百度 ◎年轻歌手深情演绎唤起观众强烈共鸣周总理是一位充满革命情感的伟人。

Хорва?т?я (хорв. Hrvatska), оф?ц?йна назва — Респу?бл?ка Хорва?т?я (хорв. Republika Hrvatska, слухати^?) — кра?на на перехрест? центрально? та п?вденно-сх?дно? ?вропи на заход? Балканського п?вострова. Межу? з? Словен??ю на п?вноч?, Угорщиною на п?вн?чному-сход?, Серб??ю на сход?, Босн??ю ? Герцеговиною та Чорногор??ю на п?вдн?, розд?ля? морський кордон з ?тал??ю. Столиця кра?ни Загреб — найб?льше м?сто й одна з первинних адм?н?стративно-територ?альних одиниць нар?вн? з двадцятьма жупан?ями. Хорват?я ма? площу 56 594 км2 (26-е м?сце в ?вроп?) ? населення 4,28 млн, б?льш?сть з яких — католики.

Хорват?я хорв. Republika Hrvatska
Прапор Герб
Г?мн: Lijepa na?a Domovina
Розташування Хорват??
Столиця (та найб?льше м?сто)	Загреб 45°48′ пн. ш. 16°00′ сх. д.
Оф?ц?йн? мови	Хорватська
Форма правл?ння	ун?тарна конституц?йна парламентська республ?ка
- Президент	Зоран Миланович
- Прем'?р-м?н?стр	Андрей Пленкович
Незалежн?сть	в?д СФРЮ
- Проголошено	25 червня 1991
Вступ до ?С	1 липня 2013
Площа
- Загалом	56 594 км2 (124)
- Внутр. води	1,09 %
Населення
- оц?нка 1 с?чня 2019	4 291 000 (129)
- перепис 2011	4 284 889 ос?б
- Густота	75 ос?б/км2 (126)
ВВП (ПКС)	2023 р., оц?нка
- Повний	▲ $161 млрд. (86)
- На душу населення	$40 484 (56)
ВВП (ном.)	2023 р?к, оц?нка
- Повний	▲ $73 млрд. (81)
- На душу населення	$18 451 (47)
Валюта	?вро (EUR)
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Л?тн?й час	CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166	HR  / HRV  / 191
Домен	.hr
Телефонний код	+385
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Хорват?я

Хорват?я була заселена ще з доби палеол?ту. Хорвати прибули на територ?ю в VI стол?тт? ? до IX стол?ття створили два княз?вства. Хорват?ю вперше визнано незалежною державою на м?жнародному р?вн? 7 червня 879 року за правл?ння князя Бранимира. Томислав I став першим князем у 925 роц?, п?днявши Хорват?ю до статусу корол?вства, яке зберегло св?й суверен?тет майже два стол?ття. П?д час кризи правонаступництва п?сля зак?нчення династ?? Трпимирович?в, Хорват?я вступила до персонально? ун?? з Угорщиною в 1102 роц?. У 1527, з?ткнувшись з османськими завоюваннями, хорватський парламент обрав на престол Хорват?? Фердинанда I. У жовтн? 1918 року, в останн? дн? Першо? св?тово? в?йни, у Загреб? проголошено державу словенц?в, хорват?в ? серб?в, незалежну в?д Австро-Угорщини, а в грудн? 1918 кра?ну об'?днано в Корол?вство серб?в, хорват?в ? словенц?в (п?зн?ше перейменовано в Корол?вство Югослав?я в 1929 роц?).

П?сля вторгнення кра?н Ос? до Югослав?? у кв?тн? 1941 року, б?льшу частину територ?? Хорват?? включено до складу мар?онетково? держави Незалежна Держава Хорват?я. Насл?дком став рух опору. Це призвело до створення Соц?ал?стично? Республ?ки Хорват?я, яка п?сля в?йни стала членом-засновником ? складовою Соц?ал?стично? Федеративно? Республ?ки Югослав?я. 25 червня 1991 року Хорват?я оголосила незалежн?сть, яка набула чинност? 8 жовтня того ж року. В?йна Хорват?? за незалежн?сть усп?шно велася чотири роки п?сля ?? оголошення. Назва кра?ни походить в?д етнон?му народу — хорвати.

Суверенна держава Хорват?я — парламентська республ?ка. Кра?на — член ?вропейського Союзу, Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й, Ради ?вропи, НАТО, Св?тово? орган?зац?? торг?вл? та засновник Середземноморського Союзу. Починаючи з 2000 року, уряд Хорват?? пост?йно ?нвестував в ?нфраструктуру, особливо транспортн? шляхи та споруди вздовж загально?вропейських коридор?в.

Хорват?я класиф?ку?ться Св?товим банком як кра?на з високим р?внем доходу та пос?да? 46-е м?сце в ?ндекс? людського розвитку. В економ?ц? переважають сфера послуг, промислов?сть та с?льське господарство. Туризм — важливе джерело доходу, оск?льки Хорват?я входить до 20 найпопулярн?ших туристичних напрямк?в у св?т?. Держава контролю? частину економ?ки, маючи значн? державн? витрати. ?вропейський Союз — найважлив?ший торговий партнер Хорват??. Хорват?я забезпечу? соц?альне забезпечення, ун?версальну систему охорони здоров’я, а також початкову та середню осв?ту, п?дтримуючи культуру завдяки численним державним установам та корпоративним ?нвестиц?ям у ЗМ? та л?тературу.

Географ?я

Кра?на розташована у п?вн?чно-зах?дн?й частин? Балканського п?вострова, на перехрест? м?ж Центральною ?вропою ? Середземномор'ям.

• Площа територ?? держави (включно з акватор??ю) — 89 810 км2.
  • Площа суходолу — 56 610 км2.
  • Площа внутр?шнього моря — 33 200 км2.
  • Площа економ?чно? морсько? зони — 23 870 км2.

Загальна площа економ?чно? зони — 113 680 км2.

• Довжина берегово? л?н?? — 5835 км.
  • Довжина берегово? л?н?? материка — 1777 км (30,5 %).
  • Довжина берегово? л?н?? остров?в — 4058 км (69,5 %).
• Ширина територ?альних вод — 12 морських миль

Хорватське Адр?атичне узбережжя — одне з найпор?зан?ших у св?т?: тут нал?чу?ться 1185 остров?в та остр?вц?в (заселен? лише 66). Найб?льший — остр?в Крк; ?нш? велик? острови: Црес, Хвар, Паг, Корчула. Найб?льш? п?вострови — ?стр?я та Пел?шаць, найб?льша затока — Кварнер.

Хорват?я межу? з Босн??ю ? Герцеговиною (довжина кордону — 932 км), Угорщиною (329 км), Словен??ю (501 км), Серб??ю на п?вноч? (241 км) ? Чорногор??ю (25 км на п?вдн?). Загальна довжина сухопутного кордону становить 2197 км.

Морськ? кордони були визначен? м?ж ?тал??ю та Чорногор??ю ? нин? становлять 930 км. М?ж Хорват??ю та Словен??ю — у затоц? П?ран, м?ж Хорват??ю та Чорногор??ю — у затоц? Котор. Демаркац?йна л?н?я морем визнача?ться островами. Вона проходить по л?н?? фарватера. Цей прост?р становить державн? кордони Хорват??.

• 
• 
• 
• 
• 

?стор?я

З VI—VII ст. Хорват?ю заселяли слов'янськ? племена, предки хорват?в, як?, за деякими в?домостями, переселилися сюди з територ?? нин?шньо? п?вденно? Польщ? та Зах?дно? Укра?ни (так зван? б?л? хорвати).

У VIII—IX ст. Хорват?ю п?дкорили франки.

У IX ст. хорвати утворили окреме княз?вство, а 925 р. — Хорватське корол?вство (перший король — Том?слав I). Вони прийняли християнство ? латинське письмо з Риму.

У 1102–1526 pp. Хорват?я перебувала в персональн?й ун?? з Угорським корол?вством, збер?гаючи державну автоном?ю з окремим парламентом (сабором) п?д владою угорських корол?в; приморська Хорват?я (Далмац?я) була переважно п?д контролем Венец?йсько? республ?ки.

У XVI—XVII ст. б?льшою частиною Хорват?? волод?ла Османська ?мпер?я, решта опинилася п?д владою Габсбург?в.

П?д час угорсько? революц?? (1848–1849) хорвати стали на боц? Австр?? й оголосили автоном?ю; з 1867 р. Хорват?ю знов при?днано до Угорщини, яка мадяризувала хорват?в.

У XIX ст. почалося нац?онально-культурне в?дродження Хорват?? в рамках загального п?вденнослов'янського руху (т. зв. ?лл?ризму), що пропагував ?дн?сть п?вденних слов'ян.

Адольф Г?тлер та хорватський диктатор Анте Павелич

29 жовтня 1918 р. Народний Сабор в Загреб? проголосив самост?йн?сть Хорват??, яка 1 грудня 1918 р. ув?йшла до Корол?вства серб?в, хорват?в ? словенц?в. Корол?вство серб?в, хорват?в ? словенц?в п?сля перевороту 1929 року перейменовано в Корол?вство Югослав?я.

Франьо Туджман, перший президент держави

1939 року Хорват?я одержала автоном?ю в склад? Югослав??, а в 1941–1945 рр. ?снувала Незалежна Держава Хорват?я в союз? з Трет?м Рейхом й Корол?вством ?тал?я п?д проводом ?по?лавн?ка? Анте Павел?ча ? парт?? ?усташ?в?.

У 1943–1945 рр. Хорват?я була тереном запекло? боротьби м?ж сербами ? хорватами, комун?стами й антикомун?стами. Пров?дник партизан?в Йосип Броз Т?то за допомогою СРСР ? зах?дних союзник?в здобув перемогу над н?мецькими в?йськами й ?усташами?, ? Хорват?ю було включено до комун?стично? федеративно? Югослав?? як одну з республ?к.

25 червня 1991 року було в?дновлено незалежн?сть Хорват??, яку довелося в?дстоювати протягом п'ятир?чно? в?йни. 1 кв?тня 2009 р. Хорват?ю було прийнято в члени НАТО. Зараз правлячою парт??ю Хорват?? ? правоцентристська Хорватська демократична сп?вдружн?сть.

У 2005 роц? Хорват?я подала заявку на вступ до ?С, яку п?сля тривалого залагодження необх?дних питань ? мон?торинг?в задовольнили в червн? 2011 року, в?дтак 1 липня 2013 року кра?на стала 28-м членом ?С.

Адм?н?стративний под?л

Хорват?я склада?ться з 21 жупан?? (округа): Беловар-Б?логора, м?сто Загреб, Дубровник-Неретва, ?стр?я, Карловаць, Копривниця-Крижевц?, Крапина-Загор'?, Лика-Сень, Меджимур'?, Ос??к-Бараня, Поже?а-Славон?я, Примор'?-Горський Котар, Шибеник-Книн, Сисак-Мославина, Славонський Брод-Посав?на, Спл?т-Далмац?я, Вараждин, Вировитиця-Подравина, Вуковар-Срем, Задар, Загреб.

Жупан?я	Площа км2	Населення тис. ос?б	Адм?н. центр
Загребська жупан?я	3 078	309 696	Загреб
Крапинсько-Загорська жупан?я	1 230	142 432	Крапина
Сисацько-Мославинська жупан?я	4 448	185 387	Сисак
Карловацька жупан?я	3 622	141 787	Карловаць
Вараждинська жупан?я	1 260	184 769	Вараждин
Копривницько-Крижевецька жупан?я	1 734	124 467	Копривниця
Беловарсько-Б?логорська жупан?я	2 638	133 084	Беловар
Приморсько-?оранська жупан?я	3 590	305 505	Р??ка
Лицько-Сенська жупан?я	5 350	53 677	Госпич
Вировитицько-Подравська жупан?я	2 021	93 389	Вировитиця
Пожезько-Славонська жупан?я	1 821	85 831	Поже?а
Бродсько-Посавська жупан?я	2 027	176 765	Славонський Брод
Задарська жупан?я	3 643	162 045	Задар
Ос??цько-Баранська жупан?я	4 149	330 506	Ос??к
Шибеницько-Книнська жупан?я	2 994	112 891	Шибеник
Вуковарсько-Сремська жупан?я	2 448	204 768	Вуковар
Спл?тсько-Далматинська жупан?я	4 524	463 676	Спл?т
?стр?йська жупан?я	2 813	206 344	Пазин
Дубровницько-Неретванська жупан?я	1 782	122 870	Дубровник
Меджимурська жупан?я	730	118 426	Чаковец
М?сто Загреб	640	779 145	Загреб
РАЗОМ:	56 542	4 437 460

У свою чергу жупан?? под?ляються на громади та м?ста (у Хорват?? 6695 населених пункт?в, 204 з яких — м?ста, а решта — села). Велик? селища складаються з к?лькох громад, але в б?льшост? випадк?в селище в?дпов?да? м?сцев?й громад?.

Кр?м того, ?сну? два спец?альн? самоврядн? округи (котари), як? перебувають п?д контролем сербсько? меншини — Глина та Книн.

Пол?тична система

Кол?нда Грабар-Китарович

Хорват?я — ун?тарна держава, парламентська республ?ка. Законодавчим органом з 2001 року ? Сабор (парламент). У пер?од з 1991 по 2001 р?к парламент був двопалатним.

Андрей Пленкович

Глава держави — Президент, який обира?ться прямим голосуванням на п'ять рок?в. В?н ? головнокомандувачем збройних сил кра?ни ? за згодою парламенту признача? прем'?р-м?н?стра. Президент також займа?ться питаннями зовн?шньо? пол?тики. Останн? президентськ? вибори в?дбулися 5 с?чня 2020, перемогу на них здобув Зоран М?ланович. В?н об?йняв посаду 18 лютого 2020 року.

Будинок Парламенту, Загреб

Глава уряду — прем'?р-м?н?стр, з 19 жовтня 2016 року цю посаду об?йма? Андрей Пленкович. У склад? уряду чотири в?цепрем'?ри та 16 м?н?стр?в, що в?дпов?дають за конкретн? сфери д?яльности. Уряд ?н?ц?ю? прийняття закон?в, розробля? про?кт бюджету, контролю? виконання закон?в, визнача? основн? напрями зовн?шньо? ? внутр?шньо? пол?тики.

Конституц?ю прийнято 20 грудня 1990 року, незалежн?сть в?д Югослав?? проголошена 25 червня 1991 року. Прийнято поправки до конституц??: 1) про права меншин, 2) зм?на нап?впрезидентсько? модел? управл?ння на парламентську модель управл?ння, 3) про реформу парламенту. Парламент — однопалатний (велика частина обира?ться за парт?йними списками, частина в?д меншин).

Судова система

Орган конституц?йного нагляду — Конституц?йний суд (Ustavni sud), орган, що зд?йсню? п?дб?р кандидатур на посади судд?в — Державна судова рада (Dr?avno sudbeno vije?e), органи прокурорського нагляду — прокуратура (Dr?avno odvjetni?tvo), що ма? в?дд?лення в жупан?ях ? громадах: окружн? прокуратури (?upanijska dr?avna odvjetni?tva) ? прокуратури громади (Op?inska dr?avna odvjetni?tva) в?дпов?дно.

Вища судова ?нстанц?я — Верховний суд (Vrhovni sud), суди апеляц?йно? ?нстанц?? — Жупанськ? суди (?upanijski sudovi), суди першо? ?нстанц?? — общинн? суди (Op?inski sudovi). Вища судова ?нстанц?я адм?н?стративно? юстиц?? — Вищий адм?н?стративний суд (Visoki upravni sud), суди апеляц?йно? ?нстанц?? адм?н?стративно? юстиц?? — адм?н?стративн? суди (Upravni sudovi). Вища судова ?нстанц?я торгово? юстиц?? — Вищий торговий суд (Visoki trgova?ki sud), суди апеляц?йно? ?нстанц?? торгово? юстиц?? — торгов? суди (Trgova?ki sudovi).

Зовн?шня пол?тика

• Член НАТО з 2008 року;
• Член ?вропейського Союзу з 2013 року.

Населення

Столиця ? найб?льше м?сто кра?ни — Загреб (Zagreb) — 683 тис. жител?в (2001). ?нш? велик? м?ста: Спл?т — 189 тис. мешканц?в, Р??ка — 168 тис., Ос??к — 105 тис. ос?б.

Динам?ка чисельност? населення та нац?онального складу Хорват?? за даними перепис?в населення 1948—2011 рр.:

	перепис 1948		перепис 1953		перепис 1961		перепис 1971		перепис 1981		перепис 1991		перепис 2001		перепис 2011
Хорвати	2 975 399	79.2 %	3 117 513	79.6 %	3 339 841	80.3 %	3 513 647	79.4 %	3 454 661	75.1 %	3 736 356	78.1 %	3 977 171	89.6 %	3 874 321	90,42 %
Серби	543 795	14.5 %	588 411	15.0 %	624 985	15.0 %	626 789	14.2 %	531 502	11.6 %	581 663	12.2 %	201 631	4.5 %	186 633	4.4 %
Югослави					15 559	0.4 %	84 118	1.9 %	379 057	8.2 %	106 041	2.2 %	176	0.0 %	331	0.0 %
Мусульмани	1 077	0.0 %	16 185	0.4 %	3 113	0.1 %	18 457	0.4 %	23 740	0.5 %	43 459	0.9 %	19 677	0.4 %	7 558	0.17 %
Босняки													20 755	0.5 %	31 479	0.73 %
?тал?йц?	76 093	2.0 %	33 316	0.9 %	21 103	0.5 %	17 433	0.4 %	11 661	0.3 %	21 303	0.4	19 636	0.4 %	17 807	0.42 %
Угорц?	51 399	1.4 %	47 711	1.2 %	42 347	1.0 %	35 488	0.8 %	25 439	0.6 %	22 355	0.5 %	16 595	0.4 %	14 048	0.33 %
Албанц?	635	0.0 %	1 001	0.0 %	2 126	0.1 %	4 175	0.1 %	6 006	0.1 %	12 032	0.3 %	15 082	0.3 %	17 513	0.41 %
Словенц?	38 734	1.0 %	43 010	1.1 %	39 101	0.9 %	32 497	0.7 %	25 136	0.5 %	22 376	0.5 %	13 173	0.3 %	10 517	0.25 %
Чехи	28 991	0.8 %	25 954	0.7 %	23 391	0.6 %	19 001	0.4 %	15 061	0.3 %	13 086	0.3 %	10 510	0.2 %	9 641	0.22 %
Цигани	405	0.0 %	1 261	0.0 %	313	0.0 %	1 257	0.0 %	3 858	0.1 %	6 695	0.1 %	9 463	0.2 %	16 975	0.40 %
Чорногорц?	2 871	0.1 %	5 128	0.1 %	7 465	0.2 %	9 706	0.2 %	9 818	0.2 %	9 724	0.2 %	4 926	0.1 %	4 517	0.11 %
Македонц?	1 387	0.0 %	2 385	0.1 %	4 381	0.1 %	5 625	0.1 %	5 362	0.1 %	6, 280	0.1 %	4 270	0.1 %	4 138	0.10 %
?нш?/не вказали	36 021	1.0 %	36 942	0.9 %	35 971	0.9 %	58 028	1.3 %	110 168	2.4 %	246 354	5.1 %	124 395	2.8 %	84 991	1.98 %
Всього	3 756 807		3 918 817		4 159 696		4 426 221		4 601 469		4 784 265		4 437 460		4 284 889

Мови

Найпоширен?ш? р?дн? мови населення Хорват?? за даними перепис?в:

Р?дна мова	1991		2001		2011
Хорватська	3 922 725	81,99 %	4 265 081	96,12 %	4 096 305	95,6 %
Сербська	207 300	4,33 %	44 629	1,01 %	52 879	1,23 %
?тал?йська	26 580	0,56 %	20 521	0,46 %	18 573	0,43 %
Албанська	12 735	0,27 %	14 621	0,33 %	17 069	0,40 %
Босн?йська	6 933	0,14 %	9 197	0,21 %	16 856	0,39 %
Циганська	7 657	0,16 %	7 860	0,18 %	14 369	0,34 %
Угорська	19 684	0,41 %	12 650	0,29 %	10 231	0,24 %
Словенська	19 341	0,40 %	11 872	0,27 %	9 220	0,22 %
Сербсько-хорватська	288 578	6,03 %	4 961	0,11 %	7 822	0,18 %

Рел?г??

Рел?г?йний склад населення Хорват?? у 2011 р.

• римо-католики ? 86,28 %
• православн? ? 4,44 %
• мусульмани ? 1,47 %
• протестанти ? 0,34 %
• ате?сти та агностики ? 4,57 %
• ?нше / не вказано ? 3,24 %

М?ста

Шибеник

Загреб

Р??ка

Список м?ст Хорват?? за населенням

М?сто	Жупан?я	Населеннямун?ципал?тету (2001)	М?сце	Населенням?ста (2001)	М?сце
Загреб	М?сто За?реб	779 145	1	779 145	1
Спл?т	Спл?тсько-Далматинська	188 694	2	175 140	2
Р??ка	Приморсько-?оранська	144 043	3	143 800	3
Ос??к	Ос??цько-Баранська	114 616	4	90 411	4
Задар	Задарська	72 718	5	69 556	5
Славонський Брод	Бродсько-Посавська	64 612	6	58 642	6
Велика Гориця	Загребська	63 517	7	33 339	12
Карловаць	Карловацька	59 395	8	49 082	8
Пула	?стр?йська	58 594	9	58 594	7
Сисак	Сисацько-Мославинська	52 236	10	36 785	11

Укра?нська громада

Укра?нц? з Закарпаття ? Бачки почали селитися в зах?дн?й частин? Сирм?? (Срему) вже наприк?нц? XVIII ст.; у XIX ст. укра?нц? з Галичини жили в Загреб? й ?нших м?стах Хорват??, а по 1945 р. деяк? переселилися з Босн??.

Укра?нськ? поселення та греко-католицьк? параф?? у 1970-х роках були в таких м?стах ? селах Хорват??: Петровц?, М?клушевц?, Вуковар, Ос??к, Славонський Брод, Кан?жа, Сибинь, Липовляни, Ра?во Село та ?нш?. Вони належать до босн?йсько-славонського в?кар?ату Крижевацько? ?парх??.

У Хорват?? ? близько 8 тис. греко-католик?в хорват?в.

М?ж двома св?товими в?йнами в Загреб? студ?ювала молодь з Галичини (?нод? до 50 студент?в), д?яло товариство ?Просв?та?, студентськ? орган?зац?? ?Пробо?м? ? ?Дн?про?, виходив часопис ?Думка?.

За усташ?всько? Хорват??, на п?дстав? домовленост? м?ж ОУН (мельник?всько?) з урядом А. Павел?ча, створено на правах консульства укра?нське представництво (голова — В. Войтан?вський). З укра?нських поселенц?в й ем?грант?в було орган?зовано при хорватськ?й арм?? (?домобран??) у Вараждин? ?Укра?нський лег?он?, який мав бути висланий на радянський фронт. На доручення н?мц?в ?х вислали проти партизан?в Т?то в Босн?? ? проти сербських четник?в, внасл?док чого лег?онери (а одночасно ? укра?нська група в Хорват??) зазнали пересл?дувань в?д комун?стично? влади — укра?нськ? орган?зац?? було л?кв?довано, багатьох ?х д?яч?в ув'язнено чи розстр?ляно, деяк? втекли на Зах?д.

Щойно з к?нця 1950-х pp. укра?нц? Хорват?? отримали можлив?сть орган?зуватися — 1968 року постав Союз русин?в ? укра?нц?в Хорват??, з 1970 р. почина? виходити журнал ?Нова думка? у Вуковар?, у селах ? м?стах в?дновили д?яльн?сть укра?нськ? гуртки ? товариства.

Укра?нсько-хорватськ? зв'язки

Укра?нсько-хорватськ? в?дносини
Хорват?я	Укра?на
?С post-Yugoslavia statesd Шенгенська зона ?врозона П?вденна ?вропа

Зв'язки м?ж Укра?ною та Хорват??ю були пов'язан? ?з опосередкованим сус?дством, перебуванням територ?й обох кра?н у склад? Османсько? та Австро-Угорсько? ?мпер?й, участю у панслов'янському рус? та сп?впрацею нац?онально-визвольних рух?в.

Поет ?ван Гундулич на початку XVII ст. осп?вував у поем? ?Осман? геро?зм козак?в п?д проводом П.Сагайдачного у битв? п?д Хотином.

В?домий хорватський москвоф?л ? панслав?ст Юр?й Кржан?ч (1613–1683) залишив опис сво?? подорож? в?д Львова до Москви через Н?жин ? висловився за потребу об'?днати Укра?ну з Московською державою.

У Хорват?? короткочасно д?яв серед православних ун?ятський м?с?онер М.Терлецький (п?зн?ше холмський ?пископ).

За доби романтизму ? нац?онального в?дродження хорвати захоплювалися козацькими сюжетами в л?тератур? (переклади з М.Гоголя ? польських письменник?в ?укра?нсько? школи?), а також знайомилися з укра?нськими творами; перекладали Т.Шевченка (А.Шеноа, А.Харамбаш?ч (Pjesni?ke pripovijesti , 1889)), Марка Вовчка (Харамбаш?ч, В.Лабош), Ю.Федьковича (С.Сушн?к, Н.Андр?ч та ?н.).

З укра?нською л?тературою ? фолкльором знайомили хорват?в В.Ковачевич, Ч.Брагал?, Франьо Рачки. Про М.Лисенка прихильно писав 1875 року в?домий хорватський музика Франьо Кухач, а Винко Жганец у XX ст. аранжував бачвансько-руськ? народн? п?сн? (Pjesme jugoslavenskih Rusina, 1946). Письменник М.Крлежа написав драму ?Galicija? (про австро-угорську в?йну 1914–1918 рр.); ?сторик ?.Ес?г переклав ?Слово о полку ?горев?м?.

НТШ мало серед сво?х д?йсних член?в хорватських учених: ф?лолог?в В. Яг?ча, Т.Марет?ча, М.Решетаря, ?сторика культури Ю.Шурм?на, математика В.Вар?чака, палеонтолога Д.Горяновича-Крамбергера та ?н.

Були деяк? зв'язки м?ж укра?нцями ? хорватами, переважно студентами, у В?дн? й Будапешт?. Для обслуговування укра?нських поселенц?в ? хорватських греко-католик?в ?з Закарпаття при?жджали греко-католицьк? священики, як? п?зн?ше стали там ?пископами (Г.Палькович, Ю.Дрогобецький) (у XX ст. — також ?з Галичини).

У 1848 роц? укра?нськ? та хорватськ? нац?ональн? д?яч? зустр?лися на Слов'янському конгрес? в Праз?, у 1916 нац?онал?сти обох кра?н взяли участь у конференц?? Союзу народ?в в Лозанн?.

1919 року уряд ЗУНР створив м?с?ю в м?ст? Загреб?.

П?сля 1920 р. у Хорват?? мешкав невеликий гурт пол?тичних ем?грант?в, як? намагалися популяризувати укра?нську проблему ? культуру серед хорват?в. П?д час Друго? св?тово? в?йни в склад? збройних сил Хорват?? д?яв Укра?нський лег?он. Надал? укра?нськ? та хорватськ? ем?гранти сп?впрацювали в рамках Антиб?льшовицького блоку народ?в.

З огляду на охолодження вза?мин м?ж СРСР ? Югослав??ю п?сля 1948 р. культурн? зв'язки м?ж УРСР ? Хорват??ю були незначн?. З 1966 р. ? лекторат укра?нсько? мови на катедр? слав?стики в Загребському ун?верситет?, який обслуговують викладач? з Укра?ни. У сп?впрац? А.Менац ? А.Коваль укладено укра?нсько-сербохорватський ? сербохорватсько-укра?нський словник. УРСР брала участь у Загребських ярмарках ? промислов?й виставц?. П?дтриму?ться обм?н делегац?ями м?ж Ки?вським ? Загребським ун?верситетами. 1979 року в?дбулися Дн? укра?нсько? культури в Хорват??, а 1980 року — Дн? хорватсько? культури в УРСР.

? переклади на укра?нську мову твор?в М.Крлежи, В.Дежел?ча та ?н. У Хорват?? перекладено ?.Франка, В.Стефаника, У.Самчука, О.Гончара та ?н.

Р?шенням уряду Хорват?? тимчасово призупинено д?ю в?зового режиму для громадян Укра?ни з 1 травня по 31 жовтня 2009 р, а згодом з 1 кв?тня по 31 жовтня 2010 р. та з 1 кв?тня по 31 жовтня 2011 р.

15 червня 2023 року, Уряд Хорват?? визнав Голодомор 1932—1933 рок?в геноцидом народу Укра?ни.

Збройн? сили

Сухопутн? в?йська Хорват??

Основна стаття: Збройн? сили Хорват??

Оф?ц?йною датою створення Збройних сил Хорват?? ? 3 листопада 1991 року. Перш? арм?йськ? формування були створен? на основ? утворених навесн? 1991 року формувань Нац?онально? гвард?? Хорват??. Загальна чисельн?сть збройних сил становила 18,6 тис. ос. (ще 3 тис. служать у пол?ц??), к?льк?сть резерв?ст?в — 21 тис.

Символ?ка

Герб у 1525—1868 рр.

Герб Республ?ки Хорват?я — ?сторичний хорватський герб, основою якого ? 25 червоних ? б?лих (ср?бних) пол?в, розташованих у шаховому порядку.

Прапор Республ?ки Хорват?я склада?ться з трьох р?вних поперечних смуг червоного, б?лого ? синього кольор?в з ?сторичним хорватським гербом у центр?. Верхня частина герба (корона) наклада?ться на червону частину прапора, а частина основи наклада?ться на синю область прапора.

Символ?зу? прагнення хорватських патр?от?в до об'?днання Батьк?вщини.

Державний г?мн Республ?ки Хорват?я — ?Lijepa Na?a Domovino? (?Наша гарна Батьк?вщино?). Автор в?рш?в — Антун М?ханович. Спочатку в?рш був опубл?кований у журнал? ?Дан?ца? (?Ранкова з?рка?) у 1835 п?д назвою ?Hrvatska Domovina? (?Хорватська Батьк?вщина?). У 1846 р. Йосип Рунянин п?д час служби в Глин? склав мелод?ю на в?рш? М?хановича. А в 1861 р. Ватрослав Л?хтенеггер скомпонував ? записав музику Рунянина.

Нац?ональне свято — 25 червня — День незалежност?.

Економ?ка

Основна стаття: Економ?ка Хорват??

Пров?дними галузями ?: суднобудування, машинобудування, х?м?чна, харчова, текстильна, деревообробна, електротехн?чна ? електронна, фармацевтична промислов?сть. Важливою галуззю економ?ки ? туризм.

Переваги: ??стаб?льне зростання економ?ки. П?д ег?дою МВФ запущена програма зниження державних витрат. Зростання туризму.

Слабк? сторони: приватизац?я ? оп?р профсп?лок. Збиток в?д в?йни близько 50 м?льярд?в долар?в. Високе безроб?ття (17,7 % на с?чень 2010).

Транспорт

Найпоширен?шим видом громадського транспорту в Хорват?? ? автобус. Квитки на про?зд продаються, як правило, в салон? автобуса або трамвая або в газетних к?осках. М?жнародне автобусне сполучення в Хорват?? досить розвинене. Автобусн? маршрути пролягають в Хорват?ю з безл?ч? кра?н ?вропи. Практично вс? частини кра?ни охоплен? мережею автобусних пасажирських перевезень. Майже в кожному м?стечку ? автобусна станц?я (Autobusni Kolodvor), де можна купити квитки ? ознайомитися з розкладом.

М?ж м?стами Хорват??, розташованими на узбережж? Адр?атики, курсують р?зн? пороми, теплоходи, корабл? на п?дводних крилах. На водному транспорт? можна д?статися ? до б?льшост? населених остров?в. ?снують також м?жнародн? рейси. З 28 травня по 30 вересня д?? л?тн?й розклад з б?льш частими в?дправленнями.

М?жнародний аеропорт Загреб

У Хорват?? ? 6 м?жнародних аеропорт?в ? три цив?льних аеропорти для м?сцевих ? чартерних рейс?в.

М?жнародн? аеропорти:

• аеропорт Загреба
• аеропорт Спл?та
• аеропорт Дубровника
• аеропорт Пула
• аеропорт Задара
• аеропорт Р??ки

Туризм

Дубровник

Адр?атичне узбережжя Хорват?? ? численн? острови — популярний напрям м?жнародного туризму. Туризм на Адр?атиц? почав розвиватися ще в XIX стол?тт?; в XX стол?тт? хорватське узбережжя було одним з найрозвинен?ших туристичних напрямк?в у соц?ал?стичному св?т?. У 1990-т? роки туризм в Хорват?? пережив серйозний спад, причиною якого були в?йськов? д?? в колишн?й Югослав?? ? застар?ла ?нфраструктура, що не в?дпов?дала зах?дним стандартам якост?. З початку 2000-х рок?в ?нфраструктура розвивалася бурхливими темпами. Багато в?дпочиваючих вважають, що до Хорват?? найкраще ?хати вл?тку або ранньо? осен?.

Хорватський пляж

Кр?м вищевказаного, величезне значення для туристично? галуз? в Хорват?? все б?льше ? б?льше набува? яхтинг. Державна пол?тика також спрямована на зб?льшення ?нвестиц?й в цей вид активного туризму, залучення в цю галузь все нових ? нових член?в. Так, в кра?н? орган?зована ? культиву?ться ?нфраструктура яхтового чартеру, побудован? сотн? причал?в. На державному р?вн? практику?ться квал?ф?коване навчання яхтсмен?в з прийомом державного ?спиту, ? видачею ?м м?жнародних квал?ф?кац?йних документ?в.

З часу зак?нчення в?йни в Хорват?? в 90-х роках XX стол?ття аж до 2008 року включно число турист?в, що прибувають в кра?ну, пост?йно зростало, пот?м трохи знизилося на тл? св?тово? економ?чно? кризи, проте з 2011 року зростання в?дновилося. У 2012 роц? кра?ну в?дв?дали рекордн? 11 м?льйон?в 835 тисяч турист?в. У 2013 роц? число турист?в склало 10 м?льйон?в 948 тисяч, в 2014 — 11 м?льйон?в 624 тисяч?. Б?льш?сть турист?в ?з Н?меччини, Словен??, ?тал?? та Австр??.

Найпопулярн?ш? курорти та м?сця: Спл?т, Дубровник, Загреб, Пула, Пореч, Макарська.

