大唐盛世幸运抽奖怎么玩？大唐盛世幸运抽奖玩法介绍
Велике переселення народ?в — умовна назва в сучасн?й ?стор?ограф?? руху племен ? народ?в ?вропи у III стол?тт? в р?зних напрямках, що розпочався з вторгнення племен гун?в у п?вн?чну частину Римсько? ?мпер?? (Imperium Romanum) в 375 роц?.
Переселення народ?в на зах?д та п?вдень ?вропи п?д натиском Гунського союзу розпочалось ?з руху гот?в з територ?? сучасно? Правобережно? Укра?ни, до якого долучилися ?нш? германськ? та слов'янськ? племена (лангобарди, бургунди, вандали, венди, склавини), ? кочовики (гуни, алани, протоугри). Безпосередн?м насл?дком цього процесу вважа?ться пад?ння Зах?дно? Римсько? ?мпер??.
У широкому сенс? Велике переселення народ?в розпочалось з к?нця 3-го тисячол?ття до н. е., про що св?дчать давн? китайськ? та ?гипетськ? джерела, — ?з причорноморських степ?в першими на п?вдень рушили предки народ?в, як? згодом стали в?дом? як хети, проте себе вони називали ?накше — неши, канеши та луви, а на сх?д у Казахстанськ? степи рушили предки нин?шн?х ?ранц?в та ?ндус?в. М?сця ?хнього розселення там називають нин? Андрон?вська культура. П?зн?ше на зах?д ?вропи вирушили ?тал?ки та кельти, за ними германц?.
Насл?дком Великого переселення племен у 1-му тисячол?тт? н.е. стало виникнення у ?вроп? конф?гурац?? народ?в та мов, яка в ц?лому збер?га?ться ? понин?.
Перед?стор?я Великого переселення народ?в
ред.Перш? заф?ксован? рухи племен на територ?? ?вропи розпочалися м?ж 230–200 роками до н. е. з приходом бастарн?в ? ск?р?в (до Чорного моря), згодом у 113 роц? до н. е. з п?вноч? (Ютланд??) в Римську ?мпер?ю почали вторгнення к?мври, тевтони ? амброни. У 58 до н. е. Цезар да? в?дс?ч свевам, що вторглися до Галл?? п?д командуванням Ар?ов?ста. Усп?хи римлян п?д проводом Августа зводяться нан?вець внасл?док поразки Кв?нт?л?я Вара в?д херуск?в (9 р?к нашо? ери), проте кордони вздовж Рейну — Дунаю римляни втримують, п?зн?ше нав?ть здобувають ? забезпечують л?месами райони м?ж Дуна?м ? верхн?м Рейном (Декуматськ? поля, 74 р?к). П?сля перших бо?в римлян з маркоманами (166–180 роки) почина?ться вторгнення до Римсько? ?мпер?? хатт?в (171 р?к), алеман?в (з 213 року), гот?в (236 р?к) ? франк?в (257 р?к). П?сля в?дмови в?д верхньорейнсько-рец?йського л?месу у 260 роц? почина?ться вторгнення алеман?в на кордон? вздовж Рейну, п?сля залишення римлянами пров?нц?? Дак?я у 270 роц? починаються напади гот?в на дунайському кордон?.
Причини ? прив?д
ред.Серед основних причин переселення племен IV–VI стол?тт? досл?дники називають: зм?ну кл?мату, зб?льшення населення ? нестачу земель. Проте складно уявити кл?матичн? ситуац?ю, за якою у приазовських та кубанських степах перестане рости трава, ? що змусить коч?вник?в-скотар?в ?ти в?йною на високорозвинену державу гот?в. Скор?ше мова може ?ти про економ?чн? чинники.
У IV стол?тт? до н. е. Александр Македонський ?в?дкрив? ?вроп? кра?ни Близького Сходу, Центрально? Аз?? та ?нд??. Це привело до значного розвитку м?жнародно? торг?вл?. Основний шлях суходолом ?шов ?з Ант?ох??, через Таврськ? гори ? Центральну Анатол?ю у напрямку протоки Босфор. Тут, у м?ст? перевозу, утворилося величне м?сто, одна ?з перших св?тових столиць-Константинополь. 2 тисяч? рок?в ?стор??, во?н, осад ? захоплень, м?грац?й народ?в ? зм?на рел?г?й, не змогли нанести жодно? шкоди цьому м?сцю. ? сьогодн? ми зна?мо його як Стамбул, г?гантський мегалопол?с по обидва береги протоки.
Альтернативний шлях був довший, ?шов малозаселеною територ??ю, проте оминав високог?рн? перевали. В?н починався на територ?? Атропатени (сучасний Азербайджан) ? йшов по берез? Касп?йського моря, через Дербент, або через Дар'яльську ущелину на Кавказ? ? дал? на зах?д на Балкани вздовж Меотидського озера (Азовське море) та Чорного моря, в?дгалуджуючись у кримськ? пол?си Херсонес, Феодос?я, Каркен?тиду. Порядок та безпеку на цьому шляху протягом стол?ть п?дтримували сармати. У II стол?тт? н. е. германський народ гот?в, п?дкоривши слов'ян ант?в утворив свою державу Ойум на територ?? сучасно? Правобережно? Укра?ни, в?д пол?сся до моря, взявши торгов? шляхи п?д контроль ? в?дт?снивши сармат?в та ?хн?х нащадк?в алан?в на сх?д. Готи мали стал? стосунки ?з Константинопольськими базилевсами ? могли на двох монопол?зувати транзит та лог?стику.
У перших стол?ттях нашо? ери Сх?дна Римська ?мпер?я вела майже безперервн? в?йни з Парфянським царством та ?? наступницею ?мпер??ю Сасан?д?в.?
Тож сх?дн? царства могли бути реальним замовником, орган?затором та руш?йною силою для кочових племен гун?в, алан?в, протоугр?в ? долучившихся до них слов'ян-ант?в у спроб? об?йти Римлян по п?вн?чному причорномор'ю.
У 375 роц? н. е. Гунський союз врешт? перем?г гот?в ? змусив ?х рушити на Балкани ? дал? на зах?д, пересл?дуючи на плечах. Це стало початковим моментом под?? Великого переселення народ?в.
Початком Великого переселення народ?в вважа?ться наступ федерат?в (союзник?в) на сво?х кордонах, вони одержують щор?чне утримання (annonae foederatae) ? беруть на себе захист кордон?в. У V стол?тт? виникають германськ? народн? поселення на римському терен?. Сх?дн? германц? стають руш?ями переселення народ?в, що за часом обмежене пер?одом з 375 року (вторгнення гун?в до остгот?в) до 568 року (захоплення земель лангобардами в ?тал??).
Велике переселення народ?в почалось поступовим пересуванням гот?в (що належали до сх?дних германських племен) з Балт?? в П?вн?чне Причорномор'я. Готськ? племена ос?ли в понизз? Дн?пра (остготи) та м?ж Дн?стром ? Дуна?м (вестготи). У 375 роц? гуни, розбивши плем?нний союз гот?в на чол? з Германар?хом, покорили б?льшу частину остгот?в та ?нш? племена.
Восени 376 року, п?д тиском гун?в, вестготи, перейшовши Дунай, оселились, з дозволу Риму, на територ?? римсько? пров?нц?? Мез?? (територ?я м?ж Нижн?м Дуна?м ? Балканами). У 377 роц?, внасл?док пост?йних утиск?в римських чиновник?в, вестготи п?дняли повстання, до якого при?днались раби ? колони. У серпн? 378 року повстанц? розгромили римську арм?ю п?д Андр?анополем.
Лише в 382 роц? ?мператору Феодос?ю вдалося придушити повстання ? переселити гот?в до Мез?? ? Фрак??. За Алар?ха, який ста? королем вестгот?в, вони починають шукати нових м?сць проживання. П?сля розб?йного походу Балканським п?востровом ? Пелопоннесом Алар?ха призначають во?водою ?лл?рики (Magister militum per Illyricum). Близько 400 року бургунди пересуваються в райони р?чок Рейну — Майну ? засновують державу на середньому Рейн? (столицею, за легендою, був Вормс) за правл?ння ?ундагара (Гунтер).
У 401–403 роках вестготи на чол? з Алар?хом ? розпочали пох?д в ?тал?ю. Спочатку його в?дкинув Стил?хон поблизу Полленц?? (402 р?к) ? Верони (403 р?к). 406 року вандали, квади, свеви ? алани перетинають рейнський кордон, зв?льнений Ст?л?хоном в?д римських лег?он?в.
По смерт? Ст?л?хона (408 р?к) в?дбува?ться облога готами Риму, п?сля сплати величезно? контрибуц?? готи в?дступають. 409 року вандали, пройшовши через Галл?ю, досягають ?спан??, де ?х поселяють як федерат?в. П?сля марно? облоги ?мператором Гонор??м Равенни, вестготи 24 серпня 410 року здобули ? розорили Рим. У цьому ж роц? перед переправою до Африки Алар?х помира? в Козенц?.
Спадко?мцем ? швагером Алар?ха був у 410–415 роках Атаульф, який п?зн?ше одружу?ться з полонянкою Галлою Плац?д??ю, сестрою Гонор?я. П?д кер?вництвом Атаульфа вестготи захопили значну частину Гал??, а п?зн?ше — ?спан??. 419 року король вестгот?в Валл?я заснував на цих землях Тулузьке корол?вство (419–507).
