民间文物之争现转机 国家支持民间文物收藏文物法收藏拍卖

百度 过去，仙桃农村脏乱差，我们满足人民群众对美好生活的向往，把清洁工程延伸到每个村，一把扫帚扫到底，农村垃圾集中处理。

Вогнепа?льна збро?я — зброя, в як?й для викидання снаряду (кул?, м?ни) з каналу стволу використову?ться сила тиску газ?в, що утворюються при згорянн? метально? вибухово? речовини (пороху) або спец?альних горючих сум?шей. По?дну? в соб? засоби безпосереднього ураження (снаряд, м?на, куля) ? пристро? ?х метання (гармата, м?номет, кулемет, гвинт?вка, п?столет тощо). Вогнепальна зброя д?литься на стр?лецьку (п?столети, гвинт?вки, автомати, кулемети), артилер?йську (гаубиц?, гармати, м?номети) та гранатометну. За наявн?стю гвинтових нар?зних канал?в у ствол?, вогнепальну зброю д?лять на гладкоствольну та нар?зну.

Укра?нський бо?ць веде вогонь з АКМ на навчаннях Combined Resolve XII, 2019 р?к

Артилер?йська вогнепальна зброя признача?ться для ураження р?зноман?тних ц?лей, що знаходяться на значн?й в?дстан?, перебува? на озбро?нн? сухопутних в?йськ, ав?ац?? ? флоту. До не? в?дносяться: наземн? нар?зн?, у тому числ? самох?дн? ? саморушн? артилер?йськ? системи р?зних тип?в (гармати, гаубиц?, гармати-гаубиц?, гаубиц?-гармати, мортири); нар?зн? та гладкоствольн? безв?дкатн? гармати; нар?зн? та гладкоствольн? м?номети; зен?тн? гармати, у тому числ? автоматичн?; ав?ац?йн? автоматичн? гармати; нар?зн? та гладкоствольн? танков? гармати; морська артилер?я. До артилер?йсько? вогнепально? збро? також в?дносять реактивн? системи залпового вогню.

Стр?лецька зброя перебува? на озбро?нн? вс?х вид?в збройних сил, застосову?ться в ближньому бою для ураження в?дкрито розташованих ц?лей. Вона включа? п?столети, гвинт?вки, автомати, кулемети (ручн?, станков?, великокал?берн?). До стр?лецько? збро? також належить мисливська та спортивна вогнепальна зброя.

Гранатомети в?дносять до засоб?в ближнього бою.

Поява вогнепально? збро?

Передумови

До появи вогнепально? збро? людство використовувало метальну зброю, що випускала снаряди за допомогою м'язово? сили, як праща, чи механ?чних сил: лук, арбалет та метальн? машини. Вогонь також слугував за зброю — ще за Античност? люди використовували р?зном?н?тну запалювальну зброю на основ? смол, л?гро?ну, с?рки тощо, як то п?дпален? стр?ли, вогнев? горщики, брандери тощо. Одн??ю з найв?дом?ших таких технолог?й був грецький вогонь, який виник у VII стол?тт? у В?зант??. Для грецького вогню використовували сифони, що за допомогою помпи викидали вогонь на деяку в?дстань, под?бно до сучасних вогнемет?в.

Головною передумовою для вогнепально? збро? була поява димного пороху. Най?мов?рн?ше, в?н виник у Кита? близько середини IX стол?ття та з XI—XII стол?ття, за допомогою старань династ?? Сун, активно застосовувався в бойових д?ях. Ранн?й китайський порох мав здеб?льшого запалювальний характер, а не вибуховий, ? його застосовували для запалювальних бомб, снаряд?в для катапульт ? вогневих стр?л. По-справжньому вибухова бомба з металевими ст?нками вперше задокументована на початку XIII стол?ття п?д час сунсько-цз?нських в?йн.

Прототипи вогнепально? збро?

Вогнепальна зброя в сучасному сенс? — це така зброя, що використову? вибухову речовину для метання снаряда. Це поняття не тотожне збро?, що поклада?ться на д?ю вогню, як середньов?чн? вогнемети. Прототипом вогнепально? збро? був вогневий спис (火槍, хо цян) — держак, до к?нця якого прикр?плена трубка з порохом, що при п?дпаленн? викида? вогонь уперед. Початково це була не дуже ефективна зброя, однак з часом покращувалась потужн?сть порохових сум?шей, вогнев? списи зб?льшувались ? м?цн?шали, в певний час до них почали додавати керам?чну чи металеву картеч. Ствол не був герметичний, картеч просто викидалась з? ствола при постр?л? разом з вогнем. ?сторики назвали таку прото-вогнепальну зброю ков?ативною (англ. coviative). Вона була здатна завдавати ?стотно? шкоди, однак була слабка й недалекоб?йна. Наприклад, в одн?й битв? цз?ньц? застосовували списи з к?лькох шар?в паперу, набит? порохом ? шматками зал?за. За св?дченнями, ця зброя вивергала полум'я на в?дстань близько 3 метр?в.

