吉林省现代农业三大体系建设工作综述
Старослов'я?нська мо?ва[1] (староцерковнослов'янська, давньоболгарська, старомакедонська) — перша слов'янська л?тературна та л?тург?йна мова. ?сторики приписують в?зант?йським м?с?онерам IX стол?ття святим Кирилу та Мефод?ю стандартизац?ю ц??? мови та використання ?? для перекладу Б?бл?? та ?нших давньогрецьких церковних текст?в з койне в рамках християн?зац?? слов'ян[2][3]. Вважа?ться, що вона була заснована головним чином на д?алект? в?зант?йських слов'ян (склавин) IX стол?ття, як? жили навколо м?ста Тессалон?ки (на територ?? сучасно? Грец??).
| Старослов'янська мова | |
|---|---|
| ?????????? ?????? слов??ньскъ ?з??къ slověn?sk? j?zyk? | |
 | |
| Поширена в | на слов'янських територ?ях п?д впливом В?зант?? (як у римськ?й, так ? у в?зант?йськ?й християнськ?й традиц??) |
| Рег?он | П?вденно-Сх?дна ?вропа, Сх?дна ?вропа, Центральна ?вропа |
| Нос?? | мертва мова, розвинулася в ?зводи церковнослов'янсько? мови |
| Писемн?сть | глаголиця, кирилиця |
| Класиф?кац?я | ?ндо-?вропейська Балтослов'янська Слов'янська П?вденно-слов'янська Сх?дно-п?вденнослов'янська |
| Оф?ц?йний статус | |
| Оф?ц?йна | Русь, Велике княз?вство Литовське, Молдовське княз?вство, Волощина, Перше Болгарське царство, Друге Болгарське царство, Зета, Моравська Серб?я |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | cu |
| ISO 639-2 | chu |
Староцерковнослов'янська мова в?д?грала важливу роль в ?стор?? слов'янських мов ? послугувала основою ? моделлю для п?зн?ших церковнослов'янських традиц?й, ? деяк? сх?дн? православн? та сх?дн? католицьк? церкви використовують цю п?зн?шу церковнослов'янську мову як л?тург?йну мову донин?.
Як найдавн?ша засв?дчена слов'янська мова, старослов'янська мова нада? важлив? докази особливостей праслов'янсько? мови, реконструйованого сп?льного предка вс?х слов'янських мов. Не сл?д плутати старослов'янську з праслов'янською чи давньоруською, як? ? г?потетичними розмовними мовами без ч?ткого писемного стандарту. Так само не варто вважати тотожними поняття старослов'янська ? церковнослов'янська, адже остання ? п?зн?шим етапом розвитку старо(церковно)слов'янсько? мови. Рос?йська православна церква поширю? м?т про те, що старослов'янська мова, яку створив Кирило ? Метод?й, н?бито ? в церковному вжитку РПЦ та ?? структурах[4].
Походження
ред.
Пра?ндо?вропейська мова
- Прабалтослов'янська мова
- Праслов'янська мова
- Староцерковнослов'янська (староболгарська) мова
Назва
ред.Назва староцерковнослов'янсько? мови в старослов’янських текстах була просто слов’янська (слов??ньскъ ????къ, slověn?sk? j?zyk?),[5] пох?дна в?д слова для слов’ян (слов??н?, slověne), самоназви укладач?в текст?в. Ця назва збереглася в сучасних р?дних назвах словацько? та словенсько? мов. Мову ?нод? називають старослов'янською, яку можна сплутати з окремою праслов'янською мовою. Р?зн? напрямки слов'янських нац?онал?ст?в намагалися ?привласнити? староцерковнослов'янську мову, тому ?? також по-р?зному називали старохорватською, старосербською, або нав?ть старословацькою, старословенською.[6] Наприклад, загальноприйнятими терм?нами в сучасн?й англ?йськомовн?й слав?стиц? ? Old Church Slavonic ? Old Church Slavic[джерело?].
Терм?н давньоболгарська мова[7] (болг. старобългарски, н?м. Altbulgarisch) — ?дине позначення, яке використовують болгаромовн? джерела. Цей терм?н використовувався в численних джерелах XIX стол?ття, наприклад, Августом Шлейхером, Март?ном Гатталою, Леопольдом ?айтлером ? Ав?устом Леск?ном[8][9], як? в?дзначили под?бн?сть м?ж першими л?тературними слов'янськими творами та сучасною болгарською мовою. З под?бних причин рос?йський л?нгв?ст Олександр Востоков використав терм?н слов’яно-болгарська мова. Цей терм?н все ще вжива?ться деякими рос?йськими авторами, але зараз його зазвичай уникають на користь старослов'янсько? мови.
Терм?н старомакедонська мова[10][11][12][13][14][15][16] ?нод? вжива?ться зах?дними вченими в рег?ональному контекст?.
Застар?лий[17] терм?н давньословенська мова[17][18][19][20] використовувався вченими початку XIX стол?ття, як? припустили, що ця мова базу?ться на д?алект? Паннон??.
В укра?нськ?й терм?нолог?? вживають р?зн? назви для ц??? мови: давньоболгарська, староболгарська, старослов'янська, церковнослов'янська, староцерковнослов'янська мова. Ут?м, два перш? терм?ни вживають нечасто. Терм?ни староцерковнослов'янська й церковнослов'янська не р?внозначн?, ?х уживають поряд як два щабл? ?сторичного розвитку мови, при чому уточнюють, про церковнослов'янську мову яко? саме редакц?? ?деться.
Ось як називають староцерковнослов'янську деякими (державними) слов'янськими мовами:
- Укра?нська: (давньо-/старо)старослов'янська мова
- Б?лоруська: стараславянская мова, старослов'янська
- Болгарська: старобългарски, староболгарська
- Босн?йська: staro(crkveno)slavenski, старо(церковно)слов'янська
- Македонська: старо(црковно)словенски, старо(церковно)слов'янська
- Польська: staro-cerkiewno-s?owiański, староцерковнослов'янська
- Рос?йська: старославянский язык, старослов'янська
- Сербська: старо(црквено)словенски, старо(церковно)слов'янська
- Словацька: (staro)slovien?ina, (старо)слов'янська
- Словенська: stara cerkvena slovan??ina, староцерковнослов'янська
- Хорватська: staro(crkveno)slavenski, старо(церковно)слов'янська
- Чеська: staroslověn?tina, старослов'янська
Для пор?вняння:
- Латинська: lingua Slavonica antiqua старослов'янська
- Англ?йська: old Church Slavonic староцерковнослов'янська
- Н?мецька: altkirchenslawische Sprache староцерковнослов'янська
- Французька: vieux slave старослов'янська
- Грецька: αρχα?α εκκλησιαστικ? σλαβονικ? γλ?σσα староцерковнослов'янська
?стор?я
ред.Початки мови сягають 863 року, коли моравський князь Ростислав звернувся до в?зант?йського ?мператора Михайла III з проханням вислати йому м?с?онер?в для виховання в Морав?? м?сцевого дух?вництва. Виб?р упав на брат?в Костянтина (у чернецтв? Кирила) ? Мефод?я. Родом ?з Салон?к, ц? грецьк? д?яч? досконало волод?ли слов'янською мовою в м?сцевому македонському вар?ант?. Костянтин створив окрему абетку, якою б м?г послуговуватися для м?с?онерсько? прац? — оп?сля названу глаголицею — ? вже прибувши до Великоморав??, заходився перекладати нею богослужбов? тексти.
В основу ц??? новостворено? в процес? перекладу л?тературно? мови лягла найкраще в?дома Костянтину македонська гов?рка, ? Костянтин, у м?ру свого знання ?? та бажаючи стати зрозум?лим м?сцевому населенню, посл?довно вводив у не? моравськ? елементи. А вже по смерт? Костянтина, в 869 роц? мовну й м?с?онерську д?яльн?сть продовжував Мефод?й.
По смерт? Метод?я, 885 року католицький ?пископ Морав?? В?х?н? почав гон?ння на його учн?в. Наума, Климента, Саву й Ангелар?я було ув'язнено. П?сля зв?льнення посл?довники й учн? святих брат?в опинилися на вигнанн? в Македон?? та Болгар??, на терен? яких зокрема в?дзначилися святий Климент (? 916) ? святий Наум (? 910), котр? надал? плекали церковнослов'янську мову. Зовс?м природно, що моравськ? елементи мови тут у новому оточенн? не були потр?бн?: б?льш?сть ?х усунено ? на м?сце моравсько? прийшла македонська редакц?я староцерковнослов'янсько? мови. У Болгар??, яка знаходилася п?д потужним в?зант?йським упливом, глаголиця на письм? й моравськ? ?? елементи вважалися особливо небажаними.
Уже за царювання Симеона, ?мов?рно близько 893 року, створено нову абетку, кирилицю, под?бну грецьк?й, проте з елементами глаголиц?, а в мов? усунено моравських елемент?в ? додано натом?сть болгарських. Так ? постала третя, болгарська редакц?я (??звод?) староцерковнослов'янсько? мови. До реч?, ?снували ще й сербська, хорватська, руська ?, коротко, чеська редакц?? староцерковнослов'янсько? мови.
Граф?ка
ред.Спочатку старослов'янська була написана глаголицею, але п?зн?ше глаголиця була зам?нена кирилицею[21], яка була розроблена в Першому Болгарському царств? за указом Бориса I Болгарського в IX стол?тт?. Приблизно дв? третини староцерковнослов’янсько? л?тератури написан? глаголицею. Сюди ж наводять так? аргументи, як наявн?сть окремих глаголичних букв, сл?в або рядк?в, як? зустр?чаються всередин? текст?в, написаних кирилицею. Глаголиця зам?нила кирилицю лише на невелик?й територ?? вздовж Кварнерсько? затоки в Хорват?? та в окремих областях Чех??. В окремих м?сцевостях Хорват?? глаголиця збереглася в Богослужбових книгах до друго? половини XX стол?ття, а в деяких церквах За?реба оголошення про майбутн? в?дправи для параф?ян писалися нею. Деяк? хорватськ? монахи дос? вм?ють читати й писати глаголицею, користуючись нею у сво?му середовищ? щодня; ? так? люди ? в Укра?н? — користуються глаголицею дек?лька монах?в у чолов?чому монастир? села Колод??вка Скалатсько? м?сько? громади.
М?сцевий босн?йський кириличний алфав?т, в?домий як босанчиця, збер?гся в Босн?? та частин? Хорват??, тод? як вар?ант кутасто? глаголиц? збер?гся в Хорват??. Див. ранн?й кириличний алфав?т, щоб отримати детальний опис письма та ?нформац?ю про звуки, як? в?н спочатку виражав.
Редакц??
ред.Датою створення слов'янсько? абетки вважають 863 р?к, коли брати Кирило й Метод?й прибули в Морав?ю. За деякими даними на той час вони вже мали готов? книги слов'янською мовою. Фактично граф?ку й правопис було створено десь на початку 860-х рок?в. IX—XI стол?ття — пер?од розкв?ту й поширення староцерковнослов'янсько? мови в ус?х сферах культури слов'янських народ?в. ?нтенсивний розвиток державности в слов'ян уплинув на ?хню мовну диференц?ац?ю. Ц? нов? в?дм?нност? вливались у тексти староцерковнослов'янською мовою завдяки мимов?льним помилкам переписувач?в книг, через що вже з XII стол?ття можна вид?лити ч?тку р?зницю у вимов? певних звук?в ? вживанн? певних словоформ на р?зних слов'янських землях. Так? вар?анти церковнослов'янсько? мови називають редакц?ями (?зводами).
Вид?ляють так? редакц?? церковнослов'янсько? мови[22]:
?зводи давнього пер?оду створення (до XIV стол?ття):
- Моравсько-чеський
- Хорватський
- Болгарсько-македонський
- Сербський
- Сх?днослов'янский
?зводи середнього пер?оду створення (XIV—XV стол?ття):
- Болгарський
- Сербський
- Московський
- Укра?нсько-б?лоруський
?зводи п?знього пер?оду створення (XVI—XVIII стол?ття):
- Синодальний
До нашого часу збереглося мало текст?в Староцерковнослов'янською мовою. Не рахуючи др?бних фрагмент?в, моравську редакц?ю репрезентують так зван? ?Ки?вськ? листки?; македонську редакц?ю — Зо?рафське, Ассеман??ве й Мар?анське ?вангел?я (останн? з елементами сербсько? редакц??), Синайський молитовник ? Кльоц?в зб?рник казань; Фрейз?н?енськ? уривки представляють словенську редакц?ю; у болгарськ?й редакц?? збереглися Савина Книга (?вангел??), Супрасльський зб?рник жит?й святих ? ?н. та Ен?нський Апостол. Ус? ц? тексти написан? в XI стол?тт?, — т?льки ?Ки?вськ? Листки?, можливо, наприк?нц? X стол?ття.
В?дм?нност? м?ж р?зними мовами
ред.Староцерковнослов'янську не сл?д плутати ?з сучасною церковнослов'янською, а також з ?ншими стародавн?ми слов'янськими мовами — давньоруською (давньоукра?нською) ? праслов'янською.
На в?дм?ну в?д сх?днослов'янського д?алектного континууму, старослов'янська заснована на п?вденнослов'янських ?д?омах. У лексиц? розб?жност? проявляються не так сильно, що пов'язане не т?льки з ?хньою генетичною спор?днен?стю, але й упливом старослов'янсько? книжно? та церковно? мови на жив? сх?днослов'янськ? говори. В?дм?нност? м?ж ними проявляються здеб?льшого у фонетиц? й в?дпов?дають основним фонолог?чним розб?жностям п?вденнослов'янських ? сх?днослов'янських мов:
- Старослов'янському неповноголоссю в?дпов?да? давньоруське повноголосся;
- Старослов'янському сполученню -шт- в?дпов?да? давньоруське -ч- — це пов'язано з р?зними рефлексами *-tj;
- Старослов'янському сполученню -жд- в?дпов?да? давньоруське -ж- — це пов'язано з р?зними рефлексами *-dj;
- Старослов'янським сполученням плавних з? знаками для редукованих ь, ъ (як? передавали складотворч? плавн?) в?дпов?дають давньоруськ? сполучення звичайних плавних ?з попередн?ми редукованими ьл, ъл, ьр, ър.
На в?дм?ну в?д сучасно? церковнослов'янсько? мови, з ?? упорядкованою граматикою ? правописом, старослов'янська не являла собою ч?тко закр?плено? та стаб?льно? системи, бо протягом стол?ть ?? ?снування вона зазнавала р?зноман?тних фонетичних, граматичних ? лексичних зм?н, пов'язаних як ?з д??ю аналог??, так ? з упливом живих слов'янських мов. Граматичн? форми й правила правопису можуть значно р?знитися в р?зних пам'ятках: залежно в?д ?зводу й пер?оду написання.
Ранн? пам'ятки старослов'янсько? мови досить точно в?дбивають особливост? п?зньо? праслов'янсько? мови, але сл?д мати на уваз?, що в IX ст. (яким датують початок старослов'янсько?), р?зн? слов'янськ? д?алекти в?др?знялися досить значно, а ц? ранн? записи в?дбивають лише риси п?вденнослов'янського д?алектного ареалу.
- Приклади в?дм?нностей
| Староцерковнослов'янська мова | Сучасна церковнослов'янська мова | Давньоруська мова (реконструкц?я) |
Праслов'янська мова (реконструкц?я) |
|---|---|---|---|
| бьрашно | брашно | борошьно | *bor?ьno |
| б?жати, б?шть | б?жати, б?щь | б?чи | *bě?ati, *běgati |
| в?ште | в?щше | вяче | *v?ti?e |
| дъждь | дожгь | *дъжджь | *dъ?d?ь |
| камы, камык | камень | камы | *kām?n |
| ношть | нощь | ночь | *nokt? |
| пламы | плама | полом? | *polmen |
| равьнъ | равънъ | ровьнъ | *оrvьnъ |
| св?шта | св?ща | св?ча | *světi?а |
| слъньце | солнце | сълньце | *sъl?nьсе < *sъl?nь |
| с?шти | с?щь | с?чи | *sěkti |
| ?адь, ?асти | ?дь, ?сти | ?да, ?сти | *ěsti |
| ?ахати | ?хати | ?хати | *ěxati |
Автори
ред.?стор?я старослов'янсько? писемност? включа? п?вн?чну традиц?ю, започатковану м?с??ю у Велик?й Морав??, включаючи коротку м?с?ю в Нижн?й Паннон??, ? болгарську традиц?ю, започатковану деякими м?с?онерами, як? пере?хали до Болгар?? п?сля вигнання з Велико? Морав??.
