【抢相因限时购】捷豹路虎厂家领导签售会周....

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: ?зра?ль (значення).

百度 ”海南省琼海市潭门镇潭门村党支部委员王书茂代表体会颇深，如果“平时不烧香、临时抱佛脚”，再好的政策也是空中楼阁。

?зра??ль (?вр. ??????????, араб. ???????????), оф?ц?йна назва — Держа?ва ?зра??ль (?вр. ???????? ??????????, трансл?т. Мед?на?т ?сраéль, араб. ??????? ???????????, кирил?з.: Да?улят ?сра'?ль) — держава в зах?дн?й Аз??, на п?вденно-сх?дному берез? Середземного моря та п?вн?чному берез? Червоного моря. Межу? з Л?ваном на п?вноч?, Сир??ю на п?вн?чному сход?, Йордан??ю на сход?, Палестинською автоном??ю (на сход?) Сектором Гази (на заход?) та ?гиптом на п?вденному заход?. Кра?на ма? географ?чно р?зноман?тн? риси в межах сво?? в?дносно невелико? площ?. Економ?чним та технолог?чним центром кра?ни ? Тель-Ав?в, тод? як м?сцем уряду та проголошеною столицею ? ?русалим, що не визна?ться св?том. Державна мова — ?врит; до 2018 року арабська мова також була державною, а п?сля 2018 року набула особливого статусу.

Держава ?зра?ль ?вр. ???????? ?????????? араб. ??????? ???????????
Прапор Герб
Г?мн: ?га-Т?ква? ?????????? Над?я
Розташування ?зра?лю
Столиця	?русалим (загалом невизнана) 31°47′ пн. ш. 35°13′ сх. д.
Найб?льше м?сто	Тель-Ав?в
Оф?ц?йн? мови	?врит, арабська мова
Форма правл?ння	Парламентська республ?ка
- Президент	?цхак Герцо?
- Прем'?р-м?н?стр	Беньям?н Нетаньягу
Незалежн?сть
- Проголошено	14 травня 1948
Площа
- Загалом	20 770 км2 (151)
- Внутр. води	2 %
Населення
- оц?нка 2021	9 291 000 (97)
- перепис 2013	8 134 100
- Густота	447,3 ос?б/км2 (30)
ВВП (ПКС)	2022 р., оц?нка
- Повний	▲ 478 млрд долар?в. (49)
- На душу населення	▲ 50 200 долар?в (34)
ВВП (ном.)	2022 р?к, оц?нка
- Повний	▲ 520,6 млрд долар?в. (29)
- На душу населення	▲ 54 690 долар?в (15)
?ЛР (2019)	▲ 0,906 (дуже високий) (22)
Валюта	?зра?льський новий шекель (ILS)
Часовий пояс	EET (UTC+2)
Коди ISO 3166	IL  / ISR  / 376
Домен	.il
Телефонний код	+972
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: ?зра?ль

Населення на 1 с?чня 2021 року 9 291 000 ос?б, територ?я — 22 072 км2. Пос?да? 100-е м?сце в св?т? за к?льк?стю населення ? 150-е за територ??ю.

Ун?тарна держава, демократична парламентська республ?ка. Под?ля?ться на 7 адм?н?стративних округ?в (?вр. ?????, махоз).

?ндустр?альна кра?на, яка динам?чно розвива?ться. Обсяг ВВП за 2015 р?к становив майже 300 млрд долар?в США (36 тис. долар?в США на особу). У списку кра?н за ?ндексом розвитку людського потенц?алу перебува? на 18-му м?сц? в св?т?: ?ндекс 0,894. Грошова одиниця — новий ?зра?льський шекель.

Незалежн?сть держави ?зра?ль в?д П?дмандатно? Палестини проголошено 14 травня 1948 року (5 ?яра 5708 року) на п?дстав? резолюц?? Генерально? Асамбле? ООН № 181 в?д 29 листопада 1947 року. Зг?дно з Декларац??ю Незалежност?, ?зра?ль ? ?врейською державою. Водночас ?зра?ль ? багатонац?ональною й демократичною державою, де разом з ?вреями р?вн? права мають вс? ?нш? рел?г?йн? та етн?чн? групи незалежно в?д в?роспов?дання. Нац?ональний склад населення кра?ни такий: 74,8 % — ?вре?, 20,8 % — араби, 4,5 % — ?нш? (сюди потрапляють зокрема т?, що при?хали в ?зра?ль, але не мають достатньо явного ?врейського кор?ння).

Походження назви

Як?в бореться з янголом (Александр Лу? Лелуа, 1865)

Упродовж останн?х трьох тисячол?ть слово ??зра?ль? означало Земля ?зра?льська (?вр. ????? ??????????, Е?рец-?срае?ль), а також ? весь ?врейський народ. Джерелом ц??? назви слугу? Книга Буття, де патр?арх Як?в, син ?саака, п?сля боротьби з янголом Бога отримав ?м'я ?зра?ль:

?? сказав (янгол): яке ?м'я тво?? В?н сказав: Як?в. ? сказав [йому]: в?днин? ?м'я тоб? буде не Як?в, а ?зра?ль, бо ти боровся з Богом, ? людей долати будеш? (Книга Буття 32:28)

Учен? розходяться у визначенн? значення цього слова. За одн??ю верс??ю, це ?м'я походить в?д д??слова сара (управляти, бути сильним; мати владу, дану згори), утворюючи слово, яке означа? ?ма? владу над силами?. ?нш? можлив? значення — ?Принц Божий? або ?Боротьба/Битва Еля?. Згодом ?врейський народ, який походить в?д Якова, став називатися ?Д?ти ?зра?лю?, ?Народ ?зра?лю? або ??зра?льтяни?.

Перша в ?стор?? згадка слова ??зра?ль? знайдена на стел? Мернептаха на територ?? Стародавнього ?гипту (к?нець XIII стол?ття до н. е.) та стосу?ться народу, а не кра?ни.

Сучасна держава була названа ?Мед?нат ?сраель? — Держава ?зра?лю. Розглядалися також ?нш? назви: Ерец ?сраель (Земля ?зра?лю), С?он, Юдея. У перш? тижн? незалежност? уряд ново? держави для позначення громадян кра?ни вибрав слово ??зра?льтяни?. Вперше воно прозвучало оф?ц?йно у виступ? першого м?н?стра закордонних справ Моше Шарета.

Британський мандат у Палестин?

?сторична мапа Палестини, 1900

П?д час Першо? св?тово? в?йни секретар закордонних справ Велико? Британ?? Артур Бальфур видав документ, що отримав згодом назву Декларац?? Балфура. У ньому декларувалося, що Британ?я ?дивиться позитивно на створення в Палестин? нац?онального дому для ?врейського народу?.

У 1919—1923 (Третя ал?я) в Палестину прибули 40 тис. ?вре?в, в основному з? Сх?дно? ?вропи. Поселенц? ц??? хвил? були навчен? с?льському господарству ? могли розвивати економ?ку. Незважаючи на квоту ?мм?грац??, встановлену британською владою, ?врейське населення зросло до к?нця цього пер?оду до 90 тис. ос?б. Болота ?зреельсько? долини ? долини Хеферу були осушен? ? земля зроблена придатною для с?льського господарства. У цей пер?од була заснована федерац?я профсп?лок, Гистадрут. Арабськ? протести проти ?врейсько? ?мм?грац?? призвели до Палестинських бунт?в ? формуванню ?врейсько? во?н?зовано? самооборони (?Га-А?ана?).

У 1922 роц? Л?га Нац?й вручила Велик?й Британ?? мандат на Палестину, пояснюючи це необх?дн?стю ?встановлення в кра?н? пол?тичних, адм?н?стративних та економ?чних умов для безпечного створення ?врейського нац?онального дому?. Через яффський бунт на самому початку Мандата, Британ?я обмежила ?врейську ?мм?грац?ю ? частина територ??, що планувалася для ?врейсько? держави, була в?ддана п?д створення Трансйордан??. У той час кра?ну населяли переважно араби-мусульмани, однак найб?льше м?сто, ?русалим, був переважно ?врейським. У 1924—1929 (Четверта Ал?я) в Палестину при?хали 82 тис. ?вре?в, в основному в результат? сплеску антисем?тизму в Польщ? ? Угорщин?. Згодом, однак, приблизно 23 тис. ем?грант?в ц??? хвил? покинули кра?ну.

П?дйом нацистсько? ?деолог?? в 1930-х роках у Н?меччин? призв?в до П'ято? Ал??, яка була напливом чверт? м?льйона ?вре?в, що рятувалися в?д нацизму. Цей наплив зак?нчився Арабським повстанням 1936—1939 рок?в та виданням Великою Британ??ю ?Б?ло? книги? 1939 року, яка фактично зводила нан?вець ?мм?грац?ю ?вре?в до Палестини. Кра?ни св?ту в?дмовлялися приймати ?вре?в, що рятувалися в?д Катастрофи, що разом ?з забороною Велико? Британ?? на переселення до Палестини фактично означало смерть для м?льйон?в. Для обходу заборони на ?мм?грац?ю в Палестину була створена п?дп?льна орган?зац?я ?Моссадле-Ал?я Бет?, яка допомагала ?вреям нелегально д?статися до Палестини ? врятуватися в?д Катастрофи.

По зак?нченн? Друго? св?тово? в?йни ?врейське населення Палестини становило 33 % пор?вняно з 11 % у 1922 роц?.

?стор?я

До незалежност?

Одним ?з центральних завдань с?он?зму було створення ?врейсько? держави. Таку державу с?он?сти вир?шили створити на територ?? Палестини. З 80-х рок?в 19 стол?ття сюди почали переселятись ?вре? з кра?н Сх?дно? ?вропи. П?сля утворення 1897 року Всесв?тньо? с?он?стсько? орган?зац?? (ВСО) с?он?сти стали створювати трести, як? ф?нансували переселення ?вре?в до Палестини.

Теодор Герцль, пров?сник створення ?врейсько? держави, 1901 року

У роки Першо? св?тово? в?йни Близький Сх?д став ареною во?нних д?й м?ж Османською ?мпер??ю та державами Антанти. Для усп?ху у в?йн? проти Османсько? ?мпер?? Антанта шукала п?дтримки у араб?в. У 1915-1916 рр. Верховний ком?сар у ?гипт? та правитель Мекки шериф Хусейн домовились про повстання араб?в проти осман?в ? визнання майбутньо? об'?днано? арабсько? держави з боку Велико? Британ??. Але у травн? 1916 року Британ?я уклала секретний догов?р ?з Франц??ю про п?сляво?нний розпод?л аз?йсько? частини Османсько? ?мпер?? (угода Сайкса-П?ко), за якою Палестина залишалась у руках Британ??.

2 листопада 1917 року м?н?стр закордонних справ Британ?? герцог Балфур виступив ?з декларац??ю, за якою його уряд дозволяв створення в Палестин? нац?онального осередку для ?вре?в. Спираючись на цей документ, ВСО стала обстоювати сво? територ?альн? претенз??. Так, у лютому 1919 року на Паризьк?й мирн?й конференц?? с?он?стська делегац?я вимагала створення ?врейського осередку, який охоплював би, кр?м Палестини, ще й п?вденний Л?ван, Голанськ? висоти, всю долину р?чки Йордан та частину Синайського п?вострова.

25 кв?тня 1920 року на конференц?? в Сан-Ремо Верховна рада Антанти надала Велик?й Британ?? мандат на управл?ння Палестиною. У преамбулу тексту мандата була включена декларац?я Бальфура.

З початку 1930-х рок?в, з? зростанням ?врейсько? присутност? на Земл? ?зра?лю, почав актив?зуватись арабський рух спротиву. У жовтн? 1930 року британський уряд випустив оф?ц?йну заяву — ?Б?лу книгу?, у як?й декларував, що чисельн?сть ?шува ма? п?длягати контролю та що ?вре? ?не повинн? претендувати на управл?ння Палестиною?. С?он?сти негативно поставились до ?Б?ло? книги? та вимагали б?льшо? самост?йност? для ?врейського населення.

П?сля Друго? св?тово? в?йни с?он?сти, вимагаючи б?льшо? самост?йност?, перейшли до мало? в?йни. Завершення колон?ального правл?ння Британ?? вже було очевидним, тому у лютому 1947 року Британ?я передала палестинське питання до ООН. 29 листопада Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюц?ю № 181 про припинення британського мандату ? розпод?л Палестини на дв? держави. 14 травня 1948 року ВСО та л?дери ?врейсько? сп?льноти Палестини проголосили створення Держави ?зра?ль зг?дно з резолюц??ю Генерально? Асамбле?.

Територ?я, яка була п?д контролем ?зра?лю до та п?сля Шестиденно? в?йни

Незалежн?сть

14 травня 1948 року оф?ц?йно проголошено про створення держави ?зра?ль, а вже наступного дня арм?? 5 арабських держав атакували ?зра?льтян — почалась Перша арабо-?зра?льська в?йна 1948-49 рок?в, результатом яко? стали 6,7 тис. км2 територ?? Палестинсько? арабсько? держави на користь ?зра?лю. 1949 року ?зра?льська арм?я захопила п?вденний Негев, 1951 року — п?вн?ч Синайського п?вострова, 1955 року провела к?лька в?йськових рейд?в проти Сир??. За п?дтримки Франц?? та Велико? Британ?? 1956-57 року ?зра?ль захопив Синайський п?востр?в до Суецького каналу та Сектор Гази. У 1965-66 вторглись до Зах?дного берега р?чки Йордан. У результат? шестиденно? в?йни 1967 року ?зра?ль захопив Зах?дний берег р?чки Йордан, сир?йськ? Голанськ? висоти та знову ?гипетський Синайський п?востр?в. 1969 року в зон? Суецького каналу в?дбулась в?йна на виснаження, 1970 року ?зра?ль напав на ?гипет.

У 1973-74 роках в?дбулась Друга арабо-?зра?льська в?йна. 1978 року ?зра?льська арм?я вторглась до П?вденного Л?вану. У серпн? 1980 року об'?днаний ?русалим проголошено столицею ?зра?лю, але св?това сп?льнота не визнала це, вс? посольства дос? перебувають у Тель-Ав?в?. У 1981 та 1982 роках ?зра?льська арм?я знову напала на Л?ван (Перша л?ванська в?йна), в?йська з якого були виведен? 2000 року. П?д час В?йни в Перськ?й затоц? 1990 року ?зра?ль зазнав нападу з боку ?раку. Перш? прям? переговори м?ж ?зра?лем ? Палестиною в?дбулися 1992 року ? вже 1993 року ?зра?ль визнав Палестинську автоном?ю ? вив?в в?йська з деяких окупованих територ?й. 1994 року був п?дписаний мирний догов?р ?з Йордан??ю. 2006 в?дбулась Друга л?ванська в?йна.

6 грудня 2017 року Президент США Дональд Трамп оф?ц?йно визнав ?русалим столицею ?зра?лю. Внасл?док р?шення Трампа США перенесли сво? посольство з Тель-Ав?ва до ?русалима 14 травня 2018 року.

Географ?я

Мапа ?зра?лю

Кордони

?зра?ль розташований на Близькому Сход? та межу? на п?вноч? з Л?ваном, на сход? з Сир??ю ? Йордан??ю, на п?вдн? з ?гиптом, на сход? та п?вденному заход? — з палестинськими територ?ями. ?з заходу береги кра?ни омивають води Середземного моря (протяжн?сть берегово? л?н?? — 188 км); на сход? частина кордону проходить по Мертвому мор? (56 км); на крайньому п?вдн? ?зра?ль ма? вих?д до Акабсько? затоки Червоного моря (10 км).

Б?льш?сть кра?н визна? кордонами Зелену л?н?ю, встановлену при п?дписанн? припинення вогню п?сля в?йни 1948—1949 рок?в, що обмежу? територ?ю загальною площею 20 770 км2, з яких близько 2 % зайнят? водою. Проте п?д фактичним контролем ?зра?лю перебувають ? деяк? ?нш? територ??, що не визнаються його сус?дами, найб?льшими з яких ? Голанськ? висоти (1 176 км2) та територ?я Сх?дного ?русалима (70 км2). Загалом, територ?я, що контролю?ться кра?ною, становить приблизно 22 072 км2, а разом ?з Палестинськими територ?ями територ?я ?зра?лю становить 27 799 км2 (для пор?вняння, площа Ки?всько? област? становить 28 131 км2).

Рель?ф

П?вн?чна частина територ?? кра?ни, яка носить назву плато Гал?лея, явля? собою п?двищену р?внину (наг?р'я) висотою в середньому 600—700 м. Гори мають складчасто-брилову будову, однак у рель?ф? складчаст?сть не дуже виражена. Найб?льший вплив на формування рель?фу зд?йснили п?зн? геолог?чн? процеси, насамперед розломи та брили. Крут? схили масив?в у багатьох районах прор?зан? вузькими та глибокими долинами. На п?вн?чному сход? кра?ни лежить п?вн?чна частина долини р?чки Йордан.

Центральна частина кра?ни — вузька низинна прибережна смуга (р?внина Шарон), яка простяглась уздовж Середземного моря. Берегова смуга слабко пор?зана, природних гаваней мало, ?дина затока — Хайфа — розташована в п?вн?чн?й частин? узбережжя.

Майже половину територ?? кра?ни займають посушлив? зони та нап?впустельне плато Негев. На п?вноч? Не?ев переходить у г?рськ? масиви. З? сходу вони опускаються до велетенського грабену Ель-Гор, найб?льш глибока частина якого зайнята Мертвим морем (максимальна глибина — 356 м) та лежить на 392 м нижче р?вня Середземного моря. На п?вдень в?д Мертвого моря до Червоного простяга?ться долина Арава.

Геолог?чна будова

Територ?я кра?ни складена переважно породами мезозою, третинно? та четвертинно? систем. Найб?льш широко поширен? верхньокрейдян? в?дклади, представлен? вапняками, мергелями та долом?тами. Вони мають потужн?сть до 750 м. У крейдяних вапняках отримали широкого розвитку карстов? процеси. Третинн? в?дклади (вапняки та п?сковики) поширен? в прибережн?й частин? ? на плато Гал?лея. В ?зра?льськ?й частин? долини Йордана зустр?чаються потужн? алюв?альн? утворення.

Корисн? копалини

Серед неметалевих корисних копалин найб?льше значення мають природний газ, кал?йн? сол?, натр?й, бром (Мертве море), г?пс, буд?вельний кам?нь (Негев), кварцов? п?ски. У верхньокрейдяних в?дкладах зустр?чаються поклади асфальт?в та фосфорит?в. Наявн? родовища зал?зних (Рам?м) та м?дних руд (Т?мна), нафти (Хел?ц), газу (морськ? газов? родовища, найб?льшими з яких ? Лев?аф?ан, Тамар, Кар?ш та Тан?н). У район? Хули видобува?ться торф, також на крайньому п?вдн? кра?ни — коштовне кам?ння. У пустел? Негев ? запаси хромово? та марганцево? руд, горючих сланц?в та слюди.

Кл?мат

Кл?мат ?зра?лю субтроп?чний середземноморського типу, ?з сухим спекотним л?том та м'якою дощовою зимою. Вл?тку переважа? троп?чне пов?тря, взимку воно чергу?ться з пов?тряними масами пом?рних широт. Рель?ф значно обумовлю? р?зноман?ття кл?матичних умов у р?зних районах кра?ни.

Перес?чна р?чна к?льк?сть опад?в р?зко спада? ?з заходу на сх?д та з п?вноч? на п?вдень: в?д 1 000 мм у Верхн?й Гал?ле? до 30 мм у район? Ейлата та в?д 500 мм у центральних районах до 50 мм на узбережж? Мертвого моря. Найб?льша к?льк?сть дощових дн?в припада? на с?чень-лютий. У ц? м?сяц? в?дносна волог?сть становить у середньому 72 %, тод? як у червн? — 47 %. Грози бувають р?дко, у середньому 7 дн?в на р?к.

Перес?чна р?чна температура на узбережж? Середземного моря 20 °C, у г?рських районах знижу?ться до 15—16 °C. Найб?льш спекотний кл?мат ма? п?вденна частина кра?ни, де середньор?чна температура перевищу? 22 °C, а перес?чна температура найспекотн?шого м?сяця 30 °C. Взимку бувають в?д'?мн? температури; абсолютний м?н?мум температури сяга? ?4 °C на висот? 750 м.

У центральних районах кра?ни, на висот? приблизно 750—800 м, при середньор?чн?й температур? 17 °C, перес?чн? м?сячн? показники коливаються в?д 9 °C у с?чн? до 24 °C у серпн?. Тут понад 300 дн?в на р?к утриму?ться температура понад 15 °C, а 160 дн?в — понад 25 °C.

Переважаючи в?три мають п?вн?чний та зах?дний напрямки: вл?тку п?вн?чн? та п?вн?чно-зах?дн?, взимку — п?вн?чно-сх?дн?. Навесн? та на початку л?та з п?вдня та п?вденного сходу дме спекотний та сухий в?тер хамсин, який сильно п?двищу? температуру та сух?сть пов?тря та негативно вплива? на рослинн?сть. У Негев? бувають пилов? бур? (в середньому приблизно 12 дн?в за р?к).

Г?дрограф?я

Долина р?чки Йордан. Гал?лея

Ресурси пр?сно? води в кра?н? оц?нюються в 1 800 млн м3 за р?к, з яких 1 100 млн м3 дають мал? р?чки та джерела, 320 млн — ?зра?льська частина Йордана, 200 млн — водотоки басейну р?чки Яркон. Пр?сну воду отримують також шляхом опр?снення морсько? води та очистки ст?чних вод. Основним резервуаром системи водопостачання кра?ни слугу? Тивер?адське озеро (К?нерет) — приблизно 4 млрд м3, в?д якого йде водог?н протяжн?стю 142 км до м?ста Рош-га-А?н, де в?н з'?дну?ться з водогоном Яркон-Негев (109 км). Нечисленн? р?чки зах?дно? частини кра?ни належать до басейну Середземного моря, б?льш?сть з них пересихають у спекотн? пори року. Сх?дна частина — безст?чна.

?рунти

У зах?дн?й частин? кра?ни, яка отриму? достатню к?льк?сть опад?в (узбережжя та схили г?р), переважають коричнев? ?рунти сухих субтроп?чних л?с?в та чагарник?в. У центральних та сх?дних районах поширен? г?рськ? с?ро-коричнев? ?рунти, на п?вдн? — ?рунти субтроп?чних пустель. Деяк? г?рськ? д?лянки не мають ?рунтового покриву. У прибережн?й смуз? вм?ст гумусу у верхньому горизонт? (до 10 см) сяга? 2,4 %, а на глибин? 1 м — до 0,75 %.

Флора

Тамариск. Пустеля Негев

Флора ?зра?лю р?зноман?тна — нарахову? б?льш як 2 000 вид?в, 115 з яких ендем?чн?. Рослинн?сть б?льшо? частини кра?ни належить до середземноморсько? л?сово? п?добласт? голарктично? област?. Власне середземноморський елемент становлять в?чнозелен? дерева та чагарники: лавр, платан, маслина, алеппська сосна, чорна сосна, рускус, дуб, ?нжир, самшит, папорот?, асфоделов?, ладанников?. Зустр?чаються сх?дноаз?йськ? види: волоський гор?х, виноград. Поширен? терпентинове ф?сташкове дерево, ял?вець звичайний, суничник, сир?йський клен. У горах зростають також таборський дуб та платан.

У центральн?й та сх?дн?й частин? кра?ни переважають колюч? чагарники: макв?с, гарр?га, фр?гана. Дерева представлен? головним чином соснами, в?чнозеленими дубами, кипарисами. У район? Мертвого моря (там, де ?рунтов? води залягають високо ? нема? засоленост?) зустр?чаються представники троп?чно? флори: африканськ? види акац?й та ?н. На крайньому п?вдн? (на берегов?й р?внин?, у п?вденн?й частин? грабена та на височинах) поширен? солончаки з р?дким покривом ?з чагарник?в та нап?вчагарник?в, а також з ефемерами, як? розвиваються т?льки п?сля дощу. Для цього району характерн? солянков?, сведа, лебедов?, саксаул, полин, гармала та ?н.

Важливу роль в?д?грають так? культурн? рослини як: зернов? культури (пшениц?, ячм?нь), цитрусов?, персиков? та гранатов? дерева, маслини, у п?вденних районах — ф?н?ков? пальми.

Фауна

Верблюди

Територ?я ?зра?лю входить до складу середземноморсько? п?добласт? палеарктично? фаун?стично? област?. ?з хижих ссавц?в характерн? смугаста г??на, каракал, шакал. Поширен? копитн?, гризуни. ?з птах?в часто зустр?чаються дрохви, жайворонки, рябчики, б?логоловий сип, яструбиний орел, великий п?дорлик, бородань, чорний гриф, шул?ка, канюк, дек?лька вид?в сокол?в, стерв'ятник, малий яструб, сич? ? сови: сипуха, пугач, неясить; водяться лелеки, чапл?, пел?кани, одуди, сойки, мартини, ворони, кам'ян? кур?пки та ?нш?. По вс?й територ?? зустр?чаються плазуни — ящ?рки, зм?? (удав, р?зн? види гадюк та ?н.). ?з домашн?х тварин найважлив?ше значення мають кон?, в?слюк, др?бна рогата худоба, у низц? район?в — верблюди. У травн? 2008 року нац?ональним птахом ?зра?лю був обраний одуд — понад 35 % населення проголосували за нього.

Населення

Етнокультурн? групи населення ?зра?лю за населеними пунктами

Населення ?зра?лю становить 8 628 600 ос?б (6 990 700 у 2005; 3 902 400 у 1983), у тому числ? 1 794 748 ос?б — араб?в.

Ц?кавим ? факт посмертного надання громадянства ?зра?лю 6 млн ?вреям, що загинули п?д час Голокосту.

Дороговказ трьома мовами

Мови

Оф?ц?йною мовою в кра?н? ? ?врит. До 2018 року арабська мова також була оф?ц?йною, п?сля зм?ни закону ма? особливий статус. Поширен? серед населення також рос?йська, англ?йська, ?диш, укра?нська та ?нш? ?вропейськ? й аз?йськ? мови.

Основн? показники

• В?кова структура населення (2007, оц?нка): 0-14 рок?в — 26,1 % (чолов?ки 858 246 ос?б, ж?нки 818 690 ос?б); 15—64 рок?в — 64,2 % (чолов?ки 2 076 649, ж?нки 2 046 343); 65 рок?в та стар?ш? — 9,8 % (чолов?ки 269 483, ж?нки 357 268)
• Середн?й в?к населення (2007, оц?нка) — 29,9 рок?в, з них чолов?ки — 29,1, ж?нки — 30,8
• Тривал?сть життя (2007, оц?нка) — 79,59 рок?в, з них чолов?ки — 77,44, ж?нки — 81,85
• Загальний (брутто) коеф?ц??нт в?дтворення (2007, оц?нка): 2,38 народжених д?тей на 1 ж?нку
• Здоров'я населення (2007, оц?нка): нос??в В?Л, у тому числ? ? хворих на СН?Д, — 0,1 %
• Писемн?сть (2004, оц?нка) — 97,1 %, з них чолов?ки — 98,5 %, ж?нки — 95,9 %

Етн?чний склад

На 2017 р?к у кра?н? проживало:

• ?вре? — 74,7 %, з них народжен? в ?зра?л? — 67,1 %, ?вроп? та П?вн?чн?й Америц? — 22,6 %, Африц? 5,9 %, Аз?? 4,2 %
• не ?вре?: араби — 20,8 %, ?нш? — 4,5 % (головним чином черкеси, в?рмени)

В?роспов?дання

На 2004 р?к найпоширен?шими представниками рел?г?й були:

• Юде? — 76,4 %
• Мусульмани — 15,9 %
• Християни — 2,1 % к?льк?сно це 182 тисяч? християн, серед яких, 75,8 % з яких — араби, як? прийняли християнство, у в?дсотках араби — 1,7 %
• Друзи — 1,6 %
• ?нш? — 1,6 %
• Невизначен? — 3,9 %

Густота населення

Перес?чна густота населення становить 326 людей на км2 (2003). Максимальна концентрац?я жител?в характерна для прибережно? р?внини, де проживають 3/4 ?врейських та майже 2/3 арабських громадян ?зра?лю. У Тель-Ав?вському окруз? густота населення сяга? понад 6 000 ос?б/км2, у район? Хайфи — 1 500 ос?б/км2. В?дносно густо заселен? ?русалимський (800 ос?б/км2), Центральний (700) та П?вн?чний (200) округи. У П?вденному окруз?, який займа? понад 2/3 територ?? кра?ни, прожива? 13 % ?зра?льських громадян, а густота населення сяга? 40 ос?б/км2.

М?ське та с?льське населення

За прийнятою в ?зра?л? 1983 року класиф?кац??ю, якщо населений пункт нарахову? понад 2 тис. ос?б, в?н вважа?ться м?стом, в ?ншому випадку — селом. За такою класиф?кац??ю м?стяни становлять 90 % населення кра?ни (в ?русалимському окруз? — 95 %, П?вн?чному — 78 %, Хайфському — 94 %, Центральному 90 %, Тель-Ав?вському — 99,9 %, П?вденному — 80 %), а селяни — 10 %.

Тель-Ав?в

Найб?льш? м?ста

Хайфа

Найб?льш? агломерац??: Тель-Ав?в — 2 752 000 мешканц?в, Хайфа — 865 000 мешканц?в. У таблиц? нижче наведен? м?ста з населенням понад 40 тис. мешканц?в станом на 2005 р?к.

1	?русалим	701 000		13	Ашкелон	110 000		25	К?р'ят-Гат	49 000
2	Тель-Ав?в	365 000		14	Реховот	103 000		26	Г?вата?м	47 000
3	Хайфа	274 000		15	Герцл?я	83 000		27	Акко	46 000
4	Р?шон-ле-Ц?он	226 000		16	Кфар-Сава	81 000		28	Нацрат-?лл?т	46 000
5	Ашдод	207 000		17	Хадера	78 000		29	Карм?ель	45 000
6	Беер-Шева	191 000		18	Раанана	73 000		30	Ейлат	45 000
7	Петах-Т?ква	179 000		19	Лод	70 000		31	Мод??н	44 000
8	Нетанья	170 000		20	Бейт-Шемеш	66 000		32	Ход-ха-Шарон	42 000
9	Холон	166 000		21	Назарет	64 000		33	Умм-ель-Фахм	41 000
10	Бней-Брак	141 000		22	Рамла	64 000		34	К?р'ят-Моцк?н	41 000
11	Бат-Ям	132 000		23	Нагар?я	51 000		35	Твер?я	41 000
12	Рамат-Ган	126 000		24	К?р'ят-Ата	50 000		36	Афула	40 000

Укра?нська д?аспора

Вих?дц?в з Укра?ни (як етн?чних ?вре?в, що народилися в Укра?н? ? згодом ем?грували в ?зра?ль, так ? етн?чних укра?нц?в — мешканц?в ?зра?лю) — за приблизними п?драхунками 300—400 тис. ос?б.

Державно-пол?тичний устр?й

Правова система

?зра?ль не ма? конституц?? ? на територ?? ?зра?лю д?ють британськ? закони^{[джерело не вказане 2083 дн?]} ? юридичне право, а також закони, прийнят? Кнесетом (парламент ?зра?лю). 2003 року конституц?йна ком?с?я Кнесету почала п?дготовку конституц??. Станом на 2017 ця робота ще не була завершена.

Система влади

Буд?вля кнесету

В ?зра?л? зам?сть ?дино? конституц?? д?? зведення основних закон?в. Починаючи з 1958 року було прийнято 14 таких акт?в, 11 з яких залишаються в сил?. Серед них закон про кнесет (1958), про уряд (2001), про арм?ю (1976), про столицю ?зра?лю ?русалим (1980), про свободу ? г?дн?сть людини (1992).

Парламент

Держава ?зра?ль — парламентська республ?ка. Вищим законодавчим органом ? однопалатний парламент — кнесет (з ?вриту — ?збори?), який склада?ться з? 120 депутат?в. Вибори до кнесету загальн?, прям? при та?мному голосуванн?. Виборц? голосують не т?льки за списки, як? висунули пол?тичн? парт??, але й за блоки парт?й, як? можуть виступати за ?диним списком. Характерно те, що число списк?в у ход? вибор?в до кнесету, як правило, перевищу? число пост?йних пол?тичних парт?й. М?сця в парламент? розпод?ляються пропорц?йно числу голос?в, поданих за кожен список, але не менше 1 % вс?х голос?в. Кнесет обира?ться на 4 роки. При необх?дност? можуть бути призначен? достроков? вибори. Зас?да? кнесет не менше 8 м?сяц?в за р?к, збираючись на 2 сес?? щор?чно. Зас?дання, як правило, в?дкрит?, протоколи видаються т?льки на ?врит?. Процедура роботи в парламент? визнача?ться спец?альними законами.

Каб?нет президента

Президент

Глава держави — президент — вибира?ться кнесетом на 7 рок?в. Президент не може бути переобраним на другий терм?н (до 2000 року президент м?г бути обраним на два п'ятир?чних терм?ни). В?н ма? чисто представницьк? функц??, на кшталт функц?й конституц?йного монарха. У 2021 роц? президентом ?зра?лю був обраний ?цхак Герцо?.

Уряд

З?рка Давида

Уряд ?зра?лю представлений каб?нетом м?н?стр?в. В?н ? центральним виконавчим органом у систем? державно? влади, а його глава — прем'?р-м?н?стр — фактично головною посадовою особою кра?ни, яка визнача? внутр?шню та зовн?шню пол?тику. Формально уряд в?дпов?дальний перед кнесетом. Уряд приступа? до виконання сво?х обов'язк?в п?сля того, як його глава викладе в кнесет? програму д?яльност? уряду ? оголосить про його склад, а парламент з? свого боку висловить уряду вотум дов?ри. Прем'?р-м?н?стром ?зра?лю ? Беньям?н Нетаньягу.

Округи ?зра?лю: (1) П?вн?чний, (2) Хайфський, (3) Центральний, (4) Тель-Ав?вський, (5) ?русалимський, (6) П?вденний, (А) Голанськ? висоти,
(B) Юдея ? Самар?я, (С) сектор Газа

Державна символ?ка

Гербом ?зра?лю ? культовий семисв?чник — менора.

Державний прапор ?зра?лю, р?шенням державно? ради в?д 26 жовтня 1948 року, ? полотно з б?лого поля, на якому зображен? син? смуги зверху та знизу та синя шестикутна з?рка (?З?рка Давида?) посередин?.

Г?мн ?зра?лю — ?Гат?ква? (?Над?я?). Текст поета Нафтал?-Герца ?мбера, автор музики нев?домий. Слова були опубл?кован? 1887 року, з 1897 року ?Хат?ква? стала с?он?стським г?мном, а п?сля утворення держави ?зра?ль — державним г?мном.

?деолог?я

М?жнародний с?он?зм явля? собою форму ?врейського нац?онал?зму, яка пану? в Держав? ?зра?ль та ?врейських сп?льнотах низки розвинених кра?н. Пол?тичний с?он?зм — це напрямок, який безпосередньо пов'язаний з ?де?ю утворення ?врейсько? держави. В?н виник у к?нц? XIX ст. Для цього пер?оду було характерне посилення нац?онального тиску, з одного боку, а з ?ншого — поява численних ?деолог?чних теч?й. С?он?зм в?добража? уявлення того часу про шляхи вир?шення проблем, як? стоять перед ?врейськими сп?льнотами в кра?нах ?хнього проживання.

?зра?ль та апарте?д

За звинуваченнями дек?лькох правозахисних орган?зац?й, в ?зра?л? широко запроваджена система апарте?ду. М?жнародна правозахисна орган?зац?я Amnesty International, зокрема, констату?: ?У ?зра?л? б?льш?сть закон?в безумовно ? дискрим?нац?йними. Вони сягають до моменту утворення держави ?зра?ль 1948 року, яке мало жорстоку пам'ять перенесеного ?вреями в ?вроп? факту расистського геноциду п?д час Друго? св?тово? в?йни, ? тому ?зра?ль був заснований на понятт? ?врейсько? держави для ?вре?в?.

Адм?н?стративно-територ?альний под?л

Територ?я ?зра?лю под?ля?ться на 6 округ?в (махоз), 15 п?докруг?в (нафа) та на 50 природних рег?он?в.

Округ	Площа, км2	Населення, ос?б (2005)	Столиця
?русалимський (?рушала??м)	652	851 400	?русалим
Тель-Ав?вський (Тель-Ав?в)	171	1 190 000	Тель-Ав?в
П?вденний (Даро?м)	14 231	1 002 400	Беер-Шева
П?вн?чний (Цафо?н)	3 324	1 185 400	Назарет
Центральний (Мерка?з)	1 276	1 649 800	Рамла
Хайфський (Хейфа?)	863	858 000	Хайфа
Юдея ? Самар?я (?худа? веШомро?н) (п?д контролем Палестини)	5878	285 000	Ар?ель

Збройн? сили

Моряки ВМС

?зра?ль ? одн??ю з найб?льш м?л?таризованих держав св?ту, що поясню?ться його геопол?тичним становищем. Арм?я оборони ?зра?лю (ЦАГАЛ) комплекту?ться на основ? загального в?йськового призову (до в?йська моб?л?зуються ус? чолов?ки та ж?нки, що досягли 18-р?чного в?ку та визнан? придатними до несення служби). Арм?я нал?чу? 176 500 активних в?йськовослужбовц?в та 445 000 резерв?ст?в. Арм?я оборони ?зра?лю склада?ться з Сухопутних в?йськ, В?йськово-пов?тряних та В?йськово-морських сил.

Економ?ка

?зра?льський новий шекель

?зра?ль вважа?ться одн??ю з найрозвинен?ших кра?н п?вденно-зах?дно? Аз??. Кра?на займа? перше м?сце в рейтингу Всесв?тнього банку ?Легк?сть ведення б?знесу? та в рейтингу Всесв?тнього економ?чного форуму ?Св?това конкурентоздатн?сть?. У рейтингу ?Найкращ? кра?ни для ведення б?знесу? журналу Forbes ?зра?ль займа? 16 м?сце у св?т?. ?зра?ль займа? 2 м?сце у св?т? п?сля США за к?льк?стю новоутворених компан?й та ма? найб?льше представництв у списку компан?й NASDAQ за межами П?вн?чно? Америки.

Промислов? вироби: високотехнолог?чн? продукти, деревина ? пап?р, фосфати, ?жа, напо?, тютюн. Рослинництво: цитрусов?, овоч?, бавовна. Тваринництво (2004): 400 тисяч гол?в худоби; 40 м?льйон?в курей; кози — 64 тисяч?; свин? — 195 тисяч; в?вц? — 390 тисяч. Рибальство (2003): 24,831 метричних тонн. Електрика (2003): 44,2 млрд кВтГ. Експорт: цитрусов? й ?нш? фрукти, авокадо, добрива, алмази, пластмаса, нафтох?м?кати, текстиль, електрон?ка (в?йськова, медична, наукова, промислова), електронно-оптичн?, прециз?йн? ?нструменти, л?таки ? ракети.

Зайнят?сть (1996): 2,6 % — с?льське ? л?сове господарство, 20,2 % — промислов?сть, 7,5 % — буд?вництво, 12,8 % — торг?вля, 6,2 % — транспорт ? зв'язок, 13,1 % — ф?нанси ? б?знес, 6,4 % — особист? послуги, 31,2 % — сусп?льн? послуги.

Ф?нанси

• Нац?ональний дох?д (2006) — 141 млрд дол.; на душу населення — 23 500 дол.; зростання — +4,1 %.
• ?мпорт (2006) — 36,8 млрд дол. Партнери: США — 15 %, Бельг?я — 10,1 %, Н?меччина — 7,5 %, Швейцар?я — 6,5 %, Велика Британ?я — 6,1 %, Укра?на — 4,5 %. Експорт (2006) — 34,4 млрд дол. Партнери: США — 36,8 %, Бельг?я — 7,5 %, Гонкон? — 5,0 %, Укра?на — 2,7 %.
• Туризм — 11,6 млрд дол.
• Бюджет (2006) — 52,5 млрд дол. Державн? резерви — 17,9 млрд дол.

М?жнародний аеропорт ?мен? Бен-?ур?она ? найб?льшим м?жнародним аеропортом ?зра?лю

Економ?чне районування

У ?зра?л? вид?ляють 4 економ?чн? райони.

• Промисловий. Тель-Ав?в ? його околиц? — ядро промислово?, ф?нансово?, торгово? ? культурно? д?яльност?, що доповню?ться в деяких м?сцях ?нтенсивним агровиробництвом.
• Приморський район сформувався навколо Хайфи, головного морського порту кра?ни ? центру важко? ?ндустр??. У цьому район?, що тягнеться на сх?д до долини ?зреел ? пагорб?в Гал?ле?, розвинен? с?льське, рибне ? л?сове господарство, а також промислов?сть ? судноплавство.
• ?русалим ? його околиц?.
• П?вденний економ?чний район охоплю? весь п?вдень ? займа? ? площ? кра?ни. В?н тягнеться в?д середземноморського порту Ашдод на заход? до Мертвого моря на сход?, а на п?вдн? досяга? Ейлата.

Туризм

Туризм ? важливою статтею доход?в ?зра?лю. Безл?ч культурних та арх?тектурних пам'яток трьох авраам?чних рел?г?й стають м?сцем паломництва щор?чно для сотень тисяч людей, а велика к?льк?сть ?сторичних м?сць, пляжн? зони трьох мор?в, теплий кл?мат та водночас засн?жен? г?рськ? вершини гори Хермон приваблюють турист?в з? всього св?ту.

У 2013 роц? кра?ну в?дв?дали 3,5 млн турист?в. З? США — 623 000 (18 % в?д загально? к?лькост?), з Рос?? — 603 000, Франц?? — 315 000, Н?меччини — 254 000. Б?льш?сть при?жджих — християни (53 %) ? ?вре? — (28 %). Найб?льш популярними серед турист?в стали ?русалим, Тель-Ав?в, Назарет, Вифле?м, Хайфа, Ейлат, курорти Мертвого моря. Доходи за р?к становили 40 млрд шекел?в (11,5 млрд дол.).

9 лютого 2011 року було скасовано в?зовий режим з Укра?ною. Це вплинуло на зб?льшення к?лькост? турист?в, але на завад? залиша?ться велика варт?сть тур?в в?дносно ?нших середземноморських курорт?в (на 30-40 % дорожче, н?ж в?дпочинок у ?гипт? чи Туреччин?).

З 1 липня 2024 року ?зра?ль запровадив додатков? обмеження на в’?зд громадян Укра?ни. У в?дпов?дь Ки?в запроваджу? сво? обмеження для ?зра?льських громадян, пов?домило посольство Укра?ни в ?зра?л?.

Осв?та ? наука

Осв?та

?зра?ль ма? одну з найтривал?ших у св?т? систему осв?ти, разом з Япон??ю под?ляючи за цим показником друге п?сля П?вденно? Коре? м?сце в Аз??. Також, зг?дно з даними ЮНЕСКО, ?зра?ль ма? найвищий р?вень письменност? в П?вденно-Зах?дн?й Аз??.

Тель-Ав?вський ун?верситет

Зг?дно ?з законом про осв?ту, ухваленим 1953 року, школи в ?зра?л? под?ляються на к?лька тип?в: державн? (св?тськ?), арабськ?, державно-рел?г?йн? та незалежн?, багато з незалежних шк?л ? ?невизнаними? м?н?стерством осв?ти. Державн? св?тськ? школи ? найб?льшою групою шк?л ? в?дв?дуються б?льш?стю ?врейських ? неарабських учн?в в ?зра?л?. Б?льш?сть араб?в в?дправляють сво?х д?тей у школи, де основною мовою навчання ? арабська, що надал? заважа? д?тям здобути хорошу осв?ту ? роботу через слабке волод?ння гебрейською мовою. Незалежн? школи ? найр?зноман?тн?шою групою. Тод? як у ?визнаних? незалежних школах, як ? у решт? категор?й, 75 % предмет?в входять до обов'язкового списку, невизнан? можуть самост?йно обирати програму навчання. Серед них, зокрема, ультраортодоксальн? та християнськ? школи.

Осв?та в ?зра?л? обов'язково для д?тей в?д 5 до 18 рок?в. Шк?льна осв?та розд?лена на три ступен?: початкова школа (1—6 класи), середня школа (7—9 класи), вища школа (10—12 класи). Протягом навчання у вищ?й школ? учн? поступово складають ?спити, за результатами яких вони отримують атестат зр?лост? (геб. теудат ба?рут), необх?дний для вступу до вищих навчальних заклад?в, що також вимага?ться багатьма працедавцями. Знання основних предмет?в — математики, Тори, гебрейсько? мови, ?зра?льсько? ? св?тово? л?тератури, англ?йсько? мови й ?стор?? ? обов'язковим для отримання атестата. В арабських, християнських ? друзьких школах екзамен з? знання Тори зам?ню?ться екзаменом з ?сламу, християнства або рел?г?? друз?в. Т?, хто не бажа? складати або нездатний пройти ц? ?спити, отримають диплом про зак?нчення школи ?ншого типу. 2003 року б?льш як половина ?зра?льських школяр?в отримала атестат зр?лост?.

Держава ф?нансу? б?льш?сть вищих навчальних заклад?в, що значно зменшу? варт?сть осв?ти. Всього в ?зра?л? в?с?м ун?верситет?в:

• ?врейський ун?верситет — найстар?ший та найпрестижн?ший у кра?н?
• Тель-Ав?вський ун?верситет
• Техн?он — один з найв?дом?ших у св?т? техн?чних виш?в
• ?нститут Вейцмана
• Ун?верситет Бар-?лана
• Хайфський ун?верситет — власник найб?льшо? б?бл?отеки на Близькому Сход?
• Ун?верситет Бен-Гур?она

Решта суто ?зра?льських вищих навчальних заклад?в назива?ться коледжами, серед яких як рег?ональн?, тобто ф?л?? ун?верситет?в, так й незалежн?. Сутт?ву частку вищо? осв?ти таких зд?йснюють понад 30 ф?л?й ?ноземних вищих навчальних заклад?в.

?зра?ль займа? одне з перших м?сць у св?т? за числом жител?в, що мають вищу осв?тою (20 % населення). Позитивно на цей показник вплива? не т?льки ?зра?льська осв?та, але й приток ?мм?грант?в з колишнього СРСР, 40 % яких мали диплом про зак?нчення вищого навчального закладу.

Наука ? технолог??

Прискорювач заряджених частинок, ?нститут Вейцмана, Реховот

Початок ?зра?льськ?й науц? поклали спроби перетворити практично дику та неосво?ну територ?ю на сучасну кра?ну. Зараз, завдяки осв?т? ?зра?льська наука стала дуже р?зноман?тною та вкрива? численн? галуз? науки. Число людей, залучених до наукових досл?джень ? технолог?чних розробок, так само як ? в?дсоток витрат щодо ВВП — серед найвищих у св?т?. Багато наукових досл?джень також ведеться у сп?впрац? з ?ншими кра?нами.

Понад 80 % вс?х наукових роб?т, що приводять до публ?кац?й, проводиться в ун?верситетах, ун?верситети ? основними центрами фундаментально? науки в кра?н?, що проводиться на найвищому св?товому р?вн?. Так, чотири громадянина ?зра?лю стали лауреатами Нобел?всько? прем?? в наукових дисципл?нах ? в?н займа? перше м?сце у св?т? по числу наукових публ?кац?й на душу населення. Але фундаментальна наука не ? ?диним напрямком д?яльност? ун?верситет?в, на що вказу? велике число патент?в, отриманих ними, ?хн? зв'язки з промислов?стю та усп?шна робота багатьох досл?дницьких центр?в, заснованих поруч з ун?верситетами.

Ар? Варшель, лауреат Нобел?всько? прем?? з х?м?? за 2013 р?к.

Найб?льшою галуззю промисловост? кра?ни, що використову? передов? технолог??, ? в?йськова промислов?сть. В ?зра?л? виробляються найр?зноман?тн?ш? продукти в?йськового призначення, в?д амун?ц??, ручно? збро?, тако? як автомат Uzi, артилер?? ? ймов?рно найкращого в св?т? танку Меркава до найсучасн?ших електронних в?йськових систем, таких як систем протиракетно? оборони Arrow, безп?лотн? л?тальн? апарати, ав?он?ка та ц?л? л?таки. Великою частиною ?зра?льського в?йськового комплексу ? електрон?ка, що не обмежу?ться в?йськовими застосуваннями, але розвинута й у цив?льному сектор?.

?зра?ль також в?домий високим техн?чним р?внем с?льського господарства, системами комп'ютерного контролю та автоматизац?? с?льськогосподарських процес?в. Волод?ючи м?зерними водними ресурсами, ?зра?ль ма? в сво?му розпорядженн? розвинен? водозбережн? технолог??, включаючи краплинне зрошування, винайдене в ?зра?л?..

?зра?ль також ? одним з л?дер?в у використанн? сонячно? енерг?? на душу населення, розробивши деяк? з найсучасн?ших технолог?й сонячно? енергетики, а ?зра?льськ? компан?? працюють над енергетичними про?ктами по всьому св?ту. Хоча ?зра?ль поки що лише плану? буд?вництво великих сонячних електростанц?й, понад 90 % домогосподарств використовують сонячну енерг?ю для об?гр?ву води. Зг?дно з даними М?н?стерства нац?онально? ?нфраструктури, щороку кра?на збер?га? близько 2 млн барел?в нафти завдяки використанню сонячно? енерг??, чому, зокрема, допомага? спекотний сонячний кл?мат кра?ни та наявн?сть в?льних пустельних д?лянок.

Б?льш того, ?зра?ль ? одн??ю з восьми кра?н, здатних самост?йно виробляти ? запускати супутники. Вже 1988 року ?зра?ль запустив св?й перший супутник сер?? Офек (?вр. ????) ?Офек-1? з космодрому Пальмах?м. Бюджет ?зра?льсько? косм?чно? програми становить усього 1 млн долар?в США, без урахування фонд?в ?нвестованих у про?кт ?Венус? (близько 7 м?льйон?в долар?в) з приблизно 70 м?льйон?в, що вид?ляються щор?чно для ?зра?льсько? в?йськово? програми.

?зра?ль також вважа?ться одн??ю з кра?н, що мають ядерну зброю, арсенал яко? оц?ню?ться в понад 150 одиниць, а для ?? доставки ?сну? повноц?нна ядерна тр?ада. Тим не менш уряд кра?ни н?коли не визнавав наявност? ядерно? збро?, а детал? про не? стали в?дом? лише через десятир?ччя п?сля початку роб?т, завдяки к?льком випадкам витоку ?нформац??, найв?дом?ший з яких трапився завдяки сп?вроб?тнику Центру ядерних досл?джень Негев (у м?ст? Д?мона) Мордехаю Вануну. Хоча ?зра?ль ще не ма? атомних електростанц?й, зараз плану?ться буд?вництво АЕС у Негев?, що може бути завершене до 2015 року.

Культура

Л?тература

Ел?езер Бен-?гуда

?зра?льська л?тература — це переважно поез?я й проза на ?врит? як частина ренесансу ?вриту як розмовно? мови ?з середини XIX стол?ття. Невелика частина книг виходить на ?нших мовах, таких як арабська, англ?йська ? рос?йська. За законом два прим?рники вс?х друкованих видань у ?зра?л? повинн? направлятися в ?врейську нац?ональну й ун?верситетську б?бл?отеку ?русалимського ?врейського ун?верситету. 2001 року цей закон був зм?нений ? включив також коп?? ауд?о- ? в?деозапис?в та ?н. недрукованих видань. 2006 року 85 % з 8000 книг, спрямованих у б?бл?отеку були на ?врит?. Тиждень гебрейсько? Книги проводиться щор?чно в червн? й включа? книжков? ярмарки, публ?чн? читання й виступи ?зра?льських письменник?в по вс?й кра?н?. Протягом цього тижня вруча?ться й головна ?зра?льська л?тературна нагорода Прем?я Сапир.

1966 року ?зра?льський письменник Шмуель Йосеф А?нон розд?лив Нобел?вську прем?ю з л?тератури з н?мецькою письменницею ?врейського походження Нелл? Закс.

Музика ? театр

?зра?льська музична культура складалася на основ? нац?ональних музичних культур палестинських ?вре?в та араб?в, а також музичних традиц?й, принесених ?вреями, що переселилися до ?зра?лю з р?зних кра?н. Ряд сучасних музичних установ (в тому числ? ф?лармон?я та оперний театр) були закладен? за час?в британського мандату на управл?ння Палестиною, ?нш? з'явились вже за час?в незалежност?.

Музе?

Храм Книги

Яд Вашем

Найв?дом?шим музе?м та одним з найважлив?ших культурних установ кра?ни ? Музей ?зра?лю в ?русалим?. Музей присвячений мистецтву та археолог?? та ? м?сцем збер?гання Суво?в Мертвого моря ? величезно? колекц?? предмет?в юдейсько? ?стор?? та ?вропейського мистецтва. Також дуже в?домий музей Холокосту Яд Вашем у ?русалим? — найб?льший у св?т? арх?в ?нформац??, присвячено? ц?й стор?нц? св?тово? ?стор??.

Серед ?нших музе?в, багато присвячено археолог?? та стародавн?й ?стор??, перш за все через розташування Палестини на перехрест? багатьох культур. Серед музе?в ц??? категор?? Рокфелер?вський музей, Музей б?бл?йних кра?н та Башта Давида в ?русалим?, Ерец-?сраель у Тель-Ав?в?, Музей спадщини вавилонських ?вре?в в Ор-?гуд?, частина Хайфського музею ? Музей Хечта в Хайф? та багато др?бн?ших музе?в по вс?й кра?н?. К?лька ?сторичних музе?в присвячен? вже п?зн?ш?й ?стор?? ?врейського народу та кра?ни ?зра?ль. Серед них Музей Д?аспори на кампус? Тель-Ав?вського ун?верситету — ?нтерактивний музей, присвячений ?стор?? ?врейських сп?льнот всього св?ту, та Музей Незалежност?.

Музе? мистецтва в кра?н? також численн? та представляють р?зноман?тн? культурн? традиц?? кра?ни та св?ту. Кр?м загальних колекц?й Тель-Ав?вського музею мистецтв ? вже згаданих Музею ?зра?лю та Хайфського музею тут ? музе? ?врейського, ?сламського, руського, далекосх?дного ? японського мистецтва. Кр?м основних музе?в у великих м?стах, к?лька в?домих музе?в ? в невеликих поселеннях. Так, музей М?шкан-Ле-Оманут у кибуц? Ейн-Харод-Меухад вважа?ться найб?льшою картинною галере?ю на п?вноч? кра?ни.

Свята

День ?русалима — свято, присвячене столиц? ?зра?лю.

Вих?дний день в ?зра?л? — субота. П'ятниця — день скорочений.

• Рош ха-шана — символ?зу? настання ?врейського нового року, б?бл?йне свято.
• Йом к?пур — день спокутування гр?х?в
• Суккот — свято врожаю.
• Шм?н?-ацерет — С?мхат-тора.
• Ханука — у пам'ять про перемогу над грецькою арм??ю ? перемогу ?врейського духу над ?долопоклонниками — елл?нами.
• Ту б?-шват — день дерев.
• Песах — свято зв?льнення з ?гипетського рабства.
• День Катастрофи ? геро?зму — у пам'ять про ш?сть м?льйон?в ?вре?в, як? загинули п?д час Друго? св?тово? в?йни.
• День пам'ят? полеглих во?н?в — у пам'ять про вс?х ?вре?в, як? в?ддали сво? життя за утворення ? незалежн?сть держави ?зра?ль.
• Лаг ба-омер — у пам'ять про повстання Бар-Кохб? проти Риму.
• День ?русалима — свято, присвячене столиц? ?зра?лю.
• Тиша бе-ав — день руйнування Першого ? Другого Храм?в
• День незалежност? ?зра?лю — Державне свято. 29 листопада 1947 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюц?ю з закликом до утворення ?врейсько? держави в ?рец ?сраель. У 5-ий день м?сяця ?яра 5708 р. (14 травня 1948 р.) Нац?ональна Рада на чол? з Давидом Бен Гур?оном проголосила утворення ?врейсько? держави в ?рец ?сраель, що отримав назву Держава ?зра?ль.

Наступного року, п?сля того як новонароджена держава геро?чно в?дбила напад п'яти арабських держав, Кнесет (парламент ?зра?лю) ухвалив закон про нац?ональне свято в 5-ий день м?сяця ?яра, яке отримало назву Йом га-Ацмаут — День Незалежност?.

У перш? роки п?сля утворення держави свято в?дзначалося безпосередн?ми проявами радост?, п?снями ? танцями на вулицях. Арм?я була горд?стю нац??, тому вражаюч? в?йськов? паради були кульм?нац??ю свята. З плином рок?в в?йськов? паради проводитися перестали. Здавалося недоречним влаштовувати пишн? оф?ц?йн? урочистост?, оск?льки ентуз?азм перших рок?в дещо ослаб.

Дехто вол?? в?дзначати Йом га-Ацмаут вечорами в кол? друз?в, влаштовуючи прогулянки ? п?кн?ки, в?дв?дуючи нов? п?дпри?мства, громадськ? заклади ? в?йськов? бази — наочн? св?дчення розвитку кра?ни.

?снують ? публ?чн? церемон??, як? стали традиц?йними: церемон?я запалення смолоскип?в на гор? Герцля, що знамену? оф?ц?йний початок Йом га-Ацмаут; нагородження нац?ональними прем?ями ?зра?лю; М?жнародна молод?жна в?кторина з Танаху (покликана п?дкреслити особливий зв'язок дол? держави з Танахом, а народу ?зра?лю — з його традиц??ю ? славним минулим).

Див. також

• Арабо-?зра?льський конфл?кт
• ?вре?
• Юда?зм

Джерела та л?тература

• ?. Д. Ком?ренко. ?зра?лю утворення // Укра?нська дипломатична енциклопед?я: У 2-х т. / Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. — К: Знання Укра?ни, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• Кра?на стартап?в: ?стор?я ?зра?льського економ?чного дива / Д. Сенор, С. Сингер ; [пер. з англ. М. Луз?на]. — 3-? вид. — Ки?в: Yakaboo Publishing, 2019. — 368 с. — ISBN 966-97633-0-3.

Посилання

Сайти оф?ц?йних установ ?зра?лю

• Урядовий портал ?зра?лю
• М?н?стерство закордонних справ ?зра?лю [Арх?вовано 18 серпня 2006 у Wayback Machine.]
• Портал президента ?зра?лю [Арх?вовано 8 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• Оф?с Прем'?р-м?н?стра ?зра?лю [Арх?вовано 14 липня 2015 у Wayback Machine.]
• М?н?стерство оборони ?зра?лю
• Посольства ?зра?лю за кордоном [Арх?вовано 6 липня 2014 у Wayback Machine.]

Публ?кац??

• Володимир Хан?н. Як формувалась ?зра?льська ?дентичн?сть // Zbruch, 15.07.2015 [Арх?вовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Жанна Безп'ятчук. Середн?й клас ? сир // Укра?нський тиждень, № 34 (199), 18.08.2011 [Арх?вовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Петро Андрусечко. Роздор?жжя рел?г?й // Укра?нський тиждень, № 31 (144), 29.07.2010 [Арх?вовано 24 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• ?? Сорман. ?зра?ль: одна земля для трьох народ?в // ABC, 17.08.2015; укр. переклад — Zbruch, 18.08.2015 [Арх?вовано 8 вересня 2015 у Wayback Machine.]