Культура

Л?тература

?вана Брлич-Мажуранич

Писемн?сть слов'янською мовою, що використовувала як алфав?т глаголицю, з'явилася у Хорват?? не п?зн?ше IX стол?ття, але вкоренилася лише у Далмат??, ?стр?? ? деяких районах Босн??. Юридичн? документи, повчальн? п'?си, твори окультного характеру, календар? й альманахи друкувалися глаголицею аж до XVII стол?ття.

З ус?х пров?нц?йних л?тератур, що виникли у хорватських землях, найб?льше значення мала л?тература Рагузько? республ?ки. Становлення ?? в?дбувалося п?д визначальним впливом ?тал?йського В?дродження, ? перш? поети, як? творили у Рагуз? (Дубровнику), Шишко Менчетич (1457—1527) ? Джоре Држич (1461—1501), насл?дували Петрарку. Проте найзначн?шим письменником доби став Марин Држич (1510—1567), комед?? якого вражають багатством художн?х засоб?в ? р?зноман?тн?стю типаж?в. У XVII стол?тт? популярн?сть ? вплив л?тератури Дубровника поширилися за меж? Далмат??, що призвело до л?тературного в?дродження у вс?й Хорват??. Контрреформац?я у Хорват?? ознаменувалася творч?стю дубровницького поета ?вана Гундулича (1588—1638).

Найвизначн?шими роман?стами п?сля Друго? св?тово? в?йни вважаються Петар Шегед?н (1909—1998), Ранко Маринкович (1913—2001) та Слободан Новак (нар. 1924). Найв?дом?шим у св?т? хорватським письменником п?сля Друго? св?тово? в?йни став ?во Андрич (1892—1975), удосто?ний у 1961 роц? Нобел?всько? прем?? з л?тератури; головний його тв?р — епопея ?з трьох роман?в про батьк?вщину письменника, Босн?ю.

Хорватський футбол?ст ?ван Ракитич

Спорт

Хорват?я з часу набуття незалежност? брала участь у вс?х Ол?мп?йських ?грах ? завоювала на них 27 медалей, 10 — на зимових Ол?мп?йських ?грах. Найпопулярн?ш? види спорту в кра?н? — футбол, баскетбол, гандбол, водне поло ? тен?с. Незважаючи на те що Хорват?ю прийнято вважати п?вденною кра?ною з теплим кл?матом, в н?й популяризуються ? зимов? види спорту, так? як г?рськ? лиж?, хокей з шайбою ? б?атлон. Одними з найв?дом?ших ? усп?шних г?рськолижник?в останн?х рок?в стали брат ? сестра ?в?ца Костел?ч та Яниця Костелич. Хокейна команда ?Медвещак? ?з Загреба користу?ться величезною популярн?стю в столиц? кра?ни, до недавнього часу виступала в Австр?йськ?й хокейн?й л?з?, починаючи з сезону 2013/2014 виступа? в КХЛ.

11-го липня 2018 року в п?вф?нальному матч? Чемп?онату Св?ту з футболу 2018 Хорват?я здолала зб?рну Англ?? з рахунком 2: 1 ? вперше в сво?й ?стор?? вийшла в ф?нал Кубка Св?ту. Переможний гол забив Мар?о Манджукич на 109 хвилин? додаткового часу.

Свята

Дата	Укра?нська назва
1 с?чня	Новий Р?к
6 с?чня	Богоявлення або Водохреще
Великдень ? наступний день	Великдень ? Великодн?й понед?лок
1 травня	М?жнародне свято прац?
60 дн?в п?сля Великодня	Свято т?ла ? кров? Христових
22 червня	День антифашистсько? боротьби
25 червня	День державност?
5 серпня	День перемоги ? подяки в?тчизн?, День хорватських захисник?в
15 серпня	Усп?ння Пресвято? Богородиц?
8 жовтня	День Незалежност?
1 листопада	День ус?х святих
25 грудня	Р?здво
26 грудня	День Св. Степана

Див. також

• Список м?ст Хорват??
• Список об'?кт?в Св?тово? спадщини ЮНЕСКО в Хорват??
• Список нац?ональних ? природних парк?в Хорват??
• Список ссавц?в Хорват??
• Академ?чне оц?нювання в Хорват??

