关于推荐2017年上半年党员干部学习书目的通知

百度 例如，中央第十一巡视组要求陕西深入贯彻习近平总书记系列重要讲话精神，切实把习近平总书记视察陕西提出的“追赶超越”、“五个扎实”和低调务实要求落到实处；要求云南切实把习近平总书记考察云南时提出的“三个定位”“五个着力”要求落到实处。

Гвинт?вка Мос?на — Нагана (7,62-мм гвинт??вка Мо?с?на зразка 1891 року; рос. 7,62-мм винтовка Мосина образца 1891 года; ?нша назва — мос?нка або трьохл?н?йка) — магазинна в?йськова гвинт?вка, яку використовували в?йськов? сили Рос?йсько? ?мпер??, Радянського союзу ? багатьох ?нших держав.

7,62-мм гвинт?вка Мос?на зразка 1891 року
Тип	Гвинт?вка
Походження	Рос?йська ?мпер?я Радянський союз
?стор?я використання
На озбро?нн?	з 1891
Оператори	див. Бойове застосування
В?йни	Рос?йсько-японська в?йна Перша св?това в?йна Громадянська в?йна в Рос?? Громадянська в?йна в Кита? Друга св?това в?йна Корейська в?йна В'?тнамська в?йна Громадянська в?йна в ?спан?? Радянсько-ф?нська в?йна Радянсько-ф?нська в?йна (1941—1944) Рос?йсько-укра?нська в?йна (з 2014) та ?нш?
?стор?я виробництва
Розробник	Мос?н Серг?й ?ванович, Леон Наган
Розроблено	1891
Виробник	Тульський та ?жевський збройов? заводи, Remington, New England Westinghouse, ?нш?
Виготовлення	1891 - 1965
Виготовлена к?льк?сть	близько 37 000 000 (Рос?йська ?мпер?я/Союз Радянських Соц?ал?стичних Республ?к)
Вар?анти	гвинт?вка зр. 1891 п?хотна гвинт?вка зр. 1891 драгунська гвинт?вка зр. 1891 козацька караб?н зр. 1907 гвинт?вка зр. 1891/10 гвинт?вка зр. 1891/30 гвинт?вка зр. 1891/30 снайперська караб?н зр. 1938 караб?н зр. 1944
Характеристики
Вага	4,0 кг (M91/30) 3,4 кг (M38) 4,1 кг (M44)
Довжина	1287 мм (M91/30) 1013 мм (караб?н)
Довжина ствола	730 мм (M91/30) 514 мм (караб?н)
Наб?й	7,62×54 мм R 7,62×53 мм R (ф?нський)
Д?я	Ковзний затвор
Дульна швидк?сть	865—870 м/с
Дальн?сть вогню
Ефективна	500 м, 750+ м (з використанням оптичного приц?лу)
Система живлення	незн?мний магазин на 4 патрони. Гвинт?вка заряджалася обоймами по 5 патрон?в (п?сля заряджання 1 патрон надсилався в патронник)
Приц?л	в?дкритий/оптичний
Гвинт?вка Мос?на-Нагана у В?к?сховищ?

Масове виробництво розпочалось в 1892 роц? та тривало до 1960-тих, р?зн? модиф?кац?? перебували на озбро?нн? до 1980-тих рок?в. Виробництво було налагоджене в Рос??, Кита?, Польщ?, Угорщин?, Франц??, Ф?нлянд??, Чехословаччин?, Румун?? та Сполучених Штатах та ?мов?рно у КНДР. На ?? основ? були створен? модиф?кац?? у Австр??, Болгар??, Чехословаччин?, Ф?нлянд??, Н?меччин? та Польщ?, виробництво окремих складових в?дбувалось у Бельг??, Н?меччин?, Швейцар??.

Вперше побачила бойове застосування в 1893 роц? на Пам?р? та п?д час рос?йсько-японсько? в?йни 1904—1905 рок?в. П?д час рос?йсько-укра?нсько? в?йни з 2014 року на озбро?ння обох стор?н поступали як глибоко модерн?зован? вар?анти (зокрема, укра?нська ВМ МП-УОС), так ? ориг?нальн? зразки.

Перед?стор?я

Магазинн? гвинт?вки з ручним перезаряджанням (в терм?нах тих рок?в — ?повторювальн??) були в?дом? ще з середини XIX стол?ття, ? вже тод? знаходили обмежене в?йськове застосування.

Наприклад, у США п?д час громадянсько? в?йни та бойових д?й проти ?нд?анц?в використовували магазинн? гвинт?вки Спенсера з прикладним магазином, Генр? з п?дствольним магазином ? перезарядженням рухомою спусковою скобою, та ?нш? системи.

В роки рос?йсько-турецько? в?йни 1877—1878 рок?в турки не без усп?х?в застосовували в обмежених к?лькостях (порядку десятк?в тисяч штук) магазинн? гвинт?вки В?нчестера нев?йськового зразка моделей 1866 ? 1873 рок?в, розроблених на основ? системи Генр? — хоча масов?сть та ефективн?сть ?х застосування, зазвичай, сильно переб?льшена.

Багато з цих систем були добре в?дом? ? в Рос??, а приблизно з 1878 року активно проводились закуп?вл? р?зних зразк?в ?ноземно? магазинно? збро? для досл?джень ? випробувань. Як писав генерал М. ?. Драгомиров в середин? 1870-х рок?в,

Якщо винайти повторювальну систему, яка буде над?йна, м?цна, не вимагатиме занадто ретельного догляду … то н? про що краще й мр?яти не можна

Однак тако? системи в т? роки ще не ?снувало. Наявн? на той час зразки, хоч ? являли, в теор??, ?стотно вищий щабель розвитку стр?лецько? збро? в пор?внянн? з поширеними тод? як в?йськова зброя однозарядними гвинт?вками, мали досить ?стотн? загальн? недол?ки, з огляду на як? вони не могли бути прийнят? на масове озбро?ння регулярно? арм??.

Механ?зм гвинт?вки Генр? …

… та набо? до не?; поруч — сучасний револьверний наб?й.

По-перше — в ранн?х магазинних системах через особливост? конструкц?? ?хн?х магазин?в (прикладних, п?дствольних) зазвичай використовували пор?вняно коротш? ? слабш? набо?, часто к?льцевого запалення, за потужн?стю близьк? до револьверних. Наприклад, в п?дствольному трубчастому магазин? при застосуванн? набо?в центрального займання, до типу яких тод? вже належало б?льш?сть в?йськових, побоювалися випадкових вибух?в в?д удару кул? заднього набою у капсуль переднього, тому багато гвинт?вок з таким магазином використовували патрони к?льцевого запалення, що мали зам?сть центрально розташованого капсуля колечко капсульного складу прямо в закрайку г?льзи, малопридатн? для потужно? в?йськово? збро?.

Як насл?док, дальн?сть стр?льби з них потребувала зб?льшення, особливо з урахуванням завищених вимог, як? висували тод? в?йськов?й збро? (що було спричинене практикою стр?льби з гвинт?вок залпами по групов?й, часто нав?ть невидим?й, ц?л?, яка зникла п?сля запровадження кулемет?в), а куля не мала достатню пробивну силу, необх?дну для ураження ц?л?, що знаходиться за земляними валами, брустверами та ?ншими укр?пленнями або перепонами.

Прикладн? магазини також мали сво? проблеми, пов'язан? з? складн?стю, низькою над?йн?стю, ослабленням конструкц?? гвинт?вки.

По-друге, що ще важлив?ше, п?сля спустошення магазина його необх?дно тривалий час заповнювати, що в тод?шн?х конструкц?ях в?дбувалось по одному набою, чим сутт?во знижувалась практична скоростр?льн?сть. Це робило проблематичним використання ранн?х магазинних гвинт?вок в польових битвах, — хоча в певних ситуац?ях, наприклад, при оборон? укр?плених позиц?й, коли стр?лець мав можлив?сть в?дносно спок?йно перезарядити свою зброю, вони, безумовно, мали велик? переваги.

До цього додавались ? численн? проблеми з над?йн?стю ранн?х ?магазинок? в польових умовах, а також ?хня висока варт?сть ? складн?сть у виробництв?.

П?зн?ше з'явились досконал?ш? системи п?д в?йськов? набо? з димним порохом, як? нав?ть в деяких кра?нах брали на обмежене озбро?ння, — так?, як швейцарська магазинна гвинт?вка Repetiergewehr Vetterli (1869 року), введена у флот? Норвег?? багатозарядна (дуже недосконала, з подачею чергового патрона в ствол з магазина рукою стр?льця) гвинт?вка Krag-Petersson (1876 року), японська гвинт?вка Мюрата Тип 13 (1880), н?мецька ?перед?льна? Gewehr 71/84 (1884 р?к), австро-угорський (1881 року) ? французький (1886) вар?анти системи Gra-Kropatschek, та ?нш?.

Але вс? вони також мали магазини, що споряджались по одному набою, ? тому практично н?де не були прийнят? на повне озбро?ння як ?диний в?йськовий зразок, зазвичай залишаючись лише доповненням до однозарядних гвинт?вок, що складали основну масу збро?. У звичайних обставинах стр?льцев? доводилось користуватись ними як однозарядними, прибер?гаючи запас набо?в в магазин? на критичний момент бою, визначити настання якого, природно, вкрай складно. Те ж саме можна сказати ? про так зван? ?приставн? магазини? ? ?прискорювач? заряджання?, як? кр?пили на однозарядн? гвинт?вки, перетворюючи ?х на якусь подобу магазинно?, але були при цьому гром?здк?, пор?вняно ненад?йн? ? складн? в експлуатац??, та й споряджалися, знову ж, по одному патрону.

