сектора економ?ки. Р?ст ВВП 2016 року становив 3,4 % (82-ге м?сце у св?т?), 2015 року — 2,8 %, 2014 року — 1,8 %. Розпод?л ВВП за секторами економ?ки (станом на 2016 р?к):

• промислов?сть — 21,6 %,
• агровиробництво — 14,9 %,
• сфера послуг — 63,5 %.

Розпод?л ВВП за к?нцевими споживачами (станом на 2016 р?к):

• споживання домашн?х господарств — 85,7 %,
• державне споживання — 10,4 %,
• ?нвестиц?? в основний кап?тал — 27,6 %,
• ?нвестиц?? в товарно-матер?альн? запаси — 1,5 %,
• експорт товар?в ? послуг — 37,1 %,
• ?мпорт товар?в ? послуг — 62,3 %.

Прям? ?ноземн? ?нвестиц?? в економ?ку Албан?? на 31 грудня 2013 року дор?внювали $5,557 млрд (97-ме м?сце у св?т?). ?нвестиц?? населення Албан?? в закордонн? економ?ки 2012 року склали $4,9 млрд (99-те м?сце у св?т?). Складна податкова система, вимоги л?цензування, слабка судова влада, корупц?я, погане дотримання умов контракт?в, застар?ла ?нфраструктура — головн? перепони на шляху розвитку ведення б?знесу в кра?н?, залучення ?ноземних ?нвестиц?й. Програми М?жнародного валютного фонду в кра?н? знаходяться п?д пост?йною загрозою через неможлив?сть нац?онального уряду зменшити деф?цит державного бюджету, значний зовн?шн?й борг кра?ни.

Валове нац?ональне заощадження 2015 року становило 15 %; 2016 року — 15,6 % в?д ВВП (116-те м?сце у св?т?).

Нер?вн?сть розпод?лу с?мейного доходу (коеф?ц??нт Джин?) 2012 року дор?внював 29 (126-те м?сце у св?т?), 2008 року дор?внював 30. За межею б?дност? 2012 року перебувало 14,3 % населення кра?ни. За межею б?дност? знаходиться 25 % населення кра?ни. Розпод?л доход?в домогосподарств у кра?н? вигляда? наступним чином: нижн?й дециль — 4,1 %, верхн?й дециль — 20,5 % (станом на 2012 р?к).

Економ?чна ?стор?я

На початку XX стол?ття, п?сля здобуття незалежност? в?д Османсько? ?мпер?? Албан?я була одн??ю з найв?дстал?ших кра?н ?вропи. Аграрне господарство з м?н?мальною долею рем?сництва. Перший ?ноземний кап?тал був представлений переважно ?тал?йськими компан?ями. Розвиток промисловост? обмежувався г?рничою галуззю. П?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни Албан?я п?дпала п?д сферу впливу СРСР ? Югослав??, розвиток економ?ки визначався плановою соц?ал?стичною моделлю. П?сля встановлення курсу на побудову соц?ал?стичного ладу були нац?онал?зовано промислов?сть, банки, оптову торг?влю, ус? засоби транспорту ? зв'язку, проведено аграрну реформу шляхом колектив?зац??, запроваджено монопол?ю зовн?шньо? торг?вл? ? планування розвитку народного господарства за допомогою п'ятир?чних план?в (перша п'ятир?чка 1951—1955 роки). Через пол?тичну само?золяц?ю економ?ка кра?ни оформилась у вигляд? ?самодостатньо?? автарк??, проте нед??здатно? без економ?чно? ? ф?нансово? допомоги з боку як СРСР ? Китаю, так ? окремих зах?дних кра?н. До 1960 року, розвиток економ?ки Албан?? майже ц?лковито спирався на допомогу СРСР та ?нших соц?ал?стичних кра?н. За допомоги СРСР в Албан?? було збудовано 45 п?дпри?мств та ?нших об'?кт?в. П?сля початку пер?оду само?золяц??, п?д час вже третього п'ятир?чного плану (1961—1965) темпи економ?чного розвитку значно упов?льнилися.

П?д час в?дходу в?д планово? економ?ки до в?льного ринку 1997 року кра?ну сп?ткав приголомшливий крах ф?нансових п?рам?д. Саме через це кра?на на початок XXI стол?ття так ? залишилась найв?дстал?шою кра?ною ?вропи, а ?? населення одним з найб?дн?ших. За даними The Heritage Foundation ВВП кра?ни 2001 року становило $2,6 млрд; ВВП на душу населення — $795; темп зростання ВВП кра?ни становив 8 %. Прям? закордонн? ?нвестиц?? 2001 року становили лише $24 млн. Розпод?л ВВП за секторами економ?ки (станом на 2006 р?к): промислов?сть — 27 %, агровиробництво — 49 %, сфера послуг — 24 %. Зайнят?сть активного населення у господарств? кра?ни розпод?лялась наступним чином: 15 % — промислов?сть ? буд?вництво; 58 % — аграрне, л?сове ? рибне господарства; 27 % — сфера обслуговування (станом на 2006 р?к). 2002 року 30 % працездатного населення не мали роботи.

Албан?? вдалося витримати перш? хвил? св?тово? ф?нансово? кризи 2008 року, однак згодом негативн? насл?дки кризи зумовили значний економ?чний спад. Банк?вський та телекомун?кац?йний сектори албансько? економ?ки мають т?сн? зв'язки з аналог?чними секторами Грец?? та ?тал??, що робить Албан?ю уразливою до насл?дк?в боргово? кризи в зон? ?вро. Грошов? перекази з цих кра?н, що ? значним катал?затором нац?онально? економ?ки, знизились з 12—15 % ВВП 2007 року до 5,7 % ВВП 2014 року. Головними проблемними ланками економ?ки Албан?? залишаються слабка транспортна ? енергетична ?нфраструктура, великий сектор т?ньово? економ?ки.

Ф?нанси

Ф?скальний р?к в Албан?? зб?га?ться з календарним роком. Р?вень ?нфляц?? в кра?н? 2014 року становив 1,6 %, 2015 року — 1,90 %, 2016 року — 1,2 % (77-ме м?сце у св?т?). Резерви ?ноземно? валюти ? дорогоц?нних метал?в на 31 грудня 2014 року становили екв?валент $2,665 млрд, на 31 грудня 2015 року — $2,852 млрд (107-ме м?сце у св?т?). Зовн?шн?й борг кра?ни 2013 року дор?внював 8,209 млрд, на 31 грудня 2014 року — $7,8 млрд (99-те м?сце у св?т?).

Валюта

Нац?ональною валютою Албан?? слугу? албанський лек (ALL). 2006 року за $1 давали 99 лек?в, 2014 року — 125,9 албанського лека; 2016 року — 127,4. Розм?нною грошовою одиницею (1?100) слугу? к?ндарка. Ем?с?йним центром виступа? Банк Албан?? (алб. Banka e Shqipёrisё). Запас грошово? маси на 31 грудня 2016 року дор?внював $5,57 млрд за обм?нним курсом (128-ме м?сце у св?т?). Загальна маса гот?вково? нац?онально? валюти в об?гу + депозити до запитання на 31 грудня 2016 року була екв?валентна $3,2 млрд за тогочасним обм?нним курсом (101-ше м?сце у св?т?).

Банки

Обл?кова ставка Центрального банку Албан?? 31 грудня 2014 року становила 2,25 % р?чних (112-те м?сце у св?т?). Основна ставка кредитування комерц?йними банками кра?ни на 31 грудня 2014 року становила 8,66 % р?чних; на 31 грудня 2016 року — 9,1 % р?чних (93-т? м?сце у св?т?). Загальний обсяг внутр?шнього кредитування банками небанк?вських установ 2014 року становив 8,231 млрд, на 31 грудня 2015 року — 7,161 млрд, на 31 грудня 2016 року — $7,0 млрд (112-те м?сце у св?т?).

Фондовий ринок

Загальна ринкова варт?сть акц?й п?дпри?мств на фондовому ринку кра?ни нев?дома.

Державний бюджет

Надходження до державного бюджету Албан?? 2006 року становили 2,6 млрд, витрати — $3,1 млрд, деф?цит бюджету склав 16 % в?д ВВП; 2015 року доходи — 2,98 млрд, витрати — $3,535 млрд, деф?цит бюджету — 4,8 % в?д ВВП (166-те м?сце у св?т?); 2016 року доходи — 3,2 млрд, витрати — $3,5 млрд, деф?цит бюджету — 2,8 % в?д ВВП (97-ме м?сце у св?т?). Надходження ус?х вид?в до державного бюджету 2016 року дор?внювали 26,4 % ВВП (103-те м?сце у св?т?). Державний борг, станом на 2016 р?к, дор?вню? 71 % р?чного ВВП (44-те м?сце у св?т?).

Промислов?сть

Головн? галуз? промисловост? кра?ни: харчова (цукрова, ол?йно-жирова, рибо- та плодоконсервна, виноробна, тютюнова галуз?), г?рнича, легка (текстильна (Тирана) ? шк?ряно-взутт?ва (Тирана, Дуррес, Корча, Вльора)), деревообробна (Ельбасан, Тирана, Пуца, Пешкоп?я), нафтогазова, цементна (Шкодер), х?м?чна, чорна металург?я. Р?чн? темпи зростання промислового виробництва 2015 року становили 3,40 %, 2016 року трохи знизились ? склали 2,9 % (83-т? м?сце у св?т?).

У промисловост? соц?ал?стично? Албан?? найб?льшу питому вагу мали харчова, текстильна, г?рничодобувна промислов?сть та деревообробка. За часи соц?ал?стично? влади були збудован? окрем? п?дпри?мства х?м?чно?, металообробно?, машинобуд?вно? та деревообробно? промисловост?.

?сторично промислов? центри та вузли сформувались у Тиран?, Ельбасан?, Ф??р?, Корч?, Шкодер?.

Г?рнича промислов?сть

У кра?н? видобувають нафту (1958 року — 0,4 млн тонн; 1975 року — 2,4 млн тонн), вуг?лля (1958 року — 0,27 млн тонн), хромову (1958 року — 0,2 млн тонн; 1975 року — 800 тис. тонн), зал?зо-н?келев? та м?дн? руди, б?туми (1958 року — 0,18 млн тонн).

Нафтогазова промислов?сть

Р?вень видобутку сиро? нафти 2015 року дор?внював 20,15 тис. барел?в на добу (70-те м?сце у св?т?). Р?чний обсяг експорту сиро? нафти за 2014 р?к становив 23,32 тис. барел?в на добу (54-те м?сце у св?т?); ?мпорт — 3,44 тис. барел?в на добу (79-те м?сце у св?т?). Загальн? доведен? запаси нафти в надрах кра?ни, станом на 1 с?чня 2015 року, дор?внювали 168,3 млн, на 1 с?чня 2016 року — 200 млн барел?в (61-ше м?сце у св?т?).

Р?вень видобутку природного газу 2013 року становив 19 млн м3, 2014 року — 32 млн м3 (86-те м?сце у св?т?); споживання 2013 року склало 19 млн м3, 2014 року — 32 млн м3 (112-те м?сце у св?т?). 2013 року природний газ з кра?ни не експортувався ? не ?мпортувався, економ?ка повн?стю забезпечена газом власного видобутку. Загальн? доведен? запаси природного газу в надрах кра?ни на 1 с?чня 2014 року дор?внювали 849,5 млн м3, на 1 с?чня 2016 року — 821 млн м3 (106-те м?сце у св?т?).

Виробництво нафтопродукт?в на промислових п?дпри?мствах 2013 року дор?внювало 0,75 тис. барел?в на добу (107-ме м?сце у св?т?); споживання 2014 року — 27 тис. барел?в на добу (125-те м?сце у св?т?). 2013 року кра?на експортувала 614 барел? на добу р?зних нафтопродукт?в (112-те м?сце у св?т?); ?мпортувала — 28,7 тис. барел?в на добу (101-ше м?сце у св?т?).

Енергетика

Загальна потужн?сть електростанц?й Албан??, станом на 2014 р?к, дор?внювала 1,9 ГВт (114-те м?сце у св?т?). Енергетика Албан?? базу?ться на використанн? нафти та г?дроенерг??, частка електрогенеруючих потужностей, що працюють на:

• викопному палив? — 5,2 % (203-т? м?сце у св?т?),
• атомн?й енерг?? — 0 %,
• г?дроенерг?? — 94,8 % (9-те м?сце у св?т?),
• ?нших в?дновлювальних ресурсах — 0 %.

За 2014 р?к було вироблено 4,7 млрд кВт·год електроенерг?? (120-те м?сце у св?т?), 2005 року — 5,4 млрд кВт·год; загальний обсяг спожито? — 7,79 млрд кВт·год (106-те м?сце у св?т?), 2005 року — 5,5 млрд кВт·год. Загальний обсяг експортовано? електроенерг?? 2014 року склав 288,5 млн кВт·год (73-т? м?сце у св?т?), 2005 року — 729 млн кВт·год;, ?мпортовано? — 3,355 млрд кВт·год (50-те м?сце у св?т?), 2005 року — 385 млн кВт·год. 1958 року на двох потужних ГЕС ?мен? Лен?на Тиран? (збудована 1951 року) ? ?мен? Карла Маркса на р?чц? Мата (1958) було вироблено лише 0,15 млрд кВт·год; 1975 року вже 1,7 млрд кВт·год електроенерг??.

Попри модерн?зован? потужност? шлях?в передач? електроенерг?? до сус?дн?х кра?н, у сам?й Албан?? ?сну? великий дисбаланс у р?вном?рному покритт? територ?? кра?ни електромережею, модерн?зац?? потребу? сама розпод?льча мережа. Велику проблему становлять техн?чн? втрати та побутов? крад?жки.

Викиди двоокису вуглецю п?д час спалювання викопного палива в процес? виробництва ? споживання енерг?? за 2014 р?к дор?внювали 4,3×10¹² тонн (130-те м?сце у св?т?).

Станом на 2016 р?к, уся кра?на була електриф?кована, усе населення мало доступ до електромереж.

Аграрний сектор

Основна галузь с?льського господарства кра?ни — землеробство. У с?льськогосподарському оброб?тку, через горист?сть рель?фу, знаходиться лише 21 % площ? держави. У 1945—1946 роках у кра?н? була проведена земельна реформа за рахунок великих землевласник?в 70 тис. господарствам було роздано 172 га земл?, утворено колективне господарювання й оброб?ток земл? (2 тис. кооператив?в, 22 совгоспи, 22 МТС). Пос?вн? площ? вже в середин? XX року сягнули 560 тис. га (майже 20 % територ?? гористо? кра?ни), близько 230 тис. га зрошувалось. Попри те, що в аграрному сектор? зайнята майже половина населення кра?ни, через брак сучасно? техн?ки, малоземельн? господарства, с?мейн?сть б?знесу, в?н да? менше одн??? п'ято? частини нац?онального ВВП.

Головн? с?льськогосподарськ? земл? лежать на заход? кра?ни на приморськ?й низовин?, в умовному трикутнику Дуррес, Ельбасан, Вльора. Земельн? ресурси Албан?? (оц?нка 2011 року):

• придатн? для с?льськогосподарського оброб?тку земл? — 43,8 %,
  • орн? земл? — 22,7 %,
  • багатор?чн? насадження — 2,7 %,
  • земл?, що пост?йно використовуються п?д пасовища — 18,4 %;
• земл?, зайнят? л?сами ? чагарниками — 28,3 %;
• ?нше — 27,9 %.

Зрошуван? земл?: 3,3 тис. км2 (станом на 2014 р?к). Споживання пр?сно? води, станом на 2006 р?к, дор?вню? 1,31 км3 на р?к, або 413,6 тонни на одного мешканця на р?к: з яких 43 % припада? на побутов?, 18 % — на промислов?, 39 % — на с?льськогосподарськ? потреби.

Рослинництво

Головн? с?льськогосподарськ? культури: кукурудза, пшениця, цукров? буряки, бавовник (свого часу займав до 50 % пос?вних площ), виноград, цитрусов?, тютюн, картопля. Розвинут? виноградарство, вирощування оливок ? цитрусових, сад?вництво. ?сторично найб?льше продовольче значення для населення мають кукурудза ? пшениця. Валовий зб?р зерна 1975 становив 600 тис. тонн.

Тваринництво

Тваринництво ма? екстенсивний характер, переважають в?вчарство та коз?вництво. Через рел?г?йн? забобони в сучасн?й Албан?? свиней майже не розводять. Головн? види с?льськогосподарських тварин: худоба на м'ясо, молочно-м'ясна худоба; в?вц?. Погол?в'я худоби (1957 р?к): в?вц? — 1,6 млн, кози — 1 млн, ВРХ — 0,4 млн, свин? — 0,09 млн гол?в. 1975 року було вироблено 58 тис. тонн м'яса, 350 тис. тонн молока.

Транспорт

Транспортна мережа кра?ни в?др?зня?ться нерозвиненостю та техн?чною застар?л?стю шлях?в сполучення. Уряд за допомогою м?жнародних донор?в робить певн? кроки щодо пол?пшення автомоб?льних дор?г ? зал?зниц?.

Громадський транспорт здеб?льшого представлений розвиненою мережею маршрутних такс?, червоно-б?лих ?фургон?в?, станц?? яких розташован? у кожному м?ст? кра?ни. До 3 години дня працю? мун?ципальний автобусний парк. М?ж найб?льшими м?стами центру кра?ни курсують потяги, найб?льш завантажений напрямок Тирана — Дуррес (до 6 на добу).

Автомоб?льний

Головним видом транспорту в кра?н? за час?в соц?ал?зму був автомоб?льний (близько 77 % обсягу вантажо-обороту). Загальна довжина автошлях?в в Албан??, станом на 2008 р?к, дор?вню? 18 000 км, з яких 7 020 км ?з твердим покриттям ? 10 980 км без нього (116-те м?сце у св?т?).

Зал?зничний

Загальна довжина зал?зничних кол?й кра?ни, станом на 2014 р?к, становить 677 км (104-те м?сце у св?т?), з яких 447 км головного шляху, ус? стандартно? 1435-мм кол??. Головн? зал?зниц?: Дуррес — Тирана (збудована 1947 року), Дуррес — Ельбасан (1947).

Пов?тряний

У кра?н?, станом на 2013 р?к, д?? 4 аеропорти (183-т? м?сце у св?т?), з них 4 ?з твердим покриттям зл?тно-посадокових смуг ? 1 ?з ?рунтовим. Аеропорти кра?ни за довжиною зл?тно-посадкових смуг розпод?ляються наступним чином (у дужках окремо к?льк?сть без твердого покриття):

• в?д 10 тис. до 8 тис. фут?в (3047—2438 м) — 3 (0);
• в?д 8 тис. до 5 тис. фут?в (2437—1524 м) — 1 (0);
• в?д 5 тис. до 3 тис. фут?в (1523—914 м) — 0 (1).

У кра?н?, станом на 2013 р?к, споруджено ? д?? 1 гел?коптерний майданчик.

У кра?н?, станом на 2015 р?к, заре?строване 1 ав?ап?дпри?мство, яке оперу? 1 пов?тряним судном. За 2015 р?к загальний пасажирооб?г на внутр?шн?х ? м?жнародних рейсах становив 151,6 тис. ос?б. 2015 року пов?тряним транспортом перевезення вантаж?в, окр?м багажу пасажир?в, не зд?йснювалось.

Албан?я ? членом М?жнародно? орган?зац?? цив?льно? ав?ац?? (ICAO). Зг?дно 20 статт? Чиказько? конвенц?? про м?жнародну цив?льну ав?ац?ю 1944 року, М?жнародна орган?зац?я цив?льно? ав?ац?? для пов?тряних суден кра?ни, станом на 2016 р?к, закр?пила ре?страц?йний преф?кс — ZA, оснований на рад?опозивних, вид?лених М?жнародним союзом електрозв'язку (ITU).

Водний

Загальна довжина судноплавних д?лянок р?чок ? водних шлях?в доступних для суден з дедвейтом б?льше за 500 тонн 2011 року становила 41 км, р?чка Бояна (103-т? м?сце у св?т?).

Головн? морськ? порти Албан??: Дуррес (античний Еп?дамн, середньов?чний Диррах?й), Вльора, Саранда, Шинген?. Станом на 2010 р?к, к?льк?сть морських торгових суден, що ходять п?д прапором кра?ни, але ? власн?стю ?нших держав — 1 (Туреччини); заре?строван? п?д прапорами ?нших кра?н — 5 (Антигуа ? Барбуди — 1, Панами — 4). Морський торговий флот кра?ни, станом на 2010 р?к, складався з 17 морських суден з тоннажем б?льшим за 1 тис. ре?стрових тонн (GRT) кожне (99-те м?сце у св?т?), з яких: суховантаж?в — 16, ролкер?в — 1.

Трубопров?дний

Загальна довжина газогон?в в Албан??, станом на 2013 р?к, становить 331 км (разом ? з нед?ючими 498 км); нафтогон?в — 249 км.

Телекомун?кац??

М?жнародний телефонний код Албан?? — +355. Загальна чисельн?сть абонент?в ф?ксовано? телефонно? мереж?, станом на липень 2015 року, дор?внювала 226,7 тис., що у перерахунку на 100 мешканц?в становить 7 апарат?в (123-т? м?сце у св?т?). У кра?н? в?д 1996 року д?? дек?лька мереж моб?льних оператор?в (Eagle Mobile, Vodafone, AMC Mobile), чий зв'язок ? надзвичайно популярним через брак класично? телефонно? мереж? в г?рських районах. Загальна чисельн?сть абонент?в (станом на 2015 р?к) — 3,401 млн, що у перерахунку на 100 мешканц?в становить 112 апарат?в (133-т? м?сце у св?т?).

Албан?я п?дводними кабелями по?дну?ться з Хорват??ю, ?тал??ю та Грец??ю; Трансбалканською мережею з Болгар??ю, Туреччиною ? Македон??ю; рад?орелейними л?н?ями зв'язку з Тирани до ?тал?? та Грец??.

Албан?я ? членом М?жнародного союзу електрозв'язку (ITU), М?жнародного поштового союзу (UPU).

?нтернет

М?жнародний ?нтернет-домен Албан?? — .al, присво?ний Адм?н?страц??ю адресного простору ?нтернет (англ. Internet Assigned Numbers Authority) зг?дно стандарту ISO 3166 Alpha-2.

Широкосмуговий ?нтернет в Албан?? з'явився 2005 року ? розвивався досить пов?льно. Станом на 2012 р?к в Албан?? було заре?стровано 15,5 тис. ?нтернет-хост?в (124-те м?сце у св?т?). Станом на липень 2015 року в Албан?? нал?чувалось 1,916 млн ун?кальних ?нтернет-користувач?в (104-те м?сце у св?т?), що становило 63,2 % в?д загально? к?лькост? населення кра?ни. 2015 року 1,3 млн абонент?в моб?льного зв'язку використовують широкосмугов? послуги мереж 3G/4G.

Туризм

Саранда

У кра?н? слабко розвинена туристична галузь. Через в?йни, крим?нал ? нерозвинен?сть рекреац?йно? ?нфраструктури кра?на й дос? залиша?ться майже закритою для зовн?шнього св?ту, на в?дм?ну в?д сус?дньо? Чорногор??. Турист?в приваблю? середньов?чна архитектура венец?йських ? турецьких фортець, османських мечетей, ?сторичн? центри м?ст Дурреса, Вльори, Шкодера, залишки античного м?ста Бутринт — об'?кт св?тово? спадщини ЮНЕСКО.

1994 року Албан?ю в?дв?дало лише 59 тис. ?ноземних турист?в.

Албан?я ? членом Всесв?тньо? туристично? орган?зац?? (UNWTO) з 1993 року.

Зовн?шньоеконом?чн? зв'язки

Сальдо рахунку поточних операц?й кра?ни (експорт/?мпорт товар?в ? послуг, чистий дох?д в?д ?нвестиц?й ? трансфертних платеж?в) 2014 року склало — $1,71 млрд, 2015 року — $1,311 млрд (134-те м?сце у св?т?). Основн? торговельн? партнери Албан??: ?тал?я, Грец?я, Серб?я, Туреччина, Чорногор?я. За час?в соц?ал?стично? само?золяц?? головних зовн?шн?м партнером Албан?? в р?зн? часи виступали СРСР ? Китай, на як? припадала половина зовн?шнього товарооб?гу, ?ншу половину покривали соц?ал?стичн? кра?ни Сх?дно? ?вропи. Ввозились машини й устаткування, прокат, засоби транспорту, медикаменти, вироби х?м?чно? промисловост?, товари широкого вжитку; експортувались м?неральна сировина, л?соматер?али, шк?ра, оливкова ол?я, тютюн, цитрусов?, овоч? й фрукти.

Держава експорту?: текстиль, взуття; б?тум, метали, металев? руди, сиру нафту; овоч?, фрукти, тютюнов? вироби. Основними партнерами 2015 року стали: ?тал?я — 42,8 %, Косово — 9,7 %, США — 7,6 %, Китай — 6,1 %, Грец?я — 5,3 %, ?спан?я — 4,8 %. Варт?сть експорту 2014 року становила 1,232 млрд, 2015 року — 0,85 млрд, 2016 року — $0,811 млрд (166-те м?сце у св?т?).

Держава ?мпорту?: машини й устаткування, харчов? продукти, текстиль, продукц?ю х?м?чно? промисловост?. Основними партнерами 2015 року стали: ?тал?я — 33,4 %, Китай — 10 %, Грец?я — 9 %, Туреччина — 6,7 %, Н?меччина — 5,2 %. Варт?сть ?мпорту 2014 року становила 4,05 млрд, 2015 року — 3,6 млрд, 2016 року — $3,6 млрд (132-ге м?сце у св?т?).

Албан?я входить до складу ряду рег?ональних ? глобальних економ?чних, торговельних ? кредитно-ф?нансових орган?зац?й: Орган?зац?? Чорноморського економ?чного сп?вроб?тництва (BSEC), ?н?ц?ативи щодо забезпечення прозорост? у видобувн?й промисловост? (EITI), Продовольчо? та с?льськогосподарсько? орган?зац?? ООН (FAO), М?жнародного агентства з атомно? енерг?? (IAEA), М?жнародного банку реконструкц?? та розвитку (IBRD), М?жнародно? асоц?ац?? розвитку (IDA), ?сламського банку розвитку (IDB), М?жнародного фонду с?льськогосподарського розвитку (IFAD), М?жнародно? ф?нансово? корпорац?? (IFC), М?жнародно? орган?зац?? прац? (ILO), М?жнародного валютного фонду (IMF), М?жнародно? орган?зац?? з? стандартизац?? (ISO) (як кра?на-член-кореспондент), Багатосторонньо? агенц?? з гарант?й ?нвестиц?й (MIGA), Орган?зац?? ?сламського сп?вроб?тництва (OIC), Конференц?? ООН з торг?вл? та розвитку (UNCTAD), Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й з промислового розвитку (UNIDO), Всесв?тнього митного союзу (WCO), Всесв?тньо? орган?зац?? ?нтелектуально? власност? (WIPO), Св?тово? орган?зац?? торг?вл? (WTO).

Економ?чн? в?дносини з Укра?ною

За с?чень—жовтень 2013 року обсяг товарооб?гу м?ж Укра?ною та Албан??ю становив $29,0 млн (знизився у пор?внянн? з в?дпов?дним пер?одом 2012 року на $16,8 млн), у тому числ? експорт — 28,0 млн (знизився на 16,5 млн), ?мпорт — 1,0 млн (знизився на 0,3 млн). Позитивне для Укра?ни сальдо становило $29,0 млн проти 45,8 млн у пор?внянн? з в?дпов?дним пер?одом 2012 року.

Трудов? ресурси

Загальн? трудов? ресурси 1988 року становили 1,5 млн ос?б, 2002 року — 1,59 млн ос?б, 2016 року становили 1,19 млн ос?б (138-ге м?сце у св?т?). У держав? законодавчо встановлений 8-годинний робочий день. Зайнят?сть економ?чно активного населення у господарств? кра?ни розпод?ля?ться наступним чином:

• аграрне, л?сове ? рибне господарства — 41,8 %;
• промислов?сть ? буд?вництво — 11,4 %;
• сфера послуг — 46,8 % (станом на 2014 р?к).

Безроб?ття 2003 року дор?внювало 15,8 % працездатного населення, 2015 року — 17,3 % (161-ше м?сце у св?т?); серед молод? у в?ц? 15—24 рок?в ця частка становила 30,2 %, серед юнак?в — 32,5 %, серед д?вчат — 26,1 % (46-те м?сце у св?т?). Оф?ц?йна статистика не включа? до числа безроб?тних, тих ос?б, що займаються присадибним господарюванням, за неоф?ц?йними даними воно вище за 30 %.

Праця д?тей в?ком до 14 рок?в у кра?н? оф?ц?йно заборонена. 72,8 тис. д?тей у в?ц? 5—14 рок?в (12 % в?д загально? к?лькост?) 2005 року були залучен? до дитячо? прац?.

Державна система соц?ального захисту охоплю? ус?х працюючих громадян, гарантуючи безкоштовне медичне обслуговування, виплати по тимчасов?й в?дсутност? роботи, оплачувану в?дпустку, пенс?ю. Пенс?йний в?к для чолов?к?в — 55—65 рок?в, ж?нок — 50—60 рок?в; пенс?йн? виплати 70 % в?д середньом?сячного зароб?тку.

Населення

Чисельн?сть населення кра?ни 2016 року становила 3,04 млн ос?б (137-ме м?сце у св?т?). Зростання населення Албан?? в минулому стримувалося через хвороби, голод, в?йни, але з 1920-х рок?в воно р?зко почало зб?льшуватися. Так 1945 року в кра?н? проживало 1,12 млн ос?б, 1960 року — 1,63 млн ос?б, 1970 року — 2,1 млн ос?б, 1995 року — 3,41 млн ос?б, а за даними 2001 року цей показник становив 3,5 млн ос?б. За прогнозами ООН на 2025 р?к чисельн?сть населення кра?ни становитиме 3,82 млн, а 2050 року — 4,32 млн ос?б.

Природний рух

Народжуван?сть в Албан??, станом на 2016 р?к, дор?вню? 13,1 ‰ (153-те м?сце у св?т?); 2006 року — 15,1 ‰. Коеф?ц??нт потенц?йно? народжуваност? 2016 року становив 1,5 дитини на одну ж?нку (197-ме м?сце у св?т?). Р?вень застосування контрацепц?? 69,3 % (станом на 2009 р?к). Середн?й в?к матер? при народженн? першо? дитини становив 25 рок?в (оц?нка на 2010 р?к). Ж?нки в Албан?? мають право на 3-р?чну декретну в?дпустку ?з збереженням 80 % зароб?тку за попередн?м м?сцем роботи.

Смертн?сть в Албан?? 2016 року становила 6,7 ‰ (141-ш м?сце у св?т?); 2006 року — 5,2 ‰.

Природний прир?ст населення в кра?н? 2016 року становив 0,3 % (175-те м?сце у св?т?); 2006 року 9,9 ‰. Природний прир?ст у пер?од з 1975 по 1987 становив 2,2 % на р?к, 2004 року всього 0,5 %. Цей рекордно високий показник для вс??? ?вропи — результат зниження смертност?, особливо дитячо?, тод? як народжуван?сть залишилася досить високою.

В?кова структура

В?ково-статева п?рам?да населення Албан??, 2016 р?к (англ.)

Середн?й в?к населення Албан?? становить 32,5 року (96-те м?сце у св?т?): для чолов?к?в — 31,2, для ж?нок — 33,8 року. Оч?кувана середня тривал?сть життя 2015 року становила 78,3 року (61-ше м?сце у св?т?), для чолов?к?в — 75,7 року, для ж?нок — 81,2 року.

В?кова структура населення Албан??, станом на 2016 р?к, вигляда? наступним чином:

• д?ти в?ком до 14 рок?в — 18,37 % (295 тис. чолов?к?в, 263 тис. ж?нок);
• молодь в?ком 15—24 роки — 18,09 % (284 тис. чолов?к?в, 265,5 тис. ж?нок);
• доросл? в?ком 25—54 роки — 40,73 % (589 тис. чолов?к?в, 648 тис. ж?нок);
• особи передпохилого в?ку (55—64 роки) — 10,23 % (168,5 тис. чолов?к?в, 172 тис. ж?нок);
• особи похилого в?ку (65 рок?в ? стар?ш?) — 11,58 % (165 тис. чолов?к?в, 186 тис. ж?нок).

Шлюбн?сть — розлучуван?сть

Коеф?ц??нт шлюбност?, тобто к?льк?сть шлюб?в на 1 тис. ос?б за календарний р?к, дор?вню? 8,9; коеф?ц??нт розлучуваност? — 1,7; ?ндекс розлучуваност?, тобто в?дношення шлюб?в до розлучень за календарний р?к — 19 (дан? за 2011 р?к). Середн?й в?к, коли чолов?ки беруть перший шлюб дор?вню? 30,5 року, ж?нки — 24,9 року, загалом — 27,5 року (дан? за 2014 р?к).

Розселення

Густота населення кра?ни 2015 року становила 105,37 особи/км2 (103-те м?сце у св?т?); 1975 року — 86 ос?б/км2. Населення кра?ни розпод?лене досить р?вном?рно, з дещо б?льш високою концентрац??ю людей у зах?дних р?внинних (головний с?льськогосподарський рег?он) ? центральних районах, г?рськ? долини.

Урбан?зац?я

Дуррес

Тирана

Албан?я урбан?зована кра?на, але як для ?вропейсько? кра?ни в?н досить низький. Р?вень урбан?зованост? становить 57,4 % населення кра?ни (станом на 2015 р?к), 2006 року склав лише 45 %, межу у 50 % м?ського населення кра?на подолала kbit 2011 року. Темпи зростання частки м?ського населення — 2,21 % (оц?нка тренду за 2010—2015 роки). Головним руш??м урбан?зац?? Албан?? стала п?сляво?нна ?ндустр?ал?зац?я кра?ни; так 1930 року в м?стах мешкало лише 14,5 % населення, а 1971 року вже 33,8 %, 1985 року — 34 %.

Головн? м?ста держави (оц?нка 2001 року, для Тирани 2015 р?к): Тирана (столиця) — 454 тис. ос?б, Дуррес (202 тис. ос?б на 2009 р?к), Ельбасан (87 тис. ос?б), Шкодер (82 тис. ос?б), Вльора (77 тис. ос?б). Населення найб?льшого м?ста ? столиц? кра?ни в XX стол?тт? зростало наступним чином: 1938 р?к — 25 тис. ос?б; 1950 р?к — 80 тис. ос?б; 1989 р?к — 238 тис. ос?б; 2009 р?к — 430 тис. ос?б (до 700 тис. неоф?ц?йно).

М?грац??

Р?чний р?вень ем?грац?? 2016 року становив 3,3 ‰ (184-те м?сце у св?т?). Цей показник не врахову? р?зниц? м?ж законними ? незаконними м?грантами, м?ж б?женцями, трудовими м?грантами та ?ншими. Жител? Албан?? належать до числа найб?дн?ших у ?вроп?, тож багато молодих албанц?в ем?гру? в пошуках роботи.

За кордоном прожива? б?льше етн?чних албанц?в, н?ж у межах само? Албан??. Найб?льш? албанськ? громади: у Косов? — 1,6 млн албанц?в-косовар?в; у Македон?? — 490 тис. ос?б; у Грец??, у м?ст? Аф?ни, на Пелепонес?, островах Егейського моря, чами на п?вн?чному заход? — 150 тис. ос?б; на п?вдн? ?тал??, на остров? Сицил?я — 120 тис. ос?б; у Чорногор?? — 40 тис. ос?б; громади в США, Туреччин?, ?гипт?, Укра?н?. П?сля скасування 1989 року автономного краю Косово ? Метох?я сербською нац?онал?стичною владою колишньо? Югослав??, албанц? стали об'?ктом етн?чних чисток у кра?н?, внасл?док чого 450 тис. б?женц?в знайшли притулок в Албан??.

Б?женц? ? вимушен? переселенц?

У держав?, станом на 2016 р?к, нал?чу?ться 7,4 тис. ос?б без громадянства.

Албан?я ? членом М?жнародно? орган?зац?? з м?грац?? (IOM).

Етн?чний склад

Головн? етноси кра?ни, що складають албанську нац?ю: албанц? — 82,6 %, греки — 0,9 %, румуни, цигани, македонц?, чорногорц? ? ?гиптяни разом — 1 %, ?нш? — 15,5 % населення (оц?ночн? дан? за 2011 р?к). Серед населення Албан?? найнижчий в?дсоток ?нородц?в по вс?й ?вроп?: лише близько 2 % жител?в не етн?чн? албанц?.

Албанц? ведуть власну ?стор?ю в?д прадавнього ?лл?р?йського населення кра?ни на п?вн?ч в?д долини р?чки Шкумб?н?. Ця р?чка слугу? умовним кордоном м?ж албанськими субетносами: тосками на п?вдн? й гегами на п?вноч?. Попри багатов?ков? вторгнення грек?в, римлян, слов'ян, турк?в, албанц? зум?ли зберегти власну етнокультурну самобутн?сть.

Етн?чно-рел?г?йна менш?сть православних грек?в компактно мешка? на п?вдн? кра?ни (села округ Г?рокастра, Вльора, Дельв?на та Саранда), хоча в античну епоху елл?н?стичним був увесь п?вдень кра?ни. Греки представляють найб?льшу етн?чну менш?сть кра?ни. За оф?ц?йною статистикою уряду Албан?? чисельн?сть грек?в 65 тис. ос?б, за даними уряду Грец?? — 280 тис. ос?б.

Слов'янське населення кра?ни не чисельне: чорногорц? мешкають у дек?лькох селах поблизу озера Шкодер на п?вноч? кра?ни; македонц? — на сход?, на берегах озера Преспа, та у м?стах Корча, Подградець, Ельбасан та Тирана.

Аромуни як субетнос румун?в значно перейняли грецьку культуру. Вони населяють п?вденний зах?д кра?ни (Ф??р?, Люшня, Берат, Вльора), невеличк? громади в м?стах Корча, Дуррес, Тирана й Ельбасан. Вони займаються торг?влею, перевезеннями ? скотарством. Уряд Албан?? не розгляда? аромун?в окремо в?д грецько? православно? громади. Цигани найб?льше сконцентрован? навколо м?ста Корча.

Албансько-укра?нськ? зв'язки

П?д час рос?йсько-турецьких в?йн 1787—1792 та 1806—1812 рок?в окрем? групи православних албанц?в повставали проти Османсько? ?мпер?? ? при?днувалися до рос?йських в?йськ. По завершенню в?йн ц? групи були оселен? в?дпов?дно в Одес? (Мала та Велика Арнаутськ? вулиц?) та в Буджаку (село Каракурт), утворивши етн?чну групу укра?нських албанц?в.

У 1916 роц? нац?онал?сти обох кра?н взяли участь у конференц?? Союзу народ?в у Лозанн?, у друг?й половин? XX стол?ття — входили до складу Антиб?льшовицького блоку народ?в.

Мови

Оф?ц?йна мова: албанська — розмовля? 98,8 % населення держави. ?нш? поширен? мови: грецька — 0,5 %, македонська, румунська, циганська, турецька, ?тал?йська, сербо-хорватська разом — 0,6 % (дан? на 2011 р?к). Албанська мова (шт?п) належить до ?ндо?вропейсько? мовно? родини, використову? латинську писемн?сть. Перш? зразки албанського письма датуються XV стол?ттям. П?сля турецько? навали пан?вне положення в албанському житт? займають турецька та грецька мови. В албанськ?й мов? виокремлюють дв? гов?рки: гегську (п?вн?чну) та тоскську (п?вденну). 1908 року була запроваджена подв?йна абетка, але ?дино? писемно? норми дос? не було вироблено. В основу оф?ц?йно? албансько? мови покладен? норми тоскського д?алекту, яким розмовля? б?льш?сть населення кра?ни. В албанськ?й мов? багато запозичень ?з сус?дн?х мов (грецько?, ?тал?йсько?, сербсько?, македонсько?, турецько?), як? впродовж XX стол?ття п?д час нац?онального в?дродження були або викреслен?, або вимова яких була наближена до албансько?.

Рел?г??

Головн? рел?г?? й в?рування, як? спов?ду?, ? конфес?? та церковн? орган?зац??, до яких зарахову? себе населення кра?ни: ?слам — 56,7 %, римо-католицтво — 10 %, православ'я — 6,8 %, ате?сти — 2,5 %, суф?йський орден бекташ?в — 2,1 %, ?нш? — 5,7 %, не визначились — 16,2 % (станом на 2011 р?к). У пер?од 1967—1990 рок?в ус? мечет? й церкви по кра?н? були закрит? соц?ал?стичною владою, а в?дкрите спов?дування рел?г?? заборонялось.

За даними Дж. Г. Мелтона, мусульмани становлять 63 % населення кра?ни, християни — 31 %, ате?сти — 5 %. До 1947 року, початку ате?стично? пропаганди ? заборони в?дкритого в?роспов?дання в кра?н?, 70 % населення спов?дувало ?слам, 20 % — православ'я (переважно тоски ? греки на п?вдн?), 10 % — католицтво (переважно геги на п?вноч?). Серед прихильник?в р?зних конфес?й в?дзнача?ться вза?мна толерантн?сть, серйозну п?дтримку в сусп?льств? набува? ?дея св?тсько? держави ? секуляризац?я сусп?льства.

Албан?я ?дина мусульманська держава ?вропи (Туреччина ? Азербайджан частково в ?вроп?, Босн?я ? Герцеговина — федерац?я мусульмансько? й християнсько? громад). Масовий перех?д християнського населення до ?сламу в?дбувся в Середн? в?ки п?д час володарювання Османсько? ?мпер??. Здеб?льшого сучасн? албанц? ном?нально спов?дують ?слам, б?льш?сть спов?ду? ?слам сун?тського спрямування. За даними Державного департаменту США участь у рел?г?йних богослуж?ннях беруть в?д 25 до 40 % населення. Окр?м сун?т?в, в Албан?? присутня г?лка бекташ?в (120 тис. ос?б), схильних до панте?стичних погляд?в. Св?товий орден дерв?ш?в-бекташ?в був утворений на початку XX стол?ття, 1945 року утворений власний орган самоврядування. Центри громад бекташ?в знаходяться в Берат? й Ельбасан?.

