金寨南路社区开展世界水日宣传教育活动
Пру?тський пох??д 1711 року — в?йськовий пох?д московського в?йська на чол? з Петром ? на П?вдень Укра?ни та у Молдову п?д час Московсько-турецько? в?йни 1710—1713 (продовження П?вн?чно? в?йни в Укра?н?).
Прутський пох?д | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Рос?йсько-турецька в?йна 1710—1713 | |||||||
![]() | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
![]() ![]() |
![]() ![]() | ||||||
Командувач? | |||||||
![]() ![]() |
![]() ![]() ![]() ![]() | ||||||
В?йськов? сили | |||||||
![]() ![]() до 160 гармат |
![]() ![]() ![]() ![]() 440 гармат | ||||||
Втрати | |||||||
37 тис. з них 5 тис. вбито у битв? |
8 тис. вбито у битв? |
Пох?д завершився невдачею для московського в?йська, у насл?дку чого Московське царство п?дписало невиг?дний для себе Прутський мирний догов?р.
Передумови
ред.Карл XII нав?ть п?сля поразки п?д Полтавою у 1709 роц? не мав нам?ру залишати боротьбу у Сх?дн?й ?вроп?. Османська влада, з? свого боку, була дуже стурбована посиленням Московського царства та його наближенням до сво?х кордон?в. Насл?дком ц??? стурбованост? стало проголошення в?йни Османською ?мпер??ю Московському царству, що в?дбулося 8 листопада 1710 року.
Одн??ю з погоджених м?ж союзниками д?й став пох?д Пилипа Орлика на Правобережну Укра?ну за п?дтримки кримських татар, що стався в с?чн?-березн? 1711 р. та завершився невдачею.
Османське в?йсько на чол? з великим в?зиром Нуман-пашою просувалося дуже пов?льно ? д?сталося Дунаю лише в червн? 1711-го.
Московське царство, з? свого боку, у кв?тн? 1711-го уклало в Луцьку та?мну союзну угоду з молдовським господарем Д. Кантемиром та розраховувало на п?дтримку господаря Волощини Костянтина Бринковяну. Московський цар мав план швидкого п?дпорядкування соб? земель аж до Дунаю, тому вир?шив особисто взяти участь у цьому в?йськовому поход?.
На першому етап? 15-тисячний передовий заг?н арм??, якою командував генерал-фельдмаршал Борис Шеремет?в, повинен був досягти Дунаю ? перешкодити проходу османських в?йськ через р?чку. На другому етап?, п?сля при?днання арм?? Волощини, наступ сл?д було продовжувати через Дунай ? Добруджу до Стамбула.
Х?д кампан??
ред."З того моменту, як Великий в?зир 19 червня перетнув р?ку Дунай б?ля Сави ? арм??ю, яка нал?чувала б?льше н?ж 200 000 ос?б, ? отримав новини про те, що цар над?слав фельдмаршала Шереметь?ва ? генерала Януша з кавалер??ю до Молдав??, а також генерала Рем?, який, як пот?м з'ясувалося, зустр?в в?д 6 000 до 8 000 ос?б у Валах?? для того, щоб п?дняти м?сцеве населення на повстання проти Високо? порти.
Де к?лька його креатур у кра?н?, особливо Господар Молдав??, який з певною к?льк?стю людей ? пров?анту вже перейшов до рос?йського табору, надав йому значну п?дтримку; ? що цар сам з ус??ю сво?ю ?нфантер??ю ? артилер??ю вже перетнув Дн?стер ? просува?ться дал? до р?чки Прут, в?н [в?зир] продовжив марш вздовж р?чки Прут на зустр?ч ворогу.
У той самий час певн? частини арм?? вийшли з Бендер, щоб нанести ус? можлив? втрати рос?янам п?д час маршу. Багато в?йськових усп?шно повернулися з великою к?льк?стю полонених, коней, пров?анту та ?нших речей Молодий султан Мехмет ?ерай з татарами, як? служили йому, напав ? знищив 1 000 рос?ян, яких в?дправили для того, щоб знайти корм для арм??, ? забрав у них корм; 8 липня за старим стилем обидв? арм?? п?д?йшли так близько одна до одно? з протилежних берег?в Пруту, що в?дстань м?ж ними була 3 мил?.
? коли цар побачив татарський таб?р навпроти себе, на ?ншому берез? р?ки, в?н в?дправив генерала Януша з 8 000 коней для розв?дки у турецькому ? татарському табор? ? прибув сам п?сля об?ду до Пруту; де в?н встановив сво? намети; ? планував залишатися там, щоб дочекатися решту арм?? для з?ткнення з турками ? переходу через р?чку, але татари у цей час дозволили сво?м коням переплисти р?чку, щоб прив?татися з прибувшим гостем;
Коли генерал Януш це пом?тив [...] в?н не побачив сенсу в тому, щоб перебувати на в?дстан? в?д головно? арм??, тому наказав запалити вогн? у сво?му табор?, а сам та?мно повернувся до арм??. Великий в?зир наказав т??? ж ноч? почати будувати три мости, як? до 8 години ранку були повн?стю готов?.
Через те, що частина турецько? кавалер?? разом з трьома пашами ? татарами перейшли, щоб пересл?дувати рос?йського генерала, на якого вони см?ливо напали прямо перед рос?йським табором, таким чином, вони вже п?д час першого нападу зарубали велику частину його арм?? ? захопили багато полонених.
Решта разом з самим генералом ледве встигла врятуватися поруч з основною арм??ю. Такий усп?х ще на початку бойових д?й справд? надихнув турк?в; ? В?зир почав надавати накази арм?? на 10 день [10 липня] перейти р?чку через мости, на цей раз без план?в нападу. Т?льки для того, щоб встановити намети в ? мил? в?д р?чки. Але через те, що велика к?льк?сть кавалер?? п?шла ран?ше ? була недалеко в?д ворога, тяжко видихаючи, якщо була можлив?сть: цар не бачив для себе ?ншого виходу, н?ж поступово повернутися назад, тому що його в?йсько пост?йно в?дкидали назад або знищували кожного разу, коли арм?я робила спроби показатися, так, що його вороги були пост?йно за його спиною ? по обидв? сторони.
В?н був змушений наказати вс?м сп?шитись, взяти багаж, перенести його до середини арм?? ? понести рогатки [загородження] на руках перед собою. Кожного разу, коли починалася атака турк?в, вони вставали на захист так, щоб ворог не м?г ?х розбити або внести безлад. П?д час цього в?дступу рос?яни втратили приблизно половину свого багажу ? багато ж?нок та ?нших людей, яких татари взяли у полон. ?м дозволили залишити ?х соб?. Турки теж дуже хоробро нападали ? билися з шаблями, окр?м того, що стр?ляли з мушкет?в ? артилер?йського знаряддя. Коли рос?яни побачили, як турки ? татари все б?льше ? б?льше просувалися вперед ? було видно, що вони були готов? перекинути ?х, рос?яни с?ли у чотирикутник ? кинули рогатки перед собою ? почали при кожн?й найменш?й можливост? пересуватися ближче до р?чки ? до л?су, який знаходився на в?дстан? п?вмил? зв?дти.
Але це було марно. Тому що турки ? татари не давали ?м можливост? пересуватися нав?ть на к?лька крок?в ? дико атакували ?х, ? не дозволили ?м просунутися у напрямку л?су. ?х швидко змусили просуватися ближче до р?чки. У той час, коли Великий в?зир стояв з ус??ю арм??ю ? артилер??ю б?ля мост?в; Його зрештою вмовили почати рухатися зв?дти ? ус?ма силами напасти на ворога.
Але в?н не планував зробити це п?сля об?ду, лише планував утримати ворога оточеним до наступного дня. Проте щойно яничари пом?тили, що рос?йський таб?р в оточенн?, вони хоробро напали з шаблями, не чекаючи на наказ або оф?цер?в, як? мали б керувати ними. Вони вступили у цю гру за власним бажанням ? н?хто не над?слав ?м п?дтримку, тому вони були змушен? в?дступити. Але спробували атакувати ще 3 рази. ? щоразу наносили втрати ворогу до темряви, яка заважала ?м воювати.
До того ж, вони окопувалися ? кидали перед собою невеликий щит, як це водиться серед яничар, у тих м?сцях, де вони планували атакувати знову. Але т??? ноч? к?лька з них виступили ? було чутно, як лунали в?дважн? постр?ли мушкетер?в, ? ворог почав щильн?ше гуртуватися ? прикриватися. Коли цар побачив, що вся його арм?я повн?стю розгромлена ? неминуче опиниться в руках турк?в ? що нав?ть себе в?н не зможе врятувати, тому що його таб?р з ус?х стор?н був оточений, а люди ? кон? помирали в?д голоду, тому що ?м протягом останн?х дн?в не було чого ?сти кр?м кори, листя ? г?лок, вони були так? стомлен?, що ледь могли пересуватися, до того ж стояв страшенний смор?д в?д мертвих людей ? коней, як? переповняли оточений з ус?х стор?н таб?р, а арм?я була так страшенно засмучена ? стурбована, що неможливо описати, в?н вир?шив, п?сля того, як порадився з генералами, над?слати оф?цера з листом до Великого в?зира ? просити його про кап?туляц?ю.
Але через те, що перший оф?цер затримався, цар над?слав ще одного з проханнями надати ?м квартири, в той самий час коли все готувалося для того, щоб знову напасти на ворога, але було швидко зм?нено, в той час як Великий в?зир погодився на перемир'я. Цар, який знаходився у найб?льш?й небезпец? ? був сповнений жаху смерт? не прогавив можливост? скористатися незнанням Великого в?зира ? над?слав в?цеканцлера Шаф?рова до нього з карт бланшем, а також к?лька воз?в нагружених важливими речами, щоб задобрити Переможця ? вмовити його узгодити умови миру. Це позитивним чином вплинуло на в?зира. Через якийсь час в?н дозволив переконати себе погодитися на те, про що просив програвший ? практично захоплений у полон ворог, який наважився наступного дня обм?нятися пунктами договору. Шаф?рова разом з молодим оф?цером Шереметь?вим залишилися у заручниках у Великого в?зира, до того, як виконають те, що було описано на слова з? сторони рос?ян.
П?сля цього цар оп?вдн? того ж дня разом з? знаменами ? звичайно збро?ю, яка у нього залишилася, тому що в?н пропустив велику частину бою, ? великою к?льк?стю того, що закопали або подарували, помаршував з турецьким конво?м, для того, щоб татари не напали п?д час подорож? на цих втомлених ? повн?стю переможених людей.
Це було безумовно зроблено для царя, щоб в?н таким чином не втратив вдачу: але в?н п?д час цього походу неймов?рно багато втратив ? мав пот?м в?дновити. Найб?льша частина його арм?? була повн?стю знищена ? з т??? невелико? групи людей, як? врятувалися 300 або 400 померли в?д голоду або хвороб" (Переклад укра?нською Марини Траттнер)[1].
Навесн? 1711 московська арм?я вирушила через укра?нськ? земл? на Молдову. Вступивши на територ?ю Правобережно? Укра?ни, царськ? п?дрозд?ли, за наказом Петра ?, нищили укра?нськ? м?ста ? села, катували м?сцеве населення, десятками тисяч переганяючи його у Л?вобережну Укра?ну.
27—30 травня 1711 р. Б. П. Шереметь?в переправив свою к?нноту через Дн?стер на територ?ю Молдови ? рушив на ?сакчу для захоплення переправ через Дунай, але, отримавши в?домост? про п?дх?д до Дунаю великих османських сил, повернув на м?сто Яси. 25 червня 1711 основн? сили московського в?йська (46 тис.чол., 120 гармат) п?д командуванням Петра ? та загони його союзника Д. Кантем?ра (5 тис. чол.) правим берегом р. Прут п?дступили до м?ста. На поч. липня 1711 у район Фальч? п?д?йшла османська арм?я (бл. 120 тис. чол., 440 гармат), 70-тисячна к?ннота кримського хана Девлет-Герая, в?йська Карла Х?? та Пилипа Орлика.
