特朗普拟“历史性”涨军费：在关键海域展示存在

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Конституц?я (значення).

百度 　　该项目采用由碧水源针对中小规模的分散式污水处理而自主研发的智能一体化污水净化设备，它是生物技术和膜技术有机结合的高科技产品，出水达到地表水IV类标准以上，可就地回用于景观、绿化、市政应用等。

Конститу?ц?я (лат. constitutio — установлення, устр?й, порядок) — основний державний документ (закон), який визнача? державний устр?й, порядок ? принципи функц?онування представницьких, виконавчих та судових орган?в влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, сусп?льства та громадян. ?нш? закони держави, як правило, спираються на конституц?ю.

Конституц?я
Церемон?альний екземпляр Конституц?? Укра?ни, ВРУ

Конституц?я Пилипа Орлика (Гетьманщина) 1710 р?к

Пам'ятна монета НБУ присвячена 10-р?ччю Конституц?? Укра?ни

Залежно в?д того, як об'?ктивно виражена воля законодавця, розр?зняються дв? групи конституц?й: писан? й неписан?. Писан? конституц?? складен? у вигляд? юридичних документ?в, та в свою чергу под?ляються на кодиф?кован? (?диний акт у систематизован?й форм?) та некодиф?кован? (сукупн?сть к?лькох документ?в). Б?льш?сть держав св?ту, в тому числ? Укра?на, ма? писан? кодиф?кован? конституц??. Прикладами некодиф?кованих конституц?й ? конституц?? ?зра?лю та Швец??. Неписан? конституц?? становлять р?дк?сний виняток. До них умовно можна в?днести конституц?? Велико? Британ??, Ново? Зеланд?? та Канади, де кр?м писаних документ?в ? й неписан? (конституц?йн? звича?, судов? прецеденти, традиц?? тощо).

Конституц?? стосуються р?зноман?тних р?вн?в, в?д суверенних держав до корпорац?й ? товариств. М?жнародний догов?р, що утворю? м?жнародн? орган?зац??, також ? ?хньою конституц??ю в тому, що визнача?, як цю орган?зац?ю утворено. Для кра?ни, чи то суверенно?, чи то суб'?кта федерац??, конституц?я визнача? принципи, на яких ?рунту?ться держава та порядок, за яким ? хто ма? право ухвалювати закони. Деяк? конституц??, особливо кодиф?кован?, також виступають як обмежувач? щодо державно? влади шляхом встановлення меж, як? кер?вники держави не можуть перетнути, тобто основоположних прав. Прикладом можна назвати Конституц?ю Укра?ни.

Найдовшою серед ус?х писаних конституц?й суверенних держав св?ту ? Конституц?я ?нд??, яка м?стить 444 статт? у 22-х розд?лах, 12 доповнень ? 118 поправок, з? 146 385-ма словами в ?? англомовн?й верс??,. Найкоротшими конституц?ями ? Конституц?я США (7 статей та 27 поправок) та Конституц?я Монако, що нал?чу? 10 розд?л?в ?з 97-и статей та загалом 3 814 сл?в.

Етимолог?я

Терм?н конституц?я у р?зн? часи використовувався неоднозначно. В?н походить в?д латинського слова constitutio, що вживалося для постанов ? розпоряджень, зокрема законодавчих акт?в ?мператор?в час?в Стародавнього Риму (лат. constitutiones principis: edicta, mandata, decreta, rescripta).. До укра?нсько? мови цей терм?н прийшов через англ?йську та французьку мови. З ?стор?? стародавнього св?ту залишилося багато приклад?в уживання терм?на ?конституц?я? (давньогрецький аналог — ?пол?т?я?) для позначення нормативно-правових акт?в важливого державного значення, зокрема, наприклад, акти, що ?х видавав в?зант?йський ?мператор Юстин?ан (VI ст.) з метою проведення кодиф?кац?? римського права, а також в?дома ?Аф?нська пол?т?я?. П?зн?ше терм?н широко використовувався у канон?чному прав? для позначення важливих визначень, зокрема указ?в, що видавалися Папою Римським й нараз? називаються апостольською конституц??ю.

У середньов?чн?й ?вроп? конституц?ями називали акти, у яких закр?плювалися прив?ле? та вольност? феодал?в (наприклад, Велика харт?я вольностей 1215 року в Англ??; акти Фр?др?ха II — ?Конституц?я про права княз?в духовних? 1220 року, ?Конституц?я про права княз?в св?тських? 1232 року; Великий березневий ордонанс 1358 року у Франц?? тощо).

У сучасному значенн? нормативно-правовий терм?н ?конституц?я? вперше вжив Шарль-Лу? де Секонд Монтеск'? (1689–1755), який, серед ?ншого, використовував його для характеристики державного ладу тогочасно? Велико? Британ??.

Загальн? риси

Як правило, кожна сучасна писана конституц?я нада? конкретн? повноваження орган?зац?ям ? публ?чним ?нститутам, встановленим на первинн?й засад? дотримання обмежень тако? конституц??. За словами Скотта Гордона, пол?тична орган?зац?я ? конституц?йною до т??? м?ри, до яко? вона ?м?стить ?нституц?йн? механ?зми контролю за владою для захисту ?нтерес?в ? свобод громадян, у тому числ? т?, як? можуть бути в меншини?.

Латинський терм?н ultra vires (перевищення влади) опису? д?яльн?сть посадових ос?б усередин? орган?зац?? чи держави, що виходить за меж? конституц?йних або законних повноважень даних ос?б. Наприклад, об'?днання студентського самоврядування може бути забороненим за участь у д?яльност?, що не стосу?ться студент?в; якщо д?яльн?сть цього об'?днання не ? студентською, то така д?яльн?сть вважа?ться ultra vires статуту об'?днання, ? н?хто не буде зобов'язаний за статутом дотримуватися ц??? д?яльност?. Прикладом ?з конституц?йного права суверенно? держави може бути право пров?нц?йного уряду у федеративн?й держав? ухвалювати закони у в?дпов?дн?й пров?нц?? лише в?дпов?дно до повноважень, перел?чених для пров?нц?йного уряду у конституц??, таких як ратиф?кац?я договору. Ultra vires нада? законн? п?дстави для примусового припинення таких д?й, як? можуть набрати чинност? за допомогою р?шення судово? влади у порядку конституц?йного контролю. Порушення прав посадовою особою буде ultra vires через те, що (конституц?йним) правом обмежен? повноваження в?дпов?дного органу, ? тому оф?ц?йна особа могла б зд?йснити повноваження, якими вона не над?лена.

