华为诉三星侵权获赔8000万 专利强国还须以质胜
П?вденн? слов'яни — п?дгрупа слов'янських народ?в та племен, яка визнача?ться сп?льними географ?чними та мовними ознаками.
До п?вденнослов'янських народ?в належать: серби, хорвати, македонц?, болгари, словенц?, чорногорц?, босн?йц?.
?стор?я
ред.Ранн? часи
ред.Мало що в?домо про слов'ян до V стол?ття нашо? ери. ?х ?стор?ю до цього можна умовно припустили т?льки через попередньо ?ндо-?вропейськ? археолог?чн? та л?нгв?стичн? досл?дження. Багато чого з того, що ми зна?мо про ?стор?ю п?сля VI стол?ття, це з твор?в в?зант?йських ?сторик?в. У сво?й робот? ?Про будови?, Прокоп?й зображу? склав?н?в (так називали тод? слов'ян-переважно п?вденних), як незвично високих ? сильних т?лом, ?з засмагою ? червонувато-св?тлим волоссям, м?цним житлом ? прим?тивним життям. Вони жили в хатинах, часто далеких одна в?д одно?, ? часто зм?нювали м?сце проживання. Вони не були п?д владою одного л?дера, але протягом тривалого часу жили у ?демократ???. ?оанн Ефеський, у сво?й Церковн?й ?стор?? зображу? слов'ян як надзвичайно жорстоких людей.[1] Вони, ймов?рно, в?рили у багатьох бог?в, але Прокоп?й говорить, що вони в?рили в одного, можливо, вищого бога. В?н часто був ?дентиф?кований як Перун, творець блискавки.
Ця ?нформац?я вит?сня?ться Псевдо-Маврик??м в його робот? Стратегикон, описуючи слов'ян як численних, але неорган?зованих, ст?йких до труднощ?в ? як? не дозволяють соб? бути в рабств? або бути переможеними. В?дсутн?сть розум?ння може бути пов'язана з ж?ночою л?н??ю спадко?мност?, яка практикувалася серед п?вденних слов'ян.[2][3]
?Вони робили сво? будинки в л?сах, б?ля р?чок ? водно-болотних уг?дь[4]/ Йордан стверджу?, що слов'яни ?мають сво? р?дн? м?сця на Дуна?, недалеко в?д п?вн?чного берега.? Джерелом про ранн? слов'янськ? держави ? вза?мод?ю слов'ян з греками написано в прац? ?Про управл?ння ?мпер??ю? ?мператором Костянтином VII Багрянородним, у зб?рниках ?Чудеса Святого Димитр?я?, ?стор?? Феоф?лакта С?мокатти ? Корол?вських Франкських анналах.
М?грац?? та нова батьк?вщина
ред.
?Вчен? традиц?йно розм?щують слов'янську прабатьк?вщину в Прип'ятьських бол?т в Укра?н?, або як альтернативу м?ж Зах?дним Бугом ? Дн?пром[5]. У V стол?тт? слов'ян згадують як тих як? живуть на п?вн?ч в?д Дунаю в письмових джерелах т??? епохи.[5] З V стол?ття, вони поширюються у вс?х напрямках. Балкани був одним з рег?он?в, як? лежали на шляху розселення слов'ян. Що стосу?ться згаданого для в?зант?йських хрон?ст?в VI стол?ття як? писали про слов'ян, Флор?н Курта стверджу?, що ?х ?батьк?вщина? була на п?вн?ч в?д Дунаю, а не в район? Прип'ят? на сучасному б?лорусько-укра?нському прикордонн?[6]. В?н поясню?, що ?х мандр?вна форма с?льського господарства (?м бракувало знань про с?возм?ну), ?можливо, заохочувала моб?льн?сть на м?кро рег?ональному масштаб??. Матер?альна культура в?д Дунаю св?дчить, що ?сну? еволюц?я слов'янського сусп?льства м?ж початком VII стол?ття ? в VIII стол?тт?. П?сля того, як в?зант?йц? знову покращили дунайську оборону в середин? VI стол?ття, вих?д слов'ян з розграбованими товарами впав. У в?дпов?дь на цю економ?чну ?золяц?ю, ? зовн?шн? загрози (наприклад, в?д авар?в ? в?зант?йц?в), сталася пол?тична ? в?йськова моб?л?зац?я. Археолог?чн? пам'ятки з к?нця VII стол?ття показують, що б?льш ранн? поселення почали розвиватися в б?льш велик? громади з диференц?йованих областях (наприклад в?дведених м?сцях для державних свят, а також в для промисла). Як ч?льн? громади, вони прийшли до ?вт?лення колективно? зац?кавленост? ? в?дпов?дальност?? для групи. ?Якщо групову особист?сть можна назвати етн?чною, ? якщо етн?чн?сть можна назвати слов'янською, то це, безумовно, форму?ться в т?н? фортец? Юстин?ана, не в болотах Прип'ят?.?[7]
В?зант?йц? розд?ляли численн? слов'янськ? племена на дв? групи: Склав?н?в ? Ант?в[8]. Вони обидва вперше з?ткнулися в нижньому Придунав'я. Деяк?, так? як болгарський учений Василь Златарськ?, припускають, що перша група оселилася на Зах?дних Балканах, ставши одним з предтеч мовно? групи, з яко? постали босняки, серби ? хорвати[9], тод? як в?дгалуження ант?в оселилися в сх?дних рег?онах Балкан, ставши одними ?з предк?в болгар[8][10]. Починаючи з 520-х рок?в вони почали зд?йснювати наб?ги на В?зант?ю з? сво?? бази на Дуна? на щор?чн?й основ?. Вони поширюються все руйнуючи, захоплюючи здобич ? стада велико? рогато? худоби, захопивши полонених ? займаючи фортец?. Часто, В?зант?йська ?мпер?я була захоплена зненацька, захищаючи сво? багат? аз?йськ? пров?нц?? в?д араб?в, перс?в ? турк?в. Це означало, що нав?ть нечисленн?, неорган?зован? ранн? слов'янськ? наб?ги були здатн? викликати багато труднощ?в, але не могли призвести до захоплення великих, укр?плених м?ст[11].
Великомасштабне слов'янське розселення на Балканах почина?ться наприк?нц? 570-х ? на початку 580-х рок?в[11]. Менандр, ?сторик VI стол?ття говорить про 100?000 слов'ян як? вторглися у Фрак?ю (хоча, ймов?рно, з деяким переб?льшенням)[12] ? ?лл?р?ю, захоплююч? м?ста та заспокоюються. Ц? великомасштабн? перем?щення населення, пов'язан? з приходом обр?в, кочово? тюрксько? групи, яка програла в?йну на сход? проти ?нших коч?вник?в ? оселилися в Карпатському басейн?, п?дпорядкувавши безл?ч др?бних слов'янських племен[11]. Вторгнення також полегшу?ться тим, що В?зант?йська ?мпер?я була втягнута в той час в сер?ю во?н з ?мпер??ю Сасанид?в ? не змогла направити в?йська на Балкани[13].
В 580-т? роки з? зб?льшенням к?лькост? слов'янських поселень на Дуна? ? зб?льшенням впливу авар?в на слов'ян частота напад?в зб?льшу?ться в результат? пост?йного переселення. Б?льш?сть вчених вважають пер?од 581-584 рок?в як початок масштабного слов'янського переселення на Балкани.[12] Приблизно в цей же час, хрон?ка в?дома як ?Чудеса святого Димитр?я? говорить про масштабне слов'янське переселення в район м?ста Салон?ки, хоча слов'янам так ? не вдалося взяти саме м?сто[12]. У 591 роц?, в?зант?йц? зак?нчили в?йну з персами ? серйозно спробували в?дновити п?вн?чний кордон виступом ?мператора Маврик?я, який був досв?дченим стратегом[14]. Незважаючи на те, що пох?д був в основному усп?шним, Маврик?ю не вда?ться повн?стю усунути авар?в, ? в к?нцевому п?дсумку в?н був повалений ? убитий в 602 роц? (частково через його в?дмову у викуп? велико? к?лькост? полонених, як? були пот?м убит? аварами)[15]. В?йна з персами скоро знову спалахнула, ? п?вн?чна межа впала ще раз[15].
?Авари прибули в ?вропу наприк?нц? 550-х рок?в[11]. Хоча ?х влада не буде довго тривати, авари сильно вплинули на под?? на Балканах. Вони оселилися в Карпатському басейн?, на зах?д в?д головних слов'янських поселень[13]. Вони розгромили Геп?дське корол?вство (германське плем'я) ? виштовхнули лангобард?в в ?тал?ю, по сут? в?дкривши зах?дн? Балкани. Вони поширювали, свою владу на багатьох слов'ян, як? були розд?лен? на численн? др?бн? племена[13]. Багато слов'ян було переселено в аварськ? табори в Карпатському басейн? ? були сформован? в ефективну п?хоту. ?нш? слов'янськ? племена продовжували нападати самост?йно, то координуючи атаки як союзники авар?в. ?нш? все ще розселялися в ?мперських землях, п?сля того як вони втекли в?д авар?в. Авари ? союзн? ?м слов'яни, як правило, зосереджувались на зах?дних Балканах, в той час як незалежн? слов'янськ? племена переважали на сход?. П?сля невдало? облоги Константинополя в 626 роц?, вплив авар?в зменшився, ? каганат був ослаблений через в?йни м?ж аварами та ?х кл??нтами булгарами ? слов'янами[16]. ?хн? правл?ння розповсюджувалося на рег?он? Карпатського басейну. Археолог?чн? дан? показують, що було зм?шання слов'янсько?, аварсько? ? нав?ть ?еп?дсько? культур, припускаючи, що п?зн? авари були об'?днанням р?зних народ?в. Аварський каганат остаточно впав п?сля поразок в?д франк?в, булгар ? слов'ян (бл. 810 року), ? авари перестали ?снувати. Те, що залишилося в?д авар?в було поглинене слов'янами ? булгарами.
В прац? ?Про управл?ння ?мпер??ю?, в?зант?йський ?мператор Костянтин VII Багрянородний згаду? Б?лу Хорват?ю (спочатку Βελοχρωβ?τοι i Χρωβ?τοι) як м?сце, з якого, в VII стол?тт?, частина хорватських племен почали св?й шлях на Балкани (б?льш конкретно- в сьогодн?шню Хорват?ю та Босн?ю ? Герцеговину) п?сля того як вони були запрошен? В?зант?йською ?мпер??ю (?мператор Флав?й ?ракл?й Август), щоб захистити сво? кордони. Ранньою хорватською державою було княз?вство в Далмац??. Трпимир Далматинський був князем хорват?в у 852 роц?. В 925 роц? хорватський князь Том?слав з династ?? Трпимирович?в об'?днав ус?х хорват?в ? перетворив Хорват?ю в корол?вство. В?н реорган?зував кра?ну за рахунок при?днання частини княз?вства Паннон??, а також п?дтримання т?сних зв'язк?в з населеними п?вденнослов\янськими племенами Паган??ю ? Захумл?м.
До 700 року н.?е., слов'яни поселилися на б?льш?й частин? Балкан, також на сучасн?й територ?? Австр?? на Пелопоннес?, ? в?д Адр?атики до Чорного мор?в, за винятком прибережних район?в ? деяких г?рських район?в Грецького п?вострова[17]. Поселення були далеко не однор?дними, проте, з основних маршрут?в (наприклад, в долин? Морави), в?дчуваються велик? поселення[18]. Проте, археолог?чн? сл?ди слов'янського проникнення на Балкани м?зерн?, особливо в пер?од до VIII стол?ття. Це привело вчених п?д сумн?в точн?сть ?сторичних джерел, часто описуючи масштабн? поселення слов'ян на Балканах у тому числ? п?вденн?й Грец??[19].
Сучасн? слов'янськ? народи
ред.
?
?До п?вденних слов'ян в?дносяться сучасн? народи:
п?вденно-сх?дна група
п?вденно-зах?дна група
?сторичн? племена, як? в?дносяться до п?вденних слов'ян:
Див. також
ред.Посилання
ред.Прим?тки
ред.- ↑ ?оанн Ефеський, Церковна ?стор?я , VI. 25, 6-е стол?ття нашо? ери: ?У тому ж роц?, будучи на третьому м?сяц? п?сля смерт? ?мператора Юстина, цей р?к був в?домий також ? вторгненням проклятих людей, п?д назвою слов'яни, як? захопили всю Грец?ю, ? кра?ни Солунян, ? всю Фрак?ю, ? захопили м?ста, ? взяли численн? форти, ? спустошили ? спалили, ? захопили людей в рабство, ? зробили себе господарями вс??? кра?ни, ? оселили в н?й головну силу, ? оселилися в н?й, як н?би вони були самост?йн?, без страху. ? чотири роки вже пройшло, ? дос?, бо цар займа?ться у в?йн? з персами, ? послав вс? сво? сили на Сх?д, вони живуть з легк?стю в наш?й земл?, ? живуть тут, ? поширюють себе далеко ? широко, наск?льки Бог допуска? ?х, ? розоряють ? спалюють ? беруть в полон. ? до тако? м?ри, вони несуть сво? руйнац??, що вони нав?ть ?здять до зовн?шньо? ст?ни м?ста, ? уводять стада царських коней, багатьох тисяч в к?лькост?, ? все те, що ще вони могли знайти. ? донин?, будучи в р?к 895 (584), вони як ? ран?ше отаборяються ? живуть там, ? живуть в св?т? в Римських територ?й, в?льних в?д тривоги ? страху, ? беруть в полон ? вбивають ? спалюють…?
- ↑ Aron, Albert J. iTraces of Matriarchy in Germanic Hero-lore. с.?13—14.
- ↑ French, Marilyn (2002). From Eve to Dawn: A History of Women in the World. McArthur.
- ↑ Fouracre, Paul. The Cambridge Medieval History, Volume I.
- ↑ а б Fine (1983), p. 25
- ↑ Курта 2006, стор. 56: ?Слов'янська ?Батьк?вщина“, принаймн?, для автор?в шостого стол?ття, як? писали про слов'ян, була на п?вн?ч в?д Нижнього Дунаю, а не в Б?лорусько-Укра?нському прикордонн??.
- ↑ Курта 2006, стор. 61
- ↑ а б Губч?к, Денн?с П. Балкани?:. В?д Константинополя до комун?зму Palgrave Macmillan, 2004. ISBN 1-4039-6417-3
- ↑ Robert Donia, John VA Fine (2005). Bosnia and Hercegovina: A Tradition Betrayed. Columbia University Press. Процитовано 30 жовтня 2012., p. 14-16, 1995,
- ↑ Fine 1983, p. 26
- ↑ а б в г Fine, 1983, p. 29
- ↑ а б в Fine 1983, p. 31
- ↑ а б в Fine 1983, p. 30
- ↑ Fine, 1983, p. 32
- ↑ а б Fine 1983, p. 33
- ↑ Fine 1983, p. 43
- ↑ Fine 1983, p. 36
- ↑ Fine 1983, p. 37
- ↑ Курта 2001, стор 307—308: .. ?Кр?м того, археолог?чн? св?дчення обговорю?ться в цьому розд?л?, не зб?га?ться н? з дальньою м?грац?йною картиною. Знах?дки в район? Нижнього Дунаю, на сх?д ? на п?вдень в?д Карпат, задн?м числом тих, передбачувано? слов'янсько? прабатьк?вщини в Житомирському Пол?сс?, на основ? якого ?рина Русанова будувала свою теор?ю типу Прага-Корчак-Житомир?