Перш? старослов'янськ? твори, переклади християнських л?тург?йних ? б?бл?йних текст?в, були створен? в?зант?йськими м?с?онерами святими Кирилом ? Метод??м, переважно п?д час ?хньо? м?с?? у Велик?й Морав??.
Найважлив?шими авторами старослов'янсько? мови п?сля смерти Метод?я та розпуску Великоморавсько? академ?? були Климент Охридський (активний також у Велик?й Морав??), Костянтин Преславський, Чорноризець Храбр та ?ван Екзарх, ус? вони працювали в Першому Болгарському царств? наприк?нц? IX — на початку X ст. Друга Слов'янська книга Еноха збереглася лише староцерковнослов'янською мовою, хоча ориг?нал, безперечно, був грецьким або нав?ть ?врейським чи арамейським.
Найважлив?ш? пам'ятки
ред.Найдавн?шими зразками глаголичного й кириличного письма ? написи на ст?нах Симеон?всько? церкви в Преслав? (893—927) ? П?дпис Григор?я (на грецьк?й грамот? 982 року).
Глаголиця
ред.- Ки?вськ? листки або Ки?вський м?сал (X ст.), ?мов?рно моравсько? редакц??, збереглося 7 листк?в
- Зографське ?вангел?? (X—XI ст.), 304 стор?нки
- Мар??нське ?вангел?? (XI ст.), 173 стор?нки, очевидно написано в Македон??
- Ассеман??ве ?вангел?? або Ватиканське ?вангел?? (XI ст.), 158 стор?нок, апракос
- Зб?рник Клоца (XI ст.), 14 аркуш?в
- Синайський псалтир (к?н. IX ст.), 177 стор?нок
- Синайський требник (XI ст.), 19 аркуш?в, написано в Македон??
- Рильськ? листки (XI ст.), 11 аркуш?в, написано в Сх?дн?й Болгар??
- Охридськ? листки (XI—XII ст.), 2 аркуш?,
- Боянське ?вангел?? (к?н. XI ст. — глаголиця, поч. XIII ст. — кирилиця), 42 аркуш?
- Зографський пал?мпсест (к?н. XI ст. — глаголиця, XII ст. — кирилиця), 32 стор?нки
- В?денськ? листки м?салу (також ?ршкович?в уривок) (к?н. XII — поч. XIII ст.)
- Фра?мент про 40 мученик?в, хорватська редакц?я
- Празьк? уривки (XI—XII ст.), моравська редакц?я, 2 аркуш?
Кирилиця
ред.- Остромирове ?вангел?? (1056—1057), 294 стор?нки, написано в Ки?в?[23]
- Савина книга (XI ст.), 129 стор?нок, апракос
- Супрасльський л?топис (XI ст.), 285 аркуш?в[24]
- ?нинський апостол (XI ст.), 39 аркуш?в, болгарська редакц?я
- Х?ландарськ? листки (XI ст.)
- Листки Ундольського (XI ст.)
- Македонський листок
- Листки Лаврова (Зографськ?) (XI ст.)
- Слуцький псалтир (XI ст.), 5 аркуш?в
- Реймське ?вангел?? (XI ст.)[25]
- Купр?ян?вськ? листки (XI ст.), 2 аркуш?
- Фрейз?н?енськ? (Мюнхенськ?) уривки (X—XI ст.), 9 стор?нок
- Новгородський кодекс (1015 р?к ± 35 рок?в)
Церковнослов'янська мова укра?нсько? редакц??
ред.Статус мови
ред.Староцерковнослов'янська мова н?коли не була розмовною мовою. Це була надплем?нна й наднац?ональна мова, призначена для церковних ? сум?жних жанр?в. З хрещенням Укра?ни (Руси) Староцерковнослов'янська мова була прийнята як церковна й л?тературна мова. Тексти вс?х основних редакц?й були в?дом? й коп?йован? в Укра?н?: наприклад, моравська (або чеська) представлена Бес?дами на ?вангел?ю Григор?я В., сербська — Реймським ?вангел??м, але в основному Укра?на (як ? Б?лорусь ? Рос?я) сприйняла болгарську редакц?ю.
Виявлення особливостей
ред.Спершу намагалися тексти цього типу просто коп?ювати, але згодом, поступово до них унесено низку м?сцевих рис: найран?ше й найпосл?довн?ше зак?нчення 3-? особи д??сл?в на -ть (пор?вн. церковнослов. -тъ) ? зак?нчення орудного в?дм?нка однини ?менник?в чолов?чого й середнього роду -ъмь ? -ьмь (пор?вн. церковнослов. -омь ? -емь), невживання носових голосних (юс?в), зам?на сполуки дж (з праслов. *dj) на ж. ?нших м?сцевих рис дотримувалися менш посл?довно, а деяк? з паралельних вар?ант?в могли набирати стил?стичних в?дт?нк?в. До таких м?сцевих рис належали написання типу вьрхъ 'верх' (пор?вн. церковнослов. врьхъ); повноголосся; вживання ч зам?сть щ (з праслов. *tj); вживання ?, а не церковнослов'янського ?малого юса? в зак?нченнях родового в?дм?нка однини ?менник?в ж?ночого роду м'яко? в?дм?ни (як також називного-знах?дного множини ?менник?в ж?ночого роду ? знах?дного множини ?менник?в чолов?чого роду м'яко? в?дм?ни: земл?, кон? — церковнослов. земля, коня; двоскладов? зак?нчення в прикметников?й в?дм?н? зам?сть церковнослов. трискладових (нового зам?сть новаего); особливост? синтаксиса й лексики. Так на основ? болгарсько? редакц?? церковнослов'янсько? мови в процес? ?? часткового пристосування постала найдавн?ша л?тературна мова Укра?ни (що з певними модиф?кац?ями була також л?тературною мовою вс??? Руси), яка використовувалася також в ориг?нальних творах м?сцевого походження (наприклад, ?Слово о закон? ? благодат?? митрополита ?лар?она).
Пам'ятки укра?нсько? редакц??. Автори
ред.Ориг?нальна л?тература
- Слово про закон ? благодать (митрополит ?лар?он)
- Повчання для монашо? брат?? (Феодос?й (Теодос?й) Печерський)
- Про в?ру латинську (Феодос?й (Теодос?й) Печерський)
- Пов?сть минулих л?т (Нестор Л?тописець)
- Жит?? Феодося Печерського (Нестор Л?тописець)
- Повчання Володимира Мономаха (Володимир Мономах)
- Послання (Клим Смолятич)
- Слово в нову нед?лю по Пасц? (Кирило Тур?вський)
- Жит?? ? ход?ння Дани?ла, Русько? земл? ?гумена (Данило Паломник)
- Ки?во-Печерський патерик
- Слово Данила Заточника або Мол?ння Данила Заточника
Див. також
ред.Прим?тки
ред.- ↑ П?вторак Г. П. Старослов'янська мова // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
- ↑ Waldman та Mason, 2006, с. 752.
- ↑ ?i?evskij, Dmitrij (1971). The Beginnings of Slavic Literature. Comparative History of Slavic Literatures. Vanderbilt University Press. с. 27. ISBN 978-0-82651371-7. Процитовано 9 червня 2019.
The language of the translations was based on Old Bulgarian and was certainly close to the Old Bulgarian dialect spoken in the native region of the missionaries. At the same time, the brothers [Cyril and Methodius] probably used elements, particularly lexical, from the regions where they were working. […] The Slavic language used in the translations was at the time intelligible to all Slavs.
- ↑ Москов?я нав'язувала "великорусский язык": рос?йська влада намага?ться знищити укра?нську мову. 24 Канал (укр.). Процитовано 9 липня 2021.
- ↑ Nandris, 1959.
- ↑ Kamusella, 2008, с. 34.
- ↑ Ziffer, Giorgio – On the Historicity of Old Church Slavonic UDK 811.163.1(091) [Шаблон:Webarchive:помилка: Перев?рте аргументи
|url=value. Порожньо.] - ↑ A. Leskien, Handbuch der altbulgarischen (altkirchenslavischen) Sprache, 6. Aufl., Heidelberg 1922.
- ↑ A. Leskien, Grammatik der altbulgarischen (altkirchenslavischen) Sprache, 2.-3. Aufl., Heidelberg 1919.
- ↑ J P Mallory, D Q Adams. Encyclopaedia of Indo-European Culture. Pg 301 "Old Church Slavonic, the liturgical language of the Eastern Orthodox Church, is based on the Thessalonican dialect of Old Macedonian, one of the South Slavic languages."
- ↑ R. E. Asher, J. M. Y. Simpson. The Encyclopedia of Language and Linguistics, Introduction "Macedonian is descended from the dialects of Slavic speakers who settled in the Balkan peninsula during the 6th and 7th centuries CE. The oldest attested Slavic language, Old Church Slavonic, was based on dialects spoken around Salonica, in what is today Greek Macedonia. As it came to be defined in the 19th century, geographic Macedonia is the region bounded by Mount Olympus, the Pindus range, Mount Shar and Osogovo, the western Rhodopes, the lower course of the river Mesta (Greek Nestos), and the Aegean Sea. Many languages are spoken in the region but it is the Slavic dialects to which the glossonym Macedonian is applied."
- ↑ R. E. Asher, J. M. Y. Simpson. The Encyclopedia of Language and Linguistics, History, "Modern Macedonian literary activity began in the early 19th century among intellectuals attempt to write their Slavic vernacular instead of Church Slavonic. Two centers of Balkan Slavic literary arose, one in what is now northeastern Bulgaria, the other in what is now southwestern Macedonia. In the early 19th century, all these intellectuals called their language Bulgarian, but a struggled emerged between those who favored northeastern Bulgarian dialects and those who favored western Macedonian dialects as the basis for what would become the standard language. Northeastern Bulgarian became the basis of standard Bulgarian, and Macedonian intellectuals began to work for a separate Macedonian literary language. "
- ↑ Tschizewskij, Dmitrij (2000) [1971]. Comparative History of Slavic Literatures. Nashville, TN: Vanderbilt University Press. ISBN 978-0-826-51371-7. "The brothers knew the Old Bulgarian or Old Macedonian dialect spoken around Thessalonica."
- ↑ Benjamin W. Fortson. Indo-European Language and Culture: An Introduction, pg. 431 "Macedonian was not distinguished from Bulgarian for most of its history. Constantine and Methodius came from Macedonian Thessaloniki; their old Bulgarian is therefore at the same time 'Old Macedonian'. No Macedonian literature dates from earlier than the nineteenth century, when a nationalist movement came to the fore and a literacy language was established, first written with Greek letters, then in Cyrillic"
- ↑ Benjamin W. Fortson. Indo-European Language and Culture: An Introduction, p. 427 "The Old Church Slavonic of Bulgaria, regarded as something of a standard, is often called Old Bulgarian (or Old Macedonian)"
- ↑ Henry R. Cooper. Slavic Scriptures: The Formation of the Church Slavonic Version of the Holy Bible, p. 86 "We do not know what portions of the Bible in Church Slavonic, let alone a full one, were available in Macedonia by Clement's death. And although we might wish to make Clement and Naum patron saints of such as glagolitic-script, Macedonian-recension Church Slavonic Bible, their precise contributions to it we will have to take largely on faith."
- ↑ а б Birnbaum, Henrik (1974). On Medieval and Renaissance Slavic Writing. ISBN 9783-1-1186890-5.
- ↑ Lunt, 2001.
- ↑ The Universal Cyclopaedia. 1900.
- ↑ Kamusella, 2008[стор?нка?].
- ↑ Lunt, 2001.
- ↑ Супрун А. Е., Молдован А. М. Старославянский и церковнославянский язык // Языки мира. Славянские языки. — Москва : Academia, 2005. — С. 29—69. — (Языки мира) — ISBN 5-87444-216-X. (рос.)
- ↑ Остромирове ?вангел?? 1056 – 1057 рок?в / Хрестомат?я з ?стор?? укра?нсько? мови Х–XIII ст. / В. В. Н?мчук; НАН Укра?ни, ?н-т укра?нсько? мови. — Ки?в; Житомир: ?Пол?сся?, 2015. — С. 41—55. — 349 с. — (З?брання пам'яток укра?нсько? мови найдавн?шого пер?оду (Х — Х??? ст.)