429 року вандали переправляються п?д приводом Гейзер?ха до Африки. 436 року Бургундську державу знищу? гунське допом?жне в?йсько, закликане римським во?начальником Аец??м. 439 року вандали утворюють у Африц? свою державу. 443 року бургунди розселяються на р?чках Сона ? Рона, де вони утворюють свою державу. До середини V стол?ття германськ? племена (вандали, алемани, бургунди, франки, англи, сакси) заселили територ?ю Зах?дно? Римсько? ?мпер?? та створили в к?нц? VI–VII стол?ття сво? корол?вства.
Гуни, як? утворили величезну державу на чол? з Атт?лою, намагалися захопити Галл?ю та ?тал?ю. Проте п?сля поразки на Каталаунських полях (451) та смерт? Атт?ли ?хня держава розпалась. ?сну? легенда про те, як ?мператор послав римську красуню до Атт?ли. Атт?ла закохався в не? ? вони вир?шили одружитися. Та римська красуня сказала, що спочатку в?н повинен випити келих вина. Потайки красуня п?дсипала туди сильну отруту. Випивши келих, Атт?ла помер.
У 455 роц? Рим зайняли ? зруйнували вандали. У 476 роц? вождь племен? скир?в, Одоакр, скинув останнього ?мператора Ромула Августа — ? Римська ?мпер?я перестала ?снувати. У VI–VII стол?тт? почався завершальний етап великого переселення народ?в. У цей пер?од племена ант?в, геп?д?в, болгар, хорват?в, серб?в, авар?в та ?н. вступили на територ?ю Сх?дно? Римсько? ?мпер?? (В?зант??).
З 527 року анти, склав?ни разом з гунами зд?йснювали част? походи на Константинополь. У 577 роц? слов'яни зайняли земл? на територ?? Фрак?? ? Македон??, а на початку VII стол?ття Далмац?ю та ?стр?ю. З к?нцем VII стол?ття слов'яни займали майже весь Балканський п?востр?в ? деяк? област? Мало? Аз??. Велике переселення народ?в стало одн??ю з причин пад?ння Зах?дно? Римсько? ?мпер??.
Насл?дки
ред.Зах?дна Римська ?мпер?я переста? ?снувати. На ?? м?сц? виникають держави германц?в корол?вство острогот?в та п?зн?ше корол?вство лангобард?в в ?тал??, корол?вство вестгот?в на ?бер?йському п?востров?, вандали та венди проходять з берег?в Балтики, через нин?шн? Н?меччину, Франц?ю, ?спан?ю, кра?ни Магр?бу, беруть Сиц?л?ю, п?вденну ?тал?ю та Рим ? створюють корол?вство з? столицею у Карфаген?, франки з прирейнських берег?в заселяють п?вн?ч нин?шньо? Франц??, бургунди займають р?внинну нин?шньо? Швейцар?? ? прилеглу частину Франц??, слов'яни заселяють територ?ю нин?шньо? сх?дно? Н?меччини до Ельби, Чех?? та Балканського п?вострова. Придунайську низовину та Трансильван?ю заселяють кочовики обри(авари), а в Добрудж? з'являються предки болгар — кутригури. Сх?дна Римська ?мпер?я розпочина? в?двоювання ? славетний полководець Вел?зар?й розбива? по черз? ? п?дкорю? Балкани, корол?вство остгот?в та корол?вство вандал?в. Залиша?ться ?дина Римська (Ромейська) ?мпер?я ?з столицею у Константинопол?. Равенна ста? зах?дною столицею ортодоксального екзархату. Язичницьк? народи навертаються до християнства. В?дновлюються морськ? торгов? шляхи по всьому Середземному морю.
Джерела
ред.- Велике переселення народ?в. ?стор?я неспок?йно? епохи IV та V стол?ть: курс лекц?й / Ма?далена Мончиньська ; пер. з польсько? ?. Тризни, М. Левади. — К. : Соф?я-А, 2009. — 400 с.
- К?ндер Г., Х?льгеман В. ?Всесв?тня ?стор?я: dtv-Atlas?: Пер. з н?м. — К.: Знання-Прес, 2001.
- Малий словник ?стор?? Укра?ни / в?дпов. ред. В. А. Смол?й. — К. : Либ?дь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Der Grosse Brockhaus. Bd. 15, S. 232.
- Lexikon des Mittelalters. München-Zürich: Artemis Verlag, Bd. 8., S. 1822—1824.
- Абашина Н. С. ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОД?В // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 465. — ISBN 966-00-0734-5.