У б?льшост?, але не в ус?х сучасних державах, конституц?я ма? верховенство над звичайним законом; у таких державах, у яких оф?ц?йний акт ? неконституц?йним, тобто не ма? влади, надано? уряду за конституц??ю, такий акт ? null and void (нед?йсним), й анулю?ться ab initio, тобто в?д самого початку, а не в?д дня визнання неконституц?йним. В?н н?коли не був ?правом?, нав?ть попри те, що будучи законом або законним положенням, в?н м?г бути ухваленим в?дпов?дно до законотворчих процедур. ?нод? проблемою ? те, що не закон ? неконституц?йним, а його застосування ?на особливий випадок?, ? суд може ухвалити р?шення, що, хоч ? способи, що могли б визнати його конституц?йним, цей окремий приклад не був дозволений або лег?тим?зований. У такому раз? т?льки застосування може бути визнане неконституц?йним. ?сторично склалося, що зас?б судового захисту за так? порушення ? клопотаннями для судових наказ?в звича?вого права, таких як quo warranto.

?нш? юридичн? властивост? конституц??

Конституц?? притаманна ц?ла низка юридичних властивостей, що характеризують ?? м?сце в систем? права ? роль у сусп?льств?:

Властив?сть	Характеристика
Центральне м?сце в правов?й систем? кра?ни	Конституц?я ? базою, фундаментом усього законодавства. Це означа?, що ус? нормативн? акти повинн? розроблятися на основ? конституц??. Якщо який-небудь документ суперечить конституц??, то в?н, безумовно, п?дляга? скасуванню. Конституц?я закр?плю? основи сусп?льного ? державного устрою кра?ни, визнача? напрями розвитку сусп?льства ? держави, основи орган?зац?? та д?яльност? державних орган?в, а також орган?в м?сцевого самоврядування, встановлю? конституц?йн? гарант?? зд?йснення прав та свобод людини ? громадянина, спрямову? розвиток державно? та самоврядно? форм народовладдя. Саме цим закр?плю?ться ?? центральне м?сце в систем?.
Установчий характер	Установчий характер мають не т?льки окрем? ?? норми, а й уся конституц?я, бо вона ? основою розбудови ? д?яльност? держави ? сусп?льства, всього законодавства, пол?тичних ? корпоративних установ кра?ни, тобто в Конституц?? закр?плюються найважлив?ш? права, свободи та обов'язки громадян, система, принципи д?яльност? орган?в публ?чно? влади.
Найвища юридична сила	?? норми завжди мають перевагу над положеннями ?нших закон?в, а тим б?льше акт?в виконавчо? влади. Верховенство конституц?? означа?, що закони та п?дзаконн? акти ухвалюються конституц?йними органами та за встановленою в конституц?? процедурою. Конституц?я займа? найвищий щабель в ??рарх?чн?й систем? правових акт?в.
Пряма д?я норм Конституц??	Конституц?я п?дляга? безпосередньому (без необх?дност? ухвалення окремого нормативного акта) застосуванню, якщо: з? зм?сту норм Конституц?? не виплива? необх?дн?сть додатково? регламентац?? ?? положень законом; правовий акт, який був чинним до набрання чинност? конституц??ю або ухвалений п?сля цього, суперечить ?й; правов?дносини не врегульовано правовим актом.
П?двищена стаб?льн?сть	Конституц?я закр?пила базов? засади конституц?йного ладу, форму держави. Водночас прогресивна стаб?льн?сть соц?ально-економ?чного розвитку неможлива в умовах частих зм?н правово? основи орган?зац?? та д?яльност? орган?в державно? влади та орган?в м?сцевого самоврядування. Тому нараз? ?снують конституц??, ?стор?я яких нал?чу? не одну сотню рок?в. Зм?на конституц?? пов'язана з? зм?нами у сусп?льному житт?, у сп?вв?дношенн? пол?тичних сил. ?снують особливост? ухвалення, зм?ни та перегляду конституц?й. Якщо парламентськ? закони ухвалюються б?льш?стю голос?в, то для схвалення поправок ? доповнень до конституц?? встановлю?ться особлива процедура в самому основному закон?. За загальним правилом конституц?я зм?ню?ться у тому ж порядку, в якому вона була ухвалена. ?ншими словами, як прийняття конституц??, так ? ?? зм?на належать до компетенц?? установчо? влади, а вона функц?ону? в?дпов?дно до сувор?ших процедурних правил, н?ж законодавча влада. Скликання установчих збор?в для внесення поправок до тексту чинно? конституц?? звичайно не потр?бне, але в деяких кра?нах (наприклад, у Болгар??) для зм?ни ?укр?плених? статей конституц?? (норми про територ?ю держави та державний устр?й) це необх?дно. Поправки вносяться за р?шенням парламенту або на п?дстав? п?дсумк?в референдуму, однак прийняття таких р?шень пов'язане з? спец?альними вимогами. Перш за все, сама пропозиц?я про внесення поправок вимага? дотримання певних умов. Якщо проект звичайного закону в ряд? кра?н може внести один член парламенту, то проект про зм?ну конституц?? вноситься т?льки главою держави, урядом, певною групою депутат?в.
Особливий правовий захист	Особливий правовий захист ма? на мет? забезпечення дотримання конституц?йних положень, захист в?д порушень як ?знизу? — ф?зичними ? юридичними особами, так ? ?згори? — р?зними г?лками публ?чно? влади. Вони передбачають застосування органами публ?чно? влади, ?х посадовими особами з метою дотримання конституц?? форм ? метод?в д?яльност? в рамках надано? компетенц??. Конституц?? деяких держав (наприклад, Конституц?я ФРН) передбачають можлив?сть застосування ? неправових засоб?в захисту, закр?плюючи право народу чинити оп?р неконституц?йн?й влад?, але ?х застосування можливе лише в надзвичайних ситуац?ях. Особливою процедурою, механ?змом, який забезпечу? захист конституц??, ? так званий конституц?йний контроль.

