什么是做功
Однопарт??йна систе?ма (монопарт?йна система), партократ?я — тип пол?тично? системи, що характеризу?ться монопольним правом одн??? парт?? брати участь у державному буд?вництв?.
Теоретичне визначення
ред.Пайпс зазнача?, що сам терм?н ?парт?я? погано п?дходить до опису системи, при як?й ?сну? т?льки одна правляча парт?я. Слово ?парт?я? походить в?д латинського pars або ?частина?, що за визначенням не може бути ?диним, як ? не може бути тотожним ц?лому. Ла Паломбара[en] зазнача?, що парт?йна система явля? собою ситуац?ю, коли ? дв? або б?льше парт?й, що конкурують м?ж собою. В?н вважа?, що кра?ни лише з одн??ю парт??ю не можуть розглядатись як так?, що мають парт?йну систему. Проте, така точка зору не п?дтриму?ться б?льш?стю досл?дник?в парт?йних систем. Дюверже, Джованн? Сартор?, Джеймс зазначають, що в ряд? держав соц?ально-класова структура об'?ктивно визнача? однопарт?йний тип пол?тично? системи. Це да? п?дстави розглядати однопарт?йн?сть як особливий тип парт?йно? системи.
У цих системах парт?я злилася з державою, виходячи з цього держава забороня? д?яльн?сть ?нших парт?й, вважаючи ?х непотр?бними. Парт?я ма? сильний контроль над державним апаратом (як це мало м?сце в комун?стичних державах), чи створю?ться для того, щоб перебрати на себе функц?? державного апарату. Парт?? в однопарт?йних системах концентрують свою д?яльн?сть на моб?л?зац?? мас, комун?кац?? та контрол?. Вони не можуть розглядатися як альтернативн? джерела пол?тичних ?дей тому, що надзвичайно пов'язан? з тими, хто керу? державою. Однопарт?йн? кра?ни вважаються деспотичними та нетолерантними. У таких державах зм?ню?ться лише ?нтенсивн?сть репрес?й та сила примусового контролю.
Р?зновиди однопарт?йно? системи
ред.Сартор? вибудову? свою класиф?кац?ю однопарт?йних систем на основ? ?нтенсивност? репрес?й та контролю. В?н розр?зня?: однопарт?йну тотал?тарну систему, однопарт?йну авторитарну систему, однопарт?йну догматичну систему. Серед класичних р?зновид?в однопарт?йних систем розр?зняють два ?х основн? р?зновиди:
- системи, в яких вс? парт??, кр?м правлячо?, оф?ц?йно заборонен? або ?х ?снування ? формальним, заснованим на визнанн? пров?дно? рол? парт??-гегемона;
- системи, в яких в умовах плюрал?стично? демократ??, але за переважання непарт?йно? пол?тично? культури ?сну? лише одна парт?я, а спроби сформувати ?нш? парт?? ще не робились або зазнали поразки (але не через протид?ю ?м з боку пол?тично? влади).
Зазвичай принцип однопарт?йного правл?ння закр?плю?ться в конституц?йному порядку. У б?льшост? держав цього типу основний закон безпосередньо вказу? ?дину легально ?снуючу парт?ю. Пор?вняно р?дко зустр?ча?ться формула однопарт?йност?, яка не вказу? конкретну парт?ю й в?дсила? до р?шення в?дпов?дного органу влади (наприклад у Сь?рра-Леоне таке р?шення прийма?ться 2/3 парламенту). Нарешт?, у деяких кра?нах (Камерун, Кот-д'?вуар) конституц?я формально проголошу? принцип свободи утворення й д?яльност? пол?тичних парт?й, тод? як на практиц? у цих кра?нах склались та функц?онують однопарт?йн? системи.
На п?дстав? цього Блондель запропонував свою класиф?кац?ю однопарт?йних систем. В?н розр?зня?:
- однопарт?йну систему конституц?йного (законного) правл?ння,
- однопарт?йну систему з неконституц?йними репрес?ями проти опозиц??,
- однопарт?йну систему природного характеру.
Дюверже в рамках однопарт?йност? розгляда? ?? комун?стичний та фашистськ? типи, а також турецький (авторитарний) вар?ант однопарт?йност? (1923—1946 рр.).
Приклади однопарт?йних систем
ред.Монопарт?йна система в основному була явищем XX стол?ття. Вона була надбанням тотал?тарних режим?в. Перш? однопарт?йн? режими з'являються в 20-30-х рр. в СРСР, ?тал??, Н?меччин?. У к?нц? 40-х рр. однопарт?йн? системи були або комун?стичними (13 з 23) або авторитарно-консервативними як ?спан?я, Португал?я, Тайвань. Два десятир?ччя п?зн?ше к?льк?сть однопарт?йних попул?стських систем зб?льшилась, особливо у п?вденн?й Африц?. Найб?льша група однопарт?йних систем виникла в рамках тих попул?стських режим?в, як? з'явились у друг?й половин? 80-х рр. Наприк?нц? 80-х рр. 2/5 кра?н св?ту були однопарт?йними, та вже з середини 90-х рр. ця пропорц?я дещо зменшилась.
Лише члени правлячо? парт?? могли об?ймати державн? посади. Тут проявля?ться ще один феномен тотал?тарно? держави, такий, як злиття парт?йних ? державних орган?в.
Однопарт?йн?сть ?деолог?чно виправдовувалася тотал?тарними режимами. Правлячу парт?ю називали нос??м вс?х пол?тичних ? моральних чеснот. Так, комун?стичну парт?ю називали пров?дною ? спрямовуючою: ?Пров?дною ? спрямовуючою силою радянського народу як в роки мирного буд?вництва, так ? в дн? в?йни була парт?я Лен?на, парт?я б?льшовик?в. Н? одна парт?я не мала ? не ма? такого авторитету серед народних мас, як наша б?льшовицька парт?я. Б?льшовицька парт?я ? передовим загоном роб?тничого класу та ?нших прошарк?в трудящих.?
?нш? пол?тичн? парт?? були непотр?бними комун?стичному режимов?, а тому визнавались ворожими. Так, Молотов, виступаючи 29 листопада на з'?зд?, заявив: ?Все найкраще в демократичному лад? ?нших держав ми беремо ? переносимо в нашу кра?ну ? застосову?мо до наших умов радянсько? держави. За бортом залиша?ться лише умовна нелегальн?сть для пол?тичних парт?й, кр?м парт?? комун?зму. В наш?й кра?н? ?нш? пол?тичн? парт??, як показав весь наш досв?д, ? агентурою реставратор?в кап?тал?зму, не може бути м?сця для ?хньо? легал?зац??.?
На в?дм?ну в?д Радянського Союзу в нацистськ?й Н?меччин? однопарт?йн?сть була закр?плена юридично майже в?дразу. Декрет в?д 14 липня 1933 р. говорить: ?Нац?онал-соц?ал?стична н?мецька роб?тнича парт?я ? ?диною парт??ю в Н?меччин?. Будь-хто, хто зробить кроки до збереження орган?зац?йно? структури яко?-небудь ?ншо? пол?тично? парт?? або до створення ново? пол?тично? парт??, буде п?дданий покаранню у вигляд? каторжних роб?т строком до трьох рок?в або тюремному ув'язненню терм?ном в?д шести м?сяц?в до трьох рок?в, якщо його д?яння не зажадають б?льш тяжкого покарання в?дпов?дно до ?нших розпоряджень.?
Введення однопарт?йно? системи було необх?дним для ун?ф?кац?? всього сусп?льного життя. Проголошення однопарт?йност? стало першим кроком до тотального контролю над державою ? сусп?льством ? насадження ?м сво?х принцип?в та ?деал?в. ?снування ?нших парт?й не допускалось, оск?льки вони могли б перешкоджати рухов? сусп?льства ??дино правильним? шляхом.
Сучасний стан
ред.
У 21 стол?тт? спостер?га?ться в?дчутна криза однопарт?йно? пол?тично? системи. Сьогодн? однопарт?йна система вважа?ться родовою ознакою недемократичних пол?тичних режим?в, передус?м тотал?тарних (комун?стичних ? фашистських), але продовжу? ?снувати в деяких кра?нах св?ту.
| Держава | Заснування системи |
|---|---|
 П?вн?чна Корея
|
30/06/1949 |
 Лаос
|
02/12/1975 |
 КНР
|
01/10/1949 |
 Куба
|
03/10/1965 |
 В'?тнам
|
02/07/1976 |
 Еритрея
|
10/02/1994 |
De facto однопарт?йн? держави
ред.De facto однопарт?йна система — це система, яка, хоча оф?ц?йно не пов’язу? жодну пол?тичну парт?ю з урядовою владою, використову? певн? засоби пол?тичного ман?пулювання, щоб забезпечити перебування при влад? лише одн??? парт??[1]. Багато р?зних кра?н вважаються de facto однопарт?йними державами, з р?зними р?внями згоди м?ж вченими, хоча б?льш?сть погоджу?ться, що Африканський континент в?дзначений ц??ю пол?тичною системою[2][3][4]. Нижче наведено лише к?лька приклад?в уряд?в, як?, як стверджували, мають ?дину парт?ю завдяки пол?тичним ман?пуляц?ям.
| Кра?на | Парт?я | Дата
заснування |
?нформац?я |
|---|---|---|---|
 Камбоджа
|
Камбодж?йська народна парт?я[en] | 2017 | Хоча за конституц??ю Камбоджа ? багатопарт?йною державою[5], Камбодж?йська народна парт?я дом?ну? в пол?тичн?й систем?[en], ? парт?я розпустила свою головну опозиц?йну парт?ю[en] в 2017, зробивши Камбоджу de facto однопарт?йною державою[6]. |
 Руанда
|
Руанд?йський патр?отичний фронт | 1994 | Хоча Руанда ном?нально допуска? багатопарт?йн? вибори, ними ман?пулюють р?зними способами, як? включають заборону опозиц?йних парт?й, арешти чи вбивства критик?в ? фальсиф?кац?? вибор?в[7][8]. |
 Сир?я[9]
|
Арабська соц?ал?стична парт?я Баас[en] | 2012 | Хоча конституц?я 2012, введена Башаром аль-Асадом, теоретично дозволяла створення пол?тичних парт?й, баасистська Сир?я залиша?ться де-факто однопарт?йною державою з розгалуженим апаратом та?мно? пол?ц??, який обмежу? незалежну пол?тичну д?яльн?сть[10]. |
 Венесуела[11]
|
Об'?днана соц?ал?стична парт?я Венесуели | 2017 | З 2014 кра?на пережива? пер?од кризи лег?тимност? та винятковост? через наказ про закриття Нац?онально? асамбле? та скликання Установчих збор?в Н?коласом Мадуро 1 травня 2017, як? складаються переважно з пол?тик?в PSUV. В?дтод? було ухвалено р?зн? закони, як? обмежують участь у пол?тичному житт?, включаючи неоф?ц?йне пересл?дування та дисквал?ф?кац?ю певних пол?тик?в (включаючи скарги на фальсиф?кац?ю вибор?в), зак?нчуючи 2024, п?сля чого через нов? закони б?льш?сть опозиц?йних пол?тик?в[en] були дисквал?ф?кован?, а ?хн? орган?зац?? заборонен?, залишивши лише контрольовану опозиц?ю[12][13]. |
Див. також
ред.Прим?тки
ред.- ↑ McLean, Iain; McMillan, Alistair (2009). One-Party State. Oxford Reference. doi:10.1093/acref/9780199207800.001.0001. ISBN 978-0-19-920780-0. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Ziemer, Klaus (1995), Kirk-Greene, Anthony; Bach, Daniel (ред.), The African One-Party State, State and Society in Francophone Africa since Independence, St Antony’s/Macmillan Series (англ.), London: Palgrave Macmillan UK, с. 97—105, doi:10.1007/978-1-349-23826-2_7, ISBN 978-1-349-23826-2, процитовано 27 серпня 2023
- ↑ Mitchinson, Naomi (January 1984). One party rule in Africa. The Round Table (англ.). 73 (289): 38—44. doi:10.1080/00358538408453617. ISSN 0035-8533.