Магазини на в?йськов?й збро? ще довго залишались пост?йними, тобто пост?йно жорстко закр?пленими на гвинт?вц?; зм?нн? магазини, як на сучасн?й збро?, вважалися тод? абсолютно неприпустимим марнотратством. Нав?ть якщо магазин ? можна було зн?мати для чищення (як на англ?йськ?й гвинт?вц? Л?-Метфорд), на гвинт?вку в?н припадав лише один (а в раз? вищезгадано? гвинт?вки Л?-Метфорд — ще й при?днувався до не? ланцюжком), в?дпов?дно, мати при соб? запас попередньо споряджених магазин?в стр?лець не м?г. Саме тому заряджання ?диного наявного у стр?льця магазина по одному патрону в т? роки було критичним недол?ком магазинно? збро?, що перешкоджало ?? ширшому в?йськовому застосуванню.

Так чи ?накше, в жодн?й з основних ?вропейських арм?й в пер?од до друго? половини 1880-х рок?в магазинн? гвинт?вки не були прийнят? на озбро?ння як основний зразок, саме через непридатн?сть ?хн?х ранн?х вар?ант?в до використання як масово? в?йськово? збро?.

Сталося це лише п?сля появи необх?дних передумов — в першу чергу, завдяки запровадженню серединного (розташованого перед спусковою скобою) магазина з рядним розташуванням набо?в, запатентованого американцем шотландського походження Джеймсом Л? (James Paris Lee) в 1879 роц? ? вперше використаного у гвинт?вц? Манл?хера зразка 1886 року, а до нього — патронно? пачки (гвинт?вка Маннл?хер 1889), а пот?м ? обойми (прийнята в Бельг?? гвинт?вка Маузера 1889), завдяки яким, нарешт?, знайшло сво? ц?лком позитивне р?шення питання про швидке спорядження магазина одразу к?лькома набоями. Пачка або обойма давали змогу заповнити магазин за час, пор?внянний з тим, що необх?дний на перезарядження колишн?х однозарядних гвинт?вок одним набо?м.

Також ?стотну роль у запроваджен? багатозарядних гвинт?вок з?грала поява нових малокал?берних набо?в з бездимним порохом (французька Lebel M1886, компактн?ша ? легша, що давало змогу забезпечити гвинт?вку досить м?стким магазином, при цьому надлишково не обтяжувати стр?льця вагою розм?щеного на н?й бо?комплекту.

Майже одразу п?сля появи цих нововведень, магазинн? гвинт?вки з ?хн?м використанням, були прийнят? на повне озбро?ння практично у вс?х розвинених кра?нах — Vetterli-Vitali в ?тал?? (1887), Gewehr 1888 в Н?меччин? (1888), Lee-Metford в Англ?? (1888), Schmidt-Rubin M1889 у Швейцар?? (1889) та ?нших.

В Рос?? Головне Артилер?йське управл?ння поставило задачу розробки багатозарядно?, ?повторювально?? гвинт?вки в 1882 роц?. У 1883 була утворена ?Ком?с?я з випробування магазинних рушниць? (рушницями тод? ?менували будь-яку ручну довгоствольну зброю, а слово ?гвинт?вка? позначало р?зновид рушниц?) п?д головуванням генерал-майора М. ?. Чаг?на.

Пам'ятник С. ?. Мос?ну в Сестрор?цьку.

Перш? розробки велись п?д 4,2-л?н?йний наб?й до гвинт?вки Бердана, споряджений димним порохом — всього розглянули близько 150 рос?йських та ?ноземних систем, серед них 4,2-л?н?йна гвинт?вка системи кап?тана С. ?. Мос?на розробки 1887 року, з прикладним магазином з рейковою подачею бо?припас?в. Вона показала хорош? результати, але була в?дкинута зважаючи на вже згаданий загальний для вс?х систем з такими магазинами недол?к — тривале заряджання ? складн?сть дозаряджання магазина в бойових умовах.

Швидкий розвиток бездимних порох?в вже через к?лька рок?в по сут? знец?нив результати цих роб?т, як?, тим не менш, дали багатий ? ц?нний досв?д, необх?дний для подальших розробок.

Попутно тривал? випробовування ? гвинт?вки зменшеного кал?бру (7—8 мм). Наприклад, навесн? 1885 року полковник Роговцев створив на основ? переобтиснуто? ?бердановсько?? г?льзи 3,15-л?н?йний (8 мм) наб?й, призначений для стр?льби з експериментальних 3,15-л?н?йних ствол?в, розроблених збройовим в?дд?лом ГАУ та виготовлених в ?нструментальн?й 2-?й майстерн? Петербурзького патронного заводу. Наб?й Роговцева 1885 року споряджався експериментальним посиленим димним порохом, з? зб?льшеним вм?стом сел?три, що п?двищувало його короз?йний вплив на ствол, ? кулею в м?дн?й оболонц? з? свинцевою серцевиною. В?н мав заряд в 5 грам?в пороху, який розганяв 13,6-грамову кулю до 550 м/с.

Паралельно з розробкою принципово ново? магазинно? гвинт?вки велися ? роботи з пристосування магазина до наявно? гвинт?вки Бердана (визнан? п?зн?ше безперспективними), а також — щодо створення однозарядно? гвинт?вки, яка використову? новий наб?й з бездимним порохом (не вс? в?йськов? вважали переваги магазинних гвинт?вок досить значними для озбро?ння ними вс??? арм??, що обумовлено, зокрема, ? в?дсутн?стю до друго? половини 1880-х рок?в однозначно вдало? конструкц?? магазинно? гвинт?вки).

Консерватизм ? вич?кувальна позиц?я, зайнята в?йськовим в?домством з небажання повторювати помилки 1860—1870 рок?в (коли за пер?од з 1860 по 1870 р?к гарячково взяли на озбро?ння не менше 6 р?зних систем гвинт?вок п?д р?зн? набо?, б?льша частина яких встигла застар?ти ще до початку свого масового виробництва), що призвели до под?й, охрещен? в?йськовим м?н?стром Д. А. М?лют?ним ?нашою нещасною рушничною драмою?, призвели до деякого гальмування роб?т з? створення рос?йсько? магазинно? гвинт?вки, — що, однак, згодом дало змогу уникнути непри?мних ситуац?й, в яких опинилися французи, посп?шно прийнявши на озбро?ння гвинт?вку Лебеля з п?дствольним магазином, який швидко зробив ?? застар?лою, або англ?йц? ? австр?йц?, як? спочатку прийняли магазинн? гвинт?вки п?д наб?й з димним порохом, але вже незабаром були змушен? гарячково переробляти ?х п?д бездимний.

Позаяк будь-яка зброя створю?ться в першу чергу на основ? наявного бо?припасу, водночас вели роботи щодо створення нового набою.

У 1886 роц? Лоренцу з Н?меччини замовили ??парт?ю досл?дних набо?в зменшеного кал?бру.

У 1887 роц? був налагоджений зв'язок з? шведським професором Хеблером, в?д якого були отриман? матер?али досл?д?в, консультац?? та вказ?вки. Хеблер радив прийняти кал?бр порядку 7,6 мм, що вбачався йому найперспективн?шим, ? кулю в сталев?й оболонц?, а також над?слав 1000 набо?в власно? розробки з димним порохом.

У 1888 роц? до Рос?? прибули закордонн? 8-мм гвинт?вки: австр?йська Манл?хера ? данська Краг-?оргенсена. З'ясувалося, що австр?йськ? ? данськ? гвинт?вки давали кращу купчаст?сть ? влучн?сть бою, н?ж випробуван? Ком?с??ю досл?дн? рос?йськ? гвинт?вки, але швидк?сть ?х куль була недостатня (508—530 м/с) через використання димного пороху, а зап?рний механ?зм разом з ?ншими деталями гвинт?вок був визнаний абсолютно незадов?льним. Той самий висновок зробили щодо гвинт?вок ? набо?в Хеблера.

На початку 1889 року Ком?с?я неоф?ц?йними каналами отримала французьку гвинт?вку Лебеля, що використала бездимний порох, — з г?льзами та кулями, але без самого пороху. Згодом вона також була випробувана — з рос?йським бездимним порохом. Конструкц?я ствола ? затвора ц??? гвинт?вки були визнан? такими, що заслуговують на увагу, однак трубчастий п?дствольний магазин виявився незадов?льним.

Набо? 7,62×54 мм R в асортимент? (п?зня модиф?кац?я з загостреними кулями, спочатку кул? були з круглими носками).

Затвор Мос?на.

Рос?йський бездимний порох задов?льно? якост? був отриманий в 1889 роц? завдяки усп?шним досл?дам Д. ?. Мендел??ва. Того ж року був розроблений 7,62-мм наб?й, створений полковником Н. Ф. Роговцевим за зразком нового 8-мм австр?йського M1888, але споряджений бездимним порохом ? кулею в мельх?оров?й оболонц?, м?цн?шою за м?дну, ? яка не так сильно зношувала та спричиняла ?ржав?ння ствола, як сталева. Належний капсуль з'явився лише в 1890 роц?.

