刘封为什么不救关羽
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
.svg){kind=small}
Сербська ?мпер?я або Сербське царство (серб. Српско Царство, Srpsko Carstvo)[1], Сербсько-грецьке царство, а також стосовно до першого його пер?оду Душанове царство — епоха в розвитку сербсько? держави, коли вона досягла сво?? найб?льшо? могутност? ? розширила сво? меж? до максимальних за всю ?стор?ю. Епоха ця, як правило, визнача?ться в?д коронац?? сербського короля Стефана Душана царським титулом до поразки сербських в?йськ на р?чц? Мариц?, тобто з 1346 по 1371 роки. Сербське царство було одн??ю з наймогутн?ших держав ?вропи свого часу.
Перед?стор?я
ред.6 с?чня 1322 року Стефан III, згодом названий Дечанським, п?сля смерт? свого батька М?лут?на перем?г у громадянськ?й в?йн? ?нших претендент?в на сербський престол ? був коронований ?богоданним в?нцем корол?вства сербського?. У 1325 роц? у в?н одружився з Мар??ю Палеолог, дочкою в?зант?йського панг?персеваста ?оанна, плем?нника ?мператора Андрон?ка II. У боротьб? останнього з його онуком Андрон?ком III Стефан зайняв сторону свого тестя, ?, незважаючи на його поразку, придбав Велес, Прос?к ? к?лька м?ст у Македон??.
У результат? во?н з Рагузькою республ?кою Стефан отримав Стог?н, Пел?шаць, а також, ?мов?рно, частину Хуму.
Зростаюча сила Серб?? об'?днала проти не? болгарського царя Михайла ? Андрон?ка III. У 1330 роц? болгарська арм?я була розбита в битв? п?д Велбуждом: Михайло загинув, а Андрон?к, який йшов на допомогу, п?сля зв?стки про це повернув сво? в?йсько додому.
Однак замирення з В?зант??ю налаштувало проти Стефана значну частину сербсько? знат?, яка вважала це результатом п?дступ?в королеви-в?зант?йки. Остання завзято наполягала, щоб спадко?мцем Серб?? був не старший син Стефана — Душан (Стефан Душан), а ?нший — Симеон Син?ша.
Королевич Душан ? знать Зети вир?шили, що пора пок?нчити з владою короля Стефана. ?хн?м нам?рам сприяв переворот у Болгар??, в результат? якого царем там став ?ван Олександр, ? знову виникли загрози Серб??. Незабаром Душан за допомогою Зетсько? знат? легко скинув свого батька ? 8 вересня 1331 року коронувався як король Серб??; повалений батько його помер в ув'язненн? в листопад?.
Душан незабаром одружився з Оленою, сестрою болгарського царя ?вана Олександра. Багато в чому завдяки цьому шлюбу в?дносини м?ж Серб??ю ? Болгар??ю п?д час правл?ння Душана залишалися дружн?ми.
Того ж року Душана урочисто зустр?ли жител? Дубровника. Через два роки вони отримали в?д нього узбережжя Далмац?? в?д Стону до Дубровника.
Незабаром молодий сербський король напав на В?зант?ю ? зайняв майже всю Македон?ю, м?ста Прилеп, Охрид, Костур ? Струмицю (лише Солунь витримала облогу ? залишилася за В?зант??ю). Мирний догов?р 1334 року закр?пив нов? кордони.
У 1336—1340 рр.. Душан захопив б?льшу частину Албан?? ? розширив свою державу до Ян?ни. До 1345 року п?д його владою була вся Македон?я (кр?м Солун?), Албан?я ? Еп?р.
?стор?я
ред.Стефан Душан був урочисто коронований в Скоп'? 16 кв?тня 1346 року з титулом ?Цар ? самодержець серб?в ? грек?в?, а його син Урош був проголошений королем Серб??. Оск?льки царську коронац?ю м?г провести лише Патр?арх, сербський синод насамперед зв?в арх??пископа ?оанник?я в патр?архи. За допомогою болгарського патр?арха Симеона ? Охридського арх??пископа Миколи той ? пров?в коронац?ю.[2]
Завоювання Душана
ред.В?йни ? загарбання Стефана Душана н?коли не припинялися. До к?нця 1348 року в?н зайняв Етол?ю, Акарнан?ю ? Фессал?ю. У 1349 п?шов на Босн?ю, але Хум взяти не зм?г, хоча ? спустошив деяк? босн?йськ? област?.
На початку 1350-х Душан вирушив на п?вн?ч. П?сля з?ткнення з угорським королем Лайошем Великим в?н зайняв Мачву ? Белград (1353).
У 1352 в?дбулася перша битва на Мариц?, коли вперше сербським та болгарським в?йськам довелося з?ткнутися з турками. Нав?ть поразка серб?в у ц?й битв? не зупинила завоювань Душана.
У к?нц? 1355 року почалася в?йна м?ж Серб??ю ? Венец??ю, з одного боку, ? Угорщиною з Босн??ю — з ?ншого. Незабаром п?сля ?? початку цар Душан помер (20 грудня 1355). В?йна тривала три роки; в результат? Далмац?я ? Дубровник в?д?йшли до Угорщини.
Культура ? економ?ка Душанова царства
ред.Ймов?рно, найб?льшим документом Душаново? влади в Серб?? ? його ?Законник? — зв?д закон?в, укладений у 1349 (доповнений у 1354-му) ? ун?кальний для ?вропи того часу. ?Законник? Душана кодиф?кував ? юридично оформив вс? правов? норми й звича?, як? тод? панували в Серб??.
Цар Душан в?дкрив нов? торгов? шляхи ? сприяв розвитку економ?ки сво?? кра?ни. Царство процв?тало ? було одн??ю з найрозвинут?ших держав ?вропи. У цей час були створен? деяк? з найвизначн?ших пам'яток сербсько? культури, наприклад ?Номоканон? святителя Сави.
Царство п?сля Душана
ред.П?сля смерт? Душана почався занепад держави, п?днеслися м?сцев? феодали. Наступник Стефана син Урош, прозваний Слабким, не мав ан? сили, ан? мудрост? для того, щоб протистояти цьому; при ньому держава швидко опустилась до феодально? анарх?? ? фактично розпалася. Висунулося с?мейство Мрнявчевич?в ? к?лька ?нших; деяк? визнавали верховну владу Уроша (Лазар Хребелянович в П?вденн?й Серб??, Вук Бранкович у Косово, брати Балшич? в Зет?, Н?кола Алтоманов?ч ?з Златибору та Рудника), тод? як Вукашин Мрнявчевич в?докремився ? в 1366 роц? у сво?й столиц? Прилеп? проголосив себе королем. Але вс? — незалежно в?д ставлення до Уроша — самост?йно керували сво?ми волод?ннями ? намагалися захищати ?х, тод? як Урош цього не м?г ? не вм?в.
У такому стан? Серб?я, розд?лена ? слабка, постала перед новою загрозою: Держава турк?в-осман?в поступово поширювалася з Аз?? до ?вропи, спершу захоплюючи земл? В?зант??, а п?зн?ше — й ?нших балканських держав.
Урош помер безд?тним у грудн? 1371 року.
Сербськ? цар?
ред.- Стефан Урош IV або Стефан Душан (1346—1355)
- Стефан Урош V або Урош II (1355—1371)
Галерея
ред.-
Сербська держава за Стефана Душана (1350) -
Альфонс Муха. ?Коронац?я сербського царя Стефана Уроша IV Душана як ?мператора Сх?дно? римсько? ?мпер??? -
Найб?льша територ?альна експанс?я
.jpg)
Прим?тки
ред.- ↑ У сербськ?й та укра?нськ?й л?тератур? використову?ться терм?н ?царство?, в англомовн?й — ??мпер?я? (англ. empire).
- ↑ У Константинопол? створення сербсько? патр?арх?? не визнали, ? цар Душан, патр?арх ?оанник?й ? все сербське духовенство з 1350 по 1375 р?к перебували п?д анафемою. В?зант?йц? називали Душана ? його спадко?мця т?льки королями Серб??.
Див. також
ред.Джерела
ред.- ?лустрована ?стор??а Срба, том 3: Српска држава Нема???а 1321—1371 — Illustrated history of the Serbs, vol. 3: The Serbian state of the Nemanji?es / Пр?ред?л? М?лан Ст. Прот??, Н?кола Кусовац, Десанка М?лошев??. — Београд: К?З Л?ТЕРА, 1992; Melbourne: Perfect Ideas Pty Ltd, 1993. ISBN 86-7467-011-3.