- ↑ Schachter, Ruth (June 1961). Single-Party Systems in West Africa. American Political Science Review (англ.). 55 (2): 294—307. doi:10.2307/1952240. ISSN 0003-0554. JSTOR 1952240.
- ↑ CONSTITUTION OF THE KINGDOM OF CAMBODIA. pressocm.gov.kh. Office of the Council of Ministers. 25 с?чня 2017. Арх?в ориг?налу за 19 серпня 2017. Процитовано 4 вересня 2019.
- ↑ Barrett, Chris (10 листопада 2022). Biden, Albanese urged to fight repression in Cambodia. The Sydney Morning Herald (англ.). Арх?в ориг?налу за 17 листопада 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
- ↑ Thomson, Susan (2018). Rwanda: From Genocide to Precarious Peace (англ.). Yale University Press. с. 185. ISBN 978-0-300-23591-3.
- ↑ Ph.D, Joseph Sebarenzi; Twagiramungu, Noel (8 кв?тня 2019). Rwanda's economic growth could be derailed by its autocratic regime. The Conversation (англ.). Процитовано 5 вересня 2023.
- ↑ Джерела:
- Lucas, Scott (25 лютого 2021). How Assad Regime Tightened Syria's One-Party Rule. EA Worldview. Арх?в ориг?налу за 25 лютого 2021.
- Shively, Schultz, W. Phillips, David (2022). 7: Democracies and Authoritarian System. Power and Choice: An Introduction to Political Science. Rowman & Littlefield. с. 188. ISBN 9781538151860.
- Derbyshire, Derbyshire, J. Denis, Ian (2016). Syria. Encyclopedia of World Political Systems. 711 Third Avenue, New York, NY 10017, USA: Routledge. с. 610. ISBN 978-0-7656-8025-9.
- Syria country profile. BBC News. 19 кв?тня 2023. Арх?в ориг?налу за 20 кв?тня 2023.
- ↑ Lucas, Scott (25 лютого 2021). How Assad Regime Tightened Syria's One-Party Rule. EA Worldview. Арх?в ориг?налу за 25 лютого 2021.
- ↑ NA: "Regime wants to build a one-party political system. El Universal (?сп.). 18 червня 2020. Процитовано 10 травня 2024.
- ↑ Itriago Acosta, Andreina (2 кв?тня 2024). 'Anti-Fascism' Law to Tighten Crackdown on Venezuelan Opposition. www.bloomberg.com. Процитовано 10 травня 2024.
- ↑ Maria Delgado, Antonio (5 кв?тня 2024). Maduro prepared harsh law to further punish criticism of Venezuela regime. Miami Herald. Процитовано 9 травня 2024.
Джерела
ред.- Шведа Ю. Р. Пол?тичн? парт?? : енциклопедичний словник. — Льв?в : Астроляб?я, 2004. — 500 с.
- Дмитрий Волкогонов. Триумф и трагедия. Политический портрет И. В. Сталина (книга 2). М., 1989.
- Ханна Арендт Джерела тотал?таризму. К., Дух ? л?тера, 2005.
Л?тература
ред.- Ю. Шведа. Партократ?я // Пол?тична енциклопед?я / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 545. — ISBN 978-966-611-818-2.
Посилання
ред.- Однопарт?йна система // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Коротка ?стор?я однопарт?йно? системи (перс.)