Хоча до того часу в деяких кра?нах, в першу чергу — в Н?меччин?, яка мала вельми високорозвинену виробничу базу, вже були запроваджен? набо? з к?льцевою проточкою на г?льз?, компактн?ш? ? зручн?ш? для подач? з магазина, рос?йський наб?й збер?гав закра?ну, що виступа?, в основному через те, що це давало змогу виготовляти як г?льзу, так ? патронник ствола з великими допусками. В?дзначалися й ?нш? переваги набою з закрайком, — наприклад, в?н був зручн?ший при спорядженн? магазина або заряджанн? гвинт?вки по одному набою, що було ц?лком реальною можлив?стю при виход? магазина з ладу або в?дсутност? споряджених патронних обойм, оск?льки солдатов? зручн?ше ? швидше витягати ?х з патронно? сумки. На т? часи це не було незвичним — такий же закрайок мали штатн? французький 8×50 мм R Лебель, англ?йський .303 British (7,7×56 мм R), американський .30-40 Krag (7,62×58,8 мм R) ? австро-угорський M1888 (8×50 мм R Mannlicher) набо?. Лише згодом виявилося велика незручн?сть такого набою для використання в автоматичн?й збро?, але ? це не завадило деяким з вищезазначених зразк?в залишатися на озбро?нн? аж до к?нця Друго? св?тово? в?йни. Б?льш того, нав?ть в 1930-? роки в деяких кра?нах продовжували розробляти ? приймати на озбро?ння нов? гвинт?вков? набо? з закрайком, наприклад австр?йський наб?й M30S 8×56 мм R зразка 1930 року, прийнятий також в Угорщин?.

Вт?м, нав?ть ? на цьому етап? питання про кал?бр, мабуть, остаточно ще не вир?шили, оск?льки незабаром почались досл?дження 6,5-мм набою.

?стор?я

П?сля Рос?йсько-турецько? в?йни, коли озбро?ним однозарядними гвинт?вками системи Бердана рос?йським в?йськам протистояли турецьк? з магазинними гвинт?вками В?нчестера, рос?йське Головне Артилер?йське Управл?ння вир?шило створити для потреб арм?? магазинну багатозарядну гвинт?вку.

Спроби належним чином модерн?зувати гвинт?вки Бердана зазнали невдач?, тож для перев?рки наявних ?ноземних систем (Mauser, Lee-Enfield, Лебеля тощо) в 1883 р. створили ?Особливу ком?с?ю з випробування магазинних рушниць? (з 1889 — ?Ком?с?я для випрацювання зразка малокал?берно? рушниц??). Ком?с?я випробувала к?лька десятк?в р?зноман?тних гвинт?вок закордонного виробництва та низку в?тчизняних розробок. В 1889 р. ком?с?я зупинилася на кал?бр? 7,62 мм, прийняла конструкц?ю набою ? вир?шила, що майбутня гвинт?вка повинна мати ковзний затвор з замиканням окремою личинкою, ствол на зразок французько? гвинт?вки Лебеля, серединний магазин на 5 набо?в з заряджанням ?з обойми.

Ком?с?? були надан? створен? за новими вимогами 7,62-мм система кап?тана Серг?я Мос?на та 8,89-мм система бельг?йця Леона Нагана, перероблена п?д той же 7,62-мм наб?й. За результатами випробувань, як? в?дбулись у 1890 роц?, кращою визнали систему Нагана. Але за результатами в?йськових випробувань, коли гвинт?вки Мос?на дали втрич? менше затримок при стр?льб? за бельг?йськ?, ком?с?я надала перевагу в?тчизнян?й розробц?. Зрештою ухвалили компром?сне р?шення: у Нагана придбали права на його систему; ком?с?я прийняла на озбро?ння систему Мос?на з механ?змом магазина, запозиченим в?д системи Нагана, як вдал?шим.

Виробництво нових гвинт?вок розпочали 1892 року в арсеналах Тули, ?жевська та Сестрорецька. Через обмежен? виробнич? потужност? цих фабрик додаткове замовлення на 500 тисяч гвинт?вок надали французьк?й зброярн? Manufacture Nationale d'Armes de Chatellerault. На момент початку Рос?йсько-японсько? в?йни арм?я отримала близько 3 800 000 гвинт?вок.

М?ж 1891 та 1910 роками створили к?лька модиф?кац?й гвинт?вки Мос?на-Нагана: п?хотна гвинт?вка зразка 1891, драгунська (дещо коротша за п?хотну), козацька (без багнета), караб?н зразка 1907.

П?д час Першо? св?тово? в?йни через пост?йну нестачу збро?, яку неможливо було вдовольнити силами власного виробництва, рос?йський уряд замовив в США 1,5 м?льйони п?хотних гвинт?вок рос?йського зразка у Remington Arms та 1,8 м?льйони у New England Westinghouse (ц? замовлення не виконано в повному обсяз?). Велика к?льк?сть гвинт?вок Мос?на-Нагана була захоплена у ход? в?йни н?мецькими та австро-угорськими в?йськами. Багато з них послужили озбро?нням в?йськам другого ешелону та на н?мецькому флот?. Б?льш?сть ?з захоплених Австр??ю гвинт?вок були у 1920-х роках продан? Ф?нлянд??.

П?д час громадянсько? в?йни п?хотн? та драгунськ? гвинт?вки продовжували виготовляти, але у значно менших обсягах.

В 1920-х роках залишки зношених гвинт?вок переробляли в мисливськ? рушниц? 32-го та 28-го кал?бру (так зван? ?фроловки?, за пр?звищем П. М. Фролова, ?нженера Тульського збройного заводу, що розробив технолог?ю переробки).

У 1924 створено ком?тет з модерн?зац?? гвинт?вки Мос?на-Нагана, яка на той час пробула на озбро?нн? б?льше трьох десятил?ть. Результатом ?? роботи було створення модел? 1891/30, основою яко? була драгунська модиф?кац?я гвинт?вки зразка 1891 р. До 1945 року виготовили близько 17 475 000 гвинт?вок п?д назвою ?7,62-мм гвинт?вка зразка 1891/30 р.?.

Система Мос?на-Нагана була прийнята як снайперська гвинт?вка у 1932 ? використовувалась радянськими снайперами протягом Друго? св?тово? в?йни, де високо ц?нувалась за над?йн?сть та влучн?сть.

З к?нця 1930-х рок?в почалася поступова зам?на гвинт?вки Мос?на-Нагана як головно? ?ндив?дуально? збро? стр?льц?в автоматичними ? самозарядними гвинт?вками С?монова ? Токар?ва. Цей процес перервався з початком в?йни: з р?зних об'?ктивних причин виробництво автоматичних гвинт?вок було припинено, а гвинт?вок ? караб?н?в Мос?на-Нагана — поширено.

П?сля Друго? св?тово? в?йни у Радянському Союз? виготовлення вс?х вид?в гвинт?вок Мос?на-Нагана було припинено, вс? гвинт?вки було вилучено з ужитку та зам?нено караб?ном СКС та п?зн?ше автоматом Калашникова. Попри явну вже застар?л?сть, системи Мос?на-Нагана продовжували використовуватись у збройних силах багатьох учасник?в Варшавського договору та деяких ?нших кра?нах св?ту ще к?лька десятил?ть. Залишки гвинт?вок ? караб?н?в було частково перероблено на мисливську зброю та реал?зовано населенню.

Виробництво та експлуатац?я

Виробництво гвинт?вки почалося 1892 на Тульському, ?жевському ? Сестрорецькому збройових заводах. Через обмежен? виробнич? потужност? цих завод?в замовлення на 500 тисяч гвинт?вок було розм?щене на французькому збройовому завод? в м?ст? Шательро (Manufacture Nationale d'Armes de Chatelleraut).

Перше бойове випробування гвинт?вка Мос?на-Нагана пройшла 1893 р. в з?ткненн? рос?йського загону на Пам?р? з афганцями.

Уже в перш? роки п?сля прийняття гвинт?вки на озбро?ння, в ход? виробництва та експлуатац?? збро? у вих?дну конструкц?ю почали вносити зм?ни:

• 1893 запровадили дерев'яну ствольну накладку для захисту рук стр?льця в?д оп?ку.
• 1896 запровадили новий шомпол, довший ? з головкою зб?льшеного д?аметра, що не проходить ствол, що спростило чистку збро?. Л?кв?дували нас?чку на боках кришки магазинно? коробки, яка при нос?нн? збро? протирала одностро?.

Ц? удосконалення вносили ? в конструкц?ю ран?ше випущених гвинт?вок.

На початок рос?йсько-японсько? в?йни в арм?ю було поставлено приблизно 3 800 000 гвинт?вок.

П?сля прийняття на озбро?ння 1908 набою ?з загостреною (?наступальною?) кулею 1910 на озбро?ння був прийнятий новий вар?ант гвинт?вки з приц?лом системи Коновалова, що в?дпов?дав бал?стиц? нового набою.

До моменту вступу Рос?йсько? ?мпер?? в першу св?тову в?йну на озбро?нн? рос?йсько?мперсько? арм?? було 4 519 700 гвинт?вок, у виробництв? було три вар?анти гвинт?вки — драгунська, п?хотна ? козача. Протягом в?йни в?йськова промислов?сть Рос?йсько? ?мпер?? виготовила 3 286 232 трил?н?йн? гвинт?вки, в?дремонтувала ? виправила 289 431.

Через катастроф?чний брак збро? ? проблеми внутр?шньо? промисловост?, рос?йсько?мперський уряд почав закуповувати за кордоном гвинт?вки к?лькох ?ноземних систем, а також замовив у США у компан?й Remington 1,5 м?льйона та Westinghouse 1,8 м?льйона гвинт?вок зразка 1891/10 рок?в. Частина з них н?коли не була поставлена ??Рос?? — п?сля б?льшовицького перевороту ?х конф?скував уряд США. Сьогодн? гвинт?вки Мос?на-Нагана американського виробництва — одн? з найр?дк?сн?ших ? становлять найб?льшу колекц?йну ц?нн?сть, поряд з гвинт?вками, виробленими у Франц?? в м?ст? Шательро.