Перше зображення дечого схожого на вогневий спис датоване ще 950 роком, коротк? згадки були в одному сунському текст? 1000 року та в ?Уцз?н Цзун'яо? (1044 р?к), однак з огляду на тогочасн? якост? пороху, така зброя навряд чи могла мати яку-небудь ефективн?сть. Перша в?дома згадка про застосування вогневого списа трапля?ться в опис? облоги Деаня (нин? Аньлу) 1132 року . М?сто було п?д добре орган?зованою облогою. Цз?нь застосовували катапульти та порох, перекрили м?сту постачання, збудували облогов? веж?. Комендант м?ста вдало тримав облогу, а коли веж? наблизились до ст?н, атакував наступаюч? в?йська п?хотою. Його вояки були озбро?н? вогневими списами та ?ншою збро?ю для атак на п?хоту, а веж? п?зн?ше знищували п?дпаленими фашинами. ?сторик П?тер Лордж (англ. Peter Lorge) в?дзначив, що слово на позначення пороху в той час зм?нилось. Якщо ран?ше це були ?вогнева речовина? (хо яо), то тепер це стали ?вогнева бомбова речовина? (火炮藥, хо пао яо), що може вказувати на б?льш нестаб?льну (вибухову) сум?ш з б?льшим вм?стом сел?три.

Впродовж к?нця XII—XIII стол?ття вогнев? списи породили низку спор?днених знарядь б?льших розм?р?в, як? ?сторики називають ?вивержувачами? (англ. eruptors). ?х зазвичай монтували на станках або возах. Компенд?ум ?Холунцз?н? (1350—1412) м?стить значну к?льк?сть под?бних опис?в з екзотичними назвами, причому деяк? з них випускали не лише вогонь, але й отруйн? речовини, п?сок, шматки порцеляни чи свинцю абощо. В?домо про так?, що могли нав?ть метати вибухов? чи отруйн? бомби. У часи монгольсько-сунських в?йн вогнев? списи та вивержувач? набули значного поширення.

Рання вогнепальна зброя в Кита?

В одному китайському зв?т? 1257 року згадано ?вогнеметну трубку? (突火筒, ту хо тун), а двома роками п?зн?ше — ?вогнеметний спис? (突火槍, ту хо цян), зроблений з бамбука, та снаряд з пижем. Це, можливо, найперший заф?ксований опис кул? як снаряда вогнепально? збро?. Однак повноц?нна гармата вимагала б м?цн?шого матер?алу, н?ж бамбук. Точний час переходу до металевих ствол?в не задокументований, оск?льки династ?я Юань (1260—1368) залишила довол? мало письмових св?дчень; серед ?сторик?в ? консенсус, що в?н мав в?дбутись близько 1280-х рок?в.

Археолог?чн? знах?дки подають дещо неоднозначну картину. Найдавн?ша точно датована гармата, знайдена в Шанду у Внутр?шн?й Монгол??, виготовлена 1298 року. Вона була невеликого розм?ру, типово для свого часу: вага близько 6 кг ? довжина 35 см. На н?й нанесено дату й сер?йн? позначення — отже, це вже результат певно? систематизац?? та сер?йного виробництва, яким мали передувати роки досл?джень. ?снують ? давн?ш? зразки без точного датування. Для одн??? з гармат, знайдено? в Хейлунцзян?, контекст да? п?дстави для датування близько 1288 року, коли юаньц? придушували м?сцеве повстання. Однак 1980 року китайськ? археологи в?днайшли в Ганьсу 108-кг бронзову гармату, контекст яко? св?дчить про ?? походження з династ?? Зах?дна Ся та 1214—1227 рок?в. Гармата мала кал?бр близько 120 мм, а всередин? не? знайдено 90-мм зал?зне ядро та 100 грам?в пороху. П?зн?ше неподал?к знайшли меншу гармату з аналог?чним контекстом. Ц? зразки мали неоднор?дне лиття й прим?тивну будову. Таким чином, неможливо встановити точний час появи гармат, однак це достеменно в?дбулось протягом XIII стол?ття.