Л?тература

• Гудзеляк ?. ?., Уманц?в Б. Б. Хорват?я : сусп?льно-географ?чна характеристика. Навчальний пос?бник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ ?м. ?вана Франка, 2002. — 136 с.
• Adkins, Roy; Adkins, Lesley (2008). The War for All the Oceans. Penguin Books. ISBN 978-0-14-311392-8. Арх?в ориг?налу за 31 грудня 2015. Процитовано 18 жовтня 2011.
• Agi?i?, Damir; Feletar, Dragutin; Filip?i?, Anita; Jeli?, Tomislav; Stiperski, Zoran (2000). Povijest i zemljopis Hrvatske: priru?nik za hrvatske manjinske ?kole [History and Geography of Croatia: Minority School Manual] (Croatian) . ISBN 978-953-6235-40-7. Процитовано 18 жовтня 2011.
• Banac, Ivo (1984). The national question in Yugoslavia: origins, history, politics. Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-9493-2. Арх?в ориг?налу за 8 червня 2020. Процитовано 18 жовтня 2011.
• Biondich, Mark (2000). Stjepan Radi?, the Croat Peasant Party, and the politics of mass mobilization, 1904–1928. University of Toronto Press. ISBN 978-0-8020-8294-7. Арх?в ориг?налу за 15 листопада 2012. Процитовано 18 жовтня 2011.
• Cresswell, Peterjon (10 липня 2006). Time Out Croatia (вид. First). London, Berkeley & Toronto: Time Out Group Ltd & Ebury Publishing, Random House. ISBN 978-1-904978-70-1. Процитовано 10 березня 2010.
• Fisher, Sharon (2006). Political change in post-Communist Slovakia and Croatia: from nationalist to Europeanist. Palgrave Macmillan. ISBN 978-1-4039-7286-6. Процитовано 18 жовтня 2011.
• Forbrig, Joerg; Deme?, Pavol (2007). Reclaiming democracy: civil society and electoral change in central and eastern Europe. The German Marshall Fund of the United States. ISBN 978-80-969639-0-4. Процитовано 18 жовтня 2011.
• Frucht, Richard C. (2005). Eastern Europe: An Introduction to the People, Lands, and Culture. ABC-CLIO. ISBN 978-1-57607-800-6. Арх?в ориг?налу за 13 грудня 2019. Процитовано 18 жовтня 2011.
• Kasapovi?, Mirjana, ред. (2001). Hrvatska Politika 1990–2000 [Croatian Politics 1990–2000] (Croatian) . University of Zagreb, Faculty of Political Science. ISBN 978-953-6457-08-3. Арх?в ориг?налу за 31 грудня 2015. Процитовано 18 жовтня 2011.
• Klemen?i?, Matja?; ?agar, Mitja (2004). The former Yugoslavia's diverse peoples: a reference sourcebook. ABC-CLIO. ISBN 978-1-57607-294-3. Арх?в ориг?налу за 10 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2011.
• Lane, Frederic Chapin (1973). Venice, a Maritime Republic. JHU Press. ISBN 978-0-8018-1460-0. Процитовано 18 жовтня 2011.
• Midlarsky, Manus I. (20 жовтня 2005). The Killing Trap: Genocide in the Twentieth Century (вид. First). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-1-139-44539-9. Арх?в ориг?налу за 20 листопада 2015. Процитовано 25 березня 2013.
• Maga?, Branka (2007). Croatia Through History: The Making of a European State. Saqi Books. ISBN 978-0-86356-775-9. Арх?в ориг?налу за 12 листопада 2012. Процитовано 18 жовтня 2011.
• Mu?i?, Ivan (2007). Hrvatska povijest devetoga stolje?a [Croatian Ninth Century History] (PDF) (Croatian) . Naklada Bo?kovi?. ISBN 978-953-263-034-3. Арх?в ориг?налу (PDF) за 8 серпня 2019. Процитовано 14 жовтня 2011.
• Tomasevich, Jozo (2001). War and Revolution in Yugoslavia, 1941–1945: Occupation and Collaboration. Stanford Univ: Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-3615-2. Арх?в ориг?налу за 26 лютого 2021. Процитовано 14 липня 2018.
• Statisti?ki pokazatelji o provedenim izborima za zastupnike u Sabor Socijalisti?ke Republike Hrvatske — Prilog [Statistical Indicators on Performed Elections of Representatives in the Parliament of the Socialist Republic of Croatia — Annex] (PDF) (Croatian) . Zagreb, Croatia: Croatian State Electoral Committee. 1990. Арх?в ориг?налу (PDF) за 14 травня 2015.
• Ostro?ki, Ljiljana, ред. (грудень 2013). Statisti?ki ljetopis Republike Hrvatske 2013 [2013 Statistical Yearbook of the Republic of Croatia] (PDF). Statistical Yearbook of the Republic of Croatia (хор.) (англ.). Т. 45. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. ISSN 1334-0638. Процитовано 17 лютого 2014.
• Ostro?ki, Ljiljana, ред. (грудень 2015). Statisti?ki ljetopis Republike Hrvatske 2015 [Statistical Yearbook of the Republic of Croatia 2015] (PDF). Statistical Yearbook of the Republic of Croatia (хор.) (англ.). Т. 47. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. ISSN 1333-3305. Процитовано 27 грудня 2015.

Джерела

• Krmpotic, Martin Davorin. Croatia [Арх?вовано 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 4. New York: Robert Appleton Company, 1908.
• Мартинов А. Ю. Хорват?я [Арх?вовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 412. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Badali? J. T.G.?ev?enko u hrvatskoj knji?evnosti. — Umjetnost rije?i, VIII. — Загреб, 1964
• Flaker A. Ukrajinska knji?evnost u Hrvatskoj. — Croatica, ?. — Загреб, 1970.
• Hodges A. Fan Activism, Protest and Politics: Ultras in Post-Socialist Croatia. Routledge, 2018.
• Крамар ?. З ?стор?? укра?нсько-югославських вза?мин XVI—XVII ст. — Нова думка, чч. 27, 28, 29. — Вуковар, 1981.
• Фрейдзон В.И. История Хорватии. Спб: Алетейя, 2001.

Посилання

• Хорват?я [Арх?вовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.

• Хорватський уряд [Арх?вовано 9 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Croatia на сайт? The World Factbook (англ.)
• Croatia.hr Хорватський туризм
• This is Croatia
• Хорват?я, каталог посилань Open Directory Project
• Croatia — Lonely Planet [Арх?вовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.]
• TripAdvisor [Арх?вовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.]
• В?к?сховище : Атлас Croatia.
• Географ?чн? дан? про Хорват?я // OpenStreetMap
• Croatia — Land and People [Арх?вовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.]
• Укра?нц? Хорват??. Матер?али та документи / Ред. Славко Бурда:
  • Книга перша. — Загреб : Культурно-просв?тне товариство русин?в ? укра?нц?в Загреба, 2002. — 234 с.
  • Книга друга. — Загреб : Укра?нське культурно-просв?тне товариство ?Кобзар?, 2020. — 318 с.
  • Книга третя. — Загреб : Укра?нське культурно-просв?тне товариство ?Кобзар?, 2021. — 388 с.
  • Книга четверта. — Загреб : Укра?нське культурно-просв?тне товариство ?Кобзар?, 2021. — 176 с.
  • Книга п'ята. — Загреб : Укра?нське культурно-просв?тне товариство ?Кобзар?, 2022. — 207 с.
  • Книга шоста. — Загреб : Укра?нське культурно-просв?тне товариство ?Кобзар?, 2023. — 460 с.