Багато гвинт?вок було захоплено н?мецькими та австро-угорськими в?йськами.

Гвинт?вка зразка 1891/30 рок?в.

Протягом громадянсько? в?йни в Рос?йськ?й ?мпер?? виробляли два типи гвинт?вок — драгунську ?, в значно менших к?лькостях — п?хотну.

П?сля зак?нчення в?йни, незважаючи на явну стар?сть гвинт?вки зразка 1891 року, через важку економ?чну ситуац?ю неможливо було створити нову гвинт?вку, тому 1924 був створений ком?тет з модерн?зац?? гвинт?вки.

Снайперська модиф?кац?я з оптичним приц?лом ПЕ ? 12 з?рочками про перемоги.

В результат? модиф?кац?? драгунського вар?анту гвинт?вки, як коротшо? ? зручн?шо?, з'явилася ?дина модель — гвинт?вка зразка 1891/1930 рр. (?ндекс ГРАУ — 56-В-222). Магазинна гвинт?вка до того часу вже не була ?диним видом стр?лецько? збро? п?хоти, тому в т? роки ставка була зроблена в першу чергу на створення сучасн?ших ? досконал?ших ?? вид?в — п?столет?в-кулемет?в, кулемет?в, самозарядних ? автоматичних гвинт?вок.

В 1920-т? — 1930-т? роки в СРСР гвинт?вки Мос?на-Нагана використовували в систем? Всевобуч та ОСОАВ?АХ?М для навчання стр?льб?, широкого поширення набув рух ?Ворошиловського стр?льця?.

1928 в СРСР було розпочато сер?йний випуск перших зразк?в оптичних приц?л?в, спец?ально розроблених для установки на гвинт?вку зразка 1891 року.

1932 почалося сер?йне виробництво снайперсько? гвинт?вки зразка 1891/31 рр. (?ндекс ГРАУ — 56-В-222А), що вир?знялася пол?пшеною як?стю обробки каналу ствола, наявн?стю оптичного приц?лу ПЕ, ПБ або ПУ ? в?д?гнутою донизу рук?в'ям затвора. Всього було випущено 108 345 снайперських гвинт?вок, ?х ?нтенсивно використовували впродовж Друго? св?тово? в?йни. Вони зарекомендували себе як над?йна та ефективна зброя. Нин? снайперськ? гвинт?вки Мос?на-Нагана мають колекц?йну ц?нн?сть (особливо ??менн?? гвинт?вки, якими нагороджували найкращих радянських снайпер?в).

1938 був прийнятий модерн?зований аналог?чно основним зразком караб?н зразка 1938, що був модиф?кац? ?ю караб?на зразка 1907 року. В?н став довшим в?д свого попередника на 5 мм ? був розрахований на ведення приц?льного вогню на в?дстань до 1000 м. Караб?н був призначений для р?зних род?в в?йськ, зокрема артилер??, саперних в?йськ, кавалер??, п?дрозд?л?в зв'язку ? службовц?в матер?ально-техн?чного забезпечення, наприклад вод??в транспорту, яким необх?дна легка ? проста в поводженн? зброя здеб?льшого для самооборони.

Останн?м вар?ант?в гвинт?вки став караб?н зразка 1944 року, що в?др?знявся наявн?стю незн?много голчастого багнета ? спрощеною технолог??ю виготовлення. Одночасно з його впровадженням було припинено виробництво гвинт?вки зразка 1891/1930 рр.. Вкорочення п?хотно? збро? стало наст?йною вимогою, висунутою досв?дом Друго? св?тово? в?йни. Караб?н дав змогу п?двищити маневрен?сть п?хоти та ?нших род?в в?йськ, оск?льки з ним стало зручн?ше вести б?й у р?зних земляних укр?пленнях, буд?влях, густих заростях тощо, причому бойов? якост? його як у вогневому, так ? в штиковому бою пор?вняно з гвинт?вкою практично не знизились.

П?сля прийняття на озбро?ння 1938 досить вдало? самозарядно? гвинт?вки Токар?ва (СВТ), передбачалося, що на початку 1940-х рок?в вона практично повн?стю вит?снить у РСЧА гвинт?вку Мос?на-Нагана ? стане основною збро?ю радянсько? п?хоти, сл?дом за арм??ю США, що прийняла 1936 на озбро?ння самозарядну гвинт?вку Гаранда. За дово?нним планом було передбачено 1941 випустити 1,8 млн. СВТ, 1942 — 2 млн. Фактично до початку в?йни було виготовлено понад 1 млн. СВТ, ? багато частин ? з'?днань першо? л?н??, переважно в зах?дних в?йськових округах, отримали штатну к?льк?сть самозарядних гвинт?вок.

Однак плани повного переозбро?ння Червоно? Арм?? автоматичною збро?ю не були виконан? у зв'язку з нападом Нацистсько? Н?меччини — з 1941 виробництво СВТ як складн?шо? у пор?внянн? з магазинною гвинт?вкою ? п?столетом-кулеметом було скорочено в рази, ? одним з основних вид?в збро? радянсько? арм?? залишалася модерн?зована гвинт?вка зразка 1891 року, хоча ? доповнена вельми ?стотними к?лькостями (б?льше половини в?д загально? к?лькост? стр?лецько? збро? на к?нець в?йни) самозарядних гвинт?вок ? п?столет?в-кулемет?в.

1931 було вироблено 154 000, 1938 — 1 124 664, 1940 — 1 375 822.

Гранатомет Д'яконова

1943 на окупован?й територ?? Б?лорус? ?нженер-зал?зничник Т. ?. Шавгулидзе розробив конструкц?ю 45-мм рушничного гранатомета, в загальн?й к?лькост?, в 1943—1944 в майстернях М?нського партизанського з'?днання радянськими партизанами були виготовлен? 120 гвинт?вкових гранатомет?в системи Шавгулидзе, як? встановлювались на гвинт?вки системи Мос?на-Нагана.

П?сля Друго? св?тово? в?йни СРСР припинив виробництво гвинт?вок Мос?на-Нагана, гвинт?вки та караб?ни поступово зн?мали з озбро?ння арм??, зам?няли караб?ном СКС ? автоматами Калашникова (хоча певну к?льк?сть продовжували використовувати в систем? во?н?зовано? охорони).

Гвинт?вки та караб?ни Мос?на-Нагана продовжували використовувати в арм?ях Сх?дно? ?вропи ? по всьому св?ту ще к?лька десятил?ть. Як зброя п?хоти ? б?йц?в ?ррегулярних збройних формувань гвинт?вки Мос?на-Нагана використовувалась в багатьох в?йнах — в?д Коре? та В'?тнаму до Афган?стану ? конфл?кт?в на пострадянському простор?.

Конструкц?я ? принцип д??

Ствол ? ствольна коробка

Клеймо на гвинт?вц? випуску 1924 року з шестигранною ствольною коробкою, ?жевський завод.

Клеймо на гвинт?вц? зразка 1891/30 в?йськового випуску, Тульський завод.

Ствол гвинт?вки — нар?зний (4 нар?зи, спрямован? зл?ва-вгору-направо). У ранн?х зразк?в форма нар?зу мала форму трапец??. Згодом форму нар?зу зм?нили на прост?шу, прямокутну. Кал?бр ствола, вим?рюваний як в?дстань м?ж протилежними полями нар?з?в, ном?нально дор?вню? 7,62 мм, або 3 рос?йських л?н?? (реально, як показують вим?ри, проведен? на велик?й к?лькост? гвинт?вок р?зних рок?в випуску ? р?зного ступеня схоронност?, — 7,62–7,66 мм). Кал?бр по нар?зу дор?вню? 7,94–7,96 мм.

У задн?й частин? ствола розташований патронник з гладкими ст?нками, призначений для розташування набою при постр?л?. З нар?зною частиною ствола в?н з'?днаний за допомогою кульового входу. Над патронником розташоване заводське клеймо, що да? змогу ?дентиф?кувати виробника ? р?к випуску гвинт?вки.

Ззаду на пеньок ствола, що ма? р?зьбу, наглухо нагвинчена ствольна коробка, в як?й знаходиться затвор. До не?, в свою чергу, прикр?плен? магазинна коробка з механ?змом подавання набо?в, в?дс?чка-в?дбивач ? спусковий механ?зм.

Магазинна коробка ? в?дс?чка-в?дбивач

Магазинна коробка (магазин) служить для розташування 4 набо?в та механ?зму подавання. Ма? щоки, кутник, спускову скобу ? кришку, на як?й змонтований механ?зм подавання.

Набо? в магазин? розташован? в один ряд, так, аби ?хн? закра?ни не заважали подач?, через що магазин ма? незвичну для сучасно? збро? форму.

В?дс?чка-в?дбивач керу?ться рухом затвора ? служить для в?докремлення набо?в, що подаються ?з магазинно? коробки в ствольну, запоб?гаючи можлив?й затримц? при подач?, спричинено? зачепленням закрайк?в набо?в один за одного, а також в?д?гра? роль в?дбивача стр?ляних г?льз. До модерн?зац?? 1930 вона являла собою ?дину деталь, п?сля — складалась з лопат? з в?дбивним виступом ? пружинно? частини.

