2017江苏扬州市高校毕业生到村（社区）任职考试选聘
Хорват?я (Республ?ка Хорват?я, хорв. Hrvatska Republika Hrvatska) ма? серв?сно ор??нтовану економ?ку; ?? третинний сектор (сфера послуг) становить до 70?% хорватського валового внутр?шнього продукту?— ВВП (в 2012?р.—? бл. 62?%). Хорват?я (разом ?з Словен??ю) була одн??ю з найб?льш розвинених республ?к колишньо? Югослав??. Дох?д на душу населення в соц?ал?стичн?й Хорват?? щонайменше на третину перевищував цей середн?й показник у СФРЮ.
| Економ?ка Хорват?? | |
|---|---|
 Сектори хорватсько? економ?ки | |
| Валюта | ?вро, хорватська куна (до 31.12.2022) |
| Ф?нансовий р?к | календарний р?к |
| Орган?зац?? | WTO, ?С, НАТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $91,1 млрд (2015) |
| Зростання ВВП | ▲ 1,6?% (2015) |
| ВВП на душу населення | $21 600 (2015) |
| ВВП за секторами | с?льське господарство?— 4,3?%; промислов?сть?— 26,7?%; сфера послуг?— 69,1?% (2015) |
| ?нфляц?я (?СЦ) | ?— 0,5?% (2015) |
| Населення поза межею б?дност? | 19,5?% (2015) |
| ?ндекс Дж?н? | 32 (2010) |
| Робоча сила | 1,708 млн (2015) |
| Робоча сила за секторами | с?льське господарство?— 1,9?% промислов?сть?— 27,6?% послуги 70,4?% (2014) |
| Безроб?ття | 19,3?% (2015) |
| Галуз? виробництва | х?м?кати ? пластмаси, верстати, металовироби, електрон?ка, чавун ? сталевий прокат, алюм?н?й, пап?р, вироби з дерева, буд?вельн? матер?али, текстиль, суднобудування, нафта ? нафтопереробка, продукти харчування та напо?, туризм |
| Зовн?шня д?яльн?сть | |
| Експорт | $12,23 млрд (2015) |
| Експортн? товари | транспортне обладнання, техн?ка, текстиль, х?м?кати, продукти харчування, паливо |
| Партнери |  ??тал?я 13,4?% ?Словен?я 12,5?% ?Н?меччина 11,4?% ?Босн?я ? Герцеговина 9,9?% ?Австр?я 6,6?% ?Серб?я 4,9?%(2015) |
| ?мпорт | $19,28?млрд (2015) |
| ?мпортн? товари | техн?ка, транспорт та електрообладнання; х?м?кати, паливо ? мастильн? матер?али; продукти харчування |
| Партнери | ?Н?меччина 15,5?%??тал?я 13,1?%?Словен?я 10,7?%?Австр?я 9,2?% ?Угорщина 7,8?%(2015) |
| Державн? ф?нанси | |
| Борг | $62,09?млрд, або 89,5?% в?д ВВП (2015) |
| Доходи | $20,49?млрд (2015) |
| Витрати | $22,91?млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Ця стаття м?стить правописн?, лексичн?, граматичн?, стил?стичн? або ?нш? мовн? помилки, як? треба виправити. (грудень 2013) |
Кр?м традиц?йно потужно? туристично? галуз?, транспорту, торг?вл? ? сфери послуг, сучасна Республ?ка Хорват?я ма? довол? розвинену ?ндустр?ю (насамперед харчову, машинобуд?вну, легку ? х?м?чну) та с?льське господарство (включно з такою новою галуззю, як штучне розведення риби).
Туризм
ред.
?Розвиток туризму в Хорват?? спира?ться на сукупн?сть к?лькох сприятливих чинник?в: кра?на ма? вих?д до Адр?атичного моря (фактична довжина хорватських берег?в становить 1778?км) та велику к?льк?сть остров?в (?х нараховують аж 1185, переважно безлюдних). Морське узбережжя розташоване в зон? середземноморського кл?мату з температурою води вл?тку до +26?°C. Ма? також розгалужену ?нфраструктуру для прихильник?в водних розваг.
На ?нш?й територ?? Хорват?? кл?мат континентальний, але в?дносно м'який. Природно-кл?матичн? особливост? кра?ни створюють можливост? ? для пляжного в?дпочинку, ? й для екскурс?йного та активного туризму.
Додатковою перевагою туристично? Хорват?? ? ?? географ?чна близьк?сть до Центрально? та П?вн?чно? ?вропи, невипадково чимало н?мц?в, чех?в, австр?йц?в, скандинав?в надають перевагу саме хорватським морським курортам (так було ще за час?в Австро-Угорщини та Югослав??). Кра?на спромоглась довол? добре зберегти чисте довк?лля. Кр?м узбережжя, турист?в у Хорват?? оч?кують мальовнич? г?рськ? райони з численними р?чками, озерами, водоспадами, печерами ? л?сами (наприклад, знаменитий нац?ональний парк ?Плитвицьк? озера?).
Кр?м природних, туристична Хорват?я дуже багата ? на рукотворн? принади: тут збереглися численн? пам'ятки античност?, середньов?ччя та п?зн?ших час?в. Всесв?тньо в?дом? ?сторичн? приморськ? м?ста Дубровник, Спл?т ? Трог?р, палац Д?оклет?ана та ?нш? об'?кти св?тово? культурно? спадщини ЮНЕСКО.
У 2013?р. кра?ну в?дв?дали 14?млн ?ноземних турист?в (2010—2012?рр.?— бл. 11?млн щороку). Нац?ональна стратег?я розвитку галуз? передбача? досягнення в 2020?р. к?лькост? турист?в у 17,5?млн ос?б, як? мають принести кра?н? 17?млрд дол.
С?льське господарство, рибальство, л?сництво
ред.С?льське, л?сове та рибне господарство в 2012?р. загалом давали до 5?% ВВП Хорват?? (2,7?% ус?х зайнятих в економ?ц?). Проте ?сторично кра?на була аграрною, ще в 1940-х рр. селяни становили понад половину населення Хорват??, а землеробство, скотарство ? виноградарство грали б?льшу роль, н?ж промислов?сть.
Традиц?йно для хорватського землеробства пров?дними культурами ? зернов?, виноград, оливки, тютюн, ол?йн? та л?кувальн? рослини (насамперед, лаванда ? локриця). В аграрному сектор? велику роль ? в минулому, ? зараз в?д?гра? розведення велико? рогато? худоби ? свиней. Новою галуззю в незалежн?й Хорват?? ? т.?зв. ?марикультура??— промислове вирощування морсько? риби ? молюск?в, ор??нтоване на експорт.
На ринку ?вросоюзу Хорват?я представлена як пом?тний виробник орган?чних продукт?в, вина та оливково? ол??.
?ндустр?я Хорват??
ред.Хорватський ?ндустр?альний сектор ?нтенсивно зм?ню?ться, як ? вся економ?ка Хорват??. Повномасштабн? ефекти ? стратег?чно продумане реструктурування цього сектора очевидн? в багатьох галузях. А саме, приватизац?я, зм?цнення експорту на зах?дн? ринки, розвиток нових вироб?в ? застосування нововведень до ?снуючих вироб?в ? виробничих процес?в, зб?льшення р?вня ? стандарт?в якост?, створення умов для захисту довк?лля, досягнення ефективност? вартост?, ??т.?д. Промислов?сть нин?[коли?] становить приблизно 20?% валового нац?онального продукту Хорват??, який наближа?ться до р?вня ?вропейського Союзу. Р?вень виробництва промисловост?, за попередн?ми оц?нками, становить приблизно 93 м?льярди HRK на 1999?р. з р?внем зайнятост? населення в 293 000 чолов?к, що становить 27?% вс??? робочо? сили Хорват??. ?ндустр?альн? товари становлять 97?% всього експорту Хорват??.
Буд?вництво
ред.В 1999?р. у хорватськ?й буд?вельн?й ?ндустр??, важлив?й нац?ональн?й промисловост?, було зайнято 68 844 службовц? в 11 280 компан?ях. Повна варт?сть контракт?в на буд?вництво, виконаних за кордоном, становила 123 м?льйони USD, 97?% ?з яких були зароблен? в ?вроп?. У 1998?р. було побудовано 12 557 квартир загальною площею 1 040 000 м2, що в?дпов?да? середньому р?вню буд?вництва за попередн? три роки.
Торг?вля
ред.Майже 50?% хорватських економ?чних об'?кт?в беруть участь у дистрибутивн?й торг?вл?. Ця д?яльн?сть використову? 15?% вс??? робочо? сили ? проводить приблизно 10?% хорватського валового внутр?шнього продукту, який робить цю галузь надзвичайно важливою для вс??? економ?ки кра?ни. Загальний дох?д, досягнутий ц??ю галуззю, в 1998?р. нал?чував 19 м?льярд?в долар?в (USD).
Прим?тки
ред.- ↑ Ус? дан?, якщо це не зазначен? окремо, подан? у доларах США.
Джерела
ред.
 ?
|
Це незавершена стаття з економ?ки. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |
 ?
|
Це незавершена стаття про Хорват?ю. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |