[晓婉看巴西]巴西缘何兴起“退休潮”

百度 在这个问题上达尔文比较悲观，他认为“大多数家养动物的起源，也许会永远暧昧不明。

Дже?рем? Бе?нтам (англ. Jeremy Bentham; 15 лютого 1748?— 6 червня 1832)?— англ?йський ф?лософ ? правознавець, засновник ? очолювач ф?лософсько? теч?? утил?таризму.

Джерем? Бентам
англ. Jeremy Bentham?
Western Philosophers
Народження	15 лютого 1748(2025-08-07) Лондон, Англ?я
Смерть	6 червня 1832(2025-08-07) (84 роки) Лондон, Англ?я
Поховання	Лондонський ун?верситет?
Громадянство (п?дданство)	?Корол?вство Велика Британ?я ?Перша французька республ?ка ?Сполучене Корол?вство?
Знання мов	англ?йська ? французька?
Псевдон?м	Philip Beauchamp ? Gamaliel Smith?
Д?яльн?сть	торговець, адвокат, пол?толог, суфражистка, правозахисник, правник, зоозахисник, письменник, економ?ст, Protestant reformer, пол?тичний теоретик, л?дер зм?н?
Основн? ?нтереси	пол?тична ф?лософ?я, ф?лософ?я права, етика, економ?ка
Значн? ?де?	принцип найб?льшо? корист?
Вплинув	Джон М?лль?· Генр? С?джв?к?· М?шель Фуко?· П?тер С?нгер
Alma mater	Вестм?нстерська школа (1760) ? Корол?вський коледж?
Л?тературний напрям	утил?таризм?
Зазнав впливу	Еп?кур?· Джон Локк?· Дев?д Юм?· Монтеск'??· Гельвец?й?· Томас Гоббс
?сторичний пер?од	Ф?лософ?я XIX стол?ття
Конфес?я	де?зм?
Батько	Jeremiah Benthamd?
Мати	Alicia Woodward Groved?
Брати, сестри	Семюель Бентам?
Автограф
?Джерем? Бентам у В?к?сховищ??

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем Бентам.

Б?ограф?я

Народився в Лондон? 15 лютого 1748 року в родин? адвоката. Був надзвичайно обдарованою дитиною, в 4 роки вже почав вивчати латину. Б?льшу частину дитинства пров?в у зам?ських будинках сво?х двох бабусь. Навчаючись у Вестм?нстерськ?й школ?, писав в?рш? грецькою та латинською мовами. В 1760 роц? вступив до Оксфордського корол?вського коледжу та випустився в 1763 роц?. Того ж року вступив до Л?нкольнз ?нн, щоб вивчати право. В грудн? 1763 року, послухавши лекц?ю сера В?льяма Блекстоуна в Оксфорд?, Бентам сказав, що виявив там помилки. Поза навчанням праву Бентам виконував х?м?чн? експерименти та м?ркував про теоретичн? аспекти правових зловживань. Попри спод?вання свого батька, який хот?в аби син став лордом-канцлером, п?шов працювати до адвокатури.

Перша книга Бентама, ?Уривок про уряд?, вийшла друком у 1776 роц?. Бентам критикував там погляди сера В?льяма Блекстоуна, а сама книга була написана ясним ? лакон?чним стилем, на в?дм?ну в?д п?зн?х роб?т. Лорд Шелберн прочитав книгу та в?дв?дав ?? автора в 1781 роц?. З того часу Бентам став частим гостем у дом? Шелберна та взявся за розробку ф?лософ?? покарань ? винагород.

У 1785 роц? Бентам вирушив через ?тал?ю та Константинополь до свого брата Семюеля Бентама, котрий служив ?нженером збройних сил Рос?йсько? ?мпер??. В Рос?? Бентам написав книгу ?Захист лихварства? (опубл?ковану в 1787). Це було його перше есе з економ?ки, представлене у форм? сер?? лист?в ?з Рос??, де Бентам показав себе учнем економ?ста Адама См?та, хоча критикував його за недотримання власних принцип?в.

П?сля повернення до Англ?? в 1788 роц?, Бентам спод?вався зробити пол?тичну кар'?ру, проте лишився розчарований починанням ? зосередився на розробц? законодавчих принцип?в. У цей час в?н сформулював ?принцип корисност??, за яким метою будь-якого законодавства ма? бути ?найб?льше щастя для найб?льшо? к?лькост? людей?.