?стор?я та розвиток

Конституц?я	Р?к	Зображення
Конституц?я Солона	поч. VI ст. до н. е.
Конституц?я с?мнадцяти статей (Япон?я)	бл. 604
Конституц?я Сан-Марино	1600
Курляндська конституц?я	1617
Конституц?я Пилипа Орлика (Гетьманщина)	1710
Конституц?я США	1787
Конституц?я 3 травня (Польща)	1791
Конституц?я Канади	1867

Досучасн? конституц??

Давнина

Фрагмент з? стели Хаммурап? показу?, як в?н одержу? закони Вавилону.

Розкопки в сучасному ?раку, що проводив Ернест де Сарзек 1877 року, виявили докази ?снування найдавн?шого серед в?домих кодекс?в, виданого королем Шумеру Урукаг?ною Лагашським близько 2300 року до н. е. Можливо, найдавн?ший прототип закону, який закр?плював форму правл?ння, сам цей документ дос? не знайдено; однак в?домо, що в?н надавав деяк? права сво?м громадянам. Наприклад, в?домо, що в?н зв?льнив в?д сплати податк?в сир?т ? вд?в, а також захищав б?дних в?д лихварства з боку багатих.

П?сля цього, багато орган?в державного управл?ння провадили свою д?яльн?сть в?дпов?дно до писаних кодиф?кованих закон?в. Найстар?шим серед дос? в?домих таких документ?в ? Кодекс Ур-Намму держави Ур (бл. 2050 року до н. е.). Деяк? найв?дом?ш? стародавн? юридичн? кодекси включають Кодекс Л?п?т-?штар ?с?ну, Закони Хаммурап? Вавилон??, Кодекс Х?тт?та, Ассир?йський кодекс та Моза?чне право.

621 року до н. е. писар на ?м'я Дракон кодиф?кував жорсток? усн? закони м?ста-держави Аф?ни; цей кодекс передбачав смертну кару як покарання для багатьох злочин?в (у наш час дуже сувор? правила часто називають ?дракон?вськими?). 594 року до н. е. Солон, правитель Аф?н, створив нову Конституц?ю Солона. Вона полегшила тягар прац?вник?в ? визначила, що членство у кер?вному клас? мало ?рунтуватися на багатств? (плутократ?я), а не за народженням (аристократ?я). Кл?сфен знову реформував Аф?нську конституц?ю та встановив ?? на демократичних засадах 508 року до н. е.

Д?аграма, що ?люстру? класиф?кац?ю конституц?й, зроблену Ар?стотелем.

Ар?стотель (бл. 350 року до н. е.) був одним ?з перших в ?стор?? людства, хто зробив формальний под?л м?ж звичайним законом ? конституц?йним правом, заснувавши ?де? конституц?? та конституц?онал?зму та спробувавши класиф?кувати р?зноман?тн? форми конституц?йного управл?ння. Основним визначенням, що в?н використав для опису конституц?? у загальних рисах, було ?розташування посад у держав??. У сво?х роботах Аф?нська пол?т?я, Пол?тика та Н?комахова етика в?н досл?джував р?зноман?тн? тогочасн? конституц??, зокрема Аф?н, Спарти та Карфагену. Ар?стотель класиф?кував конституц?? на так?, що в?н уважав добрими, й так?, що в?н уважав поганими, та д?йшов висновку, що найкращою конституц??ю була та, яка передбачала зм?шану систему, що по?днувала монарх?чн?, аристократичн? та демократичн? елементи. Кр?м того, в?н розр?зняв громадян, що мали право брати участь у державному правл?нн?, а також негромадян та раб?в, що не мали такого права.

Римляни вперше кодиф?кували свою конституц?ю 450 року до н. е., назвавши ?? Закони Дванадцяти таблиць. Вони д?яли як низка закон?в, до яких час в?д часу вносились поправки, але римське право не було перетворено на ?диний кодекс аж до Кодексу Феодос?я (438 року до н. е.); п?зн?ше, у Сх?дн?й ?мпер?? Codex repetit? pr?lectionis (534 року) мав значний вплив у ?вроп?. Наступними на сход? були Екло? Лева III ?савра (740 року) та Васил?ка Васил?я ? Македонянина (878 року).

Едикти Ашоки встановили конституц?йн? принципи III стол?ття до н. е. для корол?вського правл?ння Маур'?в у Давн?й ?нд??. Стосовно конституц?йних принцип?в, майже втрачених до глибоко? давнини, див. закони Ману.

Темн? стол?ття та ранн? Середньов?ччя

Багато н?мецьких народ?в, що заповнили вакуум влади, залишили у ранньому Середньов?чч? сво? кодиф?коване право. Серед перших ?з писаних н?мецьких правових кодекс?в був Вестготський кодекс Ейр?ха (471 року). За ним ?шли Бургундська правда, що застосовувала окрем? для германц?в ? римлян кодекси; Алеманська правда та Сал?чна правда франк?в, ус? були написан? одразу п?сля 500 року. 506 року Брев?арську, або ?Римську правду? Алар?ха II, короля вестгот?в, було ухвалено й об'?днано у Феодос?йський кодекс разом ?з попередн?ми р?зноман?тними римськими законами. Системи, що з'явилися дещо п?зн?ше, включали едикт Ротар? лангобард?в (643 року), Вестготську правду (654 року), Алеманську правду (730 року) та Фризьку правду (бл. 785 року). Ус? ц? континентальн? кодекси були написан? латинською мовою, у той час як англосаксонська мова використовувалася для под?бних закон?в в Англ??, починаючи з Кодексу Етельберта ? (602 року). Бл. 893 року Альфред I Великий по?днав цей ? два ?нш? давн?ш? саксонськ? кодекси, доповнивши ?х законами Мойсея та християнськими запов?дями, для утворення закон?в короля Альфреда (Книги дол?) — англ?йського кодексу закон?в.

Японська Конституц?я с?мнадцяти статей, написана 604 року та оприлюднена принцом Шьотоку, ? найдавн?шою конституц??ю в аз?йськ?й пол?тичн?й ?стор??. В?дчувши вплив буддистських вчень, цей документ прид?ляв б?льше уваги соц?альн?й морал?, н?ж ?нститутам влади як тако? та залиша?ться першою в?домою спробою видання конституц??.

Мединська конституц?я (араб. ????? ???????, ?a?īfat al-Madīna), також в?дома як Мединський статут, була розроблена пророком ?сламу Магометом. Вона являла собою оф?ц?йну угоду м?ж Магометом й ус?ма значними племенами та с?м'ями Ясрибу (п?зн?ше в?домого як Медина), у тому числ? мусульман, ?вре?в ? язичник?в. Цей документ було складено з явним прагненням покласти к?нець г?рким м?жплем?нним сутичкам м?ж кланами Аус ? Хазрай усередин? Медини. З ц??ю метою було надано низку прав й обов'язк?в мусульманам, ?вреям ? язичницьким громадам Медини й об'?днано ?х усередин? одн??? громади — умми. Точне датування Мединсько? конституц?? залиша?ться суперечливим питанням, але загалом вчен? погоджуються, що ?? було написано невдовз? п?сля х?джри (622 року). Конституц?я встановила: безпеку сусп?льства, рел?г?йн? свободи, роль Медини як хараму, або священного м?сця (за винятком ус?х вид?в насильства та збро?), безпеку ж?нок, стаб?льн? родоплем?нн? в?дносини всередин? Медини, податкову систему для п?дтримки сусп?льства п?д час конфл?кту, параметри для екзогенних пол?тичних об'?днань, систему надання захисту особам, судову систему для розв'язання суперечок, а також регулювала сплату ?кревних грошей? (сплату м?ж с?м'ями чи племенами за вбивство ос?б зам?сть принципу тал?ону).

В Уельс? Закони Г?вела були кодиф?кован? королем Дехейбарту Г?велом Добрим бл. 942–950 рок?в.

Середньов?ччя другого тисячол?ття

Правда Ярослава, спочатку складена Ки?вським князем Ярославом Мудрим, була надана Великому Новгороду близько 1017 року, а 1054 року була включена до Русько? Правди, що стала законом для ус??? Ки?всько? Рус?. Вона збереглася лише в п?зн?ших виданнях XV стол?ття.

Коп?я Велико? харт?? вольностей в?д 1297 року

Проголошення 1100 року в Англ?? Генр?хом ? Харт?? вольностей, вперше пов'язало короля з дух?вництвом ? дворянством. Цю ?дею було розширено й уточнено англ?йськими баронами, коли вони змусили короля ?оанна видати Велику харт?ю вольностей 1215 року. Одна з найважлив?ших статей Велико? харт?? вольностей, близька до ?габеас корпус?, передбачала, що королю не було дозволено незаконно ув'язнювати, виганяти чи вбивати будь-кого за власним бажанням — необх?дно було дотримуватись законно? процедури та юридичних гарант?й. У ц?й статт?, Статт? 39 Велико? харт?? вольностей, було зазначено:

Жодна в?льна людина не може бути заарештована, ув'язнена, позбавлена свого волод?ння, оголошена поза законом, вигнана або будь-яким ?ншим чином знедолена, ? король не може виступити проти не? ?накше, н?ж в?дпов?дно до вироку р?вних ?з ним (пер?в) ? зг?дно ?з законом.

П?сля цього це положення стало нар?жним каменем англ?йсько? свободи. Сусп?льний догов?р на початку був м?ж королем ? дворянством, але поступово поширився на ус?х людей. Таким чином виникла система конституц?йно? монарх??, а подальш? реформи зрушили баланс влади в?д монарх?? та дворянства до Палати громад.

Номоканон святого Сави (серб. Zakonopravilo — Законоправило) був першою сербською конституц??ю в?д 1219 року. Цей правовий акт був високорозвиненим. Номоканон святого Сави був зведенням романо-германського права, що базувалося на римському та канон?чному прав?, що, у свою чергу, базувалося на Вселенських соборах, головною метою якого було орган?зувати функц?онування молодого Сербського корол?вства та Сербсько? церкви. Номоканон був абсолютно новим зведенням цив?льних ? канон?чних норм, узятих ?з в?зант?йських джерел, але доповнених ? зм?нених святим Савою з метою оптим?зац?? ?х д?? на територ?? Серб??. Кр?м припис?в, що внормовували церковну д?яльн?сть, паралельно ?снували р?зноман?тн? норми, що регулювали цив?льне життя населення, б?льш?сть ?з яких було взято з Прох?рону. Юридичн? запозичення римсько-в?зант?йського права стали базою сербського середньов?чного права. Суть Законоправила базувалася на Corpus iuris civilis.

Стефан Душан, цар серб?в ? грек?в, видав Законник Стефана Душана (серб. Du?anov Zakonik — Душан?в Законник) у Серб?? на двох державних конгресах: 1349 року у Скоп'? та 1354 року у Серрес?. В?н регулював ус? сфери громадського життя, ставши другою сербською конституц??ю п?сля Номоканону святого Сави (Законоправила). Законник базувався на римсько-в?зант?йському прав?. Юридичне запозичення пом?тне у статтях 171 та 172 Законнику Стефана Душана, що регулювали юридичну незалежн?сть. ?х було взято з в?зант?йського кодексу Базил?к (книга VII, 1, 16–17).

1222 року угорський король Андр?й II видав Золоту буллу.

М?ж 1220 та 1230 роками правитель Саксон??, Ейке фон Репков, видав Саксонське зерцало, що стало верховним законом, який д?яв на територ?? земель Н?меччини аж до 1900 року.

У XIII стол?тт? Сунд?ата Кейта проголосив усну конституц?ю, що федерал?зувала ?мпер?ю Мал? й мала назву Курукан Фу?а.

У той же час, близько 1240 року, коптський ?гипетський християнський письменник, 'Абуль Фада'?ль ?бн аль-'Ассаль, написав Закон корол?в арабською мовою. '?бн аль-Ассаль запозичив сво? закони частково з апостольських писань ? закону Мойсея, та частково з кодекс?в колишньо? В?зант?йсько? ?мпер??. ? дек?лька ?сторичних запис?в, що стверджують, що цей Закон було перекладено мовою Геез, ? в?н потрапив до Еф?оп?? близько 1450 року за князювання Зери Якоба. Тим не менш, перша письмова згадка про використання його як конституц?? (найвищого закону земл?) пов'язаний ?з Сарсою Ден?елем починаючи з 1563 року. Закон корол?в залишався верховним законом в Еф?оп?? до 1931 року, коли сучасну за стилем Конституц?ю було вперше видано ?мператором Хайле Селасс?? I.

Золота булла 1356 року була законодавчим актом, виданим Рейхстагом у Нюрнбергу, очолюваним ?мператором Карлом IV. Булла заф?ксувала важливий аспект конституц?йного ладу Священно? Римсько? ?мпер?? на пер?од тривал?стю понад чотириста рок?в.

У Кита? ?мператор Чжу Юаньчжан створив й удосконалив документ, що в?н назвав Заборони предк?в (уперше опубл?ковано 1375 року, а пот?м дв?ч? переглянуто до його смерт? в 1398 роц?). Ц? правила слугували в прямому розум?нн? конституц?? для династ?? М?н протягом наступних 250 рок?в.

Перша стор?нка Конституц?? Сан-Марино.

Найдавн?шою писаною конституц??ю серед тих, що дос? чинн? у суверенн?й держав?, ? сан-маринська. Конституц?я Сан-Марино написана латинською мовою та склада?ться з шести книг. Перша книга, з 62 статтями, закр?плю? ?снування рад, суд?в, р?зноман?тних виконавчих орган?в та встановлю? покладен? на них повноваження. ?нш? книги стосуються крим?нального та цив?льного права, судових процедур ? засоб?в правового захисту. Написаний 1600 року, документ, що залиша?ться чинним донин?, базу?ться на Statuti Comunali (Статут м?ста) 1300 року, на який, у свою чергу, мав вплив Кодекс Юстин?ана.

Перша стор?нка харт?? де Ло?у

1392 року Carta de Logu (харт?я де Ло?у) була кодексом юдикату Арборея, проголошеним Елеонорою. Харт?я була чинною у Сардин??, допоки ?? не було зам?нено кодексом Карла Фел?кса у кв?тн? 1827 року. Харт?я була працею великого значення у сардинськ?й ?стор??. Вона була орган?чною, посл?довною та систематичною законодавчою роботою, що охоплювала норми цив?льного та крим?нального права.

?айанаша?ова, усна конституц?я нац?? ?рокез?в, також в?дома як Великий Закон Миру, встановила систему управл?ння, за яко? сахеми (вожд? племен?) член?в Л?ги ?рокез?в ухвалювали р?шення на засадах загально? згоди ус?х вожд?в п?сля обговорень, ?н?ц?йованих одним племенем. М?сце сахему спадкувалося з покол?ння в покол?ння по старш?й ж?ноч?й л?н??.

?сторики, зокрема Дональд Гр?нде, Брюс Йогансен та ?нш? вважають, що ?рокезька конституц?я ? джерелом Конституц?? США та 1988 року була визнана резолюц??ю в конгрес?. Окрем? вчен? не п?дтримують даний постулат. ?сторик Стенфордського ун?верситету Джек Н. Раков заявив, що ?ми ма?мо об'?мн? записи для конституц?йно? дискус?? к?нця 1780-х, що не м?стять значно? к?лькост? посилань на ?рокез?в?, а також що ? достатньо ?вропейських прецедент?в для демократичних ?нституц?й США. Френс?с Дженн?нгз зазначав, що заява Бенджам?на Франкл?на, часто цитована прихильниками тези, не п?дтриму? ц??? ?де? як виступ за об'?днання проти цих ?неосв?чених дикун?в? ? назива? цю ?дею ?абсурдом?. Антрополог?ст Д?н Сноу заявляв, що хоча на Албанський план Франкл?на, можливо, мала певний вплив Л?га ?рокез?в, ?сну? мало св?дчень, що чи то План, чи то Конституц?я вв?брала щось сутт?ве з цього джерела, та стверджу?, що ?…так? твердження заплутують й очорнюють тонк? та в?дм?нн? риси ?рокезького правл?ння. Дв? форми правл?ння ? в?дм?нними й ?ндив?дуально чудовими за задумом?.

Конституц?я Пилипа Орлика

Бендерська Конституц?я гетьмана Пилипа Орлика.

?Договори ? Постановлення Прав ? вольностей В?йська Запорозького? — догов?р, який п?зн?ше д?став назву Конституц?я Пилипа Орлика. Був п?дписаний 1710 року Пилипом Орликом, гетьманом В?йська Запорозького. В?н прим?тний тим, що обмежував виконавч? повноваження гетьмана; створював козацьку Генеральну Раду та встановлював В?йськовий Генеральний Суд. Однак проект Орлика щодо незалежно? Укра?нсько? Держави не було вт?лено, ? його Конституц?я, написана у вигнанн?, не набрала чинност?.

Ранн? ?вропейськ? та американськ? конституц??

1639 року, колон?я Коннектикут ухвалила Основн? закони, що вважаються першою п?вн?чноамериканською конституц??ю й саме в?дтод? ? базою для кожно? ново? конституц?? Коннектикуту, а також причиною отримання Коннектикутом звання ?Конституц?йного Штату?.

Англ?йський протекторат, створений Ол?вером Кромвелем п?сля громадянсько? в?йни, оприлюднив першу докладну письмову конституц?ю, ухвалену сучасною державою; вона мала назву ?нструмент управл?ння. Ця конституц?я сформувала основу управл?ння недовготривалою республ?кою з 1653 по 1657 роки, забезпечивши юридичне об?рунтування для зб?льшення повноважень Кромвеля п?сля того, як парламент не м?г пост?йно зд?йснювати ефективне управл?ння. Б?льш?сть понять та ?дей, упроваджених у сучасн?й конституц?йн?й теор??, особливо б?камерал?зм, под?л влади, писана конституц?я та судовий нагляд, простежуються ще в експериментах того пер?оду.

Складений генерал-майором Джоном Ламбертом 1653 року, ?нструмент управл?ння м?стив елементи б?льш раннього документа ?Пункти пропозиц?й?, який було схвалено Арм?йською радою 1647 року як наб?р пропозиц?й, призначених стати основою для конституц?йного врегулювання п?сля поразки короля Карла I в Перш?й англ?йськ?й громадянськ?й в?йн?. Карл в?дхилив пропозиц??, але перед початком Друго? громадянсько? в?йни гранди Арм?? нового зразка представили Пункти пропозиц?й як ?х альтернативу б?льш радикальн?й Угод? народу, представлен?й аг?таторами та ?хн?ми громадянськими прихильниками на Патнейськ?й конференц??.

4 с?чня 1649 року Охв?стя оголосило, ?що народ ?, п?сля Бога, джерелом ус??? влади; що громади Англ??, як? обран? народом ? представляють його, мають найвищу владу в ц?й кра?н??.