В?дс?чка-в?дбивач вважа?ться одн??ю з ключових деталей конструкц?? гвинт?вки, запроваджених Мос?ним, що забезпечу? над?йн?сть ? безв?дмовн?сть роботи збро? за будь-яких умов. Разом з тим, саме ?? наявн?сть була викликана використанням застар?лих набо?в з закрайком, що не дуже зручно для подач? з магазина.

Вт?м, нав?ть ? магазини системи Л?, прийнят? до англ?йських гвинт?вок Л?-Метфорд ? Л?-Енф?лд, також використовували наб?й з закрайком, не мали в?дс?чки-в?дбивача, зам?сть яко? магазин мав пружинн? губки згори ? ромбопод?бну форму в проф?ль, завдяки як?й патрони розташовувалися в ньому так, що закрайок верхнього набою ставав перед закрайком наступного за ним, ? зачеплення ?х було виключено (ялиночка). Саме ця схема в подальшому стала загальноприйнятою для магазин?в п?д рантов? набо? (що мають закрайок).

Спусковий механ?зм

Спусковий механ?зм склада?ться з спускового гачка, спусково? пружини, що служить також шепталом, гвинта ? шпильки. Спуск гвинт?вки — довгий, досить тугий ? без ?попередження?, — тобто, х?д спускового гачка не розд?лений на дв? стад?? з в?дм?нним зусиллям.

Затвор

Затвор гвинт?вки зразка 1891 року. 1 — стебло, 2 — бойова личинка, 3 — сполучна планка, 4 — курок.

Затвор гвинт?вки служить для досилання набою в патронник, замикання каналу ствола в момент постр?лу, виконання постр?лу, вилучення стр?ляно? г?льзи або набою з ос?чкою з патронника.

Склада?ться з стебла з гребенем ? рук?в'я, бойово? личинки, викидача, курка, ударника, бойово? пружини ? з'?днувально? планки. На снайперськ?й гвинт?вц? рук?в'я затвора подовжене ? в?д?гнуте донизу для п?двищення зручност? перезарядження збро? ? можливост? установки оптичного приц?лу.

В затвор? знаходяться ударник ? кручена цил?ндрична бойова пружина. Стиснення бойово? пружини в?дбува?ться при в?дмиканн? затвора поворотом рук?в'я; при замиканн? — бойовий зв?д ударника спира?ться на шептало. Можливе зведення ударника вручну при закритому затвор?, для цього необх?дно в?дтягнути назад курок (в даному випадку курком назива?ться наконечник, нагвинчений на хвостовик ударника). Для постановки на запоб?жник курок потр?бно в?дтягнути назад до к?нця й повернути проти годинниково? стр?лки.

Ложа, ствольна накладка

Ложа з'?дну? частини збро?, вона склада?ться з ц?вки, шийки ? приклада. Ложа гвинт?вки Мос?на-Нагана ц?льна, з березово? або гор?хово? деревини. Шийка лож? пряма, м?цн?ша ? придатна для штикового бою, хоча ? не так зручна при стр?льб?, як нап?вп?столетн? шийки лож багатьох п?зн?ших зразк?в. З 1894 р введена окрема деталь — ствольна накладка, яка прикрива? ствол згори, обер?гаючи його в?д пошкодження, а руки стр?льця — в?д оп?к?в. Приклад драгунсько? модиф?кац?? трохи вужчий, а ц?вка тонше, н?ж у п?хотно?.

Ложа ? ствольна накладка кр?пляться до механ?зм?в збро? за допомогою двох гвинт?в ? двох ложевих к?лець з к?льцевими пружинами. Ложев? к?льця розр?зн? на основн?й мас? гвинт?вок ? глух? на драгунськ?й зразка 1891 року.

Приц?льн? пристосування

Приц?л гвинт?вки зразка 1891/30 року

Складалися з приц?лу ? мушки.

Приц?л — сходинковий на гвинт?вц? зразка 1891 року, секторний на гвинт?вц? зразка 1891/30 рок?в. Склада?ться з приц?льно? планки з хомутиком, приц?льно? колодки ? пружини.

На гвинт?вц? зразка 1891 року приц?л мав позначки в сотнях крок?в. На приц?льн?й планц? знаходилось два ц?лика: один для стр?льби на 400, 600, 800, 1000 ? 1200 крок?в, а другий, для використання якого необх?дно було п?дняти приц?льну планку в вертикальне положення, — на в?дстан? в?д 1300 до 3200 крок?в. Також ?снувало два вар?анти рамкового приц?лу: початковий вар?ант, який використовували до 1910 року та розрахований на важку кулю, ? модерн?зований, з планкою системи Коновалова, розрахованого на легку загострену ?наступальну? кулю набою зразка 1908 року. На гвинт?вц? зразка 1891/30 рок?в приц?л розм?чений до дистанц?? в 2000 метр?в; ?диний ц?лик може бути встановлений в будь-яке положення в?д 50 до 2 000 м з кроком 50 м.

Мушка розташована на ствол? поблизу дульного зр?зу. Гвинт?вки зразку 1891/30 рок?в отримали к?льцевий намушник.

У 1932 роц? почалося сер?йне виробництво снайперсько? гвинт?вки зразка 1891/31 рок?в (?ндекс ГРАУ — 56-В-222А), що вир?знялася пол?пшеною як?стю обробки каналу ствола, наявн?стю оптичного приц?лу ПЕ, ПБ або ПУ ? в?д?гнуто? вниз рук?в'ям затвора.

Багнет

Багнет зразка 1891/30 року

Багнет караб?на 1944

Рос?йська п?хота на марш?. Видно, що у б?льшост? стр?льц?в багнети примкнут?.

Служить для ураження противника в рукопашному бою. Ма? чотиригранне лезо з долами, трубку ?з ступ?нчастим прор?зом ? пружинною клямкою, що кр?пить багнет до ствола ? з'?дну? ?х шийку.

Гвинт?вку приводили до нормального бою з багнетом, тобто, при стр?льб? в?н мав бути долучений, — ?накше точка влучень ?стотно зсувалась, що майже унеможливлювало влучення на пор?вняно велик?й в?дстан? без нового приведення до нормального бою. При стр?льб? з багнетом на в?дстан? 100 м середня точка влучення (СТП) в?дхиля?ться на приведен?й до нормального бою без нього гвинт?вц? вл?во на 6-8 см ? вниз на 8-10 см, що компенсу?ться новим приведенням до нормального бою.

Взагал?, багнет мав знаходитись на гвинт?вц? пост?йно, у тому числ? при збер?ганн? ? на марш?, за винятком пересування зал?зничним або автомоб?льним транспортом, тому було досить практичним те, що його гран? не були гостро в?дточен?, як у ножевидних багнет?в, оск?льки при встановленому способ? нос?ння це могло б створювати сутт?в? незручност? при користуванн? збро?ю ? спричиняти травми при поводженн? з ним.

Настановами було наказано зн?мати багнет, кр?м вище зазначених випадк?в, лише при розбиранн? гвинт?вки для чистки, причому передбачалось, що в?д пост?йного знаходження на збро? в?н може зн?матися туго.

Заточений к?нчик багнета служить як викрутка при повному розбиранн?.

До 1930 року пружинно? клямки не було, натом?сть, багнет кр?пився на ствол? за допомогою штикового хомутика, форма леза також дещо в?др?знялась. Практика показала, що з часом таке з'?днання схильне до розбовтування. У 1930 роц? спос?б кр?плення зм?нили, проте гвинт?вки ? надал? пристр?лювали з багнетами. Частина модерн?зованих гвинт?вок також мала багнет з намушником (ранн?й вар?ант), згодом намушник стали робити на сам?й гвинт?вц?.

Караб?н зразка 1944 мав незн?мний перекидний багнет власного зразка конструкц?? Сьом?на.

Ц?кавий факт, — на снайперському вар?ант? гвинт?вки Мос?на-Нагана також був багнет, ? посаджений в?н був дуже туго. Тут в?н служив дуловим обважнювачем, що ?стотно зменшу? в?брац?ю ствола при постр?л?, що позитивно позначалось на точност? бою. Найменше розбовтування кр?плення, що не було р?дк?стю на звичайних гвинт?вках в п?хот?, навпаки, позначалося на бою гвинт?вки негативно.

Приналежн?сть до гвинт?вки

До кожно? гвинт?вки була додана приналежн?сть, до складу яко? входило: протирка, викрутка, дульна накладка для чищення ствола, шомпольна муфта, шпильки, щетинний йоржик, мастильниц? з двома в?дд?леннями — для розчину чистки ствол?в ? мастила, а також рушничний рем?нь.

Принцип д??

Розр?з механ?зму гвинт?вки раннього випуску.

Для заряджання гвинт?вки необх?дно:

1. Повернути рук?в'я затвора вл?во;
2. В?двести затвор назад до к?нця;
3. Вставити обойму в пази ствольно? коробки; втопити набо? ? викинути обойму;
4. Дослати затвор вперед;
5. Повернути рук?в'я затвора вправо.

П?сля цього гвинт?вка одразу готова до виконання постр?лу, для чого стр?льцев? залиша?ться лише натиснути на спусковий гачок. Для виконання наступного постр?лу повторити пункти 1, 2, 4 ? 5. Чотири набо? з обойми подаються в магазин, а верхн?й залиша?ться в ствольн?й коробц?, в?докремлений в?д решти лопаттю в?дс?чки, ? при закриванн? затвора досила?ться в наб?йник.

Порядок неповного розбирання

1. Вийняти затвор, для чого, утримуючи спусковий гачок натиснутим, повернути рук?в'я вл?во вгору ? тягнути назад до к?нця.
2. Зняти багнет.
3. Вигвинтити ? вийняти шомпол.
4. В?докремити кришку магазинно? коробки.
5. Роз?брати затвор.