Прац? Бентама швидко здобули славу. В 1792 роц? йому надали громадянство Франц??, ? в подальшому шанобливо сприймали в к?лькох ?вропейських кра?нах ? Сполучених Штатах Америки. З багатьма видними д?ячами цих кра?н Бентам п?дтримував активне листування. В?н також намагався сприяти розробц? реальних закон?в у р?зних кра?нах, ? створити ??деальну в'язницю?, ?паноптикум?, яка виправляла б злочинц?в за найменших зусиль з боку персоналу. Однак його намагання не ув?нчалися усп?хом; ? хоча в?н отримав 23 000 фунт?в стерл?нг?в компенсац?? в 1813 роц?, проте втратив будь-яку в?ру в реформаторський запал пол?тик?в ? чиновник?в.

У 1823 роц? в?н допом?г заснувати видання ?Вестм?нстерський огляд? для поширення принцип?в свого ф?лософського радикал?зму. Хоча Бентам був вихований як тор?, але вплив пол?тично? теор?? Просв?тництва вплинув на його демократичн? погляди. В?н з?брав навколо себе групу близьких друз?в ? учн?в, таких як юрист Еть?н Дюмон ? ф?лософ Джеймс М?лль, батько Джона Стюарта М?лля. Його друз? значною м?рою були укладачами його книг.

Помер 6 червня 1832 року в Лондон?.

?де?

П?д впливом емп?ризму Френс?са Бекона ? Джона Лока, Бентам вважав, що будь-яке знання походить в?д в?дчутт?в. За його переконанням, мораль потр?бно будувати на основ? того, що можна спостер?гати та перев?ряти. Тому слова, ?де? та пропозиц?? повинн? представляти або описувати ?реальн? сутност??. Як писав Бентам, рел?г?йн? догми, що не можуть бути п?дтверджен? спостереженням, не повинн? визначати мораль. В?н в?дкидав ус? форми ?деал?зму у ф?лософ?? та наполягав на тому, що в принцип? будь-яку матер?ю можна к?льк?сно вим?ряти в математичних терм?нах. Бентам стверджував, що д?яльн?сть людини визнача?ться болем ? задоволенням. Як пояснював Бентам, задоволення ? ??диним благом?, а б?ль ?без винятку ?диним злом?. Тому метою сусп?льства повинне бути максимальне задоволення для найб?льшо? к?лькост? його учасник?в. Цим правилом сл?д керуватися при оц?нц? корисност? вчинк?в. Вир?шуючи, як д?яти, людина повинна якомога краще прорахувати б?ль ? задоволення, як?, як розумно можна оч?кувати, отримають особи (включно з нею самою). Бентам визнавав, що для особи зазвичай неможливо точно оц?нити насл?дки сво?х д?й, проте вона може спиратися на запропонован? минулим досв?дом тенденц??.

Ф?лософ розум?в, що сформульований ним принцип ?найб?льшого щастя для найб?льшо? к?лькост? людей? може використовуватися для виправдання страждань меншост?. Проте в?н вважав хибним висновок, що менш?стю можна пожертвувати для загального блага. Бентам пояснював: страждання меншост? впливають на загальне середн? благо для сусп?льства, тому ?х потр?бно зменшувати.

Бентам був одним ?з перших мислител?в, який об?рунтовував права тварин, пишучи, що принцип максимального задоволення поширю?ться ? на них. Якщо тварина може страждати?— то ?? страждання треба робити якомога меншим.

Бентам пропонував обмежити роль держави захистом приватно? власност? та оч?куваного блага, об?рунтовуючи це тим, що втрата певного блага завжди створю? б?льше болю, н?ж придбання нового створю? задоволення. В?н в?дкидав реальн?сть природних прав людини, називаючи ?х ?ф?кц??ю?. Також критикував терм?ни ?моральне почуття?, ?здоровий глузд?, ?закон розуму?, ?природна справедлив?сть? ? ?природний кап?тал? як так?, що виражають почуття, а не реальн? явища.

У правов?й теор?? Бентама цив?льне ? крим?нальне право нерозривно пов'язан?. Публ?чн?сть ? житт?во необх?дною, оск?льки ?що б?льша к?льк?сть член?в ц?ло? громади, яким було пов?домлено про ?снування акту гноблення, то б?льша к?льк?сть тих, хто… не т?льки може не п?дкорятися, але й чинити оп?р?. Бентам пропонував створення публ?чного арх?ву запис?в д?й влади, л?кв?дац?ю корол?вського патронату, значне розширення виборчих прав, щор?чн? вибори шляхом та?много голосування, обрання ?нтелектуально квал?ф?кованих ? незалежних член?в парламенту з системою штраф?в для забезпечення регулярно? в?дв?дуваност? зас?дань. Бентам вважав, що без цих реформ Британ?? загрожу? революц?я. В?н також виступав за загальне виборче право, проте вважав, що ж?нки не повинн? його отримувати, поки цього не буде дозволено для вс?х чолов?к?в.

На переконання ф?лософа, в'язниц? повинн? бути самоокупними ? слугувати для ?золяц?? та виправлення ос?б, як? шкодять сусп?льству. Там сл?д позбавляти злочинц?в вол?, але не життя ? здоров'я. Ув'язнених треба тримати в чистот?, а ?хня праця повинна бути продуктивною та прибутковою, включаючи розвиток навичок, як? могли б стати в пригод? ?м п?сля зв?льнення. Гарантуватиме це пост?йний, але непом?тний нагляд за в'язнями, а за наглядачем в свою чергу повинна в?льно наглядати громадськ?сть. Зац?кавленим представникам громадськост? та членам парламенту мав бути гарантований в?льний доступ до в'язниц?. Правопорушення повинн? класиф?куватися виключно на основ? запод?яно? шкоди. З ц??? причини Бентам зокрема виступав за те, що н?як? статев? стосунки не можуть бути засуджен?, якщо зд?йснювалися за згодою вс?х учасник?в.

В питаннях м?жнародних в?дносин стояв на позиц?ях пациф?зму: як ? багато ?нших л?беральних мислител?в початку XIX?ст., Бентам засуджував агресивн? ? колон?альн? в?йни, розробляв про?кти м?жнародних орган?зац?й для попередження во?н, мирного вир?шення м?ждержавних проблем.

Критика

У сво?х ?Принципах пол?тики, застосовно? до вс?х уряд?в? (1810) ф?лософ Бенжамен Констан, який захоплювався ориг?нальн?стю Бентама та високо оц?нював його внесок у пол?тичну економ?ю та крим?нальне право, поставив п?д сумн?в розпливчаст?сть його концепц?? корисност?. На його думку, корисн?сть можна трактувати надто по-р?зному. Констан в?ддавав перевагу концепц?? природного права як ф?лософськ?й основ? закон?в.

Письменник ? критик В?льям Газл?т, який деякий час був орендарем Бентама, висм?ював ф?лософа за те, що той зводив закон до системи, а розум людини?— до машини, в?докремлено? в?д духу. В?н писав, що така ф?лософ?я ?непридатна н? для людини, н? для худоби?.

Есе?ст ? ?сторик Томас Карлейл резюмував у 1840 роц? принцип найб?льшо? корист? як ?ф?лософ?ю свин??. ?нш? критики, як-от реформатори-в?ги Джеймс Мак?нтош ? Томас Баб?нгтон Маколей, висловлювали побоювання щодо применшення людсько? природи Бентамом. Англ?канець Джон Коллз, свого часу секретар Бентама, перш н?ж в?н прийняв сан, опубл?кував викриття свого колишнього роботодавця як его?стичного та фанатичного п?дривника в книз? ?Утил?таризм без масок? (1844).

Карл Маркс вважав утил?таризм поверхневою ? ефемерною буржуазною ?деолог??ю. Класицист Джон Мейор, ?нту?ц?он?сти, як-от В?льям Вевелл, та ?деал?сти, як-от Томас Г?лл Гр?н, Френсис Герберт Бредл?, Бернард Бозанкет та Дев?д Джордж Р?ч?, критикували Бентама за грубий матер?ал?зм, в?дсутн?сть духовного вим?ру людського життя. Вчений-юрист Генр? Мейн висловлював жаль з приводу його неспроможност? оц?нити ?сторичну та еволюц?йну природу права; також в?н вказував на на?вн?сть в?ри Бентама в те, що неосв?чен? маси розум?тимуть вигоду для себе правильно.

Прагматики, зокрема В?льям Джеймс ? Джон Дью?, визнавали ц?нн?сть принципу найб?льшо? корист? для розвитку л?берал?зму, але в?дкидали твердження, що вся мотивац?я людей може бути зведена до прагнення шукати насолоди й уникати болю. Вони розглядали це як принизливу в?ддан?сть матер?ал?стичному ?ндив?дуал?зму. Як ? Джон Стюарт М?лль, прагматики в?дкидали ?дею про те, що всю р?зноман?тн?сть благ можна виразити через середн? благо для сусп?льства.

У XXI стол?тт? привернули увагу критичн? погляди Бентама на раси та рабство, колон?ал?зм та ?мпер?ал?зм, шлюб, розлучення, подружню зраду, дезертирство, с?мейне насильство та сексуальну свободу.

Прац?