Османська арм?я великого в?зира Балтадж? Мехмеда-паш? (близько 120 тис. чол., понад 440 гармат) 18 червня переправилася через Дунай у ?сакчи ? з'?дналася на л?вому берез? Прута з 70-тисячною к?ннотою кримського хана Девлет-Гирея. Петро I, направивши 7-тисячний к?нний заг?н генерала К. Е. Ренне на Бра?лов, 30 червня з головними силами (38 тис. московит?в, 5 тис. молдовських румун?в, 114 гармат) рушив правим берегом Прута ? 7 липня досяг Стен?лешти.
Вир?шальна битва
ред.8—9 липня б?ля села Стен?лешть в?дбулась вир?шальна битва, внасл?док яко? московська арм?я була повн?стю оточена в урочищ? Нов? Стан?лешти. Османи переправилися через Прут б?ля Фальчи ? 8 липня атакували московськ? в?йська п?вденн?ше Стан?лешт, але були в?дбит?. Московськ? в?йська в?д?йшли в укр?плений таб?р б?ля Ново? Стан?лешти, який 9 липня був оточений супротивником. Становище оточених московських в?йськ було критичним ? ?х кап?туляц?я стала неминучою, особливо п?сля останньо? атаки на московський таб?р. Турецьк? в?йська припинили штурм лише за величезний хабар, який рос?йський парламентер Шаф?ров вручив турецькому головнокомандувачу. На п?дкуп в?зира було вид?лено з казни 150 тисяч рубл?в, менш? суми призначалися ?ншим турецьким во?начальникам ? нав?ть секретарям.[2] Почалися переговори, як? завершилися укладенням Прутського миру.
-
Яничари (Османська ?мпер?я)
-
Рядовий драгун 1700—20 рр. (Московське царство)
-
Солдат-преображенець 1700—20 рр. (Московське царство)
-
Гренадер п?хотного полку 1700—32 рр. (Московське царство)
Насл?дки
ред.Почалися переговори з великим вез?ром. Московськ? в?йська, а також молдовський заг?н Кантем?ра, отримали в?льний вих?д з Молдови, але Московське царство повертало Османськ?й ?мпер?? Азов ? л?кв?довувало фортец? на Азовському мор?.
Мирн? переговори завершилися укладенням 12 липня Прутського мирного договору 1711. Во?нний стан м?ж Московським царством ? Османською ?мпер??ю продовжувався до п?дписання Андр?анопольсько? мирно? угоди 1713, оск?льки пункт документа, де йшлося про долю Укра?ни, був надто розмитим, а цар Петро ? не хот?в зр?катися прав на Правобережжя.
Проте, п?сля року переговор?в 13 липня була укладена Андр?анопольська мирна угода 1713 на умовах договору 1711. В?дпов?дно до ц??? угоди Московська держава п?дтверджувала угоди 1711 та 1712 рок?в, в тому числ? визнавала юрисдикц?ю Османсько? ?мпер?? над В?йськом Запорозьким.
Джерела та л?тература
ред.- Стан?славський В. В. Прутський пох?д 1711 // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 52. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Гайдай Л. ?стор?я Укра?ни в особах, терм?нах, назвах ? поняттях.— Луцьк: Вежа, 2000.
- Дов?дник з ?стор?? Укра?ни. За ред. ?.П?дкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
Прим?тки
ред.- ↑ Траттнер, Марина (19.06.2022). Кап?туляц?я Петра ?, пенс?я Кримському хану ? боротьба за незалежн?сть Укра?ни. ?сторична правда (Укра?нською) . Процитовано 18.08.2024.
- ↑ А. С. Пушкин, История Петра I. 1711.