Купчаст?сть бою ? ефективн?сть вогню

Гвинт?вки зразка 1891 ? 1891/30 рок?в були високоточною збро?ю, що да? змогу впевнено вражати поодиноку ц?ль на в?дстан? до 400 м, снайпером з використанням оптики — до 800 м; групову — на в?дстан? до 800 м.

У таблиц? нижче представлен? результати стр?льби з рядового представника гвинт?вки зразка 1891/30 року легко? кулею зразка 1908 року з початковою швидк?стю 865 ??м/с. Серединне в?дхилення — половина ширини центрально? смуги розс?ювання, яка вм?ща? 50 % вс?х влучень.

Серединн? в?дхилення, см:
в?дстань	по висот?	б?чне
100	З	2
200	4	4
300	6	6
400	8	8
500	11	10
600	14	13
700	17	17
800	21	20
900	26	24
1000	33	29
1100	39	36
1200	46	42
1300	56	49
1400	65	56
1500	75	65
1600	88	75
1700	100	88
1800	120	100
1900	150	120
2000	170	150

У 1946 роц? учасник Друго? св?тово? в?йни старший сержант Немцев розробив метод швидк?сно? стр?льби з гвинт?вки (на пол?гон? Рязанського п?хотного училища в?н зум?в виконати з гвинт?вки 53 приц?льних постр?л?в на хвилину з в?дстан? 100 метр?в по грудн?й м?шен?, вразивши ?? 52 кулями). Надал?, метод швидк?сно? стр?льби Немцева набув поширення у в?йськах .

Снайперськ? гвинт?вки Мос?на-Нагана дово?нного виробництва в?др?знялися дивовижною, за м?рками свого часу, як?стю бою, багато в чому завдяки стволу з чоком (звуженням каналу в?д камори до дульного зр?зу), з р?зницею в д?аметрах у казенн?й ? дульн?й частин? в 2-3 %. При постр?л? з такого ствола куля додатково обтиска?ться, що не да? змоги ?й ?гуляти? по каналу ствола .

Переваги ? недол?ки

Переваги

• Гарна бал?стика ? висока потужн?сть набою (на р?вн? .30-06), при тому, що багато аналог?в на той момент все ще використовували димний порох;
• Велика живуч?сть ствола ? затвора;
• Невибаглив?сть до технолог?? виготовлення ? велик? допуски;
• Над?йн?сть, безв?дмовн?сть д?? механ?зм?в гвинт?вки у будь-яких умовах;
• Проста ? над?йна конструкц?я затвора, що склада?ться всього з 7 деталей; в?н розбира?ться ? збира?ться швидко ? без будь-яких ?нструмент?в;
• Магазинна коробка добре закрита знизу;
• М?цн? ложа ? приклад;
• Дешева рамкова обойма;
• Затвор, що легко вийма?ться для чистки;
• Достатня скоростр?льн?сть гвинт?вки;
• Окрема бойова личинка затвора, зам?на яко? при поломц? обходиться набагато дешевше, н?ж зам?на всього затвора;
• Дешевизна зам?ни дерев'яних частин.

Недол?ки

Ф?нська гвинт?вка Мос?на-Нагана (Гвинт?вка М/28) — був прийнятий ориг?нальний кинджальний багнет зам?сть голчастого, гвинт?вка пристр?ляна без нього. Точка кр?плення багнета — ложа, а не ствол. Передн?й приц?л — ф?нський ? його мушка прикрита вушками

• Застар?лий наб?й ?з закрайком, що ускладню? подачу з магазина ? вимага? запровадження, по сут? зайво?, в ?ншому випадку, достатньо складно? у виготовленн? ? вразливо? до пошкоджень детал? — в?дс?чки-в?дбивача (згодом в ход? модерн?зац?? зам?нено? на дв? прост?ш? у виробництв? детал?; проте, найдосконал?ш? системи магазин?в забезпечували над?йну подачу набо?в з закрайком ? без в?дс?чки як окремо? детал?, наприклад магазин системи Л? до гвинт?вок Л?-Метфорд ? Л?-Енф?лд з дворядним розташуванням набо?в, що дав змогу зб?льшити м?стк?сть магазина гвинт?вки з 5 до 8-10 набо?в);
• Горизонтальне розташування бойових упор?в личинки затвора при замиканн?, що зб?льшу? розс?ювання; гвинт?вки з найкращим бо?м вже в той час мали вертикальне розташування бойових упор?в при замкненому затвор?;
• Довгий ? важкий спуск без ?попередження?, який заважа? точн?й стр?льб?;
• Рамкова непружинна обойма, яка ускладню? заряджання; вже ?снували на той момент пружинн? пластинчаст? обойми, в тому числ? ? обойма Мос?на, були досконал?ш?, хоча ? дорожче прийнято? обойми Нагана;
• Довгий ? вкрай застар?лий голчастий багнет з кол?нчатою шийкою, що кр?питься на ствол?, а не на лож?;
• П?хотну ? драгунську гвинт?вки пристр?лювали з багнетом, тобто, при стр?льб? в?н мав знаходитись на гвинт?вц?, ?накше точка влучень ?стотно зм?щувалась, що робило готову до бою зброю гром?здкою; багнет з часом розбовтувався, внасл?док чого влучн?сть стр?льби з гвинт?вки падала; козацьку гвинт?вку пристр?лювали без багнета, але все одно була надто важкою ? в ц?лому незручною для стр?льби з коня ? нос?ння к?ннотником; розбовтування багнета усунуто на зразку 1891/30, але багнет ран?ше повинен був знаходитись на збро? при стр?льб?; повн?стю вир?шена ця проблема була лише в караб?н? зразка 1944 введенням незн?много перекидного багнета, який при стр?льб? також залишався на збро?, але м?г складатися, п?двищуючи зручн?сть поводження з ним;
• Коротке, не в?д?гнуте донизу рук?в'я затвора, яка ускладню? його в?дкриття, особливо коли г?льза туго ?зас?ла? в наб?йнику; сильний винос рук?в'я вперед через конструкц?? затвора ? його горизонтальне розташування без вигину вниз, що змушувало стр?льця в?дн?мати приклад в?д плеча при перезаряженн?, тим знижуючи скоростр?льн?сть; (За винятком снайперських модиф?кац?й, що мали довше рук?в'я, в?д?гнуте вниз); передов? зразки тих рок?в вже мали сильно винесену назад рук?в'я, в?д?гнуте донизу, що давало змогу перезаряджати зброю, не в?дн?маючи приклад в?д плеча, тим самим п?двищуючи скоростр?льн?сть, — еталонно? в цьому в?дношенн? можна вважати рук?в'я гвинт?вки Л?-Метфорд; при цьому, ? досл?дна гвинт?вка Мос?на 1885 року, ? гвинт?вка Нагана мали винесене назад рук?в'я затвора, розташоване в спец?альному вир?з?, в?докремленому в?д в?кна для викиду стр?ляних г?льз перемичкою, що ще й посилювало ствольну коробку; однак при випробуваннях гвинт?вки 1885 року з'ясувалось, що при такому розташуванн? рук?в'я часто в?дбуваються затримки при перезаряджанн?, спричинен? тим, що довг? рукава солдатсько? шинел? потрапляли м?ж стеблом затвора ? ствольною коробкою;
• Пряма шийка приклада, менш зручна при стр?льб?, н?ж нап?вп?столетна на нов?тн?х на той момент зразках гвинт?вок, хоча ? м?цн?ша ? зручн?ша в штиковому бою;
• Запоб?жник Мос?на, — дуже простий, але незручний у використанн? та з малим ресурсом;
• Деяке в?дставання в?д пров?дних ?ноземних аналог?в в оформленн? др?бних деталей ? фурн?тури, наприклад — застар?л? ? так?, що швидко розхитуються ложев? к?льця, уразливий до удар?в приц?л, менш зручн?, н?ж б?чн?, нижн? ?п?хотн?? антабки (з 1910 року зам?нен? на також не найзручн?ш? щ?лини для проходу ременя, спочатку були на драгунськ?й гвинт?вц?), незручний упор шомпола, тощо.;
• Низька як?сть дерев'яних деталей через використання дешево? деревини, особливо в п?зн?ших випусках.

Вар?анти

Стандартн?

Зразок	П?хотна гвинт?вка зразка 1891 та 1891/10 рок?в	Короткоствольна кавалер?йська гвинт?вка (?драгунка?) зразка 1891 та 1891/10 рок?в	Караб?н зразка 1907 року	Гвинт?вка зразка 1891/30 рок?в	Караб?н зразка 1938 року	Караб?н зразка 1944 року	Польська гвинт?вка зразка 91/98/23 ? зразка 91/98/25
Наб?й	7,62 × 54 мм R
Маса збро? без багнета ? набо?в, кг	3,99/4,30	3,88/4,19	3,53/—	3,86/4,16	3,49/—	—/4,0	3,9/?
Довжина без багнета/загальна, мм	1288/1730	1212/1655	1015/—	1227/1659	1020/—	1020/1330	1100/1420
Довжина ствола, мм	800	724	510	730	508	508	600
М?стк?сть магазина	4 + 1	4 + 1	4 + 1	4 + 1	4 + 1	4 + 1	4 + 1
Бойова скоростр?льн?сть, постр?л/хв	10
Початкова швидк?сть кул?, м/c	685 (наб?й зразка 1891)	660 (наб?й зразка 1891)	620 (наб?й зразка 1891)	870 (наб?й з легкою кулею зразка 1908)	816 (наб?й з легкою кулею зразка 1908)	816 (наб?й з легкою кулею зразка 1908)	845

Укра?на

ВМ МП-УОС

Фах?вцями державного п?дпри?мства ?Укроборонсерв?с? була розроблена глибока модерн?зац?я ?гвинт?вки Мос?на-Нагана? зразка 1891/1930 рок?в, що отримала назву МП-ВМ УОС. Демонстрац?я досл?дного зразка була проведена 13 листопада 2015 року.