?нструмент управл?ння було ухвалено парламентом 15 грудня 1653 року, й Ол?вер Кромвель став лорд-протектором наступного дня. Конституц?я створила Нац?ональну раду, що складалася з 21 члена, у той час як виконавча влада належала оф?су ?лорд-протектора Сп?вдружност??; ця посада об?ймалася дов?чно й не переходила у спадок. Конституц?я також вимагала скликання трир?чних парламент?в, кожен ?з яких мав зас?дати принаймн? протягом п'яти м?сяц?в.

?нструмент управл?ння було зам?нено у травн? 1657 року на другу, й останню, кодиф?ковану англ?йську конституц?ю, запропоновану сером Кр?стофером Паке, що мала назву ?Скромна петиц?я та порада?. Петиц?я запропонувала спадкову монарх?ю Ол?веру Кромвелю, затвердила контроль парламенту стосовно питань оподаткування, заснувала незалежну раду як дорадчий орган при корол? та гарантувала зас?дання трир?чного парламенту. Модиф?кована верс?я Скромно? петиц?? з вилученою пропозиц??ю про королювання була ратиф?кована 25 травня, а перестала д?яти у зв'язку з? смертю Кромвеля ? в?дновленням монарх??.

?ншими прикладами тогочасних ?вропейських конституц?й були Конституц?я Корсики 1755 року та шведська Конституц?я 1772 року.

Ус? британськ? колон?? у П?вн?чн?й Америц?, що повинн? були стати 13 першими штатами США, ухвалили сво? конституц?? 1776 та 1777 року, протягом Американсько? революц?? (та перед п?зн?шими Статтями Конфедерац?? та Конституц??ю США); за винятком штат?в Массачусетс, Коннектикут ? Род-Айленд. Сп?вдружн?сть Массачусетс ухвалила свою Конституц?ю 1780 року, найстар?шу дос? чинну конституц?ю серед штат?в США; у той час як Коннектикут ? Род-Айленд оф?ц?йно продовжили чинн?сть ?хн?х старих колон?альних харт?й, аж поки ними не було ухвалено сво?х перших конституц?й штат?в 1818 та 1843 року в?дпов?дно.

Модель того, що ?нод? називають ?Конституц?я Просв?тництва?, була розроблена ф?лософами доби Просв?тництва, зокрема Томасом Гоббсом, Жаном-Жаком Руссо, Джоном Локом тощо. В?дпов?дно до не?, конституц?йн? форми правл?ння повинн? бути стаб?льними, гнучкими, п?дзв?тними, в?дкритими та представляти народ (тобто п?дтримувати демократ?ю).

Конституц?я Сполучених Штат?в, ратиф?кована 21 червня 1788 року, була створена п?д впливом британсько? конституц?йно? системи та пол?тично? системи Об'?днаних пров?нц?й, а також наукових праць Пол?б?я, Лока, Монтеск'? й ?нших. Документ став в?дправною точкою для республ?кан?зму та подальших писаних кодиф?кованих конституц?й.

Конституц?я 3 травня (намальована Яном Матейком, 1891). Польський король Стан?слав Август (зл?ва, у царському оздобленому горноста?м плащ?) входить до варшавського Кафедрального собору ?вана Хрестителя, де депутати Сейму присягатимуть додержуватися ново? Конституц??; на задньому план? — варшавський Корол?вський замок, де Конституц?ю щойно було ухвалено.

Наступними були Конституц?я 3 травня 1791 року Реч? Посполито?, та Французька конституц?я 1791 року. Обидв? конституц?? про?снували недовго, у Польщ? — через рос?йську ?нтервенц?ю, у Франц?? — через розвиток революц?йних под?й.

19 березня 1812 року Конституц?ю ?спан?? було ратиф?ковано кортесами — парламентом, з?браним у Кад?с?, ?диному ?спанському континентальному м?ст?, в?льному в?д французько? окупац??. Конституц?я ?спан?? слугувала як модель для ?нших л?беральних конституц?й низки п?вденно?вропейських та латиноамериканських держав, зокрема, наприклад, Конституц?? Португал?? 1822 року, конституц?й р?зноман?тних ?тал?йських держав протягом повстань карбонар??в (тобто в Корол?вств? Обох Сицил?й), Конституц?? Норвег?? 1814 року, а також Конституц?? Мексики 1824 року.

У Бразил??, Конституц?я 1824 року слугувала засадою для монарх?? як пол?тично? системи п?сля здобуття кра?ною незалежност?. Л?дером нац?онального процесу емансипац?? був португальський принц Педро I, старший син короля Португал??. Педро був коронований 1822 року як перший бразильський ?мператор. Кра?на перебувала п?д владою конституц?йно? монарх?? до 1889 року, коли, урешт?-решт, було прийнято республ?канську модель.

У Дан??, у результат? Наполеон?вських во?н, абсолютна монарх?я втратила сво? особисте волод?ння Норвег??ю на користь ?ншо? абсолютно? монарх??, Швец??. Однак норвежц? ухвалили радикально демократичну та л?беральну конституц?ю 1814 року, сприйнявши багато аспект?в конституц?й США та революц?йно? Франц??; але збереження спадково? монарх?? було обмежено конституц??ю, як у Конституц?? ?спан??.

Перша Федеральна конституц?я Швейцар?? набрала чинност? у вересн? 1848 року (оф?ц?йно переглядалася у 1878, 1891, 1949, 1971, 1982 ? 1999 роках).

Сербська революц?я спочатку призвела до проголошення протоконституц?? 1811 року; повноц?нна Конституц?я Серб?? з'явилася к?лькома десятками рок?в п?зн?ше, 1835 року. Першу сербську Конституц?ю було ухвалено на нац?ональних зборах у Крагу?вац? 15 лютого 1835 року.

Конституц?я Канади набрала чинност? 1 липня 1867 року п?д назвою Акт про Британську П?вн?чну Америку, будучи актом британського парламенту. Понад стол?ття потому, цей Акт було передано до канадського парламенту та доповнено Канадською харт??ю прав ? свобод. Кр?м конституц?йних акт?в, в?д 1867 до 1982 рок?в, Конституц?я Канади також м?стить неписан? елементи, заснован? на загальному прав? та договор?.

Принципи проектування конституц??

У результат? в?дходу в?д родоплем?нного устрою сусп?льства й переселення людей до м?ст, бере початок свого розвитку державн?сть; б?льш?сть тогочасних державопод?бних утворень функц?онувала спираючись на неписан? звича?, у той час коли деяк? розвинен? автократичн? тиран?чн? монарх?? у сво?му управл?нн? використовували декрети, заснован? на особист?й вол? повелител?в. Таким чином, б?льш?сть мислител?в тих час?в д?йшли висновку про те, що головним фактором встановлення т??? чи ?ншо? форми правл?ння були особист? якост? правителя й аж н?як не спос?б формування управл?нських ?нститут?в. Даний постулат активно п?дтримувався Платоном, який був прихильником правл?ння ?цар?в-ф?лософ?в?. П?зн?ш? автори, так? як Аристотель, Цицерон ? Плутарх, вивчали модел? державного управл?ння за допомогою юридичного й ?сторичного п?дход?в.

Доба В?дродження в?дзначилася низкою пол?тичних ф?лософ?в, як? у сво?х працях критикували монарх?в ? прагнули в?днайти так? принципи проектування конституц??, як?, на ?хн?й погляд, могли б сприяти встановленню ефективного та справедливого управл?ння. Ця ?дея бере св?й початок з час?в в?дродження римсько? концепц?? права народ?в ? ?? застосування до в?дносин м?ж народами, як? прагнули ухвалення звича?вих ?закон?в в?йни ? миру?, щоб покращити умови в?йни та зробити ?х не такими пост?йними. Це призвело до роздум?в про обсяг владних повноважень монарх?в й ?нших посадових ос?б, природу походження таких повноважень та способи зловживання ними.

Початковий момент у ц?й л?н?? дискурсу виник в Англ?? час?в Громадянсько? в?йни, протекторату Кромвеля, праць Томаса Гоббса, Семюела Рутерфорда, левелер?в, Джона М?лтона та Джеймса Гарр?нгтона. Це призвело до дебат?в м?ж, з одного боку, Робертом Ф?лмером, який був приб?чником теор?? божественного походження прав монарх?в, а з другого, Генр? Нев?ллом, Джеймсом Т?рреллом, Алгерноном С?дне?м та Джоном Локом. Останн? ? авторами концепц??, в?дпов?дно до яко? державна влада, по-перше, ма? будуватися на засадах природних закон?в, а по-друге, на сусп?льному договор?, укладеному м?ж сусп?льством та владою, в основ? якого виступають природн? та сусп?льн? закони, перш н?ж держава оф?ц?йно визна? ?х обов'язковими.

У той же час деяк? автори досл?джували питання важливост? стилю державного управл?ння, нав?ть у випадку коли на чол? держави стояв монарх. Вони також займалися класиф?кац??ю р?зноман?тних ?сторичних приклад?в способ?в державного управл?ння, типових для демократ?й, аристократ?й або монарх?й, ? розм?рковували, наск?льки справедливими й ефективними був кожен ?з них ? чому, а також як? з переваг кожного з них могли бути отриман? шляхом об'?днання елемент?в кожно? окремо? форми у складн?шу, збалансовану конкурентними тенденц?ями. Дехто з вчених, так? як Монтеск'?, також досл?джували, як законодавча, виконавча та судова функц?? держави могли бути належним чином виокремлен? у г?лки влади. Переважна теза цих досл?дник?в полягала в тому, що проектування конституц?й не ? повн?стю дов?льним процесом або справою смаку. Вони дотримувались думки, що ? основн? принципи управл?ння, як? лежать в основ? створення ус?х конституц?й для кожного державного устрою чи орган?зац??. Кожна конституц?я побудована на ?деях таких принцип?в без розум?ння ?х природи.

П?зн?ше у сво?х творах Орестес Броунсон спробував пояснити ?де? автор?в конституц?йного управл?ння. На думку Броунсона, ?сну? три, у певному сенс?, ?конституц???, зокрема: перша конституц?я природи, що включа? усе, що ма? назву ?природне право?. Друга — конституц?я сусп?льства — ? неписаною та зазвичай розум??ться як наб?р правил для сусп?льства, створених сусп?льним договором перед встановленням ?х державою, яка запроваджу? третю, що ма? назву конституц?я держави. Друга включа? так? елементи, як ухвалення р?шень публ?чними зборами, що скликаються публ?чним пов?домленням та проводяться в?дпов?дно до встановлених правил-процедур. Кожна конституц?я повинна бути узгоджена та здобувати свою обов'язков?сть в?д ?сторичного акту формування сусп?льства чи конституц?йно? ратиф?кац??. Броунсон стверджував, що держава ? об'?днанням ?з ефективною владою на ч?тко визначен?й територ??, яке надало згоду на добре спроектовану конституц?ю, що ?сну? на дан?й територ??, а також ?з можлив?стю для положень писано? конституц?? бути ?неконституц?йними? у раз?, якщо вони не в?дпов?дають конституц?ям природи чи сусп?льства. Броунсон п?дкреслював, що не т?льки ратиф?кац?я лег?тим?зу? писану конституц?ю держави, але ця конституц?я також повинна бути грамотно спроектованою та застосованою.

?нш? автори стверджують, що так? м?ркування справедлив? не лише для нац?ональних конституц?й, а й для установчих документ?в (конституц?й) приватних орган?зац?й, що не ? дивним, адже, як м?н?мум, вони м?стять саме т? положення, як? задовольняють член?в даних ?нституц?й або п?сля набуття практичного досв?ду функц?онування будуть зм?нен? на необх?дн? шляхом внесення поправок. Положення, як? призводять до виникнення певних вид?в питань, спричиняють потребу додаткових положень про те, як вир?шити ц? питання, ? положення, як? не пропонують курс д?й, можуть бути опущен? та стати причиною прийняття пол?тичних р?шень. Положення, як? суперечать поглядам Броунсона й ?нших вчених, становлять основу так званих помилкових природних ?конституц?й?, як? в майбутньому неможливо буде вт?лити в сусп?льств? чи як? можуть стати причиною виникнення у ньому нерозв'язних дискус?йних проблем.

Проектування конституц?й розглядалося як свого роду метагра. Мета ц??? гри поляга? у пошуку якнайкращого способу проектування та ухвалення писано? конституц??, яка становила б правила гри для держави ? завдяки як?й буде оптим?зовано баланс сфер справедливост?, свободи та безпеки. Прикладом ц??? метагри ? Nomic.