Захист лихварства, 1788

• Уривок про уряд (A fragment on government, 1776)
• Короткий огляд Декларац?? [Незалежност? США] (Short Review of the Declaration, 1776)
• Вступ до принцип?в морал? та законодавства (An Introduction to the Principles of Morals and Legislation, 1780)
• Злочини проти самого себе (Offences Against One's Self, 1785)
• Паноптикум або Рев?з?йна палата (Panopticon or the Inspection-House, 1787)
• Захист лихварства (Defence of Usury, 1787)
• Есе про пол?тичну тактику (Essay on Political Tactics, 1791)
• Анарх?чн? помилки; при експертиз? Декларац?? прав, видано? п?д час Французько? революц?? (Anarchical Fallacies; Being an examination of the Declaration of Rights issued during the French Revolution, 1796)
• Трактати з цив?льного ? крим?нального законодавства (Traités de législation civile et pénale, 1802)
• Покарання та винагороди (Punishments and Rewards, 1811)
• Паноптикум проти Нового П?вденного Уельсу: або Пен?тенц?арна система Паноптикуму, пор?вняння (Panopticon versus New South Wales: or, the Panopticon Penitentiary System, Compared, 1812)
• Захист лихварства; в листах до друга, до якого додано лист до Адама См?та, есквайра, демонструючи некоректн?сть чинних правових обмежень щодо умов грошових угод. Доктор права про знеохочення прогресу ?ндустр?? винах?дництва, якому протистоять вищевказан? обмеження (Defence of Usury; shewing the impolicy of the present legal restraints on the terms of pecuniary bargains in a letters to a friend to which is added a letter to Adam Smith, Esq. LL.D. on the discouragement opposed by the above restraints to the progress of inventive industry, 1816)
• Таблиця мотивац?й (A Table of the Springs of Action, 1817)
• Не клян?ться взагал? (Swear Not At All, 1817)
• План парламентсько? реформи, у форм? катехизису з причинами до кожно? статт?, з? вступом, що показу? необх?дн?сть ? неадекватн?сть пом?рно? реформи (Plan of Parliamentary Reform, in the form of Catechism with Reasons for Each Article, with An Introduction shewing the Necessity and the Inadequacy of Moderate Reform, 1817)
• Англ?йська церква та ?? катехизис у розгляд? (Church-of-Englandism and its Catechism Examined, 1818)
• Елементи мистецтва згуртування в застосуванн? до спец?альних суд?в присяжних, зокрема у справах про наклеп (The Elements of the Art of Packing, as applied to special juries particularly in cases of libel law, 1821)
• Про свободу преси та публ?чну дискус?ю (On the Liberty of the Press, and Public Discussion, 1821)
• Вплив природно? рел?г?? на мирське щастя людства (The Influence of Natural Religion upon the Temporal Happiness of Mankind, 1822)
• Павло, але не ?сус (Not Paul But Jesus, 1823)
• Книга хиб ?з незак?нчених роб?т Джерем? Бентама (The Book of Fallacies from Unfinished Papers of Jeremy Bentham, 1824)
• Трактат про судов? докази, витягнут? з рукопис?в Джерем? Бентама, есквайра (A Treatise on Judicial Evidence Extracted from the Manuscripts of Jeremy Bentham, Esq, 1825)
• Об?рунтування судових доказ?в, спец?ально застосоване до англ?йсько? практики, витягнуте з рукопис?в Джерем? Бентама, есквайра. Том I (Rationale of Judicial Evidence, specially applied to English Practice, Extracted from the Manuscripts of Jeremy Bentham, Esq. I, 1827)
• Зв?льн?ть сво? колон??! Звернено до нац?онального конвенту Франц?? A° 1793, показуючи непотр?бн?сть ? шк?длив?сть в?ддалено? залежност? в?д ?вропейсько? держави (Emancipate Your Colonies! Addressed to the National Convention of France A° 1793, shewing the uselessness and mischievousness of distant dependencies to an European state, 1830)
• Деонтолог?я або наука про мораль 1 (Deontology or, The science of morality 1, 1834)

Доля т?ла п?сля смерт?

?Авто?кона? Джерем? Бентама

Джерем? Бентам запов?в не ховати його т?ло п?сля смерт?, а виконати його публ?чний розтин ? зберегти для огляду, щоб таким чином принести користь науц?. Пот?м збережен? голова та скелет мали бути знову з?бран?, одягнен? та виставлен? ?в тому стан?, в якому я сиджу, коли займаюся роздумами та писанням?. Бентам мав особливе прохання щодо голови, аби вона була збережена в стил? маор?. Але його друг, доктор Саутвуд См?т, якому це було доручено виконати, не зум?в зберегти голову в бажаному стан? за допомогою сульфатно? кислоти. Тому См?т замовив воскову модель, яка встановлена на одягненому скелет? Бентама.