Масове застосування вогнепально? збро? в?д?грало ключову роль у становленн? династ?? М?н (1368—1644) та ?? експанс??. Ранн?й пер?од М?н в?дзначався широким асортиментом порохово? збро?: вогнев? стр?ли, вогнев? списи, ручн? гранати, бомби для метальних машин, ручниц?, гармати, вогнемети, ракети (в тому числ? установки, що запускали десятки ракет), наземн? та морськ? м?ни. Гармати XIV та XV стол?ть в основному мали протип?хотне призначення й були невелик? за розм?ром, в?д 2-3 до 26 кг, хоча ?снували й б?льш? гармати вагою до 75 кг. Китайц? не розробляли облогових гармат, оск?льки ст?ни китайських м?ст були непробивн? для гармат будь-якого розм?ру: вони будувались навколо землебитного валу, обкладеного каменем, ? могли сягати до 20 метр?в завтовшки. М?нц? змогли ефективно ?нтегрувати вогнепальну зброю у китайськ? в?йськов? й державн? традиц??, що включали муштру та залповий вогонь, як? зародились ще в Пер?од протиборчих держав (475—221 роки до н.е.). На 1380 р?к гармаш? становили 10% в?йська, на 1430-т? — 1440-в? частка гармаш?в досягла 20%, а на 1466 — 30%. Показник у 30% вояк?в з вогнепальною збро?ю в ?вроп? був досягнутий лише в середин? XVI стол?ття.

Кременевий п?столь 17 стол?ття для стр?льби шротом

Поява вогнепально? збро? поза Кита?м

Гнотова гак?вниця (початок XV ст.)

Класиф?кац?я вогнепально? збро?

Капсульний револьвер Кольта, 1851 р.

Класиф?кац?я за призначенням: бойова зброя, мисливська, спортивна — (також для п?дводного полювання): гвинт?вка, рушниця; зброя особистого захисту (газов?, травматичн? п?столети ? револьвери).

За наявн?стю нар?з?в в канал? ствола розр?зняють нар?зну та гладкоствольну зброю.

Вогнепальну зброю класиф?кують:

За типом механ?зму:

• ?нотова зброя;
• Кременева зброя;
• Капсульна зброя;
• зброя п?д ун?тарний наб?й.

За способом вогню:

• одиночного вогню;
• чергового вогню (Автоматична зброя).

За типом заряджання:

• заряджання з? ствола;
• зброя, що заряджа?ться ?з казенного боку.

За типом перезаряджання:

• самозарядна;
• автоматична.

Види вогнепально? збро?

Н?мецьк? гвинт?вки, караб?ни, револьвери та п?столети час?в Першо? Св?тово? в?йни

Бойова нар?зна вогнепальна зброя — зброя арм?йських зразк?в або виготовлена за спец?альними замовленнями (п?столети, револьвери, гвинт?вки, караб?ни, автомати, кулемети тощо).

• П?столет
• Рушниця/Гвинт?вка
• П?столет-кулемет
• Автомат

Важке озбро?ння:

• Кулемет
• Гранатомет
• М?номет
• Гармата

Частини збро?:

• Ствол (люфа)
• Ударно-спусковий механ?зм
• Курок
• Шомпол
• Барабан

Артилер?я

Гармата MK45 кал?бру 127 mm п?д час стр?ляння. Ескадрений м?ноносець типу ?Арл? Берк?, флот США.

Гармата

Гарма?та — тип артилер?йсько? збро?, що в?др?зня?ться в?д ?нших представник?в ствольно? артилер?? (ствольних артилер?йських систем), таких як гаубиця або мортира, б?льшим подовженням ствола, б?льшою початковою швидк?стю снаряда, але меншим максимальним кутом п?днесення. Умовною межею м?ж гаубичним ? гарматним стволом вважа?ться його довжина у 25 кал?бр?в. При довжин? ствола менше 25-и кал?бр?в зброя класиф?ку?ться як гаубиця, при б?льш?й — як гармата.

Основним призначенням гармат ? вогонь за настильною тра?ктор??ю по об'?ктах противника. Обстр?л з гармат може вестися як ?з закритих позиц?й по неспостережуваних з вогнево? позиц?? ц?лях таких як артилер?йськ? батаре? ворога, колони його в?йськ на марш? ? в м?сцях зосередження, населен? пункти), так ? прямим наведенням — по танках, кораблях, фортиф?кац?йних спорудах противника.

Типи гармат

За призначенням:

• Ав?ац?йна гармата
• Берегова гармата
• Корабельна гармата
• Протитанкова гармата
• Зен?тна гармата
• Танкова гармата
• Зал?знична гармата
• Атомна гармата — призначена для стр?льби по наземних ? морських ц?лях снарядами з ядерним зарядом. Одним з перших зразк?в таких систем була 280-мм гармата, виготовлена в США. У 1953 на пол?гон? в штат? Невада при випробуванн? ц??? гармати стр?ляли атомним снарядом масою близько 360 кг.

Гаубиця

Американськ? гаубиц? M198 ведуть артилер?йський вогонь

Га?убиця (н?м. Haubitze, в?д чеськ. houfnice) — тип артилер?йсько? системи, призначено? переважно для нав?сно? стр?льби ?з закритих вогневих позиц?й, поза прямою видим?стю ц?л?. Гаубиц? входять до складу в?йськово? (у ?ноземних арм?ях польово?) артилер??, мають кал?бр в?д 100 мм ? вище, в?дносно короткий ствол (15-30 кал?бр?в), зм?нний заряд, достатньо високу скоростр?льн?сть — в?д 0,5-1 до 6 постр?л?в в хвилину (залежно в?д кал?бру), дальн?сть стр?льби до 17 км.

Б?льш?сть сучасних гаубиць самох?дн?, стар? системи мають механ?чну тягу.

Мортира

Старовинна мортира в артилер?йському музе? в Швейцар??.

21-см н?мецька мортира 21 cm M?rser 18 час?в Першо? св?тово? в?йни.

Мортира (н?д. mortier) — тип гармати з коротким стволом (зазвичай з довжиною ствола менше н?ж 15 кал?бр?в) для нав?сно? стр?льби, що призначалося головним чином для руйнування м?цних оборонних споруд. Застосовувалася з 15 до середини 19 стол?ття. У англ?йськ?й мов? для позначення м?номета ? мортири використову?ться те ж саме слово. У сучасн?й укра?нськ?й мов? слово ?мортира? зазвичай використову?ться по в?дношенню до стародавньо? облогово? артилер??.

М?номет

Солдат арм?? США заряджа? м?номет M224

М?номет — вид артилер?йсько? збро?, призначена для нав?сного обстр?лу укритих ц?лей, а також для руйнування польових укр?плень. Винах?дником м?номета вважа?ться рос?йський оф?цер ? ?нженер Леон?д Миколайович Гобято. П?д час рос?йсько-японсько? в?йни, Леон?д Гобято з генералом Романом Кондратенком розробили та застосували перший м?номет. Однак, в?н не був переносним до шанцевого м?номета Стокса, який розробив сер В?лфред Стокс в 1915 роц?. Н?мц? також розробили ряд шанцевих м?номет?в або Minenwerfer кал?бр?в в?д 7,58 см до 25 см в пер?од Першо? св?тово? в?йни.

Основн? бойов? якост? м?номета — велика потужн?сть бо?припасу (м?ни), висока скоростр?льн?сть, пор?вняно мала маса, простота пристрою ? бойового застосування, пост?йна готовн?сть до в?дкриття вогню без особливо? п?дготовки. Велика крутизна тра?ктор?? польоту м?н (кути п?днесення стовола в?д 45° до 85°) дозволя? знищувати закрит? ц?л?, що не вражаються рушнично-кулеметним ? артилер?йським наст?льним вогнем. М?номети входять до складу артилер??.

М?номет склада?ться з? ствола, пристрою для надання стволу потр?бного кута п?днесення (наприклад, штатива) та плити, що переда? ?мпульс в?дбою в землю. Саме наявн?стю плити м?номет в?др?зня?ться в?д мортири в радянськ?й та пострадянськ?й терм?нолог??. Плита зазвичай з'?днана з? стволом шарн?ром. Ствол оснащений пристро?м для ?н?ц?ювання постр?лу.

Заряджання м?номет?в кал?бром до 120 мм зазвичай проводиться з дульно? частини. М?номети б?льшого кал?бру зазвичай заряджаються з казенно? частини. Наприклад заряджання 160-мм м?номета зразка 1943 року проводилося з казенно? частини, для чого ствол приводився в горизонтальне положення.

М?нометний постр?л (м?нометна м?на) ун?тарний, найчаст?ше побудований за двокамерному схемою — у хвостовику кр?питься метальний заряд, який при постр?л? спрацьову?, але порохов? гази вит?кають не прямо, а вб?к в?д хвостовика, у в?льний прост?р м?ж стаб?л?заторами м?ни. У результат? тиск в канал? нароста? плавно, а в?дб?й зменшу?ться.

Ручна вогнепальна зброя

П?столет

П?столет Макарова

Форт-12

П?столет (фр. pistolet, в?д чеськ. pí??ala — пищаль, дудка) — вид ручно? вогнепально? збро? для стр?льби одн??ю рукою. П?столет походить в?д рушниц? ? ? полегшеним ?? вар?антом, що характеризу?ться коротшим стволом ? ложем, котре мало сво?р?дне завершення у вигляд? нахиленого до низу рук?в'я. Для зручност? утримування та витягання з кобури рук?в'я зак?нчувалось утовщенням ?яблуком?.

Поширен? за козацько? доби були як кол?щат?, так ? крем?нн? (п?зн?ше) замки, за допомогою котрих зд?йснювалось запалення пороху, що ? призводило до постр?лу.

П?столет як повноц?нний р?зновид ручно? вогнепально? збро? розвинувся в Зах?дн?й ?вроп?, зв?дки ? походила значна частина ствол?в, котрими користувались козаки. Поряд ?з цим значного поширення набули п?столети сх?дного походження (турецького, кримського, кавказького тощо).

Розвивалось зброярство ? в Укра?н?. Окр?м бойового призначення п?столети мали характер в?йськово-парадно? збро?, задля чого багато прикрашались. Особливо? уваги прикрашенню збро? надавали сх?дн? майстри. Вони використовували грав?рування, черн?ння, нас?кання та ?нкрустац?ю золотом ? ср?блом та коштовними кам?ннями. Прикрашали як рук?в'я, так ? люфи (в окремих випадках всю зовн?шню поверхню, включаючи ? замок). Особливо багато оздоблен? п?столети вироблен? Кубачинськими майстрами з Дагестану. Такими п?столетами часто користувались кубанськ? старшини ? козаки протягом майже ц?лого 19 ст.

Щодо стр?лецько? амун?ц?? запорожц?в, то вони як правило, носили за поясом по 2 п?столети ? ще 2 — у ?кобурах? при с?дл?. Така к?льк?сть п?столет?в св?дчила про високий р?вень вогнево? сили як окремого козака, так ? ц?лого козацького в?йська. Сам постр?л з п?столета виконували переважно з одн??? руки в р?зноман?тних положеннях, включаючи ? верхову ?зду.

Рушниця

Козак з рушницею

Рушниця — вогнепальна ручна стр?лецька зброя з довгим стволом.

Рушниця характеризу?ться наявн?стю основних складових: металевий ствол без нар?зу (з нар?зом — гвинт?вка); ложе з прикладом; замок; шомпол (як правило). Походження назви — на в?дм?ну в?д мушкета рушниця дозволяла вести вогонь без п?дставок з рук, тому спочатку почала називатись ?ручниця? що з часом трансформувалось в ?рушниця?.

Стволи рушниц? мають р?зноман?тну довжину, але найчаст?ше у межах 1 метра (± 10-20 см). У розр?з? стволи бувають кругл?, або 8-гранн?. У казенн?й частин? ствол, переважно, ширший н?ж б?ля дульного зр?зу. Ряд ствол?в мають б?ля дульного зр?зу невеличке розширення, а окрем? — розтруб для стр?льби картеччю. Вага ствола колива?ться у межах 1,5 кг (± 500 г), але ? ? винятки, зумовлен? розм?рами. Кал?бр колива?ться в?д 12 до 20 мм. Для точн?шо? стр?льби з часом застосовують нар?зи на внутр?шн?й поверхн? ствола рушниц? (?гвинт?вки?). Ложе виготовляли часто з гор?ха (в?дом? й ?нш? породи дерева), але могли доповнюватись к?стяними вставками (рушниц? кримського ? кавказького виробництва мали на к?нц? дерев'яного приклада к?стяну ?п'яту?).

Замок м?г бути ?нотовим або крем?нним.

Шомпол виготовляли з? стал? ? пом?щали у спец?альному отвор? в лож? п?д стволом. Рушниц?, як правило, мають р?зноман?тн? прикраси у вигляд? металевих ?нкрустац?йних пластин, р?зьблення по дереву ? кост?, нас?кання, чорн?ння та грав?рування на металевих частинах рушниц? (ствол, замок, об?ймиц?).

В козацькому в?йську використовували рушниц? р?зноман?тного походження: турецьк?, кримськ?, кавказьк?, н?мецьк?, польськ?, рос?йськ?, м?сцевого виробництва ? т. ?.

Гвинт?вка

Гвинт?вка — особиста стр?лецька зброя з гвинтовими нар?зами у канал? ствола, що призначена для ураження супротивника (ц?л?) вогнем, багнетом та прикладом. Гвинт?вки под?ляються на два основних типи:

1. за використанням: в?йськов?, мисливськ? та для ц?льово? стр?льби;
2. за конструкц??ю затворного механ?зму: з поворотним затвором (одно- та багатозарядн?), ?з казенною частиною, що в?дкрива?ться, помпов?, ричажн? та нап?вавтоматичн?.

Фуз?я

Шведська трофейна фузея час?в Полтавсько? битви (1709), експонат музею ?Козацька держава?, Полтава, 2008

Фу?з?я, фу?зе?я (пол. fuzja, рос. фузея) — рушниця з ударно-крем?нним замком, що була поширена у XVII —XVIII стол?ттях. Мала тригранний багнет.

Фуз?ю винайшли у 2-й половин? XVII стол?ття у Франц??.

За Петра ? на початку XVIII стол?ття, якраз п?сля П?вн?чно? в?йни, фуз?? (отриман? як трофейна зброя) були прийнят? на озбро?ння рос?йсько? арм?? зам?сть мушкет?в, трохи згодом ?х почали виготовляти у Рос?? (на Тульському збройному завод?).

На озбро?нн? були фуз?? п?хотн?, драгунськ?, оф?церськ? тощо, як? р?знилися загальною довжиною, довжиною ствола ? кал?бром.

Терм?н ?фуз?я-фузея? про?снував у Рос?? до 1770-х рок?в. У польськ?й мов? назва фуз?я закр?пилось за мисливською рушницею.

Мушкет

Мушкети

Мушкет (?тал. moschetto — маленька муха, мошка) — ручна вогнепальна зброя з ?нотовим замком. Кал?бр 20-23 мм, дальн?сть стр?льби до 250 м. Наприк?нц? 17 — початку 18 ст. зам?нен? кременевими рушницями. В англомовних кра?нах мушкетами називалися вс? гладкствольн? рушниц? (англ. Musket).

Кр?с

Кр?с — нар?зна чи гладкоствольна рушниця чи мушкет з крем?нним або кол?сним механ?змом. Етимолог?я слова походить в?д слова кресати, наприклад ?викресати вогню?, оск?льки за допомогою крем?нного чи кол?сного механ?зму викрешувалася ?скра, яка запалювала порох. Тому таку рушницю називали ?кр?с?. Ця назва част?ше вживалась у Зах?дн?й Укра?н?, зокрема в Карпатах. П?зн?ше — в пер?од Першо? св?тово? в?йни кр?с — це узагальнена назва магазинних неавтоматичних гвинт?вок ? караб?н?в. Найуживан?шими видами кр?с?в цього пер?оду були: кр?с системи Манл?хер зразка 1895 р., який перебував на озбро?нн? австро-угорсько? арм?? ? виявився найшвидкостр?льн?шою гвинт?вкою того часу; йому дещо поступався англ?йський SMLE Mk-III (?Л?-Енф?лд?), й далеко позаду залишався н?мецький караб?н 98к системи Маузер, а тим б?льше — рос?йська ?трьохл?н?йка?.

Караб?н

Самозарядний караб?н Симонова

Караб?н (в?д арабського carab — зброя) — вкорочена та полегшена гвинт?вка або рушниця з довжиною ствола до 56 см. Караб?ни використовувались переважно для озбро?ння особового складу к?нноти та артилер??. Перш? караб?ни з'явились у 15 стол?тт?.

Зазвичай розр?зняють гладкоствольн? та нар?зн?, магазинн? та автоматичн? караб?ни.

Автомат

7,62-мм Автомат Калашникова зразка 1947 року (АК, АК-47)

Автомат, штурмова гвинт?вка або автоматичний караб?н — ручна ?ндив?дуальна автоматична вогнепальна зброя, призначена для враження живо? сили противника в ближньому бою ? здатна створювати велику щ?льн?сть вогню.

Автоматична гвинт?вка — ?ндив?дуальна автоматична зброя, призначена для ведення автоматично? та одиночно? стр?льби. Забезпечу? вищу бойову скоростр?льн?сть, зменшену втомлюван?сть стр?льця та зручн?ше спостереження за ц?ллю н?ж неавтоматичн? гвинт?вки. Перший про?кт автоматично? гвинт?вки був запропонований американцем Р. П?лоном у 1863. Сучасн? автоматичн? гвинт?вки зазвичай мають багнет та часто обладнан? пристро?м для стр?льби гвинт?вковими гранатами. Автоматичн? гвинт?вки кал?бру 7,62 мм мають б?льшу потужн?сть набою, але важч? та менш влучн? при автоматичн?й стр?льб? пор?вняно з гвинт?вками п?д мало?мпульсний наб?й.

Найрозповсюджен?ш? сучасн? автоматичн? гвинт?вки: американська 5,56-мм M16A1, французька 5,56-мм FAMAS, ?зра?льська 5,56-мм Galil, н?мецька 7,62-мм G3A3, бельг?йська 7,62-мм FN FAL. Зараз використову?ться як зброя в?йськових (внутр?шн?ми в?йськами майже не використову?ться).

П?столет-кулемет Шпаг?на 1941 (ППШ-41)

П?столе?т-кулеме?т — ?ндив?дуальна стр?лецька автоматична зброя для враження живо? сили супротивника на в?дстан? до 200 м. В?д автоматичних гвинт?вок в?др?зня?ться використанням п?столетних патрон?в. Кал?бр в?д 4,6 до 11,43 мм. Ма? коробчатий (25-35 патрон?в) або барабанний (71 патрон) магазин. Темп стр?льби 450–1000 постр?л?в за 1 хвилину.