Нова снайперська гвинт?вка розроблена п?д наб?й 7,62×54 мм R, ма? ствол довжиною 730 м?л?метр?в. Скоростр?льн?сть досяга? 20 постр?л?в на хвилину. Набо? подаються з коробчатого магазина на 5 або 10 набо?в. Гвинт?вка ВМ МП-УОС оснащена оптичним приц?лом ? складаними телескоп?чними сошками Harris SBR. У ход? модерн?зац?? була зб?льшена ? дальн?сть стр?льби ? зменшений в?дб?й при стр?льб?. Кр?м цього, за рахунок використання глушника звук постр?лу ?стотно зменшений, тому гвинт?вку можна застосовувати приховано.

В п?дсумку, в конструкц?ю ориг?нально? гвинт?вки були внесен? так? зм?ни:

• Демонтован? механ?чн? приц?льн? пристосування.
• Дерев'яна ложа ? приклад зам?нен? новою ложею, виготовлено? ?з алюм?н??вого сплаву ? пол?мерних матер?ал?в, п?столетним рук?в'ям ? регульованим прикладом.
• Пост?йний магазин зам?нений зн?мним коробчатим магазином з однорядним розташуванням набо?в.
• На дульн?й частин? ствола зроблена р?зьба (для установки дульного гальма-компенсатора або глушника звуку постр?лу ПЗРЗП М14х1(л)).
• На верхн?й частин? ствольно? коробки встановлена ун?версальна приц?льна рейка П?кат?н? для кр?плення оптичних або н?чних приц?л?в.
• Гвинт?вка комплекту?ться глушником звуку постр?лу, складаними телескоп?чними сошками ? оптичним приц?лом.

Заявлена в?дстань прямого постр?лу для головно? ф?гури (висота 30 см) заявлена 350 м, для грудно? ф?гури (висота 50 см) — 430 м, рухомо? ф?гури (висота 150 см) — 640 м. Приц?льна дальн?сть заявлена 1100–1200 м.

18 березня 2016 року секретар РНБО Олександр Турчинов передав експериментальну парт?ю з 10 гвинт?вок ?Центру п?дготовки снайпер?в? Нац?онально? гвард?? Укра?ни.

Бойове застосування

Рос?йсько-укра?нська в?йна

В?домо, що п?д час повномасштабно? збройно? агрес?? в окремих випадках рос?йськ? загарбники видавали гвинт?вки Мос?на примусово моб?л?зованим з окупованих територ?й. Також ц? гвинт?вки було пом?чено серед б?йц?в ПВК ?Вагнер? ? регулярних рос?йських п?дрозд?л?в.

Оператори

• Рос?йська ?мпер?я
• Корол?вство Чорногор?я — 24 травня 1898 Чорногор?? було поставлено 30 тис. гвинт?вок ? 12 млн набо?в, 20 липня 1909 на пароплав? ?Петербург? було доставлено ще 10 тис. гвинт?вок ? 17,5 млн набо?в; до початку Першо? св?тово? в?йни гвинт?вки знаходились на озбро?нн? арм??
•  Еф?оп?я — в 1912 роц? для арм?? було закуплено к?лька тисяч гвинт?вок
•  Болгар?я — п?сля створення навесн? 1912 року Балканського союзу, протягом 1912 року 50 000 гвинт?вок було поставлено болгарськ?й арм??; трофейними гвинт?вками користувались протягом Першо? св?тово? в?йни, п?сля 9 вересня 1944 року надходили з СРСР
• Монгол?я — в ??1913 роц? поставлено 10 тис. гвинт?вок
• Корол?вство Серб?я — в ??1914 роц? було укладено угоду про постачання 120 тис. гвинт?вок ? 120 млн набо?в, перша парт?я з 50 тис. гвинт?вок прибула в серпн? 1914 року, перед початком Першо? св?тово? в?йни, а всього до 16 серпня 1914 сербська арм?я отримала 113 тис. гвинт?вок ? 93 млн набо?в
•  Австро-Угорщина — трофейними гвинт?вками користувались протягом Першо? св?тово? в?йни, 45 тис. шт. були перероблен? п?д штатний 8-мм гвинт?вковий наб?й, рештою користувались у фронтових частинах разом з трофейними набоями
•  Н?мецька ?мпер?я — трофейними гвинт?вками, через брак в?тчизняних гвинт?вок в н?мецьк?й арм??, користувались протягом Першо? св?тово? в?йни, були взят? на озбро?ння н?мецького в?йськово-морського флоту
•  США — гвинт?вками ?руського замовлення?, не поставленими в Рос?ю до зак?нчення громадянсько? в?йни п?д найменуванням US Rifle, 7.62 mm, Model of 1916 користувались окрем? п?дрозд?ли Нац?онально? гвард?? США ? для навчання солдат?в стр?льб?.
•  СРСР — на озбро?нн? з моменту створення Червоно? Арм?? до зак?нчення Друго? св?тово? в?йни; п?сля в?йни значна к?льк?сть гвинт?вок була передана в ДОСААФ, де ними користувались для навчання стр?льб? ? на заняттях з початково? в?йськово? п?дготовки.
•  Естон?я — п?сля проголошення незалежност? в 1918 роц?, гвинт?вки рос?йсько? арм?? використовували для озбро?ння естонсько? арм??, прикордонно? пол?ц?? та ?нших естонських во?н?зованих формувань. П?сля зак?нчення в?йни за незалежн?сть, деяка к?льк?сть була передана в ?Кайтсел?йт?. Гвинт?вки залишались на озбро?нн? до анекс?? Естон?? до складу СРСР в липн? 1940 року (надал?, були передан? на озбро?ння частин 22-го корпусу РККА).
•  Польща — перебувала на озбро?нн? в 1920-т? роки, в 1920т?-1930т? випускали модиф?кац?? wz. 91/98/23, wz. 91/98/25 ? wz. 91/98/26 п?д наб?й 7,92 × 57 мм Маузер, в 1941—1942 рр. перебували на озбро?нн? ?арм?? Андерса?
•  Ф?нлянд?я — гвинт?вки були на озбро?нн? ф?нсько? арм?? з початку створення, в 1920-т? мали м?сце поставки з Н?меччини; перебували на озбро?нн? щонайменше до к?нця Друго? Св?тово? в?йни, випускалися модерн?зован? вар?анти M/24, M/27, М/28, M/28-30, M/39
• Монгольська Народна Республ?ка
• Друга ?спанська республ?ка
•  КНР — застосовували протягом громадянсько? в?йни в Кита?, караб?н зразка 1944 року випускали п?д найменуванням ?тип 53?
•  Трет?й Рейх — трофейн? гвинт?вки надходили на озбро?ння допом?жних та охоронно-пол?цейських формувань. Гвинт?вки зразка 1891 року надходили на озбро?ння п?д найменуванням Gewehr 252 (r), а гвинт?вки зразка 1891/30 рок?в — п?д найменуванням Gewehr 254 (r); з осен? 1944 року гвинт?вки надходили на озбро?ння загон?в фольксштурму
•  Чехословаччина — на озбро?нн? 1-го Чехословацького арм?йського корпусу, а пот?м ? ?нших п?дрозд?л?в арм?? Чехословаччини
• Польська Народна Республ?ка — з 1943 року на озбро?нн? 1-? польсько? п?хотно? див?з??, а згодом й ?нших п?дрозд?л?в В?йська Польського; кр?м того, п?сля зак?нчення в?йни караб?н зразка 1944 року невеликими парт?ями випускався на збройовому завод? в м?ст? Радом п?д найменуванням wz. 44
• Соц?ал?стична Федеративна Республ?ка Югослав?я — в 1944 роц? поставлялись НВАЮ
• Угорська Народна Республ?ка — гвинт?вка знаходилася на озбро?нн? п?д найменуванням 48 M. puska; кр?м того, караб?н зразка 1944 року невеликими парт?ями випускали в 1952—1955 рр. на Будапештському арсенал?
• Н?мецька Демократична Республ?ка
•  В'?тнам
•  П?вн?чна Корея
•  Б?лорусь — гвинт?вка знята з озбро?ння в грудн? 2005 року
•  Казахстан — гвинт?вки та караб?ни зразка 38/44 рок?в знаходяться на озбро?нн? в?домчо? охорони, а також окремих категор?й прац?вник?в системи виробничого об'?днання мисливсько-промислових ? зоолог?чних п?дпри?мств (ВО ?Охотзоопром?) держконцерну ?Казместпром?
•  Рос?я — караб?ни знаходяться на озбро?нн? в?домчо? охорони, во?н?зованих ? сторожових п?дрозд?л?в позав?домчо? охорони МВС РФ ? ФГУП ?Охорона“ МВС РФ. Ними також оснащували б?йц?в ПВК ?Вагнер?, моб?л?зованих ?ЛНР?/?ДНР?
•  Укра?на — в?домо про збер?гання близько 180 тисяч гвинт?вок зразка 1891 й 1930 рок?в та 2500 караб?н?в зразка 1944. Караб?ни знаходяться на озбро?нн? державно? служби охорони

Цив?льн? вар?анти

В СРСР випускали конверс?йн? караб?ни КО-8,2 (на баз? гвинт?вки Мос?на-Нагана), КО-38 (на баз? караб?на зр. 1938 року) ? КО-44 (на баз? караб?на зр. 1944 року).