- ↑ Супрасльський зб?рник Х? ст. / Хрестомат?я з ?стор?? укра?нсько? мови Х–XIII ст. / В. В. Н?мчук; НАН Укра?ни, ?н-т укра?нсько? мови. — Ки?в; Житомир: ?Пол?сся?, 2015. — Ки?в; Житомир: ?Пол?сся?, 2015. — С. 127—130.
- ↑ Реймське ?вангел?? Х? ст. / Н?мчук В. ?стор?я укра?нсько? мови. Хрестомат?я Х-Х??? ст. — Житомир: Пол?сся, 2015. — С. 113—117.
Л?тература
ред.- Белей Любомир, Белей Олег. Старослов'янсько-укра?нський словник. — Льв?в: Св?чадо, 2001. — 332 с. — ISBN 966-561-223-9
- Л. В. Б?ленька-Свистович, Н. Р. Рибак. Церковнослов'янська мова: П?дручник з? словником для духов. навч. закл. — К.: Криниця, 2000.
- Старослов'янська мова: ?стор?я, фонетика, словозм?на: зб?рник завдань та вправ: навчальний пос?бник / Громик Ю. В. — Ки?в: Кондор, 2018. — 184 с. — ISBN 978-617-7582-67-9
- Старослов'янська мова / Царалунга ?. Б. — Льв?в: Новий Св?т-2000, 2019. — 188 с. — ISBN 966-418-043-2.
Посилання
ред.- Русан?вський В. М. Старослов'янська мова // Укра?нська мова : енциклопед?я / НАН Укра?ни, ?нститут мовознавства ?м. О. О. Потебн?, ?нститут укра?нсько? мови; редкол.: В. М. Русан?вський (сп?вголова), О. О. Тараненко (сп?вголова), М. П. Зяблюк та ?н. — 2-ге вид., випр. ? доп. — К. : Вид-во ?Укр. енцикл.? ?м. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : ?л. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 640—641.
- П?вторак Г. П. Старослов'янська мова // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 826. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Староцерковнослов'янська мова укра?нсько? редакц?? / Ог??нко ?ван. Пам'ятки старослов'янсько? мови Х—XI в?к?в / ?стор?я церковнослов'янсько? мови. Том 5. — Варшава: Друкарня Синодальна, 1929. — С. 103—188.
- Шевельов Ю. Староцерковнослов'янська мова // Енциклопед?я укра?нознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Староцерковнослов’янська онлайн в?д Тодда Б. Краузе та Джонатана Слокума, безкоштовн? онлайн-уроки в Центр? л?нгв?стичних досл?джень Техаського ун?верситету в Ост?н?
- Ein praktisches Lehrbuch des Kirchenslavischen. Група I: Altkirchenslavisch Н?кол?на Трунте, безкоштовний 418-стор?нковий онлайн-п?дручник старослов’янсько? мови (прокрут?ть вниз)
- Середньов?чн? слов'янськ? шрифти на AATSEEL
- Старослов'янський додаток для введення даних
- Corpus Cyrillo-Methodianum Helsingiense: електронний корпус старослов'янських текст?в
- Науковий пос?бник з? старослов'янсько? мови
- Б?бл?я старослов’янською мовою – рос?йська редакц?я (В?к?джерела), (PDF) Archived , (iPhone), (Android)
- Старослов'янська та македонська редакц?я церковнослов'янсько? мови, Елка Улчар (мак.)
- В?тторе П?зан?, Староболгарська мова Archived , Соф?я, Букв?ца, 2012. англ?йська, болгарська, ?тал?йська.
- Ф?л?п Аммон: Tractatus slavonicus . у: Sjani (Думки) Грузинський науковий журнал теор?? л?тератури та пор?вняльного л?тературознавства, N 17, 2016, стор. 248–56
- Agafia (Ага?фия). Hermit Surviving in Russian Wilderness for 70 years на YouTube
- glottothèque – Ancient Indo-European Grammars online, онлайн-колекц?я вступних в?део до давн?х ?ндо?вропейських мов, створена Ун?верситетом Гетт?нгена