Перший зразок створено ?тал?йцем А.Ревелл? в 1915 р. В Червон?й Арм?? на озбро?нн? були п?столет-кулемет В. А. Дегтярьова (ППД-40), Р. С. Шпаг?на (ППШ-41), А. И. Суда?ва (ППС-43), в н?мецько? арм?? — зразка 1938—1940 (MP-40), в американськ?й — МЗ, в британсько? — ?Стен?, у ф?нськ?й — ?Суом??. Широко застосовувалися в 2-й св?тов?й в?йн?; зазвичай називають автоматами. Останн? модел? це — бельг?йський Р90 та н?мецький МР7А1. Зараз використову?ться як пол?цейська зброя, а також перебува? на озбро?нн? п?дрозд?л?в спец?ального призначення.

Легальний статус

Укра?на

Порядок виготовлення, придбання, збер?гання, обл?ку, перевезення та використання вогнепально? збро? в Укра?н? регулю?ться наказом МВС № 622 в?д 21 серпня 1998 року. Зг?дно з наказом, до мисливсько? вогнепально? збро? належать: мисливськ? гвинт?вки, караб?ни та штуцери, гладкоствольн? рушниц?, гладкоствольн? рушниц? ?з свердловиною ?парадокс? з нар?зами 100—140 мм на початку або в к?нц? ствола, мисливськ? рушниц? з? свердловиною ?сюпра?, комб?нован? рушниц?, що мають поряд з гладкими ? нар?зн? стволи. При цьому, мисливська зброя повинна в?дпов?дати таким вимогам:

• для стр?льби з? збро? використовуються мисливськ? патрони в?дпов?дного кал?бру;
• загальна довжина з розкладеним та заф?ксованим прикладом ма? становити не менше 800 мм;
• м?стк?сть магазина (барабана) (з установленим обмежувачем за наявност?) нар?зно? збро? не ма? перевищувати 10 патрон?в, а гладкоствольно? — 4 патрон?в;
• мати запоб?жник;
• довжина ствола мисливсько? збро? повинна в?дпов?дати вимогам ДСТУ 78-41-002-97.

Правом придбання мисливсько? гладкоствольно? збро? та основних частин до не? користуються громадяни Укра?ни, як? досягли 21-р?чного в?ку, нар?зно? — 25-р?чного. К?льк?сть збро?, яку може мати громадянин Укра?ни, не обмежена, однак власник збро? повинен забезпечити ?? безумовну схоронн?сть.

Наказом в?д 16 червня 2020 року № 459 М?н?стерство затвердило зм?ни. Документ набрав чинност? 25 серпня 2020 року. Ним було надано нов? визначення бойово?, несучасно?, старовинно? та мисливсько? збро?. Зокрема, до бойово? збро? не належить старовинна зброя та ?? сучасн? коп??, а старовинною вважа?ться вогнепальна зброя, виготовлена не п?зн?ше 1899 року ? не призначена для стр?льби патронами з металевими г?льзами центрального бою та к?льцевого запалення.

Мисливська вогнепальна зброя — вогнепальна зброя, що в?дпов?да? вимогам, установленим до мисливсько? збро? техн?чним регламентом, а за його в?дсутност? — нац?ональним (галузевим) стандартам.

Визначено вимоги до довжини ствола мисливсько? збро?: для нар?зно? збро? ма? становити б?льше 200 мм, а для гладкоствольно? — не менше 450 мм.

У раз? якщо приклад складаний, загальна довжина збро? вим?рю?ться в складаному стан?, кр?м випадк?в, коли зброя ?з складаним прикладом нездатна зд?йснити постр?л. Загальна довжина збро? або ?? ствола включа? вс? частини збро? або ствола, як? неможливо в?докремити в?д збро? або ствола без використання спец?альних ?нструмент?в.

Для одержання дозволу для ос?б, яким видано паспорт громадянина Укра?ни з безконтактним електронним нос??м, потр?бно надати коп?ю паспорта та витягу з ?диного державного демограф?чного ре?стру щодо ре?страц?? м?сця проживання.

На початку березня 2021 року Верховна Рада Укра?ни в?дхилила законопро?кт № 4335 ?Про об?г цив?льно? вогнепально? збро? та бойових припас?в до не?? поданий в?д фракц?? ?Слуга народу? та альтернативний йому про?кт № 4335-1 депутата Андр?я Шараск?на. Обидва законопро?кти не набрали достатньо голос?в, не лише для прийняття за основу, а й для направлення на доопрацювання. Тобто обидва про?кти вважаються в?дхиленими. В?дпов?дно обл?к збро? в Укра?н? й надал? регулюватимуть накази М?н?стерства внутр?шн?х справ.

15 кв?тня 2022 року на зас?данн? Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни затверджено ?Порядок застосування цив?льними особами вогнепально? збро? п?д час участ? у в?дс?ч? та стримуванн? збройно? агрес?? Рос?йсько? Федерац?? та/або ?нших держав проти Укра?ни у пер?од д?? во?нного стану?. Постанова розроблена у рамках закону ?Про забезпечення участ? цив?льних ос?б у захист? Укра?ни?.