В Рос?? на Тульському збройовому завод? тривав випуск конверс?йних караб?н?в зр. 1944 року КО-44 ? КО-44-1, також було розпочато випуск конверс?йних вар?ант?в гвинт?вки зр. 1891/30 рр. — КО-91/30 (Вятсько-Полянський машинобуд?вний завод ?Молот?) ? МР-143 (?жевський механ?чний завод). Конверс?йн? вар?анти гвинт?вки зр. 1891/30 рр. практично не в?др?зняються в?д ориг?нально? арм?йсько? гвинт?вки — вс? в?дм?нност? зводяться до встановленого в канал? ствола для в?дпов?дност? крим?нал?стичним вимогам штифту для встановлення сл?д?в на кул? ? крим?нал?стично? м?ткою в наб?йнику, а також в?дсутност? багнета.

Кр?м того, в 2005 роц? був початий випуск конверс?йного караб?на ВПО-103 п?д наб?й 9×53 мм R.

В останн? десятил?ття гвинт?вки Мос?на-Нагана з? склад?в збройних сил завдяки сп?вв?дношенню ц?ни ? характеристик вибороли пом?тну поширен?сть на ринку цив?льно? збро? багатьох кра?н св?ту, в тому числ? Рос?? та США.

За даними найб?льшого американського збройового ?нтернет-магазину Bud's Gun Shop, гвинт?вка Мос?на-Нагана зайняла в 2012 роц? перше м?сце з продажу серед ус?х вид?в стр?лецько? збро?, дозволено? до продажу населенню США. У списку з 20 л?дер?в продаж?в, гвинт?вка зразка 1891/30 пос?да? трет? м?сце серед найстар?ших прийнятих на озбро?ння в св?т?. Б?льший в?к прийняття на озбро?ння мають т?льки два види ?пол?цейсько?? модел? револьвера См?т-Вессон (11 ? 19 рядки в списку популярност?). Варт?сть гвинт?вок ? караб?н?в зразка 1891/30 становить близько $ 100. Постача?ться з колишн?х моб?л?зац?йних запас?в СРСР. Наб?р включа? багнет, рем?нь, патронташ ? приналежн?сть.

?Фроловка?

Так називають гладкоствольн? рушниц?, перероблен? з? старих гвинт?вок Мос?на-Нагана, що випускались у м?жво?нн? й пово?нн? роки, зазвичай 32-го кал?бру. В св?й час дозволили швидко та економно дати мисливцям-промисловикам над?йну зброю з прийнятними якостями. Слово ?фроловка? (походить в?д пр?звища Петра Фролова, який розробив цю конструкц?ю) стало в рос?йськ?й мов? загальним неоф?ц?йним позначенням вс?х гладкоствольних рушниць, перероблених з гвинт?вок в?йськового зразка. Нин? ?фроловки? представляють певний колекц?йний ?нтерес.

Спортивн? модиф?кац??

Tkiv 85

П?сля в?йни в СРСР на баз? конструкц?? затвора ? ствольно? коробки ?трьохл?н?йки? були створен? к?лька вар?ант?в спортивних гвинт?вок для ц?льово? стр?льби:

• Б?-59 — розроблена в 1959 роц?, конструктор А. С. Шестериков.
• Б?-7,62 — випускалась сер?йно з 1961 по 1970 р?к, всього було виготовлено 1700 шт. У 1963 р гвинт?вка була удосто?на золото? медал? на м?жнародн?й виставц? в Лейпцигу.
• Б?-6,5 — випускалась з 1964 по 1970 р?к, розроблена у зв'язку з тим, що з 1963 р б?атлон?сти перейшли на використання 6,5-мм набо?в.
• ц?льова гвинт?вка АВ (Арм?йська Гвинт?вка) — мала важчий ствол особливо точно? обробки завдовжки 720 мм, зручн?шу в?д?гнуту донизу рук?в'я затвора, д?оптричний приц?л ? кр?плення для оптичного, зручн?шу ложу. АВ мала купчаст?сть бою порядку 3×2 см на в?дстан? 100 м ц?льовим набо?м, що в теор?? ц?лком давало змогу використовувати ?? ? як ?пол?цейську? снайперську гвинт?вку (за техн?чними умовами; реальна купчаст?сть бою багатьох зразк?в була ?стотно кращою, сучасн? в?дстр?ли показують купчаст?сть порядку 0,5 МОА набо?м ?Екстра? з 5-ти постр?л?в з ??сошок на 200 м). П?сля зняття в к?нц? 1970-х рок?в в?дпов?дно? дисципл?ни з програми Ол?мп?йських ?гор, нечисленн? екземпляри гвинт?вки АВ були в основному знищен?, хоча в?домий щонайменше один вц?л?лий зразок, хоча й ?стотно перероблений. У вересн? 1999 року снайперська пара СБУ виступала на змаганнях снайпер?в з модиф?кованою гвинт?вкою АВ. Щонайменше один зразок гвинт?вки АВ знаходиться в зброярн? СДЮСТШ ?РОСТО?, м?сто Ульяновськ.
• КО91/30мс — спортивна модиф?кац?я гвинт?вки з матчевим стволом, розроблена ? виробля?ться з 2003 року в штучному виконанн? Вятсько-Полянським заводом ?Молот?.

Гвинт?вки Мос?на-Нагана у масов?й культур?

Гвинт?вки Мос?на-Нагана присутн? у багатьох ф?льмах, сер?алах та в?део?грах, под?? яких розгортаються у Другу св?тову в?йну, як зброя радянських солдат?в.

У к?нематограф?

• Стомлен? Сонцем 2: Передстояння
• Стомлен? Сонцем 2: Цитадель
• Снайпер: Зброя в?дплати
• Стал?нград
• К?борги — використову? снайпер ДНР.

У в?део?грах

• Red Orchestra: Ostfront 41-45
• Red Orchestra 2: Heroes of Stalingrad
• Сер?я Sniper Elite
• Payday 2 — гвинт?вка зразка 1907 року; шляхом встановлення короткого ствола перетворю?ться на караб?н зразка 1938 року, довгого — гвинт?вку зразка 1930 року. У гр? назива?ться Nagant (Наган). Гвинт?вка доступна для гравц?в, як? купили DLC Gage Historical Pack або Payday 2: Ultimate Edition в Steam.
• Company of Heroes 2 — зображена головною збро?ю радянсько? п?хоти.

Див. також

• МС-74 — снайперська гвинт?вка Е. Ф. Драгунова 1949 року.
• Tkiv 85
• ВК-003 — снайперська гвинт?вка Кон?ва зразка 2003 року, створена на баз? снайперсько? гвинт?вки Мос?на в Б?лорус?
• ОЦ-48К — снайперська гвинт?вка ЦК?Б СОО, створена на баз? снайперсько? гвинт?вки Мос?на за схемою ?булл-пап?, перебува? на озбро?нн? низки п?дрозд?л?в МВС РФ

Л?тература

• Наставление по стрелковому делу. Винтовка обр. 1891/30 г и карабины обр. 1938 г. и обр. 1944 г. — М.: Воениздат, 1953. — 97 с. (рос.)
• Благонравов А. А. Материальная часть стрелкового оружия. Кн. 1. — М.: Оборонгиз НКАП, 1945. — 572 с. (рос.)
• А. Б. Жук. Энциклопедия стрелкового оружия: револьверы, пистолеты, винтовки, пистолеты-пулемёты, автоматы. М., ООО ?Издательство АСТ?, ?Воениздат?, 2002. стр. 584-590. (рос.)
• Маркевич В. Е. Ручное огнестрельное оружие. — СПб: Полигон, 2005. — 496 с. — ISBN 5-89173-276-9. (рос.)
• Поручик Мансуров. Записки о 3-х линейной винтовке образца 1891 года в сравнении ее с иностранными ружьями. — СПб., 1894. (рос.)
• Федоров В. Г. История винтовки. — М.:Воениздат, 1940. — 126 с. (рос.)
• Чуднов Г. М. Конструктор С. И. Мосин. — Тула: Приокское кн. изд-во, 1990. — 171 с. — ISBN 5-7639-0094-4. (рос.)
• Сергей Челноков. Мосин vs Nagant (часть I) // журнал ?Мастер-ружьё?, № 6 (123), июнь 2007. стр. 28-35. (рос.)
• Сергей Челноков. Мосин vs Nagant (часть II) // журнал ?Мастер-ружьё?, № 7 (124), июль 2007. стр. 54-62. (рос.)
• Bill Harriman; Martin Pegler (2016). The Mosin-nagant Rifle. Weapon. Т. 50. Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-1415-9.

Посилання

• Робота механ?зм?в гвинт?вки на YouTube
• Custom Mosin Sniper Rifle in 7.62x54r UK-59 [Арх?вовано 4 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — модиф?кац?я гвинт?вки з? стволом в?д кулемета UK-59 (англ.)
• Mosin-Nagant [Арх?вовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• The Russian Mosin Nagant Page (англ.)
• Пристр?й гвинт?вки зразка 1891/30 г [Арх?вовано 27 с?чня 2015 у Wayback Machine.]
• ?нтерактивний флеш-пос?бник на караб?н Мос?на зразка 1907 р. [Арх?вовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Опис трил?н?йки Мос?на у фотограф?ях [Арх?вовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]