符号叫什么
Лос-А?нджелес (англ. Los Angeles) — м?ська агломерац?я та порт на п?вденному заход? Кал?форн??, друге за чисельн?стю населення м?сто у США. Населення 3 928 864 (2014), з ус?ма передм?стями — 18 351 929. Промислов?сть: аерокосм?чна, електрон?ка, автомоб?льна, х?м?чна, пол?граф?чна, харчова, виробництво одягу. Особливост?: Голл?вуд, центр к?но?ндустр?? з 1911 року; обсерватор?? в Маунт-В?лсон ? Маунт-Паломар; Д?снейленд; музей мистецтв Джона-Пола Гетт?.
| Лос-Анджелес |
|||
|---|---|---|---|
| — м?сто — | |||
| City of Los Angeles | |||
   .jpg) |
|||
|
|||
| Пр?звисько: L.A. (ЕлЕй), Св?това столиця розваг, М?сто Янгол?в | |||
| Координати: 34°03′ пн. ш. 118°15′ зх. д.? / ?34.050° пн. ш. 118.250° зх. д. | |||
| Кра?на |  США
| ||
| штат |  Кал?форн?я
| ||
| Округ | Округ Лос-Анджелес | ||
| Засноване | 4 вересня 1781 | ||
| При?днане | 4 кв?тня 1850 | ||
| Уряд | |||
| - Тип | М?ська рада | ||
| - Мер | Карен Басс | ||
| - Аторней | Гайд? Фельдштейн Сото | ||
| - М?ський контролер | Кеннет Мейя | ||
| Площа | |||
| - м?сто | 1301,97 км2 | ||
| - Суша | 1214,9 км2 | ||
| - Вода | 88 км2 5.8% | ||
| - Усього | 4319,9 км2 | ||
| Висота над р.м. | 71 м | ||
| Населення (1 липня 2013) | |||
| - м?сто | ▲3 884 307[1] | ||
| - Густота | 3197,2/км2 | ||
| - М?ський район | 14 775 000 | ||
| - Агломерац?я | 15,250,000 | ||
| - CSA | 17 786 419 | ||
| - демон?м | Angeleno | ||
| (2 в США, 45 у св?т?) | |||
| Часовий пояс | PST (UTC?8) | ||
| - Л?тн?й час | PDT (UTC?7) | ||
| ZIP | 90001-90068, 90070-90084, 90086-90089, 90091, 90093-90097, 90099, 90101-90103, 90174, 90185, 90189, 90291-90293, 91040-91043, 91303-91308, 91342-91349, 91352-91353, 91356-91357, 91364-91367, 91401-91499, 91601-91609 | ||
| Телефонний код(и) | 213, 310/424, 323, 661, 747/818 | ||
| Вебсайт: lacity.org | |||
 |
|||
  Лос-Анджелес  Лос-Анджелес |
|||
 | |||
За результатами опитування, що пров?в журнал Forbes 2010 року, Лос-Анджелес потрапив до дванадцятки найкрасив?ших м?ст св?ту[2].
Великий Лос-Анджелес склада?ться з 86 м?ст, зокрема Лонг-Б?ч, Редондо-Б?ч, Вен?с, Санта-Мон?ка, Бербанк, Комптон, Беверл?-Г?ллз, Глендейл, Пасад?на, Р?версайд, Помона ? Торранс. Загальна площа — близько 10 тис. км2.
?стор?я
ред.На прибережних територ?ях, як? займа? зараз Лос-Анджелес, у XVI стол?тт? жили ?нд?анц? тонгва ? чумаш?. Перш? ?вропейц?, що пристали до берега в район? нин?шнього Лос-Анджелеса у 1542 роц? на двох кораблях ?Сан Сальвадор? та ?Ла В?ктор?я? (водотоннажн?стю 50 тонн кожне), були люди мореплавця Хуана Родр?геса Кабр?льйо (лоцманом ? заступником його був Бартоломе Феррело).[3] В?дпливши з Ла Нав?дад (Мексика) 27 липня 1542 року, Кабр?льо висадився в бухт? Сан Д??го 28 вересня. У той час на берез? ?снувало ?нд?анське село Янг-На. Сам першов?дкривач помер 3 с?чня 1543 року ? похований на остров? Сан-М?гель, який назвали згодом його ?м'ям Хуан Родр?гес (Juan Rodriguez). Про сво? плавання Кабр?льо записав у журнал?, який прив?з його лоцман, ? тепер в?н збер?га?ться в одному з арх?в?в Сев?ль? (?спан?я).[4]
Лише через 227 рок?в тут висадилася наступна експедиц?я п?д кер?вництвом Гаспара Портола, у як?й брав участь францисканський м?с?онер Хуан Кресп?, що в?дзначив у сво?х записках придатн?сть м?сцевост? для поселення. У 1771 роц? ?нший м?с?онер, Хун?перо Серра, заснував на цьому м?сц? м?с?ю, названу на честь архангела Гаври?ла. На той час на територ?? сучасного Лос-Анджелеса ?снувало близько 30 поселень ?нд?йц?в тонгва, де проживало близько 3 тис. ос?б. 4 вересня 1781 року, за наполяганням губернатора обох Кал?форн?й Фел?пе де Неви, поруч з м?с??ю групи ?спанських колон?ст?в, що складалася з 46 ос?б, було засновано селище п?д назвою Селище Д?ви Мар??, цариц? ангел?в, на р?чц? Порсьюнкула (?сп. El Pueblo de Nuestra Se?ora la Reina de los ángeles sobre El Río Porciúncula)[5]. К?лька десятил?ть нове поселення залишалося лише маленьким м?стечком, але до 1820 року це було вже найб?льше св?тське поселення в Кал?форн??: тут жило 650 ос?б.
П?сля проголошення незалежност? Мексики Лос-Анджелес нетривалий час входив до ?? складу. П?сля поразки Мексики в американо-мексиканськ?й в?йн? м?сто перейшло до США за мирним договором 1848 року. У 1850 роц? Лос-Анджелес отримав оф?ц?йний статус м?ста.[5]
У 1876 роц? П?вденна тихоокеанська транспортна компан?я[en] завершила буд?вництво зал?знично? кол?? до Лос-Анджелеса[6]. Цитрусове плод?вництво, особливо вирощування апельсин?в, скоро стало основою м?сцевого господарства. За останн? сорок рок?в XIX стол?ття населення зросло з 2,3 тис. до 100 тис. жител?в. У 1892 роц? у район? м?ста були виявлен? поклади нафти й до 1923 року на район Лос-Анджелеса припадала чверть всього св?тового виробництва цього вуглеводню[7]. У 1913 роц? було завершено буд?вництво Акведука, який забезпечив водою зростаючий Лос-Анджелес. З 1920-х рок?в у Лос-Анджелес? швидкими темпами почали розвиватися ав?ац?йна промислов?сть ? в?дкриватися к?ностуд??. У 1932 роц? м?сто прийняло X л?тн? Ол?мп?йськ? ?гри.
Початок Друго? св?тово? в?йни додав новий ?мпульс розвитку м?ста. У цей пер?од в м?сто переселився ряд н?мецьких д?яч?в науки, культури ? мистецтва, як? т?кали в?д нацизму (серед них Л?он Фейхтван?ер, Томас Манн, Фр?ц Ланг, Бертольт Брехт та ?н.). У 1942 роц? тисяч? жител?в Лос-Анджелеса японського походження були виселен? в закрит? табори за меж? м?ста. ?нтернування проводилося в?дпов?дно до урядового розпорядження № 9066, п?дписаного президентом Франкл?ном Рузвельтом[8].
У п?сляво?нн? роки м?сто бурхливо розвивалося ? росло вшир; будувалися численн? транспортн? розв'язки, хмарочоси. У 1984 роц? в Лос-Анджелес? знову була проведена л?тня Ол?мп?ада, у як?й не брали участ? спортсмени з б?льшост? кра?н соц?ал?стичного табору.
У 1992 роц? в Лос-Анджелес? в?дбулися масов? заворушення, найб?льш? з 1960-х рок?в, спровокован? процесом над чотирма б?лими пол?ц?янтами, викритими у побитт? афроамериканця, але виправданими на суд?. У заворушеннях знайшла вих?д нац?ональна неприязнь, що накопичилася: головними жертвами натовпу стали корейськ? крамар?. Всього 55 ос?б було вбито ? 2 тис. поранено. П?сля шести дн?в безлад?в в м?сто були введен? арм?йськ? п?дрозд?ли, зроблен? понад 10 тис. арешт?в.[9][10] У 1994 роц? м?сто пережило руйн?вний землетрус, що пошкодив багато будинк?в та об'?кт?в м?сько? ?нфраструктури[11]. П?сля цих под?й набрав сили рух за в?дд?лення Голл?вуду ? долини Сан-Фернандо в?д Лос-Анджелеса, але загальне голосування 2002 року не дозволило зд?йснитися цим планам[12].
В к?нц? XX — початку XXI стол?ття багато квартал?в м?ста (серед яких Голл?вуд, С?львер-Лейк, центральна частина м?ста, Корейський квартал) п?ддалися джентриф?кац??[13].
Укра?нц? в Лос-Анджелес
ред.
До 1938 року в Лос-Анджелес мешкали 150 укра?нських родин, а в?д 1944 до 1948 року Укра?нська Централя п?дтвердила в громад? 500 родин. На 1969 р?к укра?нц? нараховували б?льше 3000 родин. Д?яли так? орган?зац?? як Просв?та, Народний Д?м, Укра?нсько — Американський Клуб, Укра?нська Хата, Ком?тет визволення Укра?ни, Укра?нський Культурний Осередок. Громада приймала активну участь у святкуваннях, патр?отичних, культурних, рел?г?йних ? спортивних заход?в. Виходила укра?нська преса — ?На Сл?дах? ?люстрований двом?сячник, ?Наше Слово? бюлетень Укра?нсько? Православно? параф?? Св. Андр?я в Лос-Анджелес, ?В?ст? УКО? м?сячник Укра?нського Культурного Осередку в м?ст?, ?Укра?нц? над Пациф?ком? як стор?нка до щоденника ?Свобода?. Розвивалися рел?г?йн? громади Укра?нська Православна параф?я Св. Володимира, Укра?нська Католицька параф?я Рождества Пресвято? Богородиц?, Укра?нська Православна параф?я Св. Андр?я, Перша Укра?нська Евангельсько — Баптистська Церква. Д?яли школи укра?нсько? мови та курси укра?нознавства та Р?дно? Школи. Також залучала молодь танцювальна група ?Калина? та Сп?лка Укра?нсько? Молод? ? Пласт. Було орган?зовано товариство бувших вояк?в Укра?нсько? Арм?? де гуртувалися колишн? вояки Укра?нських С?чових стр?льц?в, вояк?в Арм?? УНР, Укра?нсько? Галицько? Арм??, УПА, ДУНА. Укра?нськ? ?нженери теж мали сво? товариство з в?дд?лом в Лос Анжелес. Економ?чн? потреби громади п?дтримувала Укра?нська Кредитова Сп?лка.
Географ?я
ред.
За даними бюро перепису населення США, загальна площа Лос-Анджелеса становить 1290,6 км2, у тому числ? 1214,9 км2 — суша ? 75,7 км2 — водн? простори. Максимальна довжина м?ста з п?вноч? на п?вдень становить 71 км, з? сходу на зах?д — 47 км, протяжн?сть м?ських кордон?в — 550 км. Лос-Анджелес ? ?диним великим м?стом в США, що под?лено на дв? частини г?рським хребтом.
Найвища точка Лос-Анджелеса — гора Люкенс (1550 м)[14], що розташована у п?вн?чно-сх?дному кра? долини Сан-Фернандо. Найб?льша р?чка м?ста — р?чка Лос-Анджелес, що бере початок в долин? Сан-Фернандо (здеб??льша прот?ка? в штучному бетонному русл?, п?д час посухи практично пересиха?).
Геолог?я
ред.Лос-Анджелес знаходиться в активн?й сейсм?чн?й зон? завдяки сво?й близькост? до розлому Сан-Андреас, ? розлому Пунте-Г?ллс, що проходить через саме м?сто[15]. Останн?м великим землетрусом став руйн?вний землетрус 1994 року, еп?центр якого знаходився в п?вн?чн?й частин? долини Сан-Фернандо. Цей прояв стих??, який в?дбувся менше н?ж через два роки п?сля масових погром?в у Лос-Анджелес?, став справжн?м потряс?нням для жител?в Кал?форн??, завдавши матер?ально? шкоди на багато м?льярд?в долар?в.
?нш? велик? землетруси в XX стол?тт? мали м?сце в цьому рег?он? в 1933, 1971 ? 1987. Як би там не було, б?льш?сть землетрус?в, що в?дбуваються в район? м?ста, в?дчуваються лише як слабк? поштовхи (невелик? коливання ре?струються сейсмометрами практично щодня).
У жовтн? 2015 року агенц?я NASA опубл?кувала прогноз, що в найближч? три роки з ?мов?рн?стю 99 % у район? Лос-Анджелеса трапиться землетрус магн?тудою 5 або б?льше бал?в за Шкалою Р?хтера. За оц?нками сейсмолог?в з Геолог?чно? служби США, ймов?рн?сть землетрусу т??? ж сили в район? Лос-Анджелеса протягом трьох рок?в оц?ню?ться приблизно на 85 %.[16] В липн? 2019 року, поблизу м?ста Р?джкрест (230 км на п?вн?ч в?д Лос-Анджелеса) сталися два землетруси магн?тудою 6,4 та 6,9 бал?в.[17]
Кл?мат
ред.М?сто розм?щене в зон? субтроп?чного середземноморського кл?мату, завдяки чому для рег?ону характерна м'яка, досить волога зима ? тепле, нав?ть спекотне, найчаст?ше посушливе л?то. Бризи, що дмуть з Тихого океану, роблять кл?мат в районах м?ста, прилеглих до берегово? л?н??, б?льш прохолодним вл?тку ? тепл?шим взимку, у пор?внянн? з такими ?континентальними? районами м?ста, як, наприклад, Долина Сан Фернандо (San Fernando Valley).
Денна температура вл?тку може сильно перевищувати 32 °C, при тому що середня максимальна зазвичай трима?ться в район? 29 °C; середня м?н?мальна н?чна — зазвичай в район? 18 °C. Взимку вдень середня максимальна температура становить 21 °C, середня м?н?мальна н?чна — близько 8 °C. Заф?ксований за час спостережень температурний максимум склав 48,33 °C (22 липня 2006), м?н?мальна температура спостер?галася взимку 1989: ?7,8 °C.[18]
Дощ? найхарактерн?ш? для зимових ? весняних м?сяц?в (лютий — найволог?ший м?сяць). У середньому в Лос-Анджелес? за р?к випада? 355,6 мм опад?в (середня к?льк?сть дн?в з опадами — 35)[18]. Сн?г у межах м?ста випада? р?дко, у той же час гори, що оточують Лос-Анджелес, досить регулярно покриваються сн?гом. Завдяки кл?матичним умовам, у деяк? дн? в Лос-Анджелес? можливо в один ? той же день займатися ? г?рськолижним спортом ? серф?нгом[19][20].
| Кл?мат Лос-Анджелесу на узбережж? | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | С?ч. | Лют. | Бер. | Кв?т. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Р?к |
| Абсолютний максимум, °C | 32,8 | 33,3 | 35,0 | 38,9 | 41,1 | 43,0 | 46,1 | 46,7 | 45,3 | 44,1 | 38,3 | 34,4 | 46,7 |
| Середн?й максимум, °C | 18,7 | 18,8 | 18,6 | 22,7 | 25,6 | 27,2 | 31,1 | 30,8 | 29,8 | 26,6 | 21,3 | 18,8 | 21,3 |
| Середня температура, °C | 13,9 | 14,4 | 14,6 | 16,0 | 18,3 | 21,1 | 26,7 | 25,5 | 23,2 | 21,4 | 18,4 | 14,2 | 17,4 |
| Середн?й м?н?мум, °C | 8,8 | 9,6 | 10,3 | 11,6 | 13,5 | 15,3 | 17,1 | 17,9 | 17,3 | 15,1 | 11,6 | 8,8 | 13,1 |
| Абсолютний м?н?мум, °C | ?2,8 | 1,1 | 1,7 | 5,6 | 7,2 | 8,9 | 11,1 | 12,8 | 10,6 | 6,1 | 3,3 | 0,6 | ?2,8 |
| Норма опад?в, мм | 61.0 | 63.8 | 50.3 | 18.3 | 3.6 | 0.8 | 0.3 | 3.8 | 7.9 | 8.6 | 44.7 | 42.2 | 305.3 |
| Джерело: World Weather | |||||||||||||
Флора
ред.Еколог?я
ред.У зв'язку з географ?чним положенням м?ста, що робить його територ?ю влучним м?сцем для виникнення температурних ?нверс?й, а також значною автомоб?л?зац??ю населення, Лос-Анджелес стражда? в?д атмосферного забруднення, який проявля?ться у форм? смогу[21]. На в?дм?ну в?д ?нших забруднених м?ст, тут невеликий вм?ст с?рчистого газу, але надзвичайно високий р?вень бурого газу. Долина, у як?й розм?щу?ться мегапол?с, утриму? забруднення, що вид?ляються двигунами транспортних засоб?в ? промисловими п?дпри?мствами. Смог з долини нер?дко п?д?йма?ться вище, у гори, де призводить до пошкодження та загибел? рослинност?. Важливим негативним чинником ? низька к?льк?сть опад?в ? затяжн? л?тн? посухи — в ?нших мегапол?сах опади сприяють очищенню атмосфери. На додаток до цього, ?рунтов? води району забруднен? метил-трет-бутиловим еф?ром з автозаправних станц?й та ?ншими х?м?чними сполуками.
Все це змушу? владу та населення штату Кал?форн?я звертати увагу на зниження р?вня викид?в автомоб?л?в. В останн? роки завдяки використанню як?сн?шого моторного палива, а також удосконалених, у тому числ? г?бридних двигун?в р?вень забруднення став знижуватися[22]. Попри ц? кроки, Американська легенева асоц?ац?я у 2004 роц? визнала за низкою показник?в Лос-Анджелес м?стом з найб?льш забрудненою атмосферою в США[23].
Населення
ред.| ?стор?я перепис?в | |||
|---|---|---|---|
| Перепис | Населення | Зм?на в % | |
| 1850 | 1610 | — | |
| 1860 | 4385 | 172.4% | |
| 1870 | 5728 | 30.6% | |
| 1880 | 11 183 | 95.2% | |
| 1890 | 50 395 | 350.6% | |
| 1900 | 102 479 | 103.4% | |
| 1910 | 319 198 | 211.5% | |
| 1920 | 576 673 | 80.7% | |
| 1930 | 1 238 048 | 114.7% | |
| 1940 | 1 504 277 | 21.5% | |
| 1950 | 1 970 358 | 31.0% | |
| 1960 | 2 479 015 | 25.8% | |
| 1970 | 2 811 801 | 13.4% | |
| 1980 | 2 968 528 | 5.6% | |
| 1990 | 3 485 398 | 17.4% | |
| 2000 | 3 694 820 | 6.0% | |
| 2010 | 3 792 621 | 2.6% | |
| 2020 | 3 898 747 | 2.8% | |
Зг?дно з переписом 2010 року[24], у м?ст? мешкала 3 792 621 особа в 1 318 168 домогосподарствах у склад? 807 326 родин. Густота населення становила 2913 особи/км2. Було 1413995 помешкань (1086/км2).
Расовий склад населення:
|
До двох чи б?льше рас належало 4,6 %. ?спаномовн? складали 48,5 % в?д ус?х жител?в. У Лос-Анджелес? прожива? одна з найб?льших д?аспор аз?йського та латиноамериканського населення серед м?ст США.
За даними на початок 2006 року, 42,2 % мешканц?в м?ста вважали за р?дну англ?йську мову, 41,7 % — ?спанську, 2,4 % — корейську, 2,3 % тагальську, 1,7 % в?рменську, 1,5 % китайську (включаючи кантонську ? Путунхуа) та 1,3 % перську мови.
За в?ковим д?апазоном населення розпод?лялося таким чином: 23,1 % — особи молодш? 18 рок?в, 66,4 % — особи у в?ц? 18—64 рок?в, 10,5 % — особи у в?ц? 65 рок?в та старш?. Мед?ана в?ку мешканця становила 34,1 року. На 100 ос?б ж?ночо? стат? у м?ст? припадало 99,2 чолов?к?в; на 100 ж?нок у в?ц? в?д 18 рок?в та старших — 97,6 чолов?к?в також старших 18 рок?в.
Середн?й дох?д на одне домашн? господарство становив 79 303 долари США (мед?ана — 50 205), а середн?й дох?д на одну с?м'ю — 88 654 долари (мед?ана — 54 939). Мед?ана доход?в становила 39 592 долари для чолов?к?в та 38 945 долар?в для ж?нок.[Прим. 1] За межею б?дност? перебувало 22,1 % ос?б, у тому числ? 32,2 % д?тей у в?ц? до 18 рок?в та 16,2 % ос?б у в?ц? 65 рок?в та старших.
Цив?льне працевлаштоване населення становило 1 868 068 ос?б. Основн? галуз? зайнятост?: осв?та, охорона здоров'я та соц?альна допомога — 19,5 %, науковц?, спец?ал?сти, менеджери — 13,9 %, мистецтво, розваги та в?дпочинок — 12,4 %.
21,1 % мешканц?в м?ста мали вищу осв?ту. За даними на початок 2006 року, у Лос-Анджелес? проживало 48 тисяч бездомних. Загальне число мешканц?в округу Лос-Анджелес, що не мають даху над головою, становила 82 тис. ос?б[25].
Економ?ка
ред.Лос-Анджелес — найб?льший промисловий центр США. Головними промисловими галузями, що забезпечують економ?чний розвиток м?ста, ? м?жнародна торг?вля, теле- ? к?нопромислов?сть, в?йськова, ав?ац?йно-косм?чна, нафтопереробна, електротехн?чна, автоскладальна, приладобуд?вна, харчова промислов?сть, ф?нанси, медицина, транспорт, туризм (у ц?й галуз? зайнято до п?вм?льйона ос?б), а також ?ндустр?я розваг ? культури.
Лос-Анджелес — м?сце орган?зац?? низки великих м?жнародних виставок.
Транспорт
ред.Автомоб?льний транспорт
ред.
Лос-Анджелес — найб?льш автомоб?л?зоване м?сто у св?т?: в ньому заре?стровано на 1,8 млн б?льше автомоб?л?в, н?ж л?цензованих вод??в. Щодня автомоб?л? в сукупност? про?жджають по вулицях м?ста 160 м?льйон?в к?лометр?в (≈ 1,06 а.о). Лос-Анджелес ма? одну з найрозвинен?ших у св?т? систем автомаг?стралей, багато з яких побудован? на естакадах. Перетини маг?стралей супроводжуються гранд?озними транспортними розв'язками. Загалом м?сто ма? в основному прямокутне планування (вулиц? витягнут? з п?вноч? на п?вдень ? з? сходу на зах?д), ряд найб?льших ? найв?дом?ших вулиць носять назви бульвар?в.
У зв'язку з недостатн?м ф?нансуванням багато вулиць Лос-Анджелеса покрит? асфальтом невисоко? якост?, у якому бувають вибо?ни. Але основною проблемою м?ського руху ? дорожн? затори: станом на 2009 р?к, Транспортний ?нститут Техасу назвав Лос-Анджелес м?стом з найзавантажен?шими дорогами (автомоб?л?ст м?ста витрача? на стояння в заторах у середньому 63 години на р?к, це трет? м?сце в кра?н? п?сля Чикаго ? Вашингтона, вт?м ще у 2005 роц? цей показник становив 72 години)[26]. Головна причина затор?в — непристосован?сть забудови до обслуговування громадським транспортом, велика к?льк?сть приватних автомоб?л?в, в?дсутн?сть обмежень на ?х використання в межах м?ста.
Автомаг?страл? I-5 та US-101, що проходять через Лос-Анджелес, пов'язують його з м?стами, що лежать на п?вн?ч ? на п?вдень; I-10 служить для зв'язку з м?стами, що лежать на сх?д в?д Лос-Анджелеса.
Сл?д зазначити, що всупереч поширен?й помилц?, що в Лос-Анджелес? н?бито н?хто не ходить п?шки, багато вулиць центру м?ста, а також локальних центр?в район?в Лос-Анджелеса повн? п?шоход?в. У таких районах перем?щення п?шки часто ? набагато швидшим, н?ж на автотранспорт? через дорожн? затори та проблеми з паркуванням. М?ська адм?н?страц?я при узгодженн? про?кт?в нового буд?вництва зараз вимага? обов'язкового включення до них автопарковок.
М?ський громадський транспорт
ред.
Основними системами громадського транспорту в м?ст? служать автобусна мережа, а також мережа рейкового транспорту, що включа? л?н?? метропол?тену ? легкорейкового транспорту загальною протяжн?стю близько 120 км; це господарство знаходиться п?д управл?нням державно? компан?? ?Los Angeles County Metropolitan Transportation Authority? (зазвичай звано? ?Metro? або ?MTA?). Рейкова система включа? ?червону? ? ?пурпурну? л?н?ю п?дземки, ?золоту?, ?синю? та ?зелену? л?н?? надземно? легкорейково? системи (у буд?вництв? знаходиться також л?н?я ?експо? легкорейково? системи). Також вид?ля?ться ?помаранчева? л?н?я швидк?сно? автобусно? системи. Загальна к?льк?сть щодня перевезених пасажир?в оц?ню?ться в 1,7 млн[27].
Ав?ац?йний транспорт
ред.
Лос-Анджелесу належить св?товий рекорд за к?льк?стю аеропорт?в, що обслуговують м?сто. Пов?тряне сполучення Лос-Анджелеса викону?ться ш?стьма комерц?йними аеропортами, а також рядом невеликих аеродром?в мало? ав?ац??.
Головним аеропортом м?ста ? м?жнародний аеропорт Лос-Анджелеса (IATA: LAX, ICAO: KLAX), що входить до десятки найб?льших аеропорт?в св?ту за обсягами перевезень пасажир?в.[28] Кр?м нього, у м?ст? також функц?ону? ще один м?жнародний аеропорт — ?Онтар?о?. Також у м?ст? розташован? аеропорти ?Боба Хоупа?, ?Лонг-Б?ч?, ?Джона Вейна? та рег?ональний аеропорт ?Палмадел?.
М?жнародний аеропорт Лос-Анджелеса розташований в Санта-Мон?ц?, на в?дстан? 26 км в?д центру м?ста. Аеропорт бере свою ?стор?ю з 1929 року. У цей час в аеропорт? д?? 9 пасажирських терм?нал?в.
Основною ав?акомпан??ю аеропорту ? United Airlines,[29] яка викону? 18,24 % в?д ус?х рейс?в, зд?йснюючи в день з цього аеропорту рейси у 61 напрямок.[30] Кр?м 9 пасажирських терм?нал?в, в аеропорт? розташований великий вантажний терм?нал, а також вертол?тний майданчик.
Зал?зничний транспорт
ред.Пасажирськ? зал?зничн? перевезення в Лос-Анджелес? зд?йснюються компан?ями ?Amtrak? ? ?Metrolink? з ?сторичного м?ського вокзалу ?Union Station?, побудованого в 1939 роц?. Вокзал споруджений в ?спанському колон?альному стил? ар-деко. Автори про?кту — Джон Парк?нсон та Дональд Парк?нсон.
Незважаючи на велик? розм?ри м?ста, цей вокзал ? ?диним в Лос-Анджелес?. Причиною цьому стало те, що зал?зничне сполучення в США користу?ться невеликою популярн?стю серед м?сцевих жител?в ? турист?в, оск?льки тарифи часто в?дпов?дають вартост? ав?аквитк?в.[31]
У м?ст? розташовано всього к?лька зал?зничних станц?й, тому зал?зничне сполучення не гра? велико? рол? в транспортн?й систем? м?ста. ?сну? один ?диний м?ський маршрут протяжн?стю 25 км, що з'?дну? центральний вокзал Лос-Анджелеса ? невелике м?сто-супутник Пасад?на. На перш?й м?ськ?й зал?зниц? Лос-Анджелеса знаходиться 13 пасажирських станц?й.[31]
Морський транспорт
ред.Порти Лос-Анджелеса ? Лонг-Б?ч разом утворюють найб?льший у США портовий район, один з найб?льших по вантажооб?гу у св?т?. Тут розташований п'ятий у св?т? за об?гом контейнерний терм?нал (14200000 TEU у 2008 роц?). Популярн? морськ? ворота Лос-Анджелеса ? у пасажирських судноплавних компан?й: 2009 року тут було обслуговано близько 800 тис. пасажир?в морських кру?зних суден (найб?льший показник на Зах?дному узбережж? США). Також у межах м?ста ? його околиць розташований ряд бухт, пристосованих для стоянки малом?рних суден та яхт (Редондо-Бей, Марина-дель-Рей).
Осв?та
ред.Цей розд?л потребу? доповнення. |
Культура
ред.Музе?
ред.- Лос-Анджелеський музей природно? ?стор??
- Музей мистецтв округу Лос-Анджелес (LACMA)
- Аерокосм?чний музей Кал?форн?? (Aerospace Museum of California)
- Музейний комплекс Бернгард (Bernhard Museum Complex)
- Музей ентомолог?? Богарт (Bohart Museum of Entomology)
- Кал?форн?йський музей автомоб?л?в (California Automobile Museum)
- Кал?форн?йський музей ?стор??, ж?нок ? мистецтв (California Museum for History, Women and the Arts)
- Кал?форн?йський державний музей ?нд?анц?в
- Кал?форн?йський державний музей зал?зниц?
- Музей мистецтв Крокер
- Тюремний музей Фолсом
- ?сторичний музей Сакраменто
- Музей Йосем?т?
- Музей ?сторичного товариства Зах?дного Сакраменто
- Музей дитинства Сакраменто
- Музей Нортона Саймона
Спорт
ред.Цей розд?л потребу? доповнення. |
М?ське управл?ння
ред.Злочинн?сть ? безпека
ред.
Лос-Анджелес в?дчува? значне зниження р?вня злочинност?, починаючи ?з середини 1990-х рок?в. У 2009 роц? було заре?стровано 314 вбивств, що ? 50-р?чним м?н?мумом ? становить менш як 7,85 вбивств на 100 тисяч жител?в.[32][33]
У 2016 роц? було заф?ксовано 227 вбивств. В пор?внянн? з 2012 роком це на 20 % менше.[34]
Орган?зована злочинн?сть
ред.Як ? будь-який мегапол?с, Лос-Анджелес в?дчува? проблеми з? злочинн?стю. За даними департаменту пол?ц?? Лос-Анджелеса в м?ст? ?сну? 250 банд ?з загальною чисельн?стю понад 80 тисяч ос?б.[35] Найв?дом?ш? банди: ?Crips?, ?Bloods?, ?Hoovers?, ?Sure?os?, ?Maravilla?, ?18th Street gang?, ?Mara Salvatrucha? та аз?йськ? вуличн? банди. Через велику к?льк?сть злочин?в ? крим?нальних орган?зац?й м?сто отримало пр?звисько ?Столиц? Американських банд?.[36]
М?жнародн? зв'язки
ред.М?ста-побратими
ред.
Лос-Анджелес, як ? багато сучасних м?ст ма? економ?чн?, культурн? та ?нш? зв'язки з м?стами-побратимами. На сьогодн? м?стами-побратимами Лос-Анджелеса ?:[37]
Ейлат, ?зра?ль (1959)
Нагоя, Япон?я (1959)
Салвадор, Бразил?я (1962)
Бордо, Франц?я (1964)
Берл?н, Н?меччина (1967)
Лусака, Замб?я (1968)
Мех?ко, Мексика (1969)
Окленд, Нова Зеланд?я (1971)
Пусан, П?вденна Корея (1971)
Мумбай, ?нд?я (1972)
Тегеран, ?ран (1972)
Тайбей, Тайвань, КНР (1979)
Гуанчжоу, КНР (1981)
Аф?ни, Грец?я (1984)
Санкт-Петербург, Рос?я (1984)
Ванкувер, Канада (1986)
Г?за, ?гипет (1989)
Джакарта, ?ндонез?я (1990)
Каунас, Литва (1991)
Макат?, Ф?л?пп?ни (1992)
Спл?т, Хорват?я (1993)
Сан-Сальвадор, Сальвадор (2005)
Бейрут, Л?ван (2006)
?ск'я, ?тал?я (2006)
?реван, В?рмен?я (2007)- Лос-Анджелес також зд?йсню? партнерство культурного обм?ну з Тель-Ав?вом, ?зра?ль.[38]
Лондон ? Манчестер, Велика Британ?я, та 
Лодзь, Польща ?дружн? м?ста?.[39][40]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Консульства
ред.
Персонал??
ред.- Чарльз Рагглз (1886—1970) — американський актор
- Джек Окей (1889—1963) — американський артдиректор
- М?нта Дарф? (1889—1975) — американська актриса епохи н?мого к?но
- Адела Роджерс Сент-Джонс (1894—1988) — американська журнал?стка, письменниця ? сценаристка
- В?в?ан Едвардс (1896—1949) — американська акторка
- Мер? Макалл?стер (1909—1991) — американська к?ноактриса
- Френс?с Д? (1909—2004) — американська акторка
- В?льям Альберт Генр? (1914—1982) — американський актор
- Л? Брекетт (1915—1978) — американська письменниця жанру науково? фантастики
- Мардж Чемп?он (1919—2020) — американська танц?вниця та акторка
- Рей Гарр?гаузен (1920—2013) — американський к?нопродюсер, сценарист, постановник спецефект?в
- Джек? Купер (1922—2011) — американський актор, телев?з?йний режисер ? продюсер
- Глор?я Грем (1923—1981) — американська акторка
- Мерил?н Монро (1926—1962) — американська к?ноакторка, модель, сп?вачка
- Джерр? Голдсм?т (1929—2004) — американський композитор ? диригент, автор музики до б?льш н?ж 250 телев?з?йних постановок та к?ностр?чок
- Джон Гев?н (1931—2018) — американський к?ноактор
- Ейл?н Бреннан (1932—2013) — американська акторка
- Джул? Ньюмар (* 1933) — американська акторка, сп?вачка ? танц?вниця
- Р?чард Дерр?л Занук (1934—2012) — американський к?нопродюсер
- Р?чард Чемберлен (* 1934) — американський актор к?но ? телебачення
- Джордж Таке? (* 1937) — американський актор
- Бо Бр?джес (* 1941) — американський актор
- Том Манк??в?ч (1942—2010 року) — американський сценарист, режисер та продюсер
- М?а Ферроу (* 1945) — американська акторка, сп?вачка, модель
- Енн Арчер (* 1947) — в?дома американська акторка, продюсер та сценарист
- Джул?я Кавнер (* 1950) — американська акторка
- Чарльз Бенд (* 1951) — американський режисер ? продюсер ф?льм?в жах?в
- Джеймс Ньютон Говард (* 1951) — один ?з найталановит?ших американських композитор?в
- Денн? Ельфман (* 1953) — американський музикант ? композитор
- Джеймс Горнер (1953—2015) — американський композитор, диригент, автор музики до к?ноф?льм?в
- Енн Ремс? (* 1960) — американська акторка
- Дженн?фер Джейсон Л? (* 1962) — американська акторка
- Джод? Фостер (* 1962) — американська акторка, к?норежисерка, продюсер
- Леонардо Д? Капр?о (* 1974) — американський актор, к?нопродюсер
- Сейдж Сталлоне (1976—2012) — американський актор, сценарист, к?нопродюсер, к?норежисер, композитор
- Мадлен Керролл (* 1996) — американська к?ноактриса.
Укра?нц?
ред.- Ольшанський Теоф?л — член УВО, виконавець замаху на польського президента Войцеховського в 1924 роц? на протест проти окупац?? зах?дних областей Укра?ни Польщею. Помер у м?ст?.
- Скегар Григор?й — укра?нський громадський д?яч ? публ?цист у Канад? ? США. Помер у м?ст?.
Див. також
ред.Прим?тки
ред.- ↑ Annual Estimates of the Resident Population for Incorporated Places of 50,000 or More, Ranked by July 1, 2013 Population: April 1, 2010 to July 1, 2013 - United States -- Places of 50,000+ Population. Бюро перепису населення США. Арх?в ориг?налу за 15 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
- ↑ World's Most Beautiful Cities / ?Forbes?, 22.01.2010. Арх?в ориг?налу за 13 листопада 2017. Процитовано 12 с?чня 2014.
- ↑ THE FIRST VOFAGE to the COASTS OF CALIFORNIA. — San Francisco, 1853, стр. 9
- ↑ IN MEMORY OF JUAN RODRIGUEZ CABRILLO WHO GAVE THE WORLD CALIFORNIA. — CHULA VISTA, CALIFORNIA, 1913.
- ↑ а б The History of Los Angeles County California [Арх?вовано 25 вересня 2007 у Wayback Machine.] // laavenue.com
- ↑ Mulholland, Catherine, William Mulholland and the Rise of Los Angeles (Berkeley: University of California Press, 2000): 15.
- ↑ The Story of Oil in California. Priweb.org. 25 червня 1921. Арх?в ориг?налу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 листопада 2010.
- ↑ Transcript of Executive Order 9066: Resulting in the Relocation of Japanese (1942) [Арх?вовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.] // ourdocuments.gov
- ↑ Кирило Новиков. Блюстители произвола [Арх?вовано 1 кв?тня 2008 у Wayback Machine.] // ?Деньги?, № 44 (651) от 12.11.2007
- ↑ David Whitman. The Untold Story of The LA Riot [Арх?вовано 26 жовтня 2011 у Wayback Machine.] // usnews.com
- ↑ Reich, Kenneth, ?Study Raises Northridge Quake Death Toll to 72?, Los Angeles Times 20 December 1995: B1.
- ↑ City of Los Angeles Secession Votes – 2002. Laalmanac.com. Арх?в ориг?налу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 листопада 2010.
- ↑ David Zahniser. Welcome to Gentrification City [Арх?вовано 20 серпня 2011 у Wayback Machine.] // laweekly.com
- ↑ Mount Lukens, or Sister Elsie Peak (mountain, Los Angeles, California, United States) – Britannica Online Encyclopedia. Original.britannica.com. Арх?в ориг?налу за 24 серпня 2011. Процитовано 13 жовтня 2008.
- ↑ San Andreas Fault Set for the Big One. Physorg.com. 21 червня 2006. Арх?в ориг?налу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 листопада 2010.
- ↑ NASA прогнозу? серйозний землетрус у Лос-Анджелес? [Арх?вовано 24 жовтня 2015 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 22.10.2015
- ↑ Кал?форн?ю сколихнув новий потужний землетрус [Арх?вовано 6 липня 2019 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 06.07.2019
- ↑ а б Weatherbase: Historical Weather for Los Angeles, California, United States of America [Арх?вовано 11 с?чня 2012 у Wayback Machine.] // weatherbase.com
- ↑ Rasmussen, Cecilia (10 березня 2005). We're Not in Kansas, but We Do Get Twisters – Los Angeles Times. Articles.latimes.com. Арх?в ориг?налу за 12 червня 2009. Процитовано 8 с?чня 2009.
- ↑ Burt, Christopher. Extreme Weather: A Guide and Record Book. New York: Norton, 2004: 100.
- ↑ Jason Medina. Los Angeles, California: Why it's the smog capital of the world and why they have hope of change [Арх?вовано 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.] // helium.com
- ↑ Driveclean from the California Government web site. Арх?в ориг?налу за 17 вересня 2007. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ ?Metropolitan Areas with the Worst Ozone Air Pollution [Арх?вовано 29 травня 2009 у Wayback Machine.].? American Lung Association. 2004. Retrieved on June 4, 2006.
- ↑ American FactFinder. Бюро перепису населення США. Арх?в ориг?налу за 8 с?чня 2015. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
- ↑ Лос-Анджелес — столиця бездомних ? жебрак?в — Обозреватель. Арх?в ориг?налу за 13 с?чня 2009. Процитовано 2 березня 2011.
- ↑ National Congestion Tables: 2010 Annual Urban Mobility Report: Urban Mobility Information: TTI // mobility.tamu.edu
- ↑ Apta transit ridership reportPDF (158 KB)
- ↑ A Guide to Los Angeles Airports. ?About.com?. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ United Airlines – Vacation Planning at United.com: Visit Los Angeles. United.com. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 13 кв?тня 2010.
- ↑ Арх?вована коп?я (PDF). Арх?в ориг?налу (PDF) за 12 червня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ?archived copy? як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Транспорт Лос-Анджелеса. saroavto.hiblogger.net. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ Crime rate lowest in 50 years, LAPD says. Los Angeles Wave. Wire services. 10 с?чня 2010. Арх?в ориг?налу за 8 грудня 2010. Процитовано 14 кв?тня 2010. Northeast Edition.
- ↑ LAPD year-end crime statistics. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 13 кв?тня 2010.
- ↑ Crime is down in Los Angeles for the first time in five years. Los Angeles Times (амер.). 29 грудня 2018. Арх?в ориг?налу за 10 лютого 2020. Процитовано 21 с?чня 2020.
- ↑ Los Angeles Police Department Gang subsite. Lapdonline.org. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 13 кв?тня 2010.
- ↑ ?Police target 11 worst Los Angeles street gangs? [Арх?вовано 9 липня 2009 у Wayback Machine.] — Reuters AlertNet
- ↑ ?Sister Cities of Los Angeles [Арх?вовано 11 кв?тня 2020 у Wayback Machine.]?. Retrieved on December 18, 2009.
- ↑ Tel Aviv/Los Angeles Partnership. The Jewish Federation of Greater Los Angeles. 2007. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2008. Процитовано 7 серпня 2008.
- ↑ Twinning link with LA. Manchester Evening News. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 28 липня 2009.
- ↑ Sister cities of Los Angeles, Inc. 2010. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 8 лютого 2010.
- ↑ Р?чний дох?д на особу, яка працювала на повну ставку. Оц?нка в доларах 2015 року.
Посилання
ред.
- Оф?ц?йний сайт Лос-Анджелеса [Арх?вовано 29 лютого 2000 у Wayback Machine.] (англ.)
Л?тература
ред.- Юв?лейна книга Укра?нського культурного осередку. Редактор ?ван Овечко. Лос Анжелес, Кал?форн?я. 1969 р?к.
- Reyner Banham, Los Angeles: The Architecture of the Four Ecologies, University of California Press, 1971.
- Lynell George, No Crystal Stair: African Americans in the City of Angels, Verso, 1992
- Norman M. Klein, The History of Forgetting: Los Angeles and the Erasure of Memory, Verso, 1997
- Leonard Pitt & Dale Pitt, Los Angeles A to Z: An Encyclopedia of the City and County, University of California Press, 2000
- Peter Theroux, Translating LA: A Tour of the Rainbow City, Norton, 1994
- David L. Ulin (ed), Writing Los Angeles: A Literary Anthology, Library of America, 2002
- Richard White, It's Your Misfortune and None of My Own: A New History of the American West, University of Oklahoma Press, 1991
- Marc Reisner, Cadillac Desert: The American West and its Disappearing Water, Penguin, 1986. ISBN 0-14-017824-4