9 травня 2024 року Верховна Рада Укра?ни п?дтримала законопро?кт № 8423, який дозволя? прац?вникам ?Укрпошти? носити та застосовувати вогнепальну зброю для захисту поштових фонд?в та об’?кт?в в?д напад?в.

Юридичн? визначення

Терм?н "вогнепальна зброя" включа? в себе р?зноман?тну зброю дальньо? стр?льби, ? ?диного усталеного визначення не ?сну?. Р?зн? кра?ни використовують в сво?му законодавств? р?зн? визначення. Деяк? з визначень наводяться в м?жнародних договорах.

США

У Сполучених Штатах Америки, зг?дно з книгою 26 USC § 5845 (a), терм?н ?вогнепальна зброя? (firearm, досл?вно "ручна вогнепальна зброя") означа?:

(1) рушницю (дробовик) з? стволом чи стволами довжиною менше 18 дюйм?в (45.72 см);

(2) зброю зроблену з рушниц?, якщо модиф?кована зброя матиме сумарну довжину менше 26 дюйм?в (66.04 см), або ствол чи стволи довжиною менше 18 дюйм?в;

(3) гвинт?вку з? стволом чи стволами довжиною менше н?ж 16 дюйм?в;

(4) зброю створену з гвинт?вки, якщо модиф?кована зброя матиме сумарну довжину менше 26 дюйм?в, або ствол чи стволи довжиною менше 18 дюйм?в;

(5) будь-яку ?ншу зброю, яка визначена в пункт? (e);

(6) кулемет;

(7) будь-який глушник (як визначено в параграф? 921 книз? 18, United States Code);

Терм?н "ручна вогнепальна зброя" не варто застосовувати до антикварно? збро? чи будь-якого пристрою (за винятком кулемет?в, чи руйн?вних пристро?в) як?, хоч розроблен? як зброя, проте у випадку якщо Секретар?ат знаходить причину, на п?дстав? дати виготовлення, ц?ни, дизайну чи ?нших характеристик, ?? вважатимуть першочергово колекц?йною моделлю, якщо малоймов?рно, що вона застосовуватиметься як зброя.

Див. також

• Берданка
• Васил?ск (гармата)
• Гак?вниця
• Голчаста рушниця
• Кр?с (зброя)
• Мушкет
• Пищаль
• Фуз?я
• Штуцер
• Ожига
• Бал?стика
• Зброярство
• Збро?знавство
• Холодна зброя
• Пристр?лка вогнепально? збро?

Л?тература

• Chase, Kenneth (2003), Firearms: A Global History to 1700, Cambridge University Press, ISBN 0521822742
• Crosby, Alfred W. (2002), Throwing Fire: Projectile Technology Through History, Cambridge University Press, ISBN 0521791588
• Needham, Joseph (1986), Science & Civilisation in China, т. 7 The Gunpowder Epic, Cambridge University Press, ISBN 0521303583
• Радянська в?йськова енциклопед?я. ?ОБЪЕКТЫ — РАДИОКОМПАС? // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 6. — С. 16. — ISBN 00101-223. (рос.)

Посилання

• Вогнепальна зброя [Арх?вовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

• ?стор?я виникнення та розвитку вогнепально? збро?
• Атипова зброя // Митна енциклопед?я : у 3 т. / редкол.: ?. Г. Бережнюк (в?дп. ред.) та ?н. ; Держ. НД? мит. справи. — 2-ге вид. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2014. — Т. 1 : А — З. — 592 с. — ISBN 978-966-346-853-2.
• Вогнепальна зброя // Митна енциклопед?я : у 2 т. / ?. Г. Бережнюк (в?дп. ред.) та ?н.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
• Дозв?л на придбання ? перевезення вогнепально? збро?, бо?припас?в // Митна енциклопед?я
• Online encyclopedia of firearms and ammunition of the XX and XXI centuries. [Арх?вовано 10 листопада 2008 у Wayback Machine.]
• Оружие. Мировое оружие [Арх?вовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Современная энциклопедия боевого ручного оружия: огнестрельное стрелковое оружие и оружие поддержки [Арх?вовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• ?Про затвердження ?нструкц?? про порядок виготовлення, придбання, збер?гання, обл?ку, перевезення та використання вогнепально?, пневматично? ? холодно? збро?, пристро?в в?тчизняного виробництва для в?дстр?лу патрон?в, споряджених гумовими чи аналог?чними за сво?ми властивостями метальними снарядами несмертельно? д??, та зазначених патрон?в, а також бо?припас?в до збро? та вибухових матер?ал?в?, наказ МВС Укра?ни № 622 в?д 21.08.1998 року, редакц?я в?д 01.09.2008.