П?д час володарювання комун?ст?в католицька церква зазнавала найб?льших утиск?в ? гон?нь. 4 червня 1967 року були закрит? для в?дв?дин ус? мечет? й церкви, кра?ну проголошено ате?стичною, лише 1990 року почали в?дкривати деяк? з них, було проголошено свободу в?роспов?дання. П?сля повалення комун?стичного ладу саме християнськ? громади почали бурхливе в?дновлення, чому сприяли як ?вропо?нтеграц?йн? настро? в сусп?льств?, так ? допомога Римсько? католицько? церкви. Вже 1994 року к?льк?сть католик?в досягла позначки 0,49 млн в?рян.

10,4 % населення кра?ни зарахову? себе до Албансько? автокефально? православно? церкви, що була проголошена 1922 року й оф?ц?йно отримала самоврядн?сть в?д Константинопольського патр?архату 1937 року. Загалом православних у кра?н? 16 % населення, приблизно 470 тис. в?рян.

Осв?та

Тиранський ун?верситет

Р?вень письменност? 2015 року становив 97,6 % дорослого населення (в?ком в?д 15 рок?в): 98,4 % — серед чолов?к?в, 96,9 % — серед ж?нок; 2003 року — 86,5 %, 93,3 % серед чолов?к?в, 79,5 % серед ж?нок. Державн? витрати на осв?ту складають 3,54 % в?д ВВП кра?ни, станом на 2013 р?к (130-те м?сце у св?т?). Середня тривал?сть осв?ти становить 16 рок?в, для хлопц?в — до 16 рок?в, для д?вчат — до 16 рок?в (станом на 2014 р?к).

До друго? св?тово? в?йни в Албан?? понад 80 % населення було неписьменним. П?сля проголошення Албан?? народною республ?кою в кра?н? усе населення у в?ц? в?д 12 до 40 рок?в зобов'язали оволод?ти грамотою.

Середня ? профес?йна

1969 року була запроваджена соц?ал?стична система народно? осв?ти. Яка складалась з дошк?льно?, 8-р?чно? загально? обов'язково?, 4-р?чно? профес?йно? або повно? середньо?, 3-4-р?чно? вищо?. 1958—1959 навчального року в Албан?? навчалось: 183 тис. учн?в у початкових школах, 78 тис. учн?в у профес?йних ? повних середн?х школах, 5 тис. студент?в у вищих навчальних закладах. 1973—1974 навчального року в Албан?? навчалось: 581 тис. учн?в у початкових школах, 104 тис. учн?в у 116 профес?йних ? 39 повних середн?х школах, 28,7 тис. студент?в у вищих навчальних закладах (14 техн?кум?в ? 6 вищих навчальних заклад?в).

Вища

Найавторитетн?шими й найстар?шими вищими закладами кра?ни слугують Тиранський ун?верситет, педагог?чний ?нститут, зоотехн?чний ? с?льськогосподарський ?нститут. Тиранський ун?верситет створено 1957 року в столиц? на баз? ?нституту наук у склад? 6 факультет?в: економ?чного, педагог?чного, медичного, ф?лолого-?сторичного та ?н. Вже 1958 року в ун?верситет? навчалось понад 3300 студент?в, проводилась науково-досл?дна робота з ?стор??, мовознавства, етнограф??, б?олог??.

Охорона здоров'я

Медичне обслуговування в Албан?? безкоштовне, проте невисокого р?вня, хрон?чно страждаюче в?д нестач? квал?ф?кованих медичних кадр?в, р?вня оплати прац?, нестач? медикамент?в та застар?лого обладнання, через що в кра?н? розвинена платна ? народна медицина.

Забезпечен?сть л?карняними л?жками в стац?онарах — 2,6 л?жка на 1000 мешканц?в (станом на 2012 р?к). Загальн? витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 5,9 % в?д ВВП кра?ни (111-те м?сце у св?т?); 1990 року — 4 % ВВП. 1938 року в Албан?? нал?чувалось 8 л?карень ? 40 амбулатор?й ?з 820 л?карняними л?жками (0,8 л?жка на 1 тис. мешканц?в); 1956 року — 112 л?крських заклад?в ?з 6573 л?жками (4,6 л?жка на 1 тис. жител?в), серед них 58 л?карень на 3669 л?жок, 16 протитуберкульозних заклад?в на 1655 л?жок, 580 амбулатор?й, 73 родильн? будинки та в?дд?лення, понад 80 дитячих ясел; 1969 року — 13,41 тис. л?карняних л?жок — 6,4 л?жка на 1 тис. мешканц?в.

Забезпечен?сть л?карями в кра?н? на р?вн? 1,29 л?каря на 1000 мешканц?в (станом на 2013 р?к). 1957 року в кра?н? працювало 280 л?кар?в, на 1 л?каря припадало 10 тис. жител?в; зубних л?кар?в — 24, середнього медичного персоналу — 3039; 1967 року медичну допомогу надавали 1255 л?кар?в, забезпечен?сть л?карями становила 1 л?кар на 1607 мешканц?в. Л?кар?в та прац?вник?в медичних заклад?в готу? медичний факультет Тиранського ун?верситету. Справами охорони здоров'я держави займа?ться М?н?стерство охорони здоров'я.

В?дом? албанськ? курорти: Албанська Рив'?ра, Дуррес, Поградець, Уй?те-Фтохта, Л?джа.

Смертн?сть немовлят до 1 року, станом на 2016 р?к, становила 12,3 ‰ (120-те м?сце у св?т?), хлопчик?в — 13,7 ‰, д?вчаток — 10,8 ‰; 2006 року — 21 ‰. Значного зниження цього показника вдалося досягнути п?сля легал?зац?? аборт?в у пер?од 1990—1993 рок?в. Головн? причини дитячо? смертност?: шлунково-кишков? та расп?раторн? захвороювання. Р?вень материнсько? смертност? 2015 року становив 29 випадк?в на 100 тис. народжень (128-ме м?сце у св?т?).

Албан?я входить до складу ряду м?жнародних орган?зац?й: М?жнародного руху (ICRM) ? М?жнародно? федерац?? товариств Червоного Хреста ? Червоного П?вм?сяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесв?тньо? орган?зац?? охорони здоров'я (WHO).

Найб?льш? албанськ? б?бл?отеки: Нац?ональна б?бл?отека Албан?? (б?льше 200 тис. том?в), Б?бл?отека ун?верситету Тирани.

Захворювання

Починаючи з 1990-х рок?в через неяк?сну питну воду р?зко п?двищились випадки захворювання в?русним гепатитом А; 1994 року заф?ксован? випадки холери.

К?льк?сть хворих на СН?Д нев?дома, приблизно це 0,04 % населення в репродуктивному в?ц? 15—49 рок?в (126-те м?сце у св?т?). Дан? про к?льк?сть смертей в?д ц??? хвороби за 2014 р?к в?дсутн?.

Частка дорослого населення з високим ?ндексом маси т?ла 2014 року становила 18,1 % (88-ме м?сце у св?т?); частка д?тей в?ком до 5 рок?в з? зниженою масою т?ла становила 6,3 % (оц?нка на 2009 р?к). Ця статистика показу? як власне стан харчування, так ? наявну/г?потетичну поширен?сть р?зних захворювань.

Сан?тар?я

2000 року 98 % населення було забезпечено питною водою. Доступ до облаштованих джерел питно? води 2015 року мало 84,3 % населення в м?стах ? 81,8 % в с?льськ?й м?сцевост?; загалом 83,6 % населення кра?ни. В?дсоток забезпеченост? населення доступом до облаштованого водов?дведення (канал?зац?я, септик): у м?стах — 95,5 %, у с?льськ?й м?сцевост? — 90,2 %, загалом по кра?н? — 93,2 % (станом на 2015 р?к).

Соц?ально-економ?чне положення

Сп?вв?дношення ос?б що в економ?чному план? залежать в?д ?нших до ос?б працездатного в?ку (15—64 роки) загалом становить 44,8 % (станом на 2015 р?к): частка д?тей — 26,9 %; частка ос?б похилого в?ку — 18 %, або 5,6 потенц?йно працездатних на 1 пенс?онера. Загалом дан? показники характеризують р?вень затребуваност? державно? допомоги в секторах осв?ти, охорони здоров'я ? пенс?йного забезпечення, в?дпов?дно. За межею б?дност? 2012 року перебувало 14,3 % населення кра?ни. Розпод?л доход?в домогосподарств у кра?н? вигляда? наступним чином: нижн?й дециль — 4,1 %, верхн?й дециль — 20,5 % (станом на 2012 р?к). Станом на 2016 р?к, уся кра?на була електриф?кована, усе населення мало доступ до електромереж.

Станом на липень 2015 року в Албан?? нал?чувалось 1,916 млн ун?кальних ?нтернет-користувач?в (104-те м?сце у св?т?); 2001 року всесв?тньою мережею в Албан?? користувались 2,5 тис. ос?б.

Безпека

Албан?я уразлива для в?дмивання грошей отриманих в?д торг?вл? наркотиками, збро?ю, траф?ку нелегал?в та контрабанди до ?вропи.

Наркотики

Св?тов? маршрути наркотраф?ку (англ.)

Албан?я слугу? перевалочним пунктом для п?вденно-зах?дноаз?йських оп?ат?в, гашишу, марихуани на Балкани; незначних поток?в п?вденноамериканського кока?ну до Зах?дно? ?вропи, м?сцев? угруповання зд?йснюють контроль над наркотраф?ком. Албанц? пост?йно розширюють площ? вирощування оп?йного маку й марихуани.

Культура

Мистецтво

?браг?м Кодра — албанський художник, який визнаний одним з великих живописц?в XX стол?ття, на р?вн? з Пабло П?кассо. Як засновник ?нновац?йно? ?нтерпретац?? Куб?зм, Кодра експонував сво? роботи та сп?впрацював з Пабло П?кассо, значно сприяючи еволюц?? сучасного мистецтва. Його роботи, представлен? у пров?дних нац?ональних музеях, в ?тал?йському парламент? (La Grande Pace) ? в Ватиканських музеях, характеризуються суворою геометричною та метаф?зичною естетикою, що закр?плю? його позиц?ю як центрально? ф?гури в ?стор?? мистецтва ?вропи.

Культура албанського народу нал?чу? к?лька тисяч рок?в безперервного розвитку ? самовдосконалення. На сучасну культуру албанц?в найб?льший вплив мало багатов?кове панування Османсько? ?мпер?? на цих землях. Це викристал?зувало м?цн? родинн? й кланов? зв'язки, ц?лковиту повагу до авторитету м?сцевих представник?в влади, багатих землевласник?в. З початку XX стол?ття робились спроби модерн?зувати албанське сусп?льство, викор?ненням старих соц?альних ц?нностей ? зам?ною ?х на б?льш прогресивн? зах?дн?. У кра?н? в 1920—1930-х роках почали з'являтись школи, книжков? магазини, читальн?, друкуватись газети ? журнали. Значний вплив на культурне життя кра?ни мала ?тал?я, п?сля Друго? св?тово? в?йни — спочатку СРСР, пот?м Китай. Культурн? зв'язки ?з Заходом почали налогоджуватись, спочатку ненадовго п?сля розриву зв'язк?в ?з СРСР 1961 року, а пот?м на пост?йн?й ?вропейськ?й ре?нтеграц?йн?й основ? з 1990 року.

У кра?н? заради збереження нац?онального культурного надбання ? просв?тницько? д?яльност? музе? археолог??, етнограф??, нац?онально-визвольно? боротьби албанського народу. У перш? роки соц?ал?стично? влади було утворено 11 музе?в, 14 будинк?в культури, 27 профес?йних клуб?в, 450 будинк?в-читалень.

Арх?тектура

В?д антично? епохи (починаючи в?д VII стол?ття до н. е.) на теренах Албан?? збереглися залишки оборонних споруд, громадських ? житлових буд?вель, р?зноман?тних арх?тектурних деталей (розкопки в Пейан? III—II стол?ття до н. е.). В?д середньов?чно? епохи залишились споруди в?зант?йського (церкви в селах Лявдар? та Мбор'? XIII—XIV стол?ття) ? романського (собор у сел? Шас?, церкви в селах Вау-?-Дей?с та Обот? XIII стол?ття) типу, а також фортец? й замки в Бур?н?то, Дуррес?, Берат? (VI стол?ття); двобанна церква в Месопотамо (X стол?ття); венец?йськ? фортец? ? замки (XIII стол?ття). З час?в османського панування залишилися деяк? палаци, численн? укр?плення, закрит? ринки, мечет?. Для народно? арх?тектури Албан?? характерн? г?рськ? укр?плен? будинки-веж? (кули), двоповерхов? будинки з навислим другим поверхом, з в?дкритими верандами, черепичною покр?влею, плескатим черепичним дахом. У м?стах Албан?? арх?тектура середньов?ччя ? перших десятил?ть XX стол?ття по?дну?ться з сучасною забудовою, чотири-, п'ятиповерховими будинками. Чудовий м?ський ансамбль явля? собою реконструйована площа Скандербега в Тиран?. У сучасних албанських селах переважа? цегляна двоповерхова забудова.

Бункери

Арх?тектурною ?в?зит?вкою? сучасно? Албан?? слугують занедбан? в?йськов? бункери, що виступають обов'язковим елементом ландшафту, особливо вздовж узбережжя ? державних кордон?в.

Протягом усього часу правл?ння Енвера Ходж?, з моменту зак?нчення Друго? св?тово? в?йни до його смерт? в кв?тн? 1985 року, в Албан?? йшло безперервне буд?вництво бетонних бункер?в. Загалом було зведено понад 700 тис. малих бункер?в, що здеб?льшого розташовувались групами по 3 та б?льше, по одному на кожн? 4 мешканця кра?ни. Приблизна густота бункер?в 24 на км2. Бункери зводили у м?сцях ймов?рного наступу супротивника: на узбережж?, вздовж кордон?в, на пагорбах, у м?стах на задн?х дворах будинк?в. У раз? в?йни бункери мали вм?стити ус?х громадян кра?ни, щоб вони мали змогу продовжити боротьбу до останнього подиху.

Усередин? г?р ? пагорб?в зводили велик? бетонован? укр?плення для важко? бронетехн?ки ? п?хоти, щоб захистити ?? в?д ав?ац?йних нальот?в. Багато з них не були добудован?. Споруджений п?дземний аеродром, здатний вм?стити до 50 л?так?в. Також було зведено два укр?плення в скелях на вод?, з 2 входами ? виходами, з'?днаними тунелем з водою, ? з п?дсобними прим?щеннями (аналог?чно до радянсько? бази п?дводних човн?в у Балаклав? на Чорному мор?). Призначалися вони для укриття, ремонту ? спорядження п?дводних човн?в. В одному з таких об'?кт?в свого часу базувалася радянська розв?дка на Адр?атиц?. Для парт?йного кер?вництва були зведен? укриття в столиц? Тиран?, на гор? Дайт?. Особисто для Енвера Ходж? був побудований головний бункер у р?дному м?ст? Г?рокастра, довжиною к?лька сот метр?в.

• 
  Бункер-житло
• 
  Занедбаний бункер
• 
  Потр?йний бункер на узбережж?
• 
  Бункер у горах поблизу Вальбони

2012 року уряд Албан?? ухвалив р?шення про л?кв?дац?ю цих артефакт?в минулого, почався демонтаж бункер?в у першу чергу з пляж?в, м?ст, шлях?в ? тих м?сць, де вони можуть потрапити на оч? туристам. Багато бункер?в переобладнан? в душов? прим?щення, кафе, роздягальн? або просто склади.

Образотворче мистецтво

Кола ?дромено. ?Портрет сестри художника, Тони? (?Албанська Мона Л?за?), 1883 р?к. Полотно, ол?я 75 × 60 см

Кола ?дромено. ?Автопортрет?, 1931 р?к

Живопис ? скульптура ?снували на територ?? Албан?? ще в античну епоху. Високого розвитку нац?ональний живопис ? скульптура досягли в Албан?? за час?в середн?х в?к?в, на як? мали вплив творч?сть в?зант?йських та ?тал?йських митц?в. Чудовим прикладом цього слугують фрески в церкв? Тр?йц? в Лявдар?. У 1550-х роках Онуфр?й з Неокастра намалював фрески у церквах сел Шельтсан та Бальш з виразними рисами реал?зму. У XVIII стол?тт? брати Коста й Афанас?й Зографи розписали церкви у Воскоп?, Корч? та ?нших м?стах. Давид з Селяниц? та Констанд?н? Шпатараку були майстрами албанського бароко. У цьому ж стол?тт? з'явля?ться ориг?нальний стиль ?конопису. Св?тський станковий живопис поширився наприк?нц? XIX — початку XX стол?ття. Чудовими представниками цього часу виступають художники Н. Март?н? та Коли ?дромено (1860—1939). Представниками зах?дного ?мпрес?он?зму в цей час виступають В. М?о та А. Зенг. Розкв?т албансько? живопису припада? на м?жво?нний пер?од, коли виникло в?дразу к?лька художн?х шк?л, найб?льша шкодерська, на чол? з Зефом Коломб? (1907—1949). Наприк?нц? 1920-х рок?в з'явля?ться албанська скульптура, пров?дними напрямками яко? стали портретизм ? монументал?зм.

П?сля встановлення народно? влади розвиваються р?зн? жанри живопису, граф?ки, скульптури. За час?в соц?ал?зму працювали живописц? В. М?о, С. Рота, Н. Займ?, Ф. Стамо, К. Кодел?; скульптори: Л. Школа, О. Паскал?, Я. Пачо, К. Хош? — основоположники нац?онального мистецтва соц?ал?стичного реал?зму. У XX стол?тт? були створен? перш? в ?стор?? кра?ни: Л?цей ?мен? Йордана М?сья, Державна художня галерея, Етнограф?чно-археолог?чний музей тощо.

В Албан?? з давн?х час?в розвива?ться народне декоративно-ужиткове мистецтво: килимарство, гаптування, ткацтво, р?зьбярство по кам?нню та деревин?, обробка ср?бла (лиття, ф?л?грань, чеканка), керам?ка. У сучасн?й Албан?? урядом вид?ляються державн? субсид?? на п?дтримку й розвиток народних кустарних промисл?в.

Вироби сучасних майстр?в експонуються в Нац?ональн?й галере? мистецтв, М?жнародному культурному центр?, залах Академ?? декоративних мистецтв, музеях, приватних картинних ? галереях керам?ки.

Л?тература

На?м Фрашер?

?сма?л Кадаре та Мас?ела Луша

В Албан?? народна творч?сть, еп?чн? поеми, ?сторичн? п?сн?, ма? в?кову ?стор?ю. Перша пам'ятка албансько? писемност?, ?Формула хрещення? ?пископа Паля Енгел? дату?ться 1462 роком. У XVI—XVII стол?ттях працювали албанськ? гуман?сти П. Буд?, Ф. Барде, П. Богдан?, М. Барлет?. Ц? письменники, кр?м церковно-духовних, писали й св?тськ? книги: Ф. Бард? 1635 року склав перший словник албансько? мови, наступного року написав б?ограф?ю нац?онального героя Скандербега; П. Богдан? удосконалював р?дну мову. У XVII стол?тт? Т. Кавальйот? та Дань?ль склали словник албансько? мови.

XIX стол?ття ознаменувалось д?яльн?стю визначних письменник?в-патр?от?в, д?яч?в нац?онального в?дродження, пан?вним напрямом став романтизм ?з елементами реал?зму. Найв?дом?ш? представники цього пер?оду: поет ?. Де-Рада (поеми ?П?сн? М?лосао? 1836 року, ?Албанська рапсод?я? ? ?Нещасний Скандербег? 1886 року), поет Г. Дара Молодший (поема ?Остання п?сня Бали? 1887 року), поет 3. Серембе (поема ?Доля?), поет В. Шкодрап? (поема ?О моя Албан??!?), проза?к ? перекладач К. Кр?стофор?д? — батько албансько? л?тературно? мови, основоположник ново? албансько? л?тератури На?м Фрашер? (поеми ?Стада ? ниви? 1886 року та ??стор?я Скандербега? 1898 року, ?Букол?ки й георг?ки?, ?Щире бажання албанця?, ?Веснян? кв?ти?). Збирач фольклору Ф. М?тко видав авторську зб?рку ?Албанська бджола?.

Поети-реал?сти початку XX стол?ття: Чаюп? (зб?рка ?Батько Томор?? ? комед?я ?Чотирнадцятил?тн?й жених?, обидв? 1902 року), Н. М'?да (поеми ?Вигнанець? ? ?Плач солов'я?), Ф. П?рока, Р. С?л?ч?. Одним ?з зачинател?в албансько? художньо? прози був М. Грамено — автор патр?отичних п?сень ? новел. У 1920—1930-х роках утверджу?ться соц?альна тематика, на авансцену албанського л?тературного життя виступили проза?ки: Ф. Нол? (??стор?я Скандербега? 1921 року), Ф. Постол?, X. Стерм?л?, поет ? проза?к-реал?ст М?ген? (зб?рка поез?? ?В?льн? в?рш??). У роки Друго? св?тово? в?йни 1939—1945 ? п?сля зв?льнення в?д окупац?? в л?тератур? Албан?? ?деолог?чно розроблялись тема народно? в?йни проти ?тало-н?мецьких загарбник?в (поема Ф. Г'яти ?П?сня про партизана Бенко?, роман Д. Шутер?ч? ?Визволител?? 1952—1955 рок?в) ? тема соц?ального перетворення життя (романи С. Спассе ?Вони були не одн?? 1952 року; Ф. Г'яти ?Болото? 1959 року). У 1950—1960-х роках з'являються автоб?ограф?чн? та ?сторичн? пов?ст? й романи Д. Шутер?ч?, В. Кокони, Я. Дзодзи.