У 1850 роц? т?ло ф?лософа придбав Ун?верситетський коледж Лондона та згодом публ?чно виставив там. Мум?ф?ковану голову спочатку поклали м?ж н?г, пот?м збер?гали в окрем?й коробц?.

Т?ло Бентама сам ф?лософ пропонував називати ?авто?коною? ? запов?т в?дпов?дав його прижитт?вим поглядам. Бентам вважав, що коли в?н сам буде зображенням себе п?сля смерт?, то в?дпаде потреба в картинах, статуях тощо, оск?льки ??дентичн?сть ? кращою, н?ж под?бн?сть?.

Голову викрали в 1975 роц? студенти з Корол?вського коледжу в Лондон? та вимагали за не? викуп у розм?р? 100 фунт?в стерл?нг?в. Коледж погодився заплатити викуп у розм?р? 10 фунт?в стерл?нг?в, ? голову повернули.

У 1990-? голову Бентама знову викрали студенти з Корол?вського коледжу в Лондон? (за легендою, це ставалося к?лька раз?в). У 2017 голову повернуто до Ун?верситетського коледжу Лондона. В?дтод? вона схована в сейф ?нституту археолог?? коледжу.

Т?ло виставляли в к?нц? П?вденного монастиря в головн?й буд?вл? коледжу до 2020 року, а пот?м?— б?ля головного входу до Студентського центру в спец?альн?й склян?й коробц?. У 2013 роц? т?ло Бентама було доставлено на зас?дання ради Ун?верситетського коледжу Лондона. Водночас ?сну? ст?йкий м?ф, н?бито т?ло Бентама присутн? на вс?х зас?даннях ради.

Див. також

• Велик? економ?сти до Кейнса

Л?тература

• М. Чабанна. Бентам (Bentham) ??рем?я // Пол?тична енциклопед?я?/ редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови).?— К.?: Парламентське видавництво, 2011.?— С.?55.?— ISBN 978-966-611-818-2.
• Укра?нська радянська енциклопед?я?: у 12?т.?/ гол. ред. М.?П.?Бажан?; редкол.: О.?К.?Антонов та ?н.?— 2-ге вид.?— К.?: Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
• Марк Блауг. [1] = Great Economists Before Keynes: A Introduction to the Lives and Works of 100 Economists of the Past.?— Економ?чна школа, 2005.?— С.?704.?— ISBN 5-902402-11-5. Арх?вовано з джерела 8 травня 2008
• Демиденко Г. Г. ?стор?я вчень про право ? державу. Навчальний пос?бник.?— Х.: Консум, 2004.?— С.?432.
• Горк?на Л. Бентам (Bentham) Джерем? // Економ?чна енциклопед?я: в трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний (в?дп. ред.) – К.: Видавничий центр ?Академ?я?, 2000. с. 101. ISBN 966-580-077-9 (Т. 1)

Посилання

• Бабк?н В. Д., Радов Г. О.. Бентам ??рем?я [Арх?вовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я?: [у 6 т.]?/ ред. кол.: Ю.?С.?Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.].?— К.?: Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 1998.?— Т.?1?: А?— Г.?— С.?221.?— ISBN 966-7492-00-X.
• Бентам, Джерем? // Ф?лософський енциклопедичний словник?/ В.??.?Шинкарук (гол. редкол.) та??н?; ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни.?— Ки?в?: Абрис, 2002.?— 742?с.?— 1000 екз.?— ББК?87я2.?— ISBN 966-531-128-X.
• Jeremy Bentham (February 15, 1748?— June 6, 1832)?— newworldencyclopedia.org
• Anthony Jonathan Draper. Jeremy Bentham's theory of punishment. Doctoral thesis (Ph.D) [Арх?вовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. UCL (University College London), 1997.
• Philip Schofield. Jeremy Bentham and the Origins of Legal Positivism // From: The Cambridge Companion to Legal Positivism
• Geis, Gilbert (1955). 'Pioneers in criminology VII – Jeremy Bentham. (1748 – 1832).' // Journal of Criminal Law, Criminology and Police Science. 46(2): 159 – 171.
• Gregory Cote, "Utilitarian Cops: Jeremy Bentham and the Rise of Modern Policing" (master's thesis, University of Waterloo, Ontario, Canada). Waterloo, Ontario, Canada, 2021.
• Macias, Steven J. Utilitarian Constitutionalism?: A Comparison of Bentham & Madison. New York University Journal of Law & Liberty, Vol. 11, No. 3, 2018. pp. 1028–88.