Класиф?кац?я

Тип	Форма	Приклад(и)
За формою (структурою)
кодиф?кована	?диний нормативний акт (документ)	Конституц?я Укра?ни та б?льш?сть ?нших конституц?й св?ту
некодиф?кована писана	два або дек?лька документ?в, перел?к яких ч?тко визначений	Конституц?я Сан-Марино, Конституц?я Швец??, Конституц?я Сауд?всько? Арав??, Основн? закони ?зра?лю
некодиф?кована неписана	ч?тко не визначена к?льк?сть джерел, серед яких можуть бути як писан? (акти парламенту, судов? прецеденти), так ? неписан? або усн? (конституц?йн? звича?)	Конституц?я Канади, Конституц?я Ново? Зеланд??, Конституц?я Велико? Британ??
За терм?ном д??
пост?йн?	ухвалюються на необмежений строк д??	чинн? Конституц?я Норвег??, Конституц?я Люксембургу
тимчасов?	ухвалюються на певний час	Конституц?йний Догов?р м?ж Верховною Радою Укра?ни та Президентом Укра?ни в?д 8 червня 1995 року, а також деяк? ?нш?
За порядком зм?ни, внесення поправок ? доповнень
жорстк?	зм?ни до них вносяться в ускладненому порядку, тобто з дотриманням законодавчо визначених спец?альних процедур. Зазвичай, такий порядок закр?плю?ться у текст? конституц??, а сама жорстк?сть покликана забезпечити авторитет та стаб?льн?сть основного закону	Конституц?я США, Конституц?я Япон??
гнучк?	зм?ни та доповнення до конституц?й вносяться у звичайному порядку, без дотримання будь-яких процедур	некодиф?кован? конституц?? (Конституц?я Велико? Британ??, Конституц?я Швец??)
За способом ухвалення
октройован?	дарован? монархом, тобто розроблен? без участ? представницького органу	Конституц?я Непалу 2007 року (була чинною до 2015 року), Конституц?я Н?гер??
народн?	ухвален? представницьким органом або шляхом референдуму	Конституц?я Укра?ни, Конституц?я США
За формою правл?ння, яка закр?плю?ться в конституц??
монарх?чн?	монарх?я	Конституц?я Япон??
республ?канськ?	республ?ка	Конституц?я Франц??, Конституц?я Укра?ни
Залежно в?д державно-пол?тичного режиму
демократичн?	у державах з демократичною формою державного режиму	Конституц?я Ф?нлянд??
авторитарн?	у державах, в яких влада перебува? в руках незначно? к?лькост? ос?б або певно? особи, використовуються авторитарн? методи державного управл?ння, влада повн?стю зд?йсню? контроль у пол?тичн?й сфер?, проте залиша?ться в?дпов?дний прост?р свободи д?й в економ?чн?й, соц?альн?й, культурн?й сферах	Конституц?я Франц?? 1800 року — авторитарна наполеон?вська конституц?я, Конституц?я Франц?? 1958 року — авторитарна деголл?вська конституц?я
тотал?тарн?	у тих державах, де ?сну? антидемократична форма державного режиму, держава повн?стю контролю? вс? сфери сусп?льного життя, дозволена цензура, не забезпечуються права ? свободи людини та громадянина	конституц?? кра?н Африканського континенту
За формою державного устрою, що встановлю?ться конституц?ями
федеративн?	д?ють у федеративних державах	Основний закон ФРН
ун?тарн?	д?ють в ун?тарних державах	Конституц?я Укра?ни, Конституц?я Грец??
За рел?г??ю та в?роспов?данням
ун?тарн?	д?ють в деяких ун?тарних державах	У Л?в??, в 1977 роц?, Конституц??ю оф?ц?йно визнано Коран

Див. також

• Апостольська конституц?я (документ римо-католицько? церкви)
• Верховенство права
• День Конституц??
• Жива конституц?я
• Жорсткий конструктив?зм
• Закон
• Конституц?йна економ?ка
• Конституц?йний суд
• Конституц?онал?зм
• Конституц?я Римсько? республ?ки
• Конституц?я Укра?ни
• Нормативно-правовий акт
• Правл?ння зг?дно з вищим правом
• Судовий актив?зм
• Судовий нагляд
• Ф?лософ?я права

Прим?тки

Укра?номовна л?тература

• Крусян А. Р. Сучасний укра?нський конституц?онал?зм. К., 2010.
• М?шина Н. В., М?хальов В. О. [та ?н.]. Конституц?йне право заруб?жних кра?н: у 2 томах. Середняк Т. К., 2014.
• Орз?х М. П., ?зеров А. А., Терлецький Д. С. Конституц?я Укра?ни у судових р?шеннях [Арх?вовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]. К. : Юр?нком ?нтер, 2011.
• Савчин М. В. Конституц?онал?зм ? природа конституц?? [Арх?вовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Уж., 2009.
• Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. ?стор?я Укра?нсько? Конституц?? [Арх?вовано 13 с?чня 2017 у Wayback Machine.]. Також див. тут: ?стор?я Укра?нсько? Конституц?? [Арх?вовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.].
• Стецюк П. Б. Основи теор?? конституц?? та конституц?онал?зму: Пос?б. Ч. 1. Л., 2004.
• Шаповал В. М. Конституц?йне право заруб?жних кра?н. Акаде-м?чний курс: П?друч. К., 2008.
• Шаповал В. М. Конституц?я [Арх?вовано 17 кв?тня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 289. — ISBN 966-7492-03-6.
• Шаптала Н. К. Конституц?йне право Укра?ни. Запор?жжя: Дике Поле, 2012.
• Шляхтун П. Конституц?я // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 355. — ISBN 978-966-611-818-2.
• Конституц?я // Мала енциклопед?я конституц?йного права / Бошицький Ю. Л. та ?н.; за заг. ред. проф., Засл. юриста Укра?ни Ю. Л. Бошицького; НАН Укра?ни, Ки?в. ун-т права. — К.: Кондор, 2012. — С. 172—179. — ISBN 978-966-2781-09-0.

?ншомовна л?тература

• Constitute [Арх?вовано 24 вересня 2013 у Wayback Machine.], ?ндексово-пошукова база даних ус?х чинних конституц?й (англ.)
• Конституц?йне право, ?Конституц??, б?бл?ограф?я, посилання? (англ.)
• Конституц?? держав ?вропейського Союзу [Арх?вовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.] (н?д.)
• 10 Oldest Constitutions In The World (Updated 2021) // www.oldest.org