За час?в соц?ал?стично? влади в кра?н? щор?чно друкувалось до 900 книг р?зноман?тно? тематики, часто перекладались класики рос?йсько? ? радянсько? л?тератури.

Укра?нсько-албанськ? л?тературн? в?дносини

В?домост? про Албан?ю ? албанц?в траплялися в Укра?н? здавна, зокрема вже в пам'ятках л?тописно?, полем?чно? ? пропов?дницько? л?тератури XVI—XVII стол?ть. Особлива увага прид?лялась особ? нац?онального героя Скандербега, найб?льше висв?тлення яка отримала в публ?цистичному твор? 1679 року ?оаник?я Галятовського ?Леб?дь?. 1914 року ?ван Франко переклав албанську народну п?сню ?Смерть Скандербега?, яку уперше було надруковано 1940 року. Твори албанських письменник?в укра?нською мовою перекладали О. Новицький, А. Шиян, Л. См?лянський.

Театр

Перш? вистави 1874 року зд?йснив театральний гурток селища Тесторат?. У друг?й половин? XIX стол?ття аматорськими театрами в Албан?? ставились п'?си С. Фрашер?, М. Грамено, Ф. Нол?, А. Чаюп?. 1944 року на баз? аматорських партизанських труп було створено профес?йний Народний театр у Тиран?, п?зн?ше театри в Шкодер? (1949 р?к), Корч? (1950 р?к) й Дуррес?. У Тиран? було збудовано нове прим?щення Державного театру опери та балету. У репертуар? театр?в твори албанських драматург?в (К. Якова, С. П?тарки, Д. Броя, Ф. Г'яти), св?това класична ? сучасна драматург?я. Ч?льне м?сце займають радянськ? п'?си (?Кремл?вськ? куранти? М. Погод?на, ?Платон Кречет?, ?Макар Д?брова?, ?Калиновий гай?, ?Крила? О. Корн?йчука, ?Таня? О. Арбузова). В?дом? д?яч? албанського театру: М. Поп?, Н. Фрашер?, Е. ?мам?.

Музика й танц?

Танцюристки у традиц?йних костюмах

Блеона Керет?

Албан?я — кра?на р?зноман?тного музичного фольклору (шкодерськ?, ельбасанськ?, корчанськ? традиц??). Поряд з д?атон?чними ладами, простими ритмами музиц? Албан?? властив? також мелодика з ходами на зб?льшену секунду, складн? метричн? утворення, ладова та ритм?чна зм?нн?сть.

Албанськ? народн? хоров? п?сн? переважно триголос?.

Народн? албанськ? музичн? ?нструменти:

• струнн? — чифтел?, ляхута (лагут);
• духов? — зумаре, фюели (фюл), кьоман?, гайда (р?д волинки).

Починаючи в?д 1950-х рок?в розвива?ться професес?йне музичне мистецтво, оперета, симфон?чна, камерно-?нструментальна, хорова музика, художня самод?яльн?сть. Перш? опери ?Мр?ка? 1954 року ? ?Скандербег? 1968 року Пренги Якови. 1963 року був поставлений балет ?Хал?ль ? Хайр?я? режисера Да?.

В?дом? композитори: К. Коно, К. Трако, М. Кранте, Ч. Задея, Д. Лека. Створено театр опери та балету, ф?лармон?ю, симфон?чний оркестр, державний народний хор, ансамбль п?сн? й танцю Албансько? народно? арм??, художн?й л?цей з музичним в?дд?лом, розширювалась с?тка дитячих музичних шк?л.

Мелод?? популярних у СРСР п?сень нер?дко виконувались з новими м?сцевими текстами (наприклад, укра?нська п?сня ?Розпрягайте, хлопц?, коней?).

К?нематограф

К?нематограф?я в Албан?? почала розвиватися п?сля проголошення народно? влади. Соц?ал?стичний уряд надавав великого значення виготовленню патр?отичних ф?льм?в в?тчизняним к?нематографом. Заснована 1952 року на баз? к?но?нституту, що д?яв у кра?н? в?д 1945 року, к?ностуд?я ?Нова Албан?я? в?дразу почала масовий випуск документальних ф?льм?в й к?ножурнал?в. Перш? кроки на шляху розвитку нац?онального к?номистецтва албанськ? к?номитц? робили разом ?з радянськими прац?вниками к?но у картинах ?Нова Албан?я?, ?Перший конгрес парт???, ?Албан?я?. Перший кольоровий художн?й ф?льм — ?Великий во?н Албан?? Скандербег? режисера С. Юткевича було випущено 1954 року за допомоги радянських к?номитц?в, ф?льм отримав приз Канського к?нофестивалю за режисуру. 1958 року вийшов перший власний албанський художн?й ф?льм режисера К. Дамо ?Тана? за однойменною пов?стю письменника Ф. Г'ята. Наступного року в?н же випустив ф?льм ?Фуртуна?. Наприк?нц? 1980-х рок?в у кра?н? нал?чувалось близько 100 к?нотеатр?в.

Свята

• Новий р?к (алб. Krishtlindje, Kershendella, Kullanat, Kolendre) — 1 с?чня.
• Р?здво — 25 грудня, за православним календарем.
• День Республ?ки — 11 с?чня, в?дзнача?ться в?д 1946 року.
• День прац? — 1 травня.
• День беатиф?кац?? Мар?? Терез?? — 19 жовтня.
• День прапора, нац?ональне свято незалежност? — 28 листопада, 1912 року кра?на здобула незалежн?сть в?д Османсько? ?мпер??.
• День зв?льнення — 29 листопада, в?дзначають з 1944 року, у пер?од 1992—1997 рок?в свято переносили на 28 листопада, по?днуючи його з Днем прапора.

Наука

1973 року була заснована Албанська академ?я наук.

Засоби масово? ?нформац??

1944 року було засновано Албанське телеграфне агентство, того ж року Державна орган?зац?я ?Албанське рад?о ? телебачення?.

Телебачення

Починаючи з 1949 року ведеться нац?ональне рад?омовлення. 1951 року споруджено центральну рад?останц?ю ?Тирана?, п?зн?ше рег?ональн? станц?? в Шкодер?, Корч? й Вльор?. Станом на 2015 р?к у кра?н? д?яло 63 приватних ? 2 державних телев?з?йних канал?в, 2 кабельн? мереж?, транслюються ?тал?йськ? та грецьк? телеканали. Кра?на переходить в?д аналогового мовлення до цифрового, уряд зобов'язався надати аналого-цифров? перетворювач? для с?мей з низькими доходами.

У кра?н?, станом на 2017 р?к, д?яло дек?лька загальнодержавних телеретранслятор?в.

Рад?о

Починаючи з 1960 року в кра?н? працю? нац?ональне телебачення. Станом на 2015 р?к у кра?н? д?яло близько 78 приватних ? 2 державних рад?оканали р?зноман?тних д?апазон?в.

Друкован? видання

Перш? газети в Албан?? виникли в друг?й половин? XIX стол?ття. 1924 року почала виходити газета ?Башк?м?? (алб. Bashkimi — ?дн?сть), орган демократичного товариства, на чол? якого стояв в?домий албанський патр?от ? демократ Авн? Рустем?.

У роки народно-демократично? влади в кра?н? видавалось лише 2 щоденн? газети загальним тиражем до 130 тис. прим?рник?в: з 1942 року ?Зер? ? популл?т? (алб. Z?ri i Popullit — Голос народу), орган Центрального ком?тету Албансько? парт?? прац? (ЦК АПП); з 1943 року ново? редакц?? ?Башк?м??, орган Демократичного фронту Албан??. Окр?м цих газет, друкувалось та розповсюджувалось близько 20 пер?одичних видань:

• з 1942 року газета ?Зер? ? р?н?се? (алб. Zeri ? Rinisё — Голос молод?), орган Сп?лки трудящо? молод?;
• з 1945 року газета ?Пуна? (алб. Puna — Праця), орган Центрально? ради профсп?лок;
• з 1960 року газета ?Др?та? (Св?тло);
• з 1954 року журнал ?Руга е парт?се? (алб. Ruga e partise — Парт?йний шлях), теоретичне видання ЦК АПП;
• журнал ?Нендор?? (алб. Nendori — Листопад), орган Сп?лки письменник?в ? прац?вник?в мистецтв;
• журнал ?М?кес?я? (алб. Miqesia — Дружба), орган товариства дружби ?Албан?я—СРСР?.

Спорт

Албан?я ? членом М?жнародного ол?мп?йського ком?тету (IOC) ? ма? власний нац?ональний ком?тет.

Див. також

• Велика Албан?я
• Народна Соц?ал?стична Республ?ка Албан?я
• Албано-сербськ? в?дносини

Л?тература

• Албан?я // Велика укра?нська енциклопед?я : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (в?дп. ред.) та ?н. — К. : ДНУ ?Енциклопедичне видавництво?, 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.
• Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2001-–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• В. М. Шаповал. Албан?я [Арх?вовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я
• Албан?я [Арх?вовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедичний словник-дов?дник з туризму
• Дубович ?. А. Кра?нознавчий словник-дов?дник. — 5-те вид., перероб. ? доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Джеджула К. О. Албан?я — народна республ?ка. — К., 1949.
• Леонов М. Сучасна Албан?я. — К., 1948.
• Манчха П. Албан?я на шляху до соц?ал?зму. — К., 1951.
• Марта Мальська, Тарас Завадовський. Теоретико-методичн? п?дходи до туристично-кра?нознавчого досл?дження (на приклад? Албан??) [Арх?вовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] // В?сник Льв?вського ун?верситету. Сер?я м?жнародн? в?дносини. — 2008. — Вип. 24. — C. 179—186.
• Christitch, Elisabeth. Albania [Арх?вовано 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
• The Albanians: An Ethnic History from Prehistoric Times to the Present. Front Cover / Edwin E. Jacques. — McFarland & Company, 1995. — History. — 730 p.
• (рос.) Авербак, Алексис, Бейнбридж, Джеймс и др. Средиземноморская Европа: Испания, Италия, Франция, Португалия, Хорватия, Черногория, Греция, Турция, Словения, Албания, Босния и Герцеговина. — М. : Эксмо, 2015.
• (рос.) Генш К. Сербия. Албания. Черногория. Македония. — М.: АСТ, 2008. — 448 с.
• (рос.) Искендеров П. Сербия, Черногория и Албанский вопрос в начале ХХ века. — СПб.: Алетейя., 2013.
• (рос.) Первенцев А. В Албании. — М.: Проспект, 1951. — 226 с.
• (рос.) Турция, Словения, Албания, Босния и Герцеговина. — М.: Эксмо, 2015.
• (рос.) Страны мира сегодня: В 5 т. / Отв. ред. О. И. Овчаренко. — М.: ИТАР-ТАСС, 2003. — Том 1. Европа. — 651 с.
• (рос.) Центральноевропейские страны на рубеже XX—XXI вв / Сост. Ю. С. Новопашин. — М.: Новый хронограф, 2003. — 270 с.

Природа

• Луи Г. Албания. Физико-географический обзор. — М., 1948.

?стор?я

• Elsie R. Historical Dictionary of Albania, Second Edition. The Scarecrow Press, Inc, 2010. (Historical Dictionaries of Europe, No. 75.)
• Frasheri K. The History of Albania: A Brief Survey. Tirana, 1964.
• Meehilli E. From Stalin to Mao: Albania and the Socialist World. Cornell University Press, 2017.
• Rama S.A. The end of communist rule in Albania: political change and the role of the student movement. Routledge, 2019.
• Vickers M. The Albanians: A Modern History. 1995; rev. paperback ed. London: I. B. Taurus, 1997.
• Албанский фактор в развитии кризиса на территории бывшей Югославии: В 4 т. / Е. Ю. Гуськова. — М. : Индрик, 2006. — Т. 1. — 307 с.
• Арш Г. Л. Албания и Эпир в конце XVIII — начале XIX в. — М., 1963.
• Арш Г. Л., Сенкевич И. Г., Смирнова Н. Д. Краткая история Албании. — М., 1965.
• Вопросы социальной, политической и культурной истории Юго-Восточной Европы. — М.: Дело, 1984. — 156 с.
• Краткая история Албании. С древнейших времен до наших дней. — М., 1992.
• Миткевич Г. Н. Албания: по пути перемен. — М., 1991.
• Нестерова А. Г. Гвардия великой Албании: из истории фашистских организаций Албании 1939—1944 годов // Европа — 2004. — № 4.
• Сенкевич И. Г. Освободительное движение албанского народа в 1905—1912 гг. — М., 1960.
• Сенкевич И. Г. Албания в период Восточного кризиса. — М.: 1965.
• Смирнова Н. Д. История Албании в XX веке. — М., 2003.
• Улунян А. А. Албания после коммунизма (1985—1997 годы) // Общественные науки и современность. 1997. № 4.
• Центрально-Восточная Европа во второй половине XX века: В 3 т. / Сост. А. Д. Некипелов. — М.: Наука, 2002. — Т. 3. — 516 с.

Економ?ка

• Albanian economy. Good times at last // The Economist. — 2006. — October 28th-November 3rd. — p. 42.
• Albanian politics. Time for a change? // The Economist. — 2009. — February 28th-March 6th. — p. 31.
• Gjevori E. Democratisation and Institutional Reform in Albania. Palgrave Macmillan, 2018. (New Perspectives on South-East Europe)
• IMF Economic Review. Albania. July 2014. International Monetary Fund. — Washington. — 1994. — № 5. 18 р.
• Pashko G. Obstacles to Economic Reform in Albania // Europe-Asia Studies. — 1993. — 45 р.
• Албания — перспективы экономического развития // Бюллетень иностранной коммерческой информации — 2008. — № 32. — С. 4—6.
• Дидусенко А. Страна горных орлов — на краю пропасти // Новое Время. — 1997. — № 10. — С. 12—13.
• Дрыночкин А. В. Экономика Албании. — М.: МГИМО-Университет, 2014. — 73 с. — (Экономика стран и регионов мира). — ISBN 928-5-9228-1082-1
• Дрыночкин А. В. Инвестиции в Албании // Лизинг. — 2013. — № 10. — С. 23—35.
• Кандель П. ?Балканская? демократия между историей и ?транзитологией? // Власть. — 2007. — № 10. — С. 15—25.
• Кокомани А. Экономика Албании сегодня // Власть. — 2006. — № 5. — С. 66—73.
• Силаев Е. Д. Албания. Экономико-географическая характеристика. — М.: Проспект, 1953. — С. 196.
• Смирнова Н. Рождение новой элиты // Новое время. — 1996. — № 32. — С. 23—25.
• Хеопсы Восточной Европы (От страны орлов к стране ?пирамид?) // Российская газета. — 5 кв?тня 1997 року. — С. 18.
• Хоти А. Албания в балканском внешне-экономическом пространстве // Российский экономический интернет-журнал, 2007. — № 4. — С. 65.

Пол?тика

• Abrahams F.D. Modern Albania: From Dictatorship to Democracy in Europe. New York University Press, 2015.
• Bad news for the (fairly) good guys. — The Economist. — February 2nd-8th 2002. — 18 р.
• Kaltsounis T. The Democratization of Albania: Democracy from Within. Palgrave Macmillan, 2010.
• Балевски М. Албани?а денес: 1990—1997 : современи демократски преобразби, реформи и контроверзи. — Скоп?е: Матица македонска, 1998. — 454 с.
• Тромпчи?ски В. Албани?а и Македони?а: зем?а и лу?е. — Скопjе: Менора, 2005. — 200 с.
• Дидусенко А. Страна горных орлов — на краю пропасти // Новое Время 1997. — № 10. — С. 12—13.
• Николаев Д. В перспективе — ?Великая Албания? // Независимое военное обозрение. — 28 лютого 2003. — № 7 (322). — С. 15.
• Пунавиа И. Европейское партнёрство с Албанией после 1990 года // Маастрихтский договор как веха Европейской Интеграции — 2013. — С. 70—85.
• Синьари П. Государственный механизм Албании // Международно-правовые чтения — 2014. — С. 140—148.
• Смирнова Н. Д. История Албании в XX веке. — М. : Наука, 2003. — 430 с.
• Туров Н. Л. Идеологический проект ?Великая Албания? на современной политической карте мира // Сравнительная политика — 2014. — № 4. — С. 29—44.
• Человек на Балканах. Государство и его институты / Отв. ред. Р. П. Гришина — СПб.: Алетейя, 2006. — 358 с.

Культура

• Tochka N. Audible states: Socialist politics and popular music in Albania. Oxford University Press, 2017.
• Албанськ? опов?дання / пер. К. Б?х?ку, В. Струтинський ; упоряд. текст?в ? автор п?слямови К. Б?х?ку. — К. : Держл?твидав, 1954. — 154 с.
• Документи та матер?али до ?стор?? приазовських албанц?в / Запор?зьке наукове товариство ?м. Я. Новицького; упоряд. А. Бойко [та ?н.]. — Запор?жжя: [б.в.], 2006. — 168 с.
• Крук О. Албан?я. Нова любов на Середземному мор?. — К. : АртЕк, 2015. — 74 с.
• Попов П. М. Албан?я в рос?йськ?й та укра?нськ?й л?тературах XV—XX ст. — К. : Видавництво АН УРСР, 1959. — 336 с.
• Иванова Ю. В. Албанцы и их соседи. — М. : Наука, 2006. — 367 с.
• Искусство в Народной Республике Албании. — Лейпциг, 1953.
• Кулешов С. Г., Никитин А. К. Албания, албанцы и российско-албанские отношения. К 100-летию независимости Албании. 1912—2012. — М. : Либроком, 2013.
• Культура народов Балкан в новое время. — М., 1980.
• Мудров В. Страна огненных птиц. — К.: ООО Издательский союз ?Андронум?, 2016.
• Повесть о Скандербеге. — М., 1957 (Литературные памятники).
• Юткевич С. Искусство Народной Албании. — М., 1958.

Посилання

• Албан?я [Арх?вовано 28 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ

• Новини Албан?? [Арх?вовано 12 с?чня 2017 у Wayback Machine.] — Телев?з?йна служба новин.
• Новини Албан?? [Арх?вовано 2 грудня 2017 у Wayback Machine.] — канал 24.
• Албан?я — ц?кава кра?на, що найшвидше розвива?ться у ?вроп? [Арх?вовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — блог Ореста Зуба.
• (англ.) Albania [Арх?вовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] — оф?ц?йний сайт туристичного управл?ння Албан??.
• (англ.) Albania — в?з?т?вка кра?ни на стор?нц? представництва Албан?? при ООН.
• (англ.) Albania [Арх?вовано 21 березня 2017 у Wayback Machine.] — ?нформац?я про кра?ну на сайт? infoplease.com.
• (англ.) Compare Countries on Just about Anything! [Арх?вовано 27 лютого 2013 у WebCite] — пор?вняння р?зноман?тних показник?в кра?н св?ту.
• (рос.) Новости Албании [Арх?вовано 3 кв?тня 2022 у Wayback Machine.] — щоденне ?нформац?йне видання.
• (рос.) Латыш Ю. В. Страна горного орла // 2000. 2009. № 44 (483), 30 жовтня — 5 листопада. — С. 8.

Економ?ка

• (алб.) (англ.) Ministria e Pun?ve t? Jashtme — сайт М?н?стерства ф?нанс?в Албан??.
• (алб.) (англ.) Bank of Albania [Арх?вовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.] — оф?ц?йний сайт Банку Албан??.
• (англ.) Albania. Economic Indicators [Арх?вовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — економ?чн? показники Албан?? в?д Trading Economics.
• (англ.) 2015 Investment Climate Statement — Albania — US Secretary for Economic Growth, Energy, and the Environment.
• (англ.) AlbaniaEnergy Association (AEA) [Арх?вовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — Енергетична асоц?ац?я Албан??.
• (англ.) Albania Unemployment rate [Арх?вовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — р?вень безроб?ття в Албан??.
• (англ.) UNDP in Albania [Арх?вовано 19 листопада 2017 у Wayback Machine.] — Програма розвитку ООН у Албан??.
• (англ.) (рос.) The World Bank. Countries and Economies [Арх?вовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] — статистичн? показники Албан?? в?д Св?тового банку (СБ).
• (англ.) International Labor Organization. Country Profile — економ?ко-статистичн? показники Албан?? в?д М?жнародно? орган?зац?? прац? (МОП).
• (рос.) Бизнес-карта Албании.

Населення

• (англ.) Instituti i Statistikave — Tiran? (INSTAT) [Арх?вовано 10 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Нац?ональний ?нститут статистики Албан??.
• (англ.) Reforming higher education in Albania. [Арх?вовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — Experts in UK higher education data and analysis.
• (англ.) UNICEF. Statistics and Monitoring [Арх?вовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — статистичн? дан? про стан ? положення д?тей Албан?? в?д ЮН?СЕФ.
• (англ.) (рос.) World Health Organization. Global Health Observatory [Арх?вовано 9 грудня 2017 у Wayback Machine.] — медико-статистичн? показники Албан?? в?д Всесв?тньо? орган?зац?? охорони здоров'я (ВООЗ).

Спорт

• (англ.) Albania Sport [Арх?вовано 19 вересня 2017 у Wayback Machine